close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Віталій КАРА,

код для вставкиСкачать
Нотаріуси радяться
на сайті "Юридичний Радник"
WWW.YURRADNIK.COM.UA
З урахуванням побажань великої кількості наших читачів та з урахуванням технічної обмеженості багатьох сільських та районних нотаріусів доступу до Інтернет-ресурсу, Центр аналітичних досліджень з питань права та безпеки "ЮКОН" за підтримки науково-практичного журналу "Мала енциклопедія нотаріуса" надає можливість цим нотаріусам долучитися опосередковано до "віртуального" спілкування на сайті WWW.YURRADNIK.COM.UA.
Хоча, як каже народна нотаріальна мудрість: "Краще - один раз поспілкуватися з колегами реально на сайті WWW.YURRADNIK.COM.UA, ніж декілька разів прочитати на сторінках журналу", але, як каже відповідне російське прислів'я: "На безрыбье и рак - рыба".
Зрозуміло, що застосування народної мудрості - це в деякій мірі жарт, але "диму без вогню не буває".
Відповідно, ми маємо сподівання, що ознайомившись з цими матеріалами, нотаріуси, які мають технічну можливість, зроблять все необхідне, щоб долучитися до технічного прогресу, тому що за допомогою сайту WWW.YURRADNIK.COM.UA кожний з нас зможе якнайшвидше отримати дружню допомогу та пораду.
І як каже ще одна нотаріальна мудрість: "Той, хто використовує сайт WWW.YURRADNIK.COM.UA, той є юридично та фахово озброєним".
Запрошуємо Вас до спілкування!
Спільна сумісна власність подружжя
Автор Повідомлення Z
20.09.05 Квартира куплена супругами на имя жены в период зарегистрированного брака. Муж умер, а жена решает продать эту квартиру. Каким образом можно оформить договор купли-продажи? И можно ли в этом случае взять заявление от жены о том, что она вдова и квартира не является общей совместной собственностью? Віталій
20.09.05 Для посвідчення цього договору дружині або іншим спадкоємцям необхідно отримати свідоцтво про право на частку в спільному майні подружжя та оформити спадщину на цю 1/2 частку у праві власності на квартиру після померлого чоловіка.
Заява про те, що вона вдова, подається у тому разі, якщо майно набуте після припинення шлюбу (смерті одного з подружжя). нік
08.10.05 Совет не самый удачный, хотя с точки теории правильный. На практике это сделать очень сложно. Крайне-крайне редко в таких случаях жена пойдет получать свидетельство о праве собственности. Вполне можно взять и такое заявление как предлагает Z, тем более оно предусмотрено Инструкцией. Клиент просто может поменять паспорт и там не будет штампа о браке и все. Проблема решена. nota
10.10.05 Что касается совета Виталия, то не нам судить удачный он или нет, главное, что он правильный. Дело в том, что Новая Инструкция в ч. 3 п. 45 содержит одно, на первый взгляд, незначительное уточнение. Если Инструкция 1994 года и предшествующие ей Инструкции говорили, что в случае отчуждения имущества от имени лица у которого нет мужа (жены) - не женат, вдова (вдовец) и т. д., таким лицом нотариусу подается соответствующее заявление, содержание которого доводится до сведения второй стороны. То п. 45 делает небольшое уточнение "...у такій заяви також зазначається, що майно, яке є предметом цього правочину, не є спільною сумісною власністю..." А вот это уже проблема. Я думаю, нам нужно ходатайствовать перед Министерством о внесении изменений в этот пункт. Ведь практика удостоверения таких договоров складывалась даже не годами, а десятилетиями. И зачем нам спрашивается "изобретать велосипед"? Ведь такими требованиями мы наших клиентов отправим в суд решать "проблему из ничего". victoria
17.10.05 А возможен такой вариант, что отчуждатель сообщит приобретателю и нотариусу, о том, что имущество хотя и куплено в период брака, но принадлежит ему на праве личной собственности, т.к. на покупку были потрачены его личные средства? nota
18.10.05 Такой вариант, я думаю, возможен, но только относительно имущества, приобретенного после 01.01.2004 года, т.е. после вступления в силу Семейного кодекса, поскольку КоБС предусматривал презумпцию совместной собственности супругов на имущество, приобретенное в браке, а иное необходимо было доказывать. В случае, когда оба супруга живы, то по их обоюдному заявлению этот факт можно было установить. Но когда один из них умер - этот факт является не бесспорным. Что касается имущества, приобретенного после вступления в силу СК, который дал возможность определить правовой режим имущества при его приобретении, здесь вариант личной собственности однозначно возможен. Поэтому очень разумно было бы, когда при покупке имущества супруг подает заявление, что это имущество приобретается за личные деньги второго супруга, неплохо бы было бы этот факт отражать в договоре купли-продажи, дабы упростить работу нотариуса, который будет удостоверять договор, если это имущество будет в последующем продаваться. Шун
18.11.05 Муж жене желает подарить дом, который они приобрели, будучи в браке. Правоустанавливающий документ - договор купли-продажи, оформлен на мужа. Требуется ли раздел этого дома с последующей выдачей каждому из супругов по свидетельству о праве собств. на 1/2 часть дома. А далее он дарит ей свою 1/2 часть. Либо есть другой вариант? Может он подарить ей сразу без раздела? Marina
24.11.05 Сімейний кодекс конкретно вказує на можливість укладення між подружжям договорів без виділу цієї частки - ст. 64 Сімейного кодексу nota
26.11.05 Без "выдела", но не без "определения доли". Насколько я понимаю, выдел и определение доли два разных понятия. При выделе определяется реальная часть имущества, которая выделяется совладельцу и прекращается совместная собственность, а при определении долей общая собственность трансформируется из "общей совместной" в "общую долевую". Шун
30.11.05 К 18.11.2005 года. Вопрос стоит в практическом применении, т.е. при обращении к нотариусу супруги подают договор купли-продажи, витяг РПВН паспорта, и т.д. Нотариус по заявлению супруги выдает ей св. о праве собственности на 1/2, а супругу отдает договор купли-продажи с отметкой о выдаче свидетельства. Тут же супруг без регистрации в БТИ, а именно - в РПВН производит дарение этой части, оставшейся после выдачи свидетельства. У супруги получается 2 правоустанавливающих документа - свидетельство о праве собственности на 1/2 и договор дарения 1/2 части. Так ли это? wert
22.12.05 Панове нотаріуси, які пункти Інструкції, який СК або КпШС, яка практика, що склалася "десятиліттями"? Ви що обговорюєте? Хіба ЦК новий або минулий передбачав будь-які винятки спадкування для одного з подружжя, який пережив іншого. Все просто, якщо була власність - на неї відкривається спадщина і не треба фантазій! Переробивши відому сентенцію, що "власність не звідки не з'являється і нікуди не зникає", потрібно зазначити, що якщо чоловіку належала частина квартири при житті, то і після його смерті на неї відкривається спадщина і не має значення як вона була оформлена до цього. Тому відповідь Віталія від 20.09.2005 р. є єдиною, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Плата в Пенсійний фонд при договорі купівлі-продажу нерухомості
Marina
08.10.05 Ми сплачуємо в Пенсійний фонд 1 % від ціни договору, але в ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами), вказано, що сплачувати потрібно з вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі (п. 8 ст. 2). Але вартість майна часто менша, ніж сума, за яку продається майно. То з якої суми сплачувати: від вартості майна чи від ціни договору? Дякую за співпрацю і ВІТАЮ З ДНЕМ ЮРИСТА!!! нік
08.10.05 Считаю, что оплачивать нужно с цены покупки, которая может быть и меньше, и больше оценки. Всех тоже с Днем юриста! Побольше хороших клиентов. татьяна
10.10.05 Я, вважаю, що потрібно платити в Пенсійний фонд 1 % з більшої суми, яка вказана в договорі, незалежно від суми оцінки нерухомого майна чи продажної суми. victoria
11.10.05 Я считываю подобно начислению госпошлины: 1 % всегда платится от большей суммы, т.е. если цена больше, чем оценка - от суммы цены, а если сумма цены меньше, чем сама оценка - то от суммы оценки. А относительно вопроса о стоимости имущества (согл. ЗУ "О сборе на обязательное пенсионное государственное страхование"), то она может быть как оценочная (по БТИ), так и установленная сторонами, т.е. договорная. А если (по примеру нік) сумма цены меньше оценочной стоимости, то как же нотариус начисляет плату, неужели все с суммы цены, которая меньше, и тем самым сам себя наказывает? А если в этом случае плата у нотариуса насчитывается с большей стоимости, т.е. с оценочной, как же можно пенсионный насчитывать с суммы цены? Этот процесс параллелен: какая плата (госпошлина - 1 %), такой же и пенсионный сбор и считается он с одной суммы. нік
17.10.05 Госпошлина и пенсионный не обязательно должны совпадать. По исчислению госпошлины есть специальная инструкция, с суммы договора, но не меньше... и т.д. А 1 % в Пенсионный фонд оплачивает покупатель от суммы покупки, а не от оценки. Аналогию с госпошлиной проводить - не совсем верно. nota
18.10.05 Что касается суммы уплаты в Пенсионный фонд при покупке недвижимости, так действительно, исходя из Закона, рассчитывается 1 % от покупной стоимости (это, в общем, и логично). Но было письмо Пенсионного фонда (к сожалению, не помню ни номера, ни даты, хотя в "Лиге" его можно найти), которым разъяснили, что 1 % взыскивается с большей суммы, по аналогии с госпошлиной. Я понимаю, что это только письмо, но захочется ли нам связываться и спорить с Пенсионным фондом (может, это все же прерогатива наших клиентов)? victoria
18.10.05 МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ЛИСТ № 34-1712/1851 від 13.12.99 м. Київ
З метою встановлення єдиної нотаріальної практики з питань застосування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 15 липня 1999 року № 967-XIV Міністерством юстиції України та Пенсійним фондом України повідомляється наступне.
Відповідно до п. 2 розділу II зазначеного Закону нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору, який справляється у разі купівлі-продажу нерухомого майна.
Пунктом 9 статті 1 згаданого Закону встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається житловий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Виходячи зі змісту наведених норм Закону, вважаємо, що перевірка документального підтвердження сплати збору здійснюється лише при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна. У разі посвідчення договорів міни, дарування та довічного утримання цей збір не справляється.
При застосуванні Закону варто також мати на увазі, що під першою групою основних фондів Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування). При посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок зазначений збір не справляється. !!! Згідно з п. 8 статті 2 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 9 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
!!! У зв'язку з тим, при обчисленні суми збору слід виходити із суми договору, але не нижче інвентаризаційної (балансової) вартості об'єкта нерухомого майна, що вказується в довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації.
Слід також мати на увазі, що відповідно до Закону від сплати збору звільняються громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше.
Для документального підтвердження пільг громадян щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування нотаріусом може бути прийнята довідка органу, який здійснює поліпшення житлових умов, що свідчить про перебування громадянина-покупця у черзі на поліпшення житлових умов.
Поряд з цим на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставини первинного придбання житла. У зв'язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся до Конституційного Суду України за офіційним тлумаченням норми пункту 9 статті 1 згаданого Закону в частині встановлення механізму звільнення громадян, що вперше придбавають житло, від сплати збору.
Враховуючи наведене, вважаємо що тимчасово до вирішення зазначеного питання Конституційним Судом України нотаріус може прийняти в якості документа, що підтверджує вказану пільгу, довідку органу Пенсійного фонду України.
Перший заступник
Міністра юстиції України Б. С. Стичинський
Заступник Голови правління
Пенсійного фонду України В. М. Короневський
від 13.12.99 № 06/6472
Надруковано: "Все про бухгалтерський облік", № 4 (429), 19.01.2000.Leha
03.11.05 Уважаемые коллеги! Закон, о котором идет речь, имел конкретный срок действия: до 01.01.2001 года. Изменений о продлении срока действия этого Закона не было. Можно конечно спорить, соответствует ли Конституции Украины внесение в Бюджет этого налога или нет, но в Законе о бюджете НЕТ ОБЯЗАННОСТИ НОТАРИУСА проверять или удерживать этот налог!!! Irina
22.11.05 Действие закона, о котором идет речь, продлевается каждый год законом о бюджете Leha
23.11.05 Законом о бюджете не могут вводится новые или продлеваться старые налоги. Каким именно пунктом и какого Закона он "был продлен" в 2001 году? victoria
24.11.05 Стаття 12. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2005 рік у частині доходів є:
1) 70 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів;
(Пункт 1 статті 12 набирає чинності з 1 січня 2005 року згідно з розділом II "Прикінцеві положення" Закону № 2505-IV від 25.03.2005) 2) 70 відсотків акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів;
(Пункт 2 статті 12 набирає чинності з 1 січня 2005 року згідно з розділом II "Прикінцеві положення" Закону № 2505-IV від 25.03.2005) 3) 10 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України;
4) 70 відсотків ввізного мита з нафтопродуктів і транспортних засобів та шин до них;
(Пункт 4 статті 12 набирає чинності з 1 січня 2005 року згідно з розділом II "Прикінцеві положення" Закону № 2505-IV від 25.03.2005) 5) надходження від збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;
6) платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної 28 травня 1997 року Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України; 7) 50 відсотків суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою;
8) надходження коштів від реалізації матеріальної частини виробів військового призначення та/або їх складових, що належать Національному космічному агентству України;
9) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна утворених відповідно до законів України військових формувань (крім Збройних Сил України) і правоохоронних органів;
10) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, З ОПЕРАЦІЙ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ НЕРУХОМОГО МАЙНА, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
См. Гос. бюджет 2001-2005! nnn
26.11.05 Я дійсно не знайшла продовження дії цього Закону. До бюджету вносяться діючи податки. Бюджетний кодекс не передбачає прийняття або продовження дії будь-яких законів. Податки приймаються тільки згідно Закону "Про систему оподаткування". По цьому питанню були статті в МЕНі та судова практика. Раджу почитати. victoria
17.12.05 ЗАКОН УКРАЇНИ Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
(Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом № 25/98-ВР від 15.01.98 - Закон діє по 31 грудня 2000 року) (Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за винятком пункту 4 статті 1, пункту 3 статті 2, частини першої статті 3, пункту 4 статті 4, статті 5 у частині, що стосується платників збору, визначених у пункті 4 статті 1 Закону № 320-XIV згідно із Законом № 320-XIV від 17.12.98) (Дію Закону відновлено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за винятком пункту 4 статті 1, пункту 3 статті 2, частини першої статті 3, пункту 4 статті 4, статті 5 у частині, що стосується платників збору, визначених у пункті 4 статті 1 Закону № 320-XIV згідно із Законами № 2285-IV від 23.12.2004, № 2287-IV від 23.12.2004, № 2505-IV від 25.03.2005) Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 1. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
...
9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. (Абзац перший пункту 9 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 980-IV від 19.06.2003; про часткове зупинення дії додатково див. Закони № 1344-IV від 27.11.2003, № 2285-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505-IV від 25.03.2005) Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств";
(Статтю 1 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 967-XIV від 15.07.99 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом № 2120-III від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом № 2905-III від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом № 380-IV від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами № 2285-IV від 23.12.2004, № 2505-IV від 25.03.2005) Изменения согласно закона от 25.03.2005 года № 2505-IV (это бюджет на 2005 год), надеюсь, Вы сами найдете и сделаете правильный вывод!Leha
20.12.05 Ну и где здесь обязанность нотариусов взыскивать этот налог или проверять его уплату? wert
23.12.05 На сегодняшний день Закон № 2181 является специальным законом по вопросам налогообложения, который устанавливает порядок погашения обязательств юридических или физических лиц перед бюджетами и государственными целевыми фондами по налогам и сборам (обязательным платежам)... согласно пп. 19.6 статьи 19 Закона № 2181 "законы и другие нормативно-правовые акты действуют в части, не противоречащей нормам настоящего Закона".
Форма расчета обязательства по уплате сбора на обязательное государственное пенсионное страхование, в том числе и сбора в случае приобретения недвижимого имущества, разработана Пенсионным фондом Украины и опубликована как приложение № 22 к Инструкции "О порядке исчисления и уплаты предприятиями, учреждениями, организациями и гражданами сбора на обязательное государственное пенсионное страхование, других платежей, а также учета их поступления в Пенсионный фонд Украины", в которой отмечено, что она разработана в соответствии с Законом № 2181.
В данном случае, нотариус должен разъяснить сторонам договора последствия сделки, в том числе и положения Закона № 967 и Инструкции № 22. Обязанность удерживать и проверять уплату сбора в Пенсионный фонд на нотариуса не возложена.
В соответствии с требованиями Закона № 2181, исчислять суму платежа и контролировать уплату может только соответствующий контролирующий орган!
Согласно пп. 1.12 статьи 1 этого же Закона, перечень контролирующих органов является исчерпывающим и приводится в статье 2.
Более того, согласно пп. 2.2.2 пункта 2.2 статьи 2 Закона 2181, "другие государственные органы не имеют права проводить проверки своевременности, достоверности, полноты начисления и уплаты налогов и сборов (обязательных платежей), в том числе по запросам правоохранительных органов". Можно заметить, что исчерпывающий перечень расширенному толкованию не подлежит.
По взносам в Пенсионный фонд контролирующими органами являются учреждения Пенсионного фонда Украины.
Зачем нотариусам брать на себя не предусмотренные законом обязательства, и таким образом нарушать действующее законодательство?!
Договір з відстрочкою платежу
Svetlana
22.10.05 Какое Ваше мнение, коллеги, можно ли удостоверять договор купли-продажи квартиры с полной отсрочкой платежа, при том, что покупатель при удостоверении такого договора не уплачивает никакой суммы в счет оплаты покупки.
nota
25.10.05 Конечно можно. Договор купли-продажи - это консенсуальный договор и считается заключенным с момента достижения сторонами соглашения, в установленной законом форме. После заключения договора у сторон возникает право требования исполнения обязательств по договору, которое можно реализовать в установленном законом порядке, в том числе и путем взыскания по исполнительной надписи. Вот реальный договор - это другое дело (например, договор займа - пока деньги не переданы - нет и договора, нет и права требования). Только обязательно выписывать предмет договора нужно следующим образом: "Продавец передает в собственность Покупателю, а Покупатель принимает в собственности и обязуется уплатить (а не уплачивает) следуемую по этому договору сумму". Андрей
26.10.05 Відповідно до ст. 694 ЦКУ передбачено два види договорів в кредит - з розстроченням та з відстроченням.
Тобто це різні речі та одна з відмінностей їх полягає у тому, що у випадку договору з розстроченням має сплачуватися перший платіж, а у випадку з відстроченням момент початку сплати переноситься на більш пізніший час.
Тому за умовами договору купівлі-продажу з розстроченням необхідно, щоб сплачувався перший платіж, інакше це вже стає договором з відстроченням платежу.Виталий
09.11.05 Ще одне питання - перехід права власності при розстроченні платежу.
Згідно Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру ОДНОЧАСНО з його нотаріальним посвідченням. Так, стаття 334 ЦКУ передбачає: "якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації".Leha
10.11.05 В соответствии с п. 3 ст. 6. ГК стороны договора могут отступить от положений актов гражданского законодательства и урегулировать отношения между собой по собственному усмотрению (свобода договора), если это прямо не запрещено законом, как к примеру ст. 614, ст. 640 (момент заключения договора) и 210 такого запрета не имеют, поэтому стороны могут самостоятельно определить момент перехода права собственности. Однако требование ст. 210 о регистрации самой сделки остается в силе и поэтому момент перехода права собственности не может быть ранее государственной регистрации сделки, поскольку сделка, незарегистрированная в Реестре правочинов, является ничтожной.
Т. е. при заключении договора с рассрочкой или отсрочкой платежа мы можем определить момент перехода права собственности моментом полного расчета, что должно подтверждаться нотариально удостоверенным заявление продавца о расчете. Такое заявление, по моему мнению, должно быть подшито к сделке и является ее неотъемлемой частью и поскольку право собственности возникает с момента расчета, регистрации в БТИ такая сделка подлежит только после заявления продавца о полном расчете по сделке.nota
11.11.05 Заявление - не сделка и на нем мы заверяем только подпись лица, его подписавшего, второй экземпляр не остается в делах нотариуса, значит - выдать его дубликат невозможно. Остается лишь запись в реестре, но выписку из реестра может получить лишь гражданин, который подписал заявление. Теперь вопрос: а если договор с заявлением будут утеряны? Может логичнее было бы делать отметку на всех экземплярах договора (в т. ч. и на экземпляре нотариуса), что "розрахунки за цим договором проведено повністю, що підтверджується заявою продавця, підпис на якій засвідчено..." Тогда, выдавая дубликат, можно продублировать и эту отметку. Leha
11.11.05 Если есть место, то текст такого заявления можно сделать и на договоре. Но если нет, тогда я делаю на отдельном бланке и на листе формата А4, который подшиваю к своему договору. В случае выдачи дубликата выдаю как дубликат одного документа. Виталий
12.11.05 Leha, стосовно п. 3 ст. 6. ЦКУ відступлення від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд - п. 3 ст. 209 ЦКУ передбачає "нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу".
Так, п.1 ст. 203 ЦКУ закріплює норму: "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства", - так про яке відступлення може іти мова при нотаріальному посвідченні правочину?Leha
14.11.05 При нотариальном удостоверении договора с отсрочкой платежа речь идет не об отступлении от требований ГК, а об урегулировании незапрещенных законодательством моментов. Если стороны оговорили, что право собственности переходит с момента полного расчета, договор зарегистрирован в ЕРП, то никакого нарушения ст. 203 и 205 нет. Виталий
16.11.05 Если стороны в договоре, который подлежит госрегистрации, оговорили иной момент перехода права собственности, - это и будет являться отступлением от положений актов гражданского законодательства и будет противоречить ГКУ, что не позволяет совершения нотариального удостоверения.
Трактование "незапрещенные моменты" здесь не уместно, скорее, это будет момент, который прямо предусмотрен ГКУ. Leha
16.11.05 На сегодня нет однозначного понимания, с момента какой регистрации возникает право собственности. Реестр прав собственности (БТИ) не отвечает требованиям ГКУ. Право собственности по договору дарения возникает с момента получения дара, это право подлежит регистрации в ДРПВ, получается, что в Реестр вносится уже возникшее право. С этой точки зрения, моя позиция соответствует требованиям ГКУ. Споров по этому поводу очень много.
Каким образом, по-Вашему, можно защитить интересы продавца, который не получил еще денег? nota
17.11.05 Закон защищает интересы продавца, устанавливая до момента полного расчета право залога на проданное, но не оплаченное имущество. Виталий
17.11.05 nota, цілком з Вами згоден. Leha
17.11.05 Вы правы. Но, к сожалению, теория далека от практики (как минимум - в нашем городе!). Договоры с отсрочкой платежа регистрируются в БТИ, если нет оговорки о расчете. Такие договоры принимаются банками и оформляется ипотека. Согласия продавца-кредитора, у которого в соотв. со ст. 694 ГКУ право залога, никто не спрашивает. nota
18.11.05 Так может быть нужно менять практику, а не подстраиваться? В конце концов, каждый банк общается с нотариусами, и если мы будем разъяснять те негативные последствия, которые могут возникнуть в случае отсутствия согласия продавца, я думаю, такое согласие будут требовать. anna
18.11.05 Если речь идет о покупке квартиры в кредит, то некоторые банки действительно требуют регистрации в БТИ и витяг на нового собственника. В этом случае согласие продавца нужно обязательно. Но если это просто сделка с отсрочкой платежа, то я в договоре указываю, "що за згодою сторін, цей договір підлягає реєстрації в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно після повного розрахунку по цьому договору".
nota
18.11.05 А в этом случае, Вы ошибаетесь. У сторон нет права указывать БТИ, когда регистрировать право собственности. Если оно (право собственности) возникло, то БТИ обязано его зарегистрировать, несмотря на то, что стороны или Вы написали в договоре. А вот в тексте такого договора указать, что продавец дает согласие покупателю на передачу в ипотеку этой недвижимости конкретному банку было бы правильнее. Leha
23.11.05 Безусловно, БТИ обязано зарегистрировать, но вот сроков подачи договора на регистрацию нет, и лицо имеет право зарегистрировать договор хоть через год. nota
26.11.05 А Вы считаете, что продавец это право может ограничить? Ведь покупатель может обратиться за регистрацией права собственности и сразу после заключения договора. Leha
29.11.05 Продавец ограничить не может, а вот стороны договориться могут. Ведь указание сроков освобождения и выписки - тоже ограничение права пользования Покупателя, но стороны пришли к соглашению и это ни у кого не вызывает вопросов. wert
24.12.05 Реалізація положень ч.6 ст. 694 ЦК (право застави на товар до моменту оплати) як засобу захисту інтересів продавця викликає дуже значні сумніви.
Здається більш раціональним за для захисту прав продавця збереження права власності за ним до моменту повного розрахунку. В такому випадку продавець може бути впевнений, що покупець не зможе продати товар без його відома. Можливість переносити перехід права власності на момент повного розрахунку можна обґрунтувати наступним.
Відповідно до ст. 210 ЦК правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Відносно договорів купівлі-продажу нерухомого майна ст. 657 ЦК передбачає їх обов'язкову державну реєстрацію. Державна реєстрація правочинів здійснюється згідно Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою КМУ 26.05.2004 року за № 671.
Так державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням, що передбачено п. 6 Тимчасового порядку. Таким чином, у разі, якщо правочин підлягає обов'язковій державній реєстрації, нотаріус у будь-якому випадку державну реєстрацію правочину має здійснювати одночасно з його нотаріальним посвідченням!
Ч. 3 ст. 640 ЦК - договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту такої державної реєстрації. Тобто, якщо договір, який підлягає державній реєстрації, навіть нотаріально посвідчений, але не зареєстрований - він вважається неукладеним та відповідно права і обов'язки у сторін за таким договором не виникають. Тобто за договором, який підлягає державній реєстрації, до здійснення реєстрації такого правочину відсутні правові підстави для виконання сторонами зобов'язань та для переходу права власності. Момент виникнення права власності на нерухоме майно пов'язаний з реєстрацією правочину, а не з реєстрацією права власності. Реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється в обов'язковому порядку, але після виникнення самого права власності, що встановлено у ЦК. Загальною нормою ЦК, що визначає момент набуття права власності за договором є ст. 334 ЦК. Найбільш загальним є положення ч. 1 ст. 334 ЦК України, у відповідності до якого право власності за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Інші частини цієї статті встановлюють загальну процедуру виникнення права власності для окремих видів правочинів. Так, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення (ч. 3 ст. 334 ЦК). А ч. 4 ст. 334 ЦК передбачає, що у випадку якщо договір підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (тобто реєстрації правочину).
Тобто ч. 3 ст. 334 ЦК також як і ч. 1 цієї ж статті, встановлюють загальні правила для окремих видів правочинів. Інакше кажучи, не в кожному договорі, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, момент набуття права власності пов'язується з моментом вчинення державної реєстрації такого договору.
Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд. Неможливість такого врегулювання договором пов'язана лише з тими випадками, коли у законі прямо вказано про це, або якщо обов'язковість для сторін актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин сторін. Положення ч. 4 ст. 334 ЦК України не містить відповідних заборон, тобто є диспозитивним та не забороняє відступити від положень цієї статті за умови дотримання інших положень законодавства.
Але диспозитивність норми може бути обмежена положеннями інших норм. Так, відносно питання чи можливо передбачити виникнення права власності до державної реєстрації правочину за договором, що потребує державної реєстрації, відповідь ґрунтується на положенні ч. 1 ст. 210 та ч. 3 ст. 640 ЦК України, які встановлюють, що правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту державної реєстрації. Тобто до моменту державної реєстрації правочину договір вважається неукладеним та, відповідно, не існує як юридичний факт, а отже не може породжувати правові обов'язки та наслідки. Таким чином, неможливо за договором купівлі-продажу нерухомого майна передбачити набуття покупцем права власності до нотаріального посвідчення та реєстрації правочину.
Стовно ситуації, коли сторони у договорі бажають передбачити момент набуття права власності через деякий час після реєстрації правочину (наприклад, після остаточного розрахунку за договором), законодавство не містить заборони!!!, а навпаки у ст. 697 ЦК України передбачає, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин!!! На підставі наведеного аналізу можна зробити висновок, що момент виникнення права власності у набувача за договором, що потребує державної реєстрації, може бути:
1) у відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України пов'язаний з державною реєстрацією цього договору у Державному реєстрі правочинів 2) на власний розсуд сторін, в тому числі і у відповідності до ст. 697 ЦК України пов'язаний з іншим юридичним фактом, що має виникнути після реєстрацією договору у Державному реєстрі правочинів, для чого це обов'язково потрібно передбачити у тексті договору, що укладається.
Таким чином, сторони договору на свій розсуд можуть визначити у договорі, який підлягає державній реєстрації, що право власності на майно переходить до набувача з моменту реєстрації правочину або після реєстрації правочину та повного розрахунку або настання іншого юридичного факту. Договір з повним відстроченням платежу можливий.Leha
26.12.05 Спасибо за исчерпывающую консультацию. Полностью с Вами согласен!
Тимчасовий реєстраційний талон на авто
nota
02.11.05 Последнее время в нашей области отсутствуют бланки свидетельств о регистрации ТС и поэтому ГАИ на зарегистрированные ТС (которые находятся на постоянном учете) выдает временные регистрационные удостоверения (что, в общем-то, противоречит правилам регистрации ТС). Но жизнь то не останавливается, и нашим клиентам необходимо заключать договоры залога, найма и т.д. Уважаемые коллеги, какой вы видите выход из сложившейся ситуации? Ведь при удостоверении договора нотариус должен проверить факт регистрации ТС, а этот факт удостоверяется именно свидетельством. Олена
02.11.05 Ребята, мы своей широкой грудью прикрыть всех не сможем. Если Вы не будете оформлять документы, в конце концов - народ выдавит из работников ГАИ нужные свидетельства, начнете оформлять - никто и не почешется. Ну, а если рискнете, кто знает, в каком суде Вам лично это аукнется. Олександр
03.11.05 В единстве наша сила. Я согласен с Еленой. Пусть "мир прогнется под нас". нік
03.11.05 Наше МРЭО к таким талонам выдает справку, заверен. печатью и подписью начальника МРЭО, в которой указывается, что ТС поставлено на постоянный учет и выданы постоянные госномера, а временный талон выдан в связи с тем, что отсутствуют постоянные бланки. Считаю, что факт постоянного учета подтвержден. Ведь когда отсутствуют бланки постоянных паспортов и гражданам выдают посвідку на проживання, или отсутствуют бланки в органах ЗАГСа и выдаются соответствующие справки - мы же их принимаем. Да факт регистрации ТС подтверждается свидетельством, но если МРЭО официально этот факт подтверждает справкой и пишет в самой справке причину, по которой не выдано свидетельство - отсутствие бланков, то почему мы должны отказывать в оформлении договора залога. Когда будут получены постоянные номера, то к договору залога делается дополнительное соглашение. Leha
03.11.05 На наш запрос МРЕВ ответило, что временные удостоверения не могут служить фактом подтверждения регистрации и оформлять сделки по таким талонам нельзя. Кроме того, как вы отличите временный талон, выданный в связи с проверкой законности ввоза, от "заменителей свидетельств"? nota
03.11.05 Пример Нік относительно временных посвідок громадянина України является не очень удачным, т.к. выдача таких удостоверений предусмотрена соответствующими нормативными актами. В нашем случае, правила регистрации ТС не предусматривают никакого другого документа, подтверждающего факт постоянной регистрации ТС, кроме свидетельства о регистрации. Я совершенно согласна с мнением коллег - нельзя отступать от правил, предусмотренных нормативными документами, иначе, в случае возникновения споров, формально будет не прав нотариус, который не исполнил Инструкцию. Виталий
09.11.05 Пропоную (відносно посвідчення договорів застави ТЗ) посвідчувати договір застави майна, яке стане власністю в майбутньому, що дозволено ст. 55 ЗУ "Про нотаріат", ст. 4 ЗУ "Про заставу". Беручи до уваги, що при наявності тимчасового реєстраційного талону можливо лише користуватися та володіти ТЗ, можливо зробити висновок: право власності не перейшло до власника в повному обсязі - відсутнє право розпорядження. Посвідчивши договір застави майна, яке стане власністю в майбутньому, Застоводержатель реєструє обтяження в установленому законом порядку. Ст. 5 та ст. 17 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" прямо це передбачає, а після видачі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ніяких додаткових договорів укладати не потрібно. nota
10.11.05 Виталий, Ваша позиция меня удивляет! Ст. 55 ЗУ "О нотариате" позволяет закладывать "майбутнє майно", т.е. "майно, яке ще не існує на час укладання договору застави" (майбутній врожай, приплід скота, майно, що буде поставлене за договором поставки...). Разве можно отнести автомобиль к такому имуществу? К тому же, в предлагаемом Вами варианте, мало того, что имущество уже существует, так и право собственности у собственника на него возникло. Просто по "объективным" причинам он это право реализовать не может. А кто за это должен нести ответственность? Мы - нотариусы, наши клиенты или, все-таки, орган, который не обеспечил наличие бланков свидетельств о регистрации ТС утвержденного государственного образца. Если государство считает возможным передачу в залог ТС по временным талонам, то пусть Кабинет Министров внесет соответствующие изменения в Правила госрегистрации ТС. А если свидетельств не будет год, два...? А как быть со страховкой? Я думаю, в этом случае у страховых компаний появится хороший повод не выплачивать страховые возмещения (ведь вы знаете, их юристы цепляются за соломинку). Виталий
10.11.05 Шановна nota, Ваша позиція неоднозначна. Чому термін "майбутнє майно" ви тлумачите "майно, яке ще не існує на час укладання договору застави", "майбутній врожай, приплід скота". Тим більше, що абз. 4 ст. 4 ЗУ "Про заставу" передбачає предмет застави "майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави", відповідно до ст. 55 ЗУ "Про нотаріат"нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому, таким документом буде договір купівлі-продажу, укладений між власником ТЗ та Автопостачальником.
nota
10.11.05 В этом случае необходимо проверять факт, что автомобиль еще не передан покупателю, иначе право собственности у него (покупателя) возникнет на основании ст. 334 ГКУ, если конечно не будет других оговорок в договоре купли-продажи. Не понимаю одного, зачем нам брать "огонь на себя", если договор залога автотранспорта на сегодняшний день не подлежит обязательному нотариальному удостоверению. Если банкам очень хочется дать кредит, почему бы им не сделать договор в письменной форме без нотариального удостоверения.
Договір купівлі-продажу майнових паїв
Marina
04.11.05 Будь ласка, підкажіть, які документи Ви вимагаєте при посвідченні договору купівлі-продажу майнових паїв (продавців 60 чоловік)?
Які документи залишає у себе нотаріус у справах?
Які особливості такого договору і які пункти є необхідними? Буду дуже Вам вдячна за будь-яку допомогу, оскільки ще в житті таких договорів не робила!татьяна
07.11.05 Я відмовляю в посвідченні таких договорів. Паї передаються тільки у спадок. Якщо Вас цікавить більш детальна відповідь, то зможу її зробити пізніше. Marina
08.11.05 Мова йде про майнові, а не про земельні паї. Обмеження щодо відчуження існують тільки відносно земельних паїв. Майнові паї дозволено відчужувати. Нотар
08.11.05 Уважаемая Марина, см. Постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177 ПОРЯДОК визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, інші НПА щодо майнових паїв (по нормативній базі), ст. 362 ЦКУ. Я посвідчую на кожне Свідоцтво (на кожну фізичну особу-Продавця) окремий договір. Залишаю витяги про відсутність податкової застави, свідоцтва про право власності на майнові паї, копії ІДН, згоду подружжя, документи, пов'язані з використанням ст. 362 ЦКУ. Нотар
08.11.05 На мій погляд, особливими пунктами є: Право власності на предмет договору у ПОКУПЦЯ виникає відповідно до п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177, з моменту одержання в установленому законодавством порядку Свідоцтва про право власності на майновий пай.
Цей договір необхідно подати до... сільської ради... району,... області з метою отримання нового Свідоцтва про право власності на майновий пай.
Всі інші - як зазвичай. Марина
08.11.05 На основі сертифікату (паю) місцеві ради чи суд виносять рішення про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно у певних частках, згідно вартості паю, реєструється в БТІ, робиться оцінка, а далі, як завжди, паспорти, коди, витяги. Згоди подружжя, я рахую, в даному випадку не потрібно, тому що пай не є спільною власністю подружжя.
А от вищевказаною Постановою керується орган, який проводить розпаювання. Нотар
09.11.05 З останнього повідомлення незрозуміло, що ви маєте на увазі та про що йде мова. Договір купівлі-продажу майнових паїв та договір купівлі-продажу нерухомого майна (що є спільною часткою власністю колишніх власників майнових паїв) - це зовсім різні речі, або ж ви неправильно сформулювали перше питання. Дмитрий
11.11.05 Підкажіть, які документи підтверджують дотримання вимог ст. 362 ЦК (переважне право купівлі частки)?
Наприклад, на майно колишнього колгоспу видано 300 майнових сертифікатів. Це що, при оформленні договору вимагати 299 заяв про відмову від переважного права купівлі? Якось незручно Нотар
24.11.05 Згідно ст. 362 ЦКУ Продавець зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про продаж, ціну та інші умови, це, наприклад, за цих умов може бути публікація у місцевих газетах, реклама по телебаченню, тощо... Якщо співвласники не здійснять цього права протягом десяти днів від дня отримання повідомлення (публікації в газеті повідомлення), співвласник може продати право на майновий пай іншій особі. Зважаючи на складність реалізації норм цієї статті, зазначене, на мій погляд, буде доказом в разі розгляду спору в суді. Місце вчинення правочину
victoria
06.11.05 Уважаемые нотариусы, возникали ли у Вас случаи или у Ваших коллег, когда нотариус, например, городского округа, совершает сделку на территории района, и наоборот - районный нотариус на территории города, если сделки недвижимого имущества с разными местами нахождения оформляются по просьбе клиентов одновременно (естественно, рабочие места нотариусов находятся там, где положено и в полном порядке, но в связи с особенностями оформляемых сделок возникает такая ситуация)? Поделитесь, пожалуйста, практикой и мнением, и вообще можно ли так поступать, какие последствия могут возникнуть для нотариуса, который на момент совершения сделки находится за пределами своего округа?
Leha
10.11.05 Было письмо Минюста, еще в 2000 или 2001 году, в котором четко говорилось, что нотариус может совершать нотариальные действия "поза приміщенням нотаріальної контори, але тільки в межах свого нотаріального округу". nota
11.11.05 Это требование содержится в п. 11 Инструкции.
Спадковий договір за участю двох набувачів - фізичних осіб
Melita
10.11.05 Якщо спадковий договір укладений на двох набувачів і один з них помер раніше за відчужувача, що буде з договором? nota
26.11.05 А возможно ли это вообще? Может, в этом случае нужно заключать два договора (с каждым приобретателем отдельно), предметом которых будет доля в праве собственности на передаваемое имущество. Я не уверена (хотелось бы услышать мнение коллег). нік
28.11.05 Считаю, такой договор на двоих делать можно. Но в такой ситуации, как описала Меліта, скорее всего, придется делать новую редакцию такого договора в связи со смертью приобретателя. То, что его доля не переходит его наследникам - это однозначно, то, что его доля не переходит второму приобретателю - это тоже однозначно. В договоре, вероятно, сказано, что право собственности перейдет приобретателям в равных долях каждому, в случае смерти отчуждателя. Получается, живой приобретатель приобретет только 1/2 долю, а вторая доля в случае смерти отчуждателей будет передаваться наследникам отчуждателя по закону либо по завещанию, если таковое имеется. Чтобы этого не произошло, считаю нужно делать новую редакцию наследственного договора. Либо, если не успеют или не сделают, то оставшийся в живых приобретатель может обратиться в суд за признанием за ним права собственности на всю недвижимость, в связи с тем, что он взял на себя и выполнил все обязательства по наследственному договору, а дальше все на усмотрение суда...
Купівля земельної ділянки іноземними громадянами
victoria
15.11.05 Ваше мнение, коллеги, может ли иностранный гражданин (например, американец без ПМЖ в Украине или вьетнамец с ПМЖ в Украине и украинским кодом) купить землю под застройку в Украине?
M
15.11.05 Аналіз ст. 22 та ст. 81 Земельного кодексу дає можливість зробити позитивний висновок щодо права іноземців та осіб без громадянства придбати та мати у власності земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Земельна ділянка, цільове призначення якої "будівництво і обслуговування будинку", не відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Marina
16.11.05 Згодна з "М", але на практиці відділ земельних ресурсів дуже негативно ставиться до такого роду договорів. Ми оформляли такій договір, де покупцем була громадянка США, до того ж, на земельній ділянці був розташований будинок, який їй вже належав. Земельники відповіли, що незважаючи на те, що зем. діл. не с/г призначення, покупець буде змушена її відчужити протягом року з моменту отримання державного акту на цю земельну ділянку. На будь-які докази щодо неправомірності такої позиції земельники не відреагували, кажуть, що у них така склалася практика. Ми просто порадили покупцю не подавати документи на виготовлення держ.акту, поки не виникне гостра потреба в документі. Знаю, що така порада є не досить коректною, але у відділі земельних ресурсів сидять такі "майстри права", що слід або в судовому порядку доводити свою правоту, або примусити земельників отримувати юридичну освіту, щоб вони могли хоча б розуміти норми ЗКУ. кора
16.11.05 Звісно, що іноземний громадянин може без перешкод придбати земельну ділянку несільськогосподарського призначення на території України. Це чітко вказано в Земельному кодексі. Дії працівників земельних ресурсів потрібно оскаржувати та примусити їх діяти згідно законодавства України. Довіреність на авто від кількох осіб
igor
16.11.05 До мене звернулись особи за посвідченням довіреності згідно техпаспорта, в якому записана власником одна особа, а в примітках як співвласник - інша. Як ви вважаєте, яким чином повинна бути оформлена довіреність, Цивільний кодекс не допускає посвідчення довіреності від кількох осіб, в разі, якщо оформляти дві довіреності, то як бути з відміною однієї з них?
nota
17.11.05 Гражданский кодекс, как 1963 г., так и нынешний, никогда не запрещал выдачи доверенности от нескольких лиц. Возможность выдачи доверенности от нескольких лиц прямо предусмотрена ЗУ "О нотариате" (кстати, все проекты Закона "О нотариате" так же содержат такую норму). То, что Инструкция вошла в противоречие с Законом, так мы ведь юристы и должны понимать, какой нормативный документ имеет верховенство. А доверенность в Вашем случае нужно выдавать от двоих (если есть возможность им явиться в одно время к одному нотариусу). Что касается отмены, так разве мы можем отказывать в удостоверении такой доверенности только потому, что у Информцентра нет технической возможности зарегистрировать такую отмену? Юлія Володимирівна
17.11.05 Считаю, что надо делать 1 доверенность от лица, указанного в свид-ве как собственник, а от сособственника необходимо брать письменное согласие на выдачу этой доверенности (кстати, это предусмотрено и ГК, ст. 358 п. 1).
Leha
17.11.05 Думаю, что здесь больше уместна ст. 369 ГКУ. И доверенность нужно выдавать от 2-х. Ведь если в св-ве о приватизации два сособственника, вы указываете двоих, а не берете от одного заявление, а второй подписывает договор.
Порядок посвідчення договорів відчуження земельної ділянки
Світлана
17.11.05 Чи є необхідним залишати у справах нотаріуса оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого видано Державний акт?
nota
17.11.05 Мне интересно, откуда Вы (или Ваш клиент) его возьмете? Ведь при выдаче госакта оригинал договора, на основании которого он выдается, должен быть погашен, а на руки собственнику выдается документ, подтверждающий его право собственности, т.е. госакт. Или я ошибаюсь? Юлія Володимирівна
17.11.05 Я считаю, необходимо оставлять договор купли-продажи у себя в архиве. А вот то, что его не забирают в отделе (управлении) земельных ресурсов, это я знаю точно. nota
18.11.05 Не знаю, в нашей области у клиента на руках оригинал договора не остается, его меняют на госакт, и мне кажется это вполне разумным. Ч
18.11.05 А скажите, на основании чего "земельные ресурсы" имеют право забрать правоустанавливающий документ? По-моему, это самодеятельность. П. 2.14 Инструкции "Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку...", Приказ Держкомзему от 04.05.1999 № 43, сказано, что в случае отчуждения земельного участка из земель частной собственности госакт выдается на основании копии соответствующего договора, верность которого заверена нотариусом.
Однако это не дает нотариусу основания требовать у продавца оригинал договора. Правоустанавливающим документом остается госакт. В нем можно почерпнуть все сведения, касающиеся договора.nota
18.11.05 Уважаемый Ч, Вы правы. Признаю поражение. Действительно, погашать договор купли-продажи у органов ДЗК нет основания, но, все равно, требовать договор при нотариальном удостоверении последующих договоров отчуждения нет оснований.
Як засвідчити переклад
ksen
18.11.05 Підкажіть, як ви засвідчуєте переклади, якщо підшити оригінал документа, з якого робився переклад, неможливо в зв'язку з тим, що він заламінований? Ч
18.11.05 Берете сверла, дрель и сверлите дырки;-). А если серьезно, то ламинированные документы очень хорошо дырявятся иголочкой. Удачи! ksen
18.11.05 Я не имела в виду, каким способом мне его прикрепить, а каким образом его удостоверить, то есть, если вы отсняли фотокопию этого документа, какие далее ваши действия, удостоверяете фотокопию, сшиваете два документа и регистрируете их под разными реестровыми номерами, как фотокопию и правдивость подписи, или под разными реестровыми номерами, но в одной удостоверительной надписи?
Если заверяем как верность копии документа, то просите ли вы переводчика писать вверху документа "фотокопия"? Ч
18.11.05 А зачем заверять фотокопию, пришиваю перевод к оригиналу. А если так сильно надо, то сначала делаю фотокопию, а потом заверяю перевод фотокопии. Юра
18.11.05 При одночасному засвідченні фотокопії і справжності підпису перекладача вчиняється одна нотаріальна дія (п. 10.2 Наказу про ведення реєстрів...), а на рахунок, чи писати зверху "фотокопія", то це проблеми перекладача, який перекладає, адже ви за переклад не відповідаєте. ksen
19.11.05 То есть, пришел к Вам клиент с оригиналом документа, вы заверили с него фотокопию и отправили человека к переводчику заверять уже не оригинал, а фотокопию??
nota
19.11.05 Если вспомнить советскую практику, то тогда существовали совмещенные штампы. Поскольку было письмо Минюста, что штампы у нас можно корректировать, то в этом случае было бы разумно воспользоваться практикой прошлых лет. Т. е. в одном штампе отразить и засвидетельствование фотокопии и подписи переводчика. Юра
19.11.05 Є оригінал документа і його переклад, але оригінал не може бути підшитий до перекладу прим. свідоцтва про народження, тоді треба підшити фотокопію цього свідоцтва до перекладу, написати посвідчувальний напис № 52 і поставити один реєстровий номер, окремо завіряти фотокопію, а потім її перекладати не треба, це робиться одночасно. nota
19.11.05 Юра, Вы же сам процитировали наказ Минюста, а из него следует, что это должно быть одно нотариальное действие (и фотокопия или копия и перевод или подпись переводчика), поэтому, при одновременном удостоверении штамп все-таки должен быть совмещенным.
Юра
19.11.05 Все правильно, а чи перекладати перекладачеві саме слово "фотокопія", то це не наші проблеми, а перекладача. ksen
19.11.05 Т. е. получается так: отсняли с оригинала копию, поставили в верхнем правом углу штамп "фотокопия" и подшили его к уже сделанному переводу оригинала этого документа, поставили удостоверительную надпись № 52 (но ведь в № 52 заверяется верность копии текста документа, а у нас в данном случае будет фотокопия, может сделать совмещенную удостов. надпись фотокопии и верность подписи переводчика?) и если будет совмещенная надпись, р. № ставится один???
Юра
21.11.05 Я так і роблю: напис № 52, але замість "копії" пишу "фотокопія" і один р. №, окремого напису немає, а копію я не знаю, хто зараз робить, у всіх є ксерокс, а подивившись розд. 27 Інструкції, в якому пишеться слово "копія", а в душках "фотокопія" тобто, як на мене, правила однакові для кожного слова. ksen
21.11.05 Спасибо за исчерпывающий ответ. Not_Arto
23.11.05 А у меня в данном случае вопрос.
Мы делаем копию (фотокопию) документа с одновременным удостоверением подписи переводчика, и это у нас одно нотариальное действие. То как же считать для статистики - это одна копия (фотокопия) или это одна подпись? Дмитрий
24.11.05 Можно ли совместить удостоверительные надписи № 55 и № 62 и сделать такую надпись? (перевод на бланке подшивается к фотокопии на обычной бумаге) "_____" ________ року я_______, приватний нотаріус ______________, засвідчую вірність цієї фотокопії.
При цьому засвідчую справжність перекладу цього тексту з російської мови на українську мову.
Зареєстровано в реєстрі за № ___
Стягнуто плати згідно ст. 31 Закону України "Про нотаріат"
Приватний нотаріусAntoni
25.11.05 Я снимаю ксерокопию и удостоверяю ее как фотокопию самостоятельным нотариальным действием, с соблюдением установившейся практики: вверху "фотокопия", под документом удостоверительная надпись с печатью и подписью нотариуса. Переводчик осуществляет перевод нотариально удостоверенной фотокопии, причем переводится все, что есть в фотокопии: и слово "фотокопия", и удостоверительная надпись, и печать; и на сделанном переводе удостоверяется подпись переводчика - это второе и самостоятельное нотариальное действие.
У меня только остался вопрос с использованием бланков нотариальных документов. Если мы знаем, что документ изготавливается для действия за границей, может быть его необходимо выполнять на бланке (я имею в виду фотокопию)? Leha
26.11.05 Как правило, фотокопии документов на бланках не требуется. Но если кто-то настаивает, я делаю (правда, это было всего раза три).
У меня другой вопрос. Мне попалось письмо Минюста, цитирую: "Згідно пункту 255 вищезазначеної Інструкції, забороняється засвідчувати вірність копій паспорта, документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського посвідчення, службових посвідчень та інших документів, знімання копії з яких не допускається.
З огляду на наведене, вважаємо, що засвідчення справжності підпису перекладача на незасвідченій у нотаріальному порядку фотокопії паспорта іноземного громадянина суперечить вимогам Інструкції."
Но ведь и ОВИР, и РАГС требуют именно нотариально заверить подпись переводчика! Как быть?Not_Arto
28.11.05 Вопрос к Leha:
Не сложно ли Вам дать номер и дату этого письма Минюста...
Не знакома с его содержанием...
А исходя из того, что Вы процитировали, вывод такой, что в очередной раз "делать этого низя"...
А вот что "зя" и как "зя" никто не знает...Not_Arto
28.11.05 Точно так же, как и открытый вопрос с инвойсами...
Делать их перевод нельзя, заверять подпись переводчика нельзя, а банки требуют... Leha
29.11.05 Это был ответ на запрос управления юстиции г. Севастополя. Если дадите ел. адрес, могу переслать. Lina
01.12.05 Шановні колеги! Допоможіть розібратись, чи потрібно вимагати, щоб документ з іншої країни був легалізований, якщо я засвідчуватиму справжність підпису перекладача, а не вірність перекладу (це довідка Комісії фінансового спостереження острова МЕН, до того ж на двох непрошитих бланках, але пронумерованих). nota
24.12.05 Хотелось бы подвести итог и ответить на вопрос по поводу порядка свидетельствования перевода текста документа, а также порядка заверения подписи переводчика. Итак, само собой разумеется, что если нотариус сам владеет языком, с которого или на который необходимо перевести документ, то такой перевод совершается лично нотариусом с использованием удостоверительной надписи по форме № 62, если же нотариус не владеет данным языком, то перевод должен быть сделан дипломированным переводчиком, известным нотариусу либо приглашенным представившими перевод лицами. Присутствие переводчика при удостоверении верности перевода обязательно, так как нотариус в этом случае свидетельствует подлинность его подписи на переводе, проверив при этом диплом или иной документ (например, справку с места работы), подтверждающий его квалификацию. В практике совершения данного нотариального действия сложился ряд особенностей. Так, если при совершении нотариального действия (удостоверение сделки, свидетельствование верности копии...) одновременно совершается перевод на другой язык, то перевод помещается на одном листе с подлинником, оба текста рядом на одной странице, разделенные визуально вертикальной чертой таким образом, чтобы текст подлинника находился с левой стороны, а текст перевода - с правой. Перевод должен быть сделан со всего текста документа и оканчиваться подписями сторон, подпись переводчика помещается под текстом перевода. Удостоверительная надпись излагается под текстом документа и перевода к нему (на мой взгляд, удостоверительная надпись должна быть "совмещенная", как в форме 52, если свидетельствуется верность копии документа, если же это сделка, например доверенность, то в надпись № 43 необходимо добавить элементы надписи 62 или 63). При этом, если заверяется перевод с копией документа, то номер по реестру будет один (п. 10.2 Порядка ведения и заполнения реестров...), аналогично, на мой взгляд, должен решаться и вопрос одновременного свидетельствования сделки и перевода (или подписи переводчика).
В случае, когда перевод выполняется на отдельном от подлинника листе, он прикрепляется к подлинному документу, прошнуровывается и скрепляется подписью нотариуса и его печатью с указанием количества прошитых и пронумерованных листов. В нашем городе рождена практика подшивания текста перевода к фотокопии документа, но в этом случае переведенной оказывается копия (фотокопия) документа, а не его подлинник (последний остается не переведенным). На мой взгляд, такова практика порочна и ее необходимо менять, т.е. текст перевода должен подшиваться к оригиналу переводимого документа. Что касается перевода паспортов иностранных граждан, то действительно, к подлиннику перевод не подошьешь, а заверение фотокопии паспорта запрещено Инструкцией (в общем, что вполне логично, поскольку документ, удостоверяющий личность, имеет право существовать только в оригинале). Что же делать? Неужели отсутствие в нашей Инструкции порядка свидетельствования верности перевода документа, удостоверяющего личность иностранца, может привести к ограничению его прав в нашей стране. Ведь Правила регистрации актов гражданского состояния в Украине (п. 4.4) требуют предоставления иностранным гражданином перевода паспорта иностранца, причем удостоверенного нотариусом. Не считаю нарушением, если перевод будет подшит к фотокопии паспорта, но при этом удостоверительная надпись должна быть изложена по форме 62 или 63, без свидетельствования верности фотокопии.
Что касается легализации (апостиль), то она должна быть обязательно, ведь переводимый документ должен иметь юридическое значение и легально действовать на территории нашей страны. В противном случае, это не документ. Ведь не заверяем же мы переводы статей из газеты, художественной литературы или трамвайного талона.
Як вирахувати держмито при договорі оренди нерухомого майна
Юра
18.11.05 Як порахувати мито, якщо в договорі оренди сторони вказали наступний пункт: "... договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк."? Мито береться від орендної плати за весь термін договору, а так термін договору може продовжуватися декілька разів. nota
18.11.05 Инструкция о порядке начислении и удержании госпошлины, Приказ ДНИ № 15 от 22.03.1993 года, п. 51 "Якщо договір укладено на невизначений строк, то мито обчислюється і сплачується виходячи із загальної суми платежів за договором, але не більше, ніж за три роки." Юра
19.11.05 Мова не йде про договір, укладений на невизначений строк, а про договір, який укладено приміром на 5 років з правом пролонгації на такий же строк, мито брати за 5 років чи 8 років згідно наказу, чи може зразу за 10 років... nota
19.11.05 В этом случае сумма договора, из которой исчисляется размер госпошлины, должна быть рассчитана из 5 лет. Юра
19.11.05 Дякую, так і робимо.
Ідентифікаційний номер для іноземних громадян
victoria
21.11.05 Нужно ли требовать для совершения сделки регистрации в налоговых органах Украины иностранных граждан и получать код или же достаточно указать, например: ФИО, проживает..., гражданин Германии? Marina
22.11.05 Необхідно вимагати ідентифікаційний номер, про це говорить і наша Інструкція, фотокопія якого має залишатися у справах нотаріуса (п. 19 Інструкції). А те, що особа не є громадянином України нічого не міняє, податкові органи видають ідент. номер таким особам на підставі заяви. Особа може не мати ідент. номер тільки у випадках, якщо вона відмовляється від коду за релігійним переконанням, про це також має бути подана заява у відповідні податкові органи. Ч
22.11.05 Согласен с Мариной, более того, рекомендую сообщать клиенту-иностранцу о том, что перед тем, как идти и получать идентификационный номер, целесообразно сделать перевод паспорта на украинский язык, поскольку налоговая напишет ФИО иностранца на основании перевода. По крайней мере, у нас так. Да, и получают иностранцы код в областной налоговой, а не в районной. nota
23.11.05 А если лицо не является резидентом, как то понимает закон 889. Зачем ему код? А если такой гражданин пришел к вам с просьбой удостоверить доверенность на представление интересов в суде и просит письменное постановление об отказе в совершении нотариального действия? Вы думаете, в суде нас поймут? Я считаю, что к этой проблеме нужно подходить дифференцировано. Ведь если удостоверяется договор ипотеки, где сторона иностранец, достаточно же указать только его гражданство (и это есть в Инструкции, см. п. 92).
Нотар
23.11.05 Виходячи з аналізу діючого законодавства: Затверджено наказом ДПАУ від 27.01.98 № 43, зареєстровано в МЮУ 19 лютого 1998 року за № 124/2564
Положення про картку фізичної особи - платника податків
1.2. Використання ідентифікаційних номерів обов'язкове для громадян:
- які постійно мешкають в Україні, мають об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;
- які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зобов'язані сплачувати податки в Україні;
- які відкривають рахунки в установах банків;
- дані про яких використовуються в інших інформаційних системах України.
2.4. Видача Картки іноземним громадянам здійснюється після виконання вимог Правил в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року № 1074, зі змінами і доповненнями.
2.5. Іноземні громадяни реєструються і отримують Картку в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі при поданні паспортного документа. Особи, які мають нотаріально засвідчене доручення на отримання Картки замість іноземного громадянина, подають особистий паспорт громадянина України або паспортний документ, паспортний документ іноземного громадянина або його ксерокопію (з чітким зображенням), у якому містяться такі дані: прізвище, ім'я, по батькові, місце народження, місце проживання, дата народження, а також нотаріально засвідчене доручення на отримання Картки.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про податок з доходів фізичних осіб
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 37, ст. 308) 2.1. Платниками податку є:
- резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
- нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
2.2. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.
Робіть висновок.
Підтримую nota.
Перевірка наявності або відсутності іпотеки
Нотар
22.11.05 Шановні колеги! Цікава Ваша позиція з приводу того, чи є обов'язком нотаріуса перевірка наявності або відсутності іпотеки, заставної за даними Державного реєстру іпотек у світлі п. 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами, якщо, наприклад, сторони не наполягають на такій перевірці або не вважають потрібним сплачувати плату за таку перевірку, або підписувати Заяву встановленого зразка про надання витягу з реєстру іпотек, адже цим п. передбачено, що "нотаріус повинен перевірити відсутність заставної за даними Державного реєстру застав рухомого майна", тобто назва реєстру ставить під сумнів таку перевірку, але ж заставна як така передбачена законодавством лише щодо іпотеки. Можливо достатньо в тексті правочинів про відчуження нерухомого майна зазначити, що "Продавець підтверджує, що предмет договору не перебуває в іпотеці і заставної щодо цього майна не існує" (за що буде нести відповідальність, в тому числі і кримінальну, за надання завідомо неправдивої інформації та реалізацію предмета іпотеки). Звичайно, що це стосується майна, яке не перебуває під забороною, арештом. Гадаю, що на момент затвердження нашої Інструкції вже можливо було б правильно зазначати назви відповідних Реєстрів. Ч
22.11.05 Я считаю, что с учетом неразберихи с названиями и содержанием Реестров в обязательном порядке витяг из реестра ипотек брать нецелесообразно. Итак, уже при сделке берем 4 витяга. А вот проверять для себя объект сделки по реестру ипотек считаю целесообразным. Ведь мо
жет быть гипотетически ситуация, когда в ипотечном договоре сторонами не предусмотрено наложение запрета на отчуждение предмета договора. К слову, однако, недавно столкнулся с ситуацией, когда заемщик с банком рассчитался по кредиту, письмо о снятии запрета на отчуждение я получил и запрет снял, а вот повідомлення об исключении записи из реестра ипотек я от банка не получал. В мирской суете и вообще запамятовал об этом. Через некоторое время звонит клиент и говорит мне, что я запрет не снял, и он не может продать квартиру. Я проверил - все в порядке. Потом уже связался с нотариусом, а она проверила квартиру по реестру ипотек и делать сделку, пока мною не снята запись об ипотеке, не стала. Вот так. raton
23.11.05 Статтею 12 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що "правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним". Тому я при посвідченні будь-яких правочинів щодо нерухомості виготовляю витяг з реєстру іпотек (на всякий гипотетический случай). nota
23.11.05 Но получение этой справки прямо не предусмотрено Инструкцией. Что же Вы скажете клиенту, если он откажется эту справку оплачивать? Я полностью поддерживаю позицию Ч. Tokmak
23.11.05 Господа соратники по цеху! Доколи мы будем выполнять роль контролёров в этой стране и брать на себя ответственность за некоторых неграмотных граждан!
Наша функция - удостоверение фактов, которые граждане добровольно для себя создают, и придавать им юридическую силу.
Однозначно, действовать всем в соответствии с Инструкцией и лишнего никому и ничего, а для себя через "Поиск" проверять на предмет ипотеки объект. В последнее время практика складывается такая, что нотариус должен провести целое следствие, собрать все нужные и ненужные доказательства, чтоб потом в суде отвечать за незаконные действия клиентов и отбиваться от их наглых адвокатов. Vолодимир
11.01.06 Шановне панство! Будь ласка, читайте Закони та не забувайте, що Ви Юристи за фахом. А те що "якась" Інструкція чогось не передбачає, то її в принципі взагалі давно потрібно відправити на сміття. Вона вже фізично та морально застаріла і потребує змін. А Ви, шановне панство, не підставляйтеся і те, що Ви кудись колись заходили до справи не додаш. Якщо Ви робите справу, то робіть її якісно. Наявність додаткових витрат потрібно вміти пояснити клієнту, це Ваш прямий обов'язок (читай ЗУ "Про нотаріат"). Клієнт повинен бути вдячний, що завдяки цим реєстрам його захищають від шахрайства.
Іпотека та купівля-продаж одночасно
victoria
23.11.05 Я знаю, что повторяюсь, так как вопрос о возможности одновременного удостворения купли-продажи и ипотеки уже обговаривался на форуме. Однако не совсем ясно, когда оформлять ипотеку: сразу после заключения купли-продажи или же всё-таки необходимо договор зарегистрировать в БТИ, получить оценку на нового собственника, а потом уже и ипотека. Я работаю с банками, которые поступают таким образом, однако сейчас редко, но встречаются случаи, когда банк желает делать всё одновременно. Как быть, поделитесь мнением и опытом? нік
24.11.05 Можно делать и одновременно, как просит банк. Договор купли-продажи делаете, как обычно. Регистрируете в государственном реестре правочинов. Право собственности у покупателя возникает с момента регистрации в этом реестре по ГК Украины. Регистрация в БТИ и повторная оценка не нужна. Копируете все первоначальные документы, которые были предоставлены для договора купли-продажи, и подкладываете к договору ипотеки. Проверка податковой застави на ипотекодателя, наложение ареста, все, как обычно. Нормативные акты: ст. 5 Закона Украины "Про іпотечне кредитування..." от 19.06.2003 г., ст. 55 Закона Украины "Про нотаріат" 1993 г., а также п. 96 нашей Инструкции. Wert
24.11.05 День добрый!
Если позволите, у меня такой вопрос.
Возможно ли удостоверение договора ипотеки (при одновременной купле-продаже) с разрывом во времени, но у одного нотариуса, т.е. примером: удостоверяется договор купли-продажи - 10 числа, а договор ипотеки - 12 числа, но без витяга на ипотеку на нового собственника. Или, все-таки, понятие "одновременно" есть понятие "день в день"? Есть ли прецеденты у кого-нибудь? нік
24.11.05 Считаю, что можно, время в законе не оговорено. Главное - условия по сделке, чтобы соответствовали закону. victoria
24.11.05 А как же п. 38 Инструкции, где говориться, что договоры об отчуждении, залоге (ипотеке) имущества, которые подлежат регистрации, удостоверяются лишь при предъявлении документов, которые подтверждают право собственности на имущество... и в предусмотренных законодательством случаях госрегистрацию прав на это имущество. А согласно письма управления юстиции (не помню номер, но было оно в этом году) регистрацию права собственности осуществляет БТИ (временно)?
А относительно госрегистрации, по-моему, есть отличие между госрегистрацией правочина (Госреестр правочинов), согласно которому договор считается заключённым с момента нотар. удостворения и госрегистрацией, а госрегистрация права собственности - это совсем другое (его осуществляет БТИ). Или же я заблуждаюсь? нік
25.11.05 Считаю, что государственную регистрацию сделки проводит нотариус в государственном реестре правочинов. В крайнем случае, если это спорный вопрос, можно по закону об ипотеке передать в ипотеку недвижимость, право собственности на которую наступит у собственника после оформления договора ипотеки. Это уже точно, без сомнения. И потом, письмо на которое вы ссылаетесь, действительно было, но по-моему, это была временная мера, пока не заработал государственный реестр правочинов. Leha
25.11.05 Согласен с nik. А в отношении одновременности, в словаре дается такое толкование: "близко по времени, один за другим". Так что при одновременной купле-продаже и ипотеке, договоры должны заключаться одним нотариусом, записаны в реестре друг за другом, естественно в один день. Not_Arto
25.11.05 По поводу момента возникновения права собственности на недвижимость.
Я понимаю содержание ст. 657 ЦК так, что если договора купли-продажи недвижимости заключаются в письменной форме, подлежат нот. удостоверению и госрегистрации, то госрегистрации подлежит сам ДОГОВОР. п. 3 ст. 640 ЦК предусматривает, что договор, который подлежит и нот. удостоверению, и госрегистрации - считается заключенным с момента гос. регистрации.
Далее читаем п. 4 ст. 334 ГК, приходим к выводу, что если договор об отчуждении имущества подлежит госрегистрации, ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ у приобретателя возникает именно с момента такой РЕГИСТРАЦИИ договора.
Теперь, в нашем ГК есть две статьи 182 и 210, которые предусматривают госрегистрацию.
Но, разница в этих регистрациях в том, что ст. 210 ГК предусматривает регистрацию именно ДОГОВОРА, и именно с моментом этой регистрации ст. 640 связывает момент заключения договора, а ст. 334 ГК предусматривает возникновение ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ на недвижимость по договору купли-продажи. А ст. 182 ГК, насколько я понимаю, регламентирует, в свою очередь, уже порядок госрегистрации именно ВОЗНИКШЕГО ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ на недвижимость, либо ограничение такового, переход и прекращение.
Соответственно, согласно ст. 210 ГК и был принят "Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів". Регистратором (п. 2 Порядку) являются госнотконторы, частные нотариусы, в функции которых вменили госрегистрацию "правочинів"...
В связи со всем вышеизложенным, я не вижу спорного вопроса в том - кто и какую регистрацию проводит.Not_Arto
25.11.05 А касательно одновременного удостоверения договоров купли-продажи и ипотеки, думаю, даже если и делать, то только в один день и только друг за дружкой...
nota
26.11.05 Считаю возможным удостоверение двух договоров одновременно (без регистрации права собственности и вытяга). Это как раз и есть тот исключительный случай, который предусмотрен законом. Ведь называем же мы ипотечным договором залог имущественных прав на недвижимость в рамках Закона № 979 (несмотря на то, что ГК дает определение недвижимости, а Закон "Об ипотеке" определяет, что может быть предметом ипотеки (и имущественные права к недвижимости не относит). Но есть специальный Закон, значит можно и нужно его применять. А что касается времени удостоверения, так только друг за дружкой, иначе это уже не одновременно. Інформація органам ДАІ
Z
01.12.05 Имеет ли вообще право нотариус направлять в ГАИ письма с просьбой наложить запрет на снятие с учета автомобиля, в связи с оформлением залога этого авто? nota
01.12.05 Не имеет права, и обязанности, кстати, тоже. Это ничто иное, как разглашение тайны совершения нотариального действия. ГАИ - это третье лицо, которое в сделке не участвует, и, более того, ГАИ может наложить запрет по уведомлениям суда, следствия, прокуратуры. По заявлению (я знаю на практике инициатором выступает залогодержатель) может быть выставлена "охранная грамота", но это услуга платная, стоит 19-44 грн. И если стороны достигли соглашения, что Залогодатель не может снять с учета автомобиль в период действия договора залога, то ГАИ может наложить соответствующее ограничение. Но это никак не запрет. Leha
02.12.05 Такое письмо-уведомление в ГАИ должен выдавать только Залогодержатель. На практике такую обязанность пытаются повесить на нотариуса. Думаю, что соглашаться на такое категорически нельзя. На сегодняшний день есть прецедент обращения в суд (иск к нотариусу) о возмещении причиненного ущерба, на том основании, что нотариус не направил уведомление в ГАИ и он не смог продать автомобиль. raton
03.12.05 Я роблю так, в договорі застави передбачається наступний пункт: "Сторони домовились про те, що нотаріус надсилає на адресу МРЕВ ДАІ повідомлення про посвідчення цього договору застави". Таким чином уникаємо розголошення нотаріальної таємниці. Така практика не є ідеальною. Однак, вважаю, що це вихід. Leha
03.12.05 Это выход, но лишь частичный. ГАИ не снимет отметку пока не получит письмо от того нотариуса, который направил уведомление (во всяком случае, в нашем городе только так). А если Вас нет сегодня на работе? Народ пошел ушлый, чуть что, сразу в суд.
Может тогда в уведомлении предусматривать, что запрещение может быть снято по уведомлению Кредитора? Ст. 12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей"
Wert
14.12.05 С 01.01.2006 г. вступает в силу ЗУ "Об основах социальной защиты бездомных граждан и беспризорных детей". В соответствии со ст. 12 данного Закона "...Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування..." необходимо получать предварительное разрешение органов опеки на совершение таких сделок. Вопрос: Что вкладывается в понятие "... право користування яким мають діти..." и как его могут, к примеру судьи, трактовать расширительно?Wert
14.12.05 Дополнительно:
К примеру, ребенок живет с бабушкой и прописан там, а в ипотеку передается иная недвижимость, которая принадлежит родителям, и где ребенок не проживает и не прописан? По логике вещей (ст. 176 СК и ст. 64 ЖК) ребенок имеет право проживать и у родителей (в том числе может быть и не прописан по месту проживания родителей). Возникает вопрос - нужно ли даже в таком случае требовать разрешение органов опеки?Marina
16.12.05 Я вирішила для себе це питання таким чином: розробляю зразок довідки, яку я буду вимагати з 1.01.2006 від ЖЕКу, про те, що вказаною квартирою не користується (чи користується) дитина, подумаю над текстом, іншого виходу я не бачу, можливо у когось є інші ідеї. А на підставі прописки чи інших відомостей будуть надавати ЖЕКи таку інформацію, то це вже нехай вони вирішують. А як інакше нотаріус може перевірити чи користується дитина майном, може ходити нам по квартирам??? По податковим вже ходимо!!! Wert
16.12.05 Marina, спасибо. Я не нотариус, но напрямую работаю с нотариусами. И хочется выработать одну какую-то практику (правила поведения).
Еще раз, спасибо за ответ. Если у кого-то еще есть какие-нибудь идеи, предложения прошу Вас высказаться по этому поводу. Заранее благодарен! alex
16.12.05 А в случае когда имеется частный дом - ЖЕКа нет, квартальные справок давать не хотят, а еще сталкивались с проблемой дальнейшего заверения подписи квартальных исполкомом, то где брать справку?
Я считаю, что пока нет конкретных разъяснений на этот счет, достаточно домовой книги, ну и, по возможности, справки из ЖЕКа о составе семьи. Так же как вариант в дополнение к домовой книге можно отобрать заявление от собственника о том, что несовершеннолетние дети не имеют прав пользования отчуждаемым имуществом. Wert
19.12.05 Alex, возникает проблема юридической силы такого заявления. Тогда необходимо делать ссылку в ипотечном договоре об ознакомлении Ипотекодержателя (покупателя) о таком обстоятельстве (заявлении). alex
20.12.05 Wert, посмотри ст. 230, 659, 661 ГКУ. Wert
28.12.05 Alex, огромное спасибо. Как говорят, век живи - век учись. Еще раз спасибо за отклик! 777
05.01.06 Оно то спасибо, но ст. 230, 659, 661 ГКУ это "взагалі", а по моему мнению, справка о составе семьи и прописке (регистрации) нужна. Кстати такие справки по жилым домам дают общие отделы исполкомов (администраций) - нужна домовая книга, паспорта, свид. о рождении, и нате справку. Необходимость сей справки остро возникла в силу обсуждаемого нами Закона. Но мы забыли давно существующие ст. 401, 402 и главное 405, 814, ч. 2 ст. 822 ГКУ! Определить исходя из всего этого наличие или отсутствие договоров найма можно по витягу з реєстру правочинів и по той же справке о сост. семьи, но опять же инструкция не обязывает нас брать эти документы ну и данный договор подлежит нотудостоверению и госрегистрации, соответственно если заключен на срок более года. Короче, так изголяться над собой можно без конца. Вопрос: как быть, если в справке написано, что малолетний со всей семьей выписан за день (три, пять, неделю) до сделки и нигде пока не прописан? Ведь пока он живет в квартире! Сделка вроде бы может быть оформлена без опеки. Как быть суду, если такую сделку начнут оспаривать в связи с ущемлением прав на жилье малолетнего, который на момент обращения в суд так и не будет нигде зарегистрирован? Я думаю, к бабке ходить не нужно, какое решение вынесет суд. Где хоть какой то разумный выход? Wert
06.01.06 777, зайди еще на сайт www.liga.net. Там есть форум и посмотри тему Форума "Выдача разрешений органов опеки по НОВОМУ! с 01.01.2006". Я и там поднял эту тему. Она многих интересует. Может там и найдем какой-то общий выход. Присоединяйся. Leha
06.01.06 Договор найма и право пользования члена семьи - два разных понятия. Ребенок не может заключить с собственником договор найма. Если человек перестает быть членом семьи, за ним не сохраняется право пользования жильем (на эту тему была статья И. Спасибо-Фатеевой).
У нас нотариусы склоняются к тому, что нужно брать заявление от родителей, включать такой пункт в договор и штрафные санкции, поскольку ст. 12 Закона предусмотрена персональная ответственность работников органов опеки, а не нотариусов. Но я не совсем согласен с этой позицией. 777
08.01.06 Leha, это и ежу понятно, что договор найма и право пользования члена семьи - два разных понятия. Только в обсуждаемой нами теме они очень тесно связаны. Я подчеркнул, что мы о найме забыли. И если по сделкам решать вопросы о правах мало-и несовершеннолетних, почему бы нам не перестать дурковать, а хоть как-то отсутствие нанимателей и членов семьи владельца проверять. Я же не даром напомнил номера статей, сам посмотри - 401, 402 и главное часть 6 ст. 403 и ст. 405 ГКУ. Скажу честно, я не помню статью Спасибо-Фатеевой на эту тему, но как то непонятно ваше утверждение, коллега: "Если человек перестает быть членом семьи, за ним не сохраняется право пользования жильем" в силу указанных выше статей ГКУ, как впрочем и в силу древнего ЖК. Ведь в нашем случае речь идет именно о жилищном сервитуте, установленном законом, а это регистрация - прописка ребенка или иного члена семьи на жилплощади родителя - собственника. Закон, через который у нас голова болит, из этих членов семьи нанимателей и пр. обязал нас брать опеку только в отношении мало-и несов. А остальные с правами? Вот об этом я и говорил. Непонятно также о каких штрафных санкциях в договоре Вы говорите и по отношению к кому, к работникам опеки что ли? Я лично с января 2004 г. в договорах пишу пункт, что стороны, как продавец, так и покупатель, подтверждают, что заключаемая ими сделка не противоречит и не ущемляет прав и интересов мало-и несов., только толку? Leha
10.01.06 В соотв. со ст. 402 сервитут может быть установлен договором, законом, завещанием или решением суда. Как я понимаю, нас интересует установленный законом - ст. 405. (Это в отношении взрослых). Ст. 29 ГК определено место проживания детей. Исходя из этой статьи, до 14 лет вообще не имеет значения где прописан ребенок - место проживания устанавливается по месту проживания родителей. Поэтому даже если ребенок выписан - решение опекунского все равно необходимо. В договор предлагается включить пункт, о том, что в случае нарушения прав детей Продавец обязан уплатить штраф в размере стоимости квартиры. Мотивируется такое решение тем, что Закон "О нотариате" не предусматривает обязанности нотариусов проверять права пользователей, а Закон "Про захист...", предусматривает только ответственность работников органов опеки, а не нотариусов.
2006 рік - знову 13%
victoria
16.12.05 Слышала о том, что с Нового года 13 % будут оплачиваться клиентами только после письменного расчёта налоговой. Так ли это? alex
17.12.05 А, что закон "О бюджете" уже приняли? Вначале этого года у нас так и действовали, отправляли клиента в налоговую за расчетом налога. victoria
17.12.05 А на основании чего Вы отправляли клиентов в налоговую за расчётом, может были какие-то инструкции по этому поводу?
А насчёт 13% я поняла так, что пока нет бюджета на 2006 год - нет и налога с продажи? alex
17.12.05 Оснований никаких, но снять с себя ответственность за правильность расчета как-то нужно, вот и посылали. В общем, я понимаю, что если год начнется, а бюджет не примут, нужно брать налог либо не делать сделки, потому что Закон имеется, просто его действие в части этого налога на 2005 год было приостановлено. Marina
19.12.05 Наша податкова відмовляється вираховувати для наших клієнтів податок, каже, що законом цей обов'язок покладено на нас, нотаріусів, і більшість нотаріусів нашого нотаріального округу вираховували цей податок в 13 відсотків самостійно, а інакше, клієнти тікали до іншого нотаріуса, який все робив сам і не посилав людей до податкової. Як будемо виконувати цього року закон - не відомо, можливо у когось є пропозиції, поділіться!
Lina
20.12.05 ЗУ "Про внесення змін до ЗУ Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" внесені зміни і до п. 11.3 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", частина 3 якого виглядає таким чином: "Сума нарахованого податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) угоди, попередньо її нотаріальному посвідченню, через установи банків У СУМІ, ВИЗНАЧЕНІЙ У ПІДТВЕРДЖЕНОМУ ПОДАТКОВИМ ОРГАНОМ РОЗРАХУНКУ. " 777
03.01.06 Полный ответ у Linы. Т. е. с 01.01.2006 года по ДКП недвижимости берём оригинал расчёта податкового органу + квитанцию (только вопрос оригинал или копию) об оплате подоходного. Юра
04.01.06 Призупинено до 01.01.2007 року. (див. Держбюджет на 2006рік).
777
05.01.06 Ну и аминь.
Книга доходів та витрат
victoria
16.12.05 Ув. нотариусы, ведёте ли Вы книгу расходов и доходов (прошитую, пронумерованную и скрепленную печатью соответствующей налоговой)? raton
17.12.05 Книгу веду, но не прошитую, не пронумерованную и не скрепленную печатью налоговой, т.к. это не предусмотрено ни одним нормативным актом. alex
17.12.05 Книгу веду, прошитую и т.д., но узнавал это действительно не обязательно и ничем не предусмотрено, кроме того, ничем не предусмотрены санкции в случаях утери этой книги. Я веду эту книгу только потому, что я больше нигде не указываю плату, которую беру за совершение нот. действий. victoria
17.12.05 А какую сумму и за что Вы указываете в реестре нот. действий? alex
17.12.05 Никакую, ставлю штамп "стягнуто плати згідно ст. 31 Закону України "Про нотаріат".
alex
17.12.05 Р. S. поэтому и веду книгу, ведь нужно как-то учитывать прибыль. Marina
19.12.05 А які переваги в цієї книги доходів та витрат? Я пишу суму державного мита в реєстрі, а на рахунок витрат - збираю квитанції для податкової, правда не знаю чи маю право показувати ці витрати при заповненні декларації?
alex
20.12.05 1.2. Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року.
Стаття 3. Об'єкт оподаткування
3.1. Об'єктом оподаткування резидента є:
3.1.1. загальний місячний оподатковуваний дохід;
3.1.2. чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
и нигде не говорится о том, что нужно учитывать расходы, либо доход может быть уменьшен на понесенные затраты, я говорил с коллегами и они сказали, что налоговая затраты не учитывает.Leha
20.12.05 Если речь идет о затратах, то информацию о письме Минюста на Форуме должны были прочитать. Сейчас Минюст готовит новое письмо, уже совместно с ДПА, о том, что затраты у нотариусов все таки есть.
В отношении налогообложения, то ст. 4 ЗУ "О налоге с доходов..." содержит ИСЧЕРПЫВАЮЩИЙ перечень доходов, подлежащих налогообложению, и если внимательно почитать, то дохода от нотариальной (профессиональной независимой) деятельности там нет!!! igor
22.12.05 ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Лист
01.09.2005 № 31-35/1488Leha
22.12.05 Совершенно верно, это письмо Минюста, о котором шла речь на Форуме. Но дело в том, что налоговые НЕ ПРИЗНАЮТ это письмо и, естественно, не хотят учитывать наши затраты. Еще раз повторюсь, что готовится совместный ПРИКАЗ Минюста и налоговой, но когда он будет - непонятно.
Я просто хочу обратить внимание нотариусов, что в Законе 889-15 доход самозанятых лиц НЕ ВЫДЕЛЕН как доход, подлежащий налогообложению. П. 4.2 не подлежит расширенному толкованию! В судебном заседании представитель налоговой подтвердил, что объект налогообложения нотариусов в Законе не прописан! (судился нотариус из Харькова Голуб). Ведь почему стали обращаться с исками о переводе на единый налог - мы хотим платить налоги на ЗАКОННЫХ основаниях, а единственный путь - переход на упрощенную систему в соотв. с п. 4.3.25 Закона. Очень хотелось бы выработать единую политику в этом вопросе. За 2004 год сдавали декларации, кто во что гаразд, хотя проводили семинар, оговаривали... Оптимальный вариант, к которому мы пришли: доход - юр. лица - затраты = чистый доход. В декларации указывается только сумма чистого дохода. Слова "валовый", "затраты" и т.д. в графах просто зачеркиваются. Как будут подаваться декларации в этом году, еще не обсуждали. Я склонен подать нулевую декларацию, по примеру нотариуса из Харькова Голуба. Очень хотелось бы выработать единую политику в этом вопросе. wert
23.12.05 Вопрос действительно достаточно актуален и не первый раз обсуждается среди нотариусов. Касательно непризнания налоговой вышеупомянутого письма Минюста, то следует отметить, что это не совсем так. Существует достаточная практика, когда ДПА Украины (без судебных разборок) в результате административного согласования по итогам 2004 года признает за нотариусами право на затратную часть. Поэтому чистый доход исчислялся путем вычитания затрат из т.н. общего дохода. Более детально этот вопрос будет освещен на страницах МЕНа №1 за 2006 г. Выход журнала - февраль 2006 г. В журнале будут представлены как форма жалобы, так и несколько положительных решений ДПА Украины по нотариусам из двух разных регионов.
Применительно к подачи декларации, можно отметить следующее. На данный момент не существует устоявшейся практики касательно подачи нулевой декларации. Конечно, теоретически это возможно и идея по своей сути хорошая. Однако, это достаточно "скандальный" и сложный путь. На сегодня активно ведутся разработки порядка подачи "спокойной" декларации с учетом расходной части нотариуса (этот момент также будет достаточно подробно рассмотрен на страницах указанного выше журнала МЕН №1 за 2006 год).
Исходя из сложившейся ситуации, сейчас наиболее правильным со стороны ДПА Украины однозначно и безоговорочно признавать расходную часть. Конечно, хотелось бы согласиться, что выработка единой политики в этом вопросе способствовала б меньшему количеству проблем на практике, и поэтому сегодня, с учетом всех вышевысказанных мнений, Центр аналітичних досліджень з питань права та безпеки "Юкон" вместе с "МЕНом" заканчивает подготовку единообразных рекомендаций для нотариусов по вопросам налогообложения (которые также будут немедленно представлены в МЕНе №1 2006 г.).
Проект ЗУ "Про нотаріат"
igor
16.12.05 Хто має інформацію, чи був прийнятий 15.12.2005 року новий недосконалий наш закон? igor
16.12.05 Проект Закону про нотаріат (№ 2338) Проект Закону про нотаріат (№ 2338) на засіданні Верховної Ради України 15 грудня 2005 року направлений на повторне друге читання.
За: 241 Проти: 1 Утрималось:1 Не голосувало:166 Всього:409 igor
19.12.05 Очень неграмотный проект. Европой или Канадой и близко не пахнет. Мухосранск какой то. Ставит нотариусов в подвешенное состояние. Нотариус самообеспеченный человек, а здесь все ставится, как будто он находится в трудовых отношениях с органами юстиции. Поправки, приведенные "известными юристами" говорят о их беспонятии в практической деятельности нотариуса. Ну разве может здравомыслящий всунуть в проект закона "приостановление деятельности нотариуса" за неоднократное нарушение делопроизводства. Вот простор для коррупции чиновнику. Нашел в делах нотариуса, что регистрационный штампик не в том углу трижды проставлен и готовь приказ о приостановлении. Нотариус, естественно, будет уговаривать и заплатит если надо. А с другой стороны. Представьте нормальное нотариальное бюро. Есть помощник, секретарь, бухгалтер, уборщица, наконец. У них дети. Кто считал деньги нотариуса. У него есть компьютеры, связь и прочие платежи. Приостановили его деятельность и наказали еще круг людей. В умном государстве только суд должен давать оценку неправомерности в деятельности нотариуса. А тут пришел полуграмотный чиновник. (Кто из нормальных юристов стремится в чиновники? Нормальный юрист всегда может нормально заработать.) Далее - суть сделки этот чиновник знать не может. Он будет смотреть, что ему знакомо, т.е. входящие, исходящие, где прочеркнуто, где не прочеркнуто. Захотел вздрючить нотариуса - нет проблем. Неоднократное нарушение Инструкции и правил делопроизводства. Приказ о приостановлении деятельности. А еще чиновнику хорошо другое. Окончила девочка институт, хочет быть нотариусом. По блату или за плату устраивается в управление юстиции курировать нотариат. Три года крючки пособирала и нате вам Свидетельство нотариуса в кармане. Без экзаменов и Бесплатно. Люди добрые. Это очень серьезный Закон и его минимум полгода надо обсуждать нотариусами, на сборах, конференциях, съездах. И еще, на мой взгляд, нотариус, твердо стоящий на ногах, т.е. грамотный, достаточно обеспеченный, никогда не пойдет на нарушение закона. Очень чувствуется, что к проекту приложили руку очень поднаторовшие в рукосуйстве чиновники министерства юстиции. Какие для них неограниченные блага и в контроле, и в решении судеб человеческих. Нотариус в этом проекте просто пигмей какой то. Судья, например, у нас неприкосновенный, хоть и взяточник. А ведь уважение к нему и сложилось только потому, что он бабки легко делает. Такое уж у нас общество. А нотариус, трудяга, получается пигмей. После чтения проекта осталось очень мерзкое впечатление. За Державу обидно. Неужели перевелись умные люди - юристы? Marina
19.12.05 Потрібно виявляти своє невдоволення разом, подумати як це зробити, якби Ви знали як вже "потерають ручки" у відділах нотаріату, чекають цього закону як панацеї!!! Ми всі люди, ми всі можемо допускати незначні технічні помилки, невже за це треба нас "розстрілювати". Нотаріуса не захищає жодний закон, якщо лікар неправильно зробив операцію, то людина просто не перенесла наркозу, а нотаріус якщо допустив саму незначну помилку - не має права працювати???
Влад
20.12.05 Уважаемые коллеги, нам необходимо объединиться для защиты своих прав в какой-либо союз. Как мне кажется самым простым выходом может стать Ассоциация частных нотариусов, тем более таковая уже имеется за реальные взносы, чтобы Ассоциация имела право влиять на нот. палату Украины, Минюст и т.д.
За наши взносы содержать штат специалистов, адвокатов, чтобы малейший наезд на нотариуса со стороны чиновника, заканчивался полным разгромом последнего. Marina
20.12.05 Цілком Вас підтримую, але в нашій області (не буду називати в якій) нотаріуси не просто не гуртуються, а здатні загризти один одного, не захищати один одного, а насилають СБУ і т.д., тому буде дуже важко щось змінити. Але загалом було б правильним створити таке об'єднання! nnn
22.12.05 Этот законопроект принимается во втором чтении. Где все были раньше? Разрабатывали его ученые из Нац. Юр. Академии и нотариусы в том числе, министерство юстиции. igor
24.12.05 Согласен, что поздно все кинулись, однако так актуально этот вопрос никогда раньше не поднимался из-за отсутствия информации об этом законе, которую в свою очередь должно доводить и ставить на обсуждение, прежде всего, с практикующими нотариусами Министерство Юстиции и Нотариальная палата.
Vолодимир
12.01.06 Шановні колеги, Національна юридична академія України ніякого відношення до тексту обговорюваного законопроекту не має. Той факт, що окремі практикуючі нотаріуси є працівниками НЮАУ і безпосередньо розробляли цей законопроект, ні в якому разі не уповноважує їх підписуватися від імені шанованої всіма нами Альма-матер.
Нотаріуси, якщо під цим словом розуміти поняття нотаріальної спільноти, а не декількох осіб - також не мають жодного відношення до вказаного законопроекту. Більше того, до дня голосування (15.12.05) ніхто з нотаріусів не міг отримати текст цього законопроекту.
Як кажуть в народі - "всіх нас бажають використати втемну". А відносно терміна пізно, чи ні - це філософський критерій, і на думку тих самих філософів - "пізно ніколи не буває, у всякому разі, до тих пір, поки людина відчуває себе живою!"
P.S. Народ виправляє помилки в діючому законодавстві та вносить зміни до Конституції України, а хтось, незрозуміло чому, пропонує об'явити "священною коровою" ще не існуючий, віртуальний законопроект, який ще "чомусь" дуже не любить денне світло?! Збільшення ціни по договору купівлі-продажу квартири
Nata
15.12.05 Чи можливо посвідчити додаткову угоду до договору купівлі-продажу квартири, що збільшує її вартість, якщо є згода обох сторін? Таня
16.12.05 Я вважаю, що можливо, якщо договір ще не виконано. Тобто не проведені розрахунки, та не було переходу права власності - тому що вносити зміни можна до того зобов'язання, яке ще існує. Віталій Кара
16.12.05 Ч. 2 ст. 632 ЦК "Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом".
Таких випадків та умов відносно договорів купівлі-продажу законом не встановлено.
Крім того, ч. 3 ст. 632 ЦК "Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається". Marina
16.12.05 Цілком згодна з Віталієм, в схожій ситуації клієнтам відмовляла в зміні ціни на підставі саме ст. 632 ЦКУ. Nata
16.12.05 Дякую щиро.
Згода на відчуження нерухомості, посвідчена нотаріусом РФ
raton
13.12.05 Хотелось бы узнать мнение коллег по следующей ситуации. Квартира принадлежит гражданину России, приобретена в период брака. Нотариусу предоставляется Согласие супруги на отчуждение, подлинность подписи на котором удостоверена нотариусом России в январе 2005 года. Сделку стороны намерены осуществить в декабре. На Ваш взгляд, существуют ли препятствия для удостоверения подобной сделки? nota
13.12.05 Насколько я знаю, нотариусы РФ на таком согласии не подпись свидетельствуют, а удостоверяют само согласие, т.е. сделку (чувствуете разницу). А препятствий не вижу никаких. Ведь согласно письма МЮ мы должны проверять только доверенности. Срока же такое согласие не имеет и совершенно не важно, когда оно было удостоверено. кора
13.12.05 Я вважаю, що причин відмовляти немає. Можливо треба витребувати більш "свіжу" заяву про згоду на відчуження. Ч
14.12.05 Вот вам, коллеги, и подтверждение некой правоты нашего товарища по цеху Кары Виталия о том, что и нам целесообразно не заверять подписи под такими заявлениями, а посвідчувати односторонній правочин. Мы не должны требовать более свежую заяву. Это и не заява вовсе, а односторонняя сделка.
Подальше відчуження об'єкта приватизації
Alexey
13.12.05 Чи потрібна згода Регіонального Фонду Держмайна на подальше відчуження об'єкта приватизації (нежиле приміщення, без вказівки цільового призначення) після купівлі цього приміщення через 3 місяці. Якщо потрібна така згода, то на підставі якого НПА, в законі "Про малу приватизацію...", нічого такого не сказано. Чи можливе розірвання другого договору купівлі продажу з тих підстав, що Регіональний фонд Держмайна не надав згоду на відчуження цього приміщення. В договорі купівлі-продажу об'єкта комунальної власності є пункт, що "подальше відчуження цього об'єкта здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України". Віталій Кара
13.12.05 Вимоги, встановлені статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", розповсюджуються також на малу приватизацію. raton
13.12.05 Такий договір відчуження необхідно погоджувати з Фондом Держмайна. Наказ ФДМУ № 1827 від 15.10.2003 про затвердження Порядку надання органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу у заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою.
Сумісна власність подружжя
W@rlock
09.12.05 Шановні колеги!!! В мене склалася така ситуація:
Подружжя мають бажання переоформити квартиру на дружину. Квартира належить чоловікові на підставі договору купівлі-продажу, укладеного в період шлюбу. Згідно ст. 64 СК України чоловік має право подарувати дружині 1/2 частину квартири не виділяючи її із сумісної власності. Яким чином оформити на дружину іншу 1/2 частину квартири. Дякую!!! Marina
10.12.05 Якщо чоловік дарує дружині 1/2 частину квартири, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, то інша 1/2 частина вже належить дружині, тобто після укладення договору дарування 1/2 частини квартири дружина буде володіти квартирою на підставі двох документів: договору купівлі-продажу (на 1/2, згідно положень СКУ), та на підставі договору дарування (на 1/2). БТІ видасть власнику Витяг про реєстрацію, де власником буде записана дружина та буде описано 2 правовстановлюючі документи. Так я виходила із ситуації, можливо у когось будуть і інші погляди. W@rlock
12.12.05 Marina, дякую за відповідь! nnn
13.12.05 Наверное, Вам повезло на грамотных сотрудников БТИ! У нас категорически не регистрируют за супругой ту часть, которая принадлежит на основании договора купли-продажи, оформленного на супруга. (Зато регистрируют как правоустанавливающий акт приемки в эксплуатацию!!!). Поэтому я беру согласие супруги на дарение квартиры будь-кому на усмотрение супруга или о том, что квартира приобреталась за личные деньги супруга, а потом оформляю договор дарения всей квартиры. Понимаю, что это не совсем правильно, но два скандала клиентов... nota
13.12.05 Считаю, что отказ БТИ в данном случае правильный. Ведь должен быть документ, подтверждающий, что право собственности на 1/2 принадлежит супруге. На сегодняшний день супруг может приобрести имущество в браке, но за личные средства. Если идти по описанному пути, то тогда приобретателем по договору должны быть супруги, а не один из них, как в случае с приватизацией. nota
13.12.05 Еще раз хочу отметить, что в ст. 64 СК указано без "выдела", а не без "определения" доли. А это разные вещи. Может, удостоверяя договор купли-продажи имущества за совместные деньги супругов, стороной в договоре нужно писать обоих супругов, а не брать согласие на покупку. Хотя хочу предупредить, это не аксиома, а мои мысли вслух, стоит пообсуждать!!! raton
13.12.05 При оформлении договора купли продажи на обоих супругов может возникнуть ситуация, когда эту недвижимость необходимо будет передать в ипотеку, а это уже проблема для клиентов. Кредит возможно оформить только на одно лицо. А при одновременной покупке и передаче в ипотеку такой вариант вообще невозможен. nota
13.12.05 Никакой проблемы не вижу. Один ипотекодатель (должник), второй ипотекодатель (имущественный поручитель). Неужели Вы никогда не оформляли в ипотеку приватизированные квартиры? nnn
13.12.05 Если квартира приобретается на двоих супругов, даже если определены доли, то ведь в каждой части есть все равно право собственности супруга. У меня в практике есть случай, когда суд признал право собственности супруга на одну четвертую часть (одна вторая, которая принадлежала, была отчуждена, осталась одна вторая, зарегистрированная на супругу).
В отношении ипотеки, то здесь тоже спорный момент. Некоторые нотариусы не оформляют ипотеку, если недвижимость принадлежит нескольким сособственникам, мотивируя это тем, что Законом предусмотрена возможность залога части только после выделения ее в натуре. nota
14.12.05 А вот в этом случае важно, как в договоре будет выписан правовой режим приобретаемого имущества. Еще раз хочу отметить, что мы пережили времена типовых договоров. Сейчас к каждому конкретному договору необходимо подходить индивидуально, начиная с общения с клиентом и составления проекта договора и заканчивая его нотариальным удостоверением. Время договоров за 20 минут давно прошло. Если бы в договоре было указано, что покупатели-супруги приобретают данное имущество за общие средства, но определяют правовой режим этого имущества не "спільною сумісною власністю, а спільною частковою в рівних частках кожному", то такой проблемы бы не возникло. И, я считаю, отчасти виноват в сложившейся ситуации и нотариус, который не разъяснил клиенту его права. А что нотариусы не оформляют ипотеку, предметом которой является весь объект, который находится в общей долевой собственности, так это неправомерный отказ.
Виконавчий напис
viktor
08.12.05 Шановні колеги!! Прошу висловити свою точку зору з такого питання:1.Чи можливо сьогодні вчинити виконавчий напис на договорі позики грошей, укладений між фізичними особами та забезпечений іпотекою?? Також, якщо договір позики без забезпечення?
2.Фізична особа бере кредит в Банку для купівлі автомобіля. Одночасно з купівлею цей автомобіль заставляється. У випадку невиконання умов кредитного договору Боржником, чи можливо вчинити виконавчий напис? nnn
08.12.05 1. Якщо позика забезпечена іпотекою, то діяти треба згідно Закону "Про іпотеку". Там все дуже чітко розписано.
2. Так, якщо договір позики нотаріально посвідчений. nota
09.12.05 Закон № 1255 в ст. 26 не предусматривает исполнительную надпись, как "позасудовий спосіб звернення стягнення не предмет забезпечувального обтяження". Так что совершать исполнительную надпись на договорах залога движимого имущества наверное все-таки нельзя. Віталій Кара
09.12.05 Докладно це питання висвітлювалося у статті "Вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорах застави, предметом яких є рухоме майно" (див. МЕН № 4, серпень 2005 року). Крім того, ст. 18 Цивільного кодексу України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Таким чином, вчинити виконавчий напис можна тільки у випадках та порядку, встановлених законом. Наприклад, такий випадок та порядок передбачені Законом України "Про іпотеку". Державний акт нового зразка, в якому вказані співвласники, що володіють по 1/2 частці
Marina
06.12.05 Які особливості посвідчення договору відчуження земельної ділянки, яка належить співвласникам на праві спільної часткової власності? В державному акті (новий) вказано співвласника та вказано частки (по 1/2), чи потрібно вимагати будь-які додаткові документи при посвідченні договору по такому Державному акту (наприклад, договір про спільне користування тощо)? Дякую! Lina
07.12.05 Договір про спільну часткову власність вимагати, на мою думку, необхідно, згідно частини 1 ст. 88 ЗК України. Оскільки договір повинний бути посвідчений нотаріально, Ви ж самі його можете запропонувати і посвідчити, зразок є в додатку до МЕН № 2 (14) за квітень 2004 року. Щодо інших документів - я б прослідкувала, щоб в довідці про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) і в документі про оцінку ділянки були зазначені обидва співвласника, а не один "титульний". Marina
07.12.05 А чи маю я право зробити договір в договорі, тобто в договорі купівлі продажу цієї спільної земельної ділянки окремим пунктом визначити порядок володіння, користування та розпорядження, адже цивільний кодекс дозволяє нам робити змішані договори? ДЯКУЮ. Lina
07.12.05 Категорично заперечити не можу, однак я б не робила договір в договорі, тому що в угоді про спільну часткову власність майбутні продавці є різними сторонами, а в договорі купівлі-продажу - однією. nnn
08.12.05 Якщо вони разом відчужують цю земельну ділянку одному покупцю, то на мою думку, ніякого договору не потрібно. татьяна
09.12.05 Підтримую nnn, якщо один покупець, то навіщо, цей договір. Мені здається він обов'язковий коли один із власників відчужував частину земельної ділянки, тоді потрібно було посвідчити такий договір. Marina
10.12.05 Дякую за швидкі відповіді, за допомогу!!!
Зняття заборони або арешту відчуження нерухомого майна
Маша
05.12.05 Чи може зняти арешт або заборону відчуження нерухомого майна нотаріус, що є реєстратором, який її не накладав, якщо йому надано для цього документи, які є законними підставами? (Мова йде про регіон, де вже припинено дію Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна (Феміда). Мається на увазі не технічна точка зору (оскільки це можливо), а юридична.
Ні Інструкція про вчинення нотаріальних дій, ні Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не містять вказівки про те, що арешт або заборону повинен знімати той же нотаріус, який її накладав (зазначається: в Інструкції - нотаріус, в Положенні - реєстратор). Оскільки зняття арешту або заборони не є нотаріальною дією, можливо достатньо буде направити повідомлення нотаріусом, який вилучив запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та копію документа, що є законною підставою - нотаріусу, який їх накладав?nota
13.12.05 Думаю, что нет. Нотариальное действие называется наложение и снятие запрещения. Т. е. действие комплексное - сначала наложить, потом снять. Неважно, какой нотариус внесет информацию в электронный реестр, важно, чтоб тот нотариус, который наложил запрет, сделал отметку в реестре запретов и алфавите, т.е. закончил совершение нотариального действия. Первично - снятие запрета, вторично - исключение записи в электронном реестре.
32
31
Документ
Категория
Типовые договоры
Просмотров
386
Размер файла
562 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа