close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

В.Стефаник. Творчість.

код для вставкиСкачать
Творчий доробок Василя Стефаника
Перші твори В.Стефаника
– настроєві, пройняті тонким
ліризмом поезії в прозі
(новели “Чарівник”,
“Амбіції”, “Раненько чесала
волосся”).
Незабаром улюбленим і основним його
жанром стануть соціально-психологічні
новели.
Теорія літератури
Новела - невеликий за обсягом прозовий
епічний твір про незвичайну життєву
подію з несподіваним фіналом,
сконденсованою та яскраво
вимальованою дією.
Творчість Стефаника
поділяють на два періоди
Перший – від 1897 до 1901р.
Упродовж цього часу вийшло
друком три збірки новел:
“Синя книжечка” (1899)
“Камінний хрест”(1900),
“Дорога”(1901).
Камінний хрест
У 1905р. Побачила
світ збірка“ Моє слово”,
куди увійшли твори з
попередніх книжок. Тоді
ж, у Петербурзі, вийшла
друком книжка
перекладів новел
українського майстра.
Ознайомившись – із
ними, дуже влучно
охарактеризував стиль
новеліста Максим
Горький: “ Як коротко,
сильно і страшно пише
цей чоловік”
Максим Горький
Другий період творчості
Стефаника (1916-1933)
побачила світ збірка
“Земля”(1926), а решта його
добутку, друкованого по
журналах, з`явилася в
ювілейному виданні
«Твори» (1933). Крім того,
митець залишив величезне
листування, яке має не
менше духовне значення,
аніж новели ( «Моя
література, - писав він, - у
моїх листах»).
Богдан Лепкий ( зі спогадів про В.Стефаника ):
“Робота коштувала йому
багато сил і нервів. Як
писав, то ходив марний, ніби
сам переживав те все, що
пише. Не тим ставав.
Маломоновим, скупченим у
собі, робив враження хворого
чоловіка. На такі малі твори
(розмірами малі), як він
давав, могло йому вистачити
сил і нервів, на велику
повість - ні”.
Кожна його новела – це
ніби стримано, а насправді
вельми напружено описана
людська трагедія: картини
смерті або її очікування,
образи бідності, безнадійної
самотності. Зовнішні події та
вчинки персонажів відходять
на задній план, натомість
виражаються настрої й
переживання, викликані
цими подіями. Дія
розгортається прямо на
наших очах, як у
драматичному творі.
Герої Стефаника –
звичайні селяни, нерідко
селянські діти. У центрі
уваги митця – покутське
село в австро-угорській
ярмі, у пеклі Першої
світової війни, під
польською окупацією.
Змінюються обставини, але
незмінним залишається
море народних сліз, поту й
крові.
Така проблематика творів досі викликає дискусії
літераторів: доcі за звичкою вважають Стефаника
традиційним письменником реалістом, інші доводять, що
він – послідовний модерніст. Усе стає зрозуміло, коли
враховувати специфіку письма новеліста. Річ у тім, що
Стефаник започаткував в українській літературі
експресіонізм. А цей стиль передбачає поєднання двох
пластів у творі – зовнішнього й внутрішнього. Цю
унікальну особливість таланту письменника прозорливо
зауважив ще Іван Франко.
“Та хіба ж Стефаник малює
саму нужду селянську?.. Ні, ті
трагедії й драми, які малює
Стефаник, мають небагато
спільного з економічною
нуждою; се трагедії душі,
конфлікти та драми, що можуть
повторитися в душі кожної
людини, і власне, у тім лежить
їх велика сугестивна сила, їх
потрясаючий вплив на душу
читача”.
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
632
Размер файла
3 269 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа