close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Українська художня культура

код для вставкиСкачать
Скульптура ХІХ ст.
Пам'ятники-символи Києва
Іван Мартос – найвизначніший скульптор епохи
класицизму
Леонід Позен – основоположник української жанрової
станкової скульптури
Меморіальні скульптури Львова
Пам'ятник князю Володимиру в Києві
Важливу роль у
мистецтві класицизму
відігравала
монументальна
скульптура.
На вулицях і площах міст
почали встановлювати
пам'ятники, завдяки
чому мистецтво
скульптур набуло
громадського значення
Яскравий приклад
класицизму в
скульптурі – пам'ятник
князю Володимиру в
Києві, встановлений у
1853 рр. на
ознаменування
хрещення Русі
Його автори –
скульптори Василь
Демут-Малиновський,
Петро Клодт і
архітектор Костянтин
Тон.
Пам'ятник чудово вписується в ландшафт пагорбів правого берега
Дніпра. Він є окрасою столиці України і в наші дні
Іще одним символом Києва є пам'ятник Богдану
Хмельницькому
Фото початку ХХ ст.
У 1888 році на Софійській
площі було урочисто
відкрито пам'ятник
Богдану Хмельницькому в
рамках 900-річчя хрещення
Русі. Автором проекту
виступив російський
скульптор Михайло
Мікешин
Композиція пам'ятника вражає динамізмом. У владному
приборканні коня, рішуче піднесеній руці з булавою, зверненому до
народу обличчі відчувається незламна воля сильної особистості
Іван Мартос(1754-1835)
народився в Ічні, в козацькій
родині. Його дядько був сотником
ічнянської сотні й, кажуть, ще був
добрим різьбярем. Традиція
переказує, що він різьбив
іконостас ічнянської церкви. Так
що Іван Мартос першу школу
скульптури міг мати вже в себе
вдома.
Академічну освіту отримав в
Петербурзі, але найбільше
його великий хист до
скульптури сформувався за
кордоном, у Римі, в майстерні
славетного Канови.
Працюючи там, Мартос багато
малював під проводом
Помпео Баттомі та Рафаеля
Менгса, цих світил
західноєвропейського
малярства доби класицизму.
Перші 20 років своєї
творчості майстер
присвятив надгробкам.
Вони відрізняються своєю
довершеністю пропорцій,
простотою та
врівноваженістю
композиції, гармонійністю
та благородством.
Найкращий період праці Мартоса —
це час від повернення з-за кордону
приблизно до війни дванадцятого
року. В цей час постало велике число
надгробків із мармуру та бронзи на
цвинтарях Петербурга і Москви;
Найбільше відомий пам’ятник
княгині Олені Куракіній,
блискучій красуні Петербурга,
що в молодому віці зійшла в
могилу. Пам’ятник
мармуровий, скомпонований із
медальйону з портретом
спочилої, а над медальйоном
схилилася засмучена горем
статуя «Благочестя» — жінки в
прекрасних класичних формах
із відкритими руками та
плечима, а далі прикритої
грецьким хітоном; ці
гармонійні форми ніби
зломлено і прибито тяжким
горем.
В Україні були встановлені
пам’ятники роботи Мартоса —
цареві Олександру І в Таганрозі,
цариці Катерині II в
Катеринославі, герцогові
Ришельє в Одесі й, може,
найбільш вдалий із монументів
— пам’ятник Потьомкіну в
Херсоні. З усіх цих пам’ятників в
Україні після революції майже
нічого не лишилося.
Пам'ятник Олександру І
Надгробок княгині
Гагаріної
Діти Павла І
И Ломоносова пылающим пером
Певца любви Хариты нам списали,
И Мартоса магическим резцом
Свое творение оне же изваяли!
А.А. Шаховской
У зрілі роки майстер
працював над монументами.
Особливо відомий твір
Мартоса — пам’ятник
Мініну і Пожарському в
Москві (Красна Площа )
У ХІХ ст. в Україні працювало багато українських,
російських та іноземних скульпторів.
Одним із найвизначніших скульптором епохи
класицизму є народжений в Україні Іван Петрович
Мартос
Творчість Мартоса мала великий вплив на розвиток
скульптури в Україні та Росії упродовж усього ХІХ ст.
Л.Позен – основоположник
української станкової
жанрової скульптури
Народився 26 лютого 1849
року в селі Оболонь,
Хорольський повіт (тепер
Семенівський район)
Полтавської області, де був
батьківський маєток Позенів.
Через рік перевівся на
юридичний факультет
Санкт-Петербурзького
університету.
В 1867 році Позен вступає
до Харківського
університету.
Прцював помічником присяжного, у
Міністерстві юстиції. На службу був
направлений у Полтаву. Загалом в
судах він пропрацював близько 40
років.
Паралельно займався скульптурою.
Був дійсним членом Академії
художників і Товариства
передвижників. У 30 виставках
Товариства брало участь понад 50 його
робіт.
Помер в Петрограді в 1921 році.
Похований на Смоленському
кладовищі.
Серед людей, із якими Позен
товаришував у Полтаві, були
художники В.Волков, автор картин
«М.Гоголь у Василівці», «Петро I
відвідує ув’язненого в
Петропавловській фортеці
покараного гетьмана Полуботка»,
І.Зайцев, який разом із Т.Шевченком
працював у майстерні В.Ширяєва, а в
Полтаві був учителем малювання в
кількох навчальних закладах. Саме ці
люди стали радниками і вчителями
Л. Позена в його перших серйозних
творчих пробах.
Портрет Л. Позена роботи Миколи
Ярошенка
І. Рєпін. “ В. Беклемешев, М. Боткін,
Л. Позен на засіданні в Академії
художників “ (1896р.)
У 1903 році в Полтаві
було встановлено
пам'ятник видатному
українському
письменнику Івану
Котляревському
Бронзовий бюст класика
увінчаний лавровим вінцем.
На пам'ятнику висічені слова з
п'єси “ Наталка-Полтавка “:
“ Где согласие в семействе, где
мир и тишина, счастливы там
люди, блаженна сторона “
Л. Позен
Пам'ятник цікавий унікальними рельєфами на теми творів
І. Котляревського “ Енеїда “, “ Наталка- Полтавка ”,
“Москаль-чарівник “
Горельєф на теми
з “ Енеїди “
У Полтаві, на бульварі Гоголя у
1915 році було встановлено
пам'ятник письменнику.
Станкові скульптури митця
відрізняються яскраво
вираженими національними
рисами.
Значне місце у творчості
Л.Позена посідала історична
тематика, повязана з
життям запорізьких козаків
( “Запорожець у розвідці”,
“Убитий запорожець”)
Кобчик
Характерними рисами творчості
майстра є:
схильність до камерності
скульптури,
прагнення до глибини ідейного
змісту, розгорнутої
оповідальності,
виразної психологічної
характеристики дійових осіб, що
досягалося майстерністю
композиційної будови,
витонченість майже ювелірної
пластики
Лірник
Скіф
Завдяки виразному
жесту чи позі навіть у
статичній фігурі
скульптор міг передати
емоційний настрій та
внутрішній стан
зображеного
персонажа
Одною з найяскравіших робіт
скульптора став бюст друга
майстра, полтавського
художника-передвижника
Миколи Ярошенка (1906р.),
який після його загибелі у
1912р. був поставлений на
могилі
Резюме
Жовтневу революцію Позен зустрів уже майже в
сімдесятирічному віці. Марія Федорівна (дружина) розповідала
друзям, як після революції до них на квартиру прийшли
революційні матроси і застали їх за роботою в майстерні. Коли
побачили там портрети відомих письменників, художників,
артистів, скульптури «Жебрак», «Рілля в Малоросії», стали
розпитувати, що вони означають. Позен охоче пояснював.
Матроси дали скульпторові спокій, вважаючи, що його роботи
потрібні народу.
Фонтан Амфітрити на Ринковій площі
У Західній Україні, як і за
попередньої доби,
найзначнішим
мистецьким центром
залишався Львів.
Там працювало багато
місцевих і зарубіжних
майстрів.
Значний вплив на їхню
творчість справила
віденська художня школа,
в якій поєдналися ознаки
двох стилів – бароко і
класицизму
Великого
поширення у Львові
в той час набула
меморіальна
скульптура
Чимало її пам'яток
зберігає
славнозвісне
Личаківське
кладовище.
Віртуозним майстром надгробкової пластики був Гартман
Вітвер, який у своїх меморіальних скульптурах втілював образ
зажуреної жінки в античному хітоні (алегорія скорботи)
Нептун
До кращих творів з
доробку Г. Вітвера
належать чотири фонтани
на площі Ринок у Львові з
постатями Нептуна, Діани,
Амфітрити і Адоніса
Діана
Нептун
Адоніс
Амфітрита
Діана
Визначними майстрами
пластичного мистецтва були
також брати Антон та Йоан
Шимзери.
Вони прикрасили багато
будівель Львова вишуканими
скульптурними
оздобленнями, створили
галерею цікавих
меморіальних пам'яток
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
114
Размер файла
6 502 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа