close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Психолого-педагогічний семінар

код для вставкиСкачать
Психолого-педагогічний
семінар
Духовність та моральність
особистості
Мораль система норм, які визначають обов’язки
людини щодо суспільства та інших людей;
правила моральної поведінки;
І. Даль: “Правила для волі, совісті”;
загальновизнане поняття про те, що таке
добре і що таке погано.
Мораль –
не віршик, який легко завчити, це не тільки і
не стільки знання про хороше і погане,
скільки дія, причому дія індивідуальна,
особиста і відповідальна.
Завдання морально-етичного
виховання
прищеплення і розвиток моральних почуттів,
переконань і потреби поводити себе згідно
з моральними нормами, що діють в
суспільстві, опанування духовною
культурою людства, нації, найближчого
соціального оточення, наслідування кращих
моральних зразків своєї родини,
українського народу, загальнолюдських
моральних цінностей.
К. Д. Ушинський
• “Моральність не є обов’язковим наслідком
ученості і розумового розвитку. Ми ще
переконані і в тому, що виховання, сімейне
і суспільне, разом із впливом літератури
громадського життя та інших суспільних
сил, може мати сильний і вирішальний
вплив на виховання моральної гідності в
людини.
Крім того, ми сміливо висловлюємо
переконання, що моральний вплив
становить головне завдання виховання,
значно важливіше, ніж розвиток розуму
взагалі, наповнення голови знаннями і
роз’яснення кожному його особистих
інтересів”.
А. П. Чехов
«В человеке должно быть все прекрасно: и
лицо, и одежда, и душа, и мысли.»
І. Бех
• Духовність – фундаментальне надбання
людини, в якому акумульовано всю
людську культуру. Саме в царині культури
(науці, мистецтві, релігії, моралі, праві)
створюються цінності, які привласнює у
своєму розвитку особистість. Активно
долучаючись до світу культури, вона й
набуває духовності як вищого вияву
людяності.
Духовність
• не приписується індивідові ззовні; вона
“виростає“ зсередини разом із
особистісним “Я” людини, а часто навіть
випереджає його формування і виражається
лише у суспільно значущих прагненнях.
Виявом духовності є совість.
• Прийнято вважати, що духовність – це
атрибут моралі. Однак під мораллю
потрібно розуміти систему вищих
моральних цінностей людини, тобто
всезагальних принципів як безумовних,
безкінечних форм її соціальної активності.
• У цьому разі можливе понятійноконцептуальне зрівнювання моралі й
духовності людини, і тоді мета духовного
розвитку особистості репрезентується у
термінах, що позначають якості та
характеризують людські вчинки, - таких як
відданість, чуйність, скромність, милосердя,
щирість, благородство, великодущність.
Духовно-моральне виховання сприяння формуванню у людини :
- моральних почуттів (совісті, обов’язку, віри,
відповідальності, громадянськості,
патріотизму);
- моральних рис (терпіння, милосердя,
лагідності, незлобливості);
- моральної позиції (здатності до розрізнення
добра і зла, прояву самовідданої любові,
готовності до подолання життєвих
випробувань);
- моральної поведінки (готовності служіння
людям і вітчизні, прояви духовної
поміркованості, слухняності, доброї волі).
Духовні цінності
Абсолютні
національні
сімейні
особистісні
Абсолютні
Документ
Категория
Презентации по философии
Просмотров
45
Размер файла
316 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа