close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентация

код для вставкиСкачать
Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так
називають свято, що відображає звершення
найзаповітнішої мрії людства — подолання
смерті. У словосполученні «Великий День»
лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів,
єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших
народів, що втілювали ідею вічного життя в
образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...
Вибраний Богом єврейський народ, з-поміж якого мав
прийти Спаситель, найбільшим, встановленим
пророком Мойсеєм, святом вважали Пасху. Вона
знаменувала перехід обраного людського племені з
рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі.
Назва свята дійшла й до нас, однак наповнилась новим
змістом. Ісус Христос через добровільну смерть і
воскресіння звершив перехід для всього людства і
кожної людини зокрема з рабства смерті до вічного
життя. Тому Пасха стала святом найбільшої
буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з
Живим Богом.
Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож
дібрало чимало способів вшанування Воскреслого
Христа, що сформувалися у традиції та звичаї.
Багатий на них і Карпатський край.
Основна ознака тутешнього Великодня — писанка, яка
в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських
часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому,
готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі
Пасхи, гуцули протягом цілої чотиридесятниці
(навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж
горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом
покривають великодні кошики.
Страстного тижня господині печуть особливий хліб
— паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб
життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною
поживою великоднього столу.
Єдина у світі культурна установа, збудована у вересні 2000
року спеціально для збереження і експонування творів
писанкового розпису – писанок.
Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового
яйця стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх
країн.
Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000
року, під час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю.
Концепцію експозиції музею розробила директор Я.Ткачук, а
втілили в життя коломийські художники В.Андрушко та
М.Ясінський.
Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з
переважної більшості областей України (Тернопільської,
Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської),
а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії,
Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.
Сама по собі писанка – це переважно куряче (гусяче) яйце, розписане
за специфічною технологією воском і зафарбоване природними, чи
аніліновими фарбниками. Традиція такого розпису в гуцульському
регіоні сягає глибин багатовікової історії й становить унікальне
надбання творів мініатюрного живопису, орнаментику яких збережено
за язичницькими символами.
Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і
реставрації писанки, який винайшли коломийські музейники. Завдяки
цьому тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю
гуцульських писанок.
В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею
отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце,
розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф
на поверхні яйця, а далі розписують як писанку.
В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України
Л.Кучми, В.Ющенка, багатьох видатних політичних діячів України.
Музею писанки - до речі, єдиному такому в світі - в 2007 р.
виповнилося 20 років. Він був відкритий в 1987 р. як
відділ музею народного мистецтва Гуцульщини і
Покуття ім. Йосафата Кобринського.
Ідея виникла, коли виникла технологія: головний
охоронець фондів музею Любомир Володимирович
Кречковським і тоді лише лаборант Марія Іванівна
Болездюк винайшли техніку консервації та реставрації
писанок. Тепер ці маленькі прадавні дива можна було
зверігати та відновлювати.
Тим часам зараз присвячено кілька вітрин у виставковому
залі йця-музею. Це зараз музей має чудове приміщення,
а тоді він "квартирував" у церкві Благовіщення (1587).
В кінці 1980-х церкву передали релігійній громаді, музей
переїхав на вул. Шухевича. І лише до Х Міжнародного
фольклорно-етнографічного фестивалю та другого
всесвітнього з'їзду гуцулів, на які пожалували
президент Л.Кучма та голова ВР І.Плющ (це сталося в
2000 р.) було зведене нове приміщення музею за
проектом Ігоря Євстахієвича Шумана.
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
18
Размер файла
2 812 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа