close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

03. Забезпечення людини мікро

код для вставкиСкачать
Забезпечення людини
мікро- та
макроелементами
Мікроелементи —
велика група
мінеральних речовин,
які мають високу
біологічну активніст та
містяться в продуктах
харчування, питній
воді і, відповідно, в
тканинах людини в
дуже малих кількостях
(менше 0,01 г/кг). Їх
коло значне. Найбільш
вивчені в
фізіологічному плані
залізо, мідь,
марганець, цинк, йод,
фтор та деякі інші. На
даний час є всі
підстави вважати, що
мікроелементи є
життєво важливими
харчовими
речовинами.
Вони беруть участь майже в
усіх біологічних процесах, що
відбуваються в тканинах
організму, і мають досить
специфічну дію. Це особливо
проявляється в місцевостях з
незвичайним (недостатнім або
надлишковим) рівнем тих або
інших мікроелементів в
довкіллі (грунті, воді,
рослинах), що призводить до
збідніння ними продуктів
харчування і навіть до
виникнення ендемічних
(характерних для даної
місцевості) захворювань
людини. Є цілі регіони, де є
підвищена захворюваність
населення зобом внаслідок
недостатності в їжі йоду,
ендемічним карієсом —
внаслідок дефіциту фтору або
флюорозом — внаслідок його
надлишку.
Є місцевості з природньою недостатністю міді, кобальту і деяких інших
мікроелементів, що в недавньому минулому було причиною виникнення
хвороб свійських тварин і рослин, що вирощуються. Внесення в грунт
відповідних мікроелементних добрив знімає дефіцит мікроелементів в
сільськогосподарській продукції. В харчуванні людини такий дефіцит
усувається також шляхом збагачення поживними речовинами —
мікроелементами — харчового раціону або питнної води. Істотною
допомогою є включення в харчування продуктів, в яких ті або інші
мікроелементи вибірково акумульовані в силу метаболічних особливостей
рослинного або тваринного організму.
елементи які
необхідні
для рослин у
порівняно
невеликих
кількостях.
Входять до
складу
ферментів.
— один з найбільш
важливих мікроелементів.
Його основна біологічна роль
в організмі — входження до
складу гемоглобіну
еритроцитів крові та
залізовмісних ферментів. В
тілі дорослої людини
міститься 3-4 г заліза.
Функцію переносу кисню
повітря, що вдихається (в
складі гемоглобіну), здійснює
близько 60 % заліза.
Організм дуже економно використовує цей
мікроелемент в процесі кровотворення: залізо,
яке вивільняється при руйнуванні
відпрацьованих еритроцитів, повторно
використовуються на ті ж цілі. Окрім того,
майже 20% заліза організму депонується на
випадок підвищеної потреби в ньому.
Купрум
Приймає участь в побудові молекул деяких окисно-відновних ферментів,
зокрема, пластоціаніну, цитохромоксидази. Підвищує стійкість рослин до
грибкових захворювань.
В нинішній час значення міді як життєво
необхідного для організму тварин і людини
мікроелементу сприймається як звичайне.
Однак ще декілька десятиліть назад багато
регіонів планети вважалися проклятими
Богом через те, що на зовні прекрасних,
соковитих пасовищах тварини доходили до
крайнього ступеня виснаження і гинули. В
більшій мірі при цьому страждали корови,
надої від яких не варто було й очікувати,
щось подібне відбувалося і з іншими
тваринами. Пошуки причини в кінцевому
результаті показали, що виною всьому
низький вміст міді в довкіллі — грунті, траві
тощо.
Нестача міді в продуктах харчування негативно
відбивалася і на здоров’ї людей, особливо в
прибережних районах морів, на територіях з
бідними на мідь піщаними болотистими грунтами.
З встановленням причини цього були вжиті
компенсаційні заходи — використання відходів
виробництва міді як добрив дозволили швидко
зробити такі райони здоровими і багатими.
Мідь міститься практично в усіх органах і
тканинах людини: в печінці, мозку, серці,
нирках, нагромаджується в м’язевій і
кістковій тканинах. Всмоктуючись
переважно у верхніх відділах кишечника,
мідь сприяє переносу заліза в кістковий
мозок, перетворенню неорганічного
заліза, що надходить з їжею і водою, в
органічні зв’язані форми, що
забезпечують кровотворення. Мідь бере
активну участь в багатьох обмінних
процесах, позитивно впливає на функцію
залоз внутрішньої секреції. Важливою
стороною її біологічної дії є участь в
регуляції вуглеводного обміну.
Добова потреба в міді
для дорослих складає
близько 2 мг.
Різноманітне
харчування як правило
її забезпечує. Але
дітям, особливо при
малокрів’ї, в харчовий
раціон необхідно
включати продукти,
найбільш багаті на цей
елемент, — печінку,
рибу, овочі, листяну
зелень, чорну
смородину, клюкву,
абрикоси, агрус, груші,
полуниці. Бідні на мідь
молочні продукти.
Мідь яєчних жовтків
погано засвоюється з
кишечника.
Цинк
Важливий компонент ферменту карбоангідрази, що каталізує дуже важливу для
дихання рослин реакцію. Впливає на діяльність меристем, сприяє накопиченню
фітогормону.
Інтерес до цього важливого для людини мікроелементу
значно зріс після встановлення причини синдрому
карликовості із сповільненням статевого розвитку в осіб,
що проживають в місцевостях з низьким вмістом цинку
в грунті (переважно країни Близького Сходу). В нормі в
організмі людини міститься від 1,5 до 3 г цинку,
розподілений він в кістках, шкірі, м’язах, волоссі.
Комітет експертів Всесвітньої організації охорони
здоров’я вважає вміст цинку у волоссі об’єктивним
показником рівня обміну речовин в організмі.
Біологічна роль цинку значна. Він є
важливою складовою ферменту, що
виводить в процесі газообміну
вуглекислоту з організму. Відмічено його
значення для діяльності гіпофізу, статевих
залоз, наднирників, участь в процесах
кровотворення, загоєння ран. В складі
інсуліну цинк бере участь в регуляції
вуглеводного обміну. Позитивно діє цинк
на окислення жирів з вивільненням енергії
та нормалізацію їх обміну. Він попереджує
ожиріння печінки, стимулює утворення
незамінних амінокислот (компонентів
білкової молекули), утворює комплекси з
нуклеїновими кислотами.
Збагачення цинком грунтів має вплив на вміст вітамінів
(аскорбінова кислота, тіамін) в харчових продуктах через
активацію їх синтезу рослинами. За останні роки
встановлена участь цинку (разом з вітаміном А) у
підтриманні нормальної гостроти зору, особливо нічного,
в сприйнятті смаку (при нестачі відзначається втрата
смакових відчуттів і апетиту, виникають смакові
спотворення), а також в регуляції нюху
Можливими причинами дефіциту
цинка в організмі може бути
споживання як основного продукту
харчування бездріжджового хліба з
борошна тонкого помолу, інтенсивне
потовиділення, зумовлене високою
температурою навколишнього
середовища, алкоголізм, хронічні
захворювання кишечника з
порушенням всмоктування. Легка
ступінь недостатності цього
мікроелементу може виникати при
відносно низькому споживанні м’яса і
інших тваринних продуктів.
Уявлення про йод як про один з
мікроелементів насамперед
пов’язане з можливістю виникнення
ендемічного (властивого тій чи іншій
місцевості) зобу при його нестачі в
зовнішньому середовищі, особливо в
продуктах харчування (надлишок
йоду в навколишньому
природньому середовищі не
відомий). Регіони, де відчувається
дефіцит йоду, досить обширні.
Джерелом йоду є вода та їжа, а в приморських районах і повітря. В
організмі він знаходиться в усіх тканинах, але переважна його
кількість сконцентрована в щитовидній залозі. Біологічна роль
йоду полягає в забезпеченні нормального стану і функціонування
щитовидної залози, яка продукує життєво необхідні йодвмісні
гормони. Сполуки йоду здатні виконувати радіозахисну функцію,
що було, наприклад, використано в рекомендаціях з радіаційної
профілактики населення, що піддалося впливу радіонуклідів при
аварії на Чорнобильській АЕС.
Оптимальна норма споживання йоду
складає 100-200 мкг на добу і повністю
забезпечується при звичайному
харчуванні в благополучних по йоду
районах. Наявність йоду в питній воді
становить всього лише 0,2-2,0 мкг, що
характеризує воду як малозначиме
джерело його надходження в організм.
В добових наборах продуктів
харчування, що використовуються в
неблагополучних по йоду місцевостях,
його в 5,7 і навіть в 10 разів менше, ніж
в місцях з достатнім його вмістом в
зовнішньому середовищі.
Основою профілактики ендемічного
зобу є компенсація йодного дефіциту.
Найбільш природнім та ефективним є
включення в раціон морської риби та
інших продуктів моря (морської
капусти, креветок тощо), вміст йоду в
яких в десятки разів вищий, ніж в
місцевих продуктах харчування. Дуже
ефективним є також введення в раціон
йодистого калію. Звичайно з цією
метою йодують кухонну сіль з
розрахунку 25 г Kl на 1 т солі. Така сіль
приносить в добовий раціон майже 0,2
мг (200 мкг) йоду.
При цьому потрібно
враховувати нестійкість
йодного компоненту при
зберіганні солі. В зв’язку з
великою гігроскопічністю
солі зберігання її повинно
здійснюватися в сухих
місцях з граничним
строком до 6 місяців. По
закінченні цього терміну
сіль переходить в
категорію звичайної,
нейодованої.
Макроелементи
• Макроелементи (грец. makros — великий + лат.
elementum — стихія, первинна речовина) — хімічні
елементи, що присутні у організмі людини
в високих концентраціях. Із 106 елементів
періодичної системи Д.І. Менделєєва в організмі
людини постійно присутні 86, з них 25 — необхідні
для нормальної життєдіяльності.
Концентрація у
організмі
Елемент
Фосфор (Р)
Калій (К)
Сірка (сульфур, S)
Хлор (Cl)
Вміст маси клітин, %
Значення
0,2-1,0
Входить до складу
кісток, білків,
нуклеїнових кислот,
АТФ.
0,15-0,4
Основний позитивно
заряджений іон в
організмі.
0,15-0,2
Входить до складу
білків та інших
біомолекул
0,05-0,1
Негативно заряджений
іон в організмі
Кальцій (Са)
Магній (Mg)
Магній (Mg)
Залізо (Ферум, Fe)
0,04-2,0
Основний компонент
кісток і черепашок,
бере участь у
реалізації
метаболічних
процесів.
0,02-0,03
Активує діяльність
ферментів,
структурний
компонент хлорофілу.
0,02-0,03
Головний внутрішньоклітинний позитивно
заряджений іон
0,01-0,015
Входить до складу
багатьох біомолекул у
тому числі
гемоглобіну.
Класифікація елементів в людському організмі
Біоелементи
Органічні
Неорганічні
Макроелементи
Мікроелементи
Ультрамікроелеме
нти
Життєво
необхідні:
Ca, Mg, K, Na, P, S, Cl,
Fe, Zn, Mn, Mo, I, Se.
Cu, Co
Умовно необхідні:
F, Si, Ti, V, Cr, Ni, As,
Br, Cd, Sr
Маловивченої дії
Li, Bi, B, Sc, Al, Ga, Ge,
Rb, Zr, Ag, Sn, Sb, Cs,
Ba, Hg, Pb, Re, Th, U
Макроелементи - хімічні елементи,
що містяться в тілі живих організмів у
концентрації від 0.001% до 70%
До макроелементів відносяться: кисень,
водень, вуглець, азот, фосфор, калій,
кальцій, сірка, магній, натрій, хлор, залізо
та ін
Кальцій (Са)
Бере участь
•
•
•
•
•
у функціонуванні серцево-судинної та нервової систем
у процесі згортання крові,
у виробленні гормонів, ферментів і білків
у скороченні і розслабленні м'язів
у забезпеченні міцності кісток скелета
Найкраще джерело Кальціюце молочні продукти
В яких продуктах
міститься кальцій ?
• Достеменно відомо, що
кальцій - це основа структурної
кісткової тканини організму
людини. Цей елемент є
найнеобхіднішим
мінеральною речовиною
буквально з народження
людини до глибокої старості.
Кальцій
• Впливає на нормальний
розвиток клітин.
• Компонент кісток, емалі
зубів.
• Бере участь у згортуванні
крові.
• Активує скорочення
м’язових волокон.
Фосфор (Р)
• Бере участь у процесах обміну жирів, білків і вуглеводів
• Впливає на діяльність нирок і роботу серцевої
мускулатури
• Бере участь у процесах розумової та м'язової активності
• Впливає на утворення деяких ферментів і гормонів
• В організмі міститься у всіх середовищах і тканинах,
депонується в кістковій та м'язовій тканинах
Добова потреба- від 1 до 4,6 м.
Максимальна кількість Фосфору міститься в горосі,
квасолі, горіхах, часнику, петрушці, шпинаті,
моркві, капусті , деяких ягодах, а також у ячної,
перлової, вівсяної крупах.
Фосфор у їжі
• Фосфор - необхідний організму макроелемент,
відіграє важливу роль у діяльності головного
мозку, серцево-судинної системи і формуванні
кісток
Магній (Mg)
• Сприяє засвоєнню Кальцію з кишечника, а також
всмоктуванню Калію, Фосфору, вітамінів групи B, C, і E
• Є невід'ємним учасником багатьох біохімічних процесів
організму і регуляції життєво-важливих функцій
• Підтримує в нормі активність клітинних мембран
• Регулює нервові імпульси в центральній і периферичній
нервових системах
• Регулює рівень холестерину в крові
• Попереджає розвиток серцевих захворювань
• Бере участь в утворенні кісткової тканини, в
енергетичному та вуглеводному обміні
• Основні прояви надлишку магнію: млявість, сонливість,
зниження працездатності,діарея.
Продукти багаті на
магній
• Стомлюваність, порушення сну,
• перебої в роботі серця, спазми м'язів,
• високий кров'яний тиск —
часті результати недостачі магнію в
організмі.
• Магній входить до складу або впливає
на активність більше 300 ферментів, в
основному регулюючих біоенергетичні
процеси в організмі, а також діяльність
серцево-судинної системи і рівень
жирів в крові.
Залізо (Fe)
• Входить до складу дихальних пігментів
• Забезпечує киснем тканини всього тіла
• Бере участь у створенні гемоглобіну і в процесах
кровотворення
Добова потреба дорослої
людини в залізі - 10-30 мг.
Залізо міститься практично у
всіх продуктах із звичайного
раціону
гемоглобін – брак заліза в
організмі
• Низький гемоглобін – це часте явище в
сучасному суспільстві. Брак заліза в
організмі може стати причиною багатьох
недуг. Залізо кровотворний елемент. Для
відновлення браку цього заліза потрібно
правильно харчуватися.
Залізо (Fe)
• Участь у диханні,
кровотворенні,
окислювально-відновних
реакціях, реакціях імунітету.
Дефіцит і порушення обміну
заліза призводять до анемії
(недокрів'я).
Міститься в печінці, баранині,
яловичині, квасолі, гречаній
крупі, деяких овочах (шпинат)
Натрій (Na)
•
•
•
•
•
Життєво необхідний внутрішньоклітинний і міжклітинний елемент
Стабілізує кров'яний тиск
Регулює ниркову діяльність, роботу м'язової та нервової тканини
Підтримує нормальну скоротність м'язів, тонус судинних
стінок, процеси збудливості і розслаблення.
Надлишок цього макроелемента викликає набряки обличчя і ніг
Макроелемент входить до складу морської
капусти, моркви, буряку, цикорії, кульбабу,
селері.
Продукти з вмістом
натрію
• Натрій участь у процесах внутрішньоклітинного та
міжклітинного обміну, у підтримці осмотичного
тиску протоплазми й біологічних рідин організму,
у водному обміні
• Потрапляє в організм в основному у вигляді
хлориду натрію (повареної солі) та з різних
продуктів багатих на вміст натрію.
Хлор (Cl)
•
•
•
•
Міститься в соляній кислоті - головній складовій шлункового соку
Приймає участь у формуванні плазми крові та у процесі
розщеплення жирів
Сприяє своєчасному виведенню з організму вуглекислого газу
Допомагає виводити токсини і шлаки з організму, поліпшує
діяльність печінки
• Регулює осмотичний тиск у клітинах та тканинах,
нормалізує водний обмін , бере участь в утворенні соляної
кислоти у шлунку
Людині потрібно споживати на добу 5-10 г
NaCl(поварена сіль) , мінімальна потреба –
800 мг у добу.
•
•
•
•
•
•
•
•
Калій (К)
Підтримує нервово-м'язової збудливість і провідність
Бере участь у нервовій регуляції серцевих скорочень
Підтримує водно-сольовий баланс
Підтримує нормальний рівень кров'яного тиску
Бере участь у забезпеченні видільної функції нирок
Підтримує кислотно-лужну рівновагу
Має роль каталізатора при обміні вуглеводів і білків
Основні прояви надлишку калію: підвищена збудливість,
дратівливість, пітливість, нервово-м'язові, аритмії, паралічі
скелетних м'язів,кишкові коліки,схильність до розвитку цукрового
діабету.
Добова потреба в Калії складає 2 г.
Основні джерела : шпинат, морква, цибуля-латук, петрушка, спаржа,
кульбаба, часник, чорна смородина, горох, спаржа, грейпфрути,
редиска, чорнослив, бобові культури, хліб житній, крупа вівсяна та ін.
Сірка (S)
•
•
•
•
•
•
•
•
Зміцнює м'язову систему
Знижує поріг чутливості організму до алергенів
Сприяє вимиванню шлаків і токсинів з тканин суглобів
Покращує роботу нервової системи
Укріплює кістки
Стабілізує рівень цукру в крові
Нормалізує обмін речовин
Має протиалергічну та антиоксидантну дію
Добова потреба- приблизно 1 г сірки
щодня.
Звичайний раціон харчування цілком задовольняє цю потребу.
Сірка у родуктах
харчування
• Продукти, багаті сіркою – це те, що дозволяє організму
легко справляти з безліччю функцій. Сірка задіяна в
наступних процесах:
• Вміст сірки переважно більший в продуктах тваринного
походження:
• м'ясо яловиче – 230 мг/100 г;
• ставрида – 210 мг/100 г;
• кури-бройлери – 180 мг/100 г;
• морозиво – 37 мг/100 г;
• курячі яйця – 177 мг/100 г;
• молоко – 28 мг/100 г;
• сир твердий (голландський) – 25мг/100 р.
Оксиген (О)
• З лікувальною метою застосовується
дозований вплив на організм кисню для
поліпшення обмінних процесів
• Головною функцією молекулярного
кисню в організмі є окислювання різних
з'єднань. Разом з воднем кисень
утворить воду, вміст якої в організмі
дорослої людини в середньому
становить близько 55-65%
Карбон (С)
• В фармакології і медицині широко використовуються
з’єднання вуглецю. Так, активоване вугілля,
застосовується для виведення з організму різних токсинів
і абсорбції газів.
• Головною функцією вуглецю є формування безлічі
органічних сполук, що забезпечує біологічну розмаїтість,
участь цього елемента у всіх функціях і проявах живого.
• Окислювання з'єднань вуглецю під дією кисню
приводить до утворення води і вуглекислого
газу; цей процес служить для організму
джерелом енергії.
Водень (Н)
• Входить до складу води, мінералів, нафти, вугілля, живих
істот.
• Основна функція водню - формування органічних
молекул, структурування біологічного простору (вода і
водневі зв'язки).
• Водень входить у структуру білків, вуглеводів, жирів,
ферментів і інших біоорганічних з'єднань, що виконують
структурні і регуляторні функції.
Азот (N)
• Азот необхідний всім живим організмам для синтезу
амінокислот, з яких утворяться білки і нуклеїнові кислоти.
• В медицині з'єднання азоту застосовують у якості сечогінних
(хлорид амонію), антиангінальних (нітрогліцерин),
наркотичних (закис азоту) засобів.
Залежність відповідної реакції (R) від
дози (n) для життєво необхідних
елементів
• При малому надходженні життєво
необхідних елементів організму
наноситься істотної шкоди.
• Він функціонує на межі
виживання. Це пояснюється
зниженням активності ферментів,
до складу яких входить цей
елемент.
• При підвищенні дози елемента у
відповідь реакція зростає і
досягає норми (плато). При
подальшому збільшенні дози
виявляється токсична дія
надлишку даного елементу, в
результаті чого не виключається і
летальний результат. Дану криву
можна трактувати так: все має
бути в міру. І дуже мало, і дуже
багато - шкідливо.
Поширеність дефіцитів життєво важливих мікроелементів у
світі в цілому (за: Biesalski, 1999, Oberleas, 2002):
Елемент
Кількість
Fe (залізо)
до 1,0 млрд. чел.
Zn (цинк)
до 4,5 млрд. чел.
Cu (мідь)
3,6 - 3,8 млрд. чел.
Cr (хром)
до 3,0 млрд. чел.
I (йод)
до 1,0 млрд. чел
Se (селен)
до 1,0 млрд. чел
Визначення забезпеченості організму
людини потрібними елементами
Вивчення забезпеченості
організму мікроелементами
вироблялося за методикою,
запропонованої Губарєвої Л. І.,
Мізіревой О.М., Чурілової Т. М.,
шляхом анкетування студентів.
Ми з'ясовували забезпеченість
такими елементами: магнієм,
калієм, залізом і кальцієм.
Результати анкетування
Група Всього
Число студентів з гіпоелементозами
калій
1
2
3
4
Всього
10
12
9
11
42
4
3
5
1
13
кальцій
1
2
3
магній
2
2
1
5
залізо
5
2
4
1
12
Результати анкетування студентів показали, що дефіцит хімічних
елементів проявляється навіть у людей, що вважають себе здоровими.
Однак якщо гіпоелементоз буде збільшуватися, то надалі можуть
проявитися і хворобливі стани
Гіпоелементоз – це нестача макро та мікроелемента в організмі.
Він може стати причиною серйозних захворювань.
Хронічний стрес
Фізичні навантаження Забруднення середовища Погане харчування
Підвищується потреба в мікроелементах і вітамінах
Змінюється обмін мікроелементів і вітамінів
Стійкий дисбаланс вітамінів
Стійкий дисбаланс мікроелементів
Зміни, викликані нестачею елементів
Зміна активності ферментів
Функціональні порушення
неврологічні
розлади
Зниження
репродуктивності
Зниження
імунітету
Ендокринні
розлади
«Недаремно над усіма явищами людського життя панує турбота про хліб
насущний. Він подає той давній зв’язок, який з’єднує всі живі істоти, в тому
числі й людину, з усією навколишньою їх природою. Їжа ... уособлює собою
життєвий процес у повному його обсязі.»
окремі тези з доповіді академіка І. Павлова при врученні йому
Нобелівської премії[
Вчені назвали овоч, найкращий за
співвідношенням ціна-користь
Із 98 найпопулярніших
овочів першість у
картоплі - недорогий
продукт містить життєво
важливі мікроелементи
при відсутності
шкідливих субстанцій
Серед найпоширеніших овочів картопля є
найдешевшим повноцінним джерелом чотирьох
ключових мікроелементів, необхідних людському
організму. - калієм, магнієм, клітковиною і вітаміном С.
Наприклад, одна неочищена бульба картоплі середнього
розміру (приблизно 150 грамів) містить більше калію, ніж
банан, і забезпечує майже половину денної норми вітаміну
С. При цьому в картоплі відсутні такі шкідливі субстанції, як
жир, сіль або холестерин.
Мінеральні речовини є структурною та функціональною основою
існування живих систем, забезпечують нормальний перебіг метаболічних
й енергетичних процесів, підтримання показників гомеостазу організму,
стимулюють нормальне функціонування серцево-судинної, нервової,
м'язової, кровотворної систем. Значення цих речовин для організму
людини полягає в тому, що вони беруть участь у побудові тканин (кісток),
підтримуванні кислотно-лужної рівноваги, нормалізаціїї водно-сольового
обміну, діяльності центральної нервової системи, входять до складу крові,
є складовими ферментів та гормонів.
• Основними джерелами есенціальних макро та мікроелементів
для людини є харчові продукти і питна вода .
• Гіпоелементоз - це недолік макро та мікроелемента в організмі.
Він може стати причиною серйозних захворювань.
• Для профілактики різного роду хворобливих станів людини ,
необхідно різноманітне , повноцінне , збалансоване харчування і
здоровий спосіб життя.
• Необхідно проводити профілактичні бесіди про правильне
збалансоване харчування з студентами , що відносяться до груп
ризику по гіпоелементозам для запобігання погіршення їх
здоров'я.
Документ
Категория
Презентации по химии
Просмотров
95
Размер файла
12 236 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа