close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

презентації

код для вставкиСкачать
Два кола:
1) світова карта сприйняття наявності корупції,
2009 p. (темно-червоний колір – високий рівень корупції) і
2) деякі думки щодо боротьби держави з корупцією
Причини високого рівня
корупції
Недосконалість політичних
інститутів та судової системи.
Двозначні закони. Навпаки,
просте, лаконічне і зрозуміле
законодавство полегшує його
застосування і скорочує потребу
у великому апараті чиновників.
Незнання або нерозуміння
законів населенням. Це
дозволяє посадовим особам
зловживати.
Кумівство та політичне
заступництво, внаслідок чого
формуються особисті стосунки
(таємні домовленості).
Нерозвинене (слабке)
громадянське суспільство.
Громадяни не мають
можливостей ефективного
контролю за діями
законодавчої, виконавчої та
судової гілок державної влади.
Шведська і сінгапурська стратегії боротьби
з корупцією: є приводи для оптимізму
В це важко повірити, але… до середини XIX ст. в
Швеції і до середини ХХ ст. в Сінгапурі був
надвисокий рівень корупції. Зараз в цих
державах корупції майже немає.
Шведська стратегія боротьби з корупцією:
- запровадження стимулів (через податки, пільги і
субсидії) замість заборон;
відкриття доступу до інформації;
створення незалежної і ефективної системи
правосуддя;
встановлення парламентом високих етичних
стандартів для адміністраторів і забезпечення
урядом їх дотримання…
Сінгапурська стратегія:
детальна регламентація дій чиновників і
спрощення бюрократичних процедур для
населення;
суворий нагляд за дотриманням високих
етичних стандартів;
створення автономного Бюро з розслідування
випадків корупції, в яке громадяни можуть
звертатися зі скаргами на чиновників і вимагати
відшкодування збитків;
підвищення незалежності суду;
введення економічних санкцій для юридичних
осіб за давання хабара і відмову від участі в
антикорупційних розслідуваннях;
дерегулювання економіки;
підвищення зарплат чиновників;
підготовка кваліфікованих адміністративних
кадрів, аж до направлення тисяч молодих
людей для отримання вищої освіти в Європі,
Австралії і США…
Антикорупційне
законодавство
Закон “Про засади
запобігання і протидії
корупції” - 7 квітня
2011 р.
КК України
КУпАП
Закон “Про правила
етичної поведінки” 17 травня 2012 р.
міжнародні договори
інші
Антикорупційна судова
практика
(2012 р., засуджено осіб/справи закрито)
Ст. 368 ч.1 – 100/69
Ст. 368 ч.2 – 356/30
Ст. 368 ч.3 – 246/4
Ст.
Ст.
Ст.
Ст.
369
369
369
369
ч.1
ч.2
ч.3
ч.4
–
–
–
–
14/12
45/13
10/15/1
Основні поняття
Закон про засади:
безпосереднє
підпорядкування;
близькі особи;
конфлікт інтересів;
корупційне правопорушення;
корупція;
суб’єкти декларування;
уповноважені підрозділи;
члени сім'ї.
Закон про
правила етичної
поведінки:
особисті інтереси.
Корупційне правопорушення
Діяння
визнається
корупційним
правопорушенням,
якщо воно:
1) є умисним;
2) містить ознаки корупції;
3)
вчинене
певним
суб’єктом
–
особою,
зазначеною у ст. 4
Закону;
4) і за нього законом
установлена юридична
відповідальність
певного
виду
–
кримінальна,
адміністративна,
цивільно-правова
та
Корупція та три її форми
1. Використання наданих службових
повноважень та пов’язаних із
цим можливостей з метою
одержання неправомірної
вигоди.
Ознаки: 1) діяння - використання
службових повноважень та
пов’язаних із цим можливостей; 2)
суб’єкт – особа, зазначена у ст. 4
Закону; 3) мета одержання
неправомірної вигоди.
2. Прийняття обіцянки/пропозиції
неправомірної вигоди.
Ознаки: 1) діяння у виді прийняття
обіцянки/пропозиції (одержання)
неправомірної вигоди; 2) суб’єкт –
особа, зазначена у ст. 4 Закону.
3. Обіцянка/пропозиція чи надання
неправомірної вигоди.
Ознаки: 1) дія у виді
обіцянки/пропозиції чи надання
неправомірної вигоди особі,
зазначеній у ст. 4 Закону; 2) мета
схилити її до протиправного
використання наданих їй
службових повноважень та
пов’язаних із цим можливостей.
Неправомірна вигода
Грошові кошти або
інше майно,
переваги, пільги,
послуги,
нематеріальні
активи, які
обіцяють,
пропонують,
надають або
одержують без
законних на те
підстав.
(З квітня 2013 р. поняття
“хабар” не існує).
Суб’єкти відповідальності за
корупційні правопорушення
Сьогодні працює осіб, уповноважених на
виконання функцій держави (в
тис.):
органи системи законодавчої влади –
3,9;
адміністрація Президента, її інституції –
1,7;
обласні і районні держадміністрації –
72,5;
КМ, центральні органи виконавчої влади
– 293,9;
військові формування та правоохоронні
органи – 701,7;
прокуратура – 14,9;
суди – 36,6;
органи держ. влади зі спеціальним
статусом (Нацбанк, ЦВК тощо) – 15,5;
інші органи державної влади – 17,8;
депутатів обласних та районних рад 230 тис.
Разом – 1,4 млн. осіб.
А ще працівники сфери освіти – 1,6 млн. і
сфери медицини та соціального
забезпечення – 1,3 млн. Разом це 2,9
млн. осіб.
Ще 3 тис. державних нотаріусів та інших осіб,
які, не будучи представниками
держави, надають публічні послуги від її
імені.
Суб’єкти відповідальності за
корупційні правопорушення
(2)
Усіх суб’єктів відповідальності за корупційні
правопорушення поділено на п’ять
груп:
1)
особи, уповноважені на виконання
функцій держави або місцевого
самоврядування;
2)
особи, які прирівнюються до перших;
3)
особи, які постійно або тимчасово
обіймають посади, пов’язані з
виконанням організаційно-розпорядчих
чи адміністративно-господарських
обов’язків, або спеціально
уповноважені на виконання таких
обов’язків у юридичних особах
приватного права;
4)
посадові особи та працівники
юридичних осіб, фізичні особи – у разі
одержання від них неправомірної
вигоди;
5)
Фізичні особи – за аналогічних умов.
Публічні послуги
Публічні послуги - послуги,
що надаються:
а) публічним сектором (тобто
органами державної
влади, органами місцевого
самоврядування,
підприємствами,
установами та
організаціями державної
та комунальної форми
власності);
б) в окремих випадках –
приватним сектором під
відповідальність
публічного сектору
(публічної влади) і за
рахунок коштів
державного і місцевих
бюджетів.
Суб’єкти здійснення заходів
щодо запобігання та протидії
корупції
Президент України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
спеціально уповноважений
орган з питань антикорупційної
політики, який утворюється
Президентом
спеціально уповноважені
суб’єкти у сфері протидії
корупції (спеціальні підрозділи)
Генеральний прокурор України
та підпорядковані йому
прокурори
уповноважені підрозділи органів
державної влади
місцеві органи виконавчої
влади, органи місцевого
самоврядування
підприємства, установи,
організації, їх посадові та
службові особи, а також
громадяни, об’єднання
громадян за їх згодою
Види антикорупційних заходів
В межах родового поняття «заходи
щодо запобігання і протидії
корупції» в Законі виділені
заходи:
1) запобіжні (ст. 3), у т.ч. заходи
щодо недопущення будь-якої
можливості виникнення
конфлікту інтересів (ч. 1 ст.
14);
2) щодо протидії корупції (ч. 5 ст.
5, ч. 1 ст. 19);
3) щодо виявлення та
розслідування корупційних
правопорушень (ч. 6 ст. 5);
4) щодо припинення корупційних
правопорушень (ч. 6 ст. 5);
5) щодо інформування населення
(ч. 1 ст. 18);
6) щодо повернення коштів та
іншого майна (ст. 33).
Здійснення усіх цих заходів
покладено, як правило, на
різних суб’єктів.
Обмеження щодо використання
службового становища (ст. 6)
Забороняється:
використовувати службові
повноваження та пов'язані з цим
можливості з метою одержання
неправомірної вигоди або у
зв'язку з прийняттям її обіцянки
чи пропозиції, у т.ч.
неправомірно:
сприяти у здійсненні
господарської діяльності,
одержанні субсидій, субвенцій,
дотацій, кредитів, пільг, укладанні
контрактів (на закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти
та ін.);
сприяти призначенню особи на
посаду;
втручатися в діяльність органів
державної влади, органів
місцевого самоврядування або
посадових осіб;
надавати перевагу фізичним або
юридичним особам у зв'язку з
підготовкою проектів, виданням
нормативно-правових актів та
прийняттям рішень,
затвердженням (погодженням)
висновків.
Обмеження щодо сумісництва та
суміщення з іншими видами діяльності
(ст. 7)
Забороняється (якщо інше не
передбачено законом):
1) займатися іншою оплачуваною
(крім викладацької, наукової і
творчої діяльності, медичної
практики, інструкторської та
суддівської практики із спорту)
або підприємницькою
діяльністю;
2) входити до складу правління,
інших виконавчих чи
контрольних органів, чи
наглядової ради підприємства
або організації, що має на меті
одержання прибутку [крім
випадків, коли особи здійснюють
функції з управління акціями
(частками, паями), що належать
державі чи територіальній
громаді, та представляють
інтереси держави чи
територіальної громади в раді
(спостережній раді), ревізійній
комісії господарської організації].
Обмеження щодо одержання
дарунків (пожертв) (ст. 8)
Закон передбачає (це не стосується посадових
осіб юридичних осіб приватного права):
1) абсолютну заборону одержувати дарунки
(пожертви):
за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах
дарувальника, що приймаються,
вчиняються як безпосередньо такою
особою, так і за її сприяння іншими
посадовими особами та органами;
якщо особа, яка дарує дарунок (пожертву),
перебуває в підпорядкуванні такої особи;
2) обмеження - можна приймати лише:
- дарунки і пожертви від близьких осіб, крім
випадків абсолютної заборони;
- дарунки і пожертви як загальнодоступні знижки
на товари тощо;
- інші дарунки, які відповідають загальновизнаним
уявленням про гостинність, вартістю не
більше 50% МЗП одноразово або сукупною
вартістю з одного джерела протягом року,–
однієї МЗП;
- інші пожертви, крім випадків абсолютної
заборони, вартістю не більше 50% МЗП
одноразово або сукупною вартістю з одного
джерела протягом року,– однієї МЗП.
Обмеження щодо роботи
близьких осіб (ст. 9)
Близькі особи - чоловік, дружина,
батько, мати, вітчим, мачуха, син,
дочка, пасинок, падчерка, рідний
брат, рідна сестра, дід, баба, прадід,
прабаба, внук, внучка, правнук,
правнучка, усиновлювач чи
усиновлений, опікун чи
піклувальник, особа, яка перебуває
під опікою або піклуванням, а також
особи, які спільно проживають,
пов’язані спільним побутом і мають
взаємні права та обов’язки із
суб’єктом, у т.ч. особи, які спільно
проживають, але не перебувають у
шлюбі.
Обмеження не поширюються на:
народних засідателів і присяжних;
осіб, які перебувають на виборній
посаді;
осіб, які працюють у сільських (крім
райцентрів) і гірських населених
пунктах;
осіб, які працюють в галузі освіти,
науки, культури, охорони здоров'я,
фізичної культури та спорту,
соціального захисту, крім державних
органів та органів місцевого
самоврядування.
Обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або
припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій
держави, місцевого самоврядування (ст. 10)
Забороняється:
1)
укладати трудові договори (контракти)
або вчиняти правочини у сфері
підприємницької діяльності з
підприємствами, установами чи
організаціями або фізичними особами
- підприємцями,якщо протягом року до дня припинення
виконання функцій держави або
місцевого самоврядування особа
здійснювала повноваження з
контролю, нагляду або підготовки чи
прийняття відповідних рішень щодо
діяльності цих підприємств, установ,
організацій або підприємців;
2) використовувати у своїх інтересах
інформацію, яка стала відома у зв'язку
з виконанням службових повноважень;
3) представляти інтереси будь-якої особи у
справах (у т.ч. в тих, що розглядаються
в судах), в яких іншою стороною є
орган (органи), в якому (яких) вона
працювала.
Спеціальна перевірка щодо осіб, які
претендують на зайняття посад (ст. 11)
Спеціальній перевірці підлягають
відомості про особу, зокрема
щодо:
притягнення особи до
кримінальної відповідальності, в
тому числі за корупційні
правопорушення, наявності
судимості, її зняття, погашення;
факту, що особа піддана,
піддавалася раніше
адміністративним стягненням за
корупційні правопорушення;
достовірності відомостей,
зазначених у декларації…;
наявності в особи корпоративних
прав;
стану здоров'я, освіти, наявності
наукового ступеня, вченого
звання, підвищення кваліфікації.
Спеціальна перевірка проводиться за
письмовою згодою особи, яка
претендує на зайняття посади у
строк, що не перевищує 15
календарних днів з дня надання
згоди.
Фінансовий контроль (ст. 12)
Ч. 1-2. Суб’єкти декларування,
зобов'язані щорічно до 1 квітня
подавати за місцем роботи
(служби) декларацію про
майно, доходи, витрати і
зобов'язання фінансового
характеру за минулий рік
за формою, що додається до
цього Закону.
Ч. 3. У разі відкриття суб’єктом
декларування або членом його
сім’ї валютного рахунка в
установі банку-нерезидента
така особа зобов'язана в
десятиденний строк письмово
повідомити про це орган
державної податкової служби за
місцем проживання із
зазначенням номера рахунка і
місцезнаходження банкунерезидента.
Кодекси поведінки (ст. 13)
Загальні вимоги до поведінки
осіб, якими вони зобов'язані
керуватися під час виконання
своїх службових повноважень,
підстави та порядок
притягнення до відповідальності
за порушення цих вимог
установлюються законом.
Нормативно-правовими актами
можуть установлюватися
спеціальні вимоги щодо
поведінки певних осіб.
Держава сприяє закріпленню
норм професійної етики та
інших вимог щодо здійснення
окремих видів діяльності в
кодексах поведінки
підприємців, представників
відповідних професій.
Урегулювання конфлікту
інтересів (ст. 14)
Закон зобов’язує:
1) уживати заходів щодо
недопущення будь-якої
можливості виникнення
конфлікту інтересів;
2) невідкладно у письмовій
формі повідомляти
безпосереднього керівника
про наявність конфлікту
інтересів.
Нормативно-правові акти, що
визначають повноваження
органів державної влади,
органів місцевого
самоврядування, порядок
надання публічних послуг
мають передбачати і
порядок та шляхи
врегулювання конфлікту
інтересів.
Антикорупційна експертиза
нормативно-правових актів (ст.
15)
Антикорупційна експертиза
здійснюється:
- Міністерством юстиції України;
- комітетом Верховної Ради України по
боротьбі з корупцією.
Антикорупційна експертиза
здійснюється щодо законів, актів
Президента та КМ у таких сферах:
1) прав та свобод людини і
громадянина;
2) повноважень органів державної
влади та органів місцевого
самоврядування, осіб,
уповноважених на виконання
функцій держави або місцевого
самоврядування;
3) надання адміністративних послуг;
4) розподілу та витрачання коштів
державного бюджету та місцевих
бюджетів;
5) конкурсних (тендерних) процедур.
Вимоги щодо прозорості
інформації (ст. 16)
Забороняється:
1) відмовляти фізичним
або юридичним
особам в інформації,
надання якої їм
передбачено
законом;
2) надавати інформацію,
яка підлягає наданню
відповідно до закону:
- несвоєчасно
- недостовірну
- не в повному обсязі.
Заборона на одержання послуг
і майна (ст. 17)
Заборона не є абсолютною,
оскільки вона не стосується:
усіх підприємств, установ та
організацій державної і
комунальної власності (а
тільки органів д/влади і м/
самоврядування);
одержання послуг та майна
за ціною, нижчою за
мінімальну ринкову;
переваг, пільг і нематер.
активів;
випадків, коли одержання
безоплатно послуг та майна
передбачене законом.
Єдиний державний реєстр (ст. 21)
Відомості про осіб, яких
притягнуто до
відповідальності за
вчинення корупційних
правопорушень, вносяться
до Єдиного державного
реєстру осіб, які вчинили
корупційні правопорушення
(МЮ).
Строк внесення - протягом трьох
днів з дня надходження до
МЮ:
- з ДСА - електронної копії
рішення суду, яке набрало
законної сили, з Єдиного
державного реєстру судових
рішень;
- від кадрової служби державного
органу, органу місцевого
самоврядування,
підприємства, установи,
організації, - електронної та
завіреної паперової копії
наказу про накладення
дисциплінарного стягнення.
Особливості звільнення з роботи осіб, які
вчинили корупційні правопорушення (ст.
22)
Особи, яких притягнуто до
кримінальної або
адміністративної
відповідальності за корупційні
правопорушення, пов'язані з
порушенням обмежень,
передбачених цим Законом,
підлягають звільненню з роботи
(служби) у триденний строк з
дня отримання органом
державної влади, органом
місцевого самоврядування,
підприємством, установою,
організацією копії відповідного
судового рішення, яке набрало
законної сили.
Винятки:
Президент України, Прем’єрміністр України (Конституція);
сільський, селищний, міський
голова (ст. 79 Закону «Про
місцеве самоврядування в
Україні»).
Незаконні нормативно-правові
акти та правочини (ст. 24)
1.
Нормативно-правові акти,
рішення, видані (прийняті)
внаслідок вчинення
корупційного
правопорушення, можуть
бути:
скасовані органом або посадовою
особою, уповноваженою на
прийняття чи скасування
відповідних актів, рішень, або
визнані незаконними в судовому
порядку за заявою
заінтересованої фізичної
особи, об'єднання громадян,
юридичної особи, прокурора,
органу державної влади,
органу місцевого
самоврядування.
2. Правочин, укладений внаслідок
корупційного
правопорушення, є
нікчемним.
Вилучення незаконно
одержаного майна (ст. 26)
Підлягають:
а) конфіскації - кошти та інше
майно, одержані внаслідок
вчинення корупційного
правопорушення;
б) стягненню на користь держави
- кошти у розмірі вартості
незаконно одержаних послуг
чи пільг.
Кримінальний кодекс України
(ст. 96-1)
Спеціальна конфіскація полягає у
примусовому безоплатному
вилученні за рішенням суду у
власність держави грошей,
цінностей та іншого майна за
умови вчинення злочину у
випадках, передбачених в
Особливій частині цього
Кодексу.
Корупційні злочини
-
-
-
-
зловживання
повноваженнями
службовою особою
юридичної особи приватного
права (ст. 364-1)
зловживання
повноваженнями особами,
які надають публічні послуги
(ст. 365-2)
прийняття пропозиції,
обіцянки або одержання
неправомірної вигоди
службовою особою (ст. 368)
підкуп службової особи
юридичної особи приватного
права (ст. 368-3)
підкуп особи, яка надає
публічні послуги (ст. 368-4)
пропозиція або надання
неправомірної вигоди
службовій особі (ст. 369)
зловживання впливом (ст.
369-2)
Корупційними злочинами
також можуть бути визнані
Діяння, передбачені КК, якщо вони вчинені
службовою особою з метою одержання
неправомірної вигоди:
нецільове використання бюджетних
коштів (ст. 210);
- видання нормативно-правових актів,
що зменшують надходження бюджету
або збільшують витрати бюджету
всупереч закону (ст. 211);
- розголошення комерційної або
банківської таємниці (ст. 232);
- незаконне використання
інсайдерської інформації (ст. 232-1);
- передача або збирання відомостей,
що становлять конфіденційну
інформацію,
яка знаходиться у володінні держави
(ст. 330);
- зловживання владою або службовим
становище (ст. 364);
- завідомо незаконні затримання,
привід, домашній арешт або тримання
під вартою (ст. 371);
- постановлення суддею завідомо
неправосудного вироку, рішення,
ухвали або постанови (ст. 375);
- зловживання військовою службовою
особою владою або службовим
становищем (ст. 423)
Злочини, пов’язані з
корупцією
Злочинами, пов’язаними з корупцією,
можуть бути також:
втручання службової особи у
здійснення виборчою комісією її
повноважень (ч. 4 ст.і 157);
порушення порядку
фінансування виборчої кампанії
кандидата, політичної партії (ст.
159-1);
втручання в діяльність
працівника правоохоронного
органу (ст. 343);
втручання у діяльність
державного діяча (ст. 344);
зловживання владою або
службовим становище (ст. 364);
перевищення влади або
службових повноважень (ст.
365);
перевищення повноважень
службовою особою юридичної
особи приватного права (ст. 3651);
службове підроблення (ст. 366);
незаконне збагачення (ст. 3682);
втручання в діяльність судових
органів (ст. 376)
Адміністративні правопорушення,
пов’язані з корупцією
Адміністративними
правопорушеннями, пов’язаними
з корупцією, є :
порушення обмежень щодо
сумісництва або суміщення з
іншими видами діяльності (ст.
172-4);
порушення обмежень щодо
одержання подарунка
(пожертви) (ст. 172-5);
порушення вимог фінансового
контролю (ст. 172-6);
порушення вимог щодо
повідомлення про конфлікт
інтересів (ст. 172-7);
незаконне використання
інформації, що стала відома
особі у зв’язку з виконанням
службових повноважень (ст.
172-8);
невжиття заходів щодо протидії
корупції (ст. 172-9);
неправомірна відмова в наданні
інформації, несвоєчасне або
неповне надання інформації,
надання інформації, що не
відповідає дійсності (ст. 212-3)
Документ
Категория
Презентации по социологии
Просмотров
24
Размер файла
1 734 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа