close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Ти вічний біль, Афганістан

код для вставки
виховний захід до 25-річчя виведення військ з Афганістану
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ГІМНАЗІЯ
ДИМИТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ти - вічний біль, Афганістан
до 25-річчя виведення військ з Афганістану
Класний керівник 3-А класу Сабєгатуліна В.В.
м. Димитров
2014
Ти - вічний біль, Афганістан
до 25-річчя виведення військ з Афганістану
Мета: розширити знання учнів про історичні події афганської війни; довести до їх сердець основну думку: війна - це безумство, жорстокість; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічної сторінки нашої історії; віддати данину пам'яті полеглим воїнам-афганцям.
Обладнання: політична карта миру, плакат із зображенням Землі, картки для вправи "Склади салют зі слів", прислів'я про мир, презентація за темою, повітряні кульки, гантелі, м'ячики та корзини для гри "Попади у ціль", відеокліп "Вспомни Афганистан", аудіо записи Муромов "Я вспоминаю утренний Кабул", "Шли сегодня танки", "Афганистан", метроном хвилини мовчання, ножиці, папір, прості олівці для виготовлення голубів миру, ельбуки
Хід заходу
І. Організаційна частина
ІІ. Повідомлення теми години спілкування
(слайд 1) 15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, які і не сказали їм: "Я живий...".
Чи треба взагалі згадувати про цю подію? Багато хто говорить, що не треба. Але ми вважаємо, що необхідно згадувати доки, аж поки людство спроможне буде сказати: "Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!"
У лютому відзначають скорботний День пам'яті воїнів-афганців. Сьогодні ми з вами дізнаємося про героїв цієї страшної війни.
ІІІ. Повідомлення про історичні події афганської війни (з демонстрацією презентації)
(слайд 2) Ти - вічний біль, Афганістан,
Ти - наш неспокій. І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей -
Не всі вернулися сини із тих ночей...
Афганська війна тривала 10 років. Тоді, йдучи у пекло, наші солдати вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.
( слайд 3) Кажуть, що час - найкращі ліки, хоча роки минають, а пам'ять вперто усіх вертає назад, коли наші недолугі керівники взялися наводити лад на чужих територіях, віддавали абсурдні накази. 27 грудня 1979 року за рішенням Політбюро ЦК КПРС, очолюваного Леонідом Брежнєвим, війська СРСР увійшли до Афганістану для підтримки прокомуністичного режиму Народно-демократичній партії Афганістану. Спочатку радянські війська розташувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії по всій території Афганістану.
...Вся вулиця на службу проводжала
Улюбленця свого - Василя,
А парубчак потрапив до Афганістану.
Там уже не служба. Там - війна!..
(слайд 4) Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тис. У цій війні загинуло понад 15 тисяч наших солдат, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон. Що ж то за країна, що завдала нам стільки болю, горя, смутку?
(слайди 5, 6, 7, 8) Афганістан - це держава, що знаходиться в Південно-Східній Азії, (показати політичній на карті) де проживає 17 мільйонів чоловік, з них 8 мільйонів - афганців, а решта - таджики, туркмени, узбеки, хазарейці. До середини 70-х років це була одна з найвідсталіших країн світу. Афганістан - це 70% гірської місцевості з бідною рослинністю, гірський хребет Гіндукуш з висотою гір до 7-8 тисяч метрів. 86 тисяч населення проживають в аулах у злиднях. 3 мільйони чоловік ведуть кочовий спосіб життя. Страшенна бідність, відсутність елементарної медичної допомоги, масова не писемність серед населення, особливо серед жінок і дітей, висока смертність.
(слайд 9) У 1978 році афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха, проголосив Афганістан республікою. Нова влада взяла курс на соціалізм. Було видано закони про ліквідацію скасування калиму при одруженні, про наділення селян землею, яка раніше була власністю поміщиків. Запровадили початкову освіту, надали право жінкам зняти паранджу. У мусульманських країнах такі закони були приречені на провал, бо суперечили нормам ісламу. Новий режим почав репресії проти духовенства, закривалися і руйнувалися мечеті. Племінні та етнічні вожді не визнавали нового уряду. Почали формуватися загони "маджахетів"("борців за віру"). У країні спалахнула громадянська війна.
(слайд 10) У грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов'язувався переозброїти афганську армію. Виходячи з цього, керівництво СРСР на чолі з Л. І. Брежнєвим продемонструвало готовність надати прокомуністичному НДПА реальну воєнну підтримку. 27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися в бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.
(слайд 11) Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов'язок, тобто захищають братній народ. І вони, сліпо обдурені, "наводили лад" у тій країні "вогнем і мечем". Вони вірили і думали, що продовжують подвиги й славу батьків і дідів, які виконували такі обов'язки в Іспанії, Чехії, Угорщині...
(слайд 12) Держава, не питаючи дозволу в матерів, відправляла синів на війну. І не тільки синів у матерів забрала війна, а й батьків у дітей.
...Літо проминуло, і пройшла зима,
А тебе, наш любий, все нема й нема.
Може заблукав ти, чи поліг в бою,
Ставши враз зорею у чужім краю?..
Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все. А ціною було життя. Солдати гинуть. І кожна смерть страшна. А як страшно, коли не хочеться помирати у 18-19 років, коли ще тільки починається життя. Хто ж відповість?
Як захлинався бій останній
І ущухав вогонь атак, Упав юнак в Афганістані -
Двадцятирічний мій земляк.
Упав, з очей спадали зорі,
Темніла неба пилина...
О, боже мій, що тільки творить
Людьми придумана війна.
Війна в наш дім проникла тихо. Згасивши тисячі життів,
І залишила біль і лихо -
Печалі вдів і матерів. Хто ж відповість за юні долі
В крові викупаний стяг? Коли і як приспати болі В людських знівечених серцях...
А, може, скажуть кладовища
Устами жалібних троянд,
Чом десять літ там юність нищив Для нас чужий Афганістан?
Пам'ять про мертвих вшановують хвилиною мовчання. Ніхто не рахував , скільки років довелося б нам мовчати, коли б так пом'янули кожного вбитого. Помовчимо хоча б хвилину. За всіх. Страшна смерть будь-якої людини.
(Слайд 13, звучить метроном хвилини мовчання) Встаньмо, постіймо хвилину, нехай у нас не заболять ноги, а тільки защемлять серця за тих, кого нема серед нас, хто лежить у землі, хто світить нам із небес, а може, із підбитим крилом ніяк не перелетить Афганської гори...
Через цю безглузду війну пройшли майже 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них - 12 українців.
Кількість загиблих збільшувалася б з кожним днем. Але, слава Богу, нове керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення попередників, і з кінця 1986 року пішло на поетапне виведення військ з Афганістану. ( Слайди 16,17, 18, 19) Над головами воїнів - афганців свистіли кулі. Кожна хвилина їхнього життя могла стати останньою. Але їм випало щастя вижити і повернутися до рідної домівки. (слайд 20)...Хай буде все, що має бути:
І тихі радощі життя,
Мені не треба співчуття.
Мені потрібне розуміння!!!
Давайте ж і ми з вами будемо пам'ятати воїнів-ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі. Вони цього заслуговують.
Бої закінчуються, а історія вічна. Залишилась в історії й афганська війна. Але в пам'яті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кров'ю солдатів і слізьми матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові й моральні уроки тієї героїчної й трагічної афганської війни.
ІV. Перегляд відеокліпу "Вспомни Афганистан"
V. Складання асоціативних кущів "Мир", "Війна" (на ельбуках) (Звучить пісня. Муромов "Я вспоминаю утренний Кабул")
Ми не повинні забувати жертв Афганістану. Це потрібно для того, щоб нові Афганістани не виникли на нашій Землі, щоб вони не повторилися для наших людей ніколи.
Стільки років щасливої тиші, Та вривається голос в ефір, Що благає, нагадує, кличе!
Захистіть, збережіть, люди мир!
Кожен день, кожен час пам'ятайте, Скільки жертв нам війна принесла
Все, що можна для миру віддайте!
Збережіть для нащадків життя!
спокій життя смерть горе
добро Мир щастя сльози Війна зруйнування
сміх радість страх біль
VІ. Складання прислів'їв про мир ( на ельбуках) (Звучить пісня про Афганістан)
Не лише силою треба боротись, а й умінням.
Мир будує, а війна руйнує.
За праве діло стій сміло.
Хто меч підійме, той від меча й загине. Ліпше мати сто приятелів, чим одного ворога.
Мир і братство - найкраще багатство.
Людина людині - друг, товариш і брат.
Як будемо в дружбі жити - нас нікому не зломити.
Де незгода, там часто шкода.
VІІ. Складання салюту зі слів. (Робота в парах)
- Які якості повинен мати захисник Вітчизни?
Діти складають слова з букв і вивішують їх на дошці, утворюючи "салют". VІІІ. Проведення конкурсів.
1. Надування повітряних кульок.
Хто скоріше надує кульку так, щоб вона лопнула.
2. Попади у ціль. (М'ячики у корзини)
3. Піднімання гантелей. (Хто більше за одну хвилину)
ІХ. Підсумок заходу. Виготовлення плакату "Мир - Землі".
Діти вирізають голубів миру і приклеюють їх на зображення Землі.
Автор
ms.valentina69
Документ
Категория
Образование
Просмотров
541
Размер файла
11 664 Кб
Теги
виховний захід, Афганістан, розробка
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа