close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Шевченко - художник

код для вставкиСкачать
Презентацію підготувала
учитель української мови та літератури
Пальчиківського НВК
Катеринопільського району
Султані Тамара Володимирівна
(Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів,
а живописна - близько 1200 робіт (олійних картин,
акварелей , сепій,
офортів, малюнків)
.
Справжнього визнання мистецька спадщина Тараса
Григоровича здобула тільки після 1917 року.
Вчені провели величезну дослідницьку роботу.
З творчого доробку Шевченка вилучено 257 робіт,
які приписувалися йому помилково.
278 робіт не знайдено й досі.
Як же починався шлях Тараса до живопису ?
Помітивши неабиякий хист у свого козачка ,
Енгельгардт законтрактував його на чотири роки
майстрові живописного цеху В. Ширяєву , який був
декоратором з внутрішнього розпису палаців і
театрів.
Завдяки сумлінному навчанню і наполегливості
Тарас оволодів ремеслом художника
і перевершив майстерність свого вчителя .
Під час одного із своїх « сеансів» у Літньому саду
Петербурзі
він зустрів Івана Максимовича Сошенка.
На той час Сошенко був бідним студентом Академії
художеств. Їхня зустріч відбулася 1835 року. Від часу
знайомства і до викупу
Шевченка із кріпацтва друзі ділили останній шматок хліба
й останню копійчину.
Саме художник Сошенко
допомагав своєму
другові
оволодівати таємницями
живопису, давав йому
гравюри для
копіювання,
папір, олівці.
Завдяки допомозі видатних діячів української і російської культур
К. Брюллова , В. А. Жуковського, О.Г.Венеціанова, В.Григоровича,
Є . Гребінки Тарас здобув довгоочікувану волю .
Пригадуєте, мабуть,
що Шевченко був
викуплений із
кріпацької
неволі на вилучені
за портрет Жуковського,
написаний Брюлловим,
гроші (2500 крб.).
Навесні 1839 року за успіхи з рисунка
Тарас Шевченко був нагород жений
Радою Академії срібною медаллю
другого ступеня.
1840 року за першу живописну
спробу - картину
« Хлопець – жебрак, що дає хліб собаці»
художник був удруге нагороджений
срібною медаллю.
Проте, на жаль, ця картина не
збереглася.
Але є картина « Циганка – ворожка»,
за яку митець одержав утретє срібну
медаль.
Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина - «Катерина»
(1842.р. олія), створена за мотивами однойменної поеми.
Художник зобразив Катерину
босою на тлі типового
українського пейзажу: сільська
околиця з безкраїм степом,
курінь, біля якого сидить селянин ложкар, віддалік височить
козацька могила з вітряком.
На вродливому обличчі дівчини –
вираз глибокої образи, сорому і
водночас покірності. Постать
дівчини освітлена яскравим
сонцем.
На другому плані картини,
затемненому, зображений на коні
спокусник – офіцер. Злодійкувато
оглядаючись, він, пришпорює
коня, щоб втекти.
Як і в поемі, на картині краса
дівчини протиставляється її
тяжкій долі. Голівка опущена,
припухлі губи аж ніби тремтять,
очі заплакані. Дівчина повільно
йде, низько схиливши голову,
трохи підібравши запаску, щоб
приховати від людей свою ганьбу.
1843
року Тарас Шевченко їде на Україну . Подорожує Чернігівщиною, Полтавщиною,
Київщиною.
На Україні Шевченко багато працює над портретами. Якщо раніше він виконував
їх переважно аквареллю, то тепер малює олівцем, олією.
Найцікавішим живописним полотном періоду першої поїздки на Україну є жанрова
картина « Селянська родина».
Біля убогої селянської хатини – молоде подружжя і дитина . Збоку – розбитий глечик, біля
ніг
чоловіка собака з насторожено піднятою мордою , ніби вслухається в розповідь . За хатою
сидить
дід у киреї . Людські постаті зображено природно , без позування . Відчувається, що стосунки
між
Поїздка 1843 року на Україну збагатила митця силою – силенною
контрастних вражень ( чарівна краса природи – і, як він писав, « жахливе
пригнічення селян поміщиками , посесорами й економами –
шляхтичами»), визначила подальший вибір тематики його творів.
Відвідання України 1843 року мало вирішальне значення у виборі
Шевченком подальшого життєвого шляху – словом і пензлем
працювати для свого народу.
Перед нами деякі з
робіт
майстра: «
Автоілюстрація
до поеми «Слепая»
(1842),
«Сліпий» або
“Невольник”.
Тільки ці дві роботи
показують нам,
наскільки небайдужим
був митець
до народного горя.
Під час подорожі по Україні Шевченко задумав серію «Живописная Украина» - альбом
офортів. Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу,
надзвичайну історію, оригінальні звичаї.
Для цього він звертається не до живопису, а до графіки, зокрема до гравюри.
Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему.
У передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною
держав – Туреччини, Польщі й Росії. Вони привезли дорогі подарунки для
Богдана Хмельницького. На варті біля входу до світлиці стоять козаки, бо там
відбувається рада.
Також цікаві офорти «Видубецький монастир у Києві» ( 1844
р.), «Судна рада» (1844 р.), «У Києві» ( 1844 р.).
У березні 1845 року Шевченко закінчив Академію художеств.
Йому було надано офіційне звання вільного художника. Тарас одразу їде на
Україну. Влітку, перебуваючи в селі Потік на Київщині він намалював олівцем
один з найкращих автопортретів. Шевченко мав намір зайнятися
викладацькою роботою. Восени 1846 року він подає заяву на заміщення
вакантної посади вчителя малювання в Київському університеті.
Та не довелося Шевченкові зайнятися улюбленою справою.
5 квітня 1847 року його заарештували.
« Определить рядовим в Оренбургский пехотный
корпус» - таким був вирок .
Затверджуючи його, Микола І дописав: « Под
строжайший надзор и с запрещением писать и
рисовать».
У листі до В. Рєпніної поет писав: « И при всем этом
горе мне строжайше запрещено рисовать…
А смотреть и не рисовать - это такая мука, которую
поймет только истинный художник».
Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на
засланні, є автопортрет у солдатському одязі: сповнені
глибокого суму і водночас непокірності очі, горда пряма
постава.
У березні 1848 року поет одержав з
України від А. Лизогуба скриньку з
малярським приладдям, фарби й
папір. Несказанну радість висловив
він у листі до друга: « Не знаю, чи
зраділа б так мала ненагодована
дитина, побачивши матір свою, як я
вчора, прийнявши дарунок твій
щирий».
11 травня 1848 року Шевченко вирушив з експедицією капітан –
лейтенанта Бутакова до Аральського моря. Його взяли художником . Понад
сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції – пейзажі,
портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення.
Ось деякі з них: « Форт Кара – Бутак» (1848-1849),
« Укріплення Іргиз – Кала» (1848-1849)
Також чудовими є пейзажі, виконані аквареллю «Укріплення
Раїм. Вигляд з верфі на Сир - Дар'ї» (1848) та « Пожежа в
степу» (1848) .
Навесні 1850 року поета заарештували й ув'язнили, звинувативши у
порушенні наказу царя не писати й не малювати. Півроку тяглося слідство, а
по закінченні Тараса загнали у віддалене Новопетровське укріплення на
східному березі Каспійського моря і встановили за ним суворий нагляд.
За допомогою і на прохання
польських засланців Залєського
і Турно Шевченка включили до
складу експедиції на півострів
Мангишлак . Збереглося 57
робіт,
створених у цей час.
Ось сепія « Серед товаришів»,
датована 1851 роком . У центрі ,
спиною до глядачів, стоїть
чоловік без сорочки .
Обіпершись
на стіл правою рукою, він
розглядає малюнок. За столом
сидить бородань, в якому ми
Під час заслання Шевченко пише багато портретів, і
серед них багато казахів. Особливу увагу у своїх
живописних творах він приділяє дітям, які найменш
захищені перед несправедливістю
Найбільш
відомими
серед полотен
митця з
цієї серії
є “Байгуші”
(1853),
“Казахський
Хлопчик
дрімає біля
грубки”
( 1848- 1849)
Сповнена ніжності і краси сепія Шевченка “ Казашка Катя ”
( 1856 – 1857 )
Водночас в цій юній дівчині,
яка, затуляючи рукою
мерехтливе світло каганця,
вдивляється в химерні
загадкові орнаменти
надгробків своїх предків,
вбачається відгомін
поширеного в першій
половині ХІХ ст. “цвинтарного
романтизму” з його
утаємниченими привидами,
“ страшними” сюжетами.
Це перші твори в казахському
образотворчому мистецтві , які з
глибоким співчуттям передають життя
і побут пригніченого тодішнім
царським урядом народу .
Не випадково казахський народ
вважає Шевченка основоположником
казахського національного
реалістичного мистецтва .
Також у ці часи було написано митцем багато
туркменських пейзажів. З них у нас представлено кілька
репродукцій: « Туркменські аби в Кара – Тау»
(1851 – 1857), « Акмиш – Тау» (1851)
« Мангишлацький сад» ( 1851 – 1852),
« Сад біля Новопетровського укріплення» ( 1854) .
У 1856 – 1857 роках Тарас Григорович створює серію
“ Притча про блудного сина”, яка складається із 8 сепій.
В них він зображує солдата, який втратив надію на краще
майбутнє і топить своє горе то в горілці, то намагається
програти його в карти.
Також до цієї серії сепій належать кілька, що
зображують нам, яким жорстоким було поводження
старших по чину із простими солдатами і яким було
покарання їх за найменшу провину.
Це “Кара шпіцрутенами” та
“Кара колодкою”
У серпні 1857 року Тарас Шевченко вирвався з Новопетровського
укріплення на волю. За півроку художник створив майже два десятки
портретів та два автопортрети.
Погляньте на деякі з них :
«Портрет Л.Алєксєєва »
( 1856 – 1857), «Портрет
подружжя Якобі» (1857).
Автопортрети олівцем показують нам
Шевченка таким, яким він повернувся із
заслання. В автопортреті в овалі ( 1857), який
він присвятив Михайлу Семеновичу Щепкіну,
на нас дивиться літній, змучений тяжкою
недугою чоловік із бородою. Глибока зморшка
перерізує його чоло.
Пізніше, у 1860 році Тарас
Григорович створив ще кілька
своїх автопортретів, з яких на
нас дивиться вже інша людина –
погляд гордовитий, упевнений.
Видно, що поет трохи набрався
сил після важких ударів долі.
Доробок Шевченка – величезне досягнення
всієї української художньої культури .
Ще за свого життя він був для багатьох
представників інтелігенції прикладом
самовідданого служіння народові .
Слава Шевченка пережила добу , в яку він
жив . Його безсмертні твори і сьогодні
високо оцінює прогресивне людство , його
ім'я відоме в усьому світі .
Література
Степовик Д. В. Тарас Шевченко. Живопис,
графіка. Київ “ Мистецтво”, 1986.
Войтович В. Тарас Шевченко – художник // Укр.
мова та література – 2009 - № 8.
Касіян В.І.Тарас Шевченко. Живопис, графіка
1847 - 1850. Том 8. Київ. Вид.АН УРСР, 1963 .
Белень А. Перо письменника і пензель
художника. Черкаси “Вертикаль”, 2007.
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
218
Размер файла
10 661 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа