close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

практичне використання елементів ІКТ

код для вставкиСкачать
ДПТНЗ "КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКЕ ВПУ"
ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІКТ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
З досвіду роботи викладача української мови та літератури Щегельської А. М. 2011р.
Затверджено на засіданні НМЦ ПТО ПК ІПП м. Хмельницького (протокол №____від_________)
Упорядники: Щегельська А.М., викладач української мови та літератури;
Фурман В.А., викладач української та іноземної мови
Відповідальний за випуск: Сідельський М.Л. Посібник може бути використаний викладачами-предметниками при підготовці до певних тем з української мови та літератури.
Комп'ютер увійшов у життя всіх навчальних закладів без винятку. Широке застосування нових технологій, зростання попиту на інтелектуальну працю і швидкий процес впровадження інформаційних технологій призвели до необхідності вдосконалення методів навчання з використанням комп'ютерної техніки. Сьогодні у комп'ютеризації навчального процесу настав новий етап, для якого характерним є загальна комп'ютерна грамотність, де комп'ютеризація та інформатизація виступають як органічний компонент і базис для розв'язання багатьох проблем в інших галузях (це формування інформаційної культури, підготовка до праці на рівні сучасних вимог).
Ми шукаємо найбільш дієві організаційні форми і методи навчання, які б могли забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня, забезпечити темп і рівень складності навчання, а також виробити в учнів вміння і навички самостійно вчитися. Одним із основних шляхів досягнення зазначених цілей є використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках української мови та літератури. Метою є не тільки здобуття інформації, а й розвиток і саморозвиток особистості. При підготовці та проведенні уроків з використанням ІКТ в учнів спостерігається більш розвинуте мислення, вміння планувати та раціонально будувати свої дії, правильно відбирати та опрацьовувати дані, точно ставити мету, працювати з більшою віддачею та зацікавленістю. Такі уроки відкривають широкі можливості для індивідуальної роботи кожного учня, для роботи в парах, групах, сприяють глибокому засвоєнню великого обсягу інформації, піднімають рівень якості знань учнів. Таким чином учні активно залучаються до навчального процесу.
Широкі можливості для проведення уроків з використанням ІКТ надало введення в дію мультимедійного класу та його використання в навчально-виховному процесі, використання програмного забезпечення з української мови та літератури.
Важливим аспектом комп'ютеризації навчально-виховного процесу є використання сучасних мультимедійних комплексів, до складу яких входять інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, комп'ютер. Використання цих сучасних засобів економить час вчителя, підвищує ефективність презентації методичного матеріалу, дозволяє демонструвати Інтернет-сайти у режимі реального часу, зберігати необхідну інформацію у пам'яті комп'ютера з можливістю подальшого відтворення, проводити семінари, конференції.
З окремих тем української мови та літератури створене власне програмне забезпечення, яке органічно поєднується у контексті навчального освітнього процесу. Розроблено уже десятки уроків з електронним супроводом, які можуть використовуватися в навчальному процесі.
Такі засоби навчання започатковують створення нового навчального середовища, яке здатне підвищити якість освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І у цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних стосунків і творчості. І завдяки інтерактивним формам навчання учень з пасивного слухача перетворюється на активного учасника учбового процесу. Також інформаційно-комунікаційні технології можуть використовуватися для розробки навчальних проектів та відповідних навчальних, методичних та дидактичних матеріалів.
У ході роботи над навчальним проектом створюється портфоліо - цінний комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального проекту:
* план проекту;
* дидактичні матеріали;
* учительська презентація;
* тести, графіки, діаграми тощо.
Досвід моєї роботи показує, що комп'ютерна підтримка уроків української мови та літератури має позитивні наслідки. Ця технологія розвиває не тільки учнів, а й учителя, робить його роботу приємною, успішною, результативною, полегшує працю, забезпечує професійний ріст.
Тема. Повідомлення в науковому, публіцистичному стилях за попередньо складеним планом, тезами, конспектом.
Мета: навчальна: ознайомити учнів з особливостями підготовленого виступу; узагальнити знання учнів про такі способи фіксування прочитаного, як тематичні виписки, план, тези та конспект; формувати в них уміння виступати перед аудиторією;
розвиваюча: розвивати усне й писемне мовлення, удосконалювати навички колективної та самостійної роботи; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів;
виховна: виховувати мовленнєву культуру учнів, уважність, спостережливість, зібраність, акуратність.
Тип уроку: інтерактивний урок.
Комплексно-методичне забезпечення уроку: навчальна програма, поурочно-тематичний план, план-конспект уроку, роздатковий матеріал, презентація вчителя, учнівські презентації та публікації.
Обладнання: підручник, постійно діючі стенди, комп'ютер, мультимедійна дошка.
Між предметні зв'язки: інформатика, інформаційні технології, українська література, зарубіжна література.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчання.
Бесіда з учнями.
1. Чи доводилось вам виступати на зборах, конференції, семінарі, взагалі перед аудиторією?
2. Яким був ваш виступ - підготовленим чи непідготовленим?
3. З якими труднощами ви зіткнулись?
4. Як легше виступати: з підготовленим чи непідготовленим виступом?
ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
Друзі! Вам пощастило жити в час небувалого злету науково-технічного прогресу, жити у столітті інформації. Що ми розуміємо під словом "інформація"? (повідомлення про щось). Ми оточені нею завжди, коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємося між собою. Запитання, відповіді, прохання, посмішки, рухи - все це і є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію призвела до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування, а разом з ними - і нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше - періодичні друковані видання, потім - телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет. На початку ХХІ століття книга і комп'ютер - найавторитетніші джерела інформації. Саме про них ми сьогодні і поговоримо.
ІV. Надання необхідної інформації.
Додаток 1. Презентація вчителя.
V. Інтерактивна робота.
1. Інструктування.
У процесі представлення учнями власних повідомлень ми повинні дійти висновку: "Що ж важливіше: книга чи комп'ютер?".
2. Поділ учнів на групи: книголюби, веб-серфери, аналітики.
3. Захист учнями певного напряму роботи.
Додаток 2. Учнівська презентація.
Додаток 3. Учнівська публікація.
Додаток 4. Учнівський веб-сайт.
VI. Підведення підсумків уроку.
1. Бесіда з учнями.
- Яка роль книги в житті людини?
- Чи зможе Інтернет замінити книгу?
- Чи можна знайти компроміс між Інтернетом та книгою?
- Яку небезпеку створює надмірне використання комп'ютера?
- Чи можна вірити книжкам?
2. Заключне слово вчителя.
Ви говорили по-різному і про різне: кожен мав свою точку зору. Хтось казав, що комп'ютер і книга однаково важливі, ну, а були й такі, які вперто відстоювали думку, що книга вічна, а комп'ютер - просто чергове віяння моди, яке скоро витісниться чимось іншим.
Важливо зрозуміти: персональний комп'ютер - це не просто пристрій, за допомогою якого можна грати в ігри чи слухати музику. Це - багатоопераційна система, яка дозволяє нам працювати з інформацією: знаходити її, аналізувати, створювати або переробляти, одержувати й відправляти. А інформація може бути різноманітною: у вигляді звукових, графічних, текстових, системних та багатьох інших файлів. Ось ми і дійшли до найголовнішого. Що таке текстовий файл? Це може бути твір, вірш, стаття, рецензія, і, врешті-решт, книга. Отже, книга може міститися у пам'яті комп'ютера у вигляді текстового файлу. Можна провести паралель: книга може так само лежати на полиці в шафі. Отже, комп'ютер - це теж своєрідна шафа, у якій лежить наша книга, але не тільки. Тут може зберігатися величезна кількість інформації - зовсім неоднорідної. Її можна не лише переглядати, але й у багатьох випадках редагувати. Тож хіба не смішно питати, що важливіше: шафа чи книга? Комп'ютер чи книга?
Універсальна та унікальна можливість комп'ютера - підтримувати зв'язок із Всесвітньою мережею Інтернет. Молодь від неї в захопленні, старше покоління вважає Інтернет шкідливим, мовляв, знову ж таки, насилля, бруд і таке інше. Але чому люди дивляться на це так однобоко? Наш світ далеко не ідеальний - у ньому є як добро, так і зло. І тільки ми вирішуємо, якими бути і що творити. Віртуальний світ теж має світлу і темну сторону. І ми вибираємо ту, яка нам прийнятна.
Частіше за все непотрібність і шкоду комп'ютера доводять люди, які не знають і не хочуть знати, що ж то воно за чудернацька штука така - комп'ютер. Мені таких щиро шкода: живуть у визначній інформаційній епосі і не хочуть познайомитися ближче з найуніверсальнішим її винаходом, не приймають його. Але кожен з нас, навіть якщо він "на ви" з технікою, просто повинен знати комп'ютер. Адже це необхідно, це - на часі.
Можна ще багато говорити, доводити, сперечатися... Та чи варто? Набагато легше запам'ятати дві прості речі: ніколи не бійтеся нового і не порівнюйте непорівнюване.
3. Анкетування учнів.
4. Оцінювання учнів.
VII. Домашнє завдання: підготувати матеріали до виступу на тему "Що найголовніше в житті?".
Тема. Трагічне життя і титанічна творчість Олександра Петровича Довженка.
Мета: познайомити учнів з біографією письменника і неперебутнім талантом українського Мікеланджело в кінематографії; дати уявлення про кіноповість як різновид повісті, призначеної для постановки фільму; прищепити любов до творчості Олександра Довженка - доробку свідомого носія національної культури, менталітету, українського способу мислення і сприймання світу.
Тип уроку: урок-семінар
Обладнання: портрет письменника, роздатковий матеріал, учнівські реферати, презентація навчального матеріалу, твори письменника; учнівська стіннівка "Невідомі сторінки біографії Олександра Довженка".
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Виклад матеріалу.
- Чи знайоме вам ім'я Олександра Петровича Довженка? Де ви чули чи читали про нього? Творчий доробок видатного українського кінорежисера і письменника Олександра Петровича Довженка посідає особливе місце у скарбниці вітчизняного і світового мистецтва. Митець високого гуманістичного звучання, він завжди намагався осмислювати злободенні загальнонародні проблеми, жив болями і радощами часу, прозирав у день прийдешній.
Погляньте уважно на портрет Олександра Довженка. Критик Корнелій Зелінський писав: "Він взагалі був вродливий тією не солодкою, а мужньою і серйозною вродою, якою природа обдаровує своїх обранців. Срібло сивини з роками ніби ще звеличує цю красу ореолом пережитого". А пережитого було дійсно багато.
На сьогоднішньому уроці ми познайомимось із життям і творчістю Олександра Петровича Довженка.
Серед чудової поліської природи розкинулося містечко Сосниця на Чернігівщині. Тут, на його околиці, що зветься В'юнище, в сім'ї селян-хліборобів Довженків 11 вересня 1894 року народився ще один хлопчик - Олександр.
(Учениця читає напам'ять вірш.)
Низький уклін чернігівській землі
І Сосниці над тихою Десною.
Він тут, з душею мрійною, ясною,
Родивсь і ріс у цім простім селі.
Він тут ходив на зорі світанкові,
Вдихав життя, духмяний запах трав, Тут щирим серцем, сповненим любові,
Він чари мови рідної вбирав.
Так писав про Олександра Довженка поет Іван Гончаренко.
◘ Родина Довженка (розповідає учениця)
У своїх батьків Олександр був сьомою дитиною, а всього дітей народилося багатенько і як на ті часи й селянську сім'ю, та далеко не всім судилося дожити до зрілого віку. Сам письменник в дорослі роки з непідробленим сумом писав: "Дітей мали багато, чотирнадцять, перемінний склад, з якого залишилося двоє: я й сестра. Решта померли в різний час, майже всі не досягши працездатного віку. І коли я зараз пригадую своє дитинство і свою хату, і завжди, коли б я їх не згадував, в моїй уяві плач і похорон". Довженкознавці свідчать, що сім'я батьків майбутнього кінорежисера мала славний родовід. Довженки ніколи не були кріпаками, належали до козацького стану, а на Чернігівщину предок Довженків Карпо переселився з Полтавщини ще у ХУІІІ столітті. У В'юнищах рід Довженків поважали аж настільки, що з вісімдесятих років ХІХ століття та вулиця, якій пізніше дали ім'я Шевченка, називалася просто Довженковою.
Батько майбутнього письменника був хліборобом, рибалкою, смолярем, перевізником на Десні. Неграмотний Петро Довженко, на свою біду, відзначався романтичною вдачею і в тяжкому буденному житті ніяк не міг пристосуватися й знайти собі місце: те, про що він мріяв, виявлялося недосяжним, те, що давало життя, - надто прісним і нудним. Та свого єдиного вцілілого сина він мріяв бачити людиною, яка досягла хоч якоїсь вершини, тому твердо постановив будь-якою ціною "вивчити свого сина на пана".
Мати - Одарка Єрмолаївна Цигипа - як свідчив син, мабуть, "народилася для пісень", але "проплакала все життя". Була вона дочкою талановитого ткача-художника, від якого успадкувала любов до пісні й чудовий голос. Розповідь учителя
Восени 1903 року батько віддав Сашка до Сосницької парафіяльної чотирикласної школи. Олександр на льоту схоплював знання з усіх навчальних предметів і дуже швидко виявився найкращим учнем. Закінчив Сосницьке чотирикласне училище. В цей час юний Олександр вперше в житті закохується. Надійка Чаусовська, дочка багатого купця, - перша красуня місцевої гімназії: висока, струнка, з личком мармурової білизни, з великими очима під чорним стрімким розкриллям брів. Любов виявилася взаємною, але недовгою. Усі розуміли, що вони ніколи не зійдуться, не одружаться - донька багатія і син бідного діхтяря.
1911 року Довженко вступає до Глухівського вчительського інституту. У червні 1914 року інститут було закінчено.
◘ Вчительська кар'єра Довженка (розповідає учениця)
Свою вчительську кар'єру Довженко розпочав у Житомирі в Другому вище-початковому училищі, де викладав майже всі шкільні предмети, бо вчителів було мало: почалася Перша світова війна, а з нею і мобілізація чоловіків призовного віку. Олександра Петровича медична комісія визнала не здатним до військової служби через ваду серця. Від своїх учнів Довженко був не набагато старшим, але користувався незаперечним авторитетом, а вчителі-колеги поважали Довженка за глибокі знання, педагогічні здібності й надзвичайну людяність і толерантність у поводженні. Саме в Житомирі Олександр Довженко познайомився з вродливою вчителькою Варварою Семенівною Криловою. Їх зблизила підготовка до вечора , присвяченого Шевченкові. Їхнє кохання спалахнуло з такою силою, що вони вже не уявляли собі одне без одного й вирішили побратися.
Розповідь учителя
1917 - 1919 р.р. - Довженко вчителює і навчається у вузах Києва - комерційному інституті та в Академії мистецтв.
1920 р. - завідує партійною школою в Житомирі, потім працює секретарем Київського губернського відділу міської освіти, згодом комісаром театру ім. Т. Шевченка.
1921 - 1923 р. р. - на дипломатичній роботі у Варшаві та Берліні в консульствах УРСР. Вступає до приватного художнього училища професора Еккеля в Берліні.
1923 - 1926 р. р. - працює в Харкові в редакції газети "Вісті ВУЦВК" як художник-ілюстратор і карикатурист. Зближується з діячами літературно-мистецьких угрупувань "Гарт" і "Плуг".
◘ Праця на кіностудіях (розповідає учениця)
З 1926 р. по 1927 р. Довженко працює режисером на Одеській кінофабриці. Після виходу стрічки "Вася - реформатор" Довженкові доручили написати новий сценарій і зняти за ним фільм. У червні 1927 року митець розпочав роботу над фільмом за чужим сценарієм "Звенигора", але так перейнявся ним, що в процесі зйомок повністю перередагував сценарій. Відгуки на цей фільм були дуже схвальними. Хроніка творчого розвою таланту О. Довженка в Одесі вражаюче переповнена цікавими фільмами: "Ягідка кохання" (1926), "Сумка дипкур'єра" (1927), "Звенигора" (1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Іван" (1932), "Аероград" (1934), "Щорс" (1937). Кожна нова картина викликає в мистецтві справжню бурю, появляються сотні відгуків. Кіномитець знав злети офіційного визнання і критичний тиск, цькування та переслідування. Особливо дісталося за фільми "Звенигора", "Арсенал", "Земля", "Іван". За останній Довженка взагалі мало не розстріляли: на ордері про арешт і про вирок вже були навіть підписи секретарів ЦК КП(б)У Постишева й Косіора. Зате до небес підносили значно слабші твори: довоєнний "Аероград", повоєнний "Мічурін". А за досить посередній фільм "Щорс", написаний і знятий на особисте замовлення Сталіна з проханням показати "українського Чапаєва" О. Довженко отримав найбільшу мистецьку нагороду - Сталінську премію першого ступеня. Про Довженка заговорили в цілому світі. Його фільм "Земля" отримав особливе визнання: у1958 році у Брюсселі цю картину було визнано найкращою в світі.
У 1940 році Довженко став художнім керівником новоствореної Київської кіностудії.
Мрією О. Довженка було українське кіно. Напередодні Другої світової війни він з особливим натхненням писав сценарій до фільму за повістю М. Гоголя "Тарас Бульба". Але почалася війна...
Розповідь учителя З 1942р. по 1945р. Довженко живе в Москві. Виїздить на фронт. Працює спецкором газети "Красная звезда" та співробітничає в газетах Південно-Західного фронту. Пише нариси й оповідання "Ніч перед боєм", "На колючому дроті", "Відступник", "Стій, смерть, зупинись" та ін. створює документальні кінострічки "Битва за нашу Радянську Україну", "Перемога на Правобережній Україні". Пише кіноповісті "Україна в огні" та "Повість полум'яних літ".
Довженка постійно тримали під ковпаком негласного нагляду, в час відсутності митця і його дружини вдома робили обшуки, підсилали в друзі досвідчених сексотів, у довірливих розмовах витягали з його уст гірку правду, про яку негайно доносили в КДБ. Після війни О. Довженко почав наполегливо рватися в Україну. Сталін же категорично не хотів про це і слухати, а українські урядовці в Києві пильно виконували вказівку вождя. Туга за Україною гнітила хворого Довженка й передчасно вбила його.
У 1952 році Довженко виїжджає на береги Дніпра, щоб за вказівкою Сталіна стати літописцем будівництва Каховського гідровузла. Пише кіноповісті "Зачарована Десна" (1954 - 1955) та "Поема про море" (1955-1956). До видання "Зачарованої Десни" окремою книжкою Довженко не дожив.
До кінця своїх днів О. Довженко залишався українцем.
Усі цькування, перепони не могли минатися безслідно. Хворе Довженкове серце надривалося в останні його дні, а він квапився жити, брати участь у постановці фільму "Поема про море". У неділю поїхав у Передєлкіно, сподіваючись відпочити в сосновому будиночку, подихати зимовим повітрям. Серце дуже боліло, почалися приступи стенокардії. Смерть наступила в цей же день 25 листопада 1956 року о 23-й годині 40 хвилин. Поховали письменника на Новодівичому кладовищі, знехтувавши заповітом й неодноразовими проханнями хоч серце перевезти в Україну.
◘ Зачитати додаток (якщо є час)
ІV. Підсумок уроку.
♦ Чим зацікавив вас життєвий шлях О. Довженка?
♦ Взагалі, чи можна назвати його життя прикладом?
♦ Підготовка до сьогоднішнього уроку була для вас корисною? У чому? V. Виставлення і аргументація оцінок.
VІ. Домашнє завдання: опрацювати конспект, знайти додаткові відомості про О. Довженка (за бажанням); прочитати твори О. Довженка "Щоденник", "Україна в огні", "Зачарована Десна".
МАТЕРІАЛИ
ЕЛЕКТРОННОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ
57
Автор
allashchegelska
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
495
Размер файла
9 912 Кб
Теги
практична, елементів, використання, ікт
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа