close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Степан Бандера. Автобіографія

код для вставки
ПЕРЕДМОВА
Багатство т е м а т и к и , щ о ї ї о х о п л ю є С т е п а н Б а н д е р а у ц і й к н и з і ,
н е х а й не л я к а є в д у м л и в о г о ч и т а ч а . Т в о р и а в т о р а м а ю т ь н е з м і н н о
о д н у з о л о т у н и т к у , я к а п р о х о д и т ь ч е р е з усі м і р к у в а н н я й г л и б и н н і
аналізи п о д і й і процесів у к р а ї н с ь к о ї в и з в о л ь н о ї б о р о т ь б и . Степан
Б а н д е р а з о с е р е д ж у є с в о ю у в а г у п е р е д у с і м на в с е б і ч н і й р о з р о б ц і
п е р с п е к т и в у к р а ї н с ь к о ї н а ц і о н а л ь н о - в и з в о л ь н о ї р е в о л ю ц і ї , і це
є центральна тема його інтелектуальної творчости. Підходячи до
цієї о с н о в н о ї т е м и , р а з - у - р а з з р і з н и х т о ч о к б а ч е н н я , а н а л і з у ю ч и
р і з н і ї ї а с п е к т и з в н у т р і ш н ь о г о чи з о в н і ш н ь о - п о л і т и ч н о г о б о к у ,
автор розгортає власнопідметні, з а к о н о м і р н і , — з у м о в л е н і українськими якостями й вартостями, оригінально-українськими
первнями, революційним незнищенним людським українським
п о т е н ц і я л о м і г е о п о л і т и ч н и м с т а н о в и щ е м У к р а ї н и , її п р и р о д н и м и
б а г а т с т в а м и , в р о д ж е н и м г е н і є м та т р у д о л ю б и в і с т ю
нації,—
п е р с п е к т и в и р о з в и т к у у к р а ї н с ь к о ї національно-визвольної революції. Залізна логіка й о г о аргументації, передбачливість щ о д о
розвиткових
процесів,
стимульованих
революційною
ідеєю,
р е в о л ю ц і й н и м и к а д р а м и й р е в о л ю ц і й н о ю п л я н о в о ю д і є ю , аналіза
в н у т р і ш н і х п р о т и р і ч І м п е р і ї й системи, с п р и ч и н ю в а н и х і пог л и б л ю в а н и х р е в о л ю ц і й н о - в и з в о л ь н и м и н а ц і о н а л і с т и ч н и м и дія м и , — дає нам о б р а з не л и ш е з е н і т н о г о пункту — в с е н а р о д н о г о
п о в с т а н н я , але й п е р е м о ж н о - в и з в о л ь н о ї в і й н и у я р м л е н и х н а ц і й
проти р о с і й с ь к о г о окупанта й б і л ь ш о в и ц ь к о ї тиранської тоталітарн о ї с и с т е м и . З о с е р е д ж е н н я а в т о р а на ц і й г о л о в н і й
справі
визвольної б о р о т ь б и У к р а ї н и ц і л к о м не означає нехтування н и м
р і з н о в и д н и х к о м п о н е н т і в б о р о т ь б и й росту нації взагалі.
Немає важливої п р о б л е м и в житті нації, якої Степан Бандера
у своїй багатій інтелектуальній, публіцистичній і журналістичній
т в о р ч о с т і н е з а т о р к н у в б и , не м е н ш і в с в о є м у р і з н о м а н і т н о м у
листуванні, з о п р и л ю д н е н н я м якого з різних причин ще доведеться з а ч е к а т и . А л е с у т ь с п р а в и у т о м у , щ о в і є р а р х і ї в а р т о с т е й
і завдань Степан Бандера відсував усе д р у г о р я д н е , наприклад,
внутрішньо-партійні суперечки, внутрішньо-українс^кий партійноп о л і т и ч н и й к о м п л е к с на д а л ь ш и й п л я н , з г л . в м у р о в у в а в й о г о
в і д п о в і д н о д о п и т о м о ї ваги д а н о г о явища у в е л и к у б у д і в л ю
успішного розгортання національно-визвольної революції.
Він а н а л і з у в а в в с е б і ч н о з н а ч е н н я с п і л ь н о г о ф р о н т у п о н е в о л е них р о с і й с ь к и м і м п е р і я л і з м о м і к о м у н і з м о м н а ц і й , о б ' є д н а н и х
в Антибільшовицькому
Бльоці Народів (АБН), н а д а ю ч и
цій
с п і л ь н і й б о р о т ь б і о с о б л и в о ї в а г и . С т а в к а на в л а с н і с и л и У к р а ї н и
у в е л и к о м у таборі поневолених націй, які ж и т т є в о зацікавлені
у розвалі російської імперії й знищенні більшовизму,— докладно
р о з р о б л е н а а в т о р о м , як д о р о г о в к а з , н е л и ш е д л я р е в о л ю ц і й н о ї
О У Н . Степан Бандера глибинно р о з у м і в найінтимніші т о н к о щ і
й м о ж л и в і ускладнення с п і л ь н о г о ф р о н т у поневолених націй,
я к щ о не п о с т а в и т и й о г о на п р а в и л ь н и х о с н о в а х — р е с п е к т у в а н н я
1
абсолютного суверенітету к о ж н о г о партнера спільного фронту.
А в т о р б а ч и в і м п е р і ю й с и с т е м у з с е р е д и н и й і з з о в н і , її
слабкість і силу, яка р а д ш е полягала й полягає в д у х о в і й , і д е й н і й
1 п о л і т и ч н і й с л а б к о с т і вільних націй світу. В и к р и в а ю ч и п о л і т и к у
т. зв. м и р н о ї к о е к з и с т е н ц і ї м а й ж е ч в е р т ь с т о л і т т я т о м у , а в т о р як
п о л і т и ч н и й в і з і о н е р п е р е д б а ч а є усі в і д ' є м н і й р у ї н н і е л е м е н т и її
д л я в і л ь н и х н а ц і й . Й о г о а р г у м е н т а ц і ю т о г о часу м о ж н а д о с л і в н о
п о в т о р и т и с т о с о в н о с у ч а с н о ї п о л і т и к и т. зв. д е т е н т у .
Насправді з т о ч к и з о р у п е р е д б а ч л и в о г о не тільки р е в о л ю ц і й н о - в и з в о л ь н о г о л і д е р а , але д е р ж а в н о г о м у ж а в и с о к о ї я к о с т и ,
автор р о з к р и в а є дійсну альтернативу д о атомової війни, альтернативу, щ о її основні засади м а ю т ь н е з м і н н о тривале значення.
Уважаючи,
що
шляхом
визволення
України
та
інших
п о н е в о л е н и х націй є о р і є н т а ц і я й р о з б у д о в а власних сил рев о л ю ц і ї , автор с м і л и в о вимагає від вільних націй не трактувати
У к р а ї н и й і н ш и х п о н е в о л е н и х н а ц і й як ч и н н и к а , я к и й п о с т і й н о м а є
с т р и м у в а т и б і л ь ш о в и ц ь к у н а в а л у , а, н а в п а к и , у в л а с н о м у і н т е р е с і
в и м а г а є в і д них в к л ю ч и т и с я з б р о й н о у в и з в о л ь н у в і й н у п о н е в о л е них н а ц і й , у с в і д о м и в ш и її ц і л і й в и з н а в ш и її н о с і ї в г о с п о д а р я м и на
власній з е м л і , її с у в е р е н а м и . Ц е повинна би бути спільна визвольна в і й н а у с п і л ь н о м у і н т е р е с і п р о т и б і л ь ш о в и ц ь к о ї в а р в а р с ь к о ї
а г р е с і ї , а ж о д н а і н т е р в е н ц і я « в и з в о л и т е л і в » , я к і на с в о ї х б а г н е т а х
постійно несли нове рабство.
Визвольна р е в о л ю ц і я приносила з а в ж д и н е з м і р н о менше,
ж е р т в , н і ж а г р е с и в н а , і м п е р і я л і с т и ч н а в і й н а , чи м а с о в и й н а р о д о в б и в ч и й т е р о р , з о к р е м а р о с і й с ь к о г о б і л ь ш о в и ц ь к о г о о к у п а н т а . Не
автор п е р е к о н л и в о довів.
Його р о з у м і н н я національно-визвольної р е в о л ю ц і ї — це не
механічний процес р о з г о р т а н н я лиш т е х н і ч н о - р е в о л ю ц і й н и х актів,
чи в и к л ю ч н о р е а к ц і я на у т и с к и й п е р е с л і д у в а н н я , але ц е г л и б и н и й ,
закорінений у світоглядовий, ідеологічних, релігійгих, культурних,
правових, суспільних т р а д и ц і й н и х вартостях у к р а ї н с ь к о ї нації
й людини — духово-органічний процес.
Автор наголошує з о к р е м а первні духової р е в о л ю ц і ї , наростання р е в о л ю ц і й н о г о кипіння, р е в о л ю ц і о н і з а ц і ю ш и р о к и х н а р о д ніх в е р с т в на у с і х л а н к а х ж и т т я , щ о в о с т а т о ч н о м у в и с л і д і
об'єктивуватиметься в зенітній точці: всенародному організованом у з б р о й н о м у повстанні О У Н - У П А . У к р а ї н с ь к а р е в о л ю ц і я — це
п е р е д у с і м процес в н у т р і ш н ь о г о визволення нації й р о з б у д ж е н н я
та с а м о у с в і д о м л е н н я її т р а д и ц і й н и х о р и г і н а л ь н и х
історично
притаманних у к р а ї н с ь к и х вартостей і якостей, які м а ю т ь вирішальне з н а ч е н н я у в с е о х о п л е н н і ш и р о к и х н а р о д н і х к і л в і д е й н о м у
а с п е к т і , я к е у н а я в н ю є т ь с я у д і й о в о м у та, у в і д п о в і д н и й м о м е н т ,
у з б р о й н о м у аспекті.
Й о г о т р и в о ж и л а м о ж л и в і с т ь д в о ф р о н т о в о ї в і й н и У к р а ї н и та
інших поневолених народів проти двох варіянтів російських
імперіялістів — більшовицьких і антикомуністичних, підтриманих
о в е н т у а л ь н о д е я к и м и з а х і д н и м и д е р ж а в а м и . Як п е р е д б а ч л и в и й
с т р а т е г він в с е б і ч н о р о з р о б л я є
оборонні
заходи
України,
2
в к а з у ю ч и на ш л я х и р о з щ е п л ю в а н н я д в о ф р о н т о в о ї в і й н и . З й о г о
к р у г о г л я д у не з н и к а є й з а г р о з а та н е б е з п е к а т. зв. н а ц і о н а л к о м у н і с т и ч н о ї д и в е р с і ї , п р о т и я к о ї він р е к о м е н д у є
успішні
рецепти протидії.
Степан Бандера виводить с в о ю т е о р і ю визвольної р е в о л ю ц і ї
з глибинних
ідеологічно-світоглядових,
суспільно-політичних,
е к о н о м і ч н о - п р о г р а м о в и х , релігійно-правних преміс християнського українського
революційного
визвольного
націоналізму
з п р и т а м а н н и м у к р а ї н с ь к і й нації і с т о р и ч н и м н а р о д о п р а в с т в о м ,
з основними універсального значення ідеями «свобода народам» — «свобода людині», я к і , — покладені в підвалину АБН,
є м е т о ю в и з в о л ь н о ї р е в о л ю ц і ї : р о з в а л р о с і й с ь к о ї і м п е р і ї на
н е з а л е ж н і національні д е р ж а в и поневолених нині народів у їхніх
етнографічних межах і знищення комуністичної,
тиранської,
тоталітарної, монопартійної системи.
С т е п а н Б а н д е р а не м і г б и б у т и в и з н а ч н и м
теоретиком
у к р а ї н с ь к о ї в и з в о л ь н о ї р е в о л ю ц і ї , я к щ о б він н е б у в в о д н о ч а с ї ї
і д е о л о г о м , б о визвольна р е в о л ю ц і я це не лише технічно-воєнна
м е х а н і к а , але п е р е д у с і м г л и б и н н і д у х о в о - с в і т о г л я д о в і й п о л і т и ч но-програмові
та н а ц і о н а л ь н о — ї ї
соціально-політично,
що
творять підґрунтя для з б р о й н о ї боротьби партизанської, пов с т а н с ь к о ї , чи р е г у л я р н о ї в и з в о л ь н о ї в і й н и .
Розв'язка п р о б л е м и в н у т р і ш н ь о - у к р а ї н с ь к о ї політики була
для Степана Бандери з а с о б о м мобілізації народу для визвольнореволюційної боротьби, для скріплення революційно-визвольного потенціялу. Тому під тим к у т о м треба розглядати т е ж його
к о н ц е п ц і ю виборного З а к о р д о н н о г о У к р а ї н с ь к о г о Національновизвольного Центру. Це було б п о м и л к о ю припускати, щ о автор
з м і н ю в а в с в о ї з а с а д н и ч і п о г л я д и щ о д о ц ь о г о — у р і з н и х часах
о ф о р м л ю в а н н я своїх праць. Суть й о г о п о г л я д у лежала з а в ж д и не
в а ф і р м а ц і ї тієї чи тієї о р г а н і з а ц і й н о ї ф о р м и , і н с т и т у ц і ї , чи ц е н т р у ,
але в а к т у а л ь н і й п р и д а т н о с т і д а н о ї ф о р м а ц і ї д л я с к р і п л ю в а н н я
революційно-визвольної боротьби, з погляду суверенітету української політики й принципів формації даного центру, згідно
з в о л е ю б і л ь ш о с т и н а р о д у та г а р а н т і ї р о с т у з д о р о в и х п о л і т и ч н и х
сил, які м а ю т ь співтворити стосовну ф о р м а ц і ю .
Тому, в р а х о в у ю ч и сукупність поглядів Степана Бандери,
в о с е р е д к у я к и х с т о ї т ь з м а г за у с п і ш н і с т ь н а ц і о н а л ь н о - в и з в о л ь н о ї
революції, к о ж е н загально-національний всеукраїнський центр
відповідає
його поглядам,
я к щ о іде назустріч
скріпленню
революційно-визвольної боротьби.
Степан Бандера вмів о ц і н и т и т а к о ж р е т р о с п е к т и в н о всенар о д н і й з б р о й н и й вклад, щ о врятував н а р о д від б а г а т о м і л ь й о н о в и х
жертв терору й депортації. Розгортання і зміцнення революційного потенціялу д в о ф р о н т о в о ї війни О У Н - У П А , а у т о м у з о к р е м а
понад десятирічна з б р о й н а боротьба, всенародне повстання У П А ,
мало у нашій історіософії останніх десятиріч в н ь о м у т е ж
особливого інтерпретатора.
З
Визначення історичного місця в новій періодизації українськ о ї і с т о р і ї , у к р а ї н с ь к і й д е р ж а в н о с т і , в і д н о в л е н і й ЗО ч е р в н я
1941 р о к у , як д о р о г о в к а з о в і на і с т о р и ч н о м у ш л я х у н а ц і ї й о р і є н т и рові для вільних націй світу свідчить п р о й о г о здатність д у м а т и
великими історичними категоріями державного мужа-революціонера.
Степан Бандера був християнин-націоналіст,
як ц е він
п о с т і й н о у с в о ї х т в о р а х п і д к р е с л ю є , у в а ж а ю ч и , щ о Бог і У к р а ї н а
д а ю т ь в і р у у п е р е м о г у та с и л у в и т р и м а т и т е р п і н н я , м у к и й л и х о л і т тя, а, я к щ о т р е б а , т о й м у ж н ь о п р и й н я т и с м е р т ь .
С т е п а н Б а н д е р а б у в за с п р а в ж н є , т р а д и ц і й н е у к р а ї н с ь к е
н а р о д о п р а в с т в о , і я к и й б л и з ь к и й в і н у всіх с в о ї х п о г л я д а х д о
героїчних патріотичних ш е с т и — і семидесятників!
Степан Бандера ставився д у ж е к р и т и ч н о д о політики у р я д і в
західніх держав, а особливо уряду ЗСА, натавровуючи ї х н ю
п о л і т и к у с т о с о в н о У к р а ї н и т е ж з п о г л я д у ї х н і х власних і н т е р е с і в .
Він вбачав т р а д и ц і й н о р у с о ф і л ь с т в о в н и х , б р а к в і р и в н а ц і о н а л ь н у
і д е ю , к о м е р ц і й н о - е г о ї с т и ч н и й к о р о т к о з о р и й підхід д о істотних
п р о б л е м б у т т я чи н е б у т т я д у х о в н о ї к у л ь т у р и , в і ч н и х в а р т о с т е й
духу, с в о б о д и й справедливости для нації й л ю д и н и .
Ідеї, к а д р и , дія — це три елементи, які п р о й м а ю т ь його
визвольні
міркування.
Бувши
надзвичайно
толерантним
до
інакшедумаючих, респектуючи політичне зрізничкування гром а д с ь к о с т е він присвячував особливу увагу р о з б у д о в і О р г а н і з а ц і ї
У к р а ї н с ь к и х Націоналістів ( О У Н ) .
Д л я успіху р е в о л ю ц і й н о ї
боротьби необхідна
пробійна
а в а н г а р д н а , м о н о л і т н а , ф а н а т и ч н а , з в і р о ю у с в о ї п р а в д и сила. І д е ї
п е р е м а г а ю т ь , к о л и п е р е м а г а ю т ь їх носії. О У Н це н а п р я м л я ю ч а ,
мобілізуюча
й організуюча
народ у боротьбі
ідеологічнополітична ф о р м а ц і я . Без неї, б е з д о р о г о в к а з у , б е з о р г а н і з а ц і й н о го орієнтиру немає п е р е м о г и ш и р о к и х кіл народу. Сама стихія без
к е р м и і вітрил не п е р е м о ж е у зударі з т а к и м с т р а ш н и м в о р о г о м ,
як Росія й ї ї п р о б і й н а с и л а К П С С . П р о т и К П С С м у с и т ь с т о я т и п о
ц і м б о ц і б а р и к а д и О У Н і А Б Н . П р о т и НТС та і н ш и х є д и н о н е д і л и м ців стоїть т е ж О У Н . Ідеї є д н а ю т ь с в і т о г л я д о в о й д у х о в н ь о ,
к о н к р е т н і н а п р я м н і в к а з у ю т ь шлях б о р о т ь б и , а організація
гарантує систематичність, пляновість і правильність дії, м о б і л і з у ю ч и н а й ш и р ш и й ф р о н т н а ц і ї . Т о м у так в и с о к о ц і н у в а в у с в о ї х
творах і у всьому своєму житті-боротьбі Степан Бандера рев о л ю ц і й н у О У Н . І на ш л я х у р о з б у д о в и її п о л я г с м е р т ю Г е р о я . Х т о
втратив віру в у к р а ї н с ь к и й націоналізм, хто п р а г н е заступити б у д ь якоюсь намісткою О У Н , — с т а є проти революційногвизвольної
к о н ц е п ц і ї Степана Бандери, в і д с т у п а ю ч и від і д е й
великого
п о д в и ж н и к а визвольної р е в о л ю ц і ї , який у центрі уваги своїх
м і р к у в а н ь с т а в и т ь р е в о л ю ц і й н у О У Н , її р о л ю
організатора
революції.
К о р о т к е було творче життя Степана Бандери. В концтаборах
і у підвалах найгірших т ю р е м — п р е д о в г і р о к и — й о м у б у л о
4
з а б о р о н е н о писати. Він м і г т і л ь к и п е р е д у м у в а т и в п о с т і й н і й
н е п е в н о с т і , чи б у д ь - к о л и й о г о д у м и й і д е ї , к о н ц е п ц і ї й п л я н и
зможуть здійснюватися.
Д у х о в а спадщина Степана Бендери с в о ї м з м і с т о м небуденна.
М о ж л и в о , щ о й н о м а й б у т н і і с т о р и к и виявлять, чи С т е п а н Б а н д е р а
г е р о ї к о ю свого життя, своїми чинами революціонера-націоналіста, л і д е р а в и з в о л ь н о ї б о р о т ь б и , а чи с в о ї м и і д е я м и й д у м к а м и ,
теорією національно-визвольної революції, своїм вченням більше
в п л и н у в на у с п і х р е в о л ю ц і й н о ї б о р о т ь б и . П р о т е , л е д в е чи м о ж н а
відділити революціонера чину, організатора й прагматика рев о л ю ц і ї від ї ї т е о р е т и к а та і д е о л о г а !
Ярослав Стецько.
«В к о ж н о м у ідеологічному
чи політичному
русі
н а й в а ж л и в і ш у ролю
відограють
два основні й о г о
складники:
ідея і людина. Провідні
ідеї і світоглядові
засади
в ідеологічному
русі та к е р і в н і п р о г р а м о в і
постанови в політичному — творять «душу»,
істоту,
внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють
і здійснюють ідеї та програму
і з тією м е т о ю беруть
активну участь в русі,— творять його ж и в и й ,
діючий
організм».
Степан Бандера.
МОЇ ЖИТЄПИСНІ ДАНІ
Частина а в т о б і о г р а ф і ї , написана в квітні 1959 р о к у
й п р и з н а ч е н а для а м е р и к а н с ь к о г о г е н е р а л ь н о г о к о н с у ляту в М ю н х е н і , д е С т е п а н Бандера
безуспішно
намагався о д е р ж а т и а м е р и к а н с ь к у візу для п о ї з д к и д о
С Ш А . П р о ці з а х о д и є з г а д к и в листах Ст. Б а н д е р и д о
Ігната Білинського ( 2 7 червня 1959), п р о ф . Л. Д о б р я н с ь к о г о та ін.
Ц я а в т о б і о г р а ф і я була п е р ш и й р а з публікована
в т и ж н е в и к у « Г о м і н У к р а ї н и » , Торонто, чч. 4 2 / 6 4 8 —
45 651 з 14 ж о в т н я по 4 - г о листопада 1961 р о к у ;
п е р е д р у к о в а н а з д о п о в н е н н я м д - р а Гр. Васьковича,
в з б і р ц і матеріялів за р е д а к ц і є ю Д а н и л а Ч а й к о в с ь к о г о
« М о с к о в с ь к і вбивці Бандери п е р е д с у д о м » , У к р а ї н с ь к е
видавництво в М ю н х е н і , 1965 р і к , стор. 4 3 9 — 4 4 5 .
5
Я н а р о д и в с я 1 с і ч н я 1909 р о к у в с е л і У г р и н і в С т а р и й , п о в і т
К а л у ш у Г а л и ч и н і , я к а в т о й час н а л е ж а л а д о а в с т р о - у г о р с ь к о ї
монархії, разом з двома іншими західньо-українськими країнами:
Буковиною і Закарпаттям.
М і й батько, А н д р і й Бандера, г р е к о - к а т о л и ц ь к и й священник
б у в на т о й час п а р о х о м в У г р и н о в і С т а р о м у ( д о п а р а ф і ї н а л е ж а л о
щ е с у с і д н є с е л о Б е р е ж н и ц я Ш л я х е т с ь к а ) . Б а т ь к о п о х о д и в із С т р и я .
Він б у в с и н о м м і щ а н - р і л ь н и к і в М и х а й л а Б а н д е р и і Р о з а л і ї , д і в о ч е
п р і з в и щ е якої б у л о — Білецька. М о я мати, Мирослава Бандера,
п о х о д и л а зі с т а р о ї с в я щ е н н и ч о ї р о д и н и . Вона б у л а д о н ь к о ю
греко-католицького священника з Угринова Старого — Володим и р а Г л о д з і н с ь к о г о і К а т е р и н и з д о м у К у ш л и к . Я був д р у г о ю
д и т и н о ю м о ї х батьків. С т а р ш о ю від м е н е була сестра М а р т а .
М о л о д ш і : О л е к с а н д р , с е с т р а В о л о д и м и р а , б р а т Василь, с е с т р а
Оксана, брат Богдан і н а й м о л о д ш а сестра Мирослава, щ о п о м е р л а
немовлям.
Дитячі р о к и я п р о ж и в в Угринові Старому, в д о м і моїх батьків
і д і д і в , в и р о с т а ю ч и в а т м о с ф е р і у к р а ї н с ь к о г о п а т р і о т и з м у та
живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. Вдома була велика б і б л і о т е к а , часто з ' ї ж д ж а л и с я активні
учасники у к р а ї н с ь к о г о національного ж и т т я Галичини, кровні і їхні
з н а й о м і , наприклад, м о ї в у й к и : Павло Г л о д з і н с ь к и й — один
з основників «Маслосоюзу» і «Сільського господаря» (українські
г о с п о д а р с ь к і у с т а н о в и ) , Я р о с л а в В е с е л о в с ь к и й — п о с о л д о Від е н с ь к о г о п а р л я м е н т у , с к у л ь п т о р М . Г а в р и л к о й і н ш і . П і д час
п е р ш о ї світової війни я п е р е ж и в д и т и н о ю - ю н а к о м ч о т и р и к р а т н е
пересування воєнних фронтів через рідне село в 1914—15 і
1 91 7 р р . , а в 1917 р . в а ж к і д в о т и ж н е в і б о ї . Ч е р е з У г р и н і в п р о х о д и в
а в с т р і й с ь к о - р о с і й с ь к и й ф р о н т , і наш д і м був частинно з н и щ е н и й
г а р м а т н и м и с т р і л ь н а м и . Т о д і ж , л і т о м 1917 р о к у , м и с п о с т е р і г а л и
п р о я в и р е в о л ю ц і ї в а р м і ї ц а р с ь к о ї Росії, п р о я в и н а ц і о н а л ь н о р е в о л ю ц і й н и х з р у ш е н ь і в е л и к у р і ж н и ц ю м і ж у к р а ї н с ь к и м и та
м о с к о в с ь к и м и військовими частинами.
У жовтні-листопаді
1918 р., як н е с п о в н а
десятирічний
хлопець, я пережив хвилюючі події в і д р о д ж е н н я і будови
української держави. М і й батько належав до
організаторів
д е р ж а в н о г о п е р е в о р о т у в К а л у с ь к о м у повіті (з л і к а р е м д - р о м
К у р і в ц е м ) , і я був с в і д к о м ф о р м у в а н н я н и м з селян д о в к о л и ш н і х
сіл в і й с ь к о в и х в і д д і л і в о з б р о є н и х з а х о в а н о ю в 1917 р о ц і з б р о є ю .
Від л и с т о п а д а 1918 р . н а ш е р о д и н н е ж и т т я с т о я л о п і д з н а к о м
п о д і й у б у д у в а н н і у к р а ї н с ь к о г о д е р ж а в н о г о ж и т т я та в і й н и
в о б о р о н і самостійности. Батько був п о с л о м д о парляменту
З а х і д н ь о - У к р а ї н с ь к о ї Н а р о д н ь о ї Р е с п у б л і к и — У к р а ї н с ь к о ї Нац і о н а л ь н о ї Ради в С т а н і с л а в о в і і б р а в а к т и в н у у ч а с т ь у ф о р м у в а н н і
д е р ж а в н о г о житсгя в К а л у щ и н і . О с о б л и в и й в п л и в на к р и с т а л і з а ц і ю
моєї національно-політичної свідомости мали величні святкування
і загальне о д у ш е в л е н н я з л у к и ЗУНР з У к р а ї н с ь к о ю Н а р о д н ь о ю
Р е с п у б л і к о ю в о д н у д е р ж а в у , в с і ч н і 1919 р .
У т р а в н і 1919 р о к у П о л ь щ а в ж и л а у в і й н і п р о т и у к р а ї н с ь к о ї
д е р ж а в и а р м і ю ген. Галлера, яка була з ф о р м о в а н а й о з б р о є н а
д е р ж а в а м и Антанти з призначенням до боротьби з большевиць-
к о ю М о с к в о ю . П і д її п е р е в а г о ю ф р о н т п о ч а в п е р е с у в а т и с я на с х і д .
Р а з о м з в і д с т у п о м У к р а ї н с ь к о ї Г а л и ц ь к о ї А р м і ї п о д а л а с я на с х і д
ціла наша р о д и н а , п е р е ї х а в ш и д о Ягольниці біля Ч о р т к о в а , д е м и
з у п и н и л и с я . Тут з а м е ш к а л и у д я д ь к а ( б р а т а м а т е р і ) о. А н т о н о в и ч а ,
який був там п а р о х о м . У Ягольниці м и п е р е ж и л и т р и в о ж н і
й р а д і с н і м о м е н т и в е л и к о ї б и т в и т. зв. Ч о р т к і в с ь к о ї о ф е н з и в и , щ о
в і д к и н у л а п о л ь с ь к і в і й с ь к а на з а х і д . А л е ч е р е з б р а к в і й с ь к о в о г о
постачання припинилася офензива у к р а ї н с ь к о ї армії. Знову мусів
п о ч а т и с я в і д с т у п , ц и м р а з о м за р і ч к у З б р у ч . Усі ч о л о в і к и з м о є ї
р о д и н и , в т о м у ч и с л і й б а т ь к о , як в і с ь к о в и й к а п е л я н у р я д а х У Г А ,
п е р е й ш л и за О б р у ч в п о л о в и н і л и п н я 1919 р . Ж і н к и й д і т и
залишилися в Ягольниці, де п е р е ж и л и прихід польської окупації.
У в е р е с н і т о г о ж р о к у м о я м а т и , р а з о м із д і т ь м и , п о в е р н у л а с я д о
р о д и н н о г о села — У г р и н о в а С т а р о г о .
М і й б а т ь к о п е р е б у в у с ю і с т о р і ю У Г А на « В е л и к і й У к р а ї н і »
(тобто
на Н а д д н і п р я н щ и н і )
в роках
1919—1920,
боротьбу
з б о л ь ш е в и к а м и й б і л о м о с к о в с ь к и м и військами, тиф. Д о Галичини
він п о в е р н у в с я л і т о м 1920 р о к у . С п е р ш у у к р и в а в с я
перед
п о л ь с ь к и м и о ф і ц і й н и м и о р г а н а м и з у в а г и на п е р е с л і д у в а н н я
українських
політичних діячів. Восени т о г о ж р о к у
батько
п о в е р н у в с я на п о п е р е д н є с т а н о в и щ е п а р о х а в У г р и н о в і С т а р о м у .
В е с н о ю 1922 р о к у п о м е р л а м о я м а т и на т у б е р к у л ь о з у г о р л а .
Б а т ь к о б у в на п а р а ф і ї в У г р и н о в і С т а р о м у д о 1933 р . Т о г о р о к у
п е р е н е с л и й о г о п а р а ф і ю д о Волі З а д е р е ц ь к о ї , п о в і т Д о л и н а ,
а о п і с л я д о села Т р о с т я н е ц ь , т е ж у Д о л и н щ и н і ( в ж е п і с л я м о г о
арештування).
У в е р е с н і , а б о ж о в т н і 1919 р о к у я п о ї х а в д о С т р и я і т у т , п і с л я
складання вступного іспиту, вступив д о у к р а ї н с ь к о ї гімназії. Д о
н а р о д н ь о ї ш к о л и я не х о д и в в з а г а л і , б о в м о є м у с е л і , як і в баг а т ь о х селах Г а л и ч и н и , ш к о л а б у л а н е ч и н н а в і д 1914 р . з у в а г и на
п о к л и к а н н я у ч и т е л я д о в і й с ь к а та і н ш і п о д і ї в о є н н о г о часу.
Навчання в обсягу н а р о д н ь о ї ш к о л о и я дістав у д о м і батьків,
р а з о м з сестрами
й братами,
користуючи
з
несистематичної
допомоги домашніх учительок.
Українська гімназія в С т р и ю була організована й втримувана
с п е р ш у з а х о д а м и у к р а ї н с ь к о г о громадянства, а з г о д о м дістала
п р а в о п у б л і ч н о ї , д е р ж а в н о ї г і м н а з і ї . Б л и з ь к о 1925 р . п о л ь с ь к а
д е р ж а в н а в л а д а в і д і б р а л а ї ї о к р е м і ш н і с т ь , п е р е т в о р и в ш и її на
українські відділи при місцевій польській державній гімназії.
У к р а ї н с ь к а гімназія в С т р и ю була к л я с и ч н о г о типу. У ній я пройш о в усі в і с і м к л я с у р о к а х 1 9 1 9 — 1 9 2 7 , в и я в л я ю ч и д о б р і у с п і х и
в н а у ц і . В 1927 р . я с к л а в т а м м а т у р а л ь н и й і с п и т .
М а т е р і я л ь н у с п р о м о г у вчитися в г і м н а з і ї я мав з а в д я к и т о м у ,
щ о м е ш к а н н я й у т р и м а н н я забезпечили батьки м о г о батька, які
м а л и с в о є г о с п о д а р с т в о в т о м у ж м і с т і . Там щ е ж и л и м о ї с е с т р и
і б р а т и п і д час ш к і л ь н о ї н а у к и . Л і т н і й с в я т к о в і ф е р і ї м и п р о в о д и л и
в р о д и н н о м у д о м і , в У г р и н о в і С т а р о м у я к и й був в і д д а л е н и й від
С т р и я к о л о 80 к і л о м е т р і в . Як у б а т ь к а п і д час ф е р і й , т а к і в д і д а під
час ш к і л ь н о г о р о к у я п р а ц ю в а в у г о с п о д а р с т в і у в і л ь н о м у в і д
*
н а у к и часі. К р і м т о г о , п о ч а в ш и в і д ч е т в е р т о ї г і м н а з і й н о ї к л я с и ,
я давав л е к ц і ї і н ш и м у ч н я м і т и м с п о с о б о м з а р о б л я в на власні
видатки.
Виховання і навчання в у к р а ї н с ь к і й
гімназії
в
Стрию
в і д б у в а л о с я за п л я н о м і п і д к о н т р о л е ю п о л ь с ь к и х ш к і л ь н и х
властей. П р о т е ж д е я к і вчителі з у м і л и вкласти в о б о в ' я з к о в у
систему український патріотичний зміст. Але основне національно-патріотичне виховання м о л о д ь набула в шкільних м о л о д е ч и х
організаціях.
Такими явними — легальними організаціями в Стрию були:
Пласт — о р г а н і з а ц і я у к р а ї н с ь к о г о с к а в т і н г у , і « С о к і л » — с п о р т о в о р у х а н к о в е товариство. К р і м того, існували таємні
гуртки
підпільної організації с е р е д н ь о ш к і л ь н и к і в , яка стояла в і д е й н о м у
зв'язку з У к р а ї н с ь к о ю Військовою О р г а н і з а ц і є ю — УВО — і мала
своїм завданням
виховувати дібрані
кадри в
національнор е в о л ю ц і й н о м у д у с і , в п л и в а т и в т о м у н а п р я м і на з а г а л м о л о д і та
залучувати старші річники д о д о п о м і ж н и х дій р е в о л ю ц і й н о г о
п і д п і л л я ( н а п р и к л а д , з б і р к и на в т р и м а н н я у к р а ї н с ь к о г о т а є м н о г о
університету, поширювання підпільних і заборонених польським
у р я д о м у к р а ї н с ь к и х з а к о р д о н н и х видань, п р о т и д і я
спробам
вилому з фронту національної солідарности — бойкоту польських
товариств, к о н с к р и п ц і ї , перших виборів тощо).
Д о П л а с т у я н а л е ж а в в і д 3 - о ї г і м н а з і й н о ї к л я с и ( в і д 1922 р . ) ;
у С т р и ю був у 5 - м у п л а с т о в о м у к у р е н і ім. кн. Ярослава О с м о м и с ла, а п і с л я м а т у р и — в 2 - м у к у р е н і с т а р ш и х п л а с т у н і в « З а г і н
Червона Калина», а ж д о з а б о р о н и Пласту п о л ь с ь к о ю д е р ж а в н о ю
в л а д о ю в 1930 р. ( М о ї п о п е р е д н і с т а р а н н я в с т у п и т и д о Пласту
в 1 - і й , з г л . 2 - й к л а с і б у л и б е з у с п і ш н і ч е р е з р е в м а т и з м с у г л о б і в , на
я к и й я х в о р і в в і д р а н н ь о г о д и т и н с т в а , не р а з не м і г х о д и т и ,
і в 1922 р . б у в о к . д в а м і с я ц і в л і ч н и ц і на в о д н у п у х л и н к у в к о л і н і ) .
Д о п і д п і л ь н о ї о р г а н і з а ц і ї с е р е д н ь о ш к і л ь н и к і в я належав від
4-ї кляси і був ч л е н о м п р о в і д н о г о звена (ланки) С т р и й с ь к о ї
гімназії.
П і с л я з а к і н ч е н н я г і м н а з і ї й і с п и т у з р і л о с т и в п о л о в и н і 1927 р . ,
я с т а р а в с я в и ї х а т и д о П о д е б р а д у ЧСР на с т у д і ї в У к р а ї н с ь к і й
Г о с п о д а р с ь к і й А к а д е м і ї , але т о й п л я н в і д п а в , б о я н е м і г о д е р ж а т и
п а ш п о р т у на в и ї з д з а к о р д о н . Т о г о ж р о к у я з а л и ш и в с я в б а т ь к і в с ь к о м у домі, займаючись господарством і культурно-освітньою
п р а ц е ю в р і д н о м у селі ( п р а ц ю в а в у ч и т а л ь н і « П р о с в і т и » , п р о в а д и в
т е а т р а л ь н о - а м а т о р с ь к и й г у р т о к і хор, заснував р у х а н к о в є товариство «Луг» і належав до основників кооперативи). При цьому
я провадив організаційно-вишкільну р о б о т у по лінії підпільної
У В О в д о в к о л і ш н і х селах.
У в е р е с н і 1928 р о к у я п е р е ї х а в д о Л ь в о в а і тут з а п и с а в с я на
а г р о н о м і ч н и й в і д д і л В и с о к о ї П о л і т е х н і ч н о ї Ш к о л и . С т у д і ї на
ц ь о м у в і д д і л і т р и в а л и в і с і м с е м е с т р і в ; два п е р ш і р о к и у Л ь в о в і ,
а в двох останніх роках більшість викладів, семінарійних і лабораторійних праць відбувалися в Дублянах к о л о Львова, де містилися
8
агрономічні
заведення
Львівської
Політехніки.
Абсольвенти
с к л а д а л и , к р і м п о т о ч н и х і с п и т і в п і д час с т у д і й , д и п л о м н и й іспит
й отримували д и п л о м інженера-агронома. Згідно з пляном студій,
я пройшов вісім семестрів у роках 1 9 2 8 — 2 9 — 1931—32, доповнивши два останні с е м е с т р и в 1932—33 р о ц і . М о ї
студії
закінчилися абсолюторією приписаних 8 семестрів, а дипломного
і с п и т у я в ж е не вспів з р о б и т и ч е р е з п о л і т и ч н у д і я л ь н і с т ь і у в ' я з н е н н я . Від о с е н и 1928 р . д о п о л о в и н и 1930 р . я м е ш к а в у Л ь в о в і ,
п о т і м д в а р о к и в Д у б л я н а х і з н о в у у Л ь в о в і 1 9 3 2 — 3 4 . П і д час ф е р і й
п е р е б у в а в на с е л і у б а т ь к а .
У своїх студентських р о к а х я брав активну участь в організован о м у у к р а ї н с ь к о м у н а ц і о н а л ь н о м у ж и т т і . Був ч л е н о м у к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а с т у д е н т і в п о л і т е х н і к и « О с н о в а » та ч л е н о м у п р а в и
Кружка
студентів-рільників.
Деякий
час
працював
у
бюрі
товариства Сільський Господар, щ о займався піднесенням агрик у л ь т у р и на З а х і д н і х У к р а ї н с ь к и х З е м л я х . В д і л я н ц і к у л ь т у р н о освітньої праці з р а м е н и товариства «Просвіта» я відбував у неділі
і свята п о ї з д к и в д о в к о л и ш н і с е л а Л ь в і в щ и н и з д о п о в і д я м и та на
д о п о м о г у в організуванні інших імпрез. У ділянці молодечих
і спортивно-руханкових організацій я був активним п е р е д у с і м
у Пласті, як ч л е н 2 - г о к у р е н я с т а р ш и х п л а с т у н і в « З а г і н Ч е р в о н а
Калина», в у к р а ї н с ь к о м у
Студентському Спортовому
Клюбі
« У С С К » , а д е я к и й час т е ж у т о в а р и с т в а х « С о к і л - Б а т ь к о » і « Л у г »
у Львові. Д о м о ї х с п о р т о в и х зайнять належали біги, плавання,
л е щ е т а р с т в о , к о ш и к і в к а і п е р е д у с і м м а н д р і в н и ц т в о . У в і л ь н и й час
я з а л ю б к и г р а в у ш а х и , к р і м т о г о с п і в а в у х о р і та г р а в на г і т а р і
і м а н д о л і н і . Н е к у р и в і н е пив а л ь к о г о л ю .
Найбільше часу й е н е р г і ї я вкладав у с в о є м у с т у д е н т с ь к о м у
п е р і о д і в р е в о л ю ц і й н у , н а ц і о н а л ь н о - в и з в о л ь н у д і я л ь н і с т ь . Вона
п о л о н ю в а л а м е н е щ о р а з б і л ь ш е , в і д с у в а ю ч и на д р у г и й п л я н навіть
з а в е р ш е н н я студій. В и р о с т а ю ч и від дитинства в а т м о с ф е р і
у к р а ї н с ь к о г о п а т р і о т и з м у й з м а г а н ь за д е р ж а в н у с а м о с т і й н і с т ь
України, я вже в гімназійному періоді шукав і знаходив контакт
з українським підпільним, національно-визвольним рухом, що
й о г о в т о й час о р г а н і з у в а л а й о ч о л ю в а л а на З а х і д н ь о - У к р а ї н с ь к и х
Землях р е в о л ю ц і й н а Українська Військова Організація (УВО). З її
ідеями і діяльністю я познайомився частково через родинні
з в ' я з к и , а щ е б і л ь ш п і д час п р а ц і в п і д п і л ь н і й О р г а н і з а ц і ї с е р е д н ь о ш к і л ь н и к і в . У вищих гімназійних клясах я почав виконувати
д е я к і д о п о м і ж н і завдання в діяльности У В О : п о ш и р ю в а н н я її
к л и ч і в , п і д п і л ь н и х в и д а н ь та с л у ж б и з в ' я з к у . Ч л е н о м У В О я став
ф о р м а л ь н о в 1928 р о ц і , д і с т а в ш и п р и з н а ч е н н я д о р о з в і д у в а л ь н о го, а п о т і м д о п р о п а г а н д и в н о г о відділу. О д н о ч а с н о я належав д о
с т у д е н т с ь к о ї групи у к р а ї н с ь к о ї націоналістичної м о л о д і , яка була
т і с н о з в ' я з а н а з У В О . К о л и на п о ч а т к у 1929 р о к у п о с т а л а О У Н —
О р г а н і з а ц і я У к р а ї н с ь к и х Н а ц і о н а л і с т і в — я з р а з у став ї ї ч л е н о м .
Того ж р о к у я був у ч а с н и к о м 1-ї к о н ф е р е н ц і ї
округи.
М о ї з а в д а н н я в О У Н б у л и з а г а л ь н о - о р г а н і з а ц і й н і на К а л у с ь к и й
повіт і членська праця в студентських клітинах. О д н о ч а с н о
я виконував
різні функції
у відділі
пропаганди.
В 1 980 р . я п р о в а див в і д д і л к о л ь п о р т а ж у п і д п і л ь н и х в и д а н ь на З а х і д н ь о - У к р а ї н с ь ких Землях, опісля д о цього долучався технічно-видавничий
в і д д і л , а з п о ч а т к о м 1931 р . щ е й в і д д і л д о с т а в и п і д п і л ь н и х в и д а н ь
з - з а к о р д о н у . В т о м у с а м о м у р о ц і (1931) я о б н я в к е р і в н и ц т в о
ц і л о ю р е ф е р е н т у р о ю пропаганди в Крайовій Екзекутиві ОУН, яку
в т о й час о ч о л ю в а в Іван Г а б р у с е в и ч ( з а г и н у в у н і м е ц ь к о м у
к о н ц т а б о р і « З а к с е н г а в з е н » в О р а н і с б у р г у к о л о Б е р л і н у в 1944 р . ) .
В 1932—33 роках я виконував т е ж ф у н к ц і ю заступника крайового
п р о в і д н и к а О У Н , а в п о л о в и н і 1933 р . б у в п р и з н а ч е н и й на
становище крайового провідника О У Н і крайового коминданта
У В О на З У З . ( Ц і о б и д в і ф у н к ц і ї б у л и з л у ч е н і в і д п о л о в и н и 1932 р . ,
к о л и т о на к о н ф е р е н ц і ї в П р а з і в м і с я ц і л и п н і з а в е р ш е н о п р о ц е с
злиття У В О і О У Н так, щ о У В О перестала бути с а м о с т і й н о ю
о р г а н і з а ц і є ю і п е р е т в о р и л а с я у в і й с ь к о в у та б о й о в у р е ф е р е н т у р у ,
згл. відділ О У Н ) . Зв'язок з з а к о р д о н н и м и властями УВО і О У Н
я в т р и м у в а в в і д 1931 р . з а р а ц і ї в и к о н у в а н и х м н о ю о р г а н і з а ц і й н и х
ф у н к ц і й , в и ї ж д ж а ю ч и к ' ї л ь к а к р а т н о за к о р д о н р і з н и м и к о н с п і р а тивними дорогами.
В л и п н і 1932 р о к у я з к і л ь к о м а і н ш и м и д е л е г а т а м и в і д КЕ О У Н
на З У З б р а в у ч а с т ь у К о н ф е р е н ц і ї О У Н у П р а з і (т. зв. В і д е н с ь к а
Конференцій,
я к а б у л а найважливішим
збором
ОУН
після
о с н о в у ю ч о г о к о н г р е с у ) . У 1933 р в і д б у л и с я т е ж ш и р ш і к о н ф е р е н ц і ї в Б е р л і н і і в Д а н ц і г у , на я к и х я т е ж б у в . К р і м т о г о , на в у ж ч и х
к о н ф е р е н ц і я х - з у с т р і ч а х я мав кілька разів з м о г у г о в о р и т и п р о
революційно-визвольну діяльність Організації з П р о в і д н и к о м
У В О - О У Н сл. п. п о л к . Є в г е н о м К о е о в а л ь ц е м та з й о г о н а й б л и ж ч и ми співпрацівниками.
Р е в о л ю ц і й н о - в и з в о л ь н а д і я л ь н і с т ь на З У З за час
мого
керівництва п р о д о в ж у в а л а с я в о с н о в н о м у за д о т о г о ч а с н и м и
напрямними, а сильніше акцентування одних ділянок і послаблення і н ш и х б у л о д о с т о с о в а н о д о с и т у а ц і ї і д о р о з в и т к у в и з в о л ь н о г о
руху. О к р е м о відмітити м о ж н а б наступні м о м е н т и :
а) Ш и р о к а р о з б у д о в а ч л е н с ь к и х к а д р і в й о р г а н і з а ц і й н о ї
м е р е ж і по ц і л о м у терені З У З під П о л ь щ е ю . Особливу увагу
п р и с в я ч е н о о х о п л е н н ю П і в н і ч н о - З а х і д н і х З е м е л ь і тих т е р е н і в , які
були пенетровані комуністичною р о б о т о ю . Теж р о з г о р н е н о акцію
с е р е д у к р а ї н ц і в , я к і ж и л и на п о л ь с ь к и х з е м л я х , о с о б л и в о п о
більших містах. Поскільки п е р е д т и м к а д р о в о - о р г а н і з а ц і й н а праця
йшла головно по лінії к о л и ш н і х військовиків і студентської м о л о д і ,
тепер її поведено
серед усіх суспільних
шарів, з окремою
увагою
на с е л о й р о б і т н и ц т в о ;
б) З о р г а н і з о в а н о с и с т е м а т и ч н у к а д р о в о - в и ш к і л ь н у п р а ц ю на
всіх о р г а н і з а ц і й н и х щ а б л я х . С т а в л е н о т р и г о л о в н і р о д и в и ш к о л у :
ідеологічно-політичний, військово-бойовий і вишкіл підпільної
п р а к т и к и ( к о н с п і р а ц і я , р о з в і д к а , з в ' я з о к і т. д . ) ;
в) К р і м п о л і т и ч н о ї , п р о п а г а н д и в н о ї і б о й о в о ї д і я л ь н о с т и
10
самої організації, р о з г о р н е н о нову ф о р м у праці — масові акції,
в я к и х п р и й м а л и а к т и в н у участь ш и р о к і к о л а с у с п і л ь с т в а , д і ю ч и за
і н і ц і а т и в о ю , в к а з і в к а м и та п і д і д е й н и м к е р і в н и ц т в о м о р г а н і з а ц і й них к а д р і в . У т а к о м у п л я н і п р о в е д е н о п р о т и м о н о п о л ь н у а к ц і ю
(бойкот продуктів державного тютюнового й алькогольного
монополію) з розрахунком
на м о р а л ь н о - п о л і т и ч н и й
ефект;
ш к і л ь н у а к ц і ю п р о т и п о л ь с ь к о ї д е н а ц і о н а л і з а ц і й н о ї п о л і т и к и на
т о м у в і д т и н к у та в о б о р о н і у к р а ї н с ь к о г о ш к і л ь н и ц т в а й н а ц і о н а л ь ного виховання;
г) П о б і ч р е в о л ю ц і й н о ї д і я л ь н о с т и п р о т и П о л ь щ і , як о к у п а н т а
й гнобителя Західньо-Українських Земель, поставлено другий
ф р о н т п р о т и б о л ь ш е в и ц ь к о ї б о р о т ь б и , як р і в н о р я д н и й і так с а м о
а к т и в н и й т е ж на З У З (а не т і л ь к и О С У З ) . Ц е й ф р о н т б у в с п р я м о в а н и й п р о т и д и п л о м а т и ч н и х п р е д с т а в н и к і в С С С Р на З У З (атентат
М . Л е м и к а на с е к р е т а р я і п о л і т и ч н о г о к е р і в н и к а с о в є т с ь к о г о
консульства у Львові Майлова і політичний процес),
проти
б о л ь ш е в и ц ь к о ї а г е н т у р и , к о м п а р т і ї та с о в є т о ф і л ь с т в а . М е т о ю тих
акцій було заманіфестувати Єдність визвольного фронту, солідарність З а х і д н ь о ї
України з протибольшевицькою
боротьбою
О с е р е д н і х і С х і д н і х З е м е л ь У к р а ї н и та в и к о р і н и т и на З а х і д н і й
Україні комуністичну й агентурно-совстофільську працю серед
у к р а ї н с ь к о г о населення;
г) В б о й о в и х діях занехано е к с п р о / п о р ц і я ц і й н і а к ц і ї , які
п е р е в о д ж е н о давніше п р о т и польських д е р ж а в н и х установ, зате
сильніше заакцентовано бойові акції проти національно-політичного утиску й поліційного т е р о р у польської влади супроти
українців.
Цей період моєї діяльности закінчився м о ї м ув'язненням
у ч е р в н і 1934 р . П е р е д ш е я б у в к і л ь к а к р а т н о а р е ш т о в а н и й
польською поліцією у зв'язку з ріжними акціями УВО и ОУН,
н а п р . , п р и к і н ц і 1928 р о к у в К а л у ш і й у С т а н і с л а в о в і за о р г а н і з у в а н ня в К а л у ш і л и с т о п а д о в и х с в я т - м а н і ф е с т а ц і й в 1 0 - р і ч ч я 1 - г о
Л и с т о п а д а і с т в о р е н н я З У Н Р у 1918 р о ц і . На п о ч а т к у 1932 р о к у
я був притриманий п р и нелегальному переході польсько-чеського
к о р д о н у й того року, п р о т р и м а н и й 3 місяці в слідчій т ю р м і
у зв'язку з атентатом.на польського комісара Чеховського і тому
п о д і б н е . П і с л я а р е ш т у в а н н я в ч е р в н і 1934 р . я п е р е б у в с л і д с т в о
у в ' я з н и ц я х Л ь в о в а , К р а к о в а й В а р ш а в и д о к і н ц я 1935 р о к у . П р и
к і н ц і т о г о р о к у і на п о ч а т к у 1986 р о к у в і д б у в с я п р о ц е с п е р е д
о к р у ж н и м с у д о м у В а р ш а в і , в я к о м у я р а з о м із о д и н а д ц я т ь м а
і н ш и м и о б в и н у в а ч е н и м и , б у в с у д ж е н и й за п р и н а л е ж н і с т ь д о О У Н
та за з о р г а н і з у в а н н я а т е н т а т у на м і н і с т р а Б р о н і с л а в а П е р а ц ь к о г о
внутрішніх справ Польщі (який відповідально керував п о л ь с ь к о ю
екстремінаційною політикою щодо українців). У Варшавському
п р о ц е с і м е н е з а с у д и л и на к а р у с м е р т и , я к у з а м і н е н о на д о с м е р т н у
т ю р м у на п і д с т а в і а м н е с т і й н о г о з а к о н у , с х в а л е н о г о п о л ь с ь к и м
с о й м о м п і д час н а ш о г о п р о ц е с у . В літі 1936 р о к у в і д б у в с я д р у г и й
в е л и к и й п р о ц е с О У Н у Л ь в о в і . М е н е с у д и л и як
крайового
11
п р о в і д н и к а О У Н за ц і л у д і я л ь н і с т ь О У Н - У В О т о г о п е р і о д у . На лаві
підсудних б у л о більше членів о ч о л ю в а н о ї
мною
Крайової
Е к з е к у т и в и . В и р о к у Л ь в і в с ь к о м у п р о ц е с і м е н і злучили з Варш а в с ь к и м — на д о с м е р т н е
ув'язнення.
Після т о г о
я сидів
у в'язницях «Свенти К ш и ж » коло Кельц, у Вронках коло Познаня
і в Б е р е с т ю н а д Б у г о м д о п о л о в и н и в е р е с н я 1939 р . П ' я т ь і ч в е р т ь
р о к у я просидів у найтягичих в'язницях Польщі, з того більшу
ч а с т и н у в с у в о р і й і з о л я ц і ї . За т о й час у к р а ї н с ь к и м и п о л і т и ч н и м и
в'язнями, а дві — індивідуально, у Львові й Бресті. П р о п і д г о т о в к у
О р г а н і з а ц і ї д о моєї втечі, щ о була п р е д м е т о м с у д о в о г о п р о ц е с у ,
я д о в і д а в с я щ о й н о на в о л і .
Н і м е ц ь к о - п о л ь с ь к а в і й н а у в е р е с н і 1939 р о к у застала м е н е
у Б е р е с т ю н а д Б у г о м . З першого
дня в і й н и м і с т о б у л о б о м б л е н е
н і м е ц ь к и м л е т у н с т в о м . 13 в е р е с н я , к о л и п о л о ж е н н я п о л ь с ь к и х
в і й с ь к на т о м у в і д т и н к у с т а л о к р и т и ч н е ч е р е з о к р и л ю ю ч і о п е р а ц і ї
п р о т и в н и к а , в ' я з н и ч н а а д м і н і с т р а ц і я і с т о р о ж а п о с п і ш н о евак у ю в а л и с я і я, р а з о м з і н ш и м и в ' я з н я м и , в т о м у ч и с л і й у к р а ї н с ь к и м и н а ц і о н а л і с т а м и , д і с т а в с я на в о л ю . ( М е н е в и з в о л и л и в ' я з н і
націоналісти, які якось довідалися, щ о я там с и д ж у в с у в о р і й
ізоляції).
З г у р т к о м кільканадцятьох звільнених з в'язниці українських
н а ц і о н а л і с т і в я п о д а в с я з Б е р е с т я на п і в д е н н и й з а х і д у н а п р я м і на
Львів. М и п р о б и р а л и с я б і ч н и м и д о р о г а м и , здалека від головних
ш л я х і в , с т а р а ю ч и с ь о м и н а т и з у с т р і ч і , як і з п о л ь с ь к и м и , т а к
і з німецькими військами. Ми користали з д о п о м о г и українського
н а с е л е н н я . На В о л и н і і в Г а л и ч и н і , в ж е в і д К о в е л ь щ и н и , м и
пов'язалися з д і ю ч о ю о р г а н і з а ц і й н о ю м е р е ж е ю О У Н , яка почала
творити партизанські відділи, дбаючи про охорону українського
н а с е л е н н я та з а г о т о в л я ю ч и з б р о ю й і н ш і б о й о в і П р и п а с и д л я
майбутньої боротьби. В Сокалі я зустрівся з провідними членами
О У Н т о г о т е р е н у . О д н і з них б у л и на в о л і , і н ш і п о в е р н у л и с я
з в'язниці.
З цими я обговорив ситуацію і напрямні дальшої праці. Це
б у в час, к о л и р о з в а л П о л ь щ і в ж е б у в о ч е в и д н и й і с т а л о в і д о м и м ,
щ о б о л ь ш е в и к и м а ю т ь з а й н я т и б і л ь ш у ч а с т и н у З У З на п і д с т а в і
д о г о в о р у з г і т л е р і в с ь к о ю Н і м е ч ч и н о ю . О т ж е ціла діяльність О У Н
на З У З м у с і л а б у т и ш в и д к о п е р е с т а в л е н а на о д и н п р о т и б о л ь ш е в и ц ь к и й ф р о н т та д о с т о с о в а н а д о н о в и х у м о в . З С о к а л ь щ и н и
я вирушив д о Львова в товаристві п і з н і ш о г о члена Б ю р а П р о в о д у
О У Н Д м и т р а Маївського-Тараса. Д о Львова м и прибути кілька
днів після в м а р ш у туди б о л ь ш е в и ц ь к о г о війська й о к у п а ц і й н о ї
влади.
У Л ь в о в і я б у в д в а т и ж н і . Ж и в к о н с п і р а т и в н о , але з у в а г и на
початкове
неналаднання большевицької
поліційної
машини,
користувався з н а ч н о ю с в о б о д о ю рухів і ввійшов у контакт не
тільки з провідним активом ОУН, а й з д е я к и м и провідними
діячами українського
церковного
й
національно-церковного
ж и т т я . С п і л ь н о з членами
Крайової Екзекутиви й іншими провід12
н и м и ч л е н а м и , я к і б у л и в т о й час у Л ь в о в і , м и у с т і й н и л и плян»
д а л ь ш о ї д і я л ь н о с т и О У Н на у к р а ї н с ь к и х з е м л я х і її п р о т и б о л ь ш е
в и ц ь к о ї б о р о т ь б и . На п е р ш о м у м і с ц і п о с т а в л е н о : р о з б у д о в ;
м е р е ж і й д і ї О У Н на всіх т е р е т о р и я х У к р а ї н и , щ о о п и н и л и с я п і /
большевиками:
плян ш и р о к о ї
революційної
боротьби
пр^
п о ш и р е н н ю в і й н и на т е р и т о р і ї У к р а ї н и і н е з а л е ж н о в і д р о з в и т к у
в і й н и ; п р о т и а к ц і ю на в и п а д о к м а с о в о г о з н и щ у в а н н я б о л ь ш е в и к а м и н а ц і о н а л ь н о г о а к т и в у на З У З .
Я з р а з у мав плян з а л и ш и т и с я в У к р а ї н і й п р а ц ю в а в
в б е з п о с е р е д н і й р е в о л ю ц і й н о - в и з в о л ь н і й д і ї О У Н . А л е і н ш і членіО р г а н і з а ц і ї н а с т о ю в а л и на т о м у , щ о б я в и й ш о в за к о р д о е
б о л ь ш е в и ц ь к о ї о к у п а ц і ї і т а м вів о р г а н і з а ц і й н у п р а ц ю . О с т а т о ч н е
п е р е р і ш и в ц ю справу п р и х і д к у р ' є р а від п р о в о д у з-за к о р д о н у
з т а к о ю с а м о ю в и м о г о ю . У д р у г і й п о л о в и н і ж о в т н я 1939 р . я п о к и нув Л ь в і в і р а з о м з б р а т о м В а с и л е м , я к и й п о в е р н у в с я д о Львове
з п о л ь с ь к о г о к о н ц т а б о р у в Б е р е з і К а р т у з ь к і й , та з 4 - м а і н ш и м к
ч л е н а м и п е р е й ш о в с о в е т с ь к о - н і м е ц ь к у д е м а р к а ц і й н у л і н і ю окр у ж н и м и д о р о г а м и ; ч а с т к о в о п і ш к о м , ч а с т к о в о п о ї з д о м прибуЕ
д о К р а к о в а . К р а к і в став у т о й час о с е р е д к о м
українськогс
політичного, к у л ь т у р н о - о с в і т н ь о г о й с у с п і л ь н о - г р о м а д с ь к о г о житт я на з а х і д н і х о к р а ї н а х у к р а ї н с ь к и х з е м е л ь п о з а б о л ь ш е в и ц ь к о ю
а п і д н і м е ц ь к о ю в і й с ь к о в о ю о к у п а ц і є ю та с е р е д
скупчень
української еміграції в Польщі. В Кракові я ввійшов у працю
т а м о ш н ь о г о о с е р е д к у ОУН, в я к о м у зібралося багато провідного
членства з ЗУЗ, польських в'язниць; було т е ж д е к і л ь к а провідних
членів, які в ж е д а в н і ш е ж и л и в Н і м е ч ч и н і , Чехо-Словаччині
й А в с т р і ї . У л и с т о п а д і 1939 р . я п о ї х а в на д в а т и ж н і д о м і с ц е в о с т и
П і щ а н и ( П є щ а н и ) у С л о в а ч ч и н і на л і к у в а н н я р е в м а т и з м у , р а з о м
з двома-трьома десятками
звільнених
з польських
тюрем
у к р а ї н с ь к и х п о л і т и ч н и х в ' я з н і в . С е р е д них було б а г а т о в и з н а ч н и х
п р о в і д н и к і в н а ц і о н а л і с т и ч н о г о р у х у на З У З . Д о П і щ а н п р и ї х а л о щ е
д е к і л ь к а п р о в і д н и х ч л е н і в О У Н , я к і б у ї і и в о с т а н н ь о м у часі а к т и в н і
в о р г а н і з а ц і й н і й п р а ц і н а З У З , на З а к а р п а т т і і на е м і г р а ц і ї . Ц е
у м о ж л и в и л о відбути в Піщанах низку нарад п р о в і д н о г о активу
О У Н , на я к и х п р о а н а л і з о в а н о с и т у а ц і ю , д о т о г о ч а с н и й р о з в и т о к
революційної боротьби, внутрішньо-організаційні справи в к р а ю
і за к о р д о н о м . На т и х н а р а д а х в и к р и с т а л і з у в а л а с я н и з к а с п р а в ,
важливих для дальшої боротьби ОУН, щ о вимагали розв'язання.
Зі С л о в а ч ч и н и я п о ї х а в д о В і д н я , д е т е ж б у л а в а ж л и в а
з а к о р д о н н а с т а н и ц я О У Н , в я к і й концентрувалися
з в ' я з к и О У Н із
З У З — в останні р о к и польської окупації, а т а к о ж з Закарпатськ о ю У к р а ї н о ю . П р и к і н ц і 1939 р., а б о в п е р ш і д н і 1940 р . д о В і д н я
п р и ї х а в т е ж п р о в і д н и к «ОУН на У к р а ї н с ь к и х з е м л я х Т и м ч і й Л о п а т и н с ь к и й . Тут у с т і й н е н о щ о м и п о ї д е м о о б и д в а д о І т а л і ї на
з у с т р і ч з т о д і ш н і м головою
П р о в о д у У к р а ї н с ь к и х Націоналістів
полк. А. Мельник. М о я поїздка д о нього була проектована ще
в Кракові. У висліді організаційних нарад у Львові, Кракові,
Піщанах і Відні мені п р и п а л о бути р е ч н и к о м п р о в і д н о г о активу
13
О У Н на З У З , а к т и в у з в і л ь н е н о г о з т ю р е м та т о г о з а к о р д о н н о г о
активу, щ о вийшов з к р а й о в о ї б о р о т ь б и останніх р о к і в і стояв
у ж и в о м у зв'язку
з краєм.
Я мав з'ясувати
голові
Проводу
організації р я д справ, проектів і вимог внутрішньо-організаційног о і п о л і т и ч н о г о х а р а к т е р у Для наладнання з д о р о в и х в і д н о с и н м і ж
ОУН-ом
і крайовим революційним
а к т и в о м . Після
смерти
о с н о в о п о л о ж н и к а і п р о в і д н и к а О У Н п о л к . Є. К о н о в а л ь ц я с т в о р и лися н е н о р м а л ь н і в і д н о с и н и н а п р у ж е н н я і р о з х о д ж е н ь
між
К р а й о в и м П р о в о д о м й а к т и в о м О р г а н і з а ц і ї та О У Н - о м . П р и ч и н о ю
т о г о було з о д н о г о б о к у н е д о в і р ' я д о деяких осіб, найближчих
с п і в п р а ц і в н и к і в п о л к . А . М е л ь н и к а , з о к р е м а д о Ярослава Барановського. Це н е д о в і р ' я зростало на підставі р і ж н и х фактів його
праці й організаційного життя. З д р у г о г о боку, зростало насторож е н н я крайового
активу до політики
закордонного
проводу.
З о к р е м а , п і с л я так з в а н о г о В і д е н с ь к о г о д о г о в о р у в с п р а в і
З а к а р п а т с ь к о ї У к р а ї н и це п е р е т в о р и л о с я в о п о з и ц і й н у поставу д о
о р і є н т а ц і ї на
гітлерівську Німеччину. Договір
РіббентропаМ о л о т о в а й п о л і т и ч н е у з г і д н е н н я м і ж Б е р л і н о м і М о с к в о ю н£
початку війни надало цьому р о з х о д ж е н н ю політичної гостроти,
Прибуття крайового провідника О У Н зактуалізувало поїздку до
полк. А. Мельника. З Тимчієм-Лопатинським м и мали однозгідне
с т а н о в и щ е в усіх засадничих питаннях р е в о л ю ц і й н о - в и з в о л ь н о г о
р у х у , яке з р е ш т о ю б у л о так с а м о о д н о с т а й н е с е р е д загалу
к р а й о в о г о активу. М и сподівалися спільно переконати полк.
А . Мельника
і ліквідувати
наростаючи
розходження.,
• Д о І т а л і ї я п о ї х а в п е р ш и й , в п е р ш і й п о л о в и н і с і ч н я 1940 р . Був
у Р и м і , д е с т а н и ц е ю О У Н к е р у в а в п р о ф . Є. О н а ц ь к и й . Там
з у с т р і н у в с я я, м і ж і н ш и м , з с в о ї м б р а т о м О л е к с а н д р о м , я к и й ж и в
у Римі від 1933—34, с т у д і ю в а в там і з р о б и в д о к т о р а т з п о л і т и ч н о е к о н о м і ч н и х наук, о д р у ж и в с я і працював у нашій місцевій станиці.
З полк. А. М е л ь н и к о м я відбув зустріч і р о з м о в у в о д н о м у з міст
північної Італії, н а й п е р ш е з к р а й о в и м п р о в і д н и к о м ТимчіємЛопатинським.
Ці р о з м о в и з а к і н ч и л и с я н е г а т и в н и м н а с л і д к о м . П о с к і л ь к и
раніше р о з х о д ж е н н я стосувалися головно до
співпрацівників
А. Мельника,
то у висліді й о г о становища вони м у с і л и звернутися
так с а м о п р о т и нього. П о л к о в н и к М е л ь н и к не погодився відсунути
Я. Б а р а н о в с ь к о г о з к л ю ч е в о г о с т а н о в и щ а в П У Н - І , щ о д а в а л о й о м у
в и р і ш н и й в п л и в і д е т а л ь н и й вгляд у н а й в а ж л и в і ш і справи О р г а н і з а ц і ї , з о к р е м а в с п р а в і к р а й о в і та з в я з к і в м і ж к р а є м і з а к о р д о н о м .
Так с а м о в і н в і д к и н у в н а ш у в и м о г у , щ о б п л я н у в а н н я р е в о л ю ц і й н о в и з в о л ь н о ї п р о т и б о л ь ш е в и ц ь к о ї б о р о т ь б и не з в ' я з у в а т и з Н і м е ч ч и н о ю , н е у з а л е ж н ю в а т и її від н і м е ц ь к и х в о є н н и х п л я н і в . Т и м ч і й Лопатинський і я обстоювали становище крайового активу, щ о
боротьба О У Н в Україні мусить бути достосована передусім д о
в н у т р і ш н ь о ї с и т у а ц і ї в СССР, а п е р е д у с і м в У к р а ї н і , та щ о н е
м а є м о таких союзників, щ о б узгіднювати наші пляни з їхніми.
Я к щ о б б о л ь ш е в и к и р о з п о ч а л и м а с о в е в и н и щ у в а н н я чи ви-
с е л ю в а н н я н а ц і о н а л ь н о г о а к т и в у на о к у п о в а н и х з а х і д н і х з е м л я х ,
щ о б знищити головну базу організованого руху, тоді О У Н повинна
розгорнути
широку революційно-партизанську
боротьбу,
не
д и в л я ч и с ь на м і ж н а р о д н ю с и т у а ц і ю . 1
І На ц ь о м у в р и в а є т ь с я в л а с н о р у ч н о н а п и с а н и й С т е п а н о м
Бандерою
його життєпис. Дані про дальші рони йог о життя і праці
для української
визвольної
революції
подаємо
з статті д-ра
Г р и г о р і я В а с ь к о в и ч а «Життя і діяльність
Степана
Бандери»
(Українська
кореспонденція»,
ч. 9 з
1.10.1964.
Українське
видавництво
в Мюнхені,
стор. З—7).
Т о м у , щ о п о л к . А . М е л ь н и к не х о т і в п о с т у п и т и с я в п о л і т и ч н і й
і п е р с о н а л ь н і й п л о щ и н а х , у л ю т о м у 1940 р . с т в о р е н о Р е в о л ю ц і й н и й П р о в і д О У Н , о ч о л е н и й С т е п а н о м Б а н д е р о ю . Рік п і з н і ш е
Р е в о л ю ц і й н и й П р о в і д с к л и к а в (1. В е л и к и й З б і р ОУ.Н, на я к о м у
о д н о г о л о с н о вибрано г о л о в о ю П р о в о д у Степана Бандеру. Під
й о г о п р о в о д о м О У Н з н о в у стає к и п у ч о ю р е в о л ю ц і й н о ю о р г а н і з а ц і є ю . В о н а р о з б у д о в у є о р г а н і з а ц і й н у м е р е ж у на Р і д н и х З е м л я х ,
т в о р и т ь п о х і д н і г р у п и О У Н з т о г о ч л е н с т в а , щ о б у л о за к о р д о н о м ,
і в п о р о з у м і н н і з прихильними українській справі н і м е ц ь к и м и
в і й с ь к о в и м и к о л а м и т в о р и т ь у к р а ї н с ь к и й л е г і о н та о р г а н і з у є
визвольну боротьбу, спільно з іншими поневоленими М о с к в о ю
народами. Перед вибухом н і м е ц ь к о - р о с і й с ь к о ї війни Бандера
ініціює створення Українського Національного Комітету для
к о н с о л і д а ц і ї у к р а ї н с ь к и х п о л і т и ч н и х с и л д о б о р о т ь б и за д е р ж а в н і с т ь . Р і ш е н н я м П р о в о д у О р г а н і з а ц і ї 30 ч е р в н я 1941 р . п р о г о л о ш е н о в і д н о в л е н н я У к р а ї н с ь к о ї Д е р ж а в и у Л ь в о в і , але т о м у , щ о
Гітлер д о р у ч и в своїй поліції негайно зліквідувати ц ю « з м о в у
у к р а ї н с ь к и х с а м о с т і й н и к і в » , н і м ц і з а а р е ш т у в а л и Ст, Б а н д е р у в ж е
кілька днів
після акту
проголошення
віднови
Української
Д е р ж а в и . Н і м е ц ь к и м в ' я з н е м був Степан Бандера до грудня
1944 р . Т о д і з в і л ь н е н о й о г о і к і л ь к о х і н ш и х п р о в і д н и х ч л е н і в О У Н
з у в ' я з н е н н я , п р о б у ю ч и п р и є д н а т и с о б і О У Н і У П А , як с о ю з н и к а
проти Москви. Німецьку п р о п о з и ц і ю Степан Бандера рішуче
в і д к и н у в і на с п і в п р а ц ю не п і ш о в .
На К р а й о в і й ш и р ш і й н а р а д і П р о в о д у О У Н на З У З у л ю т о м у
1945 р о к у , щ о б у л а т р а к т о в а н а , я к ч а с т и н а В е л и к о г о З б о р у О У Н ,
обрано нове Б ю р о П р о в о д у в такому складі: Бандера, Ш у х е в и ч ,
С т е ц ь к о . Ц е в и б і р п і д т в е р д и л а К о н ф е р е н ц і я 3 4 О У Н 1947 р о к у
і т о д і С т е п а н Б а н д е р а став з н о в у Г о л о в о ю П р о в о д у всієї О У Н . Як
п р о в і д н и к О У Н , Ст. Б а н д е р а у п і с л я в о є н н и й час в и р і ш у є д а л і
п р о д о в ж у в а т и з б р о й н у б о р о т ь б у п р о т и М о с к в и . Він і н т е н с и в н о
о р г а н і з у є к р а й о в и й з в ' я з о к і' б о й о в і г р у п и О У Н , я к і в т р и м у ю т ь
контакт з Краєм постійно аж до його смерти.
У 1948 р . в з а к о р д о н н и х ч а с т и н а х О У Н в и т в о р ю є т ь с я о п о з и ц і я ,
якій Степан Бандера протиставився в площині ідейній, організаційн і й і п о л і т и ч н і й . Т о г о ж р о к у за й о г о а п р о б а т о ю п р е д с т а в н и к и 3 4
15
О У Н в х о д я т ь д о Н а ц і о н а л ь н о ї Ради, щ о б к о н с о л і д у в а т и п о л і т и ч н у
д і я л ь н і с т ь у к р а ї н с ь к о ї е м і г р а ц і ї . А л е два р о к и п і з н і ш е П р о в і д 3 4
О У Н в и р і ш и в в и й т и з У Н Р а д и , б о в о н а не д а в а л а м о р а л ь н о ї
підтримки революційній боротьбі й узурпувала право репрезентувати у к р а ї н с ь к и й нарід від і м е н и фіктивних партій.
Щоб
с п р а в н і ш е п о л а д н а т и к о н ф л і к т з о п о з и ц і є ю З П УГВР, у к і в т н і
1948 р о к у Б а н д е р а з а п р о п о н у в а в Л е б е д е в і п е р е б р а т и г о л о в с т в о
П р о в о д у 3 4 О У Н і з ф о р м у в а т и ЙЧІГО З у ч а с т ю ч л е н і в о п о з и ц і ї ,
з ч о г о Л е б е д ь у ж е в липні з р е з и г н у в а в , в і д д а ю ч и назад к е р і в ництво Бандері. Для утихомирення дальшої опозиційної критики
Ст. Б а н д е р а в г р у д н і 1950 р . у с т у п и в з п о с т у Г о л о в и П р о в о д у 3 4
ОУН,
підкресливши
тим безпідставність
закидів
про
його
д и к т а т о р с ь к і а м б і ц і ї і п л я н у ю ч и п е р е й т и в У к р а ї н у . Т и м ч а с о м він
в и к о н у в а в ф у н к ц і ї в П р о в о д і 3 4 О У Н , як ч л е н ц ь о г о П р о в о д у , п і д
г о л о в у в а н н я м с п е р ш у Ст. Л е н к а в с ь к о г о , ( С т . Л е н к а в с ь к и й о ч о л и в
П р о в і д 3 4 О У Н з г р у д н я 1950 р . ) а з г о д о м , в і д к в і т н я 1951 р. п і д
г о л о в у в а н н я м Я. С т е ц ь к а . К о л и о п о з и ц і я в п е р т о п о ш и р ю в а л а
в і с т к и , щ о О У Н в У к р а ї н і п е р е й ш л а з н а ц і о н а л і с т и ч н и х п о з и ц і й на
с о ц і я л і с т и ч н і і т е с а м е м а ю т ь з р о б и т и 3 4 О У Н , Ст. Б а н д е р а
радикальним потягненням вирішив примусити Крайову
ОУН
виразно визначити ідейно-політичні позиції, щ о б унеможливити
д а л ь ш у с п е к у л я ц і ю « к р а є в и м и п о з и ц і я м и » і підшивати під ф і р м у
О У Н н е о к о м у н і з м . 22 с е р п н я 1952 р . він у с т у п и в з п о с т у Г о л о в и
П р о в о д у всієї О У Н . Ц е й о г о у с т у п л е н н я не б у л о , о д н а ч е , п р и й н я т е
н і я к о ю к о м п е т е н т н о ю у с т а н о в о ю О У Н і Ст. Б а н д е р а о с т а в с я д а л і
П р о в і д н и к о м О У Н д о с в о є ї с м е р т и в 1959 р . 4 е т в е р т а К о н ф е р е н ц і я 3 4 О У Н в т р а в н і 1953 в и б р а л а Ст. Б а н д е р у з н о в у на Г о л о в у 3 4
О У Н П р о в о д у . В л ю т о м у 1954 р . п р и й ш л о д о р о з р и в у з н о в о ю
о п о з и ц і є ю , щ о н а р о с т а л а в З а к о р д о н н и х 4 а с т и н а х О У Н з 1953 р.,
п і с л я н е в д а л и х с п р о б д о г о в о р и т и с я на ф о р у м і « К о л е г і ї У п о в н о в а ж е н и х » , д о я к о ї «з в о л і К р а ю » в х о д и л и Л . Ребет, 3 . М а т л а
і Ст. Б а н д е р а . Рік п і з н і ш е , 1955 р., в і д б у л а с я 5 - т а К о н ф е р е н ц і я 3 4
О У Н , яка н а н о в о в и б р а л а Г о л о в о ю П р о в о д у 3 4 О У Н Ст. Б а н д е р у
і з т о г о часу з н о в у і н т е н с и в н о п о в е д е н о р о б о т у О р г а н і з а ц і ї . Т о д і
присвячено особливу увагу організуванню теренів, к р а й о в и м
зв'язкам і зовнішній політиці.
15 ж о в т н я 1959 р . С т е п а н Б а н д е р а впав ж е р т в о ю с к р и т о в бивства. М е д и ч н а е к с п е р т и з а виявила, щ о п р и ч и н о ю с м е р т и була
о т р у т а . Д в а р о к и п і з н і ш е , 17 л и с т о п а д а 1961 р., н і м е ц ь к і С у д о в і
органи проголосили, щ о в б и в н и к о м Степана Бандери є Богдан
Сташи н сь ки й з наказу Ш е л е п і н а і Х р у щ о в а . Після д о к л а д н о г о
слідства проти вбивника С т а ш и н с ь к о г о відбувся п р о ц е с від 8 д о
15 ж о в т н я 1962 р . П р и с у д п р о г о л о ш е н о 19 ж о в т н я , в я к о м у
С т е ш и н с ь к о г о з а с у д ж е н о на 8 р о к і в в а ж к о ї в ' я з н и ц і . Н і м е ц ь к и й
Верховний суд у Карльстругє ствердив, щ о головним обвинивачен и м у вбивстві Бандери є совєтский у р я д в М о с к в і .
16
і
Автор
a.s.l
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
4
Размер файла
717 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа