close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Розвиток пізнавальної сфери.

код для вставкиСкачать
Розвиток пізнавальної сфери молодшого
школяра: що слід знати вчителю
Як розвивати пізнавальні процеси учнів початкових класів? Педагоги завжди
у пошуку відповіді на це питання. А нині воно особливо актуальне. Практичні
психологи, які проводять діагностичні дослідження в початковій школі,
свідчать, що за останні кілька років знизився рівень сформованості
довільної уваги, стійкості та концентрації, розвитку слухової пам’яті,
основних розумових операцій.
Молодшим школярам складно встановлювати логічні зв’язки між поняттями,
узагальнювати, виділяти суттєві ознаки предметів. Проблема діагностики
пізнавальної сфери молодших школярів актуальна, оскільки вчителю
важливо знати, чи достатньо дитина концентрує увагу на предметі
навчання, чи добре вона запам’ятовує нову інформацію, аби методично
правильно подавати навчальний матеріал. За результатами діагностики
практичні психологи виявили, що діти, успішні в навчанні, мають високі
діагностичні показники рівня розвитку довільної уваги, слухової пам’яті,
мовлення
і мислення.
Приклад
Лариса Тихомирова, доктор педагогічних наук, у книзі «Розвиток
пізнавальних здібностей» наводить дані опитування учителів 5-х класів.
З цими даними, учні, які закінчили початкову школу, мають низький
рівень:




розвитку мовлення — 70% опитаних учителів;
розвитку пам’яті — 53%;
розвитку уваги — 33%;
пізнавального інтересу — 18%.
Педагоги й батьки звертають більше уваги на обсяг знань, якими володіють
діти, ніж на рівень розвитку уваги, пам’яті, мислення та мовлення,
і забувають про те, що саме пізнавальна сфера визначає рівень навчальних
досягнень. Дослідити пізнавальні процеси дітей, виявити їхні прагнення
до знань і самостійної творчої роботи, розвинути здібності — це основні
завдання психолого-педагогічного супроводу, який учитель початкових
класів проводить спільно з практичним психологом. Початковий етап цього
супроводу — діагностика пізнавальної сфери.
Які новоутворення брати до уваги
Довільність пізнавальної сфери — новоутворення молодшого школяра,
що виявляється в його здатності докладати вольових зусиль, свідомо
регулювати роботу пізнавальних процесів та уваги. Це результат нового
виду провідної діяльності — навчальної. У дітей під час навчання зростають
концентрація, стійкість та обсяг уваги, формується її довільність. Також учні
початкових класів мають докладати розумові зусилля, щоб удосконалювати
свою пізнавальну сферу. Завдяки цілеспрямованості та систематичності
розумової праці пізнавальні процеси в молодших школярів набувають ознак
довільності.
У дітей 6-7 років переважає мимовільна увага. Яскраві, нові, незвичайні
подразники привертають увагу першокласників. Щоб зосередити їхню увагу,
слід активізувати пізнавальний інтерес та мотивацію значимості
навчального матеріалу. Неуважність молодших школярів проявляється
через нестійкість уваги і мимовільність, що потребують відповідних
корекційних дій. До 10-11 років обсяг і стійкість уваги дітей майже такі самі,
як у дорослих, а переключення розвинуте навіть ліпше.
Пам’ять у молодшому шкільному віці характеризується як кількісними, так
і якісними змінами. Під час учіння в дітей розвивається словесно-логічна
пам’ять, хоча образна все ще домінує. Вони запам’ятовують більше
навчального матеріалу й довше його зберігають. Довільна пам’ять у них
«вмикається» тоді, коли вони намагаються зрозуміти матеріал, і через
певний проміжок часу добре запам’ятовують його й визначають внутрішні
та зовнішні зв’язки. Цю особливість мимовільної пам’яті педагоги
застосовують у всіх методах активного навчання.
У молодших школярів зростає продуктивність запам’ятовування,
збереження і відтворення матеріалу, коли вчителі застосовують під час
уроків мнемотехнічні та інші прийоми.
Провідним видом мислення молодших школярів є наочно-образне, однак
завдяки систематичному учінню поліпшується рівень абстрактного
мислення. Під час навчання учні початкової школи застостовують майже всі
операції мислення, здебільшого порівняння, аналіз і синтез за умови опори
на життєвий досвід. В 11 років мислення дитини досягає стадії конкретних
операцій і подібне до мислення дорослої людини.
Який інструментарій застосовувати для діагностики пізнавальної
сфери
Завдання діагностики — вивчити:
стійкість, переключення, концентрацію уваги
обсяг короткочасної, довготривалої та оперативної пам’яті та вид, який переважає
особливості операцій мислення — аналіз, синтез, узагальнення, класифікація
індивідуальні особливості пізнавальних процесів, що потребують розвитку
Для діагностики індивідуальних особливостей розвитку пізнавальної сфери
учнів початкових класів є багато методик. І педагоги, і практичні психологи
вільні у їх виборі. Діагностувати дітей слід як у групі, так і індивідуально
залежно від мети дослідження.















Для діагностики пізнавальної сфери учнів початкових класів пропоновано
використовувати методики, як-от:
таблиці Шульте;
«Коректурна проба»;
«Графічний диктант»;
«Знайди відмінності»;
визначення опосередкованого запам’ятовування за методикою Льва
Виготського;
«10 слів» за методикою Олександра Лурії;
«Пам’ять на образи» тощо.
Також можна застосувати тести:
Векслера, який для дітей адаптував Олександр Панасюк;
Керна Єрасека;
«Четвертий зайвий»;
«Класифікація» тощо.
Як використовувати результати діагностики
Учитель, який ставить перед учнями навчальні завдання, має враховувати
рівень сформованості пізнавальних процесів. За допомогою діагностичних
методик для вивчення рівня розвитку пізнавальних процесів учнів
визначають сформованість пам’яті, уваги, розумових операцій, рівень
довільності, розуміння словесної інструкції та вміння самоорганізації.
Дані про розвиток пізнавальної сфери дають змогу модифікувати
запропоновані завдання — розчленити їх на певні одиниці, знизити
чи підвищити рівень їх складності, надати дітям «підказки», навідні
запитання, тобто застосувати особистісно орієнтований підхід.
Отже, вчитель має проводити такі заходи для розвитку пізнавальної сфери
дітей:



діагностичні дослідження для виявлення проблемних зон у розвитку
пізнавальних процесів дітей — на початку та в середині навчального року,
починаючи з 1 класу. Діагностику слід проводити спільно з практичним
психологом;
просвітницьку роботу з батьками з рекомендаціями щодо ефективного
розвитку пізнавальної сфери дітей;
корекційно-розвиткову роботу під час уроків — застосовувати комплекс
завдань і вправ з розвитку пізнавальних процесів, які не порушують
структуру уроку. Це, зокрема, ігрові, індивідуальні, групові дидактичні
вправи, спрямовані на відпрацювання дефіцитарних функцій.
Учитель початкових класів до кожного уроку має добирати різ
ні
тематичні вправи, щоб розвивати в дітей увагу, пам’ять, мисленнєві
процеси, дрібну моторикута мовлення.
+
Що вищий рівень розвитку пізнавальних процесів молодших школярів,
то успішніше вони навчаються. Досягти успіху в розвитку пізнавальної
діяльності молодших школярів можна, коли вчитель уміло спрямовує
їх прагнення до пізнання, підтримує ініціативність, творчу активність,
розвиває самоконтроль, інтерес до вивченого й нового навчального
матеріалу.
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
3
Размер файла
25 Кб
Теги
РМО №3
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа