close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентация

код для вставкиСкачать
Глушков
Віктор Михайлович
Глушков
Віктор Михайлович
Засновник кафедри
теоретичної
кібернетики,
її завідувач (1966–1982),
академік АН УРСР,
АН СРСР, доктор
фізико-математичних
наук,професор,
лауреат Державних
премії
УРСР і СРСР.
Віктор Михайлович
Глушков народився
24 серпня 1923 р.
в Ростові-на-Дону
в сім'ї гірничого
інженера.
Батько
Глушкова В.М.
Михайло Іванович
Глушков
Мама
Глушкова В.М.
Віра Йосипівна
Глушкова
21 червня 1941 В.М. Глушков із
золотою медаллю закінчив
Середня школа № 1 в м. Шахти.
Мати В. М. Глушкова була
розстріляна фашистами восени
1941 р.
• У 1944–1947 рр. навчався в Новочеркаському політехнічному
інституті, з 1948 р. – у Ростовському університеті. Здавши
екстерном екзамени за фізико-математичний ф-т, був
направлений на роботу в Уральський лісотехнічний
університет (м. Єкатеринбург).
У
1951 р. захистив кандидатську дисертацію “Локальнонільпотентні групи без кручення з умовою обриву деяких
ланцюгів підгруп”. В 1955 році після закінчення докторантури при
Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова
захистив докторську дисертацію на тему “Топологічні локальнонільпотентні групи”. Його вчителями були такі відомі вчені як С.М.
Черніков та О.Г. Курош.
У 1948 р. одружився на Валентиною Папковою,
з якою довго і щасливо прожив усе своє життя,
мав двох дочок Ольгу і Віру.
З 1956 р. вся наукова й педагогічна
діяльність нерозривно пов’язана з
Києвом. Того року його було призначено
завідувачем лабораторії
обчислювальної техніки й математики, а
з 1957 р. – директором
Обчислювального центру АН УРСР,
який виріс з цієї лабораторії. У 1962
році на базі Обчислювального центру
був створений Інститут кібернетики АН
УРСР, директором якого став
В.М.Глушков.
З 1957 р. В.М.Глушков – професор Київського університету. В 1958
році його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. – академіком
АН УРСР. З 1962 р. В.М. Глушков – віце-президент АН УРСР. У 1964
році його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. Герой
Соціалістичної Праці (1969), лауреат Ленінської премії (1964),
Державних премій СРСР (1968, 1977), Державної премії України
(1970), премій імені М.М.Крилова (1967) та С.О.Лебедєва (1979).
Заслужений діяч науки і техніки (1978).
З 1957 р. В.М.Глушков – професор Київського
університету, один з ініціаторів створення ф-ту
кібернетики Київського університету. З 1966 р. до
дня своєї смерті В.М.Глушков очолював кафедру
теоретичної кібернетики за
сумісництвом. Розробив і читав нормативний
курс “Сучасні проблеми кібернетики”.
Кібернетика
Під керівництвом В. М. Глушкова була створена
унікальна «Енциклопедія кібернетики»
(українською в 1973 р., російською в 1974 р.),
яка не мала аналогів в світі та стала першою
фундаментальною працею, в якій висвітлювались
теоретичні аспектикібернетичної науки, її
застосуваннядотаких галузей,як економіка,
біологія, техніка.
Певною мірою така всеохопність енциклопедії
характеризує і діяльність самого Глушкова в цій
сфері, яка була різнобічною і нетривіальною.
Глушковим були розроблені принципово нові підходи до
створення систем обробки інформації, які кардинально змінили уяву про
теорію систем управління та теорію обчислювальних систем, підготували
основу для нового етапу розвитку науки про інформацію. Ще на початку
становлення обчислювальної техніки, В. М. Глушков ініціював
дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності. Він багато уваги
приділяв розробці ідеї «мозкоподібних» структур ЕОМ, за якими йому
вбачалися у майбутньому велетенські можливості.
Численні проблеми штучного
інтелекту ставилися і
розв'язувалися в Обчислювальному
Центрі АН УРСР. І серед них такі, як
моделювання еволюції,
автоматичне доведення теорем,
побудова перших робототехнічних
систем, розпізнавання зорових
образів і усної мови, розпізнавання
змісту фраз і т. ін. Всесоюзна школа
з розпізнавання образів у м. Києві у
1962 р. зібрала практично всіх
спеціалістів країни з цих питань.
Монографія В. М. Глушкова «Введение в кибернетику» була
видана в 1964 р.
За ініціативи В. М. Глушкова, в 1969 році на базі Київського
університету імені Тараса Шевченка відкрито перший
в СРСР факультет кібернетики
Машина для інженерних розрахунків
«Мир-1»
В.М.Глушков за пультом ЭВМ «Днепр» 1960 г..
В цьому Інституті під його науковим керівництвом було
розроблено ЕОМ "Киев" і першу в Україні та колишньому
СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого
призначення "Днепр". Попередниками персональних
комп'ютерів стали машини для інженерних розрахунків
"Промінь" (1963), "Мир-1" (1966), "Мир-2" (1969), у яких
було реалізовано запропоновану В. М. Глушковим ідею
ступеневого мікропрограмного управління.
Під керівнцтвом Віктора
Михайловича в 1974 р.
Головною редакцією
«Української радянської
енциклопедії» видано першу в
світі «Енциклопедію
кібернетики» в 2-х томах та
ряд інших стали науковими
бестселерами.
Підготував понад 200
кандидатів та понад 50
докторів наук. Опублікував
понад 1000 робіт, у тому числі
30 монографій. Автор 23
винаходів і відкриттів.
Основні праці:
“Синтез цифровых автоматов”.(1962);
“Введение в кибернетику”. (1964);
“Основы безбумажной информатики”. (1982).
За спогадами дочки Ольги
Китової ускладнення зі здоров'ям вченого
почались ще в 1980 році. Відмічалися болі
голови, особливо в потилиці, мучив
кашель, аритмії серця, скакав тиск, не було
апетиту. Попри це Глушков продовжував
працювати в звичному насиченому йому
ритмі.
7 січня 1982 року з Глушковим в Москві
зустрівся відомий німецький нейрохірург
професор Цюльх. Він за результатами
призначених ним додаткових аналізів,
діагностував смертельний діагноз — запущену пухлину довгастого мозку,
що почала поширюватись по спинному мозку.
Зранку 30 січня 1982 року в 11 годин 7 хвилин Глушкова не
стало. В лікарні аж до смерті він надиктовував на магнітофон
власні спогади та ідеї.
За проханням сім'ї його було перевезено в Київ і поховано на
центральній алеї Байкового кладовища.
Ще один великий український вчений Борис Патон так влучно
охарактеризував заслуги Глушкова: «Вважається аксіомою, що
розробка великих напрямків сучасної науки і техніки під силу лише
великим колективам дослідників - настільки масштабні і складні
завдання, які необхідно вирішувати в стислі терміни. Тим не менш, коли
уявляєш собі прогрес у тій чи іншій галузі знання, стає зрозумілим, що
він не безликий. Як правило, легко простежується очевидний зв'язок
досягнутого з ідеями, ентузіазмом великого вченого і організатора, що
став душею великої справи. Таким був і академік Віктор Михайлович
Глушков, ім'я якого є знаковим у створенні в нашій країні кібернетичної
індустрії».
Документ
Категория
Презентации по философии
Просмотров
39
Размер файла
877 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа