close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Отчёт(4)

код для вставкиСкачать
Мiнiстерство освiти i науки Украни
Запорiзький авiацiйний коледж iм.О.Г.Івченка
ЗВIТ:
З ЕЛЕКТРОМОНТАЖНОЇ ПРАКТИКИ
Виконав:
Студент гр. КМ-12/1
Хомiчук Владислав
Перевiрив: Мітін В. П.
м. Запоріжжя 2013
ЗМІСТ
Вступ.............................................................................................................................3
1 Техніка безпеки.........................................................................................................4
2 Паяльники.................................................................................................................6
2.1 Загальнi вiдомостi.................................................................................................6
2.2 Конструкцiя паяльника.........................................................................................6
2.3 Паяльні наконечники............................................................................................7
2.4 Температурний режим..........................................................................................8
3 Припої.......................................................................................................................9
3.1 Перелiк основних припоїв.................................................................................10
3.2 Галузь застосування припоїв.............................................................................11
4 Класифікація та позначення тиристорів..............................................................12
5 Класифікація та позначення конденсаторів........................................................14
6 Класифікація та позначення транзисторів...........................................................17
7 Котушки індуктивності та трансформатори.......................................................19
7.1 Котушки...............................................................................................................19
7.2 Трансформатор....................................................................................................20
8 Резистори................................................................................................................21
8.1 Загальний опис....................................................................................................21
8.2 Основні параметри резисторів...........................................................................21
8.3 Класифікація резисторів.....................................................................................21
9 Напівпровідникові діоди.......................................................................................24
10 Флюси...................................................................................................................26
10.1 Класифікація.....................................................................................................26
11 Осцилограф..........................................................................................................27
Висновок...................................................................................................................28
ВСТУП
Ми живимо в ХХІ столітті - столітті науки й техніки, столітті hi-tech таIT технологій. В світі переповненому електроніки. Чи уявляете Ви собі життя без побутових електроприладів, або без комп'ютера й периферійної апаратури до нього? Ні. Це світ створений людиною для самої себе.Саме тому професії пов'язані зі створенням, ремонтуванням йналагодженням електропроборів є істотно актуальними в порівнянні зіншими професіями.
Але що лежить в основі таких професій? Адже не знаючи базисунеможливо стати професіоналом в своїй справі.
Задавши це питання сама собі, я зрозуміла що все починаеться зістворення. Маласеньке чудо, коли з купи металобрухту, за допомогою знаньта досвіду, людина створює щось корисне.
Це стало можливим за допомогою радіотехніки і електроніки.Вивчаючи коливання і хвилі, поширення електромагнітних сигналів впросторі люди змогли створювати антени, приймачі і передавачі. Ставдоступний мобільний телефонний зв'язок, зв'язок без обмежень, без прив'язкидо певного місця в просторі. Радіотехніка і електроніка дозволили зробитиможливим існування мікропроцесорної комп'ютерної техніки, і поступовоелектронні пристрої проникли у всі сфери людського життя.
Вони виробляють складні обчислення, управляють устаткуванням ірозважають своїх творців. Вони стали настільки складними, що дляспілкування з ними з'явилася нова мова - схемотехніка, з великою кількістю нових слів: термінів, понять і визначень. З цією мовою неодмінно вартопознайомитися, щоб йти в ногу з часом, щоб уміти управляти складнимелектронним устаткуванням.
Люди, які не хочуть залишатися в стороні від прогресу, які прагнутьставити перед собою і вирішувати все нові і нові сучасні завдання, називаютьсебе радіоаматорами. Вони спілкуються з такими ж зосередженими людьми по всьому світу на спільній мові, на мові схемотехніки.
1 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Суворо забороняється:
1. доторкуватись до проводів живлення, роз'ємів, з'єднуючих кабелів та пристроїв заземлення;
2. вмикати та вимикати обладнання без вказівки викладача;
3. розташовувати сторонні речі на робочому столі;
4. працювати у вологому одязі та вологими руками.
5. Перед початком роботи:
6. зайняти робоче місце згідно номеру у журналі;
7. перевірити наявність заземлення;
8. перевірити робоче місце на наявність ушкоджень;
9. зручно та безпечно сісти;
10. зручно розташувати на столі інструменти та обладнання так, щоб вони не заважали при виконанні монтажних робіт;
11. уважно слухати пояснення викладача та намагатися зрозуміти мету та послідовність;
12. добре розібратися в особливостях приладів, що використовуються;
13. починати роботу після дозволу вчителя;
14. використовувати електропаяльник лише на робочій напрузі 36В;
15. ввімкнути паяльник в розетку ~36B;
16. ввімкнути витяжну вентиляцію.
Під час роботи:
1. спостерігати за справністю апаратури та негайно завершити роботу при появі незвичного звуку або довільного вимкнення апаратури;
2. не перевіряти ступінь нагріву паяльника руками;
3. не струшувати електропаяльник від зайвого припою;
4. виконувати роботу лише у відповідності з завданням;
5. використовувати електромонтажний інструмент лише за його призначенням;
6. не ходити по лабораторії та не виходити з неї, а чітко займати своє робоче місце;
7. студенти несуть відповідальність за інструмент.
По закінченню роботи:
1. Закінчити роботу з поточним завданням;
2. виключити паяльник та приладдя;
3. виключити електромонтажний стіл;
4. протерти апаратуру та робоче місто шматком м'якої, чистої тканини;
5. привести робоче місце у добрий стан;
6. студенти виходять з аудиторії лише з дозволу викладача;
7. чергові виконують вологе прибирання та здають лабораторію викладачу.
2 ПАЯЛЬНИКИ
2.1 Загальні вiдомостi
Паяльник- найпростіший ручний інструмент для контактного нагріву об'єктів шляхом передачі їм тепла від розжареного твердого тіла. Призначений для здійснення операцій лудіння поверхонь та спаювання деталей шляхом локального паяння. В наш час, до типових сфер поширення паяльників відносяться галузі електротехніки, електроніки, приладобудування та засобів зв'язку. Тут вони в основному використовуються при здійсненні монтажних та ремонтних робіт, а інколи і в умовах виробництва. Але варто зазначити, що у сучасному масовому виготовленні продукції широко застосовуються інші засоби паяння, такі якпаяння хвилею, паяння плавлінням та паяння зануренням. За допомогою великих та потужних паяльників можна з'єднувати металеві вироби злистових матеріалів. Інколи паяльник використовуються для зварювання пластмас (зокрема, пластикових труб) та у пірографії.
Конкретні прийоми роботи з паяльником залежать як від його конструкції, так і від типу виконуваних ним робіт, а також від вигляду спаюваних деталей і застосованих паяльних матеріалів. Найпоширенішим сучасним типом аяльників є звичайний електричний паяльник.
Промисловiсть виготовляє паяльники на напругу 5В, 12В, З6В, 42В, 127В,220В, потужнiстю: 25Вт, 40Вт, 65Вт, 80Вт, 100Вт, 160Вт, 200Вт i бiльше. длярадiомонтажа електроапаратури виготовляють спецiальнi радiомонтажнiпаяльники.
Лудять паяльник так:
1. його розiгрівають, чистять жало напильником або наждачноюбумагою;
2. опускають в канiфоль i наносять на нього трохи припою;
3. пiсля цього жало швидко труть об дерево щоб вся його поверхнябула вкрита тонким шаром припою.
2.2 Конструкція паяльника
Конструкція паяльника визначається його призначенням та способом виконання нагрівального елемента.
Нагрiвальнi елементи звичайно виготовляються з нiхромового дроту, який намотується на iзольовану слюдою металеву гiльзу.
Гарними характеристиками характеризуються нагрiвальнi елементи, якiзробленi у виглядi проволочних спiралей, зкрiплених керамiчними цилiндрами або брусками. Такi елементи знаходяться всерединi паяльника.
Для пайки монтажних дротiв використовуються паяльники потужнiстю вiд 25Вт до 90Вт. Найбiльш зручнi розбiрнi електричнi паяльники, обслуговуваная яких не складне, а ремонт дешевший від нерозбiрних.
Розбiрнi паяльники забезпечують швидку замiну паяльних стержнiв танагрiвнах елементiв. Для пайки кабельник накiнечникiв з монтажними дротами, а також крупних ЕРЕ з масивними виводами використовуютьпаяльники з зовнiшнiми нагрiвними елементами потужнiстю вiд 90 до120 Вт. Температура розiгрiву паяльного накiнечника у цих паяльниках досягає 400 градусів.
Рисунок 2.1 - Паяльник
2.3 Паяльнi наконечники
Основним робочим органом паяльників усіх типів є "жало" яке виконує функцію зберігання та передачі тепла від нагрівального елемента до локальної ділянки паяння. Його найважливішими характеристиками є теплоємність, яка у значній мірі зумовлює стабільність температури жала в процесі паяння, та теплопровідність, яка визначає швидкість перенесення тепла до місця паяння. Теплоємність та теплопровідність повинні бути якомога вищими і вони залежать не тільки від матеріалу жала, але і від його маси та розмірів. Варто зазначити, що лише циліндрічна форма жала забезпечує йому найкраще збереження акумульованого тепла. Це пояснюється тим, що тіла із круговимперерізоммають мінімальну площу поверхні, що в даному випадку уповільнює процеси природнього охолодження жала. Крім того, жало повинно мати високу стійкість до тих умов, в яких йому доводиться працювати і не піддаватися сильнійерозіївід тривалого контакту із рідкимприпоємтаповітрям.
Форма кінчика жала залежить від виконуваних паяльником робіт та від вигляду з'єднуваних деталей. Для спаюваннялистових матеріалівнайбільш прийнятними є жала у формі трикутноїпризми, абоциліндричніжала із широким та плоским кінцем. В галузіелектронікивикористовуються восновному тонкі, звужені жалаконічноїформи. Деякі багатофункціональні жала можуть мати також і викривлену форму.
В наслідок періодичних зачисток та запилюваннь, довжина жала поступово зменшується, що змінює теплові характеристики паяльника. Це може викликати йогонедогрів, що ускладнює пайку, або перегрів, при якому припійне утримується на жалі, нагрівальні елементи перегорають і паяльник виходить з ладу.
2.4 Температурний режим
Температурний режим паяльника перед пайкою вважасться нормальним, якщо припой швидко плавиться, але не стiкає. Не слiд допускати перегрiву паяльника.
3 ПРИПОЇ
Припій - метал, сплав або суміш оксидів, що застосовується для з'єднання металевих, мінерало-керамічних та інших деталей, для лудіння посуду та ін. Процес поєднання деталей за допомогою припою називається паянням. При паянні утворюється міцне з'єднання окремих деталей завдяки заповненню проміжку між ними рідким припоєм, який має нижчу ніж у деталей температуру плавлення, із наступним його затвердінням.
При поєднанні компонентів припійного сплаву в спеціальній пропорції сплав стає евтектичним, що означає його здатність плавитися і твердіти за єдиної, чітко визначеної температури; не евтектичні сплави мають помітно відмінні температури солідус та ліквідус, в проміжку між якими вони існують у вигляді "кашоподібної" пасти із твердих частинок серед рідкої фази із нижчою температурою плавлення. Якщо при паянні електричних деталей ці деталі змістяться відносно одна одної в той момент, коли припій не повністю затвердів і знаходиться в кашоподібному стані, між ними може утворитися поганий електричний і механічний контакт, спричинений зональною ліквацією. Під час зсуву починається прискорена кристалізація припійного сплаву, яка супроводжується відокремленням великих кристалів з ослабленими міжкристалічними зв'язками. В результаті формується розшарована неоднорідна структура сплаву із локальними точками напруги, які в подальшому здатні викликати руйнування з'єднання. Застосування евтектичних припоїв зменшує подібні проблеми, оскільки в них ліквації не спостерігаються і структура має однорідний дрібнокристалічний вигляд, що надає паяному з'єднанну окрім іншого, кращу протидію повзучості та втомі і забезпечує більшу довготермінову надійність.
Рисунок 3.1 - Легкоплавкі припої у вигляді дроту
3.1 Перелiк основних припоїв:
- ПОС 90 - Паяння деталей і вузлів, які надалі піддаються гальванічній обробці (серебріння, позолочення);
- ПОС 61 - Лудіння і паяння тонких спіральних пружин у вимірювальних приладах і інших відповідальних деталей із сталі, міді, латуні, бронзи, коли неприпустиме або небажане високе нагрівання в зоні паяння. Паяння тонких (діаметром 0,05-0,08 мм) обмоточних проводів, в тому числі високочастотних, виводів обмоток, радіоелементів і мікросхем монтажних проводів в поліхлорвініловій ізоляції, а також паяння у тих випадках, коли потрібна підвищена механічна міцність і електропровідність;
- ПОС 50 - Те саме, але коли припускається більш високе нагрівання, ніж при застосуванні ПОС 61;
- ПОС 40 - Лудіння і паяння тонкопровідних деталей відповідального призначення, накінечників, з'єднання проводів з пелюстками, коли припускається більш високий нагрів, ніж при ПОС 50 або ПОС 61;
- ПОС 30 - Лудіння і паяння механічних деталей невідповідального призначення із міді і її сплавів, сталі і заліза;
- ПОС 18 - Лудіння і паяння при понижених вимогах до міцності шва, деталей невідповідального призначення із міді і її сплавів, оцинкованого заліза, сталі.;
- ПОССк 4-6 - Лудіння і паяння деталей з міді і заліза попусканням їх у ванну з розплавленим припоєм;
- ПОСК 50 - Олов'яно-кадмієвий припій для паяння деталей із міді і її сплавів, яке не допускає локального перегріву. Паяння напівпровідникових приладів;
- ПОСВ 33 - Олов'яно-бісмутовий припій для паяння плавких запобіжників;
- ПОСК 47-17 - Олов'яно-кадмієвий припій для паяння проводів і виводів елементів до шару срібла, нанесеного на кераміку методом впалювання;
- П200А - Олов'яно-цинковий припій для з'єднання тонкостінних деталей із алюмінію і його сплавів;
- Сплав Розе - Паяння, коли потрібна особливо низька температура плавлення припою.
3.2 Галузь застосування припоїв
- ПОС 61 - Для лудіння і паяння електро- і радіоапаратури, друкарськихсхем, точних приладів з високотемпературними швами, де недопустимийперегрів;
- ПОС 40 - Для лудіння і паяння електроапаратури, деталей з оцинкованого заліза з герметичними швами;
- ПОС 30 - Для паяння і лудіння деталей з міді та її сплавів;
- ПОССу 61-0,5 - Для лудіння і паяння електроапаратури, паяння
елементів друкарських плат, обмоток електричних машин, оцинкованих
радіодеталей при жорстких вимогах до температури;
- ПОССу 40-0,5 - Для лудіння і паяння жерсті, обмоток електричних
машин, для паяння монтажних елементів, моточних і кабельних виробів,
радіаторних трубок, оцинкованих деталей холодильних агрегатів;
- ПОССу 30-0,5 - Для лудіння і паяння листового цинку, радіаторів;
- ПОССу 40-2 - Для лудіння і паяння холодильних пристроїв,
тонколистової упаковки. Припій широкого вживання;
- ПОССу 30-2 - Для лудіння і паяння в холодильному апаратобудуванні,
електроламповому виробництві, автомобілебудуванні, для абразивного
паяння;
- ПОССу 18-2 - Для паяння в автомобілебудуванні.
4 КЛАСИФIКАЦІЯ І ПОЗНАЧЕННЯ ТИРИСТОРІВ
Тири́стор - це перемикний напівпровідниковий прилад, що проводить струм тільки в одному напрямку. Цей радіоелемент часто порівнюють з керованим діодом і називають напівпровідниковим керованим вентилем (англ. Silicon Controlled Rectifier, SCR).
Тиристор має три виходи, один з яких - керуючий електрод - використовується для різкого переводу тиристора у включений стан.
Тиристор суміщає в собі функції випрямляча, вимикача і підсилювача. Часто він використовується як регулятор, головним чином, коли схема живиться змінною напругою. Основні властивості тиристора:
1. тиристор, як і діод, проводить струм в одному напрямку, проявляючи себе як випрямляч;
2. тиристор переводиться з вимкненого стану у ввімкнений при подачі сигналу на керуючий електрод і, як вимикач, має два стійкі стани. Проте для повернення тиристора у вимкнений стан необхідно виконати спеціальні умови;
3. керуючий струм, необхідний для переводу тиристора із вимкненого стану у ввімкнений, значно менший (декілька міліампер) при робочому струмі в декілька ампер і навіть в декілька десятків ампер. Тому тиристор володіє властивостями підсилювача струму;
4. середній струм через навантаження, включене послідовно з тиристором, можна точно регулювати залежно від тривалості сигналу на керуючому електроді. Тиристор при цьому є регулятором потужності.
Рисунок 4.1 - Тиристор КУ202 В
Система позначень складаеться з 6 елементiв:
1. Вихiдний матерiал;
2. Тип матеріалу з якого виготовленній сам прилад;
3. Літера Н або У яка вказуе на тещо тиристор діодний чи тріодний відповідно;
4. Цифра від 1-9 яка вказує на частотний діапазон в якому працює прилад;
5. Число від 00-99 яке вказує на порядковий номер розробки;
6. Літера яка вказуе на різновид прилада в групі однотипних приладів.
Силовi тиристори позначаються чотирма елементами:
1-й-елемент має 1-4 букв:
a. Т -силовий тиристор;
b. Л -лавинний;
c. И -iмпульсний;
d. Б -пiдвищеної швидкостi
2-й-цифра, що показус граничне значения в А прямого струму;
3-й-числовий елемент, який позначас клас приладу;
4-й-цифри, що вказують на допустиму швидкiсть наростання прямої
напруги, час вимикання, допустиме значения швидкостi наростання прямого струму.
5 КЛАСИФIКАЦІЯ І ПОЗНАЧЕННЯ КОНДЕНСАТОРIВ
Конденсатор - один з найбільш розповсюджованих компонентів радіопристроїв, які широко використовуються в електроніці. Однією з важливих властивостей конденсатора є те, що для змінного струму він є опором, величина якого зменшується із зростанням частоти. Чим більший заряд здатний накопичити конденсатор при певній напрузі, тим більшою є величина електричної ємності конденсатора.
Для того, щоб правильно прочитати конденсатор існує коротке умовне позначення на його корпусі. Перший елемент - це буква або сукупність букв, що визначають тип конденсатора.
1. К - постійної ємності;
2. КТ - змінний;
3. КП - перемінної ємності;
4. КС - конденсаторні зборки.
Для конденсаторів постійної ємності:
10 - керамічні, на номінальну напругу нижче 1600 В;
15 - керамічні, на номінальну напругу 1600 В і вище;
20 - кварцові;
21 - скляні;
22 - склокерамічні;
23 - склоемалеві;
26 - тонкоплівкові з неорганічним діелектриком;
31 - слюдяні малої потужності;
32 - слюдяні великої потужності;
40 - паперові і фольгові на номінальну напругу нижче 2 кВ;
41 - паперові і фольгові на номінальну напругу 2 кВ і вище,
42 - паперові металізовані;
50 - оксидні (електролітичні) алюмінієві;
51 - оксидні (електролітичні) танталові, ніобієві;
52 - оксидні танталові об'ємопористі;
53 - оксидно-напівпровідникові;
58 - з подвійним електричним шаром (іонистори);
60 - повітряні;
61 - вакуумні;
70 - полістироли з фольговими обкладками,
71 - полістироли з металізованими обкладками;
72 - фторопластові;
73 - поліетілентерефталатні з металізованими обкладками;
74 - поліетілентерефталатні з фольговими обкладками. Для конденсаторів змінної ємності і підстроєні (1 - вакуумні; 2 - воздушні; 3 - з газоподібним діелектриком; 4 - з твердим діелектриком). Для нелінійних конденсаторів (1 - вариконди; 2 - термоконденсатори).
Рисунок 5.2 - Конденсатори
Номінальна ємність - це ємність конденсатора, вибрана з числового ряду значень (ЕЗ, Е6, Е12 і Е24). Величину ємністі вказують на корпусі конденсатора числом і буквою. При цьому ємність від 0 до 100 пФ позначають в пікофарадах, поміщаючи букву "П" або "р" після числа, якщо воно ціле, або на місці коми, якщо число дробове.
Відхилення з допуском - максимальне відхилення, яке виражається в різниці значень між зміряною і номінальною ємностями, при обумовлених
в НТД частоті і температурі.
Номінальна напруга і струм - значення напруги і струму, при яких конденсатор може працювати в заданих умовах протягом терміну
служби, зберігаючи свої параметри.
Температурний коефіцієнт ємності - характеризує відносну зміну місткості від номінального значення при зміні температури навколишнього середовища. Знак ТКЕ може бути негативним (позначається буквою "Н"), позитивним (П), близьким до нуля (МП). Буква "Н" в умовному позначенні групи означає, що для цих конденсаторів ТКЕ не нормується. Наступні за буквою "Н" цифри, указують на гранично допустимі зміни ємності в інтервалі робочих температур.
Другий елемент - позначаючий максимальну напругу, при якій конденсатор може працювати в заданих умовах. Робоча напруга може буди вказана буквенним або цифровим кодом, а також конкретним значенням цього параметра вираженим у вольтах ( V ) або кіловольтах ( kV ). Самі коди не стандартизовані і встановлюються фірмою-виготовником самостійно.
Третій елемент - позначає номінальну ємність конденсатора. В умовному позначенні номінальна ємність може вказуватися у вигляді конкретного цифрового значення номінала, вираженого в пф, нф, мкф. Номінальна ємність до 999 пф - кодується буквою "р", до 999 нф - кодується буквою "n", до 999 мкф - кодується буквою "m (u)". Буква ставиться замість десяткової коми. Проте номінальна ємність конденсатора менше 10 пф кодується двома цифрами і буквою "R".
Четвертий елемент - позначає допустиме відхилення ємності, яке, як правило, вказується у вигляді коду.
П'ятий елемент - позначає температурну характеристику (ТКЄ) для конденсаторів з лінійною залежністю ємності від температури.
6 КЛАСИФIКАЦІЯ І ПОЗНАЧЕННЯ ТРАНЗИСТОРІВ
Система позначень сучасних типів транзисторів встановлена галузевим стандартом ГОСТ і класифікується по таким ознакам:
1. по призначенню;
2. физичним властивостям;
3. основним електричним параметрам;
4. конструктивно-технологічним ознакам;
5. роду висхідного напівпровідникового матеріалу.
Відповідно до появи нових класифікаційних груп транзисторів вдосконалюється і сама система їх умовних позначень. Система позначень сучасних типів транзисторів також встановлена галузевим стандартом і базируется на ряді класифікаційних ознак в основу системи позначень яких, встановлено букво-цифровий код.
Перший елемент цього позначення означає висхідний напівпровідниковий матеріал, на основі якого виготовлений транзистор, а для позначеннявисхідного матеріалу використовуються наступні символи: 1. Г або цифра 1 - для германію або його з'єднань;
2. К або цифра 2 - для кремнію або його з'єднань;
3. А або цифра 3 - для з'єднань галію;
4. І або цифра 4 - для з'єднань индия .
5. Другий елемент позначення - буква, що визначає підкласс або групу транзисторів. Для позначення підкласів використовується одна з двох букв. Буква Т - використовується для біполярних, а П - для польових транзисторів. Третій елемент - являється цифрою, яка визначає основні функціональні можливості транзистора (значення розсіюваної потужності і його макчимальну частоту частоту). Для позначення експлуатаційних ознак транзисторів малої потужності (не більше 0,3 Вт) застосовуються наступні цифри:
1. з граничною частотою коефіцієнта передачі струму або максимальною робочою частотою (далі граничною частотой) не більше 3 Мгц;
2. з граничною частотою більше 3, але не більше 30 Мгц;
3. з граничною частотою більше 30 Мгц.
4. Для транзисторів середньої потужності, максимальна потужність, розсіювання яких, більша 0,3 Вт, але меньша 1,5 Вт:
5. з граничною частотою не більше 3 Мгц;
6. з граничною частотою більше 3, але не більше 30 Мгц;
7. з граничною частотою більше 30 Мгц.
Для транзисторів більшої потужності, максимальна потужність, розсіювання яких більша 1,5 Вт:
1. сторінковою частотою не більше 3 Мгц;
2. з граничною частотою більше 3, але не більше 30 Мгц;
3. з граничною частотою більше 30 Мгц.
Четвертий елемент - це число, яке позначає порядковий номер розробки технологічного типу транзисторів. Для позначення порядкового номера використовують двохзначні числа від 01 до 99. Якщо порядковий номер розробки перевищує число 99, то застосовують тризначні числа від 101 до 999.
П'ятий елемент - це буква, умовно визначаюча классификацию попараметрах транзисторів, виготовлених за одиничною технологією.
Як класифікаційна літера приміняють букви російського алфавіту.Стандарт передбачає також введення в позначення ряду додаткових знаків при необхідності відзначити окремі конструктивно-технологічні
особливості приладів: 1. з гнучкими виводами без кристалотримача;
2. з гнучкими виводами на кристалотримачі;
3. з жорсткими виводами без кристалотримача;
4. з жорсткими виводами на кристалотримачі;
5. з контактними майданчиками без кристалотримача і без виводів;
6. з контактними площадками на кристалотримачі без виводів.
Рисунок 6.2 - Транзистори
7 КОТУШКИ ІНДУКТИВНОСТI ТА ТРАНСФОРМАТОРИ
7.1 Котушки iндуктивностi
Котушка індуктиивності - це як правило звернутий у спіраль ізольований дріт, що має значну індуктивність при відносно великій електричній провідності та малому активному опорі. Така система здатна запасати енергію при протіканні через неї електричного струму. Котушка індуктивності це радіоомпонент робота якого грунтована на явищі яке називається індуктивність. Індуктивність - це явище, яке пов'язане зі здатністю провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, при протіканні через нього електричного струму. Індуктивність так само як і ємність залежить від геометричних чинників: від розмірів провідника і його форми, але не залежить безпосередньо від сили струму в провіднику. Крім того, індуктивність залежить від магнітних властивостей середовища, в якому знаходиться сам провідник. Індуктивність вимірюється величиною Генрі (Гн). Явище самоіндукції відіграє дуже важливу роль в електротехніці й радіотехніці. Індуктивність кола істотно впливає на проходження в ньому змінного електричного струму. Природа магнетизму, який породжує індуктивність полягає в тому, що магнітне поле за своєю природою вихрове і його силові лінії замкнуті. Силові лінії магнітного поля навколо прямого провідника із струмом утворюють коло. У котушці індуктивності провідник має таку форму, що всередині котушки магнітне поле, створене кожною його ділянкою додається, а за межами котушки суперпозиція поля, створеного окремими ділянками провідника, призводить до його гасіння. Як показано на картинці більше значення напруженості магнітного поля відповідає областям простору, де густина силових ліній вища. Всередині котушки магнітне поле, створене нижніми ділянками провідника, й верхніми, має однаковий напрям. За межами котушки напрям створеного поля від верхніх та нижніх ділянок провідника різний. Силові лінії, густина яких велика всередині котушки, замикаються через зовнішній простір. Якщо довжина котушки набагато більша за її товщину, то напруженість магнітного поля за межами котушки дуже мала, майже нульова. Між витками котушки індуктивності є деяка розподілена ємність. Із збільшенням числа витків зростає її власна ємність, і на певній частоті котушка являтиме собою коливальний контур. Найменшу власну ємність мають одношарові котушки із певним кроком намотки. Види багатошарової намотки типу "універсал", значно зменшують власну ємність котушок. Меншу власну ємність мають також секціоновані котушки. Наявність власної ємності призводить до зменшення добротності котушки, скорочує діапазон перекриття контура по частоті, зменшує стабільність.
7.2 Трансформатори
Трансформатор - статичний електромагнітний пристрій, що має дві або більше індуктивно зв'язані обмотки і призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції однієї або кількох систем (напруг) змінного струму в одну або декілька інших систем (напруг) змінного струму без зміни частоти системи (напруги) змінного струму.
Трансформатори широко застосовуються в лініях електропередач, в розподільних та побутових пристроях. Передача електроенергії відбувається з меншими втратами при високій напрузі й малій силі струму. Тому, зазвичай лінії електропередач є високовольтними. Водночас побутові й промислові машини вимагають великої сили струму й малої напруги, тому перед споживанням електроенергія перетворюється в низьковольтну. Трансформатори знайшли застосування також у різних випрямних, підсилювальних, сигналізаційних та інших пристроях.
Рисунок7.2. Трансформатори
8 РЕЗИСТОРИ
Рези́стор - елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору. Основною характеристикою резистора є величина його електричного опору. Для випадку лінійної характеристики значення електричного струму через резистор в залежності від електричної напруги описується законом Ома.
8.1 Загальний опис
Резистори відносяться до електричних компонентів, що застосовуються в схемах електротехніки та електроніки для обмеження сили струму та розподілу напруги. Резистори - найпоширеніші пасивні компоненти електронної апаратури, що використовуються як навантаження, споживачі та подільники в колах живлення, як елементи фільтрів, шунтів в колах формування імпульсів і т.д.
8.2 Основні параметри резисторів
Резистори характеризують номінальним значенням електричного опору (від декількох Ом до 1000 ГОм), прийнятним відхиленням від нього (0,001...20 %), максимальною потужністю розсіювання (від сотих часток Вт до декількох сотень Вт), граничною електричною напругою та температурним коефіцієнтом електричного опору.
8.3 Класифікація резисторів
В залежності від призначення резистори діляться на дві групи: резистори загального призначення та резистори спеціального призначення, до яких належать: високоомні резистори, високовольтні резистори, високочастотні резистори та прецизійні резистори.
За видом резистивного матеріалу резистори класифікуються на:
1. дротяні резистори - відрізок дроту з високим питомим опором намотаний на неметалевий каркас. Можуть мати значну паразитну індуктивність;
2. плівкові металеві резистори - тонка плівка металу з високим питомим опором, напилена на керамічне осердя, на кінці якого надіті металеві ковпачки з дротяними виведеннями. Це найпоширеніший тип резисторів;
3. металофольгові резистори - у якості резистивного матеріалу використовується тонка металева стрічка;
4. вугільні резистори - бувають плівковими і об'ємними. Використовують високий питомий опір графіту;
5. напівпровідникові резистори - використовують опір слабколегованого напівпровідника. Ці резистори можуть бути як лінійними, так і можуть мати значну нелінійність вольт-амперної характеристики. В основному використовуються у складі інтегральних мікросхем, де інші типи резисторів застосувати важче.
За характером зміни опору резистори поділяються на:
1. резистори сталого опору;
2. регульовані резистори змінного опору (потенціометри);
3. підлаштовні резистори змінного опору.
За видом монтажу резистори бувають:
1. для навісного монтажу (з дротяними виводами);
2. для поверхневого монтажу (англ. SMD - Surface mount device);
3. комбінації резисторів в одному загальному блоці, зазвичай мініатюрного виконання (збірки, мікромодулі, матриці, мікросхеми).
За видом вольт-амперної характеристики:
1. лінійні резистори;
2. нелінійні (напівпровідникові) резистори: a) варистори - опір залежить від прикладеної напруги;
b) терморезистори - опір залежить від температури;
c) фоторезистори - опір залежить від освітленості;
d) тензорезистори - опір залежить від деформації резистора;
e) магніторезистори - опір залежить від величини напруженості магнітного поля.
Рисунок 8.1 Резистори
9 НАПІВПРОВІДНИКОВІ ДІОДИ
На сьогоднішній день для випрямлення електричного струму в радіосхемах поряд із двухелектродними лампами все більше застосовують напівпровідникові діоди, тому що вони володіють рядом переваг.
В електронній лампі носії заряду електрони виникають за рахунок нагрівання катода. У p-n переході носії заряду утворюються при введенні в кристал акцепторної чи донорної домішки. Таким чином, тут відпадає необхідність джерела енергії для одержання носіїв заряду. У складних схемах економія енергії, виходить за рахунок цього, виявляється дуже значною. Крім того, напівпровідникові випрямувачі при тих же значеннях випрямленого струму більш мініатюрні, чим лампові.
Напівпровідникові діоди виготовляють з германія, кремнію, селену та інших речовин.
Розглянемо як створюється p-n перехід при використанні донорного домішку, цей перехід не вдається одержати шляхом механічного з'єднання двох напівпровідників різних типів, тому що при цьому виходить занадто великий зазор між напівпровідниками. Ця товщина повинна бути не більше межатомних відстаней. По цьому в одну з поверхонь зразка вплавляють індій. Унаслідок дифузії атомів індію в глиб монокристала германія в поверхні германія утворюється область і провідність р-типу. Інша частина зразка германію, у якій атоми індія не проникнули, як і раніше має провідність n-типу. Між областями виникає p-n перехід. В напівпровідниковому діоді германій служить катодом, а індій - анодом.
Замінили лампи, дуже широко використовуються в техніки, в основному для випрямувачів, також діоди знайшли застосування в різних приладах.
Технологія виготовлення діода така. На поверхні квадратної пластинки площею 2-4 см2 і товщиною в невелику частку міліметра, вирізаної з кристалу напівпровідника з електронною провідністю, розплавляють шматочок індію. Індій міцно сплавляється з пластинкою. При цьому атоми індію проникають (дифузують) у товщу пластинки, утворюють в ній область з перевагою дирочної провідності. Виходить напівпровідниковий прилад із двома областями різного типу провідності, а між ними p-n-перехід. Чим тонша пластинка напівпровідника, тим менший опір діода в прямому напрямку, тим більше виправлений діодом струм. Контактами діода служать крапелька індію і металевий диск чи стрижень з вивідними провідниками
Після зборки транзистора його монтують у корпус, приєднують до електричного виводу до контактних пластин кристала і виводу корпуса і герметизують корпус.
Діоди мають велику надійність, але границя їх застосування від -70 до 125 С . Оскільки у крапкового діода площа зіткнення дуже мала, тому струми, що можуть випрямляти такі діоди не більше 10-15 ма. І їх використовують в основному для модуляції коливань високої частоти і для вимірювальних приладів. Для будь-якого діода існують деякі гранично припустимі межі прямий і зворотний токи, що залежать від прямої і зворотної напруги й визначаючи його випрямувальні і міцності властивості.
10 ФЛЮСИ
Флюс- речовина, що додається до розплавленого металу для видалення його окисів і сторонніх шлаків, чи під час паяння для запобігання окислення поверхні металу. В залежності від температури плавлення металу, чи температури паяння, найчастіше використовують такі флюси: вапняк, силікати, бура, борна кислота, каніфоль.
10.1 Класифікація
1. по температурному інтервалу активності: низькотемпературні (до 450 °C) та високотемпературні (більше 450 °C);
2. по виду розчинника: водні та неводні;
3. по виду активатора визначаючої дії: каніфольні, кислотні, галогенні, гидразиновые, фторборитні, анилінові, стеаринові та галогенідні, боридно-вуглекислі;
4. по механізму дії: захисні, хімічної дії, электрохімічної дії, реактивні;
5. по агрегатному стану: тверді, рідкі и пастоподібні.
11 ОСЦИЛОГРАФ
Осцило́граф - прилад для вимірювання та запису параметрів електричного сигналу. Вперше прилад був створений американською фірмою Tektronix у 1947 році. Це був аналоговий осцилограф Tektronix Model 511, принцип дії якого був заснований на використанні катодної електронно-променвої трубки. У 80-х роках ХХ століття американська фірма LeCroy Corporation почала виробництво перших цифрових осцилографів. За способом обробки вхідного сигналу осцилографи поділяють на аналогові та цифрові. За кількістю променів поділяються на одно- двохпроменеві тощо. N-променевий осцилограф має N сигнальних входів та може одночасно відображати на екрані N графіків. Цифрові осцилографи також поділяються на запам'ятовуючі, люмінофорні та стробоскопічні.
ВИСНОВОК
За час навчання були отримані теоретичні та практичні знання та навічки користування деякмим приладами за допомогою яких створюються електронні прилади. Особливо для моєї майбутньої спеціальністі було отримати навички роботи з інструментом, а саме паяльником та іншими електроприладами.
Багато уваги було приділено техніці безпеки, адже практика тісно пов'язана з використанням електричного струму.
28
Документ
Категория
Разное
Просмотров
79
Размер файла
422 Кб
Теги
отчет
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа