close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Okhrana truda

код для вставкиСкачать
Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНОГЕННА БЕЗБЕКА
4.1 Характеристика потенційних небезпечних та шкідливих виробничих факторів
Охорона праці - це діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Законодавство про працю містить норми і вимоги з техніки безпеки і виробничої санітарії, норми, що регулюють робочий час і час відпочинку, звільнення та переведення на іншу роботу, норми праці щодо жінок, молоді, гігієнічні норми і правила тощо.
Загальний нагляд за додержанням норм охорони праці покладено на прокуратуру, спеціальний - на професійні спілки. Контроль за безпекою праці здійснюють також державні й відомчі спеціалізовані інспекції (Держгірнтехнагляд, Енергонагляд тощо). Законодавство про охорону праці складається з Закону "Про охорону праці", Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Стандартне визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів міститься в ССБП(Система стандартів безпеки праці).
Небезпечний виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення стану його здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності.
Об'єктом для проведення аналізу стану охорони праці та техногенної безпеки є відділ організаційної та кадрової роботи районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району.
Рис. 4.1 - Планування відділу організаційної та кадрової роботи
столи;
стільці;
холодильник;
шафа;
тумба;
вікно.
Відділ організаційної та кадрової роботи знаходиться на другому поверсі чотирьохповерхового будинку. Це кімната 31,50 м2, має одне вікно, чотири стола та чотири стільця, які розташовані. На першому столі розташований комп'ютер та телефон, поблизу принтер, у правій стороні знаходиться шафа з документами. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.
До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносяться: рухомі елементи машин і механізмів; вироби, що переміщаються; матеріали; заготовки; руйнування конструкцій; надлишкова запиленість і загазованість повітря в робочій зоні; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищена або понижена температура повітря в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань; підвищений або понижений барометричний тиск; підвищена або понижена відносна вологість; рух, іонізація повітря; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних коливань, відсутність або недостатнє природне освітлення; недостатня штучна освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; прямий та відбитий блиск; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі краї, жорсткість поверхні деталей, інструментів та обладнання; розташування робочих місць на значній висоті відносно землі; невагомість.
До хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, котрі впливають на репродуктивну функцію. За шляхом проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки і поверхні тіла людини.
До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослинні і тваринні).
До психофізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні (статичні і динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження каталізаторів, монотонність праці, емоційне перенавантаження).
Робочий день працівників відділу організаційної та кадрової роботи складає 8 годин.
Кожен працівник має постійне робоче місце. Виконання роботи передбачається в сидячій позі в кріслі. Крісло відповідає вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "Робоче місце при виконанні робіт сидячи".
Таблиця 4.1. Робоче місце при виконанні робіт сидячи
ПоложенняЗусилля
Рухливість під час роботи Робоча зона (радіус), см Особливості діяльності
Сидячи До 80 Обмежена 38-60Мала статична втомлюваність, більш спокійне положення рук, можливість виконання точної роботи В таблиці 4.2. дається опис джерел шкідливих факторів. Порівнюються нормативні показники з фактичними значеннями величин, що нормуються.
Таблиця 4.2- Карта умов праці на робочому місці
№Чинники виробничого середовища і трудового процесуНормативне значенняФактичне значенняIII клас: шкідливі і небезпечні умови
Тривалість дії чинників на зміну %I ступіньII ступіньIII ступінь1.Пил переважно фіброгенної дії, мг/м3
2
3
-
-
-
902.Вібрація (загальна і локальна), дБ
-
-
-
-
-
-3.Шум, дБА50555--904.Інфразвук, дБ24---5.Ультразвук, дБ24---6.Неіонізуюче випроміння:
- радіочастотний діапазон, кГц
12
10
-
-
-
80
7.Мікроклімат в приміщенні:
- температура повітря, 0С
- швидкість руху повітря, м/с
- відносна вологість повітря, %
21-24
до 0,1
40-60
21
0,1
60
-
-
-
-
-
-
-
-
-
90
90
908.Категорія важності і напруженість праці
Легка - 1а, помірно напружена
Працівники повинні суворо дотримуватися визначеного нормативними документами режиму праці і відпочинку з чітко регламентованими перервами. Основною перервою є перерва на обід. Важливою характеристикою робочого місця є рівень робочої поверхні,на якій виконуються основні операції. Висота робочої поверхні визначає робочу позу і продуктивність праці. При низько розташованій робочій поверхні працівникові доводиться сильно нахилятись, а при надмірно високому рівні робочої поверхні - витягувати руки вгору і підніматись навшпиньки. В обох випадках створюються несприятливі робочі пози, які визначають низьку продуктивність, значне напруження м'язів, підвищені енерговитрати, утруднений кровообіг тощо. Оптимальна висота робочої поверхні визначається характером виконуваної роботи і, зокрема, її складністю і точністю. У зв'язку з тим, що антропометричні показники коливаються у великих межах, оптимальним є зміна висоти робочої поверхні. Коли це неможливо регулюється висота сидіння (30, с. 136). Особливо точні і тонкі роботи, які потребують напруження зору, мають проводитись сидячи, і тому слід забезпечувати оптимальну висоту робочої поверхні. Для виконання ручних операцій сидячи без особливого напруження зору оптимальною висотою робочої поверхні від підлоги є 700-750 мм, точних робіт (монтаж дрібних деталей, верстатні роботи тощо) - 835-905 мм.
Робочий стіл, який регулюється по висоті в межах 680-760 мм, за відсутності такої можливості його висота повинна складати 720 мм. Оптимальні розміри робочої поверхні столешниці 1600-900 мм, під якою має бути вільний простір для ніг з розмірами по висоті не менше 600 мм, по ширині 500 мм, по довжині 650 мм. На поверхні робочого столу для документів передбачається розміщення спеціальної підставки, відстань якої від очей аналогічно відстані від очей до клавіатури, що дозволяє понизити зорове стомлення.
Робочий стілець також має бути максимально зручним для роботи. Він забезпечується підіймально-поворотним пристроєм, що забезпечує регуляцію висоти сидіння і спинки; його конструкція передбачає також зміну кута нахилу спинки. Робочий стілець забезпечується підлокітниками. Регулювання кожного параметра повинне легко здійснюватися, бути незалежною і мати надійну фіксацію. Висота поверхні сидіння регулюється в межах 400-500 мм. Ширина сидіння складає не менше 400 мм, глибина - не менше 380 мм. Висота опорної поверхні спинки не менше 300 мм, ширина - не менше 300 мм. Радіус її кривизни в горизонтальній площині 400 мм. Передбачається зміна кута нахилу спинки в межах 90-110Со до площини сидіння. При цьому матеріал, яким покрита поверхня робочого стільця, повинен забезпечувати можливість легкого очищення від пилу, грязі і так далі. Поверхня сидіння і спинки має бути напівм'якою, з нековзним і повітропроникним покриттям. Згідно ГОСТ 12.2.032-78 (Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги) на робочому місці має бути підставка для ніг (завдовжки 400 мм., шириною 350 мм з рифленим покриттям і бортом заввишки 10 мм по нижньому краю). Висоти підставки повинна регулюватися в межах від 0 до 150 мм і кут її нахилу - в межах від 0 до 20Со.
4.2 Виробнича санітарія
Виробнича санітарія - це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів, які в певних умовах можуть привести до травм або професійних захворювань. Основною метою є зменшення або повне усунення впливу несприятливих і шкідливих виробничих факторів на організм людини. Оскільки головним у діяльності з охорони праці є профілактика травматизму, заходів щодо поліпшення умов праці й побуту працюючих дозволяють не тільки знизити виробничий травматизм, професійну й загальну захворюваність, а й сприяють підвищенню продуктивності і якості праці.
В відділі організаційної та кадрової роботи робочий процес здійснюється при температурі повітря в холодну пору року 21 - 24 0С, в теплий період року складає 20 - 23 0С. Відносна вологість в холодну пору року 50% та в теплий період 40 - 60% при температурі 26 0С. Швидкість руху повітря в відділі складає 0,1 - 0,2 м/с.
В кабінеті є природне освітлення - одне вікно й штучне освітлення, яке застосовується не тільки в темний, але й у світлий час доби. Виходячи з нормативних значень коефіцієнт природного освітлення при верхньому і комбінованому освітленні - 4,5% і при звичайному - 1,8%. А при штучному освітленні для роботи з документами освітлення становить 400 лк.
Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) не перевищують гранично допустимих значень ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77.
Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях відповідають нормативним значенням (ГДР № 3206-85, ГДР № 4131-86, СН № 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84). Санітарні вимоги до забруднення повітря робочої зони, випромінювань, освітленості, забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту, забезпечення побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що створюють нормальні умови для праці та інші відомості наводяться в нормативних документах, ГОСТах, ДНАОПах, санітарних нормах, будівельних нормах та правилах та інших нормативних документах, що обов'язкові для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями України.(33, с.143).
4.3 Електробезпека
Електробезпе́ка - це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, обслуговуючого електроустановки і електроустаткування.
В районній адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району у кабінеті на підлозі паркет, немає пилу та вологість приміщення відповідає нормативним значенням, тому ймовірність ураження електричним струмом дуже мала.
Але це ще не є повною захищеністю від ураженням електричним струмом, тому в концерні використовуються та дотримуються таких правил:
ізоляції токоведучих частин;
елементи для здійснення захисного заземлення металевих не струмоведучих частин виробу;
забезпечення недоступності токоведучих частин, що знаходяться під напругою, для випадкового дотику;
організація безпечної експлуатації установок, тобто встановлюють пристрої захисного відключення, закривають вільні розетки, а електророзетки, які експлуатуються, знаходяться у важкодоступних місцях.
4.4 Техногенна безпека. Пожежна безпека.
Техногенна безпека - стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Поняття "техногенна безпека" включає в себе пожежо-, вибухобезпечність, безпека життєдіяльності, охорону праці, навколишнього середовища та багато іншого, причому розглядає зазначені розділи не окремо один від одного, а в комплексі.
Забезпечення техногенної безпеки передбачає оцінку небезпеки виробництва на всіх стадіях, розробку різних методик, що дозволяють якісно провести аналіз, створення системи ефективного захисту людини і навколишнього середовища від шкідливих і небезпечних виробничих факторів і, нарешті, контроль за виконанням вимог виробничої безпеки.
Система пожежної безпеки - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на забезпечення пожежі та збитків віл неї.
Функціонування системи пожежної безпеки в організації на достатньо високому рівні, про це свідчить відчутність пожеж в організації за останні декілька років. Це досягається тим, що керівництво організації та відповідні служби своєчасно забезпечують:
розробку комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки;
відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляють і впроваджують положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах організації, здійснюють постійний контроль за їх додержанням;
забезпечують додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
організовують навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
забезпечують утримання в справному стані засобів протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускають їх використання не за призначенням;
подають на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів;
здійснюють заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;
своєчасно інформують пожежну охорону про несправність пожежної техніки, системи протипожежного захисту, вдосконалення тощо.
Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке
призводить до матеріальної шкоди.
Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних
цінностей.
Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону "Про пожежну безпеку". Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст
кисню, обвалення будинків і споруд.
За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.
На даному підприємстві в усіх кімнатах є система охоронно-пожежної сигналізації та інструкція з пожежної безпеки, яка складена за нормативними документами та актами Державної протипожежної служби. При прийнятті на роботу працівникам проводять інструктаж з пожежної безпеки та відмічають у спеціальному журналі "евакуації" з яким ознайомлений весь персонал. Два рази на рік проводять тренування по евакуації працівників. При виникненні пожежі негайно повідомити в найближчу пожежну частину за телефоном 101. Дати сигнал тривоги (голосом). Вжити всіх заходів щодо евакуації людей з приміщень, яким загрожує небезпека поширення пожежі. Покидаючи приміщення, відключити всі електроприлади, вимкнути світло, щільно закрити за собою двері, вікна щоб уникнути розповсюдження вогню й диму суміжні приміщення. Перевірити відсутність працівників у всіх приміщеннях будівлі. До приїзду працівників пожежної охорони членам добровільної пожежної дружини організувати гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння 37, с. 144.
Кімната де знаходиться відділ організаційної та кадрової роботи відноситься до зони В-Іа, в ній знаходиться один вуглекислотний вогнегасник. В-Іа - це приміщення, в яких вибухонебезпечні суміші не утворюються при нормальних умовах експлуатації устаткування, але можуть виникати при аваріях або несправностях обладнання. В такому випадку якщо ж електро обладнання загорілося, то його треба гасити вуглекислотним вогнегасником - він застосовується при пожежі різного електроустаткування, яке знаходиться під напругою до 10 000В. Тому приміщення без підвищеної небезпеки.
.
Рис. 4.2 План евакуації з відділу організаційної та кадрової роботи
4. 5. Розрахункова частина
Розрахунок світлового потоку ламп.
Світловий потік - це фізична величина, яка чисельно дорівнює кількості оцінюваної за зоровим відчуттям світлової енергії, що падає на поверхню за одиницю часу.
У приміщенні з розмірами А = 6 м, В = 5 м і висотою Н = 3 м встановлені світильники типу ПВЛМ з люмінесцентними лампами. Кількість ламп у світильнику н = 2. Коефіцієнти відбиття світлового потоку від стелі, стін і підлоги відповідно рівні Рпот = 70%, Рст = 50%, Рпідл = 10%. Затінення робочих місць немає. Світильники типу ПВЛМ з кривою сили світла Г-1, для якої відношення оптимальної відстані між світильниками до розрахункової висоті становить λ=L / h = 0, 91.
Знаходимо розрахункову висоту за формулою:
h = H - h_р(4.1)
Н - Висота приміщення, Н = 3
hр - Висота розрахункової поверхні над підлогою, hp= 0,8 м.
h = 3 - 0,8 = 2,2 м.
Знаходимо оптимальна відстань між світильниками:
L = λ * h = 0, 91 * 2,2 = 2, 0 м (4.2)
Знаходимо кількість світильників N = 2 * 3 = 6
Приймаються ступінь відбиття стелі, стін і підлоги відповідно Рпот = 70%, Рст = 50%, Рпідл = 10%.
Визначаємо індекс приміщення:
i = (A * B )/(h * (А + В)),(4.3)
де А - довжина приміщення, А = 6 м
В - ширина приміщення, В = 5 м
i = (6* 5)/(2,2*(6+5) ) = 1,23
Коефіцієнт запасу Кз = 1,5.
Визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку. Для кривої сили світла світильника Г-1, індекс приміщення i = 3, ступеня відображення стелі Рпот = 70%, Рст = 50%, Рпідл = 10%:
ŋ = 0,9.
Розраховуємо необхідний світловий потік: F = (E *К_(з )*А*В*z)/(n * N * ŋ), (4.4) де Е - необхідна мінімальна освітленість, Е = 200 лк,
z - коефіцієнт мінімальної освітленості (для люмінесцентних ламп = 1,1).
F = ( 200 * 1,5 * 6 * 5* 1,1 )/( 2 * 6 * 0, 9)= 917 лм
Вибираємо лампу типу ЛДЦ-25, що має світловий потік 1000 лм, що на 0,83 більше необхідного і знаходиться в межах допуску - 10%+20%.
Документ
Категория
Разное
Просмотров
272
Размер файла
45 Кб
Теги
truda, okhrana
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа