close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентація Гоголь і Україна.

код для вставкиСкачать
Підготував вчитель світової
літератури
Драбово-Пристанційної
загальноосвітньої школи
Дячук Любов Олексіївна
«Чудовий Дніпро у тиху
погоду, коли вільно і плавно
мчить крізь ліси і гори повні
води свої. Ані ворухнеться; ані
прогримить. Дивишся, і не
знаєш, іде чи не йде його
велична широчінь, і здається,
неначе блакитний
дзеркальний шлях, без міри в
ширину, без кінця в довжину,
плине і в‘ється по зеленому
світу… Мало який птах
долетить до середини Дніпра.
Розкішний! Немає рівної йому
ріки на світі…»
Поетичний, схожий на пісню опис
звичайної ночі викликає в душі яскраві
враження. І це не єдиний приклад
любові сина до матері-землі.
- Ми часто чуємо заклик “Любіть Україну”, або
«Любіть рідну землю, любіть природу».
Як навчитися любити?
Хто навчив Миколу Гоголя любити батьківщину,
народ, неповторну культуру українського народу?
Адже «божественна ніч», «літній день» або «чудовий
Дніпро» - це наша рідна батьківщина. Я пропоную
вам щиро і красиво висловити власні думки за
темою: «Що таке Батьківщина?»
Пропоную початок речення:
Пісня солов’я і могутня повноводна ріка…
Батьківщина – це прислів’я, історичні думки…
Що для мене означає «батьківщина»?...
Як
будете, панове, їхати до мене, то
прямісінько їдьте стовповим шляхом на
Диканьку.
М. Гоголь
Український
поет І. Драч у вірші «До
Гоголя» писав: «Все Гоголя про Гоголя
питаю – яким він був?»
“Ви
в’їжджаєте в село,
і Микола Васильович,
мудрий і
простодушний,
веселий і сумний,
зустрічає вас” (цей
чудовий пам’ятник
споруджено 1911
року скульптором
Гінзбургом)
Саме
тут, у селі
Сорочинцях, у будинку
лікаря Миколи Яковича
Трохимовського в 1809 р.
20 березня (1 квітня за
новим стилем) у сім’ї
Василя Панасовича та
Марії Іванівни ГоголівЯновських народився син
Микола.
«Затишним
царством краси
і спокою називають садибу
Гоголів у Василівці».
Василівка стала колискою
генія, ростила і виховувала
його.
Пізніше, звертаючись в
листі до батьків, Гоголь
скаже: «Бачу все, що любе
серцю, бачу рідну домівку.
Бачу рідну річку Псел».
«Не можу примовчати, що… помістив дітей моїх в
Полтавське училище… змушений віддати в Полтавське
училище, бо не маю коштів вибрати їм краще місце для
виховання», - писав В. П. Гоголь до А. Т. Трощинського.
Не зміг Микола Гоголь
сподобатися своїм наставникам.
Але уже через рік, провчившись “у
приватного вчителя Гаврила
Сорочинського, який за
домовленістю з батьком мав
підготувати його до вступу в
гімназію”. Хлопця готували до
Ніжинської гімназії, яка вважалася
найкращим навчальним закладом
в Україні.
«Треба сказати, що вчитель дуже любив тишу та добру
поведінку й терпіти не міг розумних і гострих хлопчиків:
йому здавалося, що вони неодмінно з нього глузуватимуть.
Досить було тому, хто потрапив на увагу з боку дотепності,
досить було йому тільки ворухнутися, або як-не6удь
ненавмисно підморгнути бровою, щоб підпасти відразу під
гнів. Він його гнав і карав немилосердно: «Я, брат, з тебе
вижену задирливість і непокору, — казав він, - я тебе знаю
наскрізь, як ти сам себе не знаєш. Ось ти в мене постоїш
навколішках! Ти в мене поголодуєш!» — і бідний хлопчик,
сам не знаючи за що, натирав собі коліна й голодував цілі
доби. «Здібності й обдарування? Усе це дурниці! — казав він,
— я дивлюся тільки на поведінку. Я поставлю повні бали з
усіх наук тому, хто ні аза не знає, та поводиться похвально; а
в кому я бачу лихий дух та насмішкуватість, я тому нуль, хоч
би він Солона заткнув за пояс!» («Мертві душі»).
Вересень 1831 року. Окремим виданням
вийшла перша книга «Вечори на хуторі
біля Диканьки», яка об’єднувала
«Сорочинський ярмарок»,
«Вечір проти Івана Купала»,
«Майська ніч, або Утоплена»,
«Втрачена грамота».
На початку 1832 року вийшла друга
книга, яка відкривалась повістю «Ніч
перед Різдвом».
А може, то шаліє дух
Остапа
В юрбі сутан,
ксьондзівських
темних ряс.
А може, до
верховного сатрапа,
До інквізитора, що
зветься папа,
Танцюючи йде в
полум’ї Тарас!
Запорозька
Січ – це
царство свободи й
рівності, де живуть
вільні люди,
виховуються мужні
характери, для яких
нічого вищого нема
за товариство,
братство, свободу
козацької землі.
Товариство
Минуле
«рука на
братерство» в
тяжкі часи
«споріднення душею»
засудження зрадників
«НІХТО так не здолає
вмерти,
як ми, НІХТО!»
«Любити… всім,
що дав тобі Бог,
що тільки є в тобі»
Я - Ви – Ми – Наше – Козацька душа – Наша земля
«Вразила
в саме серце»
Звичаї, закони Січі
Не
зраджуй
Батьківщи
ні та вірі
Не вбий
Не вкради
Повага до
отамана,
до
старших
Не обмани
Рада
“Поєднай стрілочками”
Кошовий
Чорнильниця
Осавул
Палиця
Писар
Печатка
Суддя
Жезл
Довбиш
Литаври
Тарас
Козак
Глава сім’ї
Категоричний
Зверхній у ставленні
до дружини
Батько
Гордий синами
“щоб стояли
довіку за віру
Христову”
Суддя, кат
Залізна воля
Мужність
Сила
Винахідливість
Кмітливість
Народ
мій є!
В його волячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
В. Симоненко
«Він
також горів жадобою лицарського
подвигу, але в душі його знаходилося
місце і для інших почуттів».
«Він
«…
був твердий до всяких спокус…»
Увесь він удався на бойове завзяття і
відзначався крицевою щирістю своєї
вдачі…»
Патріот –
той, хто любить свою
Батьківщину, відданий своєму народові.
Зрада – порушення вірності і
відступництво.
Вірний – 1) який викликає повне довір`я,
постійний у своїх стосунках,
почуттях, поглядах;
2) який надійно служить комусь
А ми заспіваємо,
Забути не даймо,
А ми запам’ятаймо
І дітям нагадаймо,
Що слава козацька
жива!
Дм. Павличко
Пам`ятник Миколі
Гоголю в Києві
Меморіальна
дошка,
встановлена в
Римі на будинку,
в якому
проживав Гоголь
Пам'ятник Миколі
Гоголю у Яготині
Бюст М. В. Гоголя,
який стоїть в музеї
Бицько О. К. Матеріал до вступного уроку за творчістю
М. Гоголя //Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. – 2004. - №3.
Гоголівські місця на Україні. К., 1984.
Гоголь М. Тарас Бульба. К., 2006.
Історичні пісні. К., 1961.
Холодна Ю. М. Ораторське мистецтво М. Гоголя.
Матеріали та методичні поради до уроків за повістю
«Тарас Бульба» //Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. – 2006. - №6.
Довідник з історії України /За ред. І. Підкови і Р. Шуста.
К., 2001.
Ілюстрована енциклопедія історії України. К., 1998.
Ілюстративний матеріал //Художники України. – 2006.
- №6.
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
864
Размер файла
9 220 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа