close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Бронх. астма

код для вставкиСкачать
Доц. Боб А. О.
Сучасні аспекти
лікування
бронхіальної астми
Епідеміологія захворювання.
Бронхіальна астма (БА) посідає
одне з найперших місць у структурі
алергічних захворювань .
Поширеність БА в Західній та
Центральній Європі сягає близько
8,5 % серед дорослого населення і
14 % серед дитячого населення,в
Росії коливається від 2,2 до 5-7%.В
Україні сьогодні зареєстровано
більш як 300 тисяч хворих на
бронхіальну астму.
Поширеність бронхіальної астми у світі
(2010)
• ■: >10,1
■:
■:
■:
■:
7,6—10,0
5,1—7,5
2,5—5,0
2,2—5-7
Хворі на бронхіальну астму:
• На бронхіальну астму хворіли
такі знамениті люди ,як
Наполеон Бонапарт, Петро І,
Людвіг ван Бетховен,
президенти США Теодор
Рузвельт також, Білл Клінтон,
Елізабет Тейлор,Шерон Стоун,
Софія Ротару, Девід Бекхем.
ВООЗ і Європейська академія
алергології та клінічної імунології
оприлюднили на сьогодні прогнози,
згідно з якими до 2030 року
практично кожна людина матиме те
чи інше алергійне захворювання.
Тобто шанс рано чи пізно отримати
бронхіальну астму є у чималої
кількості людей.
Фактори ризику бронхіальної
астми:
•
•
•
люди, чиї батьки страждали від
певних алергійних захворювань;
ті, хто часто хворіє на застудні
захворювання;
ті, хто часто потрапляє або й
постійно перебуває в стресових
ситуаціях. Стан хронічного стресу
дестабілізує психоемоційні функції
людини і за такої ситуації будь-яке
захворювання, закладене
природою, швидше прогресує.
GINA
З кожним роком захворюваність на БА
збільшується. За визначенням
«Глобальної ініціативи з бронхіальної астми»
(Global Initiative For Asthma, GINA),
проблема цієї хвороби залишається однією
з найважливіших у галузі медицини. З
точки зору експертів GINA лікування
бронхіальної астми повино досягати таких
цілей,як підтримання контролю над
астмою,збереження фізичної активності
пацієнтів та ефективне попередження
загострень бронхіальної астми.
Клінічний розбір хворої
•
•
•
•
Чернецька Анжела Миколаївна
Вік -48 р. 1962 р.н.
Адресса-м.Тернопіль.
Професія- завідувач архівом
• Останє загострення було у січні
2011 року лікувалася стаціонарно з
20.01 по 02.02.11р в
пульмонологічному відділені
Тернопільської університецької
лікарні .
Скарги:
• на щоденні приступи ядухи 3-4 рази
на добу переважно в ранковий час,
що погано знімалися
сальбутамолом; задишку при
фізичному навантаженні,
малопродуктивний кашель,
періодичне підвищення
артеріального тиску, збільшення
маси тіла за останні півроку,
зниження зору.
Обтяжений алергологічний анамнез: з
дитинства відмічала:
Харчову алергію на цитрусові і
червоні фрукти
Побутові алергени (домашній пил)
На пилок рослин (весняно-літній
період)
Анамнез захворювання:
прогресування захворювання на фоні
базисної терапії
Дебют захворювання виник в 24 роки
з 1995 по 1999 рік хвора 5 разів була
шпиталізована у ВАІТ з астматичним
статусом.
з 1999 року хворій були призначенні
інгаляційні глюкокортикостероїди
• з лютого 2010 року хвору турбували
щоденні по 4-6 рази на день
приступи ядухи переважно в
ранковий час. Хвора була в розпачі
,що змусило її після саціонарного
лікування перйти на щодене
самостійне внутрішньовенне
введення дексаметазону – 4мг.,
та еуфіліну -2% 5-10 мл.
Загальний стан хворої середньої
тяжкості, обумовлений :
• бронхообструктивним синдромом (експіраторна задишка,
•
•
•
•
дистанційні свистячі хрипи, аускультативно жорстке
дихання з подовженим видихом, та розсіяні сухі хрипи)
синдромом гіперпневматизації легеневої тканини
(бочкоподібної форми грудна клітка ,міжреберні проміжки
розширені,реберний кут близький до горизонтального,
перкуторно над легенями коробковий звук )
синдромом легеневої недостатності за обструктивним типом
( зниження ОФВ1 – 53%, індексу Тіффно і зниження ПОШ )
гіпертензивний синдром ( підвищення АТ, ураження органів
мішеней )
екзогенного гіперкортицизму ( місяцеподібне
облииччя,збільшення маси тіла).
Лабораторно – інструментальна діагностика
Загальний аналіз крові
Показники
При поступленні(25.01.11р.)
При виписці
( 01.02.11р )
Еритроцити,1012
4,11
4,3
Гемоглобін,г/л
130
134
КП
0,9
0,9
Лейкоцити,109
7,9
5,8
Еозинофіли,%
7
5
Паличкоядерні,%
8
6
Сегментоядерні,%
58
49
Лімфоцити,%
25
32
Моноцити,%
6
8
ШОЄ,м/г
24
14
Спірометрія ( 21.01.11р )
Показники
Результати
Бронходилятаційна проба
ФЖЄЛ
67%
75%
ОФВ1
53% ( 80-95% )
61%
Індекс Тіффно
79% (70-80% )
81%
ПОШ вид
62% (70-75%)
68%
МОШ- 50%
54%
59%
МОШ-25%
53%
56%
ЖЄЛ
41%
48%
МВЛ
52%
57%
Заключення : проба з бронхолітиком позитивна.
Рентгенографія органів грудної
клітки
• Легеневі поля підвищеної
пневматизації, корені розширені
деформовані , явища дифузного
пневмофіброзу
Алерготестування:
•
•
•
•
•
Ротаційний прік-тест
Сенсибілізація до алергенів
цитрусові ++
полок берези ++; вільхи ++; лугова
тимофіївка ++;
домашній пил +++
• Загальний Ig E 350 МО/мл ( N 100 )
Електрокардіографія:
• висновок: ритм синусовий,
правильний Дифузні зміни в
міокарді
Ехокардіографія (25.01.11р)
Аорта 3.6 см ( 2,0- 3,7см ) , не
розширена, АК – N,
ЛП 3,6 ( 1,9- 4,0см )- не
збільшений, МК- N, стінки не
потовщені, нормокінез.
ПШ 2,5см (0,9- 2,6см ) – в N.
легенева гіпертензія в N,
ФВ – 62%
Клінічний діагноз :
• Бронхіальна астма , важкий
•
персистуючий перебіг,загострення
середнього ступеня
важкості,неконтрольована,
гормонзалежна форма. Емфізема.
Дифузний пневмофіброз. ЛН ІІ ст.
Вторинна гіпертензія ІІ ст. СН- І ст.
Екзогенний гіперкортицизм. Незріла
ускладнена катаракта обох очей.
Клінічні критерії
діагностики БА
Синдром бронхіальної обструкції
• Приступи ядухи
• Експіраторна задишка
• Кашель
• Відчуття стиснення в
грудях
• Дистанційні свистячі
хрипи
• Бочкоподібна форма грудної
клітки
• Ортопное
• Дихання за участю допоміжної
мускулатури грудної клітки
• Коробковий звук при перкусії
• Жорстке дихання,
розсіяні сухі
хрипи
Важливі аспекти анамнезу
• алергічні реакції
в минулому
• спадковість
• добова та сезонна
варіабельність симптомів
• професійні особливості
Можливості пікфлоуметрії
• Дозволяє верифікувати діагноз
на ранніх етапах.
• Визначити:
- зворотність бронхіальної
обструкції;
- важкість перебігу бронхіальної
астми;
- загострення астми;
- ефективність
призначеного
лікування.
Критерії порушення
ФЗД при спірометрії
зниження об'єму
форсованого
видиху за першу секунду
( ОФВ1) < 80 % від належних;
виражена зворотність
бронхіальної обструкції - ОФВ1 >
15 % (або і 200 мл) за
результатами фармакологічної
проби з В2-агоністом короткої дії;
зниження індексу Тіффно < 70%.
Алергологічні дослідження
Аплікаційні проби
• еозинофілія крові
(більше 5 %)
• визначення
підвищення рівня
Ig E крові (в нормі 100 МО)
• дослідження харкотиння –кристали
Кушмана, Шарко – Лейдена
Алергологічні шкірні ротаційні
• прік-тести
Інтермітуюча БА
•
•
•
•
•
Короткі загострення
Напади ядухи рідше
1 на тиждень
Нічні напади не частіше 2 на місяць
ПОШвид або ОФВ1 > 80%
Добові коливання
ПОШвид. > 20%
Перебіг
захворювання
Клінічні дані
Симптоми>1 на
Легка
тиждень але <1
персистуюча БА
разу на день.
Нічні симптоми >2
на місяць
Середньої
Щоденні симптоми.
тяжкості
Нічні симптоми >1
персистуюча БА
на тиждень.
Активність
обмежена
Показники ФЗД
ПОШвид або
ОФВ1<80%.
Добові коливання
ПОШвид. 20-30%
ПОШвид або
ОФВ1 > 60%
але<80%.
Добові коливання
ПОШвид. > 30%
Постійні і тривалі
ПОШвид або
Тяжка
денні та нічні
ОФВ1 < 60% від
персистуюча БА
симптоми.Тяжкі
належних
загострення. Значне
обмеження
Рівні контролю БА
Характерист
ика
Контрольов
аний
перебіг
Частковий
контроль
Неконтрольовани
й перебіг
Денні
симптоми
Немає (<2
раз на
тиждень)
>2 раз на
тиждень
Обмеження
активності
немає
Будь- коли
3 або більше ознаки
часткового
контролю у будьякий тиждень
Нічні симптоми немає
Будь- коли
Застосування
бронхолітиків
немає (<2
раз на
тиждень)
Будь- коли
ФЗД
Нормальні
показники
<80% від
належного
Загострення
немає
1 раз чи
менше на
рік
Будь- коли
Стандарти лікування
бронхіальної
астми
• Бронхіальна астма належить до
захворювань,яке повністю
вилікувати поки що
неможливо.Основна мета
лікування-це підтримка нормальної
якості життя. Клінічні дослідження
свідчать-якщо приймати належні
ліки і правильно себе поводити,
можна жити нормальним життям і
майже не відчувати проявів
хвороби.
Медикаментозну терапію
хворих на БА
проводять з
використанням різних
шляхів введення
препаратів інгаляційного,
перорального та
парентерального.
Найбільшу перевагу
має інгаляційний шлях
Контролюючі медикаменти.
• ∙Бронхолітики швидкої дії (інгаляційні β2•
•
•
•
•
агоністи, або холінолітики)
∙Бронхолітики пролонгованої
дії(інгаляційні β2-агоністи пролонгованої
дії,ксантини пролонгованої дії );
∙Інгаляційні глюкокортикостероїди(ГКС);
∙Антилейкотрієнові препарати;
∙Метилксантини ;
∙Системні ГКС.
Ступінчастий підхід до фармакотерапії
хворих на БА згідно наказу МОЗ
України №128 .
• Інтермітуюча
бронхіальна астма.
• Лікування
здійснюється за
потребою при
приступах ядухи:
інгаляційні β2-агоністи
короткої дії :
• Сальбутамол
(вентолін),одна доза
якого містить 100 мкг
діючої
речовини.Ефект
розвивається не
пізніше ніж через 1015 хв. Повторювати
інгаляцію можна до 6
раз на добу.
Дія β2-агоністів короткої дії:
• стимулюють β2-адренорецептори ;
• розслаблюють гладку мускулатуру
•
•
та зменшують набряк слизової
оболонки бронхів;
знижують гіперреактивність
дихальних шляхів;
зменшують викид медіаторів
запалення.
• Беродуал-
•
комбінація
фенотеролу(50)та
іпратропіуму
броміду(20мкг).
Максимальна
кількість інгаляцій
на добу складає не
більше 4.
Легка персистуюча бронхіальна
астма.
Включає симптоматичну терапію
та контролюючий препарат.
Сюди крім β2-агоністів короткої дії
обов’язково додають Бронхолітики
пролонгованої дії та низькі дози
інгаляційних ГКС.
Зокрема серед β2-агоністів
пролонгованої дії використовують
сальметерол(серевент),формотерол
(зафірон).
1 доза зафірону містить 12 мкг
формотеролу
1 доза сальметеролу-50 мкг діючої
речовини,застосовується по 1 дозі
1-2 рази на добу.
З інгаляційних ГКС
використовують
беклазон, будесонід,
пульмікорт
Проте максимальна добова
доза не повинна
перевищувати 500 мкг.
Фліксотид евохалер містить 50,125,чи 250 мкг
діючої речовини в одній дозі.
Середньої тяжкості персистуюча
бронхіальна астма.
• Лікування -
симтоматична терапія
плюс один або два
контролюючі засоби.
Рекомендується поєднаний
прийом інгаляційних ГКС в
середніх дозах та
інгаляційних β2-агоністів
пролонгованої дії.
Серетид-комбінація
сальметеролу і
флутиказону-50/100,
50/250,або 50/500 в
дискусі.
Необхідно пам’ятати, що
добова доза
інгаляційних ГКС не
повинна перевищувати
1000 мкг.
Можлива комбінація інгаляційних
ГКС в з модифікаторами
лейкотриєнів; або з ксантинами
пролонгованої дії (теофілін).
• Антилейкотрієнові
препарати —нові аспекти
лікування БА. Представниками
даних засобів є сингуляр і
монтелукаст. Антагоністи
лейкотрієнів розглядаються як
найбільш перспективні
профілактичні засоби у зв'язку
з вираженими протизапальною
та бронходилатуючою діями, а
також здатністю призупинити
прогресуючу гіпертрофію
гладких м'язів бронхів.
Тяжка персистуюча бронхіальна
астма.
• Лікування даного ступеня
важкості включає:
симптоматичну терапію та
два або більше
контролюючі засоби: β2агоніст короткої дії,інгаляційні
ГКС+β2-агоніст пролонгованої
дії.
• Препарати
симбікорт(поєднання
будесоніду з
формотеролом160/4,5мкг),
пульмікорт(1 доза
якого містить 200мкг
будесоніду)
застососовуються в
добовій дозі від 1000
до 2000 мкг.
Одним з найновіших введень програми
GINA є концепція SMART (Symbicort
Maintenance and Reliever Therapy), яка
базується на застосуванні
комбінованого препарату Симбікорт
в якості головного лікарського
середника, а також для зняття
приступів астми.Дія подібної схеми
терапії вже провірена і доказана в
умовах стаціонару і використовується
у випадку нашої хворої.
• У разі необхідності при
тяжкій неконтрольованій
БА з щоденним
обмеженням активності з
частими загостреннями
додатково довготривало
призначають пероральні
ГКС в мінімально можливих
для досягнення ефекту
дозах.
Побічні ефекти системних ГКС:
•
•
•
•
•
•
•
•
•
∙ артеріальна гіпертензія;
∙ поява кушингоїдного синдрому;
∙ остеопороз;
.пригнічення функції наднирників;
∙ ульцерогенний ефект;
∙ гіперглікемія;
∙ психози, емоційна лабільність;
∙катаракта;
∙орофарингеальний кандидоз,
дисфагія.
Бронхіальна астма , важкий
персистуючий перебіг,загострення
середнього ступеня
важкості,неконтрольована,
гормонзалежна форма. Емфізема.
Дифузний пневмофіброз. ЛН ІІ ст.
Вторинна гіпертензія ІІ ст. СН- І ст.
Екзогенний гіперкортицизм. Незріла
ускладнена катаракта обох очей.
ЛІКУВАННЯ ХВОРОЇ
• 1 Сімбікорт 160/4.5 по 2 інгаляції 2
•
•
•
рази на добу
2 Пульмікорт 500мкг 2 рази на добу
за допомогою небулайзера
3 Неофілін 300мг 2 рази на добу
4 Сальбутамол при потребі
ЛІКУВАННЯ ВТОРИННОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
• Еналозид 12.5/10 мг 1 раз на добу
Витрати на лікування
Дексаметазон
4мг-1мл
Еуфілін2%5мл
0.9%NaCl,
Система для
в/в ін’єкцій
(хвора)
Пульмікорт
пор. д/інг.
100 доз по
100 мкг
Симбікорт пор.
д/інг.
120 доз по
160/4,5 мкг
Сальбутамол
100 мкг
аер.д/інг.
200 доз по 100 мкг
1
2
4
2
Вартість
22,95грн.
217грн.
190 грн.
19,54грн.
Вартість 1 дози
22,95грн.
2,17грн.
1,58грн.
0,1 грн.
Вартість 1 дня
лікування
22,95 грн.
4,34 грн.
6,32грн.
0,2 грн.
Вартість 1
місяця
лікування
688,5 грн.
130,2грн.
189,6грн.
6 грн.
Вартість 1 року
лікування
8262 грн.
1562,4грн.
2275,2грн.
72 грн.
Всього:
8262 грн.
Рекомендована
кількість
доз на добу
3909,6 грн.
Небулайзер
( від лат. nebula - туман,
“туманоутворювач”) пристрій, що перетворює
розчин лікарського
препарату на
дрібнодисперсний
аерозоль, для його
розпилення та доставки у
дихальні шляхи.
Інгаляційна (небулайзерна) терапія є
ефективним методом лікування бронхіальної
астми і визнана в усьому світі.
Інгаляційне
введення
лікарських засобів
– найбільш
ефективний метод
доставки
препарату в “ locus
morbi “
Особливості небулайзерної терапії
-
висока концентрація
медикаментів у
дихальних шляхах при
незначній загальній
кількості препарату;
-
низький рівень
концентрації
медичного препарату в
організмі
При небулайзерній терапії виключається ефект “ firstpass “ ( першого проходу ) та зниження активності
препарату в печінці навідміну від:
• інгаляторів;
• таблетованих та інших форм медичних
препаратів;
• інгаляцій;
Основні напрямки застосування небулайзерної терапії:
– копування гострого нападу
ядухи при бронхіальній астмі;
– базисна терапія
бронхіальної астми та
хронічного обструктивного
захворювання легень;
- муколітична терапія.
Інгаляційна небулайзерна терапія
дозволяє досягнути наступних результатів:
•покращення дренажної функції дихальних шляхів;
•санації дихальних шляхів і бронхіального дерева;
•зменшення набряку;
•купування бронхоспазму ;
•впливу на місцеві імунні реакції респіраторного
тракту;
•покращення регенерації та мікроциркуляції слизової
оболонки дихальних шляхів
Небулайзерній терапії відводиться важливе
місце в лікуванні та реабілітації хворих із
бронхіальною астмою на всіх етапах надання
медичної допомоги.
Вона може
застосовуватися як при
стабільному перебігу
бронхіальної астми, так і
при її загостренні
СПЕЛЕОТЕРАПІЯ
• Спелеотерапія в
перекладі з
латинскої означає
«лікування
печерою».
• Спелеотерапія це
один із
стародавніших
аеротерапевтичних
методів лікування
бронхіальної астми в
умовах соляних
печер.
• Ефект спелеотерапії пов’язаний с особливою чистотою
повітря соляних печер, відсутністю в ньому бактерій,
алергенів, промислових забруднень. Температура
повітря цілий рік складає 8–10 градусів вище нуля по
Цельсію.
• Рекомендовані щоденні процедури від 2 до 12
год,.Тривалість курса повинна складати не меньше 3-х
тиж.
• Сьогоднішня статистика показує, що спелеотерапія
дозволяє покращити стан: при бронхіальній астмі
легкого ступеню — в 99%, при бронхіальній астмі
середнього ступеню тяжкості — в 82% при тяжкому
перебігу — в 42,8%. У переважній більшості пацієнтів,
які проходили курси лікування спелеотерапією,
стійкий ефект зберігається від 2-х років і більше
Дякуємо за увагу!
Будьте здорові !
Документ
Категория
Презентации по химии
Просмотров
48
Размер файла
10 118 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа