close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Шевченко

код для вставкиСкачать
200
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814
р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в сім'ї кріпаків
поміщика В.В.Енгельгардта. Т.Г.Шевченко — центральна постать
українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала
вирішальне значення в становленні й розвитку нової української
літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та
піднісши її до рівня передових літератур світу.
«Малярство – це німа поезія, а
поезія – промовисте малярство»
Леонардо да Вінчі
Природа щедро наділила кріпацького сина не
лише поетичним генієм, а й талантом
художника, які ніколи не зраджували його,
навіть у години страждань і тяжкої неволі.
Для Шевченка малювання стало потребою,
вираженням його творчого духу. У Шевченкові
поєднувалися і боролись водночас поет і
художник.
25 квітня 1838 року в домі K. Брюллова сам Василь Андрійович Жуковський
вручив Тарасу Шевченку відпускну. З цього ж першого дня волі він стає учнем
Академії мистецтв, увесь поринає у світ навчання і творчої праці - і як
художник, і як поет. Kарл Брюллов стає учителем Шевченка. Перед молодим
художником розкривається дивосвіт мистецтва, велике таїнство і чародійство
барв, живопису.
Художні твори Шевченка Академія мистецтв невдовзі відзначає срібними
медалями. Та вже і в цей час в душі молодого митця над сріблом академічного
живопису бере гору золото народного слова.
Поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних
картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість
свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори
виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі
Шевченкові було присвоєно звання академіка.
Митці всіх віків прагнули оспівати природу, яка давала їм силу і натхнення. Шевченко ніби
був створений для того, щоб виразити словом і фарбами всю красу навколишнього.
Тривалий час він жив за межами України, але марив нею, згадував рідну Черкащину,
Київщину.
"... я хочу малювати нашу Україну ... Я її намалюю в трьох книгах, в першій будуть види,
чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, в другій теперішній людський побут, а в
третій історія ... На рік буде виходити 10-ть картин" (Лист Т.Шевченка до О.Бодянського
від 6-7 травня 1844 р.).
Шевченко - художник не компонував свої пейзажі, а змальовував краєвиди, які бачив перед
собою. Саме тому в його робочих альбомах ми знайдемо багато начерків гілок дерева,
бур'янів, хат, церков. За тематикою пейзажні малюнки Шевченка 1843 – 1847 рр. можна
поділити на дві групи: малюнки, на яких зображено сільські краєвиди і пейзажі, на яких
відтворені історичні та архітектурні пам'ятки.
«Свою Україну любіть.
Любіть її... Во врем'я
люте.
В останню тяжкую
минуту
За неї Господа моліть.»
Т. Шевченко
Малюнки здебільшого розповідають нам про убоге життя Шевченкової родини і всього
покріпаченого українського села ("Удовина хата", "Селянське подвір'я", "На околиці",
"Хата біля річки", "Хата над ставком"). Чарівна природа на малюнках, як і в подіях є
контрастом до важких соціальних умов життя народу.
Особливо улюблені
пейзажні мотиви
Шевченка –
зображення
мальовничих околиць
та куточків сіл,
містечок, берегів
тихих степових річок,
ставків, урочищ тощо
("Повінь", "Комора в
Потоках", "Андруші",
"Урочище Стінка",
"Хутір на Україні", "У
Вюнищі", "В
Решетилівці"). Ці
твори сповнені
справжньої поезії, в
них лагідна, мрійлива
українська природа
знайшла свого
натхненного співця.
Майстерні вони і з
боку малярської
техніки.
Треба згадати, що
Шевченко створив
галерею портретів.
Серед них портрет
поміщика
П.В.Енгельгардта,
виконаний на досить
високому рівні.
Перед нами людина,
яка знає собі ціну.
Одягнений у фрак
коричневого кольору,
з-під якого видно
синій жилет, на шиї
елегантно пов'язано
бузковий шарф,
вираз очей
самозакоханий.
"Голова жінки" – твір
досконаліший. Вважається, що
тут майстерно, засобами
світлотіні змодельовано
обличчя, обрамлене красивими
гофрованими пасмами кучерів.
Однак у плані характерності
образу цей твір поступається
перед портретом
П.В.Енгельгардта.
З жіночих зображень
наймайстерніший портрет
Катерини Абаж, в якому
вражає виняткова чарівність
створеного художником образу
молодої жінки, граціозної, з
цнотливим виразом обличчя.
Особливої привабливості
портретові надають легкі,
прозорі, надзвичайно ніжні
сріблясто-блакитні тони, в
яких цей твір виконано.
До власних зображень художник звертається протягом
усього життя. На виставці представлено автопортрет
1845 року. Перед глядачем - романтично піднесений образ
молодого митця. Експонується також автопортрет
1849-1850 рр., створений на засланні, та
самозображення 1857 року, виконане після повернення з
неволі. Зокрема, автопортрет у шапці та кожусі
(офорт), створений за фотографією Г.Деньєра 1859 р.
(його сучасники вважали найвдалішим і найбільш схожим
із усіх прижиттєвих зображень митця). Технічно
портрет виконано бездоганно, офортний штрих набув
тут виняткової експресії.
Пейзажі становлять майже половину мистецького доробку художника. На виставці
представлено твори, виконані Шевченком у різні періоди творчості. Це офорт “У Києві” з
альбому “Мальовнича Україна”(СПб, 1844), задум якого виник у художника під час першої
подорожі Україною, коли митець замальовував краєвиди чи то красою, чи за історичними
спогадами прикметні. Поряд з ними експонуються твори, виконані Шевченком під час другої
подорожі Україною. Серед них - “Будинок І. Котляревського в Полтаві” (акварель 1845);
“Вигляд Почаївської Лаври з півдня” (акварель 1846).
Шевченко для
свідомості українців —
не просто література.
Він — наш всесвіт.
Явище Шевченка —
виправдання України
перед людством,
підтвердження нашої
національної
повноцінності. Слово,
яке не співвідноситься з
його Словом,— нічого
не варте. До Шевченка
треба доростати всім
життям.
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
74
Размер файла
6 204 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа