close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентация

код для вставкиСкачать
Максим Горький
(Пєшков Олексій Максимович)
(1868 -1936)
“Буревісник
революції”,
засновник методу
соціалістичного
реалізму,
прозаїк, драматург,
громадський діяч
“В совершенствовании человека – смысл жизни…»
Дитинство
Народився в Нижньому Новгороді в сім'ї столяра
Максима Савватовича Пєшкова (1839 - 1871).
Олексій рано осиротів (батько помер від холери,
доглядаючи за хворим сином,) і йому довелося жити в
будинку свого діда Каширіна (батька матері, Варвари
Василівни Каширіної).
З 11 років був змушений працювати на важких
роботах, працював буфетним посудником на пароплаві,
учнем в іконописній школі, пекарем і т. ін.
Про цей період свого життя розповідає в перших двох
книгах автобіографічної трилогії “Дитинство”, “В людях”,
“Мої університети”
Музей-квартира М.Горького в
Нижньому-Новгороді. Експозиція
відтворює 1901-1904рр.
Творчість
На межі 1890—1900-х рр. Горький
пише низку творів у
неоромантичній манері («Стара
Ізергіль», «Пісня про Сокола»,
«Пісня про Буревісника» тощо).
Горький - романтик
“Стара Ізергіль”
Фото 1900 р.
1899 р. у Петербурзі
Горький знайомиться з
В.Вересаєвим, а згодом, у
Москві, з Л.Толстим,
Л.Андреєвим, А.Чеховим,
І.Буніним, А.Купріним.
З М.Телешовим та І.Буніним
М.Горький і Л.М.Толстой
в Ясній Поляні. 1900 р.
З Антоном Чеховим
1902 р. у Московському
художньому театрі була
поставлена його соціальнофілософська п'єса «На дні».
Підкреслено реалістично
змальовуючи у ній життя так
званих «декласованих
елементів» — злидарів, які
животіють у нічліжці, Горький
стверджував гідність та честь
людини, що не втрачаються
навіть «на дні» суспільства.
Високою гуманістичною вірою в
людину сповнені слова одного з
мешканців нічліжки:
«Людина — це звучить гордо!».
Горький про Леніна
«Ленин
был человеком
громадного значения. Только
история будет иметь
возможность его оценить.
Он был великим
государственным деятелем и
великим человеком. Я считаю
честью, что я мог быть его
другом!»
Так писав Горький у 1934 році, але
спочатку були “Несвоєчасні думки”.
М.Горький з А.Чеховим
у Ялті
На початку ХХ століття слава Горького
стрімко зростає. 1902 р. його навіть обрали
академіком. Однак за «височайшим
повелінням» результати виборів було
скасовано. Ця подія набула розголосу в
середовищі російської інтелігенції. На знак
протесту проти дискримінації письменника
А.Чехов і В.Короленко відмовилися від
звання почесного академіка..
Роман “Мати”
Під впливом революційних подій 1905—
1907 рр. був написаний роман «Мати»
(1907), в якому комуністична ідеологія
пізніше вбачала високий взірець
літератури «соціаластичного реалізму»,
що на нього мають «рівнятися»
радянські письменники. Як позитивні
герої доби у цьому творі змальовувалися
революціонер Павло Власов та його
мати. Революційно налаштовані читачі
захоплено зустріли роман
Після лютневої революції 1917 р.
Горький завершує роботу над
автобіографічною трилогією
(романи «Дитинство», «В людях»
та «Мої університети»), бере
участь у виданні газети «Новая
жизнь», де друкує запальні
публіцистичні статті
(«Несвоєчасні думки»).
1921 р. розпочався період
еміграції.
В.І.Ленін в гостях у М.Горького
на острові Капрі в Італії
Письменник жив у
Німеччині, Італії,
Чехословаччині,
працював над романом
«Справа Артамонових» та
епопеєю «Життя Кліма
Самгіна»
1931 р. він вирішив
повернутися на
батьківщину.
Будинок М.Горького в Москві.
Колишній маєток Рябушинського
Родина
З дружиною Катериною
та сином Максимом
М.Горький з онучками
З другою дружиною актрисою
М.Андреєвою
За версією літературознавця А.Баркова,
М.Ф.Андреєва та М.Горький були
прототипами Маргарити й майстра в
романі М.Булгакова “Майстер і Маргарита”
Після Горького…
Біля могили М.Горького
“ Для меня Горький – вся
Россия. Как я не могу
представить себе Россию без
Волги, так я не могу
представить, что в ней нет
Горького.
Это был человек,
определяющий эпоху.”
Костянтин Паустовський
Песня о Буревестнике
Над седой равниной моря ветер тучи собирает. Между тучами
и морем гордо реет Буревестник, черной молнии подобный.
То крылом волны касаясь, то стрелой взмывая к тучам, он
кричит, и - тучи слышат радость в смелом крике птицы.
В этом крике - жажда бури! Силу гнева, пламя страсти и
уверенность в победе слышат тучи в этом крике.
Чайки стонут перед бурей, - стонут, мечутся над морем и на
дно его готовы спрятать ужас свой пред бурей.
И гагары тоже стонут, - им, гагарам, недоступно наслажденье
битвой жизни: гром ударов их пугает.
Глупый пингвин робко прячет тело жирное в утесах... Только
гордый Буревестник реет смело и свободно над седым от пены
морем!
Все мрачней и ниже тучи опускаются над морем, и поют, и
рвутся волны к высоте навстречу грому.
Гром грохочет. В пене гнева стонут волны, с ветром споря.
Вот охватывает ветер стаи волн объятьем крепким и бросает их
с размаху в дикой злобе на утесы, разбивая в пыль и брызги
изумрудные громады.
Буревестник с криком реет, черной молнии подобный, как
стрела пронзает тучи, пену волн крылом срывает.
Вот он носится, как демон, - гордый, черный демон бури, - и
смеется, и рыдает... Он над тучами смеется, он от радости
рыдает!
В гневе грома, - чуткий демон, - он давно усталость слышит,
он уверен, что не скроют тучи солнца, - нет, не скроют!
Ветер воет... Гром грохочет...
Синим пламенем пылают стаи туч над бездной моря. Море
ловит стрелы молний и в своей пучине гасит. Точно огненные
змеи, вьются в море, исчезая, отраженья этих молний.
- Буря! Скоро грянет буря!
Это смелый Буревестник гордо реет между молний над ревущим
гневно морем; то кричит пророк победы:
- Пусть сильнее грянет буря!..
Яким Горький бачив майбутнє
И предо мной развертывается грандиозная картина земли,
изящно ограненной трудом свободного человечества в
гигантский изумруд. Все люди разумны, и каждому
свойственно чувство личной ответственности за все,
творящееся им и вокруг него. Повсюду города-сады -
вместилища величественных зданий, везде работают на
человека покоренные и организованные его разумом силы
природы, а сам он - наконец! - действительный властелин
стихий. Его физическая энергия не тратится больше на грубый,
грязный труд, она переродилась в духовную, и вся мощь ее
направлена к исследованию тех основных вопросов бытия, над
решением которых издревле безуспешно бьется мысль,
расшатанная, раздробленная необходимыми усилиями
объяснения и оправдания явлений социальной борьбы,
измученная неизбежной в мире этих явлений драмой признания
двух непримиримых начал.
Афоризми Горького
И в грязи человек бывает чище того, кто в шелках гуляет...
Книги читай, однако помни - книга книгой, а своим мозгом
двигай.
Когда труд - удовольствие, жизнь - хороша! Когда труд обязанность, жизнь - рабство!
Жизнь всегда будет достаточно плоха для того, чтобы желание
лучшего не угасало в человеке.
День - это маленькая жизнь, и надо прожить ее так, будто ты
должен умереть сейчас, а тебе неожиданно подарили еще
сутки.
В совершенствовании человека - смысл жизни...
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
24
Размер файла
928 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа