close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Проект-презентація на тему

код для вставкиСкачать
ПРОЕКТ-ПРЕЗЕНТАЦІЯ
НА ТЕМУ:СОФІЯ КОВАЛЕВСЬКАМАТЕМАТИК І ЛІТЕРАТОР
Підготувала:
учениця 10-А класу
ЧЗШ № 12
Капровська Діана
Софі́я Васи́лівна Ковале́вська (* 15
січня 1850, Москва — 10 лютого
1891, Стокгольм) - математик,
письменниця і публіцист.
Професор Стокгольмського
університету.
Авторка праць з математичного
аналізу (диференціальні рівняння і
аналітичні функції), механіки і
астрономії.
Перша жінка, яку обрано членомкореспондентом Петербурзької АН.
Уроджена Корвин-Круковська,
дружина В. О. Ковалевського —
основоположника еволюційної
палеонтології, що походив із
старшинського роду на
Слобожанщині.
Дитинство Софії
ДИТИНСТВО СОФІЇ
Змалку в дівчини проявилися
такі риси характеру, як
зосередженість,
наполегливість
Змалку в дівчини
проявилися
такі риси характеру,
як
у досягненні
мети і цілковита
зосередженість,
наполегливість
самостійність.
Читати
Соня
у досягненні
мети
і цілковита
навчилася
сама.
Пізніше
до
самостійність. Читати Соня
дітейнавчилася
взяли вчителів.
сама. Пізніше до
Гувернантка-англійка
дітей взяли вчителів. вчила
Гувернантка-англійка
Соню
хороших манер івчила
Соню хороших
і
англійської
мови.манер
Учитель
англійської
мови. Учитель
Малевич
викладав
російську
Малевич викладав російську
граматику,
літературу,
граматику,
літературу,
математику
та та
інші
математику
іншіпредмети.
предмети.
Він був
широко
освіченою
Він був
широко
освіченою
людиною,
передовим
людиною,
передовим
педагогом.
педагогом.
Два з половиною роки вона займалася
арифметикою, потім пройшла
курс алгебри
Два з половиною
роки
вона займалася
простудіювавши популярний
у той час
арифметикою,
потім
пройшла
курсчас
алгебри
двотомник Бурдона, (за яким
у
той
простудіювавши
популярний
у той час
займалися студенти Паризького
університету)
двотомник Бурдона, (за
вже в середині курсу її вчителю
довелося
яким у той
час займалися
студенти
Паризького
почати викладати їй основи
геометрії,
університету)
вже ав на
середині курсудо
її вчителю
шостому році навчання приступила
довелося почати
вивчення стереометрії - науки
проїйгеометричні
викладати
основи
геометрії, а на шостому
фігури в просторі.
році навчання приступила
до вивчення стереометрії
- науки про геометричні
фігури в просторі.
Коли Соні сповнилось 11 років, під час
зимового перебування родини
Крюковських у Петербурзі викладачем
математики до неї запросили лейтенанта
флоту О.М. Страннолюбського. Вже на
перших заняттях викладача здивувало те,
що дівчина так швидко засвоювала перші
поняття з вищої математики — поняття
границі, похідної тощо, «начебто вона їх
раніше знала».
Соня пояснила: «У ту хвилину, коли ви
пояснювали мені ці поняття, мені раптом
пригадалося, що все це було написано в
лекціях Остроградського, якими була
обклеєна наша кімната, і саме поняття
про границю здалося мені давно
відомим».
Щоб жити самостійно і вчитися, восени
1868 Софія Василівна вступає у
фіктивний шлюб (який пізніше став
фактичним) з Володимиром
Онуфрійовичем Ковалевським.
Пізніше Софія Ковалевська
говорила, що пристрасть до науки
вона отримала від предка,
угорського короля Матвія Корвіна,
любов до математики, музики і
поезії від діда Шуберта, вільну і
свободолюбиву вдачу - від
Польщі, потяг до мандрування і
невміння підкорятися
загальноприйнятим звичаям - від
прабабки циганки, а все інше - від
Росії.
Софія була середньою з трьох
дітей у сім'ї, мала сестру Анну та
брата Федора. Коли дівчинці було
шість років, батько вийшов у
відставку і поселився в своєму
родовому маєтку Палібіно, у
Вітебській губернії.
СПОГАДИ СОФІЇ КОВАЛЕВСЬКОЇ
У своїх спогадах Ковалевська писала про цікавий випадок,
що збудив в ній інтерес до чисел. На дитячу кімнату у
батьків не вистачило шпалер, і стіни в ній обклеїли листами
з виданих у той час популярних лекцій Остроградського про
інтегральне числення. Незрозумілі, таємничі формули на
стінах дитячої кімнати привернули увагу маленької
дівчинки, і нерідко вона проводила перед ними цілими
годинами, намагаючись зрозуміти загадкове значення
знаків і навіть знайти той порядок, в якому листи повинні
були слідувати один за одним. І хоча багато що, звичайно,
залишалося для неї неясним, але, цілком можливо, що ці
формули на рівні підсвідомості збереглися в її пам'яті
надовго.
Софія Василівна, працюючи у Веєрштраса вела
власну творчу роботу. Першу невелику працю
вона написала для математичного журналу, але
вона не була надрукована через те, що до
редакції кількома днями раніше надійшла
аналогічна праця іншого автора. У цей період
Софія Василівна написала три складних
математичних праці. Перша з них називалася
«Зведення де якого класу абелевих інтегралів
третього рангу до інтегралів еліптичних», її
дуже високо оцінив професор Веєрштрас.
Друга її праця - «Про форму кільця Сатурна» —
доповнювала дослідження Лапласа з цього
питання. Третя праця— «До теорії
диференціальних рівнянь у частинних
похідних» узагальнювала відповідні
дослідження самого Веєрштраса. До
Вейерштрасса цю тему досліджував відомий
французький математик Коші. Теорема, що її
довела Ковалевська, належить до класичних,
вона увійшла до математичних курсів
університету під назвою «теорема Коші-
ПОДІЇ 1874 Р.
1874 р. Ковалевська повертається до
Петербурга. Зайняти посаду викладача
математики у вищій школі вона не могла, бо це
було жінкам категорично заборонено. Софія
Василівна змушена була відійти на деякий час
від наукової роботи. Вона поринула у
літературно-публіцистичну діяльність: писала
для газет наукові нариси і театральні рецензії.
У домі Ковалевських можна було зустріти
таких визначних учених, як Сєченов,
Менделєєв, Чебишов, письменників —
Тургенєва, Достоєвського та ін.
Ковалевська показує свої математичні праці
Чебишову. Він дав їм високу оцінку за
свіжість, глибину думок і, порадив одну з них
прочитати на VI з'їзді природодослідників і
лікарів, що мав відбутися у Петербурзі в 1879
р. Доповідь Ковалевської на тему «Зведення
деякого класу абелевих інтегралів третього
рангу до еліптичних інтегралів» вислухали з
великою увагою. Видатні вчені М. Є.
Жуковський і К. А. Тимирязєв щиро радили їй
працювати й далі в цій галузі, бо вона
«народилася для математики».
ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА СОФІЇ
КОВАЛЕВСЬКОЇ
Особливо близько зійшлася Софія Василівна Ковалевська
з письменницею Анною Шарлотою Едгрен. Вони написали
велику драму «Боротьба за щастя»,яку було поставлено на
російській сцені. У цій п'єсі вперше порушувалосьпитання
про роль робітничого класу в розвитку суспільства.
У Стокгольмі С. В. Ковалевська написала також відомий
роман «Нігілістка»і повісті «Спогади дитинства», «Сестри
Раєвські». Крім цього, Софія Василівна писала статті і
замітки на літературні та громадські теми догазет і
журналів як російських, так і закордонних.
Не отримавши можливості займатися на батьківщині наукою (мала право
тільки викладати арифметику в жіночій гімназії), Ковалевська стала
співробітничати в газеті "Новий час", виступаючи як науковий оглядач і
театральний критик. З її літературного доробку відомі повість "Нігіліст"
(1884), драма "Боротьба за щастя", сімейна хроніка "Спомин дитинства"
(1890), де авторка розказує про садибний побут 1860-х рр. про свою сестру А.
В. Корвін-Круковську (по чоловіку Жаклар), учасницю Паризької Комуни, про
Ф. М. Достоевського.
У цей час фіктивний брак Софії став справжнім. Восени 1878 року у
Ковалевських народилася донька.
Одужавши після пологів, Софія Василівна продовжує наполегливу наукову
працю, читає лекції в Лондоні, Парижі, Цюріху, викладає в Стокгольмському
університеті. Чудово зарекомендувавши себе в університеті, вона була
призначена ординарним професором і протягом 1884 - 1890 рр. прочитала 12
курсів. Крім занять педагогічною діяльністю співробітничала в журналі "Acta
mathematica", займалася науковою і літературною роботою.
"Я все моє життя не могла вирішити: до чого у мене більше схильності - до
математики чи до літератури?" , - говорила Ковалевська.
Рада університету обрала С. В Ковалевську
штатним
ординарним
Рада університету
обрала
С. В
Ковалевську штатним ординарним
професором. Шведські газети помістили
її портрети
і біографію.
професором.
Шведські
газети
її портрети
і біографію.
Професор Міттаг-Леффлер одержувавпомістили
листи
від
газетярів
Парижа,
Професор Міттаг-Леффлер одержував
Лондона і Відня з проханням надіслати
портрет
і біографію
С. В. і
листи
від газетярів
Парижа, Лондона
Відня з проханням надіслати портрет і
Ковалевської. Наступного року в Стокгольмському
університеті С.
біографію С. В. Ковалевської.
Наступного
року в Стокгольмському
В. Ковалевській запропонували читати,
крім
лекцій
з чистої
університеті С. В. Ковалевській
математики, курс лекцій з механіки. запропонували читати, крім лекцій з
чистої математики, курс лекцій з
механіки.
Поряд з читанням лекцій в університеті Софія Василівна
Поряд з читанням лекцій в університеті
наполегливо проводила дослідження.
Світову
славу
Ковалевській
Софія
Василівна
наполегливо
проводила дослідження.
принесла її фундаментальна праця «Обертання
твердогоСвітову
тіла славу
Ковалевській принесла її
навколо нерухомої точки». До Ковалевської
над цим
питанням
фундаментальна
праця
«Обертання
твердого тіла навколо нерухомої точки».
працювали Ейлер і Лагранж. Після їх До
праць
тількинадпраці
Ковалевської
цим питанням
Ейлер і Лагранж. Після їх
Ковалевської просунули впередпрацювали
розв’язання
цієї задачі.
праць тільки праці Ковалевської
просунули вперед розв’язання цієї
задачі.
У 1888 р. Паризька академія наук
оголосила третій конкурс на найкращу
працю з цієї теми з видачею премії
Бордена на три тисячі франків. Перші
дванаук
конкурси
не далитретій
очікуваних
У 1888 р. Паризька академія
оголосила
конкурс на
результатів, і премію нікому не
найкращу працю з цієї теми
з видачею
премії
Бордена
на три
присудили.
Софія
Василівна
надіслала
роботуненадали
конкурс,
узявши за
тисячі франків. Перші двасвою
конкурси
очікуваних
девіз
«Говори,
результатів, і премію нікому
нефранцузьку
присудили.приказку:
Софія Василівна
що знаєш, роби, що повинен; що буде,
надіслала свою роботу на те
конкурс,
за девіз
й буде”.узявши
На конкурс
було французьку
подано 15
праць.
Спеціальна
комісіящо
Паризької
приказку: «Говори, що знаєш,
роби,
що повинен;
буде, те й
академії
визнала,
що твір під комісія
девізом
буде”. На конкурс було подано
15
праць.
Спеціальна
«Говори, що знаєш», відмінний, що в
Паризької академії визнала,
що твір
під девізом
«Говори, що
ньому
відкрито
новий випадок.
Враховуючи
всі наукові
якості цієї
знаєш», відмінний, що в ньому
відкрито
новий випадок.
праці, комісія ухвалила присудити
Враховуючи всі наукові якості
цієїтвору
праці,збільшену
комісія ухвалила
авторові
премію:
присудити авторові твору замість
збільшену
премію:
трьох
трьох
тисяч —замість
п'ять тисяч
франків.
Ця праця
надрукована
тисяч — п'ять тисяч франків.
Ця праця
булабула
надрукована
в в
наукових записках Паризької академії
наукових записках Паризької
наук за 1889 рік.
наукакадемії
за 1889 рік.
Протягом
всього свого життя Софія
Ковалевська відстоювала своє святе право
Протягом всього свого життя
- бути вченим, професором,
дослідником
Софія Ковалевська
відстоювала
своє
святе
- бути вченим,
нарівні з чоловіками.
І їй
цеправо
вдалося.
професором, дослідником
Якщо перерахувати нарівні
всі досягнення
з чоловіками. І їй це
вдалося. Якщо перерахувати
Ковалевської, всі її успіхи
і нагороди,
всі досягнення
Ковалевської,
всі її успіхи
пригадати почесті, надані
їйі нагороди,
науковим
пригадати почесті, надані їй
світом, важко повірити,
щосвітом,
ця жінка
науковим
важко
повірити, що ця жінка прожила
прожила на Землі всього
одинодин
рік.
на Землісорок
всього сорок
рік.
Вона1891
померла
29 січня
Вона померла 29 січня
року
в 1891
року в Стокгольмі.
Стокгольмі.
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
284
Размер файла
3 483 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа