close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентація до статті

код для вставкиСкачать
РОЗВИТОК ІНТЕГРАТИВНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА ХУДОЖНЬОГО СЛОВА
А.І. Богосвятська,
кандидат філологічних наук,
м. Чернівці
2012
Характеристики мислення сучасної
людини:
Для
такого
типу
мислення
характерна
уривчастість
сприйняття:
людина
знає потроху про все та
нічого досконально, не
схильна до аналізу,
втрачає
бажання
і
здатність осягати щось
нове.
кліпове
мозаїчне
фрагментарне
лінійне
калейдоскопічне
однопівкульне
статичне
Характеристики мислення цілісної
особистості:
гармонійне
Цей ряд
характеристик
мислення сучасної
людини можна
об’єднати одним
терміном –
інтегративне
мислення.
об’ємне
цілісне
природне
екологічне
здорове
нове ціннісне
двопівкульне
універсальне
Новий освітній ідеал педагогіки ХХІ століття:
А. Урбанскі:
«В основі викладання
буде лежати навчання
мисленню».
Історичні корені інтеграції в навчанні:
Я.А. Коменський
Пансофія –
всезагальна
мудрість
І.Г. Песталоцці
Багатоманітність
взаємозв’язків
навчальних
предметів
К.Д. Ушинський
Єдність світу
природи і
людини
Виникнення
інтеграції
–
результат
високого
рівня
реалізації
міжпредметних
зв’язків, що передбачає не
просто контакти, комунікацію
предметів, частіше за все
в якій-небудь одній області
знань, а встановлення зв’язку
глибинного, оскільки вона
ґрунтується на загальних для
декількох предметів наукових
ідеях, концепціях, що дають
цілісне уявлення про людину,
світ, культуру.
Інтегративні форми і технології навчання:
інтегративна педагогіка
інтегровані курси
інтегративна
антропологія
інтегративний день
інтегровані навчальні
заклади
інтегративний урок
концентроване навчання
контекстне навчання
Інтегративне мислення – мислення з високим рівнем синтезу
вербального й образного компонентів.
Вербальне
мислення
пов’язане з домінуванням
лівопівкульних
функцій
головного мозку, образне – з
перевагою
функцій
«енергетичного блоку», тобто
правої півкулі. При взаємодії,
«співдружності» обох півкуль
набута інформація про світ
розгортається у своєрідні
голограми,
стає
багатомірною, об’ємною.
Основні відмінні характеристики будь-якої
інтеграційної моделі:
системність
комплексність
цілісність
синтез
гармонія
Інтегрованим уроком називають
будь-який урок
зі своєю
структурою, якщо для його
проведення залучаються знання,
вміння та результати аналізу
матеріалу,
що
вивчається,
методами інших наук, інших
навчальних предметів.
Мета таких уроків – набуття системи знань та
цінностей, «занурення» в певну культурну епоху,
діалог з нею, осягнення картини світу і людини в
знаках, символах, образах, моделях буття.
конструювання
та проведення
уроку двома та
більше
викладачами
різних
дисциплін
КЛАСИФІКАЦІЯ
ІНТЕГРОВАНИХ
УРОКІВ
конструювання
та проведення
уроку одним
викладачем, що
має базову
підготовку з
відповідних
дисциплін
створення на цій
основі
інтегрованих
тем, розділів та,
нарешті, курсів
Види і форми інтегрованих уроків світової
літератури:
урок – літературно-музична композиція
урок – літературно-художній салон
урок – презентація історико-культурної
доби
урок – інтеграція різних навчальних
дисциплін
урок – концерт
урок краси
ІНТЕГРАТИВНЕ МИСЛЕННЯ (за А.В. Губенком):
Статичний інтелект
Динамічний інтелект
Функціональна фіксація
Бісоціації, «розщеплення»
мислення, асоціації,
старих асоціативних
когнітивні шаблони,
зв’язків, долання шаблонів,
застиглий досвід
вихід за межі досвіду
Однозначні
Багатозначні,
багатосемантичні згортання
полісемантичні згортання
Формальна двозначна
Інтуїтивна, багатозначна
логіка
логіка. Інтуїція, уява,
фантазія
Інтелектуальний продукт
Психо-семантичний потік
(ідея, теорія, винахід тощо)
творчості
Синестезія – взаємозв’язок зору,
слуху, нюху, дотику та інших
почуттів у процесі сприйняття та
аналізу художнього твору.
У своїй практиці вчитель-словесник, спираючись на теорію синестезії,
використовує різноманітні види мистецтв для створення цілісного уявлення
про історичну епоху, тип культури, художній образ, тим самим включаючи
різноманітні рецептори учнів. При цьому один психофізичний механізм
доповнює інший. Так, музика викликає слухові уявлення, живопис – зорові,
архітектура – просторові, що створює цілісну картину буття. Використання
різних мистецтв на уроці літератури дозволяє «озвучувати» та «оживописати»
текст, пробудити в читачів цілу гаму почуттів та асоціацій. Цілісну картину світу
можуть викликати і синтетичні види мистецтва – кіно, театр.
МЕТОДИ І ПРИЙОМИ
розвитку інтегративного мислення
Семантизація
Процедура
виявлення
смислу,
значення
мовленнєвої
одиниці,
тлумачення слів.
Методика, за відомим лінгвістом
Л.Успенським, складається з двох
частин. У першій учням пропонується
вивчати етимологію слів: розробити
гіпотези
про
походження
слів,
встановити їх взаємозв’язки, при цьому
абстрагуючись від звуко-фонетичної
чуттєво-мовленнєвої представленості
слова та вивчаючи його глибинну
смислову семантику. У другій частині
учні вивчають досвід гри зі словами та
складають каламбури, неологізми, тим
самим розвиваючи словесну творчість.
Фантастичні ситуації
Завдання,
спрямовані
на
істотне
переструктурування
уявлень про звичні фізичні,
технічні та побутові процеси, а
також життєві ситуації.
- Уявіть, що всі вічні герої
світової літератури (Прометей,
Фауст, Дон Кіхот, Гамлет та
інші) живуть в одному місці. Як
би вони спілкувались між
собою? Якими були б закони
життя цього міста?
Уявна еволюція
Містить завдання побудови тих
або інших ланок розвитку
життя
в
інших,
що
відрізняються від земних,
умовах існування.
- Складіть оповідання про
планету крилатих людей.
- Уявіть, що нашу планету
будуть освітлювати три сонця.
Яким буде таке життя? Чи
щезнуть з нашої мови в такому
випадку
слова
«пітьма»,
«темрява», «ніч» та под.?
Живі речі
Діти сприймають навколишній
світ як різнокольорову чарівну
казку, в якій все живе – речі,
дерева, будівлі. І, звісно ж, все
в ній розмовляє, думає, плаче,
сміється. Тому діти легко
оживлюють
предмет
або
перевтілюються на нього,
говорять від його імені.
Приклади тем: «Про що думає
свічка», «Монолог дзеркала»,
«Сни підручника» та ін.
Уявна історія
Прийом
спрямований
на
розвиток історичної уяви шляхом
побудування уявних історичних
подій
та
відстеження
усіх
можливих наслідків тих або інших
можливих ситуацій.
- Уявіть, що Олександр Пушкін
після дуелі зміг одужати. Яким би,
на вашу думку, в такому випадку
міг
бути
процес
розвитку
російської літератури 19 століття?
(можна після відповідей учнів
прочитати оповідання Т.Толстої
«Сюжет»).
Міняємо казку
Учню пропонується
перебудувати звичні
сюжети в казках на
протилежні,
міняючи
місцями
головних героїв.
Розвиток гнучкості мислення
Одним із найважливіших вмінь
творця-винахідника є вміння
знаходити
скриті,
незвичні
можливості предметів і явищ,
бачити таємничі, неявні їх
властивості.
Навчання
використанню
предметів у незвичній функції,
новому призначенні й складає
сутність методу, особливістю
якого є долання функціональної
фіксації мислення шляхом пошуку
незвичних застосувань звичних
предметів.
Резюме
Проблеми сучасної дійсності інтегративні. Ми взаємодіємо в
системі генетичної єдності «Творець – Світ – Природа – Людина
– Суспільство» (за Б.О. Астафьєвим).
Інтеграція є одним із продуктивних шляхів перетворення
сучасної школи, усунення протиріччя між швидко зростаючим
об’ємом знань та можливістю їх засвоєння. Вона сприяє
доланню фрагментарності та мозаїчності знань учнів,
забезпечує оволодіння ними комплексним знанням, системою
універсальних людських цінностей, слугує формуванню
системно-цілісного погляду на світ.
Список використаної літератури:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
Астафьев Б.А. Теория творения и генетического единства мира. – М.:
Институт холодинамики, 2010. – 672 с.
Безрукова С.В. Основы духовной культуры. – Екатеринбург: Деловая
книга, 2000. – 324 с.
Губенко А.В. Интегративный подход к анализу и активизации творческого
мышления личности // Горизонты образования. – 2010. – № 2. – С. 95103.
Доманский В.А. Литература и культура: Культурологический подход
к изучению словесности в школе. – М., 2002.
Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. – М.,1955.
Меерович М.И., Шрагина Л.И. Основы культуры мышления. Школьные
технологии. – М., 1997. – 200 с.
Песталоцци И. Г. Избранные педагогические произведения. – Т. II. – М.,
1963.
Рогозинський В. Синтез мистецтв як основа сучасного уроку // Зарубіжна
література в навчальних закладах. – 2003. – № 9, 11.
Успенский Л. Слово о словах. – Л.: Детская литература, 1987. – 190 с.
Документ
Категория
Презентации по философии
Просмотров
54
Размер файла
5 266 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа