close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

6_Політична культура і свідомість

код для вставкиСкачать
ЛЕКЦІЯ № 5
ТЕМА: ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ТА ПОЛІТИЧНА
СВІДОМІСТЬ
Зміст і структура політичної культури.
Типи, види та функції політичної
культури.
Політична культура сучасної України.
Політична свідомість та поведінка в
структурі політичної культури
політична культура
це якісний бік системи політичних
уявлень і політичної поведінки: рівень
політичних знань, міра включеності у
політичний процес, компетентність і
професіоналізм, стан демократії;
це не якість і не стан політики, а
конкретні політичні феномени, які самі
формують механізми політичного життя.
Визначення поняття
політична культура
В. Липинський
визначав політичну
культуру як включення
наукових знань у політичний процес.
Б. Цимбалістий
вважає, що "політична
культура стосується не
політичних надій, а
специфічно політичних
орієнтацій - ставлення
до політичної системи та
її окремих компонентів і
ставлення до ролі
одиниці в системі".
Рівні політичної культури за
М. Кубаєвським
1) гносеологічний – кожен громадянин має
знання про політичне життя своєї держави,
структуру політичних органів;
2) аксіологічний – кожен громадянин
позитивно чи негативно оцінює політичне
життя своєї країни;
3) практичний – кожен громадянин активно
чи пасивно бере участь у політичному житті.
елементи змісту поняття
"політична культура"
свобода, державність, гуманізм,
справедливість, бажання захистити
незалежність та економічні інтереси
своєї держави, формування і
збереження державних інституцій,
національна ідентичність
Структура політичної культури
включає ряд блоків:
пізнавальний, нормативно-оцінний,
практично-поведінковий та інституційний.
Пізнавальний включає політичні уявлення,
знання, міфи та політичну ідеологію.
Впорядковану систему політичних знань
становить політична ідеологія як теоретичне
віддзеркалення політичних реалій тією чи
іншою політичною силою.
політичні міфи
Міфи - це штучно сформовані уявлення
про реальні суспільні явища і процеси.
Вони сприймаються на віру, як правило
не піддаються перевірці й опираються
на суспільні авторитети. В політиці
міфічними є образи політичних лідерів і
партій, політичні цілі та ідеали.
Нормативно-оцінний блок
елементів політичної культури
політичні цінності, ідеали, цілі,
принципи, норми, а також ціннісні
орієнтації, політичні оцінки, установки,
переконання, почуття й емоції.
В практичному житті політична культура постає
у вигляді зразків політичної поведінки
системи дій, вчинків, ритуалів, засобів
політичного впливу. В політичну
культуру входить не сама політична
діяльність, а характерні способи і форми
здійснення тих чи інших дій і політичної
поведінки.
Функції політичної культури
інституційні цінності
принципи побудови й діяльності
державних органів та громадськополітичних формувань, вивірені
практикою форми і методи їх діяльності.
Політичні символи
(герб держави, прапор, гімн, корона
короля, гетьманська булава та ін.) - це
формалізоване відображення
стереотипів політичного життя. Вони
мають особливий вплив на емоційну
сферу людини, на політичні почуття й
настрої.
Стереотипи
- це стійкі форми сприйняття й оцінки
соціальних об'єктів, усталені способи
поведінки.
Дії, які виконує політична
культура
формування елементів політичної культури
(ідей, ідеалів, норм, символів, стереотипів);
трансляція вироблених елементів культури
на усі регіони держави, на кожну соціальну
групу, на усе суспільство (т. зв. політична
соціалізація);
функціонування політичної культури;
удосконалення системи політичної культури
відповідно до нових умов життя.
політична культура
Термін "політична культура" вперше
вжив німецький філософ кінця XVIII ст.
Г. Гердер, а в активне застосування
його ввів у 1956 р. американський
політолог Г. Алмонд. Серед авторів
сучасних концепцій політичної культури,
С. Верба, Л. Пай, Р. Таккер. В Україні
дослідженням політичної культури
займаються В. Бебик, М. Головатий, В.
Ребкало, О. Рудакевич, А. Чередниченко
В. Липинським визначено
політичну культуру
у "рівновазі" між "політичною
творчістю" і "політичною наукою", що
забезпечує високу "політичну цінність"
провідної верстви нації та всього
народу.
Типи політичної культури:
Патріархальній політичній культурі властиві такі риси:
відсутність у людей інтересу до політики, політичної влади та
політичних інститутів; невіддільність політичних орієнтацій від
релігійних норм; орієнтація членів суспільства на вождів
племені, шаманів.
Підданська політична культура відзначається певним
інтересом соціальних суб'єктів до функціонування політичної
системи. Проте самі суб'єкти не проявляють особливої
політичної активності, покладаючи свої надії на органи влади та
політичних лідерів.
Активістська політична культура характеризується значним
інтересом громадян до політичної системи та наслідків її
функціонування, активною орієнтацією на особисту участь у
політичному процесі.
Типи політичної культури
Замкнуті орієнтуються на власні уявлення
про політичне життя, свої національні традиції
та звичаї, і такий тип політичної культури
характерніший для країн Сходу.
Відкриті політичні культури також
зберігають свої традиції, цінності, норми, але
проявляють інтерес до інших політичних ідей,
моделей політичного устрою.
Типи політичної культури
консенсусна культура переважають
центристські, помірковані сили, опирається на
широку центристську коаліцію, яка набирає
біля 55% усіх орієнтацій.
поляризована — крайні, право- та ліво радикальні. До центру відноситься лише 25%
громадян, у той же час до крайніх - біля 45%.
Консенсусні моделі політичної культури
властиві англо-американським країнам, а
поляризовані — для держав континентальної
Європи.
Типи політичної культури
Елітарна - це культура політичної
влади, об'єднань громадян, інших
активних учасників політичного
процесу.
Масова політична культура - це
культура підданих чи рядових громадян
держави.
Типи політичної культури
Види політичної культури
культура депутатської діяльності;
культура діяльності об'єднань громадян;
електоральна (виборча) культура.
Функції політичної культури:
1) реалізація класових і національних
інтересів;
2) регулююча - забезпечення ефективності
функціонування політичної системи на основі
притаманних їй ідеалів, норм, традицій;
3) виховна - формування "політичної людини"
на грунті цінностей і норм, які відповідають
інтересам певних соціальних класів і груп;
4) прогностична - передбачення можливих
варіантів розвитку класів, соціальних верств,
націй у певних соціально-політичних
ситуаціях.
Політична свідомість —
опосередковане відображення
політичного життя, формування,
розвиток, задоволення інтересів та
потреб політичних суб'єктів, а також
сукупність поглядів, оцінок, установок,
які відображають політико-владні
відносини.
Шляхи виникнення політичної свідомості
Форми виявлення політичної
свідомості
Політична свідомість
За ознакою суб'єкта політики
розрізняють такі її рівні: політична
свідомість суспільства; політична
свідомість соціальної спільноти (клас,
нація, професійна, вікова група);
політична свідомість особи.
Політична ідеологія
Література:
1. О.І.Семків. Політологія. Львів
1993
2. І.С.Дзюбка. Політологія. Курс
лекцій. Київ 1993
3. В.К.Врублевський, Л.М.Кравчук,
А.В.Кудрицький. Політичний
словник. Видання четверте
виправлене і доповнене
4. А.Колодій. Політологія. Київ 2000
Документ
Категория
Презентации по социологии
Просмотров
34
Размер файла
478 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа