close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Прикметник. Ступені, розряди

код для вставки
ПРИКМЕТНИК:
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
Прикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета
безпосередньо або через його відношення до інших предметів і відповідає на питання
який? яка? яке? чий? чия? чиє?
Поч.ф.:
Н.в., одн., ч.р.
за родами, числами та відмінками (залежить від іменника)
Відмінкові запитання прикметника.
Змінюється
Розряди прикметників за значенням
(лексико-семантичні розряди)
якісні
відносні
присвійні
ФОРМИ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Розрізняємо такі форми якісних прикметників:
Повна нестягнена (вживається в жіночому і середньому роді, а також в множині):
добрая, молодая, срібнеє, повнії, синії.
Повна стягнена (прикметники чол., жін. і середи, роду): добрий, добра, добре;
красивий, красива, красиве.
Коротка (прикметники чоловічого роду): зелен, повен, ясен, дрібен, рад. Короткі
прикметники не відмінюються.
Групи прикметників
Тверда: добр-ий, дуж-ий (-ого, -ому, -им; -их, -ими).
М̓ я ка: син-ій, вечірн-ій (-ього, -ьому, -ім; -іми, -іх)
Поза групами прикметники на –лиций: білолиций, довголиций..(-ього, -ьому, -им)
Я к і с н и м и називаються прикметники, що вказують на ознаку, яка сприймається
безпосередньо і яка при порівнянні з ознакою іншого предмета може виявлятися в
більшій чи меншій мірі, напр.: добрий — добріший; важкий — важчий, найважчий.
Якісні прикметники означають:
1) такі властивості і якості предметів, які сприймаються органами чуття
безпосередньо:
а) з о р о м :
жовтий,
синій,
зелений,
жовтогарячий;
буланий,
гнідий, вороний; світлий, яскравий, сонцеликий;
б) с л у х о м : голосний, дзвінкий;
в) с м а к о м: солодкий, гіркий, солоний;
г) н ю х о м : запашний, смердючий;
д) д о т и к о м : колючий, гострий, тупий;
е) з о в н і ш н і м и
органами
(ознака
ваги,
температурні
ознаки тощо): легкий, важкий, холодний, теплий, гарячий;
2)просторові ознаки (обсяг, розмір, відстань тощо): широкий, вузький; великий,
малий; далекий, близький; довгий, короткий]
3)часові ознаки: давній, короткий, тривалий;
4)вікові ознаки: молодий, старий;
5)якості людського характеру, розумового складу: добрий* злий, гордий, хитрий,
хоробрий, щедрий, веселий, сумний; розумний, дурний, мудрий;
6)фізичні якості (і вади) істот, властивості предметів: здоровий» хворий, худий,
босий, лисий, сліпий, кривий; плавкий, жалкий;
7)зовнішню форму: круглий, опуклий;
8)загальну оцінку: поганий, гарний, передовий.
1
Якісні прикметники характеризуються такими специфічними тільки для них
граматичними особливостями:
1. Ознаки, якості, властивості, що передаються якісними прикметниками, при
порівнянні можуть виявлятися в предметі в різній мірі. Наслідки такого порівняння
ознак передаються особливими граматичними формами, типовими саме для якісних
прикметників, тобто ступенями порівняння: бадьорий — бадьоріший, найбадьоріший;
білий — біліший, найбільший. Це є одна із характерних граматичних особливостей
якісних прикметників.
2. Деякі якісні прикметники можуть мати коротку форму: дрібен, зелен, повен,
годен.
3. Від більшої частини якісних прикметників можна утворити співвідносні якісноозначальні прислівники на о, е: близько, сміливо, добре, рішуче, гаряче.
4. Від якісних прикметників, що мають якісно-оціночне значення, за допомогою
суфіксів суб'єктивної оцінки можна утворити збільшені, згрубілі, зменшені й пестливі
форми прикметників, тобто прикметники з різною мірою вияву ознаки безвідносно до
наявності цієї ознаки в інших предметах, напр.: довжелезний» старезний; загребущий,
жирнющий; здоровенний, височенний; мокрісінький, тонісінький, гарненький,
біленький, малесенький, чистесенький.
5. Чимало якісних прикметників утворюють антонімічні пари: великий— малий,
довгий — короткий, старий — молодий, добрий— злий, багатий — бідний, тупий —
гострий.
6. З якісними прикметниками можуть сполучатися прислівники міри і ступеня
якості, напр.: цілком доступний, досить обережний, надзвичайно щедрий.
7. Майже від усіх якісних прикметників творяться іменники з абстрактним
значенням за допомогою суфіксів -ість, -от(а), -ин(а), -изн(а), -ств(о), -зтв(о), цтв(о), -яв(а), напр.: певність, грубість, глибина, мілина, жовтизна, новизна, геройство, убозтво, молодецтво, синява.
8. Якісні прикметники являють собою слова, які бувають як з похідною, так і з
непохідною основою, напр.: високий, розумний; малий, новий.
Всі ці граматичні ознаки якісних прикметників відрізняють їх від прикметників
відносних і присвійних. Але не всім якісним прикметникам в однаковій мірі властиві
перелічені граматичні особливості. Так, наприклад, не мають ступенів порівняння такі
прикметники: блакитний, чорнявий, буланий, лисий, сліпий Від деяких прикметників
неможна утворити зменшених і пестливих форм. Це пояснюється причинами стилістичного порядку (наприклад, не можна утворити зменшено-пестливих форм від
прикметників трагічний, передовий, діловий, що вживаються в книжній мові).
Відносними
називаються
прикметники,
які
виражають
ознаки
опосередковано — через відношення одного предмета (або поняття) до другого — і не
містять у собі якісної характеристики предмета, напр.: шкіряні рукавиці (із шкіри),
сибірські ліси (ліси Сибіру).
Відносні прикметники означають:
а) ознаку за відношенням до предмета, явища: залізна лопата (лопата із заліза),
дощові краплі (краплі дощу), міська площа (площа в місті), університетський
будинок (будинок університету);
б) ознаку за відношенням до людини або тварини: батьківські збори (збори
батьків), пташиний крик (крик птахів);
в) ознаку за відношенням до абстрактного поняття: наукова праця (праця, що
стосується до науки), мовознавча дискусія (що має стосунок до мовознавства);
г) ознаку за відношенням до дії: лічильний апарат (апарат для лічби), підготовчі
курси (курси, що готують до якогось учбового закладу);
д) ознаку за відношенням до обставини місця, часу та ін.: тутешні жителі,
сьогоднішня газета (видана сьогодні), квартальний план (план на квартал);
е) ознаку за відношенням до числа: подвійна плата (збільшена вдвічі).
2
Відносні прикметники не мають жодної граматичної ознаки, властивої якісним
прикметникам: не утворюють ступенів порівняння, антонімів, а також зменшенопестливих форм; не мають співвідносних іменників з суфіксами -ість, -изн(а) і т. ін.
З граматичних особливостей, специфічних для відносних прикметників, слід
відмітити такі:
1. Відносні прикметники утворюються від слів (найчастіше іменників), що мають
тільки похідну основу: прибережні села, заволзькі степи, безлісна місцевість,
хімічний факультет.
2. Відносні прикметники бувають синонімічні з конструкціями, до яких входять; а)
непрямий відмінок іменника з прийменником або без нього, напр.: паперові іграшки
— іграшки з паперу, корабельні щогли — щогли корабля; б) дієслово, напр.:
винищувальна зброя — зброя, що винищує.
Присвійні прикметники означають:
а) приналежність предмета л ю д и н і , від назви якої утворено даний прикметник,
напр.: батьків портфель, материна хустка;
б) приналежність предмета т в а р и н і , від назви якої утворено даний прикметник,
напр.: качиний дзьоб, вовча лапа.
Присвійні прикметники із суфіксами -ин(-їн), -ів (-їв) мають яскраво виражене
значення приналежності одній особі і не можуть позначати приналежність групі осіб.
Від відносних присвійні прикметники відрізняються такими граматичними
особливостями:
1. Присвійні прикметники утворюються тільки від назв істот за допомогою суфіксів
-ин(-їн), -ів (-їв).
2. В називному й подібному до нього знахідному відмінках однини присвійні
прикметники, що означають приналежність предмета людині, мають коротку форму:
Андріїв город, тітчина скриня.
Найчастіше ці прикметники утворюються за допомогою названих суфіксів від назв
людей (і притому назв, які означають родинні стосунки, а також від власних імен
людей), напр.: тітчин, дядин, дядьків, батьків, материн, доччин, дідова, сестрине,
бабине; Ванин, Софіїн, Грицьків, Матвіїв. З суфіксами -/в, -ин, -ін вживаються деякі
прізвища російського походження (Семенів, Федорів, Сенін, Гришин) та географічні
назви прикметникового походження (Київ, Харків, Чугуїв, Миколаїв, Люботин ).
Сфера вживання присвійних прикметників, утворених від назв людей, досить
обмежена. Вживаються вони переважно в усній розмовній мові, в художній мові, в
народній творчості. В інших стилях, зокрема в науковому і офіціально-діловому,
замість присвійних прикметників вживаються конструкції з родовим приналежності
або з однокореневим відносно-присвійним прикметником на -ськ (ий): замість
Шевченкові заповіти — заповіти Шевченка або Шевченківські заповіти.
В науковому та інших стилях присвійні прикметники якщо і вживаються, то тільки
у вигляді складених термінів або фразеологічних сполучень: антонів вогонь,
базедова хвороба, торрічелліева пустота, архімедова спіраль, сізіфова робота,
прокрустове ложе, дамоклів меч.
Від назв тварин присвійні прикметники за допомогою суфіксів -ів(-їв) не
утворюються, а за допомогою суфікса -ин (типу зозулин) утворюються дуже
рідко.
Присвійні прикметники, що означають приналежність предмета одній тварині,
утворюються тільки за допомогою суфіксів -ач(ий), -яч(ий),
-ин(ий), -їн(ий), -ий, напр.: мишачий, орлиний, солов'їний, вовчий. Прикметники,
утворені за допомогою цих суфіксів, можуть бути і відносними.
Прикметники, що означають «приналежність» предмета тварині, поширені як в
мові художньої літератури, так і в розмовній мові.
3
Вищий ступінь
Найвищий
ступінь
Ступені порівняння прикметників
(утворюють тільки якісні прикметники)
Проста форма
Складена форма
-ш-, -іш-: добрий - добріший,
дешевий - дешевший.
У деяких прикметниках відбуваються такі
більш
зміни:
+звич. прикм.
1) -к-, -ок-, -ек- випадають:
менш
рідкий – рідший,
глибокий – глибший,
більш рідкий
далекий – дальший;
менш глибокий
2) г,з, ж + -ш -  жч:
більш далекий
близький-ближчий,
важкий – важчий,
вузький – вужчий,
дорогий – дорожчий,
дужий – дужчий,
низький- нижчий,
тяжкий – тяжчий
(всього - 7 прикм.)
3) с + -ш- щ шч:
високий -вищий ; кращий
4) ст+-ш- щ шч:
товстий – товщий (// товстіший).
5) у деяких прикм. форми вищого ступ.
порівн.утвор.від інших основ:
великий – більший,
гарний – кращий,
поганий – гірший.
найнайбільш
якнай- + прост.ф.вищ.ст.
+звич. прикм.
щонайнайменш
найглибший, якнайглибший, щонайглибший
найбільш рідкий
найменш глибокий
найбільш далекий
!!!!!
Належать до якісних,
але не утворюють ступенів порівняння
прикметники, які означають:
1) вади людей: сліпий, глухий, німий, лисий, кривий;
2) масті тварин: буланий,чалий, гнідий, вороний;
3) колір за співвідношенням: бузковий, шоколадний, малиновий, зозулястий;
4) неповна ознака: білуватий, довгуватий, короткуватий, зеленавий,
жовтавий, недоумкуватий
5) прикметники, які мають збільшено-згрубіле чи зменшено-пестливе
значення: довжелезний, манюсінький, препоганий,
архіскладний, ультрамодний, екстраординарний, незліченний, злющий,
старезний , всемогутній, надзвичайний;
6) відтінки кольорів чи смаку: темно-синій, кисло-солодкий;
7) абсолютні(сталі) ознаки: жонатий, мертвий, хворий, готовий,голий.
8) короткі форми прикметників: ясен, зелен, рад.
9) запозичені незмінювані назви кольорів: бордо, беж.
4
ТИПОВІ ПОМИЛКИ
НЕПРАВИЛЬНО
КОМЕНТАР
ПРАВИЛЬНО
Сливи смачніше,
Сливи смачніші,
Прикметники узгоджуються в роді, числі та
ніж яблука
ніж яблука
відмінку з іменниками (займенниками).
Більш довший;
Більш довгий;
При утворенні складеної форми до
найменш
найменш добрий
слів більш (менш), найбільш (найменш) слід
добріший
додавати прикметник початкової форми.
Брат старший
Брат старший від Прикметники вищого ступеня при
мене;
(за) мене;
порівнянні вживаються із
брат старший, чим Брат старший, ніж прийменниками від, за або
я
(як) я
сполучниками ніж, як. Конструкції без цих
слів або з займенником чим є
ненормативними.
Самий довгий
Найдовший
Ненормативним є поєднання прикметників
(щонайдовший,
зі словом самий (пор. у рос. мові: самый
якнайдовший)
длинный).
ТВОРЕННЯ ПРИСВІЙНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин.
Від іменників І відм. - назв людей - присвійні прикметники творяться за
допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х]
чергуються з [ж], [ч], [ш]:
сестра - сестр-ин, баба - баб-ин, Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха Солош-ин. Якщо твірна основа закінчується на [j], маємо суфікс -ін (на письмі -їн):
Лідія - Ліді-їн, Євдокія - Євдокі-їн.
Від іменників ІІ відміни присвійні прикметники творяться за допомогою
суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов, -ев (-єв):
а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування ів/-ов: дядько - дядьк-ів, дядьк-ов-ого;
б) якщо прикметник утворено від іменника м'якої чи мішаної групи, то
відбувається чергування -ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій - Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар лікар-ів, лікар-ев-ого.
Від назв тварин прикметники із значенням присвійності утворюються за
допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн):
бджол-ин-ий, пташ-ин-ий, орл-ин-ий, змі-їн-ий, солов'-їн-ий; чи суфіксів -ач, -яч: собач-ий, кач-ач-ий, тел-яч-ий, свин-яч-ий.
Іноді такі прикметники утворюються шляхом зміни кінцевого приголосного
твірної основи та додаванням закінчення -ий:
вовчий, овечий.
1. Утворіть від поданих прикметників просту і складену форми вищого і найвищого
ступенів порівняння
Великий (успіх):
низька (продуктивність) :
довге (волосся):
дзвінкий (голос):
тонка (тканина):
тяжке (випробування):
близька (дорога):
солодкий (напій):
гарне (обличчя ):
5
високий (юнак):
вузька (стежка):
тихе (зітхання):
поганий (настрій):
2. Утворіть від поданих іменників присвійні прикметники, запишіть їх у називному
відмінку однини чоловічого роду і називному відмінку однини жіночого роду
Сергій:
Софія:
сестра:
Одарка:
Толя:
токар:
Олексій:
Оля:
Надія:
Олег:
тесляр:
свекруха:
Григорій:
Ольга:
Марія:
Олесь:
столяр:
невістка:
Віталій:
Параска:
дід:
теща:
Василь:
Соломія:
Михайло:
Матвій:
орач:
Оксана:
1. Позначте рядок, де присвійні прикметники не співвідносяться з іменниками.
3.1.
3.2.
1) бабуся – бабусин,
1) кішка – кішчин,
2) дядько – дядьків,
2) баронеса – баронесин,
3) матір – материн,
3) Євгеній – Євгеніїв,
4) Сава – Савчин,
4) Ілля – Іллів,
5) Рита – Ритин
5) тато – татин.
2. Підкресли прикметники у родовому відмінку однією лінією, а у місцевому - двома.
Світ не без добрих людей. У добрих звичаїв добре життя. І в чужих краях люди хліб
їдять. І від солодких слів буває гірко. Від кривих дерев і тінь крива.
3. Назвіть сполучення іменників з прикметниками в множині.
Вже на початку червня на відкритих місцях з’являються різноколірні шапочки
сироїжок. Приблизно з другої половини місяця виростають перші підберезники,
красноголовці, маслюки. можна вже зустріти боровика. Справжні червневі гриби лисички. Під деревами і кущами, в траві ховаються мухомори, бліді поганки. До
перших снігів у лісі можна зустріти опеньки, зеленки.
ТВОРЕННЯ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Літери о, е (є), и, і у прикметникових суфіксах
-ов-, -ев- (-єв-), -ичн-, -ічн- (-їчн-)
Суфікс -ов- пишеться у прикметниках:
1) після літер, що позначають тверді приголосні (крім шиплячих): квітковий, лозовий.
2) після літер, що позначають шиплячі [ж], [ч], [ш] суфікс -ов- пишеться якщо наголос
падає на закінчення слова: борщови́ й, маршови́ й.
Суфікс -ев- пишеться у прикметниках після літер, що позначають м'який
приголосний (яблуневий) та шиплячі [ж], [ч], [ш], якщо наголос падає на основу слова:
сму́шевий.
Суфікс -єв- пишемо:
1) у прикметниках, утворених від іменника з основою на [й]: ра́дій – радієвий;
2) після подвоєних літер, що позначають подовжений м'який приголосний: миттєвий.
6
Вправи на закріплення
1.Від поданих іменників утворіть прикметники. Запишіть слова парами.
У прикметниках виділіть суфікси.
Зразок. Черемха — черемховий.
І. Барвінок, яблуня, криця, січ, песець, волошка, марш, борщ, цибуля, радій, алюміній.
II. Обряд, гай, нуль, кущ, спаржа, мигдаль, фарш, вуглець, матч, клей, магній.
2.Вставте пропущені літери. Поясніть написання прикметників.
1. В комиш..вій л..сич..иній хаті на ніч сходяться сни волохаті. Рип та рип ясен..ва
колиска, л..сенят заколисує лиска. (О. Пархоменко). 2. Будуть сни оксамит..ві снит..ся,
буде сонце гулять золоте. (І. Микитенко). 3. І дикі бджоли груш..вих урочищ у дупла
дбають бурштин..вий мед. (Л. Костенко). 4. Ліщин..ві кущі позадирали списи, по
списах дощ стіка. (Є. Гуцало).
Тестування
1. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка
А) скромний, великий, гіркий
Г) страшенний, корисний, злий
Б) розумний, яскравий, голий
Д) гарненький, корисний, щирий
В) талановитий, буланий, бадьорий
2. Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку
А) менш поширений, мудріший, найохайніший, найменш критичний
Б) бідніший, більш імовірний, щонайрозумніший, найбільш талановитий
В) дорожчий, сліпіший, найвищий, найбільш упевнений
Г) худіший, більш темний, самий малий, найменш потужний
Д) кращий, менш обдарований, якнайшвидший, більш корисніший
3. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка:
А) високий, міцний, хворий
В) сильний, босий, мокрий
Б) безпечний, хиткий, солодкий
Г) давній, блакитноокий, гарячий
4. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка:
А) кволий, сніжний, архівеликий
В) чорний, щирий, гнідий
Б) молодий, солоний, кривий
Г) ефектний, вдалий, ретельний
5. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка:
А) переконливий, дужий, дзвінкий
В) сміливий, свіжий, русявий
Б) живий, доречний, упевнений
Г) тьмяний, здоровенний, сліпий
6. Правильно утворено форми ступенів порівняння у рядку:
А) більш здоровіший, найменш солоний
В) найбільш легкий, щасливіший
Б) самий балакучий, найблакитніший
Г) гнідіший, найменш важкий
7. Правильно утворено форми ступенів порівняння у рядку:
А) менш здоровіший, нарядніший
В) найпривабливіший, найбільш хворий
Б) більш дотепний, самий гострий
Г) менш освічений, триваліший
8. Правильно утворено форми ступенів порівняння у рядку:
А) самий голий, довжелезніший
В) гірший, рівніший
Б) блідіший, металевіший
Г) найбільш лисий, менш цінний
9. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму ступеню порівняння прикметника в рядку:
А) більш дешевий, розумніший
В) найменш загрозливий, веселіший
Б) ненайвагоміший самий чистий
Г) коротший, більш різкий
10.НЕПРАВИЛЬНО утворено форму ступеню порівняння прикметника в рядку:
А) щонайдовший, більш милий
В) відважніший, якнайближчий
Б) менш стриманий, більш чуйний
Г) найбільш готовий, менш відомий
11.З'ясуйте, у якому рядку всі прикметники належать до м'якої групи.
7
А) Повні, готові, зелені, дрібні, здорові.
Б) Верхні, середні, зелені, безкраї, Маріїні.
В) Авангардні, братові, богатирські, ближні, умовні.
Г) Радісні, бадьорі, веселі, запашні, житні.
Д) Середні, художні, вчорашні, колишні, торішні.
12.У якому рядку допущено помилку в правописі присвійних прикметників?
А) Маріїн, доччин, доньчин, Софіїн, Валин.
Б) Танин, Тетянин, Олин, Ольжин, тітчин.
В) Ірин, Парасчин, нянин, Галин, няньчин.
Г) Онисьчин, Мелащин, Миколин, свашин, Колин.
Д) Юльчин, Толин, Гальчин, Юлін, Лесин.
13.У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова зроблено правильно?
На щасливому материному лиці, що сяяло і мовби світилося від радості, я побачив
сльози (О. Довженко).
А) На материному (лиці) — прикметник, початкова форма — материн, якісний,
м'якої групи, вжито в родовому відмінку множини, жіночого роду, в реченні є
означенням.
Б) На материному (лиці) — прикметник, початкова форма — материн, відносний,
м'якої групи, вжито в місцевому відмінку однини, середнього роду, в реченні є
означенням.
В) На материному (лиці) — прикметник, початкова форма — материн, присвійний,
м'якої групи, вжито в називному відмінку множини, в реченні є означенням.
Г) На материному (лиці) — прикметник, початкова форма — материн, присвійний,
твердої групи, вжито в місцевому відмінку однини, середнього роду, в реченні є
означенням.
Д) На материному (лиці) — прикметник, початкова форма — материн, якісний,
твердої групи, вжито в називному відмінку множини, середнього роду, в реченні
є означенням.
14.Вкажіть, у якому реченні всі виділені слова є прикметниками.
А) У нас гори золотії,
Трави шовковії,
Столи тисовії,
Стіни золотії (Українська народна пісня).
Б) Якраз жнива. Густий жовтавий килим стрижуть комбайни... Скільки
злаків, трав, де ще недавно по горбах і схилах лиш вітер у степу
козакував (В. Коломієць).
В) Тихе батьківське поле
за поліським селом розляглось.
Все чекає когось,
не діждеться когось (М. Сингаївський).
Г) Україно моя! Чисті хвилі ланів,
Променисті міста, голубінь легкокрила! (М. Рильський)
Д) Чи я в лузі не калина була,
Чи я в лузі не червона була?
Взяли ж мене поламали
I в пучечки пов'язали (Українська народна пісня).
15.У якому рядку до складу всіх словосполучень входять відносні прикметники?
8
А) Суворий клімат, сільський пейзаж, гаряча вода, маковий цвіт, зелена діброва.
Б) Глухий кут, чорні очі, запашна кава, паперовий змій, стара груша.
В) Золотий перстень, спортивні досягнення, олімпійський чемпіон, український
прапор, морфологічний аналіз.
Г) Червоний пояс, сімейна передача, дитячий одяг, цегляний будинок, чисте
повітря.
Д) Жорстокий вчинок, ясне небо, трав'яний дух, пташина пісня, м'яке крісло.
16.Визначте, у якому рядку всі прикметники належать до твердої групи.
А) Рішучі люди, дрібні гроші, незабутні роки, майбутні вчителі, східні вітри.
Б) Довгі вечори, високі дерева, близькі друзі, сучасні пісні, солодкі сни.
В) Веселі діти, пахучі квіти, солов'їні гаї, торішні клопоти, безкраї лани.
Г) Криві дзеркала, освітні канали, круті береги, пташині гнізда, дорожні знаки.
А) Домашні клопоти, літні вечори, мужні люди, давні традиції, внутрішні зв'язки.
17.У якому рядку всі прикметники вжито у формі ступенів порівняння?
А) Менший, найвищий, щонайважчий, кращий від усіх, м'якенький.
Б) Новенький, білуватий, мовчазніший, більш детальний, щонайсолодший.
В) Ліпший, якнайглибший, найменш вдалий, більш прогресивний, яскравіший
від усіх.
Г) Більш модний, жирнющий, предовгий, найменш впевнений, відважніший.
Д) Багатший, задовгий, дуже повільний, помітніший, кисліший за усе.
18.У якому рядку допущено помилку в правописі прикметників?
А) Петрів, Шевченків, шевченківський, Іванів, Ігорева.
Б) Зоїна, Василів, Василинин, Василева, Марксові.
В) Скрипалів, товаришева, Андріїв, Світланин, майстрів.
Г) Пушкінові, пушкінські, Улин, Андрієва, Асин.
Д) Дмитрів, ленінський, Ігорев, Валентинів, Валин.
19.У якому рядку всі прикметники можуть мати коротку форму?
А) Поганий, мудрий, ниций, дешевий, бідний.
Б) Ясний, радий, зелений, годний, вартий.
В) Дрібний, здоровий, славний, певний, яскравий.
Г) Благословенний, винний, згодний, ладний, веселий.
Д) Повний, правий, живий, добрий, лагідний.
20.Вкажіть, у якому рядку в усіх прикметниках при утворенні вищого ступеня
порівняння відбуваються зміни приголосних.
А) Легкий, боязкий, слизький, ковзкий, різний.
Б) Довгий, сторожовий, в'язкий, кавказький, тугий.
В) Дорогий, близький, низький, дужий, вузький.
Г) Вологий, важкий, грузький, вагомий, старезний.
Д) Свіжий, довжелезний, порожній, важкий, дорожній.
21.У якому рядку всі прикметники в орудному відмінку перед закінченням ою мають ь?
А) Білява, срібляста, язиката, талановита, солодка.
Б) Синя, давня, осіння, пізня, древня.
В) Лінива, щаслива, холодна, дивна, рухлива.
Г) Говірка, стійка, стигла, привітна, прихильна.
Д) Гаряча, роботяща, сільська, гречана, польова.
22.З'ясуйте, у якому рядку всі прикметники вжито у прямому значенні.
9
А) Лебединий пух, лебедина вірність, лебедина пісня, лебедина хода,
лебедине крило.
Б) Весняний ранок, весняна роса, весняний настрій, весняний вітер,
весняне сонце.
В) Молочна каша, молочна імла, молочні ріки, молочний коктейль, мілка річка.
Г) Скляний посуд, скляні очі, скляний погляд, скляне повітря, скляні прикраси.
Д) Дерев'яна парта, дерев'яний стіл, дерев'яна підлога, дерев'яні поручні,
дерев'яне ліжко.
23.У якому рядку розміщено тільки ті прикметники, ступені порівняння яких
творяться від інших основ?
А) Прозорий, страшний, скромний, рішучий, вдалий.
Б) Свіжий, молодий, дешевий, блідий, дерев'яний.
В)Великий, малий, поганий, гарний, добрий.
Г) Щирий, високий, гіркий, сміливий, радісний.
Д)Страшний, розумний, хитрий, кривий, холодний.
24.З'ясуйте, у якому рядку до складу всіх словосполучень входять якісні
прикметники в короткій формі.
А) Босий хлопець, німий чоловік, прездоровий козак, синенька хустка, старий замок.
Б) Ранній сніг, вранішній туман, дружній сміх, городня культура, царський палац.
В) Столярна майстерня, молода дівчина, безкраїй степ, синє море, квітчасті луги.
Г) Дрібен дощик, ясен місяць, зелен цвіт, повен човен, благословен день.
Д) Права щока, сухенький очерет, біла криниця, свята вода, височенні дуби.
25.У якому рядку допущено помилку в правописі суфікса прикметників?
А) Невблаганний, здоровенний, блаженний, старанний, жаданий.
Б) Несказанний, силенний, огненний, тьмяний, оліїстий.
В)Неоціненний, священий, значеннєвий, горобиний, торф'яний.
Г) Нескінченний, страшенний, качиний, грушевий, палацовий.
Д) Незрівнянний, морквяний, зміїний, бджолиний, картинний.
26.У якому рядку всі прикметники вжито у формі місцевого відмінка?
А) Біля підземного (переходу), з підшефними (дит'яслами), про невідкладний
(випадок), незрівнянної (краси), невиразному (читанню).
Б) Коло лікаревого (столу), з жінчиним братом, від Надіїної (сестри), сестриного
(чоловіка), Миколиному (подарунку).
В) У театральному (гардеробі), на дубовім (столі), у вишневому (саду), на життєвій
(силі), на здоровенному (ліжку).
Г) Срібним (голосом), з мідним (дзвоном), у модній (сукні), літнім (ранком),
вечірньої (пори).
Д) У вчорашній (газеті), блакитної (стрічки), гарнісінького (дитяти), на
довгобразому (обличчі), для маленького (хлоп'яти).
27.Які прикметники мають ступені порівняння?
А) Тільки якісні.
Г) Якісні та відносні.
Б) Тільки відносні.
Д) Відносні та присвійні.
В) Тільки присвійні.
28.У якому рядку всі прикметники вжито у переносному значенні?
А) Зміїне слово, бараняча впертість, орлиний погляд, глухий кут, поміщикова земля.
Б) Вовча зграя, декоративне панно, холодна вода, холодний погляд, каштанове
дерево.
10
В) Атласна шкіра, суха відповідь, скляні очі, металевий голос, оксамитова трава.
Г) Дзвінкий приголосний, ділові якості, історичні науки, північний вітер, атомний
реактор.
Д) Легка промисловість, курячий дощ, зелений борщ, зелений кущ, горда дівчина.
29.У якому рядку всі прикметники вжито у формі Д.в. однини?
А) Довгому, на сірому, біля сизого, на дикім, на синій.
Б) Безрукому, Середземним, протизаконними, розвеселими, на зашироких.
В) Привільний, приміському, мирної, ясній, сучасним.
Г) Сліпучому, простій, незабутньому, повнолицьому, безкрайому.
Д) Лісостеповому, спідньому, короткошийому, важкохворій, зовнішнього.
30.Виберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі відмінкових
закінчень прикметників.
А) Короткошийого, на Степановім, Василевим, ницому, широколицим.
Б) Довговіїм, Ігоревому, дружнього (потиску), дружному (співу), білолицього.
В) Довголицим, безкраїх, безмежного, пізньої, порожньому.
Г) Блідолицого, останньому, творчим, роботящою, мирними.
Д) Мужньому, на дорожнім, здорових, східної, на хворобливім.
31.З'ясуйте, у якому рядку розміщено тільки ті прикметники, від яких не
можна утворити ступенів порівняння.
А) Далекий, довгий, гострий, рідний, сухий.
Б) Високий, близький, здоровезний, дорогий, німий.
В) Твердий, низький, босий, холодний, смисловий.
Г) Кам'яний, жовтогарячий, ясен, хворий, предобрий.
Д) Сучасний, дужий, науковий, солодкий, сивий.
32.У якому рядку не всі прикметники належать до твердої групи?
А) Рідні, святі, сміливі, відповідні, сільські.
Б) Семенові, доччині, тверді, хоробрі, морські.
В) Жовті, короткі, річні, болотні, хвилясті.
Г) Готові, раді, ясні, заможні, поперечні.
Д) Повнолиці, достатні, західні, чисті, прозорі.
11
Автор
233   документа Отправить письмо
Документ
Категория
Образование
Просмотров
5
Размер файла
244 Кб
Теги
ступень
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа