close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Культура Киевской Руси

код для вставкиСкачать
Культура Київської
Русі
за часів роздробленості
Підготував Федоренко Петро Якович, учитель
історії
Сушківського навчально-виховного комплексу
“Дошкільний навчальний закладзагальноосвітня школа І-ІІступенів”
Канівської районної ради
Визначення культури
Культура
матеріальна
духовна
1. Що відноситься до матеріальної культури?
2. Що відноситься до духовної культури?
Система створених людиною матеріальних
та духовних цінностей на певному
історичному етапі.
План уроку
1.Особливості культури
Древньої Русі.
2. Усна народна творчість.
3. Писемність та грамотність.
4. Література.
5. Архітектура та живопис.
6. Художнє ремесло.
Особливості культури
Київської Русі
Основу давньоруської культури складала спадщина східних
слов'ян.
Давньоруська культура ввібрала в себе культурні
досягнення народів, що проживали в складі Русі та побіля
неї.
Великий вплив на руськую культуру мала Візантія, особливо
після прийняття християнства.
Роблячи свої творіння, давньоруські майстри не стали
сліпо копіювати своїх візантійских учителів, вони
намагались відобразити в них думки та потреби руського
народу.
Головним мотивом давньоруського мистецтва
був патріотизм, заклик до об'єднання народних
сил проти зовнішніх ворогів.
Усна народна творчість
Що ми розуміємо під
терміном УНТ?
Пісні
Билини
Сказання
О. Васнєцов. Три богатирі.
Из того ли то из города из Мурома,
Из того села да Карачарова
Выезжал удаленький дородный
добрый молодец.
Он стоял заутреню во Муроме,
Ай к обеденке поспеть хотел он в
стольный Киев-град.
Дай подъехал он ко славному ко
городу к Чернигову.
У того ли города Чернигова
Нагнано-то силушки черным-черно,
Ай черным-черно, как черна ворона.
Так пехотою никто тут не
прохаживат,
На добром коне никто тут не
проезживат,
Птица черный ворон не пролётыват,
Серый зверь да не прорыскиват.
Ви впізнали уривок?
Літописання
Кожне велике місто
вело свій літопис.
Вражда межи князів
приводила до того,
що в літописах
спотворювались
окремі події.
Величезну роль для
нашої історії
відіграла написана
на початку 12 ст.
монахом Нестором
«Повість Минулих
літ».
Сторінка з
літопису
Літопис – щорічний
запис подій
Нестор
Писемність та
грамотність
Алфавіти кирилиця та глаголиця
Писемність у східних
слов'ян зародилась до
прийняття християнства.
Слов'янську азбуку
створили візантійські
монахи Кирило та
Мефодій. При церквах та
монастирях були
відкриті школи.
З'являються перші
рукописні книги.
Мініатюра
з рукописної книги.
Писемність та грамотність
Грамотність була
поширена не лише
серед феодалів, але й
серед міщан та селян.
Про це розповідають
численні берестяні
грамоти, а також
надписи-граффіті на
стінах.
Граффіті – древні написи
побутового характеру,
малюнки, надряпані на стінах
будівель та ін.
Граффіті
Берестяні грамоти
Від Гостяти до Василя.
«Що мені дав батько та
родичі дали впридачу,
то за ним я й жив.
А теперь, одружившись
на новій жінці, мені він
не дає нічого.
Ударивши по руках (в
знак нових заручин),
він мене прогнав, а
іншу взял в жінки.
Приїзжай, зроби
милість»
Берестяні грамоти
Архітектура й живопис
Скандинавські
історики називають
Русь країною міст.
Літописи повідомляють про 24 міста
в Київській Русі.
Найбільше з них
– Київ.
Місто київського
князя Ярослава
Мудрого оточували
високі земляні вали
загальною
протяжністю 3,5 км.
План Києва в середині XII ст.
Золоті ворота
в Києві
Золоті ворота були
головним в'їздом в Київ.
Це – потужна бойова
башта з церквою
Благовіщення, що
надбудована над нею,
яка викликала
захоплення сучасників та
навіювала жах на
ворогів своєю
неприступністю.
Тут знаходився парадний в'їзд "в
град Ярослава".
Софійський собор в Києві.
XI століття.
Софійський собор був
побудований за зразком
візантійського.
В плані храму основу
складав хрест, створений
основним та боковими
нефами.
Центральний купол
оточували розміщені трішки
нижче чотири середніх
куполи, за якими ще нижче
стояли вісім малих. Так
однокупольний
візантійський храм
перетворювався в
багатокупольну піраміду.
Реконструкція.
Софійський собор в Києві. 1017—1037. Загальний вигляд
Архітектура і живопис
Собор Святої Софії
розташований в
самому центрі міста.
Збереглись і через
віки дійшли до нас
260 кв.м. мозаїк та 3
тисячі кв.м. фресок.
Мозаїка – картина із вдавлених в
сиру штукатурку скловидних
камінчиків (смальти)
Фреска – картина,
написана водяними
фарбами по сирій
штукатурці
Мозаїки Софійського
собору в Києві
Іконопис
Ікони зазвичай писалися на
липовій дошці.
Специфіка іконописного
мистецтва:
Адріан святий. Фреска
Софійського собору в Києві
Фігури зображалися
плоскими та нерухомими,
використовувались
особлива система
зображення простору
(обернена перспектива),
позачасове зображення,
фігури не дають тіней,
світіння навколо голови у
вигляді круга (німб).
Іконопис
Щоб беззастережно
дотримуватись
канону, іконописці
користувались у
вигляді зразків або
древніми іконами,
або іконописними
оригіналами.
Канон – збірник
положень, норм, правил.
Іоанн Златоуст. Мозаїка
Софійського собору в Києві .
Міг бути “лицевим” та
“словесним”
Софіївський собор в Новгороді
В Новгороді, другому за
значенням та величині
місті Київської держави,
в 1052р. побудований
собор Св. Софії.
Побудована Софія
Новгородська в
основному з каменю, і
лише арки порталів та
віконних отворів
викладені з цегли, а стелі в
інтер'єрі - частково із
каменю, частково із
цегли.
Головний православний храм
Великого Новгорода, створений
в 1045—1050 роках.
Художнє ремесло
Гривня Владимира Мономаха
Епоха Київської Русі
ознаменувалась розквітом
художніх ремесел, серед
яких почесне місце займала
обробка металів, зокрема
ювелирна справа, центром
розвитку якої став Київ.
Основи металевих виробів
виготовлялись за допомогою
техніки лиття, яку
використовували для
створення як унікальных
творінь, так і виробів
масового використання. Для
перших використовували
воскові моделі, для других –
кам'яні формочки.
Художнє ремесло
Воїн в обладунках
Сережкапідвіска
ХІ-ХІІІ ст.
Шолом
Ярослава
Всеволодовича
Кольчуга - захисний
обладунок із нанизаних
одне на одного
залізних кілець.
Зернь
Дрібні золоті чи
срібні кульки
(діам. від 0,4 мм),
котрі напаюються
в ювелірних
виробах на
орнамент. Зернь
створює ефектний
вигляд, гру світла
й тіні.
Сережкапідвіска
Намистина,
прикрашена
зерню
Скань
Скань (от др.-рус. скать — звивати, зкручувати),
філігрань — вид ювелірної техніки: ажурний чи
напаяний на металевий фон орнамент з тонкого
золотого, срібного чи медного дроту, гладенького чи
скрученого у мотузочки. Вироби із скані часто
доповнюються зерню (маленькі срібні чи золоті кульки)
та емаллю.
Перегородчата емаль
Колти із
зображеннями
птахів по
сторонах
«дерева життя»
та дрібний
ланцюжок з
бляшок для
кріплення
колтів. Золото.
Перегородчата
емаль. XII ст.
Список використаних джерел:
Література:
1. Вовк Ю. Й. Історія України в художньоісторичних образах з найдавніших часів до
середини XVI ст. – С. 148 – 155.
2.Смолій В. А., В. С. Степанков. Історія України:
Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./ К.:Генеза, 2007. – С.103-109.
3. Асєєв Ю. С. Мистецтво стародавнього Києва. –
К., 1969.
4. Давня історія України:У 3-х т. – Т. 3: Слов‘яноРуська доба. – К., 2000.
Інтернет-ресурси:
- http://poznayko.at.ua/load/25-2-2
- http://metodportal.net/node/1353
Документ
Категория
Презентации по истории
Просмотров
99
Размер файла
2 287 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа