close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентация

код для вставкиСкачать
Довідник для використання на
уроках української та світової
літератури
в 11 класі
МОДЕРНІЗМ – ЗАГАЛЬНА НАЗВА СУКУПНОСТІ
ЛІТЕРАТУРНИХ ТЕНДЕНЦІЙ НЕРЕАЛІСТИЧНОГО
ХАРАКТЕРУ НА МЕЖІ ХІХ–ХХ СТ.
!
Головнi
риси
• перевага інтуїтивного, ірраціонального
начала над логічно ірраціональним;
• вищість таланту і мистецтва:
• головним знанням уважалася не наука, а
поезія, краса, що здатна проникати в
глибини буття;
• звільнення мистецтва від практичних цілей
(«мистецтво для мистецтва») та від жорстких
канонів.
Модернізм виник у Франції, пов’язаний з іменами Ш. Бодлера, А. Рембо,
П. Верлена, Е. Верхарна, М. Матерлінка, В. Брюсова, О. Блока, Р-М.
Рільке. Українські модерністи: М. Вороний, О. Олесь, О. Луцький та ін.
У межах модернізму виділяють такі літературні течії: символізм,
імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, неоромантизм.
АВАНГАРДИЗМ (ВІД ФР. АVANT – ПОПЕРЕДУ ТА GARDE
– ОХОРОНА) – ТЕРМІН НА ОЗНАЧЕННЯ ТАК ЗВАНИХ
«ЛІВИХ ТЕЧІЙ» У МИСТЕЦТВІ, РАДИКАЛЬНІШИХ, НІЖ
МОДЕРНІЗМ.
!
Головнi
риси
Представники: К.
Малевич, М. Шагал, В.
Маяковський, В.
Поліщук, О. Левада та ін.
Авангардизмові притаманно бунтарство, яке,
починаючи з бунту проти «застарілих» форм
мистецтва, поширювалося й на форми суспільного
життя, що засвідчують російський футуризм,
німецький експресіонізм, французький
сюрреалізм тощо. Заперечення традиційних
мистецьких форм поєднується в авангардизмі зі
сміливим пошуком нових жанрів, стилю, мови.
Головна функція – деструктивна, його мета – «очищення шляху» для нового, що
має прийти в мистецтво. Авангардизм не є конструктивним, не здатен на
створення власних цінностей. Тому він виникає «хвилями», з часом, виконавши
свою місію, зникає.
!
Головнi
риси
мистецтво не відображення життя (як для
реалізму), а «медіум», посередник між цим
світом і вищим ірраціональним, доступним
лише на рівні інтуїції, через натяк і символ.
Об’єкт мистецтва - символ, що асоціюється з
іншими, вищими сферами. «Інший» світ може
бути відкритий через мистецтво поезії й музики,
звідси намагання внести в письменство «дух
музики».
Література, на думку символістів, є виявом
прекрасного, тобто естетична функція ставилася
на перше місце.
Від фр. symbolisme - знак,
ознака, прикмета, символ
Франція
кінець ХІХ –
початок ХХ ст.
Поль Верлен, Артюр Рембо,
Стафан Малларме, Моріс
Метерлінк, Райнер Марія
Рільке, О. Блок, В. Брюсов,
А. Бєлий, М. Вороний,
Олександр Олесь,
О. Слісаренко, Д. Загул,
П. Тичина, С. Черкасенко
!
Головнi
риси
Неприйняття дійсності з її міщанською
мораллю, відхід від суспільних проблем.
Провідний мотив — прагнення втілити
ідею в чуттєву форму, перетворити емоції
на лінії, кольорові плями, звуки, яким
надається символічне значення, бажання
малювати не предмет, а ефект, який той
створює.
ПОЛЬ ВЕРЛЕН
«ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО»
Найперше - музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів - сп'янілий:
Він невиразне й точне сплів,
В нім - любий погляд з-під вуалю,
В нім - золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.
Люби відтінок і півтон,
Не барву - барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.
АНДРЕЙ БЕЛЫЙ «ТЕЛО СТИХИЙ»
В лепестке лазурево-лилейном
Мир чудесен.
Все чудесно в фейном, вейном, змейном
Мире песен.
Мы - повисли,
Как над пенной бездною ручей.
Льются мысли
Блесками летающих лучей.
Гаї шумлять Я слухаю.
Хмарки біжать -
Милуюся.
Милуюся - дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде Іздалеку.
Думки пряде Над нивами.
Над нивами - приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
ПАВЛО ТИЧИНА
від фр. impression –
враження
Франція
Друга половина XIX ст.
Гі де Мопассан, Кнут Гамсун,
Оскар Уайльд, Афанасій Фет,
Михайло Коцюбинський,
Григорій Косинка, Микола
Вороний, Микола Хвильовий
!
Головнi
риси
Провідний мотив - бажання витончено передати суб'єктивні
миттєві враження, настрої, бажання «зупинити мить».
Коло камерних тем: змальовування світу (природа та
людина) у процесі безпосереднього бачення, у постійній
мінливості, швидкоплинності.
Підкреслений ліризм.
Епізодичність, фрагментарність описів.
Твори у формі ліричного монолога, незакінчення фраз,
думок.
Передача внутрішніх почуттів (почуттєвих станів) героя
через засоби відтворення кольорів, світло-тіней, звукових
барв і тонів.
Багатство використання тропів (метафор, епітетів, символів
тощо).
ОСКАР УАЙЛЬД «СЕРЕНАДА»
Не нарушает ветер лени,
Темна Эгейская струя,
И ждет у мраморной ступени
Галера тирская моя. Сойди!
Пурпурный парус еле
Надут; спит стражник на стене.
Покинь лилейные постели,
О, госпожа, сойди ко мне!
Она не спустится, - я знаю.
Что ей обет любви простой?
Я не напрасно называю
Ее жестокой красотой.
Ах! Верность - женщинам забава,
Не знать им муки никогда,
Влюбленному, как мальчик, слава
Любить вотще, любить всегда.
АФАНАСИЙ ФЕТ
Шепот, робкое дыханье.
Трели соловья,
Серебро и колыханье
Сонного ручья.
Свет ночной, ночные тени,
Тени без конца,
Ряд волшебных изменений
Милого лица,
В дымных тучках пурпур розы,
Отблеск янтаря,
И лобзания, и слезы,
И заря, заря!..
МИКОЛА ВОРОНИЙ «БЛАКИТНА ПАННА»
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах...
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна...
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!»
А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
(від франц. expression
вираження, виразність)
Німеччина
–
Початок XX ст.
Бертольт Брехт, Франц
Верфель, Георг Тракль, Макс
Бродт, Франц Кафка, Юрій
Клен, Микола Куліш, Микола
Хвильовий, Василь Стефаник
!
Головнi
риси
Гіпертрофоване авторське "я".
Провідна тема - життя як нагромадження людських страждань,
як поєднання красномовних символів і знаків.
Ідея - катастрофічність, безцільність буття, відчуття страху та
самотності людини.
Задавлений бездушною буржуазною дійсністю герой-песиміст,
який перебуває в стані відчаю.
Створення гротескних, деформованих, умовних, фантастичних
образів
Зображення дійсності у зіткненні контрастів (чорне — біле;
позитивне — негативне; примітивізм буденщини — космічний
безмір).
Драматична напруга дії.
Основні жанри: лірична поезія, публіцистична драма, що
перетворилась на схвильований монолог автора.
ҐЕОРҐ ТРАКЛЬ «ГРОДЕК»
Смертоносний гул вечорами повнить
Осінні ліси, золотисті рівнини
І сині озера, від них понуре сонце
Тікає геть; сповиває ніч
Умираючих вояків і дикий крик
Їхніх розірваних ротів.
Клубочиться на дні безлюдних долин
Руда хмара пролитої крові, оселя лютого бога
І холодне місячне світло.
Під злотистим віттям ночі та зірок
Блукає тінь сестри мовчазними гаями,
Приголублює душі героїв, скривавлені голови.
І ледь звучать в комишах печальні флейти осені.
О, горда скорбото! на твоїх олтарях
Пломінь духу сповняє сьогодні безмежним болем
Серця ненароджених онуків.
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК «НОВИНА» (УРИВОК)
Дівчата злізли з печі. Гриць натягнув на них
драночки, взяв меншу, Доцьку, на руки, а Гандзуню за руку
та й вийшов із ними. Йшов довго лугами та став на горі. У
місячнім світлі розстелилася на долині ріка, як велика
струя живого срібла. Гриць здригнувся, бо блискуча ріка
заморозила його, а той камінь на грудях став іще тяжчий.
Задихався і ледви міг нести маленьку Доцьку.
Спускалися в долину до ріки. Гриць стреготав зубами, аж гомін лугом розходився,
і чув на грудях довгий огневий пас, що його пік у серце і в голову. Над самою
рікою не міг поволі йти, але побіг і лишив Гандзуню. Вона бігла за ним. Гриць
борзенько взяв Доцьку і з усієї сили кинув у воду.
Йому стало легше, і він заговорив скоро:
- Скажу панам, що не було ніякої ради: ані їсти що, ані в хаті затопити, ані
віпрати, ані голову змити, ані ніц! Я си кари приймаю, бо-м завинив, та й на
шибеницу!
Коло нього стояла Гандзуня і говорила так само скоро:
- Дєдику, не топіть мене, не топіть, не топіть!
- Та як си просиш, то не буду, але тобі би ліпше, а мені однако пацити, ци за
одну, ци за дві. Будеш бідити змалку, а потім підеш у мамки жидам та й знов меш
бідити. Як собі хочеш.
від італ. futurismo та
лат. futurum - майбутнє
Італія
Початок XX ст.
Філіппо Марінетті,
Володимир Маяковський,
Василь Каменський, Велімир
Хлєбніков, Михайль Семенко,
Василь Хмелюк, Давид
Бурлюк
!
Головнi
риси
Розрив із традиційною буржуазною культурою і протест
проти неї.
Відображення динамізму індустріальної доби, сучасної
урбаністичної цивілізації.
Відтворення перенасиченості свідомості сучасної людини
безліччю вражень, що тиснуть одне на одне.
Нівелювання особистості.
Експериментаторство з формою, а саме: відтворення
інтенсивності та масштабності життя хаотичною
динамікою ритмів, несподіваністю ритму, особливою
строфікою.
Експериментаторство з мовою художніх творів, а саме:
звукове письмо, вільний синтаксис, багатство неологізмів.
ВОЛОДИМИР
МАЯКОВСЬКИЙ
«НАТЕ»
Через час отсюда в чистый переулок вытечет
по человеку ваш обрюзгший жир,
а я вам открыл столько стихов шкатулок,
я - бесценных слов мот и транжир.
Вот вы, мужчина, у вас в усах капуста
Где-то недокушанных, недоеденных щей;
вот вы, женщина, на вас белила густо,
вы смотрите устрицей из раковин вещей.
Все вы на бабочку поэтиного сердца
взгромоздитесь, грязные, в калошах и без калош.
Толпа озвереет, будет тереться,
ощетинит ножки стоглавая вошь.
А если сегодня мне, грубому гунну,
кривляться перед вами не захочется – и вот
я захохочу и радостно плюну,
плюну в лицо вам
я - бесценных слов транжир и мот.
МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО «МІСТО»
Осте сте
бі бо
бу
візники — люди
трамваї — люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus* кару
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
бензин
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбензин
авто
трам.
Джакомо Балла «Песимізм і оптимізм»
ДАВИД БУРЛЮК «ЧАС»
від грецьк. νέος - молодий,
новий і фр. romantisme
Англія,
Німеччина, Росія,
Україна
Кінець XІX –
початок XX ст.
Артур Конан Дойль, Роберт
Льюїс Стівенсон, Ред’ярд
Кіплінг, Микола Гумільов,
Леся Українка, Юрій
Яновський, Олена Теліга,
Олег Ольжич
!
Головнi
риси
Негативне ставлення до сучасної буржуазної
«грошової» цивілізації.
Протиставлення їй далекого минулого, екзотичного
світу незайманих цивілізацією країн Африки, Азії,
Південної Америки, світу фантазій.
Провідний мотив - спроба подолати розрив між
ідеалом і дійсністю.
Головний герой — сильна особистість, здатна
перетворити бажане на дійсне завдяки могутній силі
духу та цілеспрямованості.
Драматична
напруга
подій,
що
швидко
розвиваються.
Виховання могутнього життєлюбства, допитливості,
жаги пригод, здорового авантюризму.
НИКОЛАЙ ГУМИЛЕВ
«НЕОРОМАНТИЧЕСКАЯ СКАЗКА» (ОТРЫВОК)
Над высокою горою
Поднимались башни замка,
Окруженного рекою,
Как причудливою рамкой.
Жили в нем согласной парой
Принц, на днях еще из детской,
С ним всезнающий и старый
И напыщенный дворецкий.
В зале Гордых Восклицаний
Много копий и арканов,
Чтоб охотиться на ланей
И рыкающих кабанов.
Вид принявши молодецкий,
Принц несется на охоту,
Но за ним бежит дворецкий
И кричит, прогнав дремоту:
«За пределами Веледа
Есть заклятые дороги,
Там я видел людоеда
На огромном носороге.
Кровожадный, ликом темный,
Он бросает злые взоры,
Носорог его огромный
Потрясает ревом горы».
ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ
Їх душі - горіння і криця У нашому завжди гурті,
Братів по далеких в'язницях
І тих, що упали, братів!
Дорога пряма і одверта,
І твердо іде легіон.
Там втрат не буває, де жертва Здобутий в огні бастіон!
Хто має уші - хай слуха!
Хто має серце - люби!
Встає цитаделя духа Десятки літ боротьби.
Альберт Бірштадт «Пейзаж 1886 року»
від франц. surrealite –
надреальне, надприродне)
Франція
Початок XX ст.
Поль Елюар, Луї Арагон,
Федеріко Гарсіф Лорка,
Пабло Неруда, Богдан-Ігор
Антонич, Василь Барка
!
Головнi
риси
Провідний мотив - звільнення мистецтва від знедуховленої дійсності
через сферу надреального, підсвідомого.
Створення власної моделі Всесвіту, де співіснують справжнє і
фантастичне.
Безконтрольне, автоматичне відтворення свідомості та підсвідомості, а
звідси політематична будова твору, в якому змальовуються роздуми,
враження, факти, явища, традиційно не сумісні один з одним і з
поезією.
Герой — "мандрівник", для якого все розділилось на "до" і "після", а він
намагається об'єднати розколотий світ.
Здійснення реальним героєм нереальних дій і навпаки.
Об'єднання в окремому образі загального та інтимного, суспільного та
особистого.
Створення ємких асоціативно складних образів, майже символів.
Несподіваність і асоціативність приводів для створення книги, вірша,
картини.
Експериментаторство з мовою, формою художніх
ЛУИ АРАГОН «ГЛАЗА ЭЛЬЗЫ»
В глубинах глаз твоих, где я блаженство пью,
Все миллиарды звезд купаются, как в море.
Там обретает смерть безвыходное горе,
Там память навсегда я затерял свою.
И если мир сметет кровавая гроза,
И люди вновь зажгут
костры в потемках синих
Мне будет маяком сиять
в морских пустынях
Твой, Эльза, дивный взор,
твои, мой друг, глаза.
БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ «РОТАЦІЇ» (УРИВОК)
Біжать алеї звуків, саджених у гами.
Мов на акорд, упав поверх на поверх.
Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір
від берега по берег, тінь вінків дубових.
Мусує день, мов склянка золотого чаю,
прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння.
Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють,
хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння.
Церкви, цукерні, біржі — духові і тілу.
Для зір і для монет. Ждучи рідких окрушин
крихкого щастя, прочуваєм інші цілі.
Мов зонд у рану, розпач грузне в наші душі.
САЛЬВАДОР ДАЛІ
«ПОХМУРА ГРА»
МАКС ЕРНСТ
«АНГЕЛ ВОГНИЩА»
від лат. existentia –
існування
Європа
30-40 рр. XX ст.
Альбер Камю, Жан Поль
Сартр, Симона де Бувуар,
Валер’ян Підмогильний,
Іван Багряний, Теодосій
Осьмачка, Василь Стус,
поети української «НьюЙоркської групи»
!
Головнi
риси
Провідні теми — існування людини в центрі абсурдного
буття; критика буржуазної цивілізації, що придушує
людську особистість, яка через це позбавляється зв'язків із
суспільством. Ідея — звільнення розуму й душі людини від
абсурдної дійсності.
Самотній герой — індивідуаліст і песиміст, здібний лише на
даремний бунт проти суспільства або на героїчну подію
заради утвердження себе перед власною свідомістю та
совістю.
Етичні заперечення та протест проти будь-якого
насильства
Створення «прикордонних ситуацій» (наприклад, людина
перед лицем смерті).
Проведення історичних паралелей та алегорій (твори з
підтекстом, алюзіями, з подвійним дном).
Надання переваги жанрам роману-притчі, філософського
роману та новели, згодом - тяжіння до поезії.
АЛЬБЕР КАМЮ «ЧУМА»
В небо тепер без упину били барвисті
фонтани фейєрверка, і появу кожного зустрічав
розкотистий крик, він щоразу міцнів і вже долітав
сюди на терасу, і ось тут доктор Ріє і задумав
написати цю історію, яка завершується тут, написати
для того, щоб не уподібнитися до мовчунів, щоб
засвідчити на користь зачумлених, аби принаймні
пам'ять залишити про несправедливість і насильство,
вчинені над ними, та й просто для того, щоб сказати,
чого навчає тебе лиха година: люди більше
заслуговують на захоплення, ніж на зневагу.
… дослухаючись до радісних криків, що долинали з центру міста, Ріє
згадав, що будь-яка радість — під загрозою. Бо він знав те, чого не відала ця
щаслива юрма і про що можна прочитати в книжках: бацила чуми ніколи не
вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку
меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в
підвалі, у валізі, в носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли
на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці
щасливого міста.
ВАСИЛЬ СТУС
Мені зоря сіяла нині вранці,
устромлена в вікно. І благодать —
така ясна лягла мені на душу
сумиренну, що я збагнув блаженно:
ота зоря — то тільки скалок болю,
що вічністю протятий, мов огнем.
Ота зоря — вістунка твого шляху,
хреста і долі — ніби вічна мати,
вивищена до неба (від землі
на відстань справедливості) прощає
тобі хвилину розпачу, дає
наснагу віри, що далекий всесвіт
почув твій тьмяний клич, але озвався
прихованим бажанням співчуття
та іскрою високої незгоди:
бо жити — то не є долання меж,
а навикання і самособою — наповнення.
Лиш мати — вміє жити,
аби світитися, немов зоря.
ФРАНЦ ФОН ШТУК «ДИКЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ»
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
162
Размер файла
8 421 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа