close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентация 2003

код для вставкиСкачать
Міністерство економіки України
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ:
місце УКРАЇНИ в основних світових
рейтингах
за матеріалами Звіту конкурентоспроможності 2010/2011,
підготовленого Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ)
Вересень, 2010
1
ХАРАКТЕРИСТИКИ
ГЛОБАЛЬНОГО ІНДЕКСУ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНО
СТІ
УКРАЇНИ
УКРАЇНА сьогодні
Площа:
603 550 км2
Населення*:
45,9 млн.
ВВП (ПКС) на особу*: 6 339 дол.
США
Площа км2
Населення*
ВВП (ПКС)
на особу*,
дол. США
ЕС-27
4 324 782
492 387 344
29 729
Росія
17 098 242
139 390 205
14 919
64 589
2 217 969
14 254
312 685
38 463 689
18 072
Країни
Рейтинги* :
B2
(Moody’s)
BB- (S&P)
B
(Fitch Ratings)
Латвія
Польща
* Станом на вересень 2010 р.
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
РЕЙТИНГ УКРАЇНИ У ГІК
ГІК
20062007
20072008
2008 2009
20092010
20102011
зміна
рейтингу
2009-2010
зміна
рейтингу
2010-2011
Швейцарія
США
Німеччина
Франція
Китай
Естонія
Польща
Латвія
Росія
Румунія
Казахстан
Болгарія
Україна
Грузія
Арменія
4
6
8
18
54
25
48
36
62
68
56
72
78
85
81
2
1
5
18
34
27
51
45
58
74
61
79
73
90
89
2
1
7
16
30
32
53
54
51
68
66
76
72
90
90
1
2
7
16
29
35
46
68
63
64
67
76
82
90
97
1
4
5
15
27
33
39
70
63
67
72
71
89
93
98
1
-1
0
0
1
-3
7
-14
-12
4
-1
0
-10
0
-7
0
-2
2
1
2
2
7
-2
0
-3
-5
5
-7
-3
-1
Кількість країн-учасниць
125
131
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
134
133
139
*найкраще місце - 1
СКЛАДОВІ ГІК УКРАЇНИ
0
конкурентні переваги
ГІК 2009-2010 (серед 133 країн)
29
ГІК 2010-2011 (серед 139 країн)
20
38
потенційні загрози
66
68
49
63
62
46
40
46
54
60
68
83
80
78
80
91
критичні відставання
100
100
109
106
120
134
106
119
120
129
132
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Розмір ринку
Середня, вища та
професійна освіта
Ефективність ринку
праці
Інновації
Охорона здоров'я й
початкова освіта
Інфраструктура
Технологічна
готовність
Удосконалення бізнесу
Рівень розвитку
фінансового ринку
Ефективність
товарного ринку
Макроекономічна
стабільність
Державні та суспільні
установи
140
*найкраще місце - 1
ГЛОБАЛЬНИЙ ІНДЕКС
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНО
СТІ
УКРАЇНИ
У РОЗРІЗІ СКЛАДОВИХ
Державні та суспільні установи
134 місце
Латвія
75
Болгарія
114
138
Чехія
27
Естонія
31
Литва
60
130
Словенія
50
Польща
54
2010-2011
2009-2010
Ефективність правової системи в
арбітражному врегулюванні
135
Права власності
127
Румунія
81 Словаччина
89
Угорщина
79
Росія
118
134
Незалежність судової влади
123
Хабарництво
127
Україна
134
128
Рівень стандартів аудиту та звітності
117
129
За розвитком інституцій Україна отримала
найгірше місце (втративши за підсумками
2009 р. 14 позицій) серед представлених у Звіті
12 субіндексів конкурентоспроможності країни.
Серед країн СНГ найближчим сусідом опинився
Киргистан (131 місце).
Найбільшими відставаннями є:
• зростання втрат бізнесу від злочинності;
• збільшення державного тягаря;
• зменшення довіри суспільства до політиків;
• послаблення незалежності судової системи.
Водночас відбулися позитивні зміни у:
• посиленні захисту прав інвесторів;
• покращенні рівня ділової етики (ефективність
корпоративного управління).
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
115
Нецільове використання державних
коштів
125
Тягар державного регулювання
108
122
Надійність роботи правоохоронних органів
108
114
Прозорість прийняття політичних рішень
107
65
Збитки бізнесу від злочинності та
насильницьких дій
46
90
Ефективність корпоративного управління
94
93
110
Захист прав інвесторів
*найкраще місце - 1
Відставання розвитку інституцій
Забезпечення інституційних основ ринкової економіки є передумовою реалізації
конкурентних переваг країни на міжнародному ринку розподілу праці. Слабкість
інституційної бази в Україні зумовлює її відставання у Глобальному рейтингу
конкурентоспроможності.
Найбільші відставання визначені у таких інституційних основах як:
• Інститут власності (неефективний захист прав власності на
майно, у т.ч. засоби виробництва, інтелектуальну власність, майнові
права акціонерів та інвесторів);
• Інститут права (неефективність судової системи, її залежність від
політичних рішень, ненадійність правоохоронної системи, що зумовлює
втрати бізнесу від злочинного світу);
• Інститут державного управління (непрозорість державної
політики, фаворитизм у прийнятті політичних рішень, необґрунтованість
витрат державних коштів, їх нецільове використання, надмірність
державного регулювання, хабарництво);
• Інститут корпоративного управління (відсутність міжнародно
визнаних стандартів корпоративного управління, звітності та
аудиту).
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Місце України в індексі
корумпованості
Корумпованість державних і суспільних установ в Україні поступово набирає
масштабності, знижуючи її рейтинг по відношенню до країн-сусудів
2005
місце
країна
1
Ісландія
55
Болгарія
70
Польща
85
Румунія
107
Білорусь
107
Україна
126
Росія
130
Грузія
144 Таджикистан
158
Чад
2006
2007
місце
країна
місце
країна
1
Фінляндія
1
Данія
57
Болгарія
61
Польща
61
Польща
64
Болгарія
84
Румунія
69
Румунія
99
Україна
79
Грузія
99
Грузія
118
Україна
121
Росія
143
Росія
142 Таджикистан 150
Білорусь
151
Білорусь
150 Таджикистан
163
Гаіті
179
Сомалі
Джерело: Transparency International, www.transparency.org
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
2008
місце
країна
1
Данія
58
Польща
67
Грузія
70
Румунія
72
Болгарія
134
Україна
147
Росія
151
Білорусь
151 Таджикистан
180
Сомалі
2009
місце
країна
1 Нова Зеландія
49
Польща
66
Грузія
71
Болгарія
71
Румунія
139
Білорусь
146
Росія
146
Україна
158 Таджикистан
180
Сомалі
Макроекономічна стабільність
132 місце
Естонія
18
Болгарія
42
99
Словаччина
Словенія
31
33
Польща
Литва 61
Росія Румунія
Латвія 71
78
79
84
Угорщина
69
Кредитний рейтинг країни
Чехія
48
2010-2011
2009-2010
134
Індекс споживчих цін
129
91
Україна
132
Дисконтна ставка центрального банку
країни
89
96
За результатами 2009 р. серед усіх субіндексів
Україна зазнала найбільшої втрати позицій (на 26
пунктів) саме у забезпеченні макроекономічної
стабільності. Серед країн-сусідів більше падіння
рейтингу за даним субіндексом має Росія, яка з 36
місця опинилася на 79, втративши 43 позиції.
72
134
Дефіцит державного бюджету
68
Найбільшими критичними відставаннями є:
•
•
•
•
зростання дефіциту державного бюджету;
збільшення державного боргу;
зменшення заощаджень;
високий рівень інфляції.
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Рівень внутрішніх національних
заощаджень
52
Державний борг
27
*найкраще місце - 1
Основні показники
макроекономічної стабільності
Збільшення дефіциту державного бюджету
Збільшення державного боргу (% від ВВП)
(офіційно дефіцит бюджету в Україні у 2009 р. становив
(внаслідок зростання потреб держави у фінансових ресурсах в
3,9% ВВП
проти 1,3% ВВП за 2008 р. Проте фактично реальний дефіцит
державного бюдету у 2009 р. за даними Мінфіну склав 11,4% ВВП,
до якого включено, зокрема, суму рекапіталізації банків та
капіталізації НАК “Нафтогаз Україна”)
умовах кризи, з одного боку, та згортання економічної
активності суб’єктів господарювання – з іншого, державний борг
України у 2009 р. за даними Мінфіну зріс до 34,6% ВВП проти 20%
ВВП за 2008 р.)
24
0,0
119
2 0 0 8 (З в іт Г І К 2 0 0 9 /2 0 1 0 )
120
22
2 0 0 9 (З в іт Г І К 2 0 1 0 /2 0 1 1 )
20
з м ін а п о р ів н я н о з 2 0 0 8 р о к о м (п р а в а ш к а л а )
-2,0
18
16
14
-4,0
12
80
у % від ВВП
-3,9
-6,0
-6,2
-6,8
-8,0
10
8
60
5 5 ,7
5 4 ,1
4 9 ,2
6
51
4 7 ,5
4
-8,9
-9,4
-10,0
-10,0
3 1 ,3
-11,4
-13,1
-2
1 9 ,5
-4
6 ,8 8 ,5
-14,0
0
1 9 ,9
1 9 ,6
1 4 ,8
20
-12,0
6 ,7
8 ,5
4 ,8
7 ,2
-6
ді
я
ія
Ір
л
Г
р
ан
ец
в
Л
У
Е
к
ст
р
ат
аї
он
н
ія
а
ія
ія
ія
уз
Г
р
р
к
У
ец
р
Г
аї
ія
ія
в
ат
Л
ах
аз
К
н
а
ан
ст
ія
Б
ол
га
р
ія
он
ст
Е
Р
ос
ія
ан
л
Ір
щ
ь
ол
П
ді
а
ія
ег
в
ор
Н
я
ст
он
ія
та
аз
ах
с
К
Е
0
100
9 3 ,8
90
20
80
7 2 ,2
6 7 ,5
місце у рейт ингу
40
70
6 6 ,4
60
5 9 ,5
5 4 ,4
60
5 4 ,0
с е р е д н є з н а ч е н н я у с в іт і - 4 6 ,2 б а л и
4 7 ,3
50
40
4 3 ,9
3 3 ,6
80
3 3 ,4
30
100
М іс ц е 2 0 0 9
М іс ц е 2 0 1 0
20
10
О ц ін к а з а г л о б а л ь н и м к р е д и т н и м р е й т и н г о м , 2 0 1 0
120
Д ж е р е л о : w w w . in s titu tio n a ls n v e s to r .c o m
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Р
ах
аз
К
Кредитний рейтиг
н
га
рі
я
Б
ол
сі
я
У Звіті ГІК 2010/2011 розширено
перелік складових субіндексу за
рахунок введення нового показника –
кредитного рейтингу країни, який
відображає здатність країни
відповідати по своїх суверенних
зобов’язаннях. За підсумками 2009 р.
Україна посіла 99 місце серед 139
країн-учасниць і отримала 32,1 бал.
ос
ан
ст
щ
ол
П
Б
Н
ол
ор
в
га
ь
р
ег
ія
ія
а
-8
2009 (Звіт ГІК 2010/2011)
Ро
гі
я
а
ор
ве
Н
П
ол
ьщ
ат
ві
я
Л
ія
Гр
уз
нд
ія
Ір
ла
на
0
У
кр
аї
Гр
ец
ія
2
3 6 ,1
40
0
оцінка рейт ингу у балах (від 0 до 100)
-7,1
7 0 ,3
зміна у відсотких пунктах
-1,7
-2,0
1 0 1 ,1
100
Рівень розвитку фінансового
ринку 119 місце
Естонія
45
Болгарія
91
Польща
32
Словаччина
37
Румунія
81
Латвія Литва
86
89
Чехія
48
2010-2011
2009-2010
122
Доступність фінансових послуг
108
Наявність фінансових послуг
Угорщина
Словенія 68
77
138
Надійність банків
133
Росія
125
125
Україна
119
Обмеження обігу капіталу
124
127
Регулювання обороту цінних паперів
127
120
У 2009 р. фінансовий ринок України продовжив
втрачати свої позиції (на 13 пунктів).
Проте у 2008 р. - глибина втрати була набагато
більшою (21 пункт).
107
121
Наявність венчурного капіталу
Найбільшими критичними відставаннями є:
• недовіра до надійності банків;
• згортання кредитної активност;
• зменшення фінансування через місцевий
фондовий ринок.
91
130
Доступність позичок
87
6
5
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Фінансування через місцевий
фондовий ринок
Індекс захисту прав у фінансовій сфері
*найкраще місце - 1
Ефективність товарного ринку
129 місце
Естонія
29
Болгарія
82
135
Словенія
Словаччина39
Польща
45
51
Латвія Литва
72
73
Румунія
76
2010-2011
2009-2010
Чехія
35
129
136
Угорщина
67
128
126
111
Росія
123
126
Україна
129
110
Витрати на проведення
аграрної політики
Обсяг та ефективність
оподаткування
Ефективність антимонопольної
політики
Переважання торговельних
обмежень
113
Другу за величиною втрату позицій
(на 20 пунктів) Україна отримала за субіндексом
ефективності товарного ринку. Це найгірший
показник серед країн СНГ, що охоплені
дослідженням.
Найбільшими критичними відставаннями є:
• домінування на ринку монопольної влади;
• існування торговельних обмежень з посиленням
нетарифного регулювання;
• складність та тривалість процедур для 40
започаткування бізнесу.
49
Конкурентною перевагою залишилася
лише зважена тарифна ставка (4,1% за даними
Світового банку).
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Сукупна податкова ставка
106
128
Рівень панування на ринку
91
99
Кількість процедур, необхідних
для початку бізнесу
85
103
Ступінь орієнтованості на
клієнта
77
Зважена тарифна ставка для
торгівлі
121
125
Доля іноземної власності
*найкраще місце - 1
Захист конкуренції на товарному
ринку України
Структура ринку за ознакою свободи конкуренції (за даними АМКУ у 2009 р.)
22,6
16,6
54,3
6,5
Конкурентні ринки
Ринки з олігопольною структурою
Ринки з ознаками домінування
Монополізовані ринки
Кількість підприємств на 1000 населення у 2009 р. (за даними Євростату,
Росстату та Держкомстату)
90
80
підприємств на 1000 осіб
Падіння показника домінування
на ринку (на 37 пунктів), поруч із
погіршенням ефективності
антимонопольної політики (на
15 пунктів) та згортанням
конкуренції на внутрішньому
ринку (на 7 пунктів), стали
визначальними при складанні
рейтингу субіндексу товарних
ринків України. Недостатньо
ефективна, на думку експертної
оцінки, антимонопольна
політика в Україні
відображається невеликою
щільністю ринку малих
підприємств, які виступають
своєрідним реагентом
конкурентоздатної економіки.
З поміж інших економік регіону
Україна має один з найнижчих
показників зареєстрованих
малих підприємств (у розрахунку
на 1000 осіб населення).
70
60
50
79,5
40
30
10
0
50,8
7,4
20
25,5
8,2
Україна
26,7
12,9
5,6
Росія
4,1
2,5
Болгарія
Чехія
32,7
34,2
5,4
Естонія
2,9
Франція
Підприємства (крім індивідуальних)
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
3,1
Угорщина
4,3
Литва
36,4
28,5
3,2
Нідерланди
Індивідуальні підприємства
7,4
1,5
Польща
2,4
Словаччина
Тарифна і нетарифна політика
на товарному ринку України
Складність оформлення експорту (Doing Business 2010)
При позитивній оцінці тарифної
політики України (40 місце) входження
на ринок ускладнюється
торговельними бар'єрами, що існують
в сфері нетарифного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності.
40
1850
35
Документи на оформлення експорту (кількість)
2000
Час на оформлення експорту (днів)
1800
Витрати на оформлення експорту (дол.США на контейнер)
1551
1600
1445
30
1275
36
1400
1230
1225
25
1075
20
884
23
20
Складність регуляторної політики
поруч з податковим навантаженням
стримують зовнішні інвестиції від
входження на ринок.
6
5
13
6
5
6
5
С
л
35
Л
ат
в
ія
ія
ст
он
Е
1800
Час на оформлення експорту (днів)
1666
30
1430
1600
Витрати на оформлення експорту (дол.США на контейнер)
1400
4,1
25
4,1
20
1215
36
1175
1130
1165
1200
25
980
884
21
1000
801
21
740
800
15
25
17
600
10
13
13
1,6
5
0,5
12
11
10
400
5
8
8
7
7
7
6
6
4
6
5
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
ія
ст
он
Е
ві
я
Л
ат
а
ол
ьщ
П
ва
Л
ит
ло
ве
н
ія
ія
Ч
ех
ія
ум
ун
Р
С
Уг
ор
щ
ин
а
їн
а
ра
Ук
чи
на
ло
ва
ч
рі
я
С
12,0
ол
га
8,0
Б
ос
і
4,0
200
0
я
0
Р
0,0
Л
ит
П
ол
2000
Документи на оформлення експорту (кількість)
1850
3,7
Грузія
ва
а
ьщ
Ч
ех
ія
ов
ен
ія
а
С
л
Р
Ук
р
Уг
ор
щ
ин
аї
на
ун
ія
ум
ач
чи
ов
Б
ол
на
га
рі
я
ос
ія
Р
Складність оформлення імпорту (Doing Business 2010)
40
3,9
ЄС-27
200
0
20
Арменія
400
6
5
3
0
36
Казахстан
10
6
5
4
5
8,2
Молдова
800
17
12
8
1445
Україна
600
600
8,6
Росія
730
17
10
9,9
Світ
1000
870
20
18
15
Середньозважена тарифна ставка у 2009 р., %
(Світовий банк)
Країни, що розвиваються
1200
1060
31
Регуляторне середовище
ведення бізнесу і інвестиції
Започаткування бізнесу (Doing Business 2010)
35
180,0
Час (днів)
Витрати (% від душового доходу)
153,5
30
160,0
32
Мінімальний капітал (% від душового доходу)
30
25
27
140,0
26
120,0
20
100,0
17,9
18
15
80,0
16
16
15
60,0
9,2
10
8,0
30,5
31,1
5,8
23,8
10
40,0
23,2
20,7
5
2,4
2,0
7
15,3
1,7
10,2
14,2
2,9
2,7
2,1
1,7
20,0
0,9
1,8
4
ум
ун
ія
ос
ія
ин
а
Р
Р
Л
П
Уг
ор
щ
ьщ
а
ол
га
рі
я
С
ло
Б
Е
ол
на
Ч
ва
чч
и
ех
ія
ит
ва
Л
ат
ві
я
0,0
ст
он
ія
0
Ук
ра
їн
а
Складне регуляторне середовище, пов'язане
з започаткуванням і веденням бізнесу, а
також значне податкове навантаження, на
фоні інших країн східноєвропейського регіону
роблять Україну непривабливою для
надходження прямих іноземних інвестицій
(ПІІ). У порівнянні з іншими країнами обсяги
ПІІ на душу населення є найнижчими в
регіоні. Це негативно вплинуло на рейтинг
України в регуляторній і інвестиційній
сферах на товарному ринку.
Кумулятивні ПІІ, дол.США/особу
Сплата податків (Doing Business 2010)
14000,0
800
70,0
736
700
57,2
10500,0
Платежі (кількість)
57,5
Податкове навантаження (% від прибутку)
60,0
616
613
49,1
600
7000,0
Час (кількість годин на рік)
48,6
48,3
47,2
50,0
44,6
42,5
42,7
500
40,0
395
400
330
3500,0
33,0
31,4
320
300
30,0
279
257
202
200
0,0
20,0
166
147
113
14
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
12
17
7
Б
ол
га
рі
я
ат
ві
я
Л
ол
ьщ
а
0,0
ит
ва
0
П
Джерело: Євростат, Держкомстат
40
12
11
Л
Україна
10
ст
он
ія
Румунія
31
Е
Польща
ин
а
Латвія
Уг
ор
щ
Естонія
Ук
ра
їн
а
Болгарія
10,0
81
100
ум
ун
ія
2008
Р
2007
ех
ія
2006
Ч
2005
Р
ос
ія
2004
на
2003
ва
чч
и
2002
ло
2001
С
2000
Удосконалення бізнесу
100 місце
Естонія
56
Латвія
80
Болгарія
95
ЛитваПольща
49
50
Словаччина
57
2010-2011
2009-2010
Чехія
34
Словенія
36
109
100
Якість місцевих постачальників
Угорщина
69
95
106
Румунія
Росія 93
101
Готовність до передачі повноважень
103
Україна
100
Стан розвитку кластерів
86
91
Рівень маркетингу
87
108
Втрата рейтингових позицій (на 9 пунктів)
наблизила субіндекс удосконалення бізнесу до
сегменту критичних відставань. Поряд з Україною
опинилися Росія (101 місце) та Казахстан (102
місце).
Найбільшими критичними відставаннями є:
•зменшення контролю за зовнішньою дистрибуцією
товарів;
• послаблення взаємозв’язку між виробничою та
дослідно-науковою сферами;
• погіршення маркетингової політики.
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Контроль міжнародної дистрибуції
76
78
Удосконалення процесу виробництва
72
99
Природа конкурентних переваг
108
91
Кількість місцевих постачальників
99
81
Ширина ланцюга добавленої вартості
90
*найкраще місце - 1
ГІК 2009-2010
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
ГІК 2010-2011
128
128
138
136
129
134
Надійність банків
124
Інфляція
134
130
Обсяг та ефективність
оподаткування
108
Ефективність правової
системи
86
Прямі іноземні
інвестиції і передача
технологій
фактори, які мають тенденцію до покращення
(рейтинг України підвищується)
Доступність позичок
Розвиток кластерів
70
Дефіцит державного
бюджету
97
Зважена тарифна ставка
для торгівлі
99
Якість загальної
інфраструктури
93
Впровадження
підприємствами
технологій
110
Природа конкурентних
переваг
110 109
Захист прав інвесторів
Рівень інвестування
бізнесу у підготовку
кадрів
Найпроблемніші фактори для
ведення бізнесу в Україні
фактори, які мають низхідну тенденцію
(рейтинг України погіршується)
40
49
68
79
87
96
106
116
133
138
Технологічна готовність
83 місце
124
2010-2011
Естонія
24
Болгарія
48
2009-2010
Словаччина
Словенія
Угорщина
34
35
37
Литва
33
Польща
Латвія
47
51
Росія
69
Чехія
32
116
96
Міжнародний
Інтернет-трафік
Румунія
58
92
Україна
83
Наявність новітніх
технологій
90
Абоненти
швидкісного
Інтернету
71
66
За рівнем оснащення новими технологіями
(технологічній готовності) Україна залишається в
сегменті потенційних загроз, змістившись на 3 позиції
вниз.
Найбільшими критичними відставаннями є:
• залучення іноземних інвесторів у передачу нових
технологій;
• відсутність новітніх технологій та їх впровадження.
Прямі іноземні
інвестиції і передача
технологій
96
97
70
Впровадження
підприємствами
технологій
Користувачі
Інтернету
71
Водночас найбільш динамічним сегментом ринку
інформаційних технологій залишається ринок доступу
до Інтернету, який продовжує нарощувати свою
ємність (ріст у 2009 р. на 29,5% у порівнянні з 2008 р.
за даними ІKS-Consulting) та абонентську базу.
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
*найкраще місце - 1
Інфраструктура
68 місце
136
Естонія
32
Латвія
55
Болгарія
80
Литва
43
Польща
72
Росія
47
125
Словенія
Чехія
36
39
Угорщина
Словаччина
51
57
Україна
2009-2010
2010-2011
110
101
68
94
Румунія
92
Якість доріг
80
75
Якість структури повітряних
перевезень
Якість портової
інфраструктури
Якість електропостачання
74
Кілометраж усіх наявних
пасажиромісць у транспорті
повітряного сполучення
62
Незважаючи на покращення рейтингу
(на 10 позицій) Україна за рівнем оцінки
якості інфраструктури залишається в
сегменті потенційних загроз.
Серед конкурентних переваг у 2009 р.
залишились: якість інфраструктури
залізниці (основний перевізник вантажів
та пасажирів в Україні, майже 60%) та
телефонія (зокрема рівень проникнення
мобільного звязку досяг 120% за даними
ІKS-Consulting)
60
47
Стаціонарні телефонні лінії
44
34
Абоненти мобільного зв'язку
25
Якість залізничної
інфраструктури
25
30
Якість загальної
інфраструктури
70
79
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
*найкраще місце - 1
Основні характеристики
інфраструктури
Автодорожна система України
Авіаційна галузь
(за даними 2009 р. у незавершеному будівництві знаходиться 234 будови
проектною потужністю 694,9 км. Залишок кошторисної вартості становить
5,78 млрд. грн.)
(зменшення у 2009 р. вітчизняними авіакомпаніями кількості
рейсів до 84,2 тис. проти 100,4 тис. у 2008 р.)
Характеристика мережі автомобільних доріг у 2009 році
1000
1,8
1,65
900
600
1,2
1
0,8
400
0,6
300
100
900
0,28
20
09
1,15
48,6
43,7
6181,0
1246,2
19,5
13,4
0,2
169,4
0
Польща
Франція
Джерело: Укравтодор
Франція
Німеччина
Джерело: Укравтодор
Найбільшим критичним відставанням
для України залишається якість доріг.
У 2009 р. невирішеними основними
проблемами дорожньої галузі залишились:
• невідповідність стандартам ЄС ні за якістю, ні
за ваговими навантаженнями;
• велика кількість незавершеного будівництва;
• недостатній рівень фінансування;
• низький рівень контролю за якістю дорожніх
робіт.
У цілому якість загальної інфраструктури як в
Україні, так і у Польщі (друга країна, де буде
проведено Євро-2012) покращилась на 9 та
12 позицій відповідно.
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
4934,8
Джерело: Мінтрансзв’язок
4,8
0
Україна
на внутрішніх лініях
4135,9
на міжнародних лініях
0,4
360
всього
995,3
1,4
500
200
5131,2
1,6
20
08
тис.км
700
загальна довжина
автомобільних доріг
щільність автомобільних
доріг
км. доріг/кв.км.
800
Кількість пасажирів, перевезених авіаційним транспортом
України за 2008-2009 роки
Обсяги фінансування на 1 км доріг загального користування у
2009 році
Росія
Білорусь
Україна
Загальна інфраструктура та її складові на прикладі
України та Польщі (за даними звіту ГІК 2009/2010, 2010/2011)
Якість доріг
Якість структури повітряних перевезень
Якість залізничної інфраструктури
136
125
Якість загальної інфраструктури
127
121
110
101
131
108
108
97
79
70
62
56
30
25
2008
2009
Україна
2008
2009
Польща
(найкраще місце 1)
Охорона здоров’я й початкова
освіта 67 місце
Естонія
29
Болгарія
58
114
Словенія
23
Польща
39
Литва
Росія
Латвія
52
53
55
102
2010-2011
2009-2010
Чехія
43
Словаччина
45
Румунія
63
Поширеність ВІЛ
110
Охоплення початковою
освітою
91
98
Угорщина
57
Середня тривалість
життя
92
Україна
67
Видатки на освіту
60
49
Якість початкової
освіти
41
1
За оцінкою охорони здоров’я й початкової
1
освіти (у Звіті використано дані 2008 р.)
1
Україна покращила свій рейтинг на 2 позиції, але
залишилась у сегменті потенційних загроз. При
1
цьому найбільшим позитивним досягненням стало
зменшення рівня дитячої смертності до 1 року (з
11,1 у 2007 р. до 10,4 у 2008 р.) та утримання
якості початкової освіти на рівні конкурентних
переваг.
Серед найбільших критичних відставань України
за даними 2007 р. залишилась поширенність ВІЛ,
яка у Звіті оцінена на рівні 1,6% до загальної
чисельності дорослого населення.
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Випадки захворювань
на малярію
Збитки бізнесу від
малярії
64
Дитяча смертність
73
87
Випадки захворювань
на туберкульоз
88
96
106
116
Витрати бізнесу на
боротьбу з ВІЛ/СНІД
113
Збитки бізнесу від
туберкульозу
*найкраще місце - 1
Інновації
63 місце
Естонія
37
Литва
Польща
51
Росія
54
57
Латвія
77
Болгарія
92
Словенія
34 Угорщина
41
2010-2011
2009-2010
Чехія
27
112
85
69
Україна
63
68
72
Словаччина
Румунія
85
87
64
68
56
За оцінкою інноваційної діяльності Україна
залишається в сегменті потенційних загроз,
втративши лише 1 позицію у рейтингу. При цьому
вдалося зберегти позитивну оцінку існуючої
технологічної бази, необхідної для інноваційного
розвитку.
Найбільшим критичним відставанням є скорочення
як державного, так і приватного фінансування
розвитку передових технологій.
53
50
37
Підтримка урядом
розвитку передових
технологій
Витрати компаній на
наукові й дослідні роботи
Співпраця між науковою
і виробничою сферами
Якість науководослідних закладів
Наявність наукових і
інженерних кадрів
Можливості для
інновацій
32
64
64
Патенти на винаходи
USPTA
У результаті розрив між країнами-лідерами ЄС та
Україною за рівнем інноваційності складає більше
ніж 5 разів (Україна – 13%, Німеччина – 69%)
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
*найкраще місце - 1
Ефективність ринку праці
54 місце
2010-2011
2009-2010
Естонія
17
Болгарія
58
Латвія
52
Литва
48 Польща Росія
53
57
Словаччина
40
Чехія
33
122
Довіра професійному менеджменту
92
115
"Втеча мізків"
Україна
Угорщина 54
99
110
62
Румунія
76
Словенія
80
Втрата позицій (на 5 пунктів) повернула
субіндекс ефективності ринку праці з
конкурентних переваг до сегменту
потенційних загроз.
Найбільшими відставаннями є:
• зниження довіри до професійного
менеджменту;
• продовження відпливу обдарованих
людей;
• погіршення співпраці між робітником та
роботодавцем;
• зниження зайнятості в економіці;
• існування розриву між динамікою
заробітної плати та темпами зростання
продуктивності праці.
Водночас відбулися позитивні зміни у
гнучкості трудового законодавства.
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
93
54
Співпраця в відносинах робітникроботодавець
Гнучкість при встановленні заробітної
плати
52
32
Частка жінок в робочій силі
27
26
Заробітна плата й продуктивність
22
21
Витрати при звільненні
19
18
Практика найму і звільнення з посади
17
78
92
Еластичність умов праці
*найкраще місце - 1
Основні характеристики
ринку праці
Гнучкість трудового законодавства
Участь жінок у робочій силі
(Відповідно до Звіту (Doing Business 2010) Україна на 7
позицій покращила свій рейтинг у сфері “Найм робочої
сили” і посіла 83 місце.).
Індекс
складності
прийому на
роботу
Східна Європа та
Центральна Азія
ОЄСР
Естонія
Латвія
Литва
Румунія
Росія
Україна
Польща
Болгарія
Чехія
Індекс
еластичності Індекс
робочих
складності
часів
звільнення
Грошова
Індекс
компенсація,
еластичності повязана із
умов праці звільненням (тижні)
(на
фоні загального зменшення у 2009 р. рівня зайнятості населення (у
віці 15-70 років) з 59,3% до 57,7% рівень зайнятості серед жінок
зменшився лише на 0,1 в. п. до 53,9%, тоді як серед чоловіків - на 3,1
в. п. до 62,1%. При цьому рівень економічної активності серед жінок
по Україні продовжує зростати і у 2009 р. склав 58,1%.)
Рівень економічної активності жінок
(у % до населення у віці 15 років і старше)
31,9
26,5
33
50
33
67
33
33
11
17
33
29,9
30,1
60
40
60
40
40
20
33
40
0
25,9
22,6
60
40
20
30
40
40
30
0
0
29,2
26,4
51
43
38
46
38
31
25
19
11
27,8
26,6
35
17
30
8
17
13
13
9
22
80
40
20
0
Швеція
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Україна
Естонія
Литва
Чехія
Болгарія Польща
Італія
Джерело: Євростат, Україна (Держкомстат )
Джерело: Doing Business 2010
Незважаючи на продовження політики
прискореного підвищення мінімальної
заробітної плати, яка в середньому за рік зросла
на 20,8% (проте у перерахунку на євро
зменшилась на 14,3% до 59 євро), не відбулось
адекватного збільшення рівня середньої
заробітної плати. При цьому падіння
продуктивності праці (на 11,8%) у 2009 р. було
значно глибшим, ніж падіння рівня реальної
заробітної плати (на 9,2%).
2008
2009
60
1600,0
1400,0
1200,0
1000,0
800,0
600,0
400,0
200,0
0,0
1461,9
43
1387,5
1337,7
41,7
41,7
41,7
42
41,8
41
40
38,9
38,6
40
39
38,4
286,6
309,1
255,8
38
142,6
59,0
37
36
Ірландія
Бельгія
Франція
Польща
Мінімальна заробітна плата, євро (ліва шкала)
Чехія
Латвія
Румунія
Україна
Кількість робочих годин на тиждень, год (права шкала)
Джерело: Євростат, дані за 2009 рік, Україна (Держкомстат, НБУ)
Середня, вища та професійна
освіта 46 місце
Естонія
22
Словенія
21
Угорщина
34
Литва
Польща
25
26
Латвія
35
Росія
Словаччина
Румунія
50
53
54
2010-2011
2009-2010
Чехія
24
108
Якість шкіл менеджменту
95
84
Україна
46
74
56
Болгарія
67
Якість системи освіти
49
42
Якість викладання математичних і
природничих дисциплін
41
За рівнем освіченості населення Україна
залишається в сегменті конкурентних переваг
(рейтинг у порівнянні з попереднім Звітом не
змінився).
За даними 2008 р. Україна залишається серед
лідерів (на 1 місці Корея) за рівнем охоплення
вищою освітою. Проте якість освіти втрачає
конкурентні переваги.
Позитивною тенденцією є розширення доступу шкіл
до Інтернету та збільшення зацікавленності бізнесу
у підготовку своїх кадрів.
8
Охоплення вищою освітою
9
Охоплення середньою та професійною
освітою
44
44
68
Доступ шкіл до Інтернету
70
109
110
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Наявність спеціалізованих дослідних і
освітніх закладів в регіонах
Рівень інвестування бізнесу у
підготовку кадрів
*найкраще місце - 1
Розмір ринку
38 місце
Незважаючи на досить значне падіння
рейтингу (на 9 позицій) Україна за розміром
ринку залишається в сегменті конкурентних
переваг, утримуючи лідерство серед інших
субіндексів конкурентоспроможності.
2010-2011
2009-2010
37
37
За результатами 2009 р. розмір внутрішнього
ринку соротився на 18,65%, тоді як розмір
зовнішнього - на 15,2%.
Польща
21
Болгарія
63
Латвія
Естонія 95
101
Литва
77
Міністерство економіки України
Департамент макроекономіки
Індекс розміру
зовнішнього
ринку
37
Індекс розміру
внутрішнього
ринку
30
Росія
8
Україна Чехія
Румунія
Угорщина 38
43
Словаччина
49
58
Словенія
78
42
*найкраще місце - 1
Розмір ринку України
у 2008-2009 рр.
Зміна обсягу внутрішнього ринку країн на базі ВВП (ПКС) у 2009 р. до 2008 р.
(розрахунки Мінекономіки за даними МВФ)
10,00
4,08
5,00
-0,57
-5,16
-3,77
0,00
-5,00
1500,0
-11,54
-10,00
-15,72
1000,0
-18,65
692,0
-21,81
362,2
-26,14
500,0
-15,00
688,1
-20,00
305,8 270,5
294,7
115,1
43,9 32,5 28,8 22,5
159,2
27,7 26,7
97,0
165,7
0,0
-25,00
-30,00
Латвія
Естонія
Україна
Болгарія
Внутрішній ринок у 2008 р.
Румунія
Росія
Грузія
Внутрішній ринок у 2009 р.
Польща Казахстан
Зміна обсягів, +/- %
Експорт та імпорт товарів і послуг, обсяг внутрішнього ринку відносно
ВВП у паритеті купівельної спроможності (за даними МВФ у 2009 р.)
60,0
2500,0
64,7
58,6
57,7
55,1
50,0
50,0
43,9
43,2
40,0
45,9
36,9
27,3
30,0
48,0
46,3
37,2
31,2
1947,12000,0
38,9
38,8
1500,0
28,2
20,5
20,0
294,7
10,0
32,5
26,7
97,0
165,7
1000,0
688,1
500,0
270,5
0,0
0,0
Естонія
Латвія
Грузія
Експорт, % ВВП
Міністерство економіки України
Болгарія Казахстан Румунія
Імпорт, % ВВП
Україна
Польща
Росія
Внутрішній ринок, млрд.дол.США
млрд.дол.США (у ПКС)
70,0
22,5
Департамент макроекономіки
+/- % 2009 до 2008 рр.
2053,1
1947,1
2000,0
%, ВВП
Відносно менші (у % до ВВП)
обсяги зовнішньоторговельних
операцій, мають країни з
великим обсягом ВВП. Країни з
невеликим обсягом ВВП більш
інтегровані у світову торгівлю і
в більшій мірі залежать від
зовнішніх викликів.
2500,0
млрд.дол.США (у ПКС)
Розмір ринку України, як і в
багатьох інших країнах, що
зазнали наслідків світової
фінансової кризи, значно
скоротився, що відобразилося
на його позиції у рейтингу.
Проте оцінка субіндексу
залишилася у зоні конкурентних
переваг України. Ємний
внутрішній ринок є важливою
передумовою для становлення
вітчизняної промислової бази.
Документ
Категория
Презентации по экономике
Просмотров
35
Размер файла
3 248 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа