close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентація до теми "Клас однодольні" (розробка учениці Малік

код для вставкиСкачать
Родини злакові, лілейні або
цибулеві
Виконала учениця
7-А класу ХЗОШ № 76
Малік Тетяна
Близько 11 тис. видів рослин із родини
Злакові поширені на всіх континентах.
Переважна більшість -це одно-, двота багаторічні трав'янисті рослини; у
тропіках відомі й здерев'янілі форми.
Багато видів злаків людина вирощує як
зернові, кормові, технічні та
декоративні рослини.
Злакові - це багаторічні, зрідка одно- чи
дворічні рослини. їхні підземні пагони
можуть видозмінюватися на кореневище.
Деякі представники (наприклад, бамбук)
мають здерев'яніле стебло. Розпізнати
більшість злакових можна за характерною
будовою їхнього стебла, яке називають
соломиною. (На такому стеблі можна
роздивитися потовщені вузли та звужені
міжвузля.
Стеблам злаків притаманний вставний
ріст. Зазвичай міжвузля у злакових
порожнисті, але у кукурудзи та цукрової
тростини вони заповнені основною
тканиною, в клітинах якої запасаються поживні речовини. \
Листки прості, сидячі, видовжені, з
паралельним жилкуванням, розміщені
почергово.
Коренева система мичкувата.
Квітки злаків дрібні, малопомітні
зібрані в колоски, які утворюють
суцвіття складний колос (наприклад,
у жита, пшениці, ячменю, пирію),
волоть (у рису, проса, вівса, суцвіття
тичинкових квіток кукурудзи) або
початок (наприклад, суцвіття
маточкових квіток кукурудзи).
Кожен колосок складається з однієїдвох або багатьох (до 20)
двостатевих чи одностатевих квіток.
Оцвітина проста, складається з двох
квіткових лусок та двох плівочок.
Зазвичай є три тичинки та одна
маточка. Серед злаків відомі як
самозапильні (наприклад, ячмінь,
пшениця, рис), так і вітрозапильні
(жито, кукурудза) види.
Плід -зернівка з великим, багатим на
крохмаль та білки ендоспермом.
Найвідоміші серед злаків
різноманітні зернові
культури (наприклад,
пшениця, жито, ячмінь,
овес, рис, кукурудза). З
їхніх плодів - зернівок виготовляють хлібні та
макаронні вироби, крупи.
Зерно є кормом для
худоби. У серцевині
стебел цукрової
тростини, яку вирощують
у багатьох тропічних
країнах, міститься до
20 % цукру.
Зернові культури: кукурудза (1), просо (2),
пшениця (3), жито (4), овес (5), рис (6)
Бамбук, що зростає в
тропічних та
субтропічних краях,
використовують як
будівельний матеріал, із
нього виготовляють
меблі та декоративні
вироби.
Самая высокая и удивительная трава в мире. Бамбук относится к
семейству злаков, он близкий родственник пшеницы, овса, кукурузы и
других злаковых культур. Растение бамбук широко распространено в
мире, главным образом в тропиках и субтропиках, но встречается и
высоко в горах, где может выдерживать понижение температуры до 20 градусов С. Растение бамбук насчитывает 1500 видов. В странах
СНГ встречается несколько дикорастущих видов бамбука (на
Курильских островах и на Сахалине), около 20 видов этого растения
культивируется на Черноморском побережье.
Стебель-ствол бамбука напоминает солому злаков, состоит из узлов и
междоузлий. Рост осуществляется за счёт междоузлий. Интересно, что
зачатки узлов заложены в почке роста бамбука. В зависимости от вида
бамбуки бывают травянистыми и древовидными. Толщина ствола
бамбука тоже различная: от 2-3 до 30 сантиметров в диаметре.
Стебель бамбука способен ветвиться, что делает эту траву похожей на
дерево. Вначале роста ткани стебля мягкие (молодые ростки бамбука
используются в пищу), через 2-3 года стебель отвердевает и
становится очень прочным и твёрдым (твёрже древесины дуба).
При благоприятных условиях бамбук растёт очень быстро и может
достигать 30 метров в высоту. Скорость роста бамбука может быть до
1 м в сутки. Максимальной высоты бамбуки достигают за 1,5-2
месяца, после чего их рост прекращается. Из всех известных видов
бамбука только один считается ядовитым – бамбук тростниковый.
Відомо близько 5 тис. сортів
пшениці. Розрізняють озиму та яру
форми пшениці. Яру пшеницю
висівають навесні, а наприкінці літа
вже збирають урожай. Вона менш
холодостійка порівняно з озимою,
яку висівають восени (зазвичай у
вересні). До настання зими озима
пшениця проростає і загартовується.
Це дає їй змогу пережити зимовий
період і рано навесні відновити ріст.
Найбільш зимостійкі сорти можуть
витримувати морози до -20 °С.
Використовуючи значні весняні
запаси вологи у ґрунті, озима
пшениця швидко росте після танення
снігу й дає більші врожаї порівняно з
ярою. Українські вчені створили
сорти пшениці, здатні давати 100 ц і
більше високоякісного зерна з 1 га
посівів.
Екзотична пампасова трава, або
кортадерія Селло (Cortaderia
selloana). Окрім висоти (до трьох
метрів), стрункості і уміння
триматися купчасто, вона вражає
своїми напрочуд потужними і
красивими шовковистими мітелками,
які ще і кольору можуть бути різного.
Імпозантній кортадерії важко
відмовити в праві встати посеред
газону або квіткового бордюру. Ось
тільки, щоб виростити її в нашій
смузі, треба бути власником ділянки
з особливим мікрокліматом,
приблизно таким, на якому і черешня
росте і плодоносить і деякі
абрикоси, і виноград.
Звичайний в усіх районах середньої
смуги, росте по берегах водоймищ,
трав'яним болотам і ін. Велика, небагато
грубувата багаторічна водно-болотяна
кореневищна рослина. Кореневище
товсте, повзуче. Стебло 2-3 м заввишки.
Листя зазвичай 20 мм шириною сіруватозелені. Утворює потужні чагарники.
Суцвіття темно-коричневе, бархатисте,
до 35 мм в діаметрі і до 15 см завдовжки.
Цвіте в червні-липні. Відростає так само,
як і рогіз вузьколистний, коли стає зовсім
тепло. Легко розмножити відрізками
кореневища.
Жарким степом пахло
від бордюру,
обрамленого "травою
шовковою" - ковилою
щонайтоншою(Stipa
tenuissima), на жаль,
недостатньо
зимостійким у нас. Але
види ковили, якими його
можна замінити, існують
і їх не так вже мало.
Усім вам добре відомі яскраві
квітки тюльпанів, лілій, конвалії
(мал. 188, 189). До родини
Лілійні належить понад 1300
видів, поширених у Східній та
Середній Азії, Європі та
Північній Америці.
Лілійні переважно комахозапильні
багаторічні трав'янисті рослини
Їм притаманні двостатеві квітки.
Оцвітина проста, віночкоподібна,
складається переважно з шести
вільних або більш-менш зрослих
зазвичай яскраво забарвлених
листочків. Здебільшого у квітці є
шість тичинок та одна маточка .
Квітки лілійних поодинокі
(наприклад, тюльпани) або зібрані в
суцвіття (наприклад, китиця конвалії).
Плід -коробочка (тюльпани, лілії) або
ягода (конвалія).
Значна кількість видів лілійних
уведена в культуру як декоративні
(наприклад, гіацинт, тюльпан, лілія)
та лікарські (конвалія, пізньоцвіт)
рослини.
Пагони лілійних видозмінені
на кореневища чи цибулини.
Багато видів зростає у жарких
та посушливих степах,
пустелях та напівпустелях, має
нетривалий (один-три місяці)
період розвитку.
Вони цвітуть та плодоносять
навесні, після чого надземна
частина відмирає, а цибулини
чи кореневища залишаються у
ґрунті до наступної весни.
Листки прості, сидячі або
черешкові, можуть утворювати
прикореневу розетку.
Лілія лісова зазвичай
зростає у лісах та
чагарниках Карпат, Полісся
та Лісостепу України. її
вирощують як декоративну
культуру, що приваблює
нас красивими квітками та
приємним ароматом.
Створено кілька тисяч
сортів цієї рослини. Сорти
різняться за формою,
розмірами та
забарвленням квіток.
Цікаво, що у деяких лілій у
пазухах листків
утворюються дрібні
цибулинки. їх збирають і
наприкінці
Пагони лілійних
видозмінені на кореневища
чи цибулини. Багато видів
зростає у жарких та
посушливих степах,
пустелях та напівпустелях,
має нетривалий (один-три
місяці) період розвитку.
Вони цвітуть та
плодоносять навесні, після
чого надземна частина
відмирає, а цибулини чи
кореневища залишаються у
ґрунті до наступної весни.
Листки прості, сидячі або
черешкові, можуть
утворювати прикореневу
розетку.
В Україні відомо вісім дикорослих
видів тюльпанів. Тюльпани цвітуть
з другої половини березня до
середини травня. Більшість із них
потребує охорони. Т
Тюльпани - це не тільки красиві
декоративні рослини, а й одні з
перших провісників весни. Буває,
надворі стоять морози і лежить
сніг, а вони пробивають мерзлий
ґрунт, вселяючи тепло і радість у
душі людей. Вже багато сторіч
людина штучно вирощує тюльпани.
Нині відомо понад вісім тисяч
сортів тюльпанів. Розмножують їх
зазвичай цибулинами, а статеве
розмноження застосовують лише
для створення нових сортів.
За своїми ознаками цибулеві
нагадують лілійних. Це дво- чи
багаторічні трав'янисті рослини.
Рослини цієї родини утворюють
підземні цибулини (іноді
бульбоцибулини або кореневища) з
характерним гострим смаком і різким
запахом. Такий запах зумовлений
фітонцидами -леткими оліями, що
знищують хвороботворні бактерії та
інших паразитів.
Проста оцвітина квіток цибулевих
складена з шести вільних або частково
зрослих листочків. У квітці є шість
тичинок та одна маточка.
Квітки зібрані у суцвіття зонтик,
плід - коробочка.
Близько 750 видів цієї родини
поширені в тих само частинах світу, що
й лілійні. В Україні у природних умовах
існує понад 40 видів цибулевих.
Листки у часнику
пласкі. Цибулина
складається з 2-50
зубців, кожен з
яких вкритий
твердою шкіркою.
Листки й
цибулини багаті
на вітаміни
(особливо на
вітамін С) та
різноманітні
мінеральні
сполуки.
Відомо близько 400 видів цибулі, але
найпоширенішою в культурі є цибуля
городня. У дикорослому стані ця
рослина не трапляється, її
батьківщиною вважають Центральну
Азію. Відомо понад тисячу сортів
цибулі городньої, які за смаком
поділяють на гострі, солодкі та
напівсолодкі. Розмножують
цибулинами і насінням.
Зовні схожа на цибулю городню
цибуля-батун. Але замість плодів у
суцвітті в неї розвиваються крихітні
цибулинки, за допомогою яких вона
розмножується. Цибуля-батун не
боїться морозів, тому її можна
висадити один раз у три-чотири
роки і щорічно споживати зелені
надземні листки. Біля материнської
цибулини утворюється багато
дрібних дочірніх, тому пагони мають
вигляд пучка.
Документ
Категория
Образовательные
Просмотров
308
Размер файла
1 160 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа