close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Соціальні причини захворювань

код для вставкиСкачать
Тема: Педагогіка віку.
План
1. Вікові особливості особистості.
2. «Життєва криза» та особливості її
протікання у різні вікові періоди.
3. Врахування вікових особливостей у
навчально - виховному процесі та
медсестринській діяльності.
1. Вікові особливості особистості.
Критерії розвитку дитини:
1. Анатомічні - розвиток кісткової, м'язової, серцевосудинної та статевої систем.
2. Фізіологічні - показники діяльності органів дихання,
кровообігу, залоз внутрішньої секреції, нервової системи.
3. Психологічні - особливості сприйняття, пам'яті, уяви,
мислення, мовлення, темпераменту, характеру.
4. Фізичні - зріст, вага, обсяг грудної клітки, стан м'язів.
5. Педагогічні - можливості розумового, морального,
трудового, естетичного, фізичного виховання дитини.
Онтогенез це індивідуальний розвиток, тоді як
філогенез є розвитком виду в цілому.
Онтогенез людини поділяється на
сензитивні періоди, кожен з яких сприяє
появі в людини певних психічних
новоутворень.
Сензитивні періоди об'єднуються у стадії
Стадії відокремлюються віковими
кризами (1-го, 3-го, 7-го років життя,
підліткового віку та ін.)
Вікові періодизаії
Ян-Амос Коменський основою вікової періодизації
вважав етапи виховання, кожен з яких триває шість
років:
материнська школа
навчання у початковій школі
навчання в гімназії
завершення навчання
Французький педагог-гуманіст Жан-Жак Руссо (1712—
1778)
від народження до 2 років (час фізичного виховання)
від 2 до 12 років (період розвитку “зовнішніх
почуттів”).
Костянтин Ушинський вважав перші сім років життя
періодом першого дитинства і підготовки до шкільного
навчання.
Епігенетична теорія Е. Еріксона
(теорія життєвого циклу)
Поділяє онтогенез на вісім стадій
I стадія – період немовляти. Основна проблема –
довіра чи недовіра.
II стадія – вік від одного до двох років.
Основна проблема – автономія чи стид і
сумніви.
III стадія – від трьох до п’яти років.
Основна проблема – ініціатива чи почуття
вини.
IV стадія – молодший шкільний вік.
Основна проблема – старанність чи
недбалість.
V стадія – підлітковий вік.
Основна проблема – становлення індивідуальності
(ідентифікація) чи рольова дифузія (невизначеність в
виборі ролей).
VI стадія – молоді роки.
Основна проблема – інтимність чи самотність.
VII стадія – середній вік.
Основна проблема – продуктивність (творча
продуктивність) чи стагнація (творчий застій).
VIII стадія – старість.
Основна проблема – умиротворення чи відчай
Найбільш повна вікова
періодизація:
• до народження - пренатальний період
• перед народженням та навколо нього перінатальний період
• від народження до 1 року - вік немовляти
• від 1 до 3 років - період переддошкільного
дитинства
• від 3 до 6-7 років - період дошкільного
дитинства
• від 6-7 до 10 років - молодший шкільний вік
від 10 до 15 років - підлітковий вік
• від 15 до 17 років - рання (перша) юність,
або старший шкільний вік
• від 17 до 21 року - юність, або друга юність
• від 21 до 35 років - період молодості, або
першої дорослості
• від 35 до 60 років - період зрілості, або
другої дорослості
• від 60 до 75 років - похилий вік
• від 75 до 90 - старечий вік;
• вище за 90 - довгожителі.
2. «Життєва криза» та особливості її
протікання у різні вікові періоди.
“криза” (від гр. Crisis – рішення, поворотний
пункт)
класифікація життєвих криз
за критерієм тривалості: мікрокризи – кілька
хвилин; короткочасні – близько чотирьох –
шести тижнів; довготривалі – до одного року;
за критерієм результативності:
конструктивні, деструктивні;
за діяльнісним критерієм: криза операційного
аспекту життєдіяльності: “не знаю, як жити
далі”; криза мотиваційно – цільового аспекту:
“не знаю, для чого жити далі”; криза смислового
аспекту: “не знаю, навіщо взагалі жити далі”;
– за критерієм результативності:
конструктивні, деструктивні;
– за критерієм детермінованості:
кризи, викликані інтрапсихічними
чинниками; кризи, викликані
ситуаційними чинниками;
– за критерієм складності: прості кризи,
викликані однією подією; багатовимірні
кризи, що торкаються майже всіх аспектів
індивідуального життя людини.
– вікові (нормативні кризи)
Л.С.Виготський виділив п’ять
критичних періодів:
- Криза новонародженості відокремлює
ембріональний період розвитку дитини від періоду
немовляти.
- Криза одного року відокремлює період немовляти
від раннього віку.
- Криза трьох років є перехідним періодом від
раннього до дошкільного віку;
- Криза семи років є з’єднуючою ланкою між
дошкільним і шкільним віком.
- Криза тринадцяти років співпадає з переломом
розвитку при переході від шкільного до пубертатного
віку
Розрізняють такі види акцентуацій
характеру:
гіпертимний,
циклоїдний,
астено-невротичний,
психостенічний,
шизоїдний,
епілептоїдний,
істероїдний нестійкий,
конформний,
сензитивний,
лабільний
3. Врахування вікових особливостей у
навчально - виховному процесі та
медсестринській діяльності.
Педагогічна класифікація вікових періодів:
1. Дитинство (1 рік життя)
2. Переддошкільний вік (від 1 до 3 років)
3. Дошкільний вік (від 3 до 6 років):
4. Молодший дошкільний вік (3-4 роки)
5. Середній дошкільний вік (4 - 5 років)
6. Старший дошкільний вік (5 - 6 років).
7. Молодший шкільний вік (6-10 років)
8. Середній шкільний вік (10 - 15 років)
9. Старший шкільний вік (15-18 років)
Новонародженість
- виховання зводиться в основному до
фізичного розвитку дитини і піклуванню
про її здоров'я;
- важливим завданням є
створення умов для
активного функціонування
органів чуття, що
забезпечує розвиток
нервової системи, мозку.
Немовлячий період
- виховуючий, освітній, навчаючий вплив
здійснюють на дитину дії з предметами,
спілкування з дорослими;
- завдання виховання полягає в забезпеченні
можливості всіх пізнавальних процесів.
Раннє дитинство
- від виховання залежить засвоєння моральних
норм, вимог, якими оволодіває дитина;
- завдання - забезпечити
різносторонню
діяльність,
різноманітні
форми
спілкування, що сприяє
розвитку самостійності.
Дошкільний
період
- фізичний розвиток
передбачає охорону
здоров'я, розвиток рухових
вмінь;
- розумове виховання формує систему уявлень про
оточуючий світ, інтелектуальні вміння;
- в моральному вихованні, спираючись на
наслідування, формуються моральні норми,
відношення до людей, до себе;
- естетичне виховання сприяє розвитку творчих
сил дитини, формує естетичний смак.
Молодший шкільний вік
- цілеспрямоване виховання
здійснюється в процесі учбової
діяльності;
- важливо формувати властивості
особистості.
Підлітковий вік
- найважливішими
умовами
результативності
виховних
впливів є їх відповідність
думкам, переживанням і
почуттям підлітків.
Юнацький вік
- головним є проблема
формування життєвої
позиції, світогляду,
переконань;
- проблема вираження своїх почуттів тощо.
Період зрілості
- виховання здійснюється в
продуктивній діяльності;
- проблема виховання
власних дітей;
- проблема необхідності для
інших.
Період старіння
- прийняття свого
життєвого шляху
як єдино
можливого;
- переоцінка
цінностей
минулого;
- виникнення
цілісності
особистості.
Документ
Категория
Презентации по философии
Просмотров
50
Размер файла
1 550 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа