close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

УРОКИ ЧИТАННЯ 2 КЛАС.

код для вставкиСкачать
ББК 74.268.3
М 52
Автор:
учитель початкових класів,
вчитель-методист
Мережко Лідія Олексіївна
М 52
Мережко Л. О.
Матеріали до уроків. Читання. 2 клас.—
Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005.— 416 с.
ІВВИ 966-670-517-6.
Уроки спрямовані на розвиток творчої особистості
учнів. Методичний посібник має високий виховний потенціал на уроках, що дає позитивну можливість поліпшення
якості знань учнів та рівня їх вихованості, збільшує ефективність і результативність уроків.
Для учнів загальноосвітніх навчальних закладів та
вчителів початкових класів.
ББК 74.268.3
ШВИ 966-670-517-6
© Мережко Л. О., 2005
© «ТОРСІНГ ПЛЮС», 2005
© Жубр М. С., дизайн
обкладинки, 2005
Календарне планування
№
Тема уроку
Дата
В рідній школі — рідне слово
1
Д. Павличко «Школа». В. Фетисов «Хто чого
вчиться».
2
0. Буцень «На вулиці». В. Струтинський «Сідайте,
будь ласка».
3
Л. Вахніна «Кордон». Г. Бойко «Ділові розмови».
4
В. Сухомлинський «Як Наталя у Лисиці хитринку
купила»
5
Казка «Сильніше за силу». Прислів'я. Підсумок
з теми.
6
Шкільними стежками. Урок позакласного читання.
7
Л. Забашта «Рідна мова». М. Сингаївський «Колискова пісня, колискова...»
8
Колискові пісні, записані поетом М. Сингаївським:
«Ой люлі, ой люлі...», «Тиха ніченька теплесенька...», «Ходить котик по горі...»
9
Українські дитячі пісеньки «Кукуріку, півнику»,
«Добрий вечір, зайчику». Дитяча народна гра «Ой,
ходить Іванко».
10
Т. Шевченко «Тече вода з-під явора...». І. Франко
«Дрімають села...». П. Тичина «Осінь така мила».
Олександр Олесь «Літній вечір...»
11
А. Коваль «Слова розповідають». Л. Компанієць
«Ковалівна». Олена Пчілка «Журавель».
12
А. М'ястківський «Неня». Д. Білоус «Звертання».
13
Осінь щедра, осінь золотава. Урок позакласного
читання.
14
Мовні цікавинки. Народні прислів'я і загадки.
Д. Білоус «Загадка».
З
15
Смішинки-веселинки. М. Хоросницька «Матусин
заповіт», «Дві душі», «Обіцянка».
Українські народні казки
16
Казка Н. Забіли «Вовк і козенята». Прислів'я.
17
Українська народна казка «Рукавичка».
18
Українська народна казка «Лисиця та їжак».
19
3 чистого джерела народної мудрості. Урок позакласного читання.
20
Українська народна казка «Лисичка та журавель».
21
Українська народна казка «Колосок».
22
Українська народна казка «Дрізд і голуб». Прислів'я. Загадки. Підсумок із теми.
Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини
23
А. Костецький «Батьківщина». М. Чернявський
«Рідний край». В. Сухомлинський «Дідова колиска».
24
Н. Забіла «Древній Київ». М. Познанська «Зацвіли
каштани».
25
У світі чарівної казки. Урок позакласного читання.
26
П. Тичина «Де не глянь — колоски». Т. Коломієць «Хліб».
27
Г. Демченко «Калинка». Загадки.
2829
4
Д. Чередниченко «Рідні краєвиди». Л. Глібов
«Зимня пісенька». «Сію, сію, посіваю...», «Колядники». Колядки. «Щедрівочка щедрувала».
30
«Крашанки і писанки» (за 0. Менем). «Гей, Великдень!». К. Пере лісна «Писанка».
31
«Україно, ясен мій цвіте...». Урок позакласного
читання.
32
Д. Павличко «Де найкраще місце на землі».
В. Скуратівський «Калина». А. Листопад «Калина». Підсумок із теми.
Рідна домівка, рідна сім'я — тут виростає доля моя
33
І. Гнатюк «Наша хата». Прислів'я. «Роде наш
красний» (українська народна пісня). «В цьому
дворку, як у вінку». «Дорогі гості» (українська
народна пісня).
34
В. Гринько «Сім» (лічилка). А. Костецький «Все
починається з мами». Прислів'я. В. Лучук «Тільки
мама», «Кріп в окріп».
35
«Приховала» (з народного). 0. Орач «Вчуся у
мами». П. Осадчук «Я навчаюся у тата». «Наш
Андрійко вищий Гната...» (скоромовка). В. Багірова «Бабця спить».
36
Т. Коломієць «Нароботу». 0. Буцень «Помічниці».
Б. Вовк «3 кого песик приклад бере».
37
У колі рідної сім'ї. Урок позакласного читання.
38
В. Осєєва «Сини». В. Сухомлинський «Сьома
дочка».
39
А. Григорук «Той ще не музика, хто в дудку дме».
Підсумок теми.
Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю
40
М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм...». Леся
Українка «Красо України, Подолля!»
41
Картини природи початку зими. М. Підгірянка
«Ходить, ходить зима гаєм». 0. Тунець «Чи є
зима?»
42
Цікавий світ навколо тебе. Урок позакласного
читання.
43
В. Чухліб «Повінь». Прислів'я.
44
Л. Забашта «Берізонька», Л. Костенко «Перекинута шпаківня». І. Сенченко «Жаль, та не дуже,
плакала б, та не хочеться».
5
45
Г. Чубач «Я беру своє відерце». М. Стельмах «Сонце стукає в віконце». Прислів'я. А. Костецький
«Просто арифметика».
46
А. М'ястківський «Казка про яблуню». В. Коломієць «Не лови метелика».
47
П. Воронько «Липка». В. Сухомлинський «Покинуте кошеня». Г. Могильницька «Бабусина
радість». Підсумок з теми.
48
Твій друг — книга. Урок позакласного читання.
Тарас Григорович Шевченко — великий народний поет і художник
Д. Красицький «Тарас Шевченко». Т. Шевченко
4 9«Світає...», «Встала весна...», «Вранці», «Зоре моя
50
вечірняя...», «Зацвіла у лузі червона калина...».
51
Я. Щоголів «Зимовий ранок». М. Рильський
«Зима». Леся Українка «Сніг з морозом...»
52
Леся Українка «Вишеньки», «На зеленому горбочку». Олександр Олесь «Серед краси», «Білі гуси
летять над лугами...», «Все навколо зелене...»
53
Л. Костенко «Ліс на світанку», «Березовий листочок», «Берізка по коліна у воді».
54
Ліна Костенко «Баба Віхола» і «Пряля».
55
«Зима-білосніжка». Урок позакласного читання.
Різнокольорові вірші
56
57
58
6
А. М'ястківський «Веселочка». Є. Горева «Кольоровий віршик». Г. Тарасенко «Загадки». 0. Орач
«Скоромовка».
Т. Коломієць «Подарунок». В. Лучук «Кольорові
пташки». В. Конопелець «Якого кольору сніг?»
Марійка Підгірянка «Розмова про сонце». Загадки.
Т. Коломієць «Вітрисько».
59
В. Лучук «Жолудь». Є. Гуцало «Без дороги ходить
дощ». П. Ребро «Суперечка». А. Костецький «Найкраща іграшка». С. Воскрекасенко «Внучка».
60
М. Сингаївський «Що воно за диво?». П. Мовчан
«Сіяв шпак». А. Григорук «Переплутанка». П. Воронько «Картина».
61
Тарас Шевченко. Урок позакласного читання.
62
Т. Коломієць «Диваки», «Лічилка-небувалиця»,
Г. Бойко «Скоромовка-небувалиця». «Приказканебувалиця» (з народного).
63
Олена Пчілка «Безконечна пісенька». В. Лучук
«Послухайте, люди». І Світличний «Безконечник».
Т. Коломієць «Дідів обід». 0. Орач «Пташко-літашко».
6465
Загадка — цікава розумова задача. Л. Глібов «Котилася тарілочка», «Хто доня?».
66
М. Підгірянка «Загадка» 0. Сенатович. «Бігли
діти повз ялинку...» Т. Коломієць «Загадка». Підсумок з теми.
Небувалиці
67
Зустріч із дитячими журналами. Урок позакласного читання.
68
В. Сухомлинський «Як же все це було без мене?»,
«По волосинці».
69
В. Сухомлинський «Горбатенька дівчинка»,
В. Нестайко «Руденький».
Казки українських письменників
70
А. Григорук «Хочеш бути щасливим, не будь
лінивим». М. Коцюбинський «Артист». Підсумок
за темою.
71
І. Франко «Лисичка і Журавель». Прислів'я.
72
Урок позакласного читання.
73
Н. Забіла «Вовк і козенята», М. Підгірянка «Безконечні казочки».
7
74
М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту
рибку».
75
В. Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала».
Л. Костенко «Бузиновий цар».
76
Ю. Ярмиш «Зайчаткова казочка».
77
0. Буцень «Чи є зима?». Загадки.
78
«А вже весна, а вже красна». Урок позакласного
читання.
79
В. Сухомлинський «Соловей». Підсумок із теми.
Казки народів Європи
80
Російська народна казка «Лисичка».
81
Білоруська народна казка «Легкий хліб».
82
Коли щось робиш, думай про наслідки. Болгарська
народна казка «Виноград і змія».
83
Чеська народна казка «Собака, коти та миші».
Творчий переказ за кадром фільму.
84
Чому пташки в'ють гнізда по-різному? Англійська
народна казка «Сороче гніздо».
85
Казки народів світу. Урок позакласного читання.
86
Німецька народна казка «Бременські музиканти»
87
Німецька народна казка «Бременські музиканти»
Продовження.
88
«Вовк і кіт» (латинська народна казка). «Що ти
знаєш і що вмієш?»
Я хочу сказати своє слово
89
90
8
І. Жиленко «Доброго ранку!..». Т. Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник». В. Струтинський
«Жива казка».
Д. Павличко «Квітка». В. Кухалашвілі «Як побачити вітер?». В. Лучук «Сіла хмара на коня».
91
Материнська свята доброта. Урок позакласного
читання.
92
В. Артамонова «їжачок-реп'яшок».
93
В. Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово».
В. Скомаровський «Пісенька». В. Коломієць «Ліс
і Лис».
94
П. Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші».
95
А. Качан «Загадки», «Білі мухи налетіли».
С. Жупанин «Підкажи словечко». Г. Малик «Що
для чого треба?»
96
В. Сухомлинський «Оленчин горобчик». О. Зима
«Дві білки і лисиця». «Сонячна пелюстка». Підсумок із теми.
97
«І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом». Урок
позакласного читання.
У дружньому колі
98
«Журавель», «Перстенець» (дитячі народні ігри).
Лічилка.
99
«Ой весна, весна...», «Вийди, вийди, сонечко»
(українські народні співанки). Г. Бойко «Ну й
охочий брат мій Ігор...». І. Січовик «Сонце».
С. Жупанин «Грайте, грайте голосніше...».
В. Гринько, А. Камінчук, Д. Чередниченко «Лі100
чилки». А. Качан «Закличка», «Мирилка».
Н. Мовчан-Карпусь «Біля дуба».
101
В. Сухомлинський «Про що думала Марійка».
О. Буцень «Новий м'яч».
102
Олександр Олесь «Два хлопчики». М. Рильський
«Річка». Підсумок із теми.
103
Сторінками улюблених книг. Урок позакласного
читання.
9
УРОК 1
Наче вулик наша школа.
Тема. Д. Павличко «Школа». В. Фетисов «Хто чого вчиться».
Мета: ознайомити дітей із новим підручником, його структурою,
навчити виразно читати вірші, правильно інтонувати речення; формувати уміння працювати над текстом, вникати
у його зміст; розвивати навички аналізувати вчинки дійових осіб, увагу, логічне мислення; виховувати у школярів
інтерес до школи, до навчання.
Обладнання: обкладинка «Читанки» збільшених розмірів для гри
«Впіймай м'яч», малюнки білочки і зайчика.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда.
— Розкажіть, де ви відпочивали.
— Що вам найбільше запам'яталось?
— Хто з вас і як саме допомагав дорослим?
— Які книжки ви прочитали? (Учні обмінюються
своїми враженнями).
— Всі ви підросли на сонечку та дощах, а тепер
будемо рости за роботою — вчитися, набиратися
знань. І у цьому нам допоможе новий підручник із
читання.
2. Гра «Добери назву».
На дошці записано слова: читач, читати, читанкаі, читання.
У ч и т е л ь . Прочитайте слова-родичі. Яке з
них може називати підручник, із якого ми будемо
читати?
Зустріч із «Читанкою»
Стук у двері. До класу заходить дівчинка-старшокласниця із збільшеним зображенням обкладинки
підручника у руках.
Ч и т а н к а . Мені здається, що ви про мене говорите?
Д і т и. А ти хто?
Читанка.
Я — читанка нечитана,
Новенька в мене свитонька,
З вами познайомлюся охоче.
Кожен з вас читати мене схоче.
В мене казки на різні теми,
Є байки, вірші, статті, легенди.
Стану другом кожному із вас.
Читанку полюбить другий клас!
Ч и т а н к а . Перед тим, як ви одержите нові
підручники, я хочу переконатися, чи ви не забули
моїх друзів — літер і чи вмієте читати все, що вони
складають.
З. Гра «Впіймай м'яч».
На таблиці праворуч і ліворуч стовпчики букв,
що позначають голосні. Посередині кишенька, в яку
вкладаються букви, що позначають приголосні (2—3).
По боках малюнки зайчика і білочки. Зайчик «кидає»
м'яч. Якщо вчитель веде указку від голосних ліворуч
до приголосних читаємо закритий склад. Від приголосних до голосних праворуч — склад відкритий.
Ч и т а н к а . Пограйте разом із білочкою і зайчиком!
4. Гра «Віднови прислів'я».
М...др...м н...хт... н... вр...д...вс..., а н...вч...
вс... (Мудрим ніхто не вродився, а навчився).
Ч и т а н к а . Ви впорались із усіма моїми завданнями — молодці! Отже, кожна з цих «Читанок»
потрапляє у надійні руки. (Роздає підручники дітям).
Мені час із вами прощатись. На мене чекають ще
тисячі другокласників. Бажаю вам сміливо ступати
на нову сходинку, бути здоровими, сильними, відважними. Адже ще стільки нового, незвіданого,
11
несподіваного зустрінеться на вашому шляху! Хай
вам щастить! До зустрічі.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Бесіда.
— Давайте розглянемо підручник. Почнемо з
обкладинки. Розгляньте малюнок. Кого зобразив
художник?
— Яку книжку тримає дівчинка? Кому вона читає?
— До яких казок належать тварини, зображені
на малюнку?
— Хто є автором підручника? Де і яким видавництвом видана книжка?
2. Робота з підручником.
Ознайомлення із змістом підручника.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Бесіда.
— Прочитайте назву І розділу («В рідній школі
— рідне слово»).
— Як ви гадаєте, про що йдеться у творах цього
розділу?
— Так, це будуть твори про школу, бо для вас
вона стала рідною домівкою, про нашу українську
мову. Тому цей розділ поділено на дві теми. Прочитайте їх назву.
2. Завдання учням.
Опрацювання вірша Д. Павличка «Школа».
1) Виразне читання вірша вчителем. Учні уважно
слухають і визначають, із якою інтонацією вчитель
читає вірш, де робить паузи.
2) Словникова робота. Бесіда.
— Прочитайте «сходинки» слів, зверху і навпаки.
— Яке слово ви не зрозуміли?
— Прочитайте слова з наголосом на першому
складі, на останньому складі.
— Чи є тут спільнокореневі слова?
рш
бджоли
бігають
мрій
здається
школа
12
довкола
задзвенить.
3) Повторне читання вірша учнями (мовчки).
4) Вибіркове читання.
5) Бесіда за текстом вірша.
— Що діти роблять на перерві? А після дзвінка?
— Із чим автор порівнює школу, дітей?
— Чому автор порівнює школу з вуликом, дітей — із
бджолами? Чому вибрав саме цю комаху?
— Які риси ми повинні перейняти у бджіл?
6) Виразне читання вірша учнями вголос.
3. Робота з підручником.
Читання і відгадування загадок із підручника.
4. Самостійна робота.
Опрацювання вірша В. Фетисова « Х т о чого
вчиться».
1) Самостійне читання вірша учнями. Учні відповідають на заздалегідь поставлені вчителем питання.
— Чому вірш має таку назву?
— Хто уміє все робити? Чому?
5. Завдання учням.
1) У ч и т е л ь. Подумайте: чи буде наведений
нижче текст доповненням до першої строфи вірша
В. Фетисова «Хто чого вчиться»? Чому?
Як птахи співають
У кожного птаха своя пісенька. Кожна пісенька
на щось схожа. Ось синиця у чорній шапочці співає
так, ніби краплинки у воду падають: «Дінь, дінь!»
Ось зяблик із картатими крильцями, ніби у дудочку:
«Тюрлі-тюрлі-фіу!» Ось сорока з довгим ступінчастим
хвостом заторохкотіла, ніби дерев'яна тріскачка:
«Тр-р-р-р-!»
Є. Шим
2) Робота над виразністю читання вірша.
3) Бесіда за змістом твору.
— Перечитайте виділені речення. Як ви їх розумієте?
— Поясніть заголовок вірша.
— Чому людина все уміє?
13
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Які вірші ми сьогодні розглядали?
— Що вам найбільше сподобалося на уроці?
V. Домашнє завдання
1. Читати виразно вірші і загадки.
2. Дібрати вірші про школу і підготуватися до
читання.
3. Самостійно прочитати оповідання С. Жупанина
«У лісовій музичній школі» та В. Лучук «Крокодилів урок».
УРОК 2
Не одежа красить людину,
а добрі діла.
Тема. О. Буцень «На вулиці». В. Струтинський «Сідайте, будь
ласка».
Мета: формувати вміння сприймати зміст твору, визначати його
головну думку, вчити оцінювати учинки дійових осіб; розвивати спостережливість, навички читання; виховувати
чуйність, доброту.
Обладнання: складова таблиця 3, предметні малюнки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Артикуляційні
вправи.
1) Тверда вимова звука [ч].
У ч и т е л ь . Вимовляйте чітко звук [ч] у складах
і словах. Не допускайте пом'якшення, але й не вимовляйте його занадто твердо.
Учитель показує предметні малюнки, учні називають їх: чашка, чайка, чайник, човен, ключ, м'яч,
вудочка.
2) Вивчення скоромовки.
Научала мама Тоню:
«Чепурушкою будь, доню,
Заплітай сама косички,
14
Не заляпуй черевички».
II. Мотивація навчальної діяльності
Формування читацьких навичок.
1) Робота зі складовою таблицею.
Читати рядки складів з буквосполученням «пл»,
«пр», «пт», «вч». Добір слів із цими буквосполученнями (плаття, площа, плутанка, праця, Дніпро,
пташка, пшоно, навчання).
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Самостійна робота.
Робота над оповіданням О. Буценя «На вулиці».
1) Самостійне читання оповідання учнями.
2) Після прочитання учні вибирають правильну
відповідь серед запропонованих.
Мама несе портфель, бо:
а) він дуже важкий; б) дівчинка лінива; в) дівчинка хвора.
2. Бесіда. Мовно-логічний аналіз тексту.
— Чи сподобалась вам дівчинка, про яку написано у творі?
— Як ви розумієте слово «чепуруха»?
— Які споріднені слова ви можете дібрати до цього
слова? (Чепуритися, чепурний).
— Доберіть близькі за значенням слова до слова
«чепуритися». (Прибиратися, наряджатися, хорошитися).
— А тепер доберіть до слова чепуруха. (Охайна,
акуратна).
— А хто вас збирає до школи?
— Які обов'язки ви маєте вдома?
3. Завдання учням.
Скласти прислів'я і пояснити його значення.
1
Не
2
10
поспішай
нього
13
6
9
він
сьогодні
3
ти
тебе
завтра -
3
12
14
смієшся
8
посміхатися
3
а
3
11
4
іншого
5
15
4. Робота з текстом.
Учні працюють над оповіданням В. Струтинського
«Сідайте, будь ласка».
1) Читання оповідання ланцюжком.
2) Словникова робота.
— Які незнайомі слова вам зустрілися?
— З'єднайте слова лівої колонки з відповідним
тлумаченням у правій колонці
салон
пильно
зітхнути
блимає
дуже уважно
моргає, дивиться, поглядає
внутрішнє приміщення автобуса,
трамвая тощо, де сидять пасажири
сильно вдихнути і видихнути
5. Бесіда.
1) Аналіз тексту оповідання.
— Про що ви дізналися з оповідання?
— Яким настроєм пройнятий текст?
— Чи підказує нам про це заголовок?
— Де відбувалися події, описані в оповіданні?
— Кому поступився місцем Сергійко?
— Як ви оцінюєте вчинок хлопчика?
— Як ви гадаєте, що хотів відкреслити автор
такою назвою оповідання?
— Чи доводилося вам бути на місці Сергійка?
Розкажіть.
— Подумайте, як закінчити речення:
2) Вибіркове читання.
— Знайдіть і прочитайте слова ввічливості, які
автор використав у тексті.
— Прочитайте, як назвала бабуся дівчинку.
— Про що це свідчить?
— Який настрій був у Сергійка?
3) Учні обирають правильну відповідь серед запропонованих .
Сергійкові було приємно, бо:
а) йому подякували; б) він гарно навчився читати; в) він не запізнився до школи; г) він поступився
місцем старшим.
IV. Підбиття підсумків уроку
16
Бесіда.
— Прочитайте прислів'я. Чи підходить воно до
оповідань, що ми читали?
красить
Добрі
и
діла
Не
одежа
людину
— Поясніть свою думку.
V. Домашнє завдання
1) Читати оповідання.
2) Дібрати твори з теми ввічливості і прочитати
в класі.
3) Підготувати розповідь із цієї теми з особистого
життя.
УРОК з
Все добре переймай, а зла
уникай.
Тема. Л. Вахніна «Кордон», Г. Бойко «Ділові розмови».
Мета: учити аналізувати поведінку дійових осіб, знаходити у тексті слова і вирази для характеристики головних персонажів;
формувати в учнів уявлення про правильну поведінку в
групі однолітків, серед однокласників, виховувати бажання
наслідувати кращі зразки поведінки.
Обладнання: таблиця з деформованими словами, індивідуальні
картки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні вправи.
1) Гра «Хто швидше».
— Послухайте слова і скажіть, який звук їх об'єднує: «Шум, каша, мишка, кішка, шашка, Маша».
— Я ще раз називаю кожне слово, а ви звук (ш)
замініть на (с), щоб утворилось нове слово. Хто швидше? (Сум, каса, миска, кіска, Сашка, маса).
2) Мовна зарядка.
— Як шумлять дерева? (Ш-ш-ш).
— Як можна по-іншому сказати «тихо»? (Тс-с-с).
17
3) Гра «Впізнай звук».
— Я буду називати слова, а ви, почувши в них
звук (ш), розмахуйте руками вгорі, як дерева, і промовляйте «Ш-ш-ш». Якщо чуєте звук (с), то промовляйте «Тс-с-с», приставивши палець до губ.
Шуба, школа, жаба, книжка, шафа, село, мишка,
лиска, спориш.
(Гру можна проводити так, що слова буде називати учень.)
2. Вправи з читання.
1) Вправи на удосконалення техніки читання.
Прочитати слова і знайти «зайве».
Парта, дошка, крейда, хліб. Ручка, яблуко, пенал,
книга. (Зайві хліб і яблуко).
У ч и т е л ь . Чому ці слова «зайві»? Що об'єднує
інші слова?
2) Творча робота.
Роз'єднати слова, прочитати прислів'я і додати
останнє слово, яке підходить.
(Якщо для дітей це завдання буде складним,
можна дати варіанти відповідей: бійся, стережись,
відганяй).
Здобримдружисьалихого... (стережись).
II. Перевірка домашнього завдання
1. Бесіда.
— Із змістом якого твору перегукується прислів'я
«З добрим дружись, а лихого стережись? («У новій
школі»).
— Хто з дійових осіб дотримався поради?
2. Робота з текстом.
Читання в особах. Розповідь про дівчинку «мудру,
витриману, серйозну, вдумливу».
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання Лариси Вахніної «Кордон» і на прикладах
героїв оповідання навчимося, як правильно поводитись в подібних ситуаціях.
18
2. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання Л. Вахніної «Кордон».
1) Робота над заголовком. Учні визначають, що
означає слово «кордон», — це межа, рубіж, лінія,
яка щось розділяє.
2) Самостійне читання оповідання учнями.
3) Перевірка розуміння самостійного прочитаного
тексту. Бесіда.
— Як звати головних персонажів твору?
— Де відбуваються події?
— Чи були Сашко і Наталя друзями?
— Хто повівся правильно?
4) Словникова робота. Учні пояснюють значення
слів повелося, нишпорить, запасна.
Повелося — стало звичним, нишпорить — шукає,
запасна — додатково взята річ. (Якщо учні не впоралися, пояснює учитель).
5) Читання тексту за логічно-завершеними частинами та аналіз прочитаного.
а) Розмова Сашка і Наталі (від початку до слів
«... це кордон»).
— З чого почалось оповідання?
— Що ми дізналися про дітей?
6) «Не буду з дівчиськом сидіти!» (від слів «І повелося...» до кінця абзацу).
— Чому Сашко щоранку малював кордон?
— Чи попросив Сашко сусідку позичити ручку?
в) Від слів «А Наталя...» до «...взяв та й пише».
— Що
зробила Наталя?
— Куди поклала запасну ручку?
— А чому «хитро» поклеїла?
г) Від слів «Викликала...» і до кінця.
— Що зробив Сашко, коли Наталя пішла до
школи?
— Чому Сашко витер «кордон»?
3. Бесіда з елементами вибіркового читання.
1) Характеристика дійових осіб.
— Прочитайте речення, в якому Наталя звертається до свого сусіда по парті. Про яку рису характеру
це свідчить?
— Прочитайте речення про запасну ручку. Як її
поклала Наталя?
19
— Прочитайте останнє речення. Чи хотіла Наталя,
щоб парту розділяв «кордон»?
— Якою була Наталя?
— Прочитайте, як говорить із Наталею Сашко.
Яким він був?
— Доведіть словами тексту, що Сашко був грубим
із дівчинкою.
— Як хлопчик називав Наталю?
— Чому Сашко так ставився до Наталі? Може,
вона його чимось образила?
— Як Сашко вирішив воювати з сусідкою по парті? Прочитайте.
— На яку рису характеру Сашка це вказує?
— Що допомогло Сашкові змінити свою думку
про дівчинку?
— Чи відразу витер «кордон» Сашко? Прочитайте.
— Чому Сашко витирав «кордон» тихенько, коли
не було Наталі?
— Чи можна зробити висновок, що Сашко визнав
своє негарне ставлення до Наталі помилковим?
— Як ви гадаєте, що сказала Наталя Сашкові,
коли повернулася на місце?
4. Колективна робота.
Гра «Знайди кінець». На дошці записано прислів'я. У першому стовпчику початок прислів'я.
Завдання: прочитати другий стовпчик і з'єднати з
першим так, щоб утворилося правильне речення.
Обгороджуй себе не огорожею,
сам не хочеш.
Не роби другому того, чого
а зла уникай.
Все добре переймай,
а приятелями.
— Яке із записаних прислів'їв за змістом підходить до оповідання «Кордон»?
— Кого з героїв можна було б повчати ними?
5. Самостійна робота.
Опрацювання вірша Г. Бойка «Ділові розмови».
Діти читають вірш мовчки, дають чіткі відповіді на
запитання, що стоять після твору.
IV. Домашнє завдання
1. Читати в оповідання «Кордон».
2. Придумайте кінець оповідання.
20
УРОК 4
Хитрощі
вісті.
не
люблять
со-
Тема. В. Сухомлинський «Як Наталя у Лисиці хитринку купила».
Мета: вчити орієнтуватися в тексті, аналізувати і виділяти
головне у творі; розвивати навички швидкого, свідомого читання; формувати вміння оцінювати вчинки
дійових осіб; виховувати почуття відповідальності за
свої вчинки.
Обладнання: індивідуальні складові таблиці (додаток 1), променеподібна таблиця для гри «Впіймай м'яч», малюнок
лисички, картки з буквами, індивідуальні картки для гри
«Відшукай скоромовку», «піраміди» слів.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні вправи.
1) Гра «Впіймай на гачок».
Учитель називає однакові слова, а серед них є
таке, що відрізняється лише одним звуком. Діти
повинні назвати це слово («спіймати на гачок») і
запам'ятати.
Ріс — ріс — ріс — ліс. Мишка — миска — миска — миска. Гора — гора — нора — гора.
У ч и т е л ь . Які слова ви «впіймали на гачок»?
(Ліс, мишка, нора). Що об'єднує ці слова? Складіть речення, щоб у ньому були одночасно усі ці
слова.
2) Робота з індивідуальними складовими таблицями. Учні читають букви і склади у рядку двічі:
зліва направо і справа наліво.
Л, я, о, к, ї, ш, ти, ви, де, чи, із, за, як, бо, та,
ні, їй.
3) Гра «Впіймай м'яч». Учитель вставляє у кишеньки буквосполучення лк, тл, йшл, утворюючи
збіг приголосних.
21
а
а
о
о
У
У
і
і
с п
и
и
і
і
е
е
2. Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити (встати і вийти з-за
парт).
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись. (потягування)
Руки вгору, руки в боки,
І зроби чотири кроки, {ходьба на місці)
Вище руки підніміть (підняти руки прогнути
спину назад)
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз. {поплескати в долоні)
До роботи — все гаразд!
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Завдання учням.
Швидко промовити скоромовку: «Біг додому лісом
лис, шелестів над лисом ліс».
2. Слово вчителя.
— А чи знаєте ви, чому лиса лисом називали?
Лисиця — це давньослов'янське слово, утворене
від «лис», що означає жовтуватий і рудий колір.
Через колір свого хутра ця тварина й одержала свою
назву.
— Про яку людину кажуть: «хитрий, як лис»?
— Сьогодні на уроці ми прочитаємо казку
В. Сухомлинського «Як Наталя у Лисиці хитринку
купила».
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання казки «Як Наталя у Лисиці хитринку купила».
1) Виразне читання казки учителем. Учні пояснюють, як вони зрозуміли ужите слово «хитринка».
22
2. Словникова робота. Читання слів за порядком.
ряд
полем
хитро
крам
заснути
хитрий
базар
подумала
хитрість
пищати
зрозуміти
хитринка
жалібно
почервоніти хитрувати
— Яке слово треба пояснити?
— Прочитай правильно слова із буквами «а», «й».
— Прочитай слова, що відповідають на запитання
що робити?
— Що цікавого у словах останньої піраміди?
— Утвори з кожним із них словосполучення
(хитро дивитися, хитрий лис, маленька хитрість,
лисиччина хитринка, багато хитрувати).
— Добери споріднені слова до слова «жалібно»
(жалібно, жалібний, жалібність, жалувати).
3. Самостійна робота.
Читання казки учнями.
4. Відтворення змісту з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте, який товар продавала Лисичка.
— Прочитайте опис хитринки, яку купила Наталочка.
— Що хитринка зробила дівчинці?
— Чому хитринка «запрацювала» саме тоді?
— Що вирішила Наталочка зробити з хитринкою?
Чому?
— Прочитайте, чи повернула дівчинка куплений
крам Лисичці. Чому?
— Чи зрозуміла дівчинка, де поділася хитринка?
— Прочитайте розмову Наталі з мамою.
— У яких словах виражено головну думку тво-
ру?
5. Робота з текстом.
1) Гра-читання «Відшукай речення за початком».
Учитель читає початок речення і зупиняється, а
діти відшукують у тексті закінчення і читають.
2) Гра «Розвідник».
На с. 14 знайти: а) речення в лапках; б) слова з
літерою «щ»; в) слова, написані іншим кольором.
23
6. Робота в зошитах (с. 5, завдання 4).
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Завдання учням.
Відтворити слова, записані на дошці.
Х...тр...щ... н... л...бл.. .ть с...в...с...т... (Хитрощі
не люблять совісті).
2. Бесіда.
— Прочитайте слова. Чого вони вчать?
— Запам'ятайте, що совість є у кожного з нас,
тільки треба вміти до неї прислухатися.
V. Домашнє завдання
Виразно читати казку «Як Наталя у Лисиці хитринку купила»; навчитися детально переказувати
опис Лисички.
УРОК 5
Немає
розум.
сили,
сильнішої
за
Тема. Казка «Сильніше за силу». Прислів'я. Підсумок з теми.
Мета: учити захоплюватись силою розуму; розвивати допитливість
і кмітливість, уміння оцінювати ситуацію; розвивати в
учнів уміння читати в особах, дотримуватись правильного
інтонування речень, опираючись на вказівки автора; виховувати повагу до співрозмовника, чемність.
Обладнання: малюнки і маски кота та горобця, таблиця складів
М. Зайцева (додаток 2), картки для тестового опитування,
«сходинки» слів.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Відгадування загадок.
У ч и т е л ь . Сьогодні до нас на урок завітали
незвичайні гості. А побачите ви їх тоді, коли відгадаєте загадки.
1) Хто без мила і води умивається завжди. (Котик). (Коли діти відгадають, учитель вивішує малюнок кота).
24
2) Я ловлю комах, жуків,
їм біленьких черв'яків.
В теплий край я не літаю:
Під стріхою хату маю.
«Цвірінь» — сів я на хлівець,
А звуть мене ... (горобець). (Учитель вставляє
малюнок горобця).
— А ви чули колись, як співає горобець?
— Так, він не співає, а лише цвірінькає на всі
боки: «ець», «ель», ніби усім хоче нагадати, що давньослов'янська назва «горобець» походить від того
звука, який він залюбки відтворює.
2. Завдання учням.
1) Гра «Знайди слово».
У ч и т е л ь . Допоможіть котику знайти в оповіданні слова про нього, в яких не має звука [к].
Якщо почуєте таке слово, то плесніть у долоньки.
(Така вправа вчить дітей аналізувати фонетичний
склад слів з голосу. При потребі вчитель читає
текст удруге, повільніше, ніж у звичайному розмовному темпі).
Кошенятко Кук знайшло кісточку. Кісточка
кошеняткові сподобалась. Тут почала качка Кутя:
«Кісточка красива, а картопля — краща». (Знайшло,
сподобалась, почала, тут, а).
2) Скоромовка.
(Учні промовляють за учителем скоромовку із
наростаючим темпом.)
Летів горобчик, сів на стовпчик, прибіг хлопчик — утік
горобчик.
3. Опитування за таблицею складів (підручник, 281).
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
— Чи бачили ви колись, щоб кіт і горобець товаришували?
— Чому вони не дружать?
— Хто з них сильніший?
— Сьогодні ми прочитаємо казку, героями якої є
наші гості: кіт і горобець.
— Прочитайте назву казки («Сильніше за силу»).
25
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
1) Слухання казки «Сильніше за силу».
2) Перевірка первинного сприймання.
Тест «Що із двох правильне?»
Тест можна проводити за допомогою індивідуальних карток. Там діти підкреслюють олівцем правильну відповідь чи обводять букви. Або учитель читає
завдання, а діти записують тільки номер запитання
і букву.
1. Цей твір є ...
а) казкою; б) оповіданням.
2. Хто головні дійові особи?
а) кіт і півник; б) горобець і кіт.
3. Чи з'їв кіт горобця?
а) так; б) ні.
2. Словникова робота.
сила
стану
стріха
спіймав
спритний
знай
заліз
застрибав
здивувався
знадобитися
(Над кожним стовпчиком слів учитель прикріплює малюнки горобця і кота).
У ч и т е л ь . Горобець хоче злетіти з і стріхи
вниз. Прочитаємо «сходинки» слів, допоможемо
опуститися пташці. (Після прочитання слів малюнок горобчика перечепити вниз під стовпчиком).
А котик з горобця очей не зводить і теж опускається вниз по «східцях»-словах. (Читання слів
другого стовпчика). Піднімемо горобчика в небо,
а кота — за ним на стріху. (Читання стовпчиків
знизу вгору).
3. Фізкультхвилинка.
Раз — підняти руки вгору,
Два — нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
Три, чотири — прямо стати,
Будем знову починати.
26
4. Самостійна
робота.
Самостійне читання казки учнями. Учні готуються
закінчити речення, записане на дошці:
Сильніше за силу...
5. Бесіда за змістом твору з елементами вибіркового читання.
— Де кіт зловив горобчика? Прочитайте, про що
попросив горобчик кота.
— Що на це відповів кіт?
— Які слова підказують нам, що є сильніше за
силу? Доведіть це словами казки.
— Прочитайте про хитринку горобця. Чи проявив
себе кіт розумним? Доведіть.
— Як ви думаєте, чи зрозумів кіт, що на світі
сильніше за силу?
— Скажіть коту речення, яке він не почув до кінця. Виберіть із дошки те слово, яке, на вашу думку,
крикнув горобець: Сильніше за силу... (хитрість,
спритність, розум).
— Як по-іншому можна назвати казку?
6. Читання казки в особах.
У ч и т е л ь . У тексті є слова, які підказують,
як треба правильно читати, щоб передати голосом
самовпевненість кота і розсудливість горобця. Ось
вони виписані на дошці.
(Відкривається дошка зі словами.)
КНУВФИР
ВУВАВЗДИСЯ
ЧАВКРИЗА
П.. .ПР.. .С.. .В
З...П...Р...Ч...В
КР.. .КН.. .В
У ч и т е л ь . Але що це? Біля першого стовпчика
котик ішов, хвостом махнув — та й наплутав букви
всі. Кого ж стосуються ці слова?
Ти ж хутенько їх збери.
І як правильно розставиш —
Слова-підказки прочитаєш.
А в другому стовпчику горобчик «склював» букви,
що позначають голосні звуки. Відновіть і ці слова.
Чиї вони?
27
IV. Підбиття підсумків уроку
Робота з підручником.
Робота над прислів'ями (підручник, с. 16).
У ч и т е л ь . Роз'єднавши слова, в и зможете
прочитати прислів'я. Чи підходять вони до казки?
Підсумок із теми проводиться за завданнями і
запитаннями підручника («Чи уважно ти читав»,
с. 16). Діти читають і дають повні відповіді.
V. Домашнє завдання
1) Читати казку.
2) Зіграти горобця і кота в конці.
3) Намалювати малюнок до казки. Сильніше за
силу.
УРОК 6
Тема. Шкільними стежками. Урок позакласного читання.
Мета: учити аналізувати свої вчинки та вчинки інших людей,
робити правильні висновки; формувати уявлення учнів
про загальнолюдські цінності, роль знань у житті людини;
сприяти розвитку самооцінки власних учинків; виховувати
повагу до оточення.
Обладнання: тематична виставка книг, збірки творів, ілюстрації.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Завдання учням.
1) Гра «Назви зайве». Завдання: скласти слова і
назвати зайве.
га кни зна шко ння ла вість со жба дру ця пра бо не
(Книга, школа, знання, совість, дружба, праця, небо).
2. Читання скоромовок (повільно, прискорено,
швидко).
Уві сні Орест
Зліз на Еверест,
Поможіть Оресту
Злізти з Евересту!
28
Бо йому вже скоро
Треба йти до школи!
В. Верховень
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Із складених слів у грі «Назви зайве» та із скоромовки здогадайтесь, про що йтиме мова на уроці.
Так, ми помандруємо шкільними стежками. Будемо
думати, обговорювати і читати книжки. До нас приєднався Пізнайко. З ним разом ми пройдемо стежкою
знань, стежкою дружби, стежкою совісті, стежкою
правил поведінки.
Якщо втомимося, то відпочинемо на фізкультурному узбіччі, влаштуємо веселу перерву. Але спочатку нагадаємо, як слід поводитись, бо наші стежини
інколи перетинатимуть вулиці, де рухаються люди,
транспорт.
III. Узагальнення і систематизація знань
1. Колективна робота.
1) Стаття «Як треба поводитись на вулиці».
Повідомлення учнів-провідників (за матеріалом
статті).
2) Колективне обговорення прочитаних творів
(«До школи» Р. Росяника, «У школу» Л. Крапливої,
«Головна професія» А. Костецького).
2. Бесіда з елементами вибіркового читання.
1) — 3 якого вірша слова?
— Хто його автор?
Наука дасть нам силу
Дістатись до мети
І Україні милій
В потребі помогти.
— Відновити рядки вірша.
у знанні, в науці, долі, шукайте щастя.
— З якого вірша взято слова?
Вчить рідна школа
Нас, школярів,
Щоб рідну мову
Кожен любив,
Славне минуле
Щоб кожен знав,
29
Про Україну
Щоб пам'ятав.
— Якими словами продовжується вірш?
Учитель, лікар чи геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною ...
— Чому «професія» школяра є головною? (Знайти
рядки у вірші. Прочитати).
— «Для чого людині треба вчитися?» — запитує
автор в оповіданні ...
2) Бібліотечно-бібліографічний діалог.
— Які книги з цієї виставки ви читали?
— Яка з прочитаних книг вам найбільше сподобалась?
— Хто її автор?
— У якому видавництві вона видана?
— У якому місті знаходиться видавництво?
3. Слово вчителя.
— Читаючи, навчаючись, людина пізнає світ, в
якому живе, інших людей, саму себе. Стежина знань
безмежна.
4. Фізкультхвилинка.
Раз — підняти руки вгору,
Два — нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкнетеся підлоги.
Три, чотири — прямо стати,
Будем знову починати.
Руки — в боки,
Нахились назад,
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
Раз, два, три, чотири —
Набираємося сили.
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.
5. Самостійна робота.
Учні самостійно читають твори. Клас поділити на
4 групи. Завдання написати на дошці.
1) Оповідання «Соромно перед соловейком» (Пояснити зміст заголовка.)
2) Оповідання «Рівчак». Відповісти на запитання:
— Чому перехожі сердились?
ЗО
— Що вчинив Вітя, коли всі розійшлись? Для
чого?
3) Оповідання «Новий велосипед». Відповісти на
запитання:
— Чому діти не звертали уваги на Левка?
— Що б ви йому порадили?
4) Оповідання «На площі». Відповісти на запитання:
— Чому Тимко з Мишком почервоніли і не взяли
гостинця?
6. Слово вчителя.
Кожному з героїв прочитаних тільки що оповідань
правильний вибір могла підказати совість. Її нічим
не можна замінити в дружбі.
Отже, ми з вами підійшли до стежини дружби.
7. Робота з текстом.
1) Читання вірша «Про друга» (читають 4 попередньо підготовлені учні по строфі).
2) Бесіда за змістом вірша.
— Яким має бути друг?
— Як треба ставитись до друга?
3) Робота над виразністю читання (конкурс «Хто
краще читає»).
4) Складання розповіді про друга.
5) Читання вчителем оповідання «Антон і Харитон».
6) Бесіда за змістом оповідання.
— Чому Антон жодного разу не оглянувся?
— Чи дотримався Харитон своєї обіцянки?
7) Слухання вірша «Буває все».
На світі все буває —
І сніг, і дощ, і вітер.
Буває злива навіть
Тоді, як сонце світить.
Бува, що втратять колір
Всі квіти у саду...
Лиш не бува ніколи,
Щоб друг тебе забув.
А як забуде раптом
Тебе твій друг — то що ж:
Ніякий він не справжній,
А просто так — ніщо!..
А. Костецький
31
8. Колективна робота.
— Яке з прислів'їв відповідає кожному з прочитаних оповідань?
1. У лиху годину пізнаєш вірну людину. 2. Справжній друг пізнається в біді. 3. Біда друзів випробовує. 4. Не роби іншому того, чого собі не бажаєш.
9. Весела перерва.
1) Читання жартів «Втішив», «Бідний Петрик».
2) Пальчиковий театр.
Пісенька пальців
Зголоднів великий палець:
— От, коли б дістати смалець!
Вказівний за ним зітхає:
— Смалець що! Крупи немає.
А середній мовить тихо:
— Що крупа! Без хліба лихо.
Підмізинний ледь не плаче:
— Отаке життя ледаче!
А мізинець: — Годі, братця!
До роботи треба браться!
(Франц. нар. те.)
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Якими стежками ми мандрували?
— Що вам сподобалося?
— Що нового ви дізналися?
V. Домашнє завдання
Підготувати твори до наступного уроку позакласного читання на тему «Осінь щедра, осінь золотава» .
УРОК 7
Розвивайся, звеселяйся, моя
рідна мово...
Тема. Л. Забашта «Рідна мова», М. Сингаївський «Колискова
пісня, колискова...»
Мета: розвивати навички правильного та виразного читання;
вчити учнів висловлювати власну думку, давати повні
відповіді на запитання; виховувати бажання до вивчення
рідної мови.
Обладнання: Конституція України, слова на картках, малюнки
м'яти, споришу, чебрецю, барвінку.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
Прочитайте з дошки вірш Богдана Чепурка.
Українська мова —
Давня й молода.
Світить рідне слово,
Як жива вода.
Звідки воно взялось,
Діло не просте...
В душу засівалось,
Із душі росте.
— Про що розповідає цей вірш?
— Яке слово для вас рідне?
— Що таке мова?
Українська мова
Для кожного народу дорога його мова. Нам, українцям, найближча до серця українська. Вона нічим
не гірша від італійської — така ж співуча, та від
російської — така ж багата.
Наша мова справді «давня й молода». Давня — бо
народилася сотні років тому. Але по-справжньому
розвиватися, звеличуватися і вільно підніматися
змогла тільки тоді, коли наша країна стала незалежною. А сталось це 24 серпня 1991 року. Тож скільки
років незалежній Україні?
33
Українська мова — це ваша рідна мова, ваших
батьків, переважної більшості населення України.
Це мова, якою вчаться у навчальних закладах, нею
друкують газети, журнали, її ми чуємо з радіо і
телебачення. Цією мовою написано Основний Закон
України — Конституцію, яка була прийнята 28 червня 1996 року. Скільки років нашій Конституції?
У ст. 10 Конституції записано, що українська мова
є державною мовою України. Ось чому перед кожним
українцем стоїть завдання любити, берегти, плекати
мову, не забруднювати її словесними бур'янами. А
чи досконало знаєте ви українську мову?
Так, ви знаєте ще дуже мало. І тому ваше завдання зараз — навчитися «мови золотої». Найкращими
зразками нашої мови є твори українських письменників. Багато з них оспівують красу рідного слова,
красу мови.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
І тому сьогодні ми починаємо новий розділ. Прочитайте його назву. Про що йтиметься в ньому?
Сьогодні на уроці ми прочитаємо й обговоримо вірші Л. Забашти «Рідна мова» і М. Сингаївського
«Колискова пісня, колискова...»
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Робота над віршем Л. Забашти «Рідна мова».
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) Словникова робота.
3) Гра «Блискавка» (вправа на миттєве розпізнавання слів). Для гри готуються картки зі словами,
які вчитель на мить показує дітям. Зосередивши
увагу учнів, учитель на мить показує слово, діти
побачене промовляють уголос.
Слова для гри (з вірша): моя, моє, як, щоб, все,
мова, мово.
2. Вправи з читання.
1) Читання стовпчиків слів.
зодягайся
оселя
розвивайся
кохали
34
звеселяйся
зростали
барвінки
запам'ятали
2) Читання стовпчиків слів за вчителем («луною»).
— Яке слово «зайве» у першій колонці?
— Що таке барвінок? (Показати малюнок рослини).
— Яке слово «зайве» у другій колонці? (Оселя).
— Доберіть до слова «оселя» близькі за значенням слова.
— Прочитайте слова, що відповідають на запитання що робили?
— Прочитайте слова, які містять літеру «я».
3) Повторне читання вірша учнями (мовчки).
У ч и т е л ь . Прикладіть пальчик до губ, ніби
показуєте комусь: «Тихо». Читайте вірш мовчки, а
пальчик хай тримає губки, щоб вони не рухались.
Читаючи, подумайте, який наказ дає поетеса.
4) Вибіркове читання.
— Прочитайте, як поетеса звертається до рідної
мови.
— Що означає заклик «розвивайся»? А вислів
«щире слово»?
— Як ви розумієте вислів «колосися житом і
піснею»?
— Від чого залежить, щоб діти були «мудрі й
веселі»?
— Який наказ поетеса дає нам? Прочитайте.
— З чого бере початок любов до рідної мови?
— Доберіть слова, близькі за значенням до слів
кохали, щире.
— Які речення треба почитати як закличні, спонукальні? Прочитайте їх із правильною інтонацією.
— Прочитайте ще раз стовпчики слів з дошки.
До якого слова з вірша належать слова з першої
колонки? (Мова). А другої? (Діти).
— Уважно перечитайте вірш і знайдіть слово-заклик
до мови, яке не виписане на дошці. (Колосися).
5) Виразне читання вірша учнями.
3. Фізкультхвилинка.
Піднялися на носочки
І присіли, як грибочки.
Встали, присіли,
35
Пташки тихо полетіли,
На дерево тихо сіли.
(Учні тихенько сідають за парти).
4. Слово вчителя.
Колискова
Любов до Батьківщини, до рідної землі починається з колискової, маминої пісні. Ці пісні
ніжні, ласкаві. Вони заспокоюють дитину своєю
мелодійністю, простотою. У них ми чуємо мамину ніжність і любов, щиру віру в чарівну силу
рідної мови.
5. Робота з текстом.
Опрацювання вірша М. Сингаївського «Колискова
пісня, колискова...»
1) Прослухування грамзапису колискової.
2) Виразне читання вірша вчителем. Бесіда.
— Чим є колискова для кожної людини?
— А яка це «материна» мова?
3) Словникова робота. З'ясувати значення слів.
М'ята, шана, чебрецевий, ласкавість, суничний,
спориші.
4) Повторне читання вірша учнями (напівголосне).
6. Бесіда.
— З якими запахами рослин рідного краю автор
порівнює мову? Почитайте.
— Розгляньте малюнки цих рослин. Де ви їх
бачили?
— Чи пам'ятаєте їхні запахи? Чому стоять крапки
після слова «споришами»? Як би ви продовжили?
Прочитайте.
— Як ви розумієте вираз «солодка материна
мова»?
— Які ще почуття передають материні колискові
пісні? Саме ці почуття ви повинні передати, читаючи
вірш.
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Який новий розділ ми почали опрацьовувати?
— Який із віршів у вас викликав найбільше хвилювання? Чому?
36
— Для чого треба знати і шанувати українську
мову?
— Прочитайте вислів з дошки, подумайте, які
слова треба дописати.
Мову іншого народу можна вивчити за кілька
років, а ... мову людина вчить усе життя (рідну).
V. Домашнє завдання
1) Читати вірші.
2) Підготувати колискову пісню.
3) Намалювати малюнок до твору, який сподобався.
УРОК 8
Тема. Колискові пісні, записані поетом М. Сингаївським: «Ой
люлі, ой люлі...», «Тиха ніченька теплесенька...», «Ходить
котик по горі...».
Мета: розширювати знання дітей про усну народну творчість,
ознайомити дітей з історією виникнення і особливостями
виконання колискових пісень; учити виділяти дійових осіб;
розвивати навички швидкого читання, мову, кмітливість;
виховувати почуття любові до народної творчості.
Обладнання: таблиця складів (додаток 3), запис колискових пісень, малюнок голуба.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Зроби, як...».
— Як плаче дитина?
— Як сміється?
— Як мама заколисує дитину?
2) Чистомовка.
Шу-шу-шу — чистомовки я пишу.
Ят-ят-ят — їх пишу для всіх малят.
Ки-ки-ки — всі говорять залюбки.
Ло-ло-ло — щоб чисте мовлення було.
2. Вправи з читання.
1) Гра за таблицею складів (додаток 3).
37
— Пограємо у гру «Біг східцями». Прочитайте
стовпчики № 1, 2 із голосними звуками [й], [о], [е].
Кожен стовпчик постарайтеся прочитати одним подихом.
2) Вправа для розвитку мовної інтуїції.
Прочитати слова, подумки вставляючи пропущені
букви.
(Діти працюють з індивідуальними картками).
Зразок картки
МА...А
Г...АБ
РІ...НА
ТА...О
ЛИ...А
СОЛ...ДКА
БАБ...СЯ СОС...А
МАТ.. .РИНСЬКА
ДІД...СБ
ВЕ...БА
КОЛИ...КОВА
У ч и т е л ь . — Прочитайте разом із сусідом по
парті. Як можна назвати одним словом кожну колонку слів?
— Продовжте усно кожну колонку відповідними
словами.
— Де ви зустрічали слова останньої колонки?
3. Перевірка домашнього завдання.
1) Виразне читання вірша Л. Забашти «Рідна
мова».
2) Декламування вірша М. Сингаївського «Колискова пісня...» (напам'ять окремими учнями).
3) Читання колискових пісень та демонстрування
малюнка. Бесіда.
— Чим для кожної людини є колискова пісня?
— Де і коли ви її чули?
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
— А сьогодні на уроці ви дізнаєтесь багато цікавого про колискові пісні, познайомитесь із деякими
із них.
— Прочитайте тему нашого уроку, записану на
дошці: «Колискові пісеньки — перлини української
мови».
— Яке слово вам не зрозуміле? (Перлина — коштовний, дорогоцінний камінь).
— Чому колискові пісні порівняли з перлиною?
— Хто є виконавцями пісень?
— До кого звернена пісня? Яке її призначення?
38
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
Колискова
Колискові пісні відомі усім народам. Це перші
поетичні твори, звернені до дитини. Виконавцями
їх виступають дорослі, але призначені ці твори для
найменших — немовлят і дітей, що тільки починають
вчитися рідної мови.
У більшості колискових пісень головною дійовою особою, звичайно, є дитина. А поряд із нею
ті, хто її доглядає: мама, бабуся. Є ще колискові,
які описують дитину в оточенні незвичайних дійових осіб. Ними можуть бути сон з дрімотою, кіт,
шпак, гулі.
2. Робота з текстом.
Опрацювання колискової «Ой люлі, ой люлі...».
1) Виразне читання колискової вчителем.
Учні уважно слухають колискову і називають
описаних дійових осіб.
2) Перевірка первинного сприймання тексту.
— Які дійові особи колискової?
— Хто такі гулі?
3. Вправи з читання.
1) Словникова робота.
чує
люлі
воротях
маленьких
Прочитати слова в колонці «луною» за учнем;
прочитати мовчки; прочитати зверху вниз із наростанням сили голосу (від шепоту до дуже голосного);
прочитати знизу вгору, щоб сила голосу зменшилась
до шепоту.
2) Читання колискової повторно вголос.
3) Вибіркове читання.
Прочитати, якими словами починається колискова; опис голубів; прочитати, чому зраділи
голуби.
4. Бесіда.
— Чому для колискової вибрали саме голубів?
— Ці красиві білі птахи з блакитними шийками
є улюбленцями багатьох народів і давніми супут39
никами людини. Приручили їх понад 5 тис. років
тому. А зараз голуби — символи миру, спокою,
благополуччя. А саме цього бажає кожна мама
своїй дитині.
— У якому темпі читаються колискові? З якою
силою голосу?
— Які почуття передаються у них?
5.
Фізкультхвилинка.
Нахилися вперед,
Відхилися назад,
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
Ставим нарізно ми ноги,
Руки в боки,
Погляд строгий,
Набираємось ми сил.
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.
6. Робота з текстом.
Опрацювання колискової «Тиха нічка теплесенька...».
1) Читання колискової учнями мовчки.
2) Вибіркове читання. Бесіда.
— Прочитайте, яка була нічка. А дитинка?
— Хто буде колихати дитя?
3) Вправа на формування правильного і швидкого
читання. Гра «Фотограф».
Учитель показує початок речення з пісні, написаний на смужці паперу. Учні повинні за маленький проміжок часу прочитати те, що на смужці,
«сфотографувати» очима, знайти кінець рядочка у
підручнику і прочитати.
Зразки речень'. Тиха нічка... А дитина... А бабуСЯ • • •
4) Виразне читання колискової.
Діти читають колискову сусідові по парті. Виправляють помилки один в одного.
7. Завдання учням. Робота з текстом колискової «Ходить котик...»
1) Читання колискової учнем. Бесіда.
40
— Як звати дитину?
— Хто ще, крім неї, згадується у пісеньці?
2) Повторне читання колискової (мовчки). Бесіда.
— Подумайте, чому для Марійки сон «так» дає?
— Чому для колискової вибрали образ котика?
Згадайте, який він.
3) Виразне читання колискової.
— Уявіть, що ви співаєте колискову своєму братику чи сестричці. Прочитайте її наспівом, лагідно,
вживаючи те ім'я, для кого виконується ця колискова.
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Бесіда.
— З яким видом народної творчості ви познайомились?
— Чим ці пісні особливі?
2. Гра «3 якою колисковою?».
— Прочитайте перекручені речення. З яких колискових вони взяті? Прочитайте їх назви.
лиСі ан ворохтя в нихчерво бочотях.
мсїУ дімтя дапроє...
— Яка колискова не згадана?
V. Домашнє завдання
1) Вивчити одну колискову напам'ять.
2) Читати колискові пісні.
УРОК 9
Тема. Українські дитячі пісеньки «Кукуріку, півнику», «Добрий вечір, зайчику». Дитяча народна гра «Ой, ходить
Іванко».
Мета: розширювати знання дітей з усної народної творчості,
формувати в учнів навички читання діалогу, виховувати
любов до Батьківщини, українського фольклору, шанобливе
ставлення до історії рідного краю.
Обладнання: таблиця складів М. Зайцева (додаток 2), картка з
буквами, грамзапис пісні «Два півники».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Хто що промовляє».
— Зозуля кує... (ку-ку, ку-ку).
— Голуб воркує... (гу-гу, гу-гу).
— Півень кукурікає... (ку-ку-рі-ку).
— Сова кричить... (угу-угу-угу).
— Риба мовчить.
— Котик муркоче (мур-р-р).
— Собака гарчить (гар-р-р).
2) Скоромовка (промовляють зі слів учителя).
Кіт Василько уві сні
Муркотить-співає,
Мишка під його пісні
Мишенят гойдає.
2. Вправи з читання.
Робота з таблицею складів М. Зайцева (додаток 2).
— Поґелґотіть, як гуси
(читання рядочка га — ге — ги...)
— Покрякайте, як качечки
(читання рядка ка — ке — ки...)
— Посмійтеся весело
(читання рядка ха — хе — хи...)
3. Перевірка домашнього завдання.
— Хто вивчив колискову про котика? Розкажіть.
— Хто підготував інші колискові?
— Для кого виконується колискова?
42
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Перш ніж навчитися говорити, маля слухає мамині колискові пісні, які пройняті теплотою, щирістю і
лагідністю. Після того, як маленька дитина навчиться робити перші кроки, говорити, з нею розучують
пісеньки, які народ склав спеціально для дітей.
І сьогодні ми познайомимося з деякими з них.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання пісеньки «Кукуріку, півнику...».
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) Словникова робота.
У ч и т е л ь . Слухаючи пісеньки, ви почули слова, значення яких, напевне, зрозуміли не до кінця.
Часто у читанці ви будете зустрічатись з поясненням
незрозумілих чи нових для вас слів. Перегорніть
сторінку і біля знака оклику прочитайте ці слова та
пояснення їх значень.
Що означає слово «лобода»? Які нові слова, що
стосуються даху, ви дізналися? Що означає кожне з
них?
2. Вправи з читання.
1) Робота над правильністю читання.
ото
моя
йдеш
куди
моркви
живеш
хатонька
правдонька
Спочатку діти читають усі слова вголос за вчителем. Тоді слова першої колонки 1 варіант вголос,
а 2 варіант — мовчки. Слова другої колонки — навпаки.
2) Читання пісеньки мовчки.
3) Бесіда за змістом пісеньки.
— Чим хвалився півник?
— Де жив півник?
— Прочитайте, з чого у нього хатка. Чи справді
лобода — дерево?
— Прочитайте, з чого крокви. Де тут помилка
півника?
— Прочитайте, з чого лати. А що таке м'ята?
43
— Що хорошого у цій хатці? Чи була вона міцною?
— Яку рису характеру мав півник?
— У пісні описані справжні події? Чому пісенька
має казковий сюжет?
4) Виразне читання пісеньки. Бесіда.
— З якими почуттями півник розказує про свою
хатоньку?
— Передайте ці почуття, читаючи пісеньку вголос.
3. Фізкультхвилинка (на мелодію української
народної пісні «Два півники»). Учні виконують
рухи, що імітують дії героїв пісеньки та елементи
українського танцю.
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки-чубарочки
До млина носили.
Цап меле, цап меле,
Коза насипає,
А маленьке козенятко
На скрипочці грає.
4. Робота з текстом.
Опрацювання народної пісеньки «Добрий вечір,
зайчику».
1) Слухання грамзапису пісеньки «Добрий вечір,
зайчику». Бесіда.
— Кого зустрів зайчик?
— Що лисичка питала у нього?
— Від чого зайчик застерігав лисичку?
2) Повторне читання пісні (напівголосне). Читаючи, діти звертають увагу, де слова зайчика, а
де — лисички.
5. Вправи з читання.
1) Читання в особах. Перший раз читаємо
хором: 1 варіант — за лисичку, 2 варіант — за
зайчика. Далі учні читають діалог у парах. Спробуйте передати голосом питальну інтонацію і заборону.
2) Гра «Незнайко».
Учитель читає текст пісеньки, навмисне змінюючи деякі слова. Учні повинні виправити помилку
і читати слова, надруковані у підручнику.
44
6. Гра «Ой, ходить Іванко».
У ч и т е л ь . У дитинстві діти люблять грати.
Любили грати і ваші батьки, так само, як батьки
ваших батьків, тобто дідусі й бабусі. І навіть дідусі й бабусі ваших дідусів та бабусь теж любили
гратися. Усі вони вигадували різні ігри, навчалися
одне в одного. Старші передавали свої вигадки
меншим, а менші додавали щось своє, придумували нові забавки. Гра для дітей була і є веселою
школою життя, тому що у ній закладено народну
мудрість.
1) Структура гри. Гра складається з трьох частин:
указівка на те, які дійові особи беруть участь; слова
пісеньки чи вірша, які промовляються під час гри;
опис проведення і правил гри.
2) Читання гри мовчки.
3) Словникова робота. Читання слів, поданих
аналітико-синтетичним способом.
блу - кає во - ро та бли - зенько
шу го да ни
4) Читання гри за частинами. Бесіда.
— Прочитайте, хто дійові особи гри.
— Чи вказано кількість дітей-учасників?
— Прочитайте, як проводити гру. Що роблять
Іванко, сестричка, діти?
— Прочитайте пісеньку мовчки і спробуйте відтворити зміст пісні.
5) Читання пісні-гри хором.
7. Робота в зошитах, (с. 4, 5, завдання 1,2,3,4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Які твори народ створив для дітей?
— Чим схожі пісеньки «Кукуріку, півнику» і
«Добрий вечір, зайчику»?
— Чому створювались ігри? Які ще народні ігри
ви знаєте?
V. Домашнє завдання
1) Читати виразно пісеньки в особах.
2) Розпитати старших членів родини про народні
ігри, щоб розповісти про них на уроці.
45
УРОК 10
Тема. Т. Шевченко «Тече вода з-під явора...» І. Франко «Дрімають
села...» П. Тичина «Осінь така мила». Олександр Олесь
«Літній вечір...»
Мета: поглиблювати і розширювати знання учнів про рідну мову,
її багатство і милозвучність; формувати елементи виразного читання віршів; розвивати уяву; виховувати любов
до природи.
Обладнання: індивідуальні картки для розвитку периферичного
зору, картки зі словами.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Чистомовка.
— Тук-тук-тук!
— Так-так-так! —
І комашка, і черв'як,
1 личинка —
Біла спинка
Причепилася ось так!
2) Фонетична зарядка. Бесіда.
— Дмухніть на цей листочок.
— Як вітер свище?
— Як листочок падає в гаю?
2. Вправи з читання.
1) Вправа на розвиток периферичного зору.
У ч и т е л ь . Ви так сильно дмухали, що до кожного з вас на парту впав незвичайний листочок. Дивлячись у центр листочка (де крапка), назвіть цифри
від 1 до 9. {Діти працюють у парах за картками,
які зроблено у вигляді листочків із дерев).
74 796 52
2 5 5 3 8 6
9 8 18 7 4
63 42 139
дивись оригінал
2) Робота з таблицею 4 (додаток 4).
У ч и т е л ь . Як падає листочок з дерева — згори вниз, так і ми чуємо колонку № 8 із голосними
звуками ([і], [е], [у]).
46
3) Читання речення із з'єднаними словами.
У ч и т е л ь . Вітерець змів усі слова в реченні.
Прочитайте його правильно.
Розвивайсязвеселяйсямояріднамово.
— Яка наша мова?
— Чому для нас дорога рідна мова?
— Що ми можемо зробити за допомогою мови?
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Наша українська мова — надзвичайно багата,
дзвінка, ніжна і милозвучна. У ній відчувається
і подих бурі, і ніжність вишневих пелюсток, спів
потічка веселого і шум лісу дрімучого, шепіт ниви
колосистої і пісня солов'я. Українська мова — це
мова нашої природи, народної пісні і, звичайно,
поезії. Адже вірші — це ще одна мовна перлина.
Особливо ті, у яких красою слова змальовано красу
природи. І на сьогоднішньому уроці ми познайомимося з деякими з них.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом. Опрацювання вірша
Т. Г. Шевченка «Тече вода з-під явора...»
1) Читання вірша вчителем.
У ч и т е л ь . Заплющте очі. Слухаючи, уявіть
картину, яку змалював Тарас Шевченко.
2) Словникова робота. Учні з'ясовують значення
слів явір, кругом, верболіз, калинонька.
3) Читання вірша учнями вголос.
4) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового
читання.
— Яку пору року описано? Чому ви так думаєте?
— Прочитайте, куди тече вода?
— Як поет написав про калину?
— Як ви розумієте вислів «пишається»?
— Що ще росте над водою?
— Які рядки вірша підходять до малюнка в підручнику?
47
2. Вправи з читання.
1) Гра «Луна». Вправа на вироблення швидкості читання і розвиток артикуляційного апарату.
Учитель читає вірш голосно, а учні — трохи тихіше
(як луна) хором. Можна читати кілька разів, із прискоренням темпу.
2) Виразне читання вірша. Учні читають, передаючи голосом захоплення красою української
природи.
3. Робота з текстом.
Робота над віршем І. Франка «Дрімають села...»
1) Слухання вірша учнями. Бесіда.
— Який день описано? Який куточок України?
2) Словникова робота. Гра «Блискавка».
Слова на картках: село, ясно, сонце, хатки, зеленії.
3) Читання вірша учнями за строфами. Учні відповідають на поставлені питання.
Читання мовчки (1 строфа).
— Яка картина постала у вашій уяві? Доведіть
словами вірша, що це осінь.
— Що означає слово «дрімають»? Хто може дрімати? Поясніть вислів «дрімають села».
— Які зміни в природі відбулися?
Читання вголос (2 строфа).
— Прочитайте наступні 4 рядки вголос.
— Яку картину вони змальовують?
— Прочитайте опис садків. Коли так буває?
— З чого видно, що це саме рання осінь?
4. Завдання учням.
1) Гра «Дочитай далі». (Вправа на розвиток техніки читання.)
Учитель читає слово з вірша, а учні відшукують
його і читають далі.
2) Виразне читання вірша.
5. Фізкультхвилинка.
Хмарка сонечко закрила,
Слізки срібнії зронила,
Ми ті слізки пошукаєм.
Пострибаєм, як зайчата,
Політаєм, як пташки.
Потанцюємо ще трішки,
48
Щоб спочили наші ніжки.
Всі веселі? От чудово!
А тепер — за працю знову.
6. Робота з текстом.
Опрацювання вірша П. Тичини «Осінь така
мила».
1) Слухання грамзапису П. І. Чайковського «Пори
року».
— Який настрій у вас викликала ця музика?
— Чому?
— Що ви уявили?
2) Читання вірша вчителем.
3) Читання вірша учнями (мовчки).
4) Вибіркове читання.
— Як поет називає осінь?
— Що вона несе їсти матусі?
— На що подібний вірш? Що тут казкового?
5) Хвилинка фантазії.
— Якою ви уявляєте осінь? Опишіть її.
— Доберіть слова, близькі за значенням до слів
«мила» і «славна», «матуся».
— Що ще могла осінь принести матусі?
— Як іще називають осінь? Чому кажуть, що
осінь щедра, багата, золота, чарівна?
6) Виразне читання вірша.
7. Вправи з читання.
Опрацювання вірша Олександра Олеся «Літній
вечір...»
1) Самостійне читання вірша учнями (напівголосом).
2) Словникова робота. З'ясування значень мла,
літа, плине, щебече.
Учні добирають слова, близькі за значенням до
слів «плине», «щебече».
3) Читання вірша по строфах, аналіз змісту. Бесіда.
— Прочитайте 1 строфу. Який куточок природи
описано?
— Чому вершини золоті? Що означає «пісня
ллється»?
— Прочитайте 2 строфу. Поясніть вислів «сон
обняв». Як сказано про пісню?
— Який куточок України описано в останній
строфі?
— Прочитайте слова, які вказують на послідовність подій.
— Чому пісня «ллється, літа, щебече»?
4) Виразне читання вірша.
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Бесіда.
— Який із віршів вам сподобався найбільше?
Чому?
— Що об'єднує ці вірші?
2. Робота в зошитах (с. 6—7, завдання 1,2,3,4).
V. Домашнє завдання
1) Виразно читати вірші.
2) Вивчити вірш про осінь.
3) Скласти невеличкий вірш про осінь.
УРОК 11
Тема. А. Коваль «Слова розповідають». Л. Компанієць «Ковалівна». Олена Пчілка «Журавель».
Мета: розвивати в учнів прагнення вивчати рідну мову, познайомити їх із можливістю пошуку відповідей на запитання
в довідковій літературі, вдосконалювати читацькі навички; виховувати любов до краси куточків природи, до
Батьківщини.
Обладнання: складова таблиця, картки зі словами, кросворд,
виставка книг.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Закінчи слово».
Єнот навчав синка єнот...:
50
— Є в лісі річка і болот...,
Є мисливець — він полю...,
Є черговий — він ліс пильну....
2) «Розчитування».
За складовою таблицею учні парами читають
склади ба — па, бе — пе, біл — піл, бі — пі,
бу — пу, бо — по.
3) Вправа на постановку дихання і розвиток артикуляції. Читання груп слів на одному диханні.
бак
пар
бух
пес
піч
бік
барс
парк
пень
блок
брат
писк
бант
плач
4) Відновлення деформованих слів.
— Прочитайте колонки слів і знайдіть «зайве».
ажисмть (смажить)
аривть (варить)
ечеп (пече)
єлияп (пиляє)
— Які слова зайві? Чому?
— З кожним із слів утвори словосполучення, додавши назву предмета.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Щодня ми промовляємо, читаємо безліч уже добре
знайомих, а часом незвичних, таємничих слів. Чи
знаєте ви, як утворилося і що означає, наприклад,
слово «писати»? Спитаєте, для чого це знати? Для
того, щоб разом із словом відкрити для себе загадки
історії, довідатись про людські винаходи і відкриття.
Слово може перенести нас у далеке минуле, як машина часу, воно — ніби подарунок сивих століть.
Сьогодні ми з вами помандруємо в історію такого
звичного для вас слова «писати». А поведе нас у
цю подорож Алла Коваль своїм оповіданням «Слова
розповідають».
51
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання А. Коваль «Слова розповідають».
1) Слухання оповідання.
У ч и т е л ь . Про яке ще значення слова писати
ви дізналися?
2) Словникова робота.
Пістрявий, записувати, занотовувати, різнокольоровий, візерунками, багатобарвний.
У ч и т е л ь . Прочитайте слова, як «луна», за
мною. (Слова читають кілька разів, вчитель пришвидшує темп). Прочитайте ще раз слова мовчки.
Знайдіть між ними близькі за значенням.
3) Самостійне напівголосне читання. Бесіда.
— Про яке споріднене слово до слова «писати»
згадує автор?
— Чи чули ви вже слово «писанка»? Де?
4) Вибіркове читання.
— Прочитайте старе і нове значення слова «писати».
— Що означає слово «пістрявий»?
— Прочитайте, що таке писанка. Чому саме така
назва у розмальованого яйця?
— Коли, на яке свято в Україні розписують
яйця?
— Кому належать слова «неначе писанка село»?
Що Шевченко хотів передати цим порівнянням?
— Що в оповіданні для вас було найцікавішим?
2. Мовно-логічні
завдання.
1) Кросворд.
Дібрати слова-родичі до слова писати так, щоб
заповнити табличку.
1
пис
2
пис
3. пис
4. писати
5. пис
6. пис
7. пис
1. Замініть слово «писати» так, щоб воно відповідало на питання що зробити? (Записати). 2. Як
52
називається те, що записано на дошці, стіні, магазині? (Напис). 3. Як називається урок у 1-му класі,
на якому вчаться писати? (Письмо). 4. Людина,
яка пише вірші, казки, оповідання. (Письменник).
5. Яскраво розмальоване яйце? (Писанка). 6. Професія людини в давнину, яка писала, переписувала.
(Писар).
У ч и т е л ь . Прогляньте колонки букв. Ч и
не сховалось в одному з них слово? Яке? (Записка).
2) Добирання слів, що відповідають змісту.
Продовжте речення, записане на дошці, словами,
що підходять за змістом.
1. Учень пише ... задачу. 2. Художник пише ...
картину.
Слова для довідок. Ручкою, фарбами.
3. Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти (встати і вийти з-за
парт),
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз (потягування),
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки (ходьба на місці),
Вище руки підніміть (підняти руки, прогнути
спину назад)
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз. (плескати в долоні),
За роботу — все гаразд!
4. Вправи з читання.
1) Гра «Засічка — кидок». (Вправа на розвиток
швидкості читання).
За командою вчителя «Кидок!» усі діти починають
читати від слів «У Тараса Григоровича Шевченка...»
(4 абзац). Учитель фіксує час (ЗО с). Коли подається
команда «Засічка!» — учні зупиняються, помічаючи останнє прочитане слово. Гра на матеріалі цього
уривка проводиться 2 - 3 рази. Звернути увагу дітей
на те, що кожоного разу «засічка» відсувається все
далі. Хай діти самі пояснюють причину цього.
2) Опрацювання вірша Л. Компанієць «Ковалівна».
53
У ч и т е л ь . У минуле можна потрапити, зацікавившись історією такого звичного для нас слова
— свого прізвища. Так зробила героїня вірша «Ковалівна».
3) Мовчазне читання, перевірка розуміння прочитаного.
— Тож як утворилося прізвище дівчини?
— Які слова-родичі ви зустріли у творі?
4) Читання в особах (у парах). Читаючи, учні
виділяють інтонацією голосу запитання і відповіді
до них.
5. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Олени Пчілки «Журавель».
Бесіда.
— Прочитайте вірш мовчки. Про якого птаха тут
ідеться? Як його ще названо?
— Чому він має такі різні назви?
— Яка з них вам подобається більш? Чому?
— Яка назва підходить птаху восени? Чому?
— Як назвемо його весною? Чому?
IV. Домашнє завдання.
1) Виразно читати вірші.
2) Познайомитись і принести в школу етимологічний словник учня початкових класів.
УРОК 12
Тема. А. М'ястківський «Неня». Д. Білоус «Звертання».
Мета: вчити читати в особах, збагачувати словниковий запас учнів
синонімами; вчити правильно звертатися до близьких; виховувати повагу до старших, навички культури поведінки;
виховувати в дітей почуття любові до найдорожчої людини,
бажання приносити їй радість.
Обладнання: підручник, портрети письменників, етимологічний
словник для початкових класів.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
1) Читання оповідання А. Коваля «Слова розповідають». Бесіда.
— Яке значення слова написати нове?
— Що означає слово «пістрявий»?
— Як називається розмальоване яйце?
— Що вам найбільше сподобалось в оповіданні?
2) Виразне читання вірша Л. Компанієць «Ковалівна».
2.
«Розпитування».
1) Читання складів із голосними звуками [і], [е],
[о]. ^
2) Читання з дошки вірша В. Гринько з метою
відпрацювання інтонації, артикуляції.
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся! —
Називаю тебе я, рідна ненечко моя!
У ч и т е л ь . — Скільки слів, близьких за значенням до слова «мати», вжито у віршику?
— А як ви звертаєтесь до мами?
— Яке із звертань сьогодні ви почули вперше або
чуєте дуже рідко?
II. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь . Сьогодні на уроці ми прочитаємо
оповідання Андрія М'ястківського «Неня» і вірш
Дмитра Білоуса «Звертання», із яких повчимося, як
правильно звертатися до рідних і дорогих нашому
серцю людей.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання А. М'ястківського
«Неня».
1) Передбачення змісту твору за заголовком і
малюнком.
У ч и т е л ь . Прочитайте заголовок твору, розгляньте малюнок перед твором. Подумайте, про кого
йтиметься в оповіданні.
2) Читання твору вчителем.
— Чи правильним було наше передбачення?
— Між ким відбувалася розмова?
3) Словникова робота.
Малий, додає, Демид, збирається, дивується, розкажи-но, допитується, українська.
4) Повторне читання оповідання вголос.
5) Бесіда за змістом твору.
— Чому хлопчик не одразу зрозумів, про кого
говорив дідусь?
— Прочитайте, як можна назвати маму.
— Що здивувало хлопчика?
— Що дідусь пояснив онукові?
— Чи сподобалось Дмитрику, що можна так називати маму?
— Прочитайте слова, які описують хлопчика.
— Прочитайте тільки питальні речення, передаючи голосом відповідну інтонацію.
— Прочитайте слова мами.
— Прочитайте речення із звертанням.
2. Вправи з читання.
1) Читання оповідання в особах.
2) Вправа на подання регресій (перечитування):
дітям пропонується мовчки прочитати текст, напівприкриваючи букви лінійкою.
3. Фізкультхви линка.
Вірш
«Допоможемо
мамі» з імітацією рухів.
Дружно вправними руками
Допоможемо ми мамі.
Посуд гарно перемиєм,
Витрем насухо, складем
І при цьому не поб'єм.
56
Пил зітрем і підметем —
Скрізь порядок наведем.
4. Колективна робота.
Опрацювання вірша Д. Білоуса «Звертання».
1) Підготовча вправа з розгадуванням мовної загадки.
У ч и т е л ь . Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви. Подумайте, які з них ви
найчастіше вживаєте і коли.
Та...о, та...ко, тат...сь, тат...чко, тат...нього,
т...тусик.
Д...д, ді...ок, дід...сь. ді...унь, діду...енько,
дід...ган.
Б...бка, ба...ця, баб...ня, баб...ся, бабу...ечка.
У ч и т е л ь . Якщо ви вживатимете ці слова
щоденно, то станете найласкавішою дитиною. А не
такою, як герой вірша «Звертання».
2) Читання вірша вчителем. Бесіда.
— Чи вживав такі чудові слова Федько?
— Як він звертався до мами і тата?
3) Словникова робота. Пояснення значення слів.
Сокровенне — щось особисте, своє.
Творить — утворює, робить.
Оглашає — оголошує.
Белькотати — незрозуміле говорити.
Кумекать — розуміти.
5. Вправи з читання.
1) Читання вірша учнями напівголосно.
2) Вибіркове читання.
— Як автор звертається до рідних? Як називаються такі слова?
— Які звертання творить Федько? Чому вони
«душу вивертають»?
— Чи схвалює автор таке мовлення хлопчика?
— Чому ж він так говорить?
— Прочитайте, на що може бути схожим наша
мова, коли будемо говорити, як Федько.
— Прочитайте окличні речення; питальні речення.
— У яких реченнях описано захоплення автора
красою рідної мови, а в яких — обурення від розмови Федька?
3) Виразне читання вірша.
57
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Бесіда.
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Якими звертаннями до рідних ви користуєтесь?
— А як ласкаво і ніжно можна звертатися до
дядька і тітки, брата і сестри?
2. Робота в зошитах (с. 7—8, завдання 2, З, 4).
V. Домашнє завдання
1) Читати вірш, аналізуючи репліки дійових осіб.
2) Читати виразно оповідання.
УРОК 13
Тема. Осінь щедра, осінь золотава. Урок позакласного читання.
Мета: ознайомити учнів з ознаками осені, засобами зображення її поетами, письменниками, художниками; з красою
художнього слова; виховувати любов до рідної природи;
розвивати читацькі навички, інтерес до читання, логічне
мислення.
Обладнання: книжкова виставка на тему «Осінь»; ілюстрації,
малюнки, платівка «Пори року» П. І. Чайковського, збірка
творів «Позакласне читання-2».
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Відгадування
загадок.
1) Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає. Коли це буває? (Восени)
2) У садках, гаях блукає,
Жовті шати одягає,
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу в гості. (<Осінь)
2. Бесіда. Слухання музики («Осіння
П. І. Чайковського).
— Як звучить музика?
— Які почуття викликає мелодія?
58
пісня»
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Інсценізація.
У ч и т е л ь . Діти, подивіться, хто до нас завітав.
(З'являється дівчинка в костюмі осені: у руках
кошик з яблуками і грушами, вінок з осіннього листя, декілька гілок горобини).
О с і н ь . Добрий день і добрий час!
Рада, діти, бачить вас!
Не сама до вас прийшла —
Я синочків привела.
(Помахом руки вона запрошує до класу трьох
хлопчиків у костюмах Вересня, Жовтня, Листопада. Осінь роздає їм дарунки: Вересню — кошик
із плодами, Жовтню — вінок, Листопаду — горобину.)
2. Кросворд.
У ч и т е л ь . Як звати синочків Осені? Запишіть
їхні імена в клітинки кросворда.
1
З
2
По вертикалі:
1. Кличуть нас ліси, поля, сади
Назбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць ... (Жовтень).
По горизонталі:
2. У південний край землі
Відлітають журавлі;
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покликав на урок,
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати. (Вересень)
59
3. Краплі з неба, дахів, стріх,
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць? (Листопад)
3. Завдання учням.
У ч и т е л ь . Діти, які ви знаєте вірші про синів
осені?
1-й у ч е н ь .
Вересень
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини, на вози...
2-й у ч е н ь .
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
М. Сингаівський
3-й у ч е н ь .
Жовтень
Листя жовте та червоне
Легко з дерева злітає.
Мов метелик, на дорозі
З тихим шелестом сідає.
4-й у ч е н ь .
Сяють золотом берези,
Жовтень так стрічає осінь.
Журавлиний клин мережить
Висоти холодну просинь.
5-й у ч е н ь .
Листопад
Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем!
По траві іще зеленій
Між дерев в саду ідем.
Йдем по листу золотому,
Мов по килиму м'якому,
Що на весь посланий сад, —
Здрастуй, місяць Листопад!
М. Познанська
60
Б р а т и - м і с я ц і . Ходімо, матінко, бо тут нас застане зима. До побачення, любі друзі, до зустрічі.
4. Слово вчителя.
Осінь пішла. Вона мандруватиме полями, садами, гаями, лісами, одягатиме дерева і кущі в золоті
шати, закутуватиме сірими туманами від затяжних
осінніх дощів. А ми будемо читати вірші, оповідання, загадувати загадки, вчити прислів'я про осінь,
запам'ятовувати її прикмети.
Довгими журавлиними ключами літо відлетіло
у вирій.
Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку. Листя беріз — світло-жовтого кольору,
дуба — темно-жовтого, клена — жовтогарячого,
а осини — червоного.
Засперечались Літо і Осінь: чиї квіти найгарніші?
— Мої квіти, — мовило Літо.
Змахнуло сонячним капелюшком — і враз земля
вкрилась волошками, материнкою, ромашками.
З духмяної конюшини збирає солодкий сік бджола,
ніжно визирають із трави зірочки гвоздики. Щедрі
барви Літа!
— Мої квіти не гірші, — сказала Осінь і повела
багряним рукавом.
Зацвіли верес, цикорій, гусячі лапки. Особливо
пишно розквітли хризантеми. Вони були найрізноманітніших кольорів і відтінків — від зеленуватобілих до темно-червоних.
У ч и т е л ь . Чому осінь називають золотою? Чому
про неї кажуть щедра?
5. Вправи з читання.
1) Читання та обговорення нових творів. «Журавликова пісня» Олега Орача.
2) Читання вчителем вірша.
3) Читання вірша учнями ланцюжком.
4) Читання парами.
5) Вибіркове читання. Бесіда.
— Про що співає журавлик? Прочитайте.
— Який край наймиліший птахові? Прочитайте.
6. Робота з текстом.
1) Читання вчителем оповідання М. Слабошпицького «У гості до золотого лісу».
61
2) Бесіда за змістом.
— Куди зібрався хлопчик із татом?
— Які були дерева?
— Що назбирали хлопчик і тато?
— Чи доводилось вам бувати в осінньому лісі?
— Чи сподобалась прогулянка хлопчикові? Чому
ви так думаєте?
3) Читання учнями І частини (ланцюжком).
4) Читання II частини (парами).
5) Читання III частини (мовчки).
7. Фізку льтхвилинка.
Гуси-лебеді летіли,
На лужок тихенько сіли,
Посиділи, поклювали,
Покрутились й дружно встали.
8. Хвилини поезії.
Учні декламують напам'ять вірші «Осінь»
П. Осадчука, «Осінні клени» Г. Бойка, «Лісова
колиска» та «Непосидько-вітерець» В. Скомаровського, поезії за власним вибором; розповідають
прислів'я, приказки про осінь та народні прикмети.
III. Домашнє завдання
Готуватись до наступного уроку позакласного
читання на тему: «З чистого джерела народної мудрості».
УРОК 14
Є слова — просто диво.
Тема. Мовні цікавинки. Народні прислів'я і загадки. Д. Білоус
«Загадка».
Мета: продовжити знайомити із мовними цікавинками, ознайомити із загадками, вчити виразно читати; розвивати
зв'язне мовлення, уміння працювати в групі; виховувати
почуття товариськості.
Обладнання: складова таблиця, малюнки тварин і їжак, заєць,
ведмідь, лисиця.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Впіймай на гачок». (Вправа на розвиток
фонематичного слуху.)
Кізка — кізка — кіска — кіска — кішка — кіска...
Нозі — нозі — ножі — нозі — нозі...
Лизати — лизати — лизати — лежати...
Казка — казка — казка — каска...
2) «Чистомовка».
Оз-оз-оз — вдарив сильний мороз
Уж-уж-уж — вже немає калюж.
Іс-іс-іс — пощипав за ніс.
Ас-ас-ас — поздоровте нас.
Оз-оз-оз — нас любить мороз.
2. Вправи з читання.
1) Читання пар складів (за — са...) із складової
таблиці М. Зайцева (додаток 2).
2) Гра «Віднови слова».
— Ой лишенько! — кричать
слова,
пропали літери у нас!
Без них всіх бути ми не можем,
Допомогти зуміє кожен.
Ви дуже добре поміркуйте,
І нас скоріше порятуйте!
б ... р ... к
(ібуряк),
б л
(цибуля)
п ... к ... р
(пекар),
*••
•••
р •*• ••• С/См*
(редиска)
63
3) Гра «Склади слова».
Ванди (диван), слокрі (крісло), карлі (лікар), лтсі
(стіл).
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Прочитайте вирази з дошки (відповідно до розділових знаків).
Ася, молоко коло м'яса.
А ниви — дивина?
Чи є тут слова, що мають різні значення? Прочитайте речення ззаду наперед. Що вийшло? Сьогодні
ми поговоримо про ще одну цікавинку нашої мови:
слова і вирази, які можуть однаково читатись зліва
направо і навпаки.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
Опрацювання «Загадки» Д. Білоуса. Читання вірша вчителем.
— Що це за сім кольорів? Що вони утворюють?
— Чи можуть бути слова різнокольоровими? Про
це ми дізнаємось із віршика Олександра Олеся.
2. Робота з текстом. Опрацювання вірша Олександра Олеся «Є слова, що білі-білі...»
1) Читання вірша вчителем.
2) Повторне читання учнями (мовчки). Бесіда.
— Які слова білі-білі?
— Подумайте і назвіть слова, які, на вашу думку,
«білі-білі, як квітки конвалії».
— А які слова «лагідні»?
— Якого кольору слова ви знаєте?
— Якого кольору слова: сонце, весна, небо, школа?
— Уявіть, що ми потрапили з вами у королівство,
де правлять сім братів-кольорів. Якими фарбами там
були б написані слова: любов, мама, тато, смерть,
доброта, осінь? Поясніть свою думку.
— А які слова злі і недобрі? Які — теплі; смачні?
3) Розвиток техніки читання. Гра «Вовк і заєць».
У грі беруть участь двоє дітей. Один виконуватиме
роль «вовка», другий — «зайця» (можна одягнути
маски). Заєць читає 1-й рядок і продовжує читати
64
далі. Вовк починає читати тоді, коли Заєць прочитав
1-й рядок, і читає так, щоб наздогнати у читанні
Зайця. Діти слідкують за ними. Якщо Вовк наздожене Зайця, то діти плескають у долоні.
3. Фізкультхвилинка.
Хмара сонечко закрила,
Слізки срібнії зронила.
Ми ті слізки пошукаєм,
У травиці позбираєм,
Пострибаєм, як зайчата,
Політаєм, як пташки,
Щоб спочили голівки й ніжки.
Всі спочили? От чудово!
А тепер — до праці знову!
4. Слово вчителя з елементами бесіди.
Наша мова не тільки багата, милозвучна, кольорова, але ще й дуже цікава, таїть в собі багато таємниць
і несподіванок, які відкриваються уважним і спостережливим дітям. Далі на уроці ми познайомились із
деякими з цих цікавинок.
(Опрацювання вірша В. Плахотникова «Під парканом». Читання вірша вчителем.)
— Хто ж був під парканом?
— Що хотіли йому діти збудувати?
5. Словникова робота.
з
я
ним робити
зроблю
цуценятко
діти його
живе
нього
буду
Гриць
У ч и т е л ь . Допоможемо дітям збудувати будку,
але не звичайну, а із слів вірша. Як будується будиночок? Слова читаємо теж знизу вгору.
Пояснення значень слів.
6. Вправи з читання.
1) Вправа на розвиток швидкості читання. Гра
«Буксир» (у парах).
2) Гра «Пояснити слова». (Вчитель виставляє ще
один «будиночок»).
У ч и т е л ь . Я маю ще одну будку для цуценятка.
Прочитайте слова з неї. Поясніть значення кожного
з них. Складіть із ними речення.
65
ніс
мати
сонце
7. Робота з текстом.
1) Опрацювання віршів І. Січовика. Учні звертають увагу на слова, що читаються однаково зліва
направо і навпаки.
2) Словникова робота. Учні читають у кінці вірша
пояснення слова кирик.
3) Читання вірша учнями (мовчки). Аналіз
змісту.
— Зверніть увагу на окличні речення.
— Що ними хотів передати автор?
— Поясніть вислів «є ще й інше на умі».
— Може, ви зможете додати свої слова?
4) Виразне читання вірша.
8. Завдання учням.
Ознайомлення із віршами-«раками».
У ч и т е л ь. Із таких слів та виразів, які читаються однаково в обидві сторони, складено цілі вірші.
Давайте познайомимося з одним із них.
На ринок дід Кониран
Сіно ніс,
Курка біб, а крук
Сир і рис.
Кіт утік.
В. Лучук
9. Фізкультхвилинка.
На подвір'ї біля школи
Петрик м'ячик кинув Олі
(іімітація кидання м'яча).
Одне одному кидали,
Діти грались і співали.
Раптом м'ячик швидко зник
(руки в сторони, імітація).
І ніхто знайти не зміг
(зникнення м'яча).
IV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
— Що ж таке загадка? Від якого слова вона походить?
66
— Що означає слово «гадати»?
— Доберіть близькі за значенням слова до слова
«гадати».
У загадках предмети не називаються прямо, про
них мовиться у прихованій формі. Як це робиться?
Часто задуманому предметові дається назва інших
предметів, подібних до задуманого предмета, явища
чи істоти.
Загадки виникли дуже давно. У давні часи розгадування загадок навіть вважалося серйозним заняттям дорослих — способом перевірки мудрості.
Давайте і ми займемося відгадуванням загадок.
2. Завдання учням. Читання і відгадування
загадок.
3. Робота у групах. Учитель кожній групі дає
малюнок тварин (зайчик, ІОіССіІС} ведмідь, лисиця).
Учні групою складають загадку про те, що зображено на малюнку. Хай хтось із четвірки вступає
і загадує її однокласникам.
V. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Яка мовна цікавинка видалась найцікавішою?
— Коли на уроці було найважче? Найлегше?
VI. Домашнє завдання
1) Виразно читати загадку Д. Білоуса «Загадка».
2) Скласти свою загадку і загадати її дітям.
3) Намалювати власну ілюстрацію до одного з
віршів.
УРОК 15
Народ скаже — як зв'яже.
Тема. Смішинки-веселинки. М. Хоросницька «Матусин заповіт»,
«Дві душі», «Обіцянка».
Мета: ознайомити учнів із малими формами усної народної творчості: прислів'ями і смішинками; вчити виділяти у прислів'ях головне; показати на прислів'ях красу, багатство,
влучність мови; виховувати любов до рідного слова.
Обладнання: таблиця складів (додаток 3), картки з прислів'ями.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Доповни словосполучення».
Великий камінь, а маленький...? (камінець).
Великий прапор, а маленький...? (прапорець).
Великий корінь, а маленький...? (корінець).
Великий гребінь, а маленький...? (гребінець).
Великий ремінь, а маленький...? (ремінець).
У ч и т е л ь . Яким звуком закінчуються усі слова?
Охарактеризуйте цей звук. Доберіть слова із звуком
[ц]. У назвах яких тварин є звук [ц].
2) «Чистомовка».
Ця-ця-ця — купає кошенят киця
Це-це-це — принесла води відерце.
Ці-ці-ці — і мило в мильниці.
Ці-ці-ці — умиваються киці.
Ці-ці-ці — плещуться у водиці.
2. Вправи з читання.
1) Гра «Склади і прочитай слова».
ДІ\
Щ
я^—р
м^
^
а
у
"^ло
е^р
У ч и т е л ь . Прочитайте слова з а стрілкою.
Віднайдіть порядок читання у двох інших словах.
(Діти на дошці домальовують стрілками напрям
читання). Що означає слово «діло»? Доберіть слова,
близькі за значенням до слова «праця». Про кого
кажуть «майстер»?
68
2) Гра «Утвори вираз-рак» (паліндром).
З'єднати початок речення із словом так, щоб
утворилося речення, яке можна буде читати в обох
напрямках.
Я не...
Роман.
0. Ніна і... насіння.
Я ніс Ані...цуценя.
На морі Аза і...
піаніно.
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда.
— Чи чули ви такі вирази: «І сила перед розумом никне» або «Все добре переймай, а зла — уникай»?
— Як називаються такі вислови?
Сьогодні ми познайомились ще з одним видом
творчості нашого народу: прислів'ями.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
Світ захоплюється українськими мелодійними піснями, з сивої давнини постає перед нами фантастичний
світ казок; відгомін далеких подій чується у легендах
та переказах; веселять усіх народні усмішки, а золоті
зерна мудрості народної вкладено у прислів'я.
Прислів'я — це короткі влучні народні вислови
повчального змісту. Усі разом прислів'я становлять
ніби правила, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони схвалюють або засуджують, остерігають чи повчають.
2. Робота у групах.
Кожній групі підготуватися пояснити подані на
картках прислів'я: чого вони вчать, яка тема.
3. Бесіда.
— Ми детально з'ясували зміст усіх прислів'їв. Із
скількох речень складається кожне з них?
— У прислів'ях зустрічається співзвучність слів,
як у вірші. Знайдіть і прочитайте такі прислів'я.
— Дуже часто у прислів'ях використовуються слова,
що мають протилежне значення. Прочитайте їх.
— Для чого народ використовував такі протилежності?
69
4. Вправа з читання.
Гра «Дочитай прислів'я».
Учитель читає початок прислів'я, а учні швидко
знаходять і дочитують.
5. Мовно-логічне
завдання.
Роз'єднати слова і прочитати прислів'я.
Безтрудівнеїстимешпирогів.
Мудримніхтоневродився,
анавчився.
Знайти у підручнику прислів'я, схожі за змістом.
6. Робота у групах.
У ч и т е л ь . Попрацюйте знову у групах. Складіть
усне оповідання або розкажіть про який-небудь випадок із життя, до якого можна було б застосувати
одне з прислів'їв (на вибір дітей).
Картка 1
Хто не працює, той не їсть.
Картка 2
В гостях добре, а вдома краще.
Картка З
Слово чемне кожному приємне.
7. Робота з текстом.
1) Опрацювання усмішки «Дві душі». Бесіда.
— Прослухайте смішинку. Між ким відбувається
розмова?
— Прочитайте мовчки. Чи можна із запитань хлопчика зробити висновок, що він спостережливий?
— Прочитайте тільки питальні речення, але з
правильною інтонацією.
— Прочитайте тільки слова автора; тата.
— Прочитайте усмішку в особах.
2) Опрацювання усмішки «Обіцянка». Бесіда.
— Прочитайте смішинку мовчки. Між ким тут
виник діалог?
— Що просив онук? У чому тут жарт?
— Прочитайте усмішку в особах.
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Які прислів'я запам'ятали?
V. Домашнє завдання
70
1) Читати прислів'я і смішинки.
2) Вивчити нових 4—5 прислів'їв.
3) Принести збірку «Смішинки» Г. Бойка.
Українські народні казки
УРОК 16
Тема. Казка Н. Забіли «Вовк і козенята». Прислів'я.
Мета: опрацювати з учнями зміст казки, розкрити красу поетичної форми, якої надала поетеса відомому сюжету народної
казки; виховувати зневагу та огиду до вчинків підступних
і злих людей; сприяти формуванню сміливості та відваги
як визначальних рис особистості, дружби та злагоди в
родині і суспільстві.
Обладнання: портрет Н. Забіли, ілюстрації до казки, грамзапис
казки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Завдання учням. Конкурс на кращого оповідача (зробити стислий переказ казки І. Франка
«Лисичка і Журавель»).
2. Усний літературний диктант.
Гра «Продовж речення».
а) «Покришив дрібненько, ...»; б) «Встромляє голову в глечик — ...»; в) «Чим хата багата, ...»;
г) «Прийшлося додому йти...»
3. Турнір юних літературознавців.
Визначити, чим відрізняється казка «Лисичка і журавель» І. Франка від однойменної народної казки.
Висновок
у ч и т е л я . Так, Іван Франко
скористався змістом народної казки. Ви, очевидно,
звернули увагу на мову його твору. Скільки тут
влучних висловів, гарних означень до слів! Є і прислів'я, і пестливі слова. Зверніть увагу, на означення
до таких слів: обід прошений; голос пісний; глечик
високий з вузькою шийкою (учні з тексту добирають
означення). Наведено вислів: облизня спіймати та
71
прислів'я: «Чим хата багата, тим і рада». Як ви
їх розумієте? Справді гарна й повчальна Франкова
казка: треба вміти дружити, вміти бути гостинним.
То не проста наука, її навчаються упродовж усіх
років життя.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Ми продовжуємо ознайомлюватись з авторськими
казками. Збірку чудових літературних казок для дітей
створила й Наталя Забіла. В основу цих казок поетеса
теж поклала зміст народних, але написала їх віршем,
тому вони легко вивчаються напам'ять. Одну з них
ми й опрацюємо на сьогоднішньому уроці. Звернемо
також увагу й на те, що змінила поетеса в змісті народної казки. Тож побуваймо на уроці в ролі юних
літературознавців-дослідників. Та спочатку познайомимося з письменницею. Хто вона, Наталя Забіла?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
Одну з найкращих своїх книг — збірку казок
для дітей Н. Забіла назвала «Під дубом зеленим».
Цю збірку поетеса відкрила словами, адресованими
до нас:
Під дубом зеленим трава-мурава.
Під дубом зеленим пташина співа.
У листі лапатому гра вітрець.
Хто книжку читатиме — той молодець!
Справді, кожен, хто читає книжку — молодець! Ви
теж матимете велику насолоду, прочитавши вдома цю
збірку казок Н. Забіли. На уроці ми зможемо прочитати зі збірки «Під дубом зеленим» тільки одну казку...
Яку? Відгадайте! Нумо, хто любить загадки? Відгадки
до цих загадок є іменами героїв казки Н. Забіли, над
якою ми сьогодні попрацюємо. Отже, перший герой
заховався у відгадці ось цієї загадки:
Ходить хмуро під дубами,
Хижо клацає зубами,
Весь, як є, — жорстока лють:
Очі так її і ллють.
Причаївся і примовк.
Грізний звір цей, звісно — ...
72
Так, вовк! Другий герой заховався у відгадці до
загадки про добру, веселу й комизливу тваринку,
яку ми дуже любимо. Хто така?
Хто пасеться край дороги?
Невеличка, довгі роги,
Ще й борідка є. До речі,
Молочка дає малечі,
Зелень-травку підгриза...
Здогадалися? ...!
Коза! Я звуться її дітки? Козенята! Справді, ми
зараз прочитаємо казку, яка має назву «Вовк і козенята». Але перед виразним читанням казки проведемо словникову роботу.
2. Словникова робота.
Щодуху — з найбільшою швидкістю прибіг; скільки є сили; якнайшвидше.
Нишком — тихо, причаївшись, мовчки; крадькома, щоб інші не бачили і не знали.
Причаївшись — затамував дихання, притих, не
виявляє своєї присутності.
Нетерпляче — властиве тому, хто не може довго
терпіти, чекати, витримувати.
Хижак — хижа тварина, хижий звір, що живиться слабшими за себе тваринами.
Підібгав — підгорнув, підібрав під себе, притиснув
до себе хвіст.
Як бебехнеться — важко з шумом упав.
3. Робота з текстом.
1) Виразне читання казки напам'ять учителем.
2) Перевірка первинного сприйняття казки:
— О якій порі дня поверталась коза з лісу?
— Як її впізнавали діти?
— З ким були козенята тоді, як їхньої матері не
було?
3) Повторне читання казки. Вправи з виразності
читання. Бесіда.
— З якою інтонацією треба читати слова вовка,
кози, козленят?
(На дошці вчитель пише слова):
з любов'ю, сердечністю, теплим, ніжним голосом — ...
73
фальшивим голосом — ...
нетерпляче — ...
трохи злякано, а потім із зухвалою відчайдушністю — ...
4) Усвідомлення основної думки твору. Бесіда за
змістом із вибірковим читанням казки.
— Які слова говорить коза, щоб діти їй відчинили?
Знайдіть їх, прочитайте.
— Відшукайте в тексті, яким голосом вовк звертається до козенят?
— Чому ж вони йому не відчинили?
— Знайдіть діалог вовка з козенятами. Вони
сказали, що «пісня не така» у вовка. А якою б вона
мусила бути?
— Чому поетеса називає цапка сміливим? Що він
зробив? А щоб ви вчинили в такій ситуації?
— Хто допоміг дітям кози?
— Що сталося з вовком? Прочитайте.
— Розкажіть, як стара коза хвалила своїх дітей.
Прочитайте, як вона раділа.
5) Читання казки в особах. Інсценоване читання.
6) Робота за малюнками до тексту. Учні визначають, який епізод казки відтворив художник, і
озвучують малюнок.
IV. Оцінювання і самооцінювання
1. Робота в парах.
Порадьтеся з товаришем по парті, що спільного
має казка Н. Забіли з народною. Чим вона відрізняється? Хто з вас двох про це розповість?
2. Тестування.
1. Кому належать слова «Я несу вам молока»:
а) козі; б) вовкові.
2. Хто «до воріт прибіг щодуху»:
а) коза; б) вовк; в) пес Рябко.
3. Кому належать слова: «До воріт коза підходить»:
а) вовкові; б) козенятам; в) авторові.
4. Хто «гукає нетерпляче»:
а) коза; б) вовк; в) козенята.
3. Завдання учням. Переказування казки.
74
V. Домашнє завдання
1) Вивчити ті строфи казки, які найбільше сподобались.
2. Підготувати розповідь про те, що спільного й
відмінного в казці Н. Забіли та народній.
3. Читати казку.
УРОК 17
Тема. Українська народна казка «Рукавичка».
Мета: навчити виділяти в тексті дійових осіб, спостерігати за
структурою і сюжетом казки; розвивати навички читання
тексту в особах, правильно інтонувати речення; формувати
уміння усно переказувати казку, зіставляючи зміст прочитаного тексту й ілюстрації; виховувати увагу до мови
казок.
Обладнання: індивідуальні складові таблиці, картки для контролю
швидкості читання, малюнки до кросворда, маски тварин,
ілюстрації до казки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Впіймай звук».
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок, маленьких курочок.
У ч и т е л ь . Який звук упіймали?
2) Фонетична зарядка. Бесіда.
— Як кличе курчат курка?
— А качка каченят?
— А жаба жабенят?
— Яка пісенька у півня?
2. Вправи з читання.
1) Контроль швидкості читання. Читання складів
у складовій таблиці.
2) Гра «Загадай казку».
Буква «ка» казки складає,
А тому у вас питає:
— Розкажіть, в яких казках
Є герої букви «ка»?
75
Діти пригадують казки або казкових героїв, у
назвах яких є буква «к».
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Сьогодні ми прочитаємо на уроці ще одну казку,
в назві якої є буква «к». Дізнатися назву казки зможете, якщо відгадаєте загадку.
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь — кабан біжить,
Тут і сови, і ведмідь,
Й кожен в хатці хоче жить.
Так вже тісно їм усім —
Ось-ось-ось порветься дім.
Що за дім такий лежить,
І ворушиться й дрижить?
— То яку казку будемо читати? («Рукавичка»).
— Хто її автор?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Вправи з читання.
Опрацювання казки «Рукавичка».
1) Слухання казки (в записі). Бесіда.
— Яких героїв казки ви запам'ятали?
— Де взялася у лісі рукавичка?
2) Словникова робота.
шкряботушка
біжить
скрекотушка
де не взявся
побігайчик
вилазить
сестричка
суне
братик
влізла
іклан
плигає
набрід
прибіг
У ч и т е л ь . Прочитайте слова, правильно наголошуючи. Що об'єднує слова першого стовпчика?
А другого?
3) Повторне читання казки (мовчки). Бесіда.
— Чи в повному об'ємі казка у підручнику?
— Якої частини немає?
4) Аналіз казки з елементами вибіркового читання.
76
— Прочитайте за порядком назви тваринок, що
оселилися в рукавичці.
— Чому мишку названо шкряботушкою? А жабку
— скрекотушкою? Чому лисичка-сестричка?
— Кого звірі вже не хотіли впускати? Прочитайте
чому.
— Скільки тварин поселилося у рукавичці?
2. Гра «Посели у рукавичку».
Для гри треба макет рукавички, в яку можна запихати карточки із написаними першими складами
назв тварин.
У ч и т е л ь. За першим складом відгадайте тварину. А з дошки прочитайте, як її називають у казці
і яку дію вона виконує.
Зразок. За... (зайчик-побігайчик прибіг). Жа...
(жабка-скрекотушка плигає)
— Чому у мене залишилась карточка? Хто тут
сховався? Чи можемо поселити у рукавичку собачку? Чому?
3. Фізкультхвилинка.
Пташка високо літає,
Зайчик весело стрибає,
Тихо лис десь пробіжить,
Кабан під деревом сидить.
Десь в барлозі спить ведмідь.
Всіх звіряток цих любіть!
4. Завдання учням з елементами бесіди.
Спостереження за мовою казки. Розвиток зв'язного мовлення учнів.
— Прочитайте початок казки.
— А як по-іншому починаються казки? Переробіть початок.
— Доберіть слова, близькі за значенням до слів
іде, лихо.
— Доберіть слова, протилежні за значенням, до
слів: влізла, мало, загубив, сидить, питає.
— Розгляньте малюнки. Кого з героїв художник
не зобразив?
— Пригадайте, як закінчилась казка. Розкажіть
її кінець.
— Давайте продовжимо казку. Куди ж тварини
пішли зимувати?
77
IV. Оцінювання і самооцінювання
Робота в зошитах (с. 9, завдання 3,4).
V. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Яку казку прочитали?
— Чого вона вчить?
VI. Домашнє завдання
Підготувати інсценізацію казки.
УРОК 18
Словом — як листом стеле,
а ділом — як голками коле.
Тема. Українська народна казка «Лисиця та їжак».
Мета: вчити правильно висловлювати свої думки, характеризувати героїв казки; удосконалювати діалогічне мовлення,
мотивувати необхідність жити у суспільстві за певними
моральними законами.
Обладнання: таблиця «Впіймай м'яч», картки з буквами, індивідуальні картки для розширення кута зору, малюнки їжака
і лисички, маски.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Слово вчителя.
Ви сідайте всі зручненько
І слухайте уважненько.
А що ми будемо робити?
А що ми будемо читати?
Ви можете усі сказати
Як спробуєте ребус відгадати.
Кактус"" 3 калина ""(казка)
2. Бесіда.
— Який розділ ми опрацьовуємо?
— Який вид казок розглядаємо?
— Чим подобається вам казка?
78
— Хто найчастіше виступає головними героями
цих казок?
3. Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Хто це любить їсти».
— Відгадайте, хто із звіряток захотів смачненько
поїсти. Як цю тварину називають у казках?
• М'ясо, кістки (вовк, вовчик-братик»)
• Морква, капуста, кора, молоді пагінці (заєць,
зайчик-побігайчик)
• Мед, малина (ведмідь, ведмідь-набрід)
• Мухи, комарі, мальки риб (жаба, жабка-скрекотушка)
• Корені рослин, жолуді, горіхи, черв'яки, картопля (кабан, кабан-іклан).
2) Чистомовка.
За-за-за, за-за-за,
Тут прив'язана коза.
Зу-зу-зу, зу-зу-зу,
Відв'яжу козу.
Уз-уз-уз, уз-уз-уз,
Я ж не боягуз.
Ця-ця-ця, ця-ця-ця,
Добиралась до кози хитра лисиця.
4. Фізкультхвилинка. Гімнастика для очей.
«Маятник» — рух очей вправо, вліво.
«Стовпчик» — рух очей вгору, вниз.
«Катаємо м'ячик» — по колу вправо, вліво.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
Сьогодні ми продовжуємо роботу над казками про
тварин. А герої нашої наступної казки перед вами.
— Хто ж це?
На уроці ми прочитаємо казку, яка так і називається «Лисиця та їжак».
— Що ви знаєте про цих тварин? Де і як живуть,
чим живляться?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання казки «Лисиця і їжак».
1) Слухання казки. (Учитель читає казку не до
79
кінця, а до слів «...виводок тетеревенят пасеться»).
Учні уважно слухають і придумують кінцівку.
2) Перевірка первинного сприймання. Бесіда.
— Хто головні дійові особи?
— Звідки йшла лисичка? Кого зустріла?
— Як може закінчитись казка?
2. Словникова робота.
1) Уточнення значення окремих слів.
Невдале — безрезультатне, погане.
Позирає — розглядається довкола, дивиться, заглядає.
Потупав — пішов.
Тугіше — щільніше.
Солодкими оченятами — улесливо, нещиро дивитися.
2) Вправа на розширення кута зору (за індивідуальними картками).
Зразок картки
не
У
від
піди
овочі
радощі
бурчить
праворуч
старе
голубонько
іде
пасеться
Ж
побіжу
куди
як
(У ході читання ромбів учень охоплює поглядом
ціле слово).
3. Фізкультхвилинка.
їжачок ішов лісочком,
Вмить згорнувся він клубочком.
А лисичка походила
Й їжачка того не з'їла.
4. Робота з текстом.
Аналіз казки з елементами вибіркового читання.
Бесіда.
— Де зустрілися їжак і лисиця?
— Що зробив їжак після привітання? Чому згорнувся клубочком?
80
— Що лисиця запропонувала їжачку?
— Чи повірив їжачок їй? Чому?
— Як би ви вчинили на місці їжачка?
— Чи довіряєте ви комусь?
— Чи справді лисиця не їсть м'яса?
— Прочитайте, про що повідомив їжачок лисиці?
А для чого він це сказав?
— Як змінився настрій лисиці? З чого видно, що
вона дуже зраділа?
— Поясніть вислів «як і не було». Куди ж побігла
лисичка?
— Чи правду казала лисичка їжачкові? Для чого
був її обман?
— А їжачок був правдивим? А чому ж обманув
їжачок?
— Отож, вони обоє обманули один одного. Чий
обман був хижий, корисний? А чий більш схожий
на хитрість?
— Хто з них виявився хитрішим?
5. Завдання учням.
1) Підготовка до діалогічного мовлення. Читання
в особах.
— Як треба читати слова лисички? (З хитринкою,
улесливо).
— А як треба читати слова їжачка? (Спочатку з
недовірою, а потім впевнено).
— Знайдіть і прочитайте слова тільки лисички.
— Знайдіть і прочитайте слова їжачка.
— А зараз ви будете розігрувати казку «Лисиця і їжак» у передачі «В гостях у казки». {Діти
надягають маски і читають в особах, без слів
автора).
2) Мовно-логічне завдання.
На дошці написані слова-характеристики і прикріплені малюнки лисиці та їжака. Учні з'єднують
слова із малюнками.
Слова для довідок: підступна, зла, винахідливий,
розумний, безсоромна, улеслива, хитрий, кмітливий,
хижа, ніжна, злий.
У ч и т е л ь . Які слова н е підійшли н і д о
кого? Кому у цій казці ви більш симпатизуєте?
Чому?
81
6. Робота у зошитах (с. 10, завдання 1,2).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Чого навчає нас ця казка?
— Прочитайте прислів'я, правильно роз'єднавши
слова. Чи підходить воно до казки? Про кого з героїв
цей вислів?
Словомяклистомстеле, аділомякголкамиколе.
V. Домашнє завдання
1) Виразне читання казки.
2) Намалювати ілюстрацію до казки.
УРОК 19
Тема. З чистого джерела народної мудрості. Урок позакласного
читання.
Мета: поглибити знання учнів із теми; розвивати уяву, логічне
мислення, образну пам'ять; виховувати інтерес до усної
народної творчості.
Обладнання: тематична виставка книг, ілюстрацій, малюнків,
збірників творів; «Позакласне читання-2», зображення
сонечка з промінчиками-смужками.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя.
Демонстрування на дошці сонечка з промінцями.
— Як ви гадаєте, що принесли нам сонячні промінчики?
(Діти розглядають смужки-промінці і читають:
скоромовки, забавлянки, дитячі народні пісеньки,
казки, жарти, ігри.
2. Робота з виставкою книг. Бесіда.
— Хто познайомить зі своєю книжкою?
— Які книжки на виставці вам знайомі?
82
— В яких найкращі ілюстрації'?
— Хто знає прізвище художників, які підготували
ці книжки?
— Хто автор тих творів, які сьогодні ми розглядатимемо?
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Артикуляційна
вправа.
Вивчення скоромовки, «щоб ротик був слухняний».
Старий качур крекче качці:
— Ти чудо бачила чи ні?
До річки човен мчав на тачці.
По річці — тачка на човні.
2. Робота у групах.
Обговорення прочитаних творів. Клас ділиться
на 2 команди.
1) Конкурси.
а) «Хто краще заспіває колискову для ляльки»?
(За збірником «Позакласне читання-2», самостійно
підготовлені твори); б) «Хто заклички промовляє»?
в) «Я примовки примовляю г) «Скоро мовлю скоромовку»; д) «Я загадки загадаю»;
2) Підбиття підсумків змагання.
3. Робота з текстом.
Читання та обговорення нових творів.
1) Казка «Чарівне горнятко». Учні з'ясовують,
що означає слово «чарівне».
2) Читання казки вчителем. Бесіда за змістом
прочитаного.
— Що приснилось чоловікові і жінці?
— Що вони зробили після цього?
— Яку плату взяв дідусь за лікування хворих?
— Як поділив золото дідусь?
— Які слова чути було здалеку?
4. Вправи з читання.
1) Читання казки учнями (парами).
2) Читання мовчки уривка від слів «Чоловік пішов
і тільки копнув...» до кінця казки. Знайти слова, в
яких «сховалась» головна думка казки.
83
5. Фізкультхвилинка.
Дощик
(народна пісня)
Дощик, дощик (потрусити кистями піднятих
рук).
Капає дрібненько (присідання).
Я думала-гадала —
(поворот тулуба вліво, вправо з напівприсідом)
Запорожець, ненько
(зробити 2 кроки вліво, вправо зі сплеском у долоні).
6. Робота у групах.
Смішинки-веселинки (с. 72-76).
I група. Виразно прочитати І частину «Небилиці».
II група. Виразно прочитати II частину «Небилиці».
III група. Підготуватись читати в особах смішинку «По щирості» (с. 72-73).
IV група. Підготуватись і прочитати в особах смішинку «Розумний Нась» (с. 73).
V група. Прочитати і розучити гру «Пень»
(с. 76).
III. Підбиття підсумків уроку
Бесіда за вивченими на уроці творами.
IV. Домашнє завдання
Читати твори по темі: «У світі казки чарівної».
УРОК 20
Яке частування — таке й
дякування.
Тема. Українська народна казка «Лисичка та журавель».
Мета: вчити дітей виділяти в тексті дійових осіб, давати їм елементарну характеристику, спостерігати за структурою і
сюжетом казки, формувати навички правильного і свідомого читання мовчки та вголос; збагачувати словниковий
запас учнів; виховувати гостинність, порядність.
Обладнання: таблиці складів (додаток 4), малюнки і маски журавля і лисиці.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Слово навпаки».
У ч и т е л ь . Я читаю слово зліва направо, а ви
мені — справа наліво:
Куж, куж, куж (жук, жук, жук). Жув, жув, жув
(вуж, вуж, вуж). Риж, риж, риж (жир, жир, жир).
Абаж, абаж, абаж (жаба, жаба, жаба). Який звук є
у кожному слові?
2) Скоромовка.
Жаба спала в жабуринні,
Жук — під кущиком ожини.
3) «Розчитування». Робота за індивідуальними
таблицями складів.
— У яких колонках є злиття приголосних з буквою «же»?
(Колонку № 4 читають з «а»; № 5 — з «о»; № 6 — з
«е»; № 8 — з «д»; № 12 — з «и», № 13 — з «і»).
4) Гра «Слова граються у віднімання». Що залишиться, коли зробити віднімання у словах?
Жабка - жаба — ... (б)
їжак
к = ... (їжа)
Жирафа - афа = ... (жир)
Журавель - вель = ... (жура)
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Вправа з читання.
Читання деформованого тексту. Бесіда
— Що ви знаєте про журавля?
— Прочитайте текст про цього птаха.
Журавель
Це векийли нийраг тпах. Він ганадує лекуле. В
гоньо гідов яши і дзьоб. р'яПі у ражувля ірес. Хіств,
часнати говило і яши — рнічо. рилаК кінзачуються
чормини напір*їми.
2. Слово вчителя.
Сьогодні ми прочитаємо казку, героєм якої є
журавель. А хто друга дійова особа — здогадаєтесь,
прочитавши назву казки. (Діти читають). Чи дружили ці тварини? От з цієї казки ми і дізнаємось,
чому лисичка не приятелює з журавлями.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота над текстом.
Опрацювання казки «Лисичка та журавель».
1) Читання казки вчителем. Бесіда.
— Які дійові особи у цій казці?
— Хто автор казки?
2) Словникова робота. Учитель пояснює значення
незрозумілих слів.
вгощу
запросини
гостину
призволяйся
зазирати
погордувати
навстоячки
випорожнити
розгнівалася
припрошує
Вгощу — пригощу, нагодую, почастую.
Призволяйся — пригощайся, їж.
Погордувати — поставитись до когось зверхньо,
презирливо.
Слова читає спочатку вчитель, тоді учні хором, «ланцюжком», у прискореному темпі, окремі
учні.
2. Вправи з читання з елементами бесіди.
1) Читання казки мовчки.
2) Аналіз казки з елементами вибіркового читання
і бесіди.
— Подумайте, на що сподівався кожен із гостей,
прийшовши до приятеля.
86
— Прочитайте у казці місця, де лисичка і
журавель запрошують один одного до себе на
гостину.
— Прочитайте, яким було частування у лисички.
— Як їла лисичка? А журавель?
— Прочитайте, як пригощав журавель. Про що
це свідчить?
— Чим закінчилась їхня дружба?
3) Спостереження за особливостями будови казки.
Робота над образними висловами. Творча робота.
— Знайдіть зачин і кінцівку казки.
— Як по-іншому могла б початися казка?
— Подумайте, як можна подружити лисицю з
журавлем?
— Поясніть вислови: «я для тебе — як для себе»
(зроблю все, як собі); «узялась до страви» (почала
їсти); «не гуляє: все дзьобом у глечик (не очікує, а
їсть); «до смаку припала» (сподобалась).
3. Фізкультхвилинка.
Ми по вулиці ідем,
Гарно всі себе ведем.
Ось і «зебра», зупинись.
Вліво, вправо подивись.
Вільно скрізь, машин нема.
Йдем по «зебрі» прямо ми.
До театру всі прийшли,
Тихо в зал усі зайшли,
Зайняли свої місця.
Почалась вистава ця.
Н. Хомич
4. Колективна робота.
Читання казки в особах.
У ч и т е л ь . Перед тим як виступати, артисти
обов'язково проводять репетиції, щоб знати, коли,
хто і як говорить. Подумайте, яким голосом говорить
лисичка. А яким — журавель?
1) Гра «Дочитай кінець речення».
Учитель читає початки речень, які є словами
лисички, учні продовжують.
2) Гра «Знайди початок речення».
Учитель читає кінець речень, які є словами журавля, учні шукають початок.
87
3) Виразне читання в особах.
5. Завдання учням.
Вправа на розвиток уваги, швидкості читання.
У ч и т е л ь . Якщо ж артист буде погано готуватись, неуважно читати роль, то з ним може трапитись
неприємність. Послухайте виступ одного артиста і
виправте усі його помилки; знайдіть у тексті ці речення і прочитайте правильно.
«Я для тебе — як для себе. Визволяйся, журавлику, визволяйся, лебедику. А лисичка як узялася до
трави. Ось уже лисичка їде до журавля з гостинцем.
Так-то їй журавлиний гостинець до смаку припав».
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Бесіда. Гра «зустріч з репортером».
— А зараз уявіть собі, що ви вийшли з театру і
вас зустрів репортер. Він хоче дізнатись вашу думку
про прочитане і побачене. Дайте відповіді на його
запитання.
— Як пригощала лисичка журавля?
— Чи подумала вона про нього?
— А чим віддячив їй журавель?
— Від чого застерігає народ у цій казці?
— Чи були лисиця і журавель справжніми друзями?
2. Робота в зошитах (с. 10—11, завдання 3, 4).
3. Завдання учням.
Робота з прислів'ями.
У ч и т е л ь . Здавна наш народ цінує дружбу, а
ворожнечу засуджує. Про дружбу, товаришування
складено багато прислів'їв. Зараз ми прочитаємо
деякі з них. А ви подумайте, яке з них може бути
заголовком до казки.
1) Читання прислів'їв, роз'єднуючи слова (з підручника).
2) Читання з «лабіринту».
я
к
еч
ст
а
У
ва
ня
н
т
ак
йд
е
я
ку
(Яке частування — таке й дякування).
88
ан
в
н
я.
V. Домашнє завдання
Виразне читання казки.
УРОК 21
Без трудів не їстимеш пирогів.
Тема. Українська народна казка «Колосок».
Мета: вчити дітей читати казку в особах; аналізувати вчинки
дійових осіб, давати їм характеристики; розвивати навички правильного, виразного читання; виховувати бажання
допомагати дорослим і один одному; викликати негативне
ставлення до ледарства.
Обладнання: запис казки, колоски з буквами, малюнки героїв,
маска, ілюстрації, виставка книг, індивідуальні картки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні вправи.
1) Гра «Добери до слів суперників» (антоніми).
Учитель називає слова, а учні добирають слово,
протилежне за значенням (антонім):
голосно (тихо)
веселі (сумні)
початок (кінець) наївся (зголоднів)
спочатку (вкінці) лінивий (працьовитий)
холод (тепло)
працювати (відпочивати)
знайшов (загубив)
2) Скоромовка (читання з дошки).
Ви сичі-горлачі,
Не кричіть уночі!
Бо в траві на землі
Сплять мишата малі.
3) Розчитування скоромовки «дощиком».
— Дощик накрапає (читають повільно і тихо).
— Дощик сильніший (скоріше і голосніше)
— Злива (голосно і скоромовкою)
— Дощик слабшає, дощ накрапає і дощ перестав
(у зворотному напрямі).
2.
Кросворд.
1
2
1. Який жанр усної народної творчості ми опрацьовуємо у цьому розділі? (Казка). 2. Хто автор цих
казок? (Народ). 3. Гостродзьобий герой казки про
невдале гостювання. (Журавель). 4. Страшний звір,
якому не вдалося обманути сімох діток. (Вовк).
5. Рудохвоста, улеслива тварина, яка в усіх казках
хоче тільки хитрувати і обманювати. (Лисиця).
6. Мати сімох чемних, слухняних козенят. (Коза).
7. Хто перехитрив навіть Лисицю? (їжак).
II. Мотивація навчальної діяльності
Вправа з читання.
На дошці прикріплені колоски з буквами. Читання деформований слів.
У ч и т е л ь . Перед вами — казкові колоски. «Обмолотивши» їх і переставивши зернята місцями, ви
одержите імена героїв казки.
(Круть, Верть, Півник)
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
1) Слухання казки «Колосок» у записі. Бесіда.
— Хто були Круть і Верть?
— Як звали півника?
— Що знайшов півник?
— Що любили робити мишенята?
2) Робота з картками.
Вправи на розширення поля читання. Учні з'єднують частини слів,
їс ти
СВ1
ТІ
тіс
то
спи
тав
по
тім
спек
ти
співа
ти
ті
льки
скіль
ки
пи
роги
спе кти
моло
тити
намоло
ти
заміси
ти
розпали
ти
2. Вправи з читання.
1) Повторне читання вголос. Бесіда.
— Подумайте, чому герої казки мають такі
імена.
— Де відбуваються події казки? В яку пору року?
Що на це вказує?
— Чому мишок звати Круть і Верть?
2) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— Прочитайте, що найбільше любили робити
мишенята?
— Чим займався півник?
— Що він знайшов одного разу?
— Прочитайте, які поради давали мишенята?
— Хто все це робив?
— Прочитайте, що робили весь час мишенята?
— Прочитайте ще раз мовчки останню розмову
півника з мишенятами. Прослідкуйте, як змінювався
настрій мишенят під час розмови.
— Прочитайте слова казки, які свідчать про зміну
їхнього настрою.
— Що робив півник? Чи справедливо він вчинив?
— Чому мишенята вилізли з-за столу?
— Кого з героїв казки вам шкода? Чому?
— Який епізод вас найбільше схвилював?
91
3) Читання казки в особах. Учитель звертає увагу
учнів на розділові знаки і слова, що «підказують»
інтонацію читання.
3. Інсценізація казки.
Учні перечитують уривок казки (від слів «Ох
і зголоднів я!»). Переказ з елементами інсценізації.
4. Творча робота.
Поділити клас на 2 групи підтримки і дати завдання на самостійне опрацювання.
I група. Подумати, розказати, що буде з героями
казки після закінчення твору.
II група. Де треба було змінити сюжет казки, щоб
мишенята змогли їсти пироги?
5. Завдання учням.
Характеристика героїв казки. Визначення головної думки. На дошці — дві колонки слів-характеристик: І колонка — мишенят, II колонка — півника.
Над словами прикріпити малюнки тварин.
У ч и т е л ь . Підкресліть ті риси характеру, які,
на вашу думку, притаманні героям казки.
Діти по черзі виходять до дошки і підкреслюють
слова.
Мишенята
слухняні
ледачі
веселі
нероби
працьовиті
хитрі
Півник
роботящий
розумний
лінивий
працелюбний
невдячний
стриманий
— Прочитайте висновок.
— Кому у цій казці ви симпатизуєте? Чому?
— Як автор ставиться до героїв своєї казки?
6. Робота в зошитах (с. 11,12, завдання 1,2,3).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Чого вчить ця казка?
— Чи не поводитесь ви інколи, як ці мишенята?
V. Домашнє завдання
92
1. Подумайте, які поради ви можете дати героям
казки.
2. Підібрати прислів'я, які характеризують героїв
казки.
3. Придумайте свою назву казки.
УРОК 22
Маленькі казки багато розуму дають.
Тема. Українська народна казка «Дрізд і голуб». Прислів'я. Загадки. Підсумок із теми.
Мета: систематизувати знання дітей про народні казки, загадки,
прислів'я; розвивати увагу, мислення пам'ять; виховувати
любов до народної творчості, до книги; на матеріалі казок
виховувати гостинність, дружелюбність.
Обладнання: індивідуальні картки для гри «Друкар», картки зі
словами, малюнки голуба і дрозда, ілюстрації до казок, виставка книг (українських народних казок), маски мишенят,
півника, лисиці, журавля.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя.
Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми здійснимо
з вами подорож до країни Усної народної творчості
в палац «Казки». В казках завжди добро перемагає
зло.
Казок країна чарівна
У гості й вас чека вона.
Отож часу не гайте,
У подорож рушайте.
Під час подорожі на вас чекають цікаві зустрічі
та пригоди. Щоб проїхати усю країну, вам треба
пригадати те, що ви знаєте і вмієте; бути уважним
і спостережливим.
2. Мовна розминка.
1) Гра «Читай, вставляючи слова за смислом».
Щоб город перекопати,
Треба взяти нам ... .
93
Щоб забить в стіну гвіздок,
Треба мати ... .
Щоби дрова нарубати,
Треба нам ... мати.
А без чого жодне діло
Не кипіло б, не горіло?
Без кмітливих і робочих,
До усяких справ охочих,
Здібних до усіх наук,
двох твоїх умілих ... .
Г. Малик
II. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Колективна робота.
1) Гра «Через тунель скоромовок».
У ч и т е л ь . А зараз ми будемо проїжджати через
... тунель. Щоб швидше його проїхати, ви повинні
пригадати скоромовки, які ми вчили, і правильно
їх промовити. Від цього швидкість поїзда збільшуватиметься і ми швидко проїдемо тунель.
2) Гра «Друкар».
й Ц У к Е Н г ш щ 3 X ї
ф і в А П Р 0 л д
є
я ч С М И Т ь Б ю
У ч и т е л ь . Як у будь-якому транспорті, в нашому поїзді зараз будуть перевіряти квитки. Перед вами
клавіатура комп'ютера. Ви повинні набрати і ввести в
комп'ютер назву країни, куди ми їдемо. А центральний
комп'ютер перевірить, чи всі ви сіли у поїзд.
У ч и т е л ь . Повторіть ще раз назву країни
(Країна Добрих Казок). (Діти працюють на індивідуальних картках).
3) Гра «Блискавка».
У ч и т е л ь . Поїзд мчить на великій швидкості.
Написи ми бачимо тільки одну мить. Давайте їх
прочитаємо.
Слова на картках: шуба, вода, гості, сад, садочок,
вушка, подушка, сну, весну.
4) Зупинка «Загадкова»
Відгадування загадок із підручника (с. 49).
У ч и т е л ь . Якщо ми відгадаємо загадки про героїв прочитаних казок, то поїзд наш вирушить далі.
•УТ/»
|/ІЛ/
94
5) Зупинка «Казкова». Відгадування кросворда.
У ч и т е л ь . Назва наступної зупинки стане відома, коли розгадаєте кросворд. Послухайте уривки
казок і пригадайте їх назву.
1
К
2
А
3
4
5
К
А
1. «От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто
замісити та пироги спекти». («Колосок»).
2. «Куди
ми тебе пустимо, коли й так тісно?» («Рукавичка»). 3.
«Вовк підслухав, як коза співає» («Вовк та козенята»).
4. «Іди, бабо, сюди, ріпку вирвати поможи» («Ріпка»).
5. «А я оце саме хотів сказати, що біля старої вільхи
виводок тетеренят пасеться» («Лисиця та їжак»).
У ч и т е л ь . Якої казки в класі не читали? Звідки
ви її знаєте? Прочитайте назву зупинки («Казка»).
Давайте зустрінемося з героями цієї казки.
2. Робота з текстом.
Опрацювання казки «Дрізд і голуб».
1) Демонстрування малюнків дрозда і голуба.
Бесіда.
— Якого птаха ви впізнали?
— Що знаєте про голуба?
2) Читання казки вчителем (до слів «...гніздо мостити»). Учні припускають, яким може бути кінець
казки.
3) Дочитування казки до кінця учнями. Бесіда.
— Чи справдились ваші припущення?
— Чому голуб попросив дрозда навчити гніздо
мостити?
— Чому дрізд розгнівався на голуба?
— Як він проявив свій гнів?
— Чи навчився голуб гніздо мостити? Чому?
— Підкажіть голубу, що він повинен зробити, щоб
дрізд показав, як гніздо моститься?
— Чого вчить ця казка?
4) Робота над прислів'ям (у підручнику). Учні
читають прислів'я на одному диханні і визна95
чають, яке з прислів'їв виражає головну думку
твору.
3. Фізкультхвилинка.
Ми по вулиці ідем,
Гарно всі себе ведем.
Ось і «зебра», зупинись,
Вліво, вправо подивись.
Вільно скрізь, машин нема,
Йдем по «зебрі» прямо ми.
До театру всі прийшли,
Тихо в зал усі зайшли.
Зайняли свої місця,
Почалась вистава ця.
Н. Хомич
У ч и т е л ь . Нову казку прочитали, відпочили — тож
рушаймо далі, до наступної станції.
4. Робота в парах.
1) Зупинка «Театральна». Діти працюють у парах,
отримуючи завдання на картках.
Завдання
1-а пара. Інсценізація уривка з казки «Лисичка і
Журавель» (прихід Журавля до Лисички).
2-а пара. Підготувати переказ уривка з казки
«Рукавичка» від імені мишки-шкряботушки.
3-я пара. Підготувати інсценізацію уривка казки
«Колосок».
4-а пара. Розмова мишенят і півника за столом.
5. Колективна робота.
Зупинка «Добрих казок»
1) Конкурс «З якої казки». (Діти називають казку
за малюнками).
2) Робота з виставкою книг українських народних
казок.
III. Підбиття підсумків уроку
Слово вчителя з елементами бесіди.
Ось і закінчується наша подорож. Час повертатись
додому. Але треба допомогти машиністові швидше
довести нас додому. Для цього треба відновити прислів'я, в яких загублено кінець. Це додасть швидкості
нашому потягу.
1. Без труда нема ... (плода). 2. Як підеш, так і ...
(знайдеш). 3. Де сила не візьме, там розум ... (поможе). 4. Мудрим ніхто не вродився, а ... (навчився).
96
— До яких казок підходять ці прислів'я?
— Хто автор цих казок?
— Чому ці казки усі добрі?
Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини.
УРОК 23
Є у нас одна-єдина Батьківщина — Україна.
Тема. А. Костецький «Батьківщина», М. Чернявський «Рідний
край», В. Сухомлинський «Дідова колиска».
Мета: дати школярам образне уявлення про життя в нашій країні, про її природу, про працю людей; розвивати навички
читання і мовлення, працювати над образними словами; виховувати любов до Батьківщини, почуття гордості за неї.
Обладнання: малюнки-ілюстрації про Україну, картинки зі словами, малюнок колиски.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні вправи.
1) Гра «Так чи не так».
Кожен з вас звичайно, знає,
Хто під хмарами літає,
Тож швиденько говоріть:
Хто летить, хто не летить.
Летить, летить літак?
Так!
Летить, летить їжак?
Не так!
Летить, летить шпак?
Летить, летить мак?
Летить, летить гусак?
Летить, летить слимак?
Летить, летить лисиця?
Летить, летить синиця?
Летить, летить спідниця?
Летить, летить сова?
97
2) Скоромовка.
Пішли рясні дощі, ловилися лящі.
А хлопці — мов хлющі: забули про плащі.
Та й що їм ті дощі, коли такі лящі!
2. Вправа з читання з елементами бесіди.
Читання речення, відпрацювання питальної інтонації.
Що та ке Ба ть ків щи на
— Який це вид речення? Прочитайте так, щоб
передати питальною інтонацією.
— Дайте відповідь на це запитання.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
— Як називається наша Батьківщина?
Україна — наша земля. Ми називаємо Україну
нашою Батьківщиною, тому що там народжувалися, жили й умирали батьки, діди й прадіди наших
батьків. Це велика, багата й прекрасна країна.
Вона має гарні високі Карпати та мальовничі степи.
Її найбільша річка Дніпро тече через всю Україну і
впадає в Чорне море. В українських річках і озерах
багато риби. А в землі є кам'яне вугілля, залізо,
нафта, сіль. Найбільші міста: Київ, Харків, Львів,
Одеса. Але славна Батьківщина не тільки своїми
містами, річками, горами, степами й лісами. Славна вона своїми працьовитими, сильними, гарними
і хоробрими людьми, — українцями.
2. Колективна робота.
Розгляд карти України, пейзажів, краєвидів
України.
— Розгляньте карту України. Які країни — наші
сусіди?
— Які, по-вашому, наймальовничіші куточки
України?
— В яких із них ви були?
— Що було найцікавішим із побаченого?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Бесіда.
— І все це: високі Карпати, могутній Дніпро,
безкрає Чорне море, величний Київ, поля золотої
98
пшениці і голубизна рік і озер — наша Україна,
рідна земля. І тому багато письменників у своїх
творах оспівували Вітчизну. А ми на уроках познайомимось з деякими із таких оповідань і віршів.
— Прочитайте назву розділу. Як ви її розумієте?
— Чорним шрифтом написані теми, на які поділено розділ. Прочитайте їх. Про що ж будемо читати
у кожній темі?
2. Робота з текстом.
Опрацювання вірша А. Костецького «Батьківщина» .
1) Виразне читання вірша вчителем. Учні з'ясовують особливість побудови вірша. (1 речення — питання, а решта — відповідь).
2) Словникова робота.
домі#вка че#сне
весня#нім бджола#
найщирі#ші
дотри#мане
Дібрати синоніми до слова «домівка», «чесне».
3) Читання вірша учнями вголос. Читання І строфи мовчки. Бесіда.
— До кого із запитанням звертається автор?
— З чим тут порівнюється Батьківщина?
— Прочитайте II строфу вголос. Доведіть словами
вірша, що Вітчизна — це ваша родина, мовою якою
говорите.
— Як ви розумієте вислів: «Труд і свято»?
— Які найрідніші слова ви б додали до слова
«Батьківщина» ?
3. Вправи з читання.
1) Виразне читання вірша.
2) Удосконалення техніки читання.
Гра «Хвиля». Діти читають пошепки, потім за
сигналом учителя тихо, голосніше, голосно і навпаки, аж до читання мовчки.
4. Робота з текстом.
Опрацювання вірша М. Чернявського «Рідний
край».
1) Словникова робота. Бесіда.
— Перед читанням вірша зверніть увагу на пояснення слова, можливо, незрозумілого для вас, що
йде після тексту.
99
— Що означає слово «святиня»?
2) Гра «Блискавка».
Слова на картках: одна, глянь, спитай, земний,
нема, пустиня.
3) Читання мовчки вірша учнями.
— Подумайте, в яких рядках вірша висловлено
головну думку.
— Коли ви сьогодні чули цей вислів?
4) Ознайомлення з акровіршем.
— Прочитайте перші букви кожного рядка згори
вниз. Яке слово вийшло? Чи у всіх віршах так виходить?
— Вірші, у яких із перших букв кожного рядка
можна утворити слова, називаються акровіршами.
(Акро — з грецької — крайній). Як правило це те,
чому автор присвячує вірш.
— Тож чому М. Чернявський присвятив вірш?
5) Виразне читання вірша.
У ч и т е л ь . Прочитайте вірш, передаючи голосом
усю любов до нашої святині — України.
5. Колективна робота.
Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Дідова колиска».
1) Бесіда.
— З чого починається Батьківщина для кожного
з вас?
— На це запитання вам допоможе дати відповідь оповідання В. Сухомлинського «Дідова
колиска».
2) Робота над заголовком. Бесіда.
— Що таке колиска?
— Послухайте історичну довідку нашого «інформаційного бюро». Діти, яким було дано завдання
дізнатись історичне минуле даного предмета, розповідають свої дослідження.
— Подивіться на малюнок із колискою. Колись
її плели з лози, виробляли з дерева. Прикріплювали її до стелі мотузками, щоб матері зручно було
гойдати.
— Які пісні співала мама, гойдаючи дитину? В
таких колисках виколихували не одне покоління
сім'ї. І тому її берегли, як святиню.
100
— Про що може розповідатись у творі «Дідова
колиска»?
3) Читання оповідання учнями самостійно.
6. Завдання у групах.
I група
1) Поділити оповідання на частини.
2) Придумати заголовки до цих частин.
II група
1) Дати відповідь на питання: Чому Батьківщина — це наші предки?
2) Що повинен знати кожен патріот?
III група
1) Дати відповідь на питання словами твору: з
чого починається Батьківщина?
2) Як дійшла до хлопчика пам'ять про дідуся?
7. Завдання учням.
Порівняти оповідання «Дідова колиска» із віршем
«Батьківщина».
8. Робота в зошитах (с. 13,14, завдання 2,3,4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що таке Батьківщина?
— Яка наша Батьківщина?
V. Домашнє завдання
1. Вивчити вірш напам'ять.
2. Читати виразно вірші й оповідання.
3. Розпитайте батьків і підготуйте розповідь про
святині у вашій родині.
УРОК 24
Над самим Дніпром, на горах, Київ виріс і розцвів.
Тема. Н. Забіла «Древній Київ», М. Познанська «Зацвіли каштани».
Мета: дати уявлення про столицю нашої країни — Київ, ознайомити з історією виникнення міста; розвивати навички
виразного читання, працювати над введенням нових слів
у мовлення учнів; виховувати інтерес до історії рідного
краю, бажання її вивчати.
Обладнання: фотоілюстрації Києва, малюнки поїзда, корабля,
таблиця для гри «Літак», картки з буквами, малюнок
старовинного Києва, книга «Повість минулих літ», портрет Нестора.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя.
Сьогодні у нас буде незвичайний урок. Ми помандруємо в одне старовинне місто України. А в
яке — дізнаєтесь, коли ми до нього дістанемося.
Оскільки дорога далека, то їхати будемо різними
видами транспорту.
Тож гаразд, часу не гаєм —
І в мандрівку вирушаєм.
2. Артикуляційна вправа з елементами бесіди.
Читання речення, відпрацювання питальної інтонації.
Що
та
ке
Ба
ть
ків
щи
на
— Який це вид речення? Прочитайте так, щоб
передати інтонацію.
— Дайте відповідь на це запитання.
3. Завдання учням.
1) Гра «Вгадай слово».
У ч и т е л ь . Щоб сісти у перший транспорт, ви
повинні відгадати його назву. Послухайте речення і
з перших букв кожного слова складіть назву транспорту:
102
Приємно Олегу їсти запашну диню. (Поїзд).
(Вчитель виставляє малюнок поїзда).
2) Фонетична зарядка.
— Як стукають колеса поїзда?
— Як їде поїзд?
— Як свистить паровоз?
— Як він випускає пару?
4. Перевірка домашнього завдання.
1) Бесіда.
— Поки ми сидимо у теплому і зручному купе
поїзда, давайте поговоримо.
— Як називається наша країна? Якої ми національності?
— Що таке Батьківщина для вас? З чого починається Батьківщина?
2) Конкурс на кращого читця вірша А. Костецького «Батьківщина» (напам'ять).
5. Вправи з читання.
1) Вправа на розширення поля читання. (Учні з
картками працюють у парах).
У ч и т е л ь . А ось і перша несподіванка. Перед
нами — гори, які поїзд не може подолати. Потрібна
ваша допомога. Тож прочитайте «гори» слів,
сво їх
тре
тій
ДРУ
гій
зве
ться
го рі
бра
ти
річ
ка
зві
рі
мі сто
на
род
сес
тра
нав
коло
У ч и т е л ь. Гори подолали. На чому ж помандруємо далі? Пересідаємо у літак.
2) Гра «Літак».
Учитель виставляє таблицю на дошку. На таблиці
угорі горизонтально розташовані літери, що позначають голосні звуки, а вертикально справа і зліва
— кишені, в які учитель вставляє приголосні. «Під103
німаючись у небо», учні читають склади. (Учитель
показує указкою ліворуч від букв, що позначають
приголосні звуки, які розміщені вертикально, до
букв, що позначають голосні звуки: пта, пто,
пту...).
стр
зв
вн
пр
АОУ И І Е
ДР
пт
сл
чк
У ч и т е л ь. Пролетіли достатньо. Пора вже і
опуститись на землю. Опускаючись на аеродром,
читаємо закриті склади. (Указка вчителя рухається
від букв, що позначають голосні звуки, до букв, що
позначають приголосні звуки, і розміщені в кишеньках праворуч: авн, овн, увн...).
3) Читання речення «на хвильках».
У ч и т е л ь. Ми — майже на місці. Але перед
нами розкинулась велична і могутня річка, найбільша і головна в Україні. Що ж це за річка? (Дніпро.)
На чому її перепливемо? Прочитайте, що написано
на нашому пароплаві.
Вив
ми
ле
но
кра
чай
ну
рід
го
ю
— Для чого треба вивчати минуле, історію Батьківщини?
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Відгадування загадки.
Уч и т е л ь . А ось і місто, до якого ми їхали
(учитель відкриває дошку з фотоілюстраціями Києва). Відгадайте його назву:
Воно відоме в світі,
Каштани в ньому квітнуть.
Будинки тут високі,
104
Дніпро тече широкий.
Ворота золотії
Стоять, мов чародії.
Віддавна — це столиця,
Столиця-білолиця.
Ну, хто з вас здогадається,
Як місто називається? (Київ).
В. Байкова
Що ви знаєте про Київ?
2. Вправа з читання.
Читання деформованого тексту.
ївКи — жеду ливеке і кравеси томіс. Він розташовайин ан ребезі праДні. лиВуці у єКиві раксиві.
аН хни красуються дочуві дівбулі. роШикі ливуці
садобжені редевами. А більнайиіе — кашнівта. рівЧаний ашн Шив!
3. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання Н. Забіли «Древній
Київ».
1) Підготовча бесіда.
— Ось ми побачили, який Київ гарний. А чому
його називають древнім?
Він існує давно. А значить, у нього є своя історія, славне минуле. Подивіться, як виглядав Київ
у минулому (розгляд малюнка). Найдавніша спроба
пояснити походження Києва — це літопис «Повість
минулих літ». Цей літопис уперше переказує легенду
про виникнення міста Києва.
Записав цю легенду чернець Києво-Печерського
монастиря Нестор (показ літопису «Повість минулих літ» і портрета Нестора). Уявіть собі, як
він у глибокій задумі годинами стояв над Дніпром,
слухав розповіді оповідачів, а потім повертався в
тісну кімнату монастиря і писав безсмертні рядки
«Повісті минулих літ».
Переписала цю легенду поетеса і письменниця
Наталія Забіла і назвала її «Древній Київ».
2) Читання оповідання вчителем. Бесіда.
— Про кого розповідається у цій легенді?
— Хто заснував місто Київ?
3) Словникова робота.
105
Легенда — це народне оповідання про якісь події
чи життя людей з елементами казковості, фантастики.
У ч и т е л ь. Прочитайте слова за стрілками.
Чим ці слова цікаві? Поясніть, чому деякі слова
пишуться з великої букви.
князь • князів П князював
рід • народ • родинами
Кий • Київ • київські
Щек • Щекавиця
Хорив • Хоривиця
4. Фізкультхвилинка.
Ми мандруєм, ми мандруєм,
Україною крокуєм.
Ось побачили Карпати:
як вершину нам дістати?
Заглядаємо в озерця —
Не торкнутися нам денця!
Так ми довго, довго йшли,
Поки в Київ не прийшли.
5. Вправи з читання з елементами бесіди.
1) Повторне читання оповідання мовчки. Бесіда.
— Які незрозумілі слова ви зустріли у тексті?
— Назвіть імена братів і їх сестри.
2) Вибіркове читання і аналіз змісту твору.
— Як називався давній народ, який оселився над
Дніпром?
— Прочитайте, як жили поляни.
— Де жили три брати і їх сестра?
— Де поселився Щек? Прочитайте, як називалась
друга гора.
— Де поселився Хорив?
— Прочитайте, що збудували брати. Як назвали
місто?
— Доведіть, що Кий був славним, мужнім князем.
— Чи любив Кий своє місто? Доведіть це рядками
тексту.
— Як називається річка, що впадає в Дніпро?
Чому така назва?
— Чим схоже це оповідання на казку?
106
3) Переказування уривка твору.
У ч и т е л ь. Щоб не заблукати вулицями Києва,
попрацюйте парами. Підготуйтеся до переказу: де
жили брати, якою була ця місцевість. Кожен із пари
готує свою частину.
III. Підбиття підсумків уроку
1. Розгадування кросворда.
У ч и т е л ь. Помалу підходить до закінчення
наша мандрівка, вже час повертатися додому. Це ми
зможемо зробити вмить, якщо всі разом прочитаємо
вислів. А з'явиться він, коли правильно розгадаєте
кросворд:
Київ — ... України.
1
2
З
4
5
6
7
1. Ким доводиться Либідь Кию, Щеку і Хориву?
(Сестра). 2. Хто вперше записав легенду про створення Києва? (Нестор). 3. Як називався давній народ,
який оселився над Дніпром? (Поляни). 4. Як звали
сестру Кия? (Либідь) 5. Як звали першого брата?
(Кий) 6. Як називалась друга гора? (Щекавиця) 7.
Як називалась гора, на якій поселився Хорив? (Хоривиця).
У ч и т е л ь. Прочитайте мовчки слово, що вийшло по вертикалі. Прочитайте вираз вголос. Закрийте очі і повторіть цей вираз по пам'яті.
— Ось ми і вдома. Куди ж ми подорожували?
2. Робота у зошитах (с. 14, завдання 1, 2, 3, 4).
IV. Домашнє завдання
Слово вчителя.
На згадку про цю подорож у нас залишився вірш
М. Познанської «Зацвіли каштани», який ви вдома
107
навчитесь виразно читати, передаючи голосом замилування красою міста.
А вам бажаю бути гідними послідовниками наших
предків. Будьте працьовитими, чесними, розумними,
сміливими, добрими людьми. Любіть землю, на якій
ви народились і живете і на якій жили наші давні
родичі. Адже вони були засновниками українського
народу. А кожна людина повинна знати і пам'ятати,
якого вона роду.
УРОК 25
Тема. У світі чарівної казки. Урок позакласного читання.
Мета: поглибити знання учнів про казку як вид усної народної
творчості, вчити визначати головну думку казки; розвивати
словниковий запас, читацькі навички, інтерес до читання;
виховувати любов до усної народної творчості.
Обладнання: виставка книг, збірник творів «Позакласне читання-2», ілюстрації до казок, маски звірів, запис пісні «Розкажи мені казку». Ілюстрації із зображенням лева, миші,
ведмедя, павука.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Виставка книг.
Розгляд виставки. Бесіда.
— Які книги вам сподобались на виставці?
Чому?
— Які з них ви вже читали?
— Яким словом можна назвати твори, які містять
ці книги? (Казки).
II. Мотивація навчальної діяльності
Слухання запису пісні «Розкажи мені казку».
Мамо, розкажи мені казку —
Про хитрого короля,
Про мудрого коваля,
Про красуню царівну,
Про сопілку чарівну.
108
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
Сьогодні на уроці на вас чекає чарівний світ
казки.
— Як казка прийшла до нас? (Розповідали бабусі,
дідусі, батьки, з телеекрану, зі сцени театру).
— Казки про кого або про що запам'яталися вам
найбільше?
Казка — давній і мудрий порадник. Це вона дає
перше уявлення про добро і зло, правду і неправду,
чесність і справедливість.
Казка народилась у сиву давнину. Дитинство
невіддільне від неї. Пригадайте, як слухали ви,
затамувавши подих, про курочку рябу і котика та
півника, колобка, хитру лисичку.
Казки є авторські, тобто написані письменниками,
і народні.
— Хто автор народних казок?
Ці казки виникли раніше, ніж люди навчились
писати. Тому їх не записували, а переказували один
одному. Під час переказування ці казки змінювались.
Ім'я автора забувалось за давністю. Казка ставала
народною.
— Чим казка відрізняється від оповідання?
В оповіданні описуються події, що могли бути
насправді в житті. А в казці розповідається часто
про фантастичні явища, події. В казках говорять
тварини, рослини, різні предмети. Існують дійові
особи, яких немає насправді.
2. Завдання учням.
Читання «Приказки до казки» Валентина Бичка.
Читають вірш підготовлені учні. Бесіда.
— З чим порівнюється казка?
— Де захована головна думка казки?
3. Робота з текстом.
Читання та обговорення казок.
1) Казка Олени Пчілки «У пригоді». Читання
казки вчителем.
2) Словникова робота.
Тенета — сітка,
борсатися — намагатися виплутатись,
сторицею — в багато разів більше.
109
3) Читання казки учнями. Бесіда.
— Про кого розповідається в казці?
— Що трапилося з мишкою?
— Про що попросила лева мишка?
— Як він поставився до її обіцянки стати у пригоді?
— Що трапилося з левом?
— Хто допоміг йому?
4. Вправи з читання.
1) Читання казки учнями «ланцюжком».
2) Читання мовчки.
3) Вибіркове читання. Прочитати зачин казки;
кінцівку; слова мишки, лева, автора.
4) Читання казки в особах.
5) Підсумкова бесіда.
— В яких словах висловлена головна думка?
Прочитати.
— Чого вчить казка?
— Хто з героїв казки вам сподобався?
— Хто автор казки.
5. Робота з текстом.
Опрацювання казки «Ведмідь і павучок»
(с. 48-49)
1) Читання казки підготовленими учнями.
2) Словникова робота.
Барліг, бурмотіти, велетень, благати, гущавина,
бурмило, вщипнути.
— Що хотів зробити ведмідь з павуком?
— З яким проханням звернувся павучок до ведмедя?
— Що згодом трапилося з ведмедем?
— Хто врятував його?
— Як маленький павучок врятував ведмедя?
— Чи змінилось ставлення ведмедя до павучка?
3) Читання казки мовчки.
4) Читання казки парами.
5) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— Знайти слова в казці, які є її головною думкою.
— Хто написав казку?
— Що спільного між обома казками?
110
6.
Фізкультхвилинка.
Вийшли діти у лісок,
Заглянули за дубок.
Побачили зайчика,
Поманили пальчиком:
«Зайчик, зайчик, пострибай,
Свої лапки виставляй!»
Почав заєць танцювати,
Малих діток забавляти.
Разом з зайчиком скоріше
Потанцюєм веселіше.
7. Інсценізація.
1) Інсценізація казки «Лисиця і Журавель»
(с. 52—54). (Ляльковий театр, заздалегідь підготовлений. Герої лялькового театру зроблені із рукавичок).
2) Вікторина.
Кому належать слова? З якої вони казки?
«Вибач, кумонько, чим хата багата, тим і рада»
(Лисиці, казка «Лисиця і Журавель»).
«Гуси-гуси-гусенята, візьміть мене на крилята!»
(Телесику, казка «Івасик-Телесик»).
«Я довіку жила б у вас, якби ви не спалили мого
гніздечка, не підглядали за мною» (Качечці, казка
«Кривенька качечка»).
8. Мовна розминка.
Розучування скоромовки.
Біля річки унизу
Дід Панас пасе козу.
А коза така руда,
Як у діда борода.
9. Вправи з читання.
У ч и т е л ь. Діти, хто з вас може прочитати
уривок з казки? (На аркушах).
Жила собі коза. У неї було семеро козенят. І мала
наво собі тинхаку у ісіл. огоКожн дян лаходи азко
в сіл аз їжею. маСа ідеп, а ткамді канаже кнутизам
тинхаку і муконі рейдве не нятивідчи...
10. Інсценізація.
Гра за мотивами казки «Ріпка». Бесіда.
— Що загубив дідусь в лісі?
— Давайте намалюємо живу «рукавичку» (Діти
стають по колу).
111
— Тепер вивчимо слова:
Ось у лісі на стежині
Рукавичка лежить.
Вона тепла і велика,
Всіх до себе манить.
У ч и т е л ь. Ці слова будемо повторювати кожного разу перед приходом наступного звірятка до
рукавички.
Ось біжить Мишка, зупинилась і стоїть, заглянула
і увійшла в «рукавичку»-коло. За нею Жабка, за
Жабкою Зайчик, за Зайчиком Лисичка і т. д.
І нарешті прийшов Ведмідь.
В е д м і д ь . А хто-хто в рукавиці живе?
Ж а б к а. Я, Жабка-скрекотушка!
З а й ч и к. Я, зайчик-побігайчик!
Л и с и ч к а. Я, Лисичка-сестричка!
В о в ч и к. Я, Вовчик-братик!
К а б а н . Кабан-іклан!
В е д м і д ь . Ая — Ведмідь, всім набрід! Як вас
багато! Переловлю зараз всіх!
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що сподобалось на уроці?
— Про що розповісте своєму товаришеві?
V. Домашнє завдання
Читати твори з теми: «Україно, ясен мій цвіт».
УРОК 26
Хліб на столі — щастя на
землі.
Тема. П. Тичина «Де не глянь — колоски». Т. Коломієць
«Хліб».
Мета: навчити дітей виразно читати, формувати уміння переказувати, виділяти основну думку прочитаного, збагачувати
словниковий запас школярів, розвивати пам'ять, увагу;
виховувати бережне ставлення до хліба.
Обладнання: індивідуальні таблиці складів (додаток 4), малюнки різновидів хліба, фотоілюстрації, кросворд, картки зі
словами.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні вправи.
1) Чистомовка.
На-на-на — рідна... (сторона).
Ай-ай-ай — наш ріднесенький (край).
Жу-жу-жу — землю...(бережу).
Ба-ба-ба — золоті... (хліба).
Ті-ті-ті — руки... (золоті).
2) «Розчитування».
За індивідуальними таблицями складів 6 рядок з
голосними (е, і, о).
Читання слів, поданих аналітико-синтетичним
способом.
б
бець
бороб
Хлі
бчик
бний
бина
бниця
II. Мотивація навчальної діяльності
Завдання учням.
1) Гра «Знайди зайве слово».
113
Рідний край, земля батьків, книга, Вітчизна,
Батьківщина. Хліб, поля, колосочки, прапорець, хлібороб. Село, хати, садки, стежечки, стіл, річечка.
2) Словникова робота з елементами бесіди. Уточнення значення слова «Хліб».
— Яке значення слова «хліб».
— Словники української мови подають багато
значень цього слова. (Учитель може показувати
малюнки чи фотоілюстрації).
Хліб — продукт харчування, випечений з борошна.
Хліб — це зерно, яке перемелюється на борошно.
Хліб — поле, засіяне зерновими рослинами.
Хліб — прожиток; заробляти на хліб.
Хліб насущний — це щоденні, звичайні харчі.
— Чи можна уявити хоч один день без хліба?
— Які сорти хліба ви знаєте? (.Вчитель показує
малюнки різновидів хліба).
— Чому кажуть «хліб святий»?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
«Хліб наш щоденний дай нам на сьогодні...»
— промовляємо ми в молитві. Відколи себе пам'ятаю,
ми щодня споживаємо хліб. Здається, що хліб був
завжди. Чи не так? Учені вважають, що в давнину
люди споживали зерна дикорослих рослин, коли
їм не щастило на полюванні. Згодом зерна почали
розмочувати у воді, роздрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на
розпалених каменях прісні коржі. Це і був перший
хліб.
Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, короваю
— минуло тисячі років. За цей час у різних країнах
світу хлібороби навчилися з диких зернових рослин
вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита,
ячменю, а пекарі випікають величезну кількість
хлібних виробів — близько 800 видів. Як бачите,
такий значний для всіх хліб має давню і цікаву
історію. Тому і написано на цю тему багато казок,
розповідей, книжок.
114
Сьогодні на уроці ми прочитаємо твори українських письменників про хліб.
2. Робота з текстом.
Опрацювання вірша П. Тичини «Де не глянь
— колоски».
Слухання вірша. Бесіда.
— З чого починається дорога хліба до нашого
столу?
— Послухайте вірш П. Тичини і спробуйте уявити
собі картину природи, описану в поезії.
— Як ви розумієте вислови: «любо-мило землі»,
«колоски в золоті-сріблі»? Яку пору року змальовує
автор?
— Що хотів автор передати виразом «Гей, простори які!»?
— З яким настроєм потрібно читати цей вірш?
3. Вправи з читання.
1) Читання вірша учнями вголос.
2) Читання «луною» за вчителем. (Учні звертають
увагу на розділові знаки й інтонацію. Намагаються
її наслідувати).
3) Читання «ланцюжком». Вчитель читає перший рядочок вірша, діти хором — другий, вчитель
— третій, діти — четвертий і т. д.
4) Читання по строфах (1 строфу — хлопчики,
2 — дівчатка).
4. Фізкультхвилинка.
А ми зерно сіяли, сіяли
(Показати, як сіють
зерно.)
У земельку чорную, свіжую.
І з'явилися перші листочки,
(Присісти, показати листочки.)
А з них повні, тугі колосочки
(Піднятись, показати колосочки.)
До сонечка повернулись
(Повернувшись до вікна, піднятись навшпиньки)
І сонечку усміхнулись.
Вітер колоски хитає,
(Нахил тулуба і рук.)
До зерняток промовляє:
«Ви і повні, і налиті,
(Руки на пояс, вгору,
поперед себе.)
Буде урожай на жито».
115
5. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання Т. Коломієць «Хліб».
1) Відомості про автора.
Тамара Коломієць народилася в Черкаській
області. Її мама важко працювала, а тому виховувала дівчинку бабуся. Дитинство Тамари було
перерване війною. Вона бачила сум, горе, людську
біду, сльози, страшні рани, а тому мріяла бути
лікарем, щоб допомогти скаліченим на війні.
Та доля вирішила інакше. Вона стала поетесою.
Перша книжка віршів «Пролісок» побачила світ,
коли Тамарі був 21 рік. Тепер у Тамари Опанасівни багато віршів, казок, небилиць, лічилок,
смішинок, загадок для малечі. Адже у неї росте
шестеро онуків.
У нашій читанці в кінці є коротенькі відомості
про письменників, чиї твори ми читаємо. На с. 117
знайдіть коротку довідку про Т. Коломієць. Прочитайте її мовчки. Що ви дізналися ще, чого я не
сказала про поетесу?
2) Слухання оповідання.
3) Словникова робота. Учні з'ясовують відтінки
значень слова золотий.
золоте зерно
золотава шкоринка
золоте проміння
позолота від вогню
золоті руки золоченій стеблині
4) Гра «Блискавка».
Слова на картках: принесли, поклали, змололи,
посіяли, гойдався, доглянули, зібрали, спекли, лежить, шануєте.
Прочитані картки учитель прикріплює на
дошці.
6. Вправи з читання.
1) Читання оповідання мовчки.
2) Аналіз змісту і вибіркове читання.
— Які слова зустрічаються у тексті найчастіше?
— Що позолотило хлібину? Прочитайте, що зробили роботящі руки.
— Знайдіть опис спеченого хліба. З якими пропозиціями звертається хліб до людей? Як ви розумієте
ці слова?
3) Переказ тексту.
116
Користуючись виразами і словами з дошки, учні
переказують оповідання.
7. Робота в зошитах (с. 15, завдання 2, З, 4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Відгадування
кросворду.
2
5
6
7
4
З
— усьому
1) Хвалить його кожен,
любить його кожен.
І дня ми прожити
Без нього не можем.
(Хліб)
2) 3 весни і до морозів
З села виходив віл —
залізним гострим рогом
копав старанно діл.
Копав, не норовився,
Скибки перекидав,
За літо наробився —
Всю зиму прогуляв.
(Плуг).
3) Виріс в полі дім,
Є зернятка в нім,
Вікна заколочені,
117
Стіни позолочені.
Вітерець колише дім
На стовпчику золотім.
(Колосок).
4) Як навколо об'їси —
серединки не проси.
Ми такі гостинні:
Дірка в середині.
(Бублики).
5) Хто це поле оре, сіє
Та й хліб збирає?
(Хлібороб).
6) Святковий хліб.
Ним зустрічають гостей.
(Коровай).
7) Де йшла сотня косарів,
Вийшло 5 богатирів:
Косять, в'яжуть заодно
І молотять все зерно.
(Комбайни).
V. Домашнє завдання
Дібрати прислів'я про хліб. Підготувати відповідь
на питання: чому хліб — усьому голова?
УРОК 27
Калина — символ України.
Тема. Г. Демченко «Калинка». Загадки.
Мета: розширити знання про калину як символ України, вдосконалювати читацькі навички; уміння ділити текст на логічно
закінчені частини і добирати до них заголовки; збагачувати
словниковий запас учнів; розвивати у дітей уміння обмінюватись думками; слухати товариша. Виховувати любов
до рідного краю, бережне ставлення до природи.
Обладнання: малюнок куща калини, запис пісні «Ой, є в лісі
калина», таблиця «Впіймай м'яч».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Фізку льтхвилинка.
Вправа для розвитку правильного дихання.
— 1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо.
— Погасіть свічку.
— Як із кульки виходить повітря?
2. Артикуляційні
вправи.
1) Гра «Впіймай м'яч».
Учитель вставляє картки з буквосполученнями кв,
ск, мр, рк, що позначають збіг приголосних.
2) Гра «Впіймай слова».
Придумати якнайбільше слів, які підходили б до
схем: ...и..., о...о...о, а...и...а.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Завдання учням.
1) Гра «Розшифруй фразу».
(«Пишається над водою червона калина».)
119
У ч и т е л ь . Прочитайте фразу, ідучи за вказаним
напрямком. З якого це твору? Хто автор?
Цікаво, що український поет Т. Г. Шевченко
дуже любив цю рослину. У «Кобзарі» він ужив слово
«калина» 385 разів.
2. Слово вчителя з елементами бесіди.
І не тільки Шевченко любив цю чудову рослину.
Калина здавна є символом рідної землі, отчого краю,
батьківської хати. Недарма є народний вислів «Без
верби і калини нема України».
Росте калина у тісних лісах, дібровах, на схилах,
узліссях, галявинах. Садять калину і біля хат, криниць, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою
від застуди лікувала.
— Діти, а що ви знаєте про калину?
Кажуть, калина — порадниця, калина, мов матінка добра.
А як з'явилася на світ назва «калина» ми дізнаємося, коли прочитаємо казку Г. Демченко «Калинка».
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання казки «Калинка».
1) Словникова робота. Прочитати словосполучення «луною». Прочитати кожен вираз на одному
диханні.
ласкава дівчина
іде подорожній
щире серце пташки щебечуть
посадила край шляху
зернятко
носила та поливала
ім'я
2) Складання передбачення. (Групова робота в
четвірках).
У ч и т е л ь. Ці слова — ключові. Спробуйте
передбачити, про що йтиметься у казці.
(Діти складають передбачення. Один учень від
групи інформує клас про складене передбачення).
3) Виразне читання казки вчителем. Перевірка
первинного сприймання.
— Послухайте казку. Скажіть, передбачення якої
групи було найближчим до тексту?
— Як звати головну героїню казки?
120
— За що всі люди у селі любили Калину?
— Чому дівчина вирішила посадити край шляху
стебельце?
4) Лексична робота.
Курний
Крислатий
Звеселилося
Попідвіконню
У ч и т е л ь . Що означає слово «курний»? (В просі, куряві). Значення слова «крислатий» прочитайте
в підручнику. Доберіть слова, близькі за значенням
до слова «звеселилося». (Зраділо,розвеселилося, повеселішало). З яких слів утворилося останнє слово?
(Попід вікном).
2. Вправи з читання.
Читання казки учнями. Читаючи, учні міркують, який заголовок можна дібрати до кожної
частини.
1) Читання 1 частини «на буксир».
2) Читання 2 частини вголос «ланцюжком».
3) Читання 3 частини мовчки.
4) Читання 4 частини напівголосно.
3. Фізкультхвилинка.
Діти виконують пісню «Ой, є в лісі калина» й
імітують рухи.
IV. Сприйняття вивченого матеріалу
1. Аналіз твору і вибіркове читання.
— Прочитайте, що написано про характер дівчини.
— Що любила Калинка? За що?
— Прочитайте опис шляху від села до лісу.
— Що вирішила зробити Калинка?
— Прочитайте, як дівчинка доглядала деревце.
Про яку рису характеру Калинки це говорить?
— Прочитайте опис стебельця і куща, що розрісся.
— Прочитайте, що сказав подорожній. Чому він
дякував? Кому була ця подяка?
— Прочитайте, що сталося з кущем після щирої
подяки?
— На що було схоже зернятко ягідки?
121
— Як віддячив кущ Калинці? Прочитайте.
— Знайдіть і прочитайте уривок казки, до якого
вміщено малюнок.
— Що у творі казкового?
2. Завдання учням.
Дібрати заголовки до частин (робота в групах).
Орієнтовані заголовки: 1) Ласкава дівчина
Калинка. 2) Тонюсіньке стебельце. 3) Вдячність
подорожнього. 4) Чарівний кущ. 5) Подароване
ім'я.
V. Оцінювання і самооцінювання
1. Завдання учням.
Перевірка розуміння прочитаної казки.
Тест
1. Ця казка є ...
а) авторською; б) народною.
2. Як звали головну героїню?
а) Калинка; б) Катруся.
3. Що любила дівчинка?
а) співати українські пісні; б) садити та доглядати
квіти.
4. Що зробила дівчинка?
а) посадила заморський кущ; б) посадила тонесеньке стебельце з лісу.
5. Кому дякував перехожий?
а) роботящим рукам, які посадили деревце;
б) людям, які жили в сусідньому селі.
6. Яке дерево є символом України?
а) калина; б) береза.
7. Які риси характеру притаманні дівчинці?
а) зухвалість, зверхність, жадібність; б) доброта,
людяність, щирість.
2. Гра
«Інтерв'ю».
«Журналіст» бере інтерв'ю у «Калинки» за змістом твору (у ролях — учні).
3. Робота в зошитах (с. 15, 16, завдання 1, 2,
З, 4).
4. Робота над загадками.
У ч и т е л ь . Про калину створено не тільки багато пісень, віршів, легенд, а й загадок. Прочитайте
122
загадки з підручника. Які характерні ознаки калини
допомагають їх відгадати?
VI. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що нового ви дізналися на уроці?
— За що український народ любить, шанує і поважає калину?
— Продовжте приказки про калину: 1. Пишна
та красива, як ... (червона калина). 2. Убралась в
біле плаття, як ... (калина в білий цвіт). 3. Молода
дівчина така гарна, як... (калина). 4. Стоїть у дворі
дівонька, як над ставом... (калинонька).
VII. Домашнє завдання
У ч и т е л ь . Підготуйтесь переказати ту частину,
яка найбільше вам сподобалась. Знайдіть загадки,
прислів'я чи приказки про калину, які склав народ.
УРОКИ 28-29
Коло брами вже Новорічень
стоїть.
Тема. Д. Чередниченко «Рідні краєвиди». Л. Глібов «Зимня
пісенька». «Сію, сію, посіваю...» «Колядники». Колядки.
«Щедрівочка щедрувала».
Мета: розширювати знання дітей про народні традиції колядування, щедрування; навчати спостерігати, як у віршових
і прозових творах зображено святкування традиційних
свят українського народу; виховувати любов і повагу до
народних звичаїв.
Обладнання: індивідуальні картки для розширення кута зору,
малюнки колядників.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
123
Артикуляційні
вправи.
1) Зарядка для язичка.
Де ж наш пустун-язичок?
Заховався за біленький тиночок.
Ліг на бочок і мовчок.
А ми зараз його розбудимо!
— Поплямкали губами.
— Поклацали зубами (щоб міцніші були).
— Посичали гускою: с-с-с.
— Подзижчали комариком: з-з-з.
— Подирчали трактором: др-р-р.
— Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.
— А вітерець нам віршик прислав.
2) Слухання вірша. Які пори року згадуються?
Останні листопада дні
Холодні і морозні.
Зима спішить з чужих країв,
Сніг трусить по дорозі.
Тоненька сніжна пелена
Лежить уже на полі.
Так підкрадається зима
Тихенько і поволі.
Легенький перший морозець
Дає про себе знати.
Настав вже осені кінець,
Час зиму зустрічати
Н. Тріщ
У ч и т е л ь . Яку пору року треба зустрічати?
Які ознаки зими?
3) Чистомовка.
Ма-ма-ма — скоро вже зима.
Те-те-те — снігу намете.
Ем-ем-ем — саночки візьмем.
Дем-дем-дем — на гірку підем.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Вправи з читання.
1) Розчитування. Гра «Гірка».
У ч и т е л ь . «Піднімаємося» (читаємо склади
відкриті: дла, дло...) з повільним читанням складів,
а «опускаємося» (читання закритих складів: испр,
оспр...), «як на санчатах» — швидко.
124
а о у и і е
спр
сн
вх
дл
2) Гра «Кучугури». (Робота з індивідуальними
картками для розширення кута зору. Читання гнізд
споріднених слів).
Сніг
мороз
сніги
морози
снігом
морозна
снігова
морозець
снігових
морозний
снігурочка
морожений
У ч и т е л ь . З'їдемо «на санчатах» із цих «кучугур» слів. Очима «тримайтесь» за першу букву і
намагайтесь прочитати усе слово.
2. Слово вчителя.
З приходом зими змінюється навколишня природа, по-іншому виглядає уся земля. Що ж приносить
зима для нас — прочитаємо в оповіданні Дмитра
Чередниченка «Рідні краєвиди».
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання Д. Чередниченка «Рідні
краєвиди».
1) Виразне читання оповідання вчителем.
2) Словникова робота з елементами бесіди.
— Прочитайте пояснення значень слів після твору. Які з них ви вже чули? Які прочитали сьогодні
вперше?
— Прочитайте найдовше слово; слова з наголосом
на другий, третій, четвертий склад.
— Зверніть увагу на описи.
3) Читання оповідання учням мовчки.
4) Відповіді на запитання і вибіркове читання.
— Які описи ви зустріли в тексті?
— Прочитайте опис першого снігу, опис рідної
землі.
125
— Прочитайте, як трудилась земля влітку.
— Яке свято несе зима?
— З яким проханням звертається до нас автор?
Чому взимку треба піклуватися про птахів?
— А хто цей сивий дід, що зачиняє браму?
— Яким ви уявляєте собі Новорічень?
— Що приносить він вам?
— Які цікаві ігри він вам дарує?
2. Завдання учням.
Вправа на розвиток швидкості читання.
Гра «сніжки».
(На слові «кидок» усі починають читати мовчки від слів «А свято це...». Коли лунає команда
«сніжка» — школярі зупиняються, помічаючи
останнє прочитане слово. Діти читають тричі по
ЗО с.).
3. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Л. Глібова «Зимня пісенька».
1) Читання вірша (1 і 2 строфи) учням напівголосно.
2) Словникова робота,
з ляку
геть
мара
гуртом
чорнії
сніжком
здоровенную
білогрудочко
страшенную
проганятиме
3) Читання вірша вголос (до кінця). Бесіда.
— Про яку ще одну зимову розвагу йдеться?
— Хто дійові особи вірша?
— З яким проханням звертаються діти до зими?
4) Аналіз вірша.
— Прочитайте пестливі слова. Про що вони свідчать?
— Як описано бабу? Чому її зробили такою
страшною?
— Кого ще злякала баба?
— З яким настроєм треба читати вірш?
5) Виразне читання вірша.
4. Слово вчителя.
Різдво Христове
Які ж свята приносить нам зима?
126
Перше свято — Різдво Христове — належить до
великих, так званих дванадцяти свят, які відзначаються особливо урочисто. Називають його «матір'ю
всіх свят», і встановлене воно на знак пам'яті про
народження Сина Божого Ісуса Христа. Сталось
це в далекій Палестині за містом Віфлеємом. У
вертепі, маленькій стаєнці, Марія народила Божу
дитину — Ісуса. І відразу небокрай спалахнув блакитним сяйвом. Сліпучою хвилею воно котилося по
небу. Це Ангели Господині сповіщали усім людям
радість велику, що в Давидовім місті народився
Спаситель. А ще у небі загорілась зірка небувалої
величини, яка теж була провісницею великого
чуда. Першим привітали Немовля три мудреці і
пастушки, що були поруч. А зірка, що котилася
по небу, зупинилася над місцем народження Ісуса.
Починаючи з Різдва і до Водохреща в Україні існували звичаї колядування. Колядують дитячі та
молодіжні гурти. Починають колядники з обходу
навколо церкви з колядами. Потім вони йдуть під
вікна проситись колядувати, а одержавши дозвіл,
колядують усім членам родини. Господарі пригощають дітей яблуками, горіхами, цукерками,
дають гроші.
IV. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання тексту «Колядники».
1) Читання вчителем твору.
2) Повторне читання твору вголос. Аналіз змісту
твору.
— Яку радісну звістку несли колядники людям?
— Що обов'язково несли з собою колядники?
— Для чого їм зірка? Чому саме зірка?
— Для чого потрібні були їм дзвіночки?
3) Розгляд малюнка.
— Хто зібрався колядувати? Чи все вони з собою
взяли?
— Для чого мішок?
2. Завдання учням.
Читання колядок.
— Які побажання висловлюють у колядках?
127
— З чим вітають господарів?
— Як треба виконувати колядки?
— Які інші колядки ви знаєте? Розкажіть.
3. Слово вчителя.
За тиждень після Різдва український християнський люд святкує в переддень Нового року щедрий
вечір. Щедрівкові дійства, на відміну від колядування, виконували тільки дівчата. Увечері напередодні
Нового року молодші і старші дівчата групами чи
поодинці приходили до односельців, щоб защедрувати
— привітати з новолітуванням. До хат не заходили.
Робили це під вікнами осель. Господарі в свою чергу обдаровували щедрувальників смачним печивом,
яблуками, горіхами.
4. Робота з підручником.
Читання щедрівок із підручника.
V. Підбиття підсумків уроку
1. Бесіда.
— З якими українськими звичаями ви познайомилися?
— З якими святами вони пов'язані?
2. Робота в зошитах (с. 16,17, завдання 1, 2,3).
VI. Домашнє завдання
Вивчити одну з колядок чи щедрівок напам'ять.
УРОК зо
Великдень — славне свято,
та без писанки не обійтись.
Тема. «Крашанки і писанки» (за О. Менем). «Гей, Великдень!».
К. Пере лісна «Писанка».
Мета: розширювати знання дітей про традиції святкування Великодня, розвивати уміння виділяти у тексті головну думку,
виразно читати вірші, виховувати повагу до українських
звичаїв і традицій.
Обладнання: таблиця складів (додаток 3), картки для швидкого
читання і розвитку мовного передбачення.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
Гра «Визнач зайве слово».
У ч и т е л ь . Прослухайте ланцюжок слів. Визнач
«зайве» слово у кожному ланцюжку. Поясніть свій
вибір. До «зайвих» слів доберіть слова за питаннями:
пише (чим?), ручка (яка?), фарба (яка?).
Сміється, регоче, усміхається, пише.
Пише, письменник, ручка, писанка.
Різнокольоровий, багатобарвний, фарба, пістрявий.
2. Вправи з читання.
1) «Розчитування».
За таблицею складів діти читають 4 рядок з голосними (е, й, і).
2) Вправа для розвитку швидкості і мовного передбачення. Прочитати слова, подумки вставляючи
пропущені букви. Прочитати якнайбільше слів на
одному диханні.
Яє...ко
В. • >СНд.
В1...0К
Зразок картки
дор...ге
сох...роняє
гар...а вір...ли
кр...щии
ми...иться
II. Опрацювання нового матеріалу
129
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
Розповідь учителя про традиції святкування Великодня.
Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Як ще називається це свято?
(Пасха, Воскресіння Христове). Коли святкується
це свято?
Великоднє свято — це великий день воскресіння
Христового. Як увесь християнський світ, увесь народ, так і ми повинні знати, що Великдень — це день
пам'яті тієї світлової події, коли Ісус Христос за нас
терпів муки на хресті, а тоді воскрес.
Сказав Христос: «Воскресну» —
І в третій день воскрес.
Поставив перед очі
Найбільше із чудес.
У Великодню ніч люди не лягали спати, а всі
чекали воскресіння Христового. Увечері у красиві
кошики складали дари Божі. Все прикривали вишиваним рушником, ставили свічку і несли до церкви
освячувати. Що ж це за «дари Божі»?
Сьогодні на уроці ви познайомитесь з оповіданням
і віршем про один із основних атрибутів Великоднього кошика. Щоб знати, про що йде мова, відгадайте
загадку.
Як уродилась, то була біла.
Тепер подивіться: рябенька я ціла.
Мені змалювала Оксаночка бочки,
І жовті, й червоні, і білі квіточки.
Лежу на столі коло круглої паски,
Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,
До хрону, до масла, до баби сміюся.
А ну, відгадайте-но, як же я звуся?
Так, правильно, це писанка. Що собою являє
писанка?
2. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання «Крашанки і писанки»
(за О. Менем).
1) Виразне читання оповідання вчителем.
У ч и т е л ь . Які звичаї, пов'язані з писанками,
ви запам'ятали?
2) Словникова робота.
130
У церкві
клали
До свята
охороняє
В полі
святять
Під поріг
приорювали
фарбують
До купелі
Від пожежі
В кутку
3) Повторне читання оповідання (напівголосне).
Читаючи, учні звертають увагу на опис народних
обрядів, пов'язаних з писанками.
3. Вправи з читання.
1) Гра «Дочитайте кінець речення».
2) Вибіркове читання.
— Прочитайте, який образ пов'язаний із виявом
миру, симпатії і прихильності.
— Прочитайте, що давали писанки немовлятам.
— Прочитайте, від чого оберігала писанка.
4. Мовно-логічне
завдання.
У ч и т е л ь . Прочитайте ще раз слова з дошки.
Дії з яким предметом описані словами другої колонки? З'єднайте їх із словами першої колонки,
щоб словосполучення було правильним і відповідало змісту.
5. Слово вчителя.
Писанка
Із писанками пов'язано багато обрядів, складено
багато легенд. Ось послухайте одну з них: «Далеко
в горах, до високої стрімкої скелі залізними ланцюгами прикутий змій Ірод. І посилає він на світ
Божий своїх посланців. Коли гінці кажуть, що
люди живуть бідно, сваряться, ворогують, заздрять,
то змій радіє, сміється так, що аж гори трусяться,
а ланцюги його слабнуть. Якщо ж посланці кажуть, що між людьми панує добро і злагода, мир
і дружба, то ланцюги стискають його погане тіло.
Та найстрашніша для змія вістка, що люди пишуть
писанки. Що вони не забули свого звичаю. Тоді Ірод
заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і
ладу на землі. Тож доки малюють писанки, доти
й буде світ...»
6. Завдання учням.
Опрацювання вірша «Гей, Великдень!». Бесіда.
131
— Прочитайте вірш мовчки. Що несе весна?
— Який настрій передано віршем?
— Підготуйтесь прочитати вірш виразно. Зверніть увагу на розділові знаки в кінці речень.
7. Робота з текстом.
Опрацювання вірша К. Перелісної «Писанка».
1) Виразне читання вірша учителем. Слухаючи вірш, учні спостерігають за роботою героя
вірша.
2) Читання вірша мовчки.
3) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— Прочитайте опис писанки, яку намалювала
дівчинка.
— Доведіть, що дівчинка дуже старалася.
— Прочитайте, кому вона ще напише писанки.
— Якими рядками вірша можна підписати малюнок?
4) Виразне читання вірша.
8. Робота в зошитах (с. 17, завдання 4, 5).
III. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Про яке велике свято ми говорили на уроЦІ?
— Що таке писанка? Крашанка?
— Розпитайте у своїх батьків, дідусів, які ще
обряди вони знають, пов'язані з писанками, Великоднем.
УРОК 31
Тема. «Україно, ясен мій цвіте...» Урок позакласного читання.
Мета: збагачувати знання учнів про історико-культурну спадщину
своєї Вітчизни; розвивати навички виразного читання; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: тематична виставка книг, ілюстрацій, малюнків,
збірники творів «Позакласне читання-2».
Хід уроку
Є багато країн на землі,
В них — озера, річки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди —
Батьківщина.
I. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя.
Чудовий і мальовничий край — Україна. Тут
жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки.
Земля роду українського, чия історія сягає сивої
давнини.
2. Виставка книг.
У ч и т е л ь . Назвіть твори про Україну. Які
збірки творів є на виставці? Які твори в цих збірках
присвячені Україні?
3. Перегляд ілюстрацій до теми.
У ч и т е л ь . Розгляньте малюнки. Якими б словами ви підписали їх?
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Обговорення прочитаних творів.
1) Володимир Самойленко «Ім'я нашої Батьківщини» (с. 6).
— В якому творі говориться про назву нашої
країни?
— З якого твору слова: «На Україні й для Вкраїни
будемо жити й помремо...»
— Хто автор цих слів?
2) «Що таке Батьківщина?» (с. 6 - 7 ) .
— Що для нас означає слово Батьківщина?
— Продовжте речення: 1. З таких невеличких
133
куточків і складається ... 2. Батьківщина — це рідне
твоє ... 3. Батьківщина — це твоя рідна ... 4. Батьківщина — це й пісні ....
— Які слова близькі за значенням до слова Батьківщина?
3) «Деркач і Кріт» В. Сухомлинського (с. 8).
— Про що співав Деркач?
— Що кличе Деркача з теплих країв на північ?
4) «Київ» Н. Забіли (с. 10, 11).
— Що ви знаєте про столицю України?
— Як називається головна вулиця Києва?
— Кого вважають засновниками древнього міста?
— Про яку річку цей акровірш?
Давно ця річка славна
Народи три єднає
І в море Чорне плине,
Простори України
Розкішно прикрашає,
Очі милує дитини.
2. Хвилини поезії (учні декламують вірші про
Україну).
III. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Слово вчителя.
Для кожного народу дорога його мова. Для нас,
українців, найдорожчою є наша українська мова. Починається вона з колискової, в якій і мамина любов,
і ласка, і добро, і надія. Хто з вас знає колискову,
яку співала вам ваша мама?
2. Робота з текстом.
1) Самостійне читання вірша «Найрідніші слова»
(с. 9).
2) Виразне читання вірша парами.
У ч и т е л ь . Про які найрідніші слова говориться
у вірші?
3. Вправи з читання.
1) Читання вірша «Рідна мова» (с. 9 - 1 0 ) вчителем.
134
2) Читання вірша учнями мовчки (підготовка до
виразного читання).
3) Конкурс на краще читання вірша.
4) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— Які «чарівні» слова згадує автор вірша? Прочитайте.
— Яка наша мова? Прочитайте.
5) Читання вірша «Нема роду переводу» (с. 11).
6) Читання вірша підготовленими учнями.
7) Читання за «диктором».
— Частиною якого прислів'я є заголовок вірша?
(.Козацькому роду — нема переводу).
— Які ще прислів'я про Батьківщину ви знаєте?
(Без верби і калини — нема України).
— Які рослини-символи нашої землі ви знаєте?
— Які державні символи України?
IV. Підбиття підсумків уроку
Виразне читання уривка з вірша В. Сосюри «Любіть Україну».
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.
V. Домашнє завдання
1) Скласти коротку розповідь «Моя Батьківщина».
УРОК 32
Посадіть калину коло серця,
щоб цвіла вона в душі.
Тема. Д. Павличко «Де найкраще місце на землі». В. Скуратівський «Калина». А. Листопад «Калина». Підсумок із
теми.
Мета: ознайомити учнів з красою нашого краю, його символом
— калиною, збагачувати активний словниковий запас,
удосконалювати уміння порівнювати твори, виховувати
любов до Батьківщини.
Обладнання: індивідуальні таблиці Шульте.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Підготовчі вправи для читання.
1) Гра «Впіймай слово на гачок». Яке слово відрізняється від інших?
Кора — кора — пора — кора — пора — кора.
Калина — калина — Галина — калина — калина.
Край — край — край — грай — край.
Кава — кава — ґава — кава.
2) Скоромовка.
На подвір'ї зелен кущ,
Над кущем літає хрущ.
Ми прибігли до куща —
Над кущем нема хруща.
2. Вправи на розвиток периферичного зору.
1) Робота з таблицею Шульте (квадрат 10 х 10).
За 30 с прочитати числа в послідовності від 1 до 25,
не переміщуючи зір за межі центральної клітинки.
15 6 16 9 14
1 18 20 24 2
8 22 10 21 12
17 11 23 5 25
7 4 13 19 З
2) Гра «Знайди назви рослин».
Літери вертикальних колонок — першої і останньої — треба пересувати вгору чи вниз, щоб у го136
ризонтальних рядках прочитати розв'язок — назву
рослин.
ОА Л И Н и
Л А Л Ь В А
Я Г І Р 0 Я
МБЛ У Н К
К І Щ И н К
(Калина, мальви, огірок, яблуня, ліщина).
У ч и т е л ь . Які з цих рослин обов'язково садили
на подвір'ї?
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
Калина — споконвічна і вірна супутниця нашого
життя і побуту. Калина і Україна нероздільні. Калина — це символ України. Немає, мабуть, такого
села у нашій країні, де б не росла, не рум'яніла
червоними ягодами аж до самої зими калина. В
Україні понад 100 населених пунктів названо словом «калина» або похідними від нього. Придумайте
або пригадайте такі назви. (Калинівка, Калинове,
Калинівці). Був такий звичай — переходячи в
новозбудовану хату, новосельці обов'язково висаджували кущ калини. Або коли народжувалась
в сім'ї дівчинка, на її вроду і щасливу долю саджали калину. Говорять, що у злих людей калина
не росте.
— А чому калина має таку назву? Пригадайте
казку, коротко розкажіть її.
— Сьогодні ми прочитаємо, як про калину пишуть
наші письменники.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Скуратівського «Калина».
1) Слухання оповідання учнями.
2) Словникова робота.
Завдання. Прочитати «луною». Прочитати «буксиром» (2—3 рази, пришвидшуючи темп читання).
137
Рослини-символи за волю і щастя
верба і калина
дбайливо охороняли
з давніх-давен
наруга над нею
козацька пісня
накличете мороз
3) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— Що нового ви дізналися про калину?
— Про якого гетьмана України згадується у
творі?
4) Гра «Дочитай речення до кінця».
Учитель читає початок речення, а учні знаходять
кінець і дочитують вголос.
5) Гра «Дослідники». Дослідити текст, скільки разів у ньому повторюється слово «калина».
(10).
2. Завдання учням.
Опрацювання вірша А. Листопад «Калина».
1) Учні самостійно читають вірш.
2) Бесіда.
— До чого закликає автор вірша?
— Як ви розумієте вислови «щоб усміхнулась
доля» (щоб було життя щасливим), «щоб цвіла
вона в душі».
3) Теорія виразного читання вірша. Бесіда.
— Як треба читати окличні речення?
— Що означає три крапки?
— На які слова треба наголосити?
— Яким має бути темп читання?
3. Аналіз творів.
Зіставляння прочитаних творів («Калина» В. Скуратівського і «Калина» А. Листопад).
— Що ці твори об'єднує? У чому відмінність?
— До якого розділу читанки вони входять?
4. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Д. Павличка «Де найкраще
місце на землі».
1) Бесіда.
— Що таке Батьківщина?
— З чого вона починається?
— Відповідь на запитання «Де найкраще місце
на землі?» ви дізнаєтесь, прослухавши вірш Д. Павличка.
2) Виразне читання вірша вчителем.
138
3) Читання вірша вголос «ланцюжком». Відповіді
на запитання.
— Що поет запитав у сонця? А чому він звертається саме до сонця?
— Чи сказало сонце назву цієї землі?
— А яка земля найкраща? Прочитайте рядки, в
яких висловлено головну думку вірша.
— Яка земля найкраща для нас?
— У яких раніше прочитаних творах ідеться про
любов до рідної землі?
4) Виразне читання вірша.
IV. Домашнє завдання
Робота в зошитах (с. 18, завдання 2, 3, 4).
Рідна домівка, рідна сім'я — тут виростає доля
моя
УРОК 33
Родина — мій дім, мій оберіг.
Тема. І. Гнатюк «Наша хата». Прислів'я. «Роде наш красний»
(українська народна пісня). «В цьому дворку, як у вінку».
«Дорогі гості» (українська народна пісня).
Мета: уточнити і розширити уявлення учнів про сім'ю, родину,
її значення для людини, вчити читати віршові твори, виділяти голосом важливі слова, збагачувати словниковий
запас учнів, розвивати навички читання, уміння міркувати;
виховувати повагу до членів сім'ї, інтерес до вивчення історії свого роду, сім'ї.
Обладнання: грамзапис пісні «Роде наш красний», зразок родовідного дерева, таблиця складів М. Зайцева (додаток 2).
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Прочитай і посміхнись.
Чому я весела?
Бо мама хвалила:
139
Я в хаті прибрала
І посуд помила
Чому я весела?
Хвалив мене тато,
Що вмію лічити,
Що вмію читати.
В. Марсюк
У ч и т е л ь . Про що говориться у вірші? Як одним словом можна назвати маму, тата і дитину?
2. Артикуляційні вправи.
1) Чистомовка.
Ат-ат-ат — мама, тато, брат.
Ра-ра-ра — я й мала сестра.
М'я-м'я-м'я — це моя сім'я.
Ся-ся-ся — а якщо бабуся
Усь-усь-усь — і старий дідусь,
Ки-ки-ки — дядьки і тітки,
На-на-на — то це родина.
2) «Розчитування».
Таблиця складів М. Зайцева.
(Склади ма — ме ..., та — те ..., ра — ре ...,
на — не ...)
3) Гра «Блискавка».
Картки із словами для миттєвого розпізнавання:
рід, сім'я, народ, наш, рідна, родина, велика, дерево,
родовідне, український.
Розділити слова на 2 групи: перша група — назви
предметів, друга група — ознаки, і утворити словосполучення.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Бесіда.
— Прочитайте назву розділу, який ми починаємо
вивчати.
140
— Як ви вважаєте, про що розповідатимуть твори
цього розділу?
— Розгляньте малюнок у підручнику. Кого ви
бачите?
2. Словникова робота.
На дошці записані тлумачення слів. Поруч виставлені картки зі словами сім'я, родина, рід, народ. Учні
по черзі читають тлумачення, до кожного добирають
картку з відповідним словом.
1) Група близьких родичів (чоловік, дружина,
батько, мати, діти та ін.), що проживають разом
(сім'я). 2) Група людей, що складаються з батьків,
дітей, онуків і близьких родичів, які живуть разом
(родина). 3) Ряд поколінь, що походять від одного
предка (рід). 4) Населення, жителі однієї країни
(народ).
У ч и т е л ь. Розмістіть ці слова від найменшої
групи людей до найбільшої. Обґрунтуйте свій вибір.
Що таке родовідне дерево?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
Уявімо собі життя людей на землі як велетенське дерево роду. Ви, діти, на цьому дереві зелені
листочки, гілки — ваші тато і мама, їхні сестри
і брати, ваші дяді і тьоті. Стовбур, що ближче до
вас, — це дідусі й бабусі. А коріння — це вже ваші
прадіди, ті, хто жив 100 чи 200 років тому. Кожна
родина має родовідне дерево. Чим більший рід,
тим міцнішим росте дерево. А коріння кожного
родовідного дерева — це пам'ять роду. Якщо ми
пам'ятаємо своїх предків, то черпаємо сили для
життя. Людина без роду — як листок, відірваний
від дерева.
Дерево бере сили від землі корінням. А людина
живе своїм родом, рідними і близькими.
2. Робота з текстом.
Робота над українською народною піснею «Роде
наш красний».
1) Слухання запису пісні.
2) Читання уривка пісні в підручнику.
3) Словникова робота.
141
У ч и т е л ь . Як тлумачаться в підручнику слова
красний, не цураймося.
4) Відповіді на запитання.
— Про який рід говориться в пісні?
— З яким кущем порівнюють родину?
— Чому вибрано саме таке порівняння?
— На які слова треба наголошувати, читаючи
вірш?
5) Робота над виразністю читання пісні.
3. Завдання учням.
Опрацювання вірша І. Гнатюка «Наша хата».
1) Робота над заголовком.
У ч и т е л ь . Прочитайте назву вірша Івана
Гнатюка. Подумайте, чому цей твір включили до
розділу.
2) Читання вірша вчителем.
— Від чийого імені ведеться оповідь у вірші?
— Де знаходиться, по-вашому, ця хата?
3) Словникова робота.
Де
тихо
гудуть
літо
як
все
пахне
ряденця
поріг
тут
свою
строкаті
невтомно
бджоли
мед
— Що означає слово строкатії
— А ряденце? (Покривало з домотканого полотна).
4) Повторне читання мовчки.
5) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— Прочитайте описи хати, подвір'я, садка.
— Чому дим у рідній хаті пахне?
4. Робота в зошиті (с. 19, завдання 1).
5. Завдання учням.
Опрацювання вірша «В цьому дворку, як у вінку... »
1) Самостійне читання вірша учнями. Прочитати
і дати відповіді на запитання.
І група: Що прославляється у вірші?
142
II група: Знайти порівняння і дослідити, що вони
передають.
2) Відповіді на запитання.
— Хто живе у дворі?
— Прочитайте, з чим порівнюється кожен член
сім'ї.
— Чому вибрано саме такі порівняння? Що ними
хотів підкреслити народ?
— Як, на вашу думку, живе ця сім'я? Чому так
думаєте?
6. Робота в зошитах (с. 19, завдання 2, 3).
7. Колективна робота.
Опрацювання української народної пісні «Дорогі
гості».
Слухання запису пісні. Аналіз назви і тексту.
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Про що ми говорили на уроці?
— Як повинні жити члени родини?
V. Домашнє завдання
1) Намалювати малюнки до творів з теми.
2) Скласти родовідне дерево свого роду.
УРОК 34
Усе починається з мами.
Тема. В. Гринько «Сім» (лічилка). А. Костецький «Все починається з мами». Прислів'я. В. Лучук «Тільки мама», «Кріп
в окріп».
Мета: розширити уявлення учнів про сім'ю, удосконалювати навички виразного читання, поповнювати словниковий запас
учнів, виховувати любов і повагу до матері.
Обладнання: картки зі словами для розширення кута зору,
кросворд.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційна
вправа.
— Як мама колише дитину?
— Як тато забиває цвях?
— Що каже бабуся внуку-замазурі?
— Як дідусь шарудить газетою?
2. Розгадування
кросворда.
2
3
4
5
6
1. Донька моєї мами — то моя ... (сестра). 2. Найбільше в нашій хаті свято, коли приходить з роботи
... (тато). 3. Своїх онуків розуму повчає старенький
... (дідусь). 4. Найбільше пестять та голублять своїх
дітей ... (мами). 5. Батькам на потіху росте здоровий
розумний їхній ... (син). 6. Твою матусю донечкою
кличе твоя ... (бабуся).
144
У ч и т е л ь . А тепер прочитайте слово у виділених клітинках зверху вниз (родина). Доберіть до
нього слова, близькі за значенням.
3. Вправи на розширення кута зору.
У ч и т е л ь . Прочитайте з карток назви ваших рідних. Скажіть, яке слово зайве у кожній піраміді слів.
ма ма
ті
тка
та
бця
тко
ба
су
дусь
сід
ді
бра
дько
тик
дя
сест
вариш
ра
то
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Завдання учням.
Читання вірша з дошки.
— Мамо! —
Кличе донечка.
— Подзвони до сонечка,
Попроси світити,
Щоб раділи діти!
В. Шаройко
2. Слово вчителя з елементами бесіди.
— Хто радіє разом з вами й за вас?
— Сьогодні на уроці ми продовжимо говорити
і читати різні художні твори про родину, сім'ю і,
звичайно, про маму.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота у групах.
Робота над лічилкою В. Гринько «Сім».
1) Самостійне читання учнями лічилки. Відповіді
на запитання.
I група
— Чи є лад у цій сім'ї?
— Кого з членів сім'ї ви запам'ятали?
II група
— Від чийого імені ведеться оповідь?
— Назвіть усіх членів сім'ї від найстаршого до
наймолодшого.
III група
— Розгляньте малюнок. Хто на ньому зображений?
145
— Кого із сім'ї на малюнку немає?
IV група
— Складіть лічилку про свою сім'ю. Як би ви її
назвали?
— Для чого складають лічилки?
2) Читання лічилки «ланцюжком».
2. Робота з текстом.
Опрацювання вірша А. Костецького «Все починається з мами».
1) Відгадування загадки.
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить.
Завжди скрізь буває з нами,
Відгадайте, хто це? (мама)
2) Читання вірша вчителем.
3) Словникова робота.
На дошці записані колонки слів. Учні читають і
з'ясовують значення кожного слова.
хащі
нізащо
пустелі
найвищу
здолати
штурмом
найдорожче
перетворити
4) Самостійне, напівголосне читання вірша учнями. Відповіді на запитання підручника.
3. Творче завдання.
Розвиток зв'язного мовлення. Скласти твір-міркування за початком.
I варіант. «Моя мама — найкраща у світі, бо
вона...»
II варіант. «Я люблю свою маму за те, що...»
4. Фізку льтхвилинка.
5. Робота з текстом.
Опрацювання вірша В. Лучука «Тільки мама»
1) Самостійне читання вірша учнями.
2) Вибіркове читання. Бесіда.
— Прочитайте, як мама запитує, повчає, будить?
— Коли мама лагідно питала?
— Між ким відбувається розмова?
— Як ви розумієте «лагідно сварила»?
3) Читання вірша в особах з елементами бесіди.
— Чиї слова треба читати голосніше, ніж звичайно, впевнено, швидко?
146
— А чиї спокійно, лагідно?
6. Робота в зошитах (с. 20 завдання 1, 2, 3, 4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Які твори сьогодні на уроці ми розглядали?
— Кому були присвячені сьогоднішні твори?
V. Домашнє завдання
1) Самостійно прочитати вірш В. Лучука «Тільки
мама», скоромовку.
2) Скласти розповідь на тему: «А моя мама найкраща».
УРОК 35
Золото і срібло не старіють,
батько й мати ціни не мають.
Тема. «Приховала» (з народного). О. Орач «Вчуся у мами».
П. Осадчук «Я навчаюся у тата». «Наш Андрійко вищий
Гната...» (скоромовка). В. Багірова «Бабця спить».
Мета: вчити виразно читати віршові твори, збагачувати словниковий запас, викликати бажання вчитися у своїх батьків,
виховувати почуття поваги до всіх членів сім'ї.
Обладнання: сигнальні картки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Завдання учням.
1) Відгадування загадки.
Цифра ця усім говорить,
Скільки днів до тижня входить.
А як поряд стане «Я»,
Це вже вийде в нас... (Сім'я).
Завдання. Назвати слово сім'я по звуках.
2. Розвиток зв'язного мовлення.
Продовжити речення «Моя сім'я складається з...»
147
(Розповідь дітей із демонструванням фотографій
членів сім'ї).
II. Мотивація навчальної діяльності
Мовно-логічне
завдання.
Прочитати прислів'я, подумки вставляючи пропущені букви.
В...Є
К...ПИШ,
ЛИШ...
Т...Т...
Й
М...М... — ні.
Д...т...на пл...че, а м...т...рі б..ляч....
3..л...то і ср...ло не ст...рі...ть, а б...тько й
М . . . Т И Ц . . . Н И не м...ють.
У ч и т е л ь . Як ви розумієте прислів'я? Прочитайте ті, які стосуються обох батьків.
Сьогодні на уроці ми читатимемо вірш про сім'ю,
маму та тата. І ці твори допоможуть вам ще краще
зрозуміти зміст цих прислів'їв.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Д. Павличка «Мамина
рука».
1) Бесіда.
— Заплющте очі. Пригадайте свою маму, її голос.
— Якого кольору очі вашої мами? А які руки?
2) Самостійне читання вірша учнями.
3) Робота над образними виразами.
— З чим порівнює поет мамині руки?
— Як ви розумієте значення виділених виразів?
— Що це за «золоті пісні»?
— А де можна побачити цю квітку?
4) Повторне читання вірша. Робота над виразністю.
— З якою порою року порівнює поет маму?
— Які почуття треба передати, читаючи вірш?
2. Завдання учням.
Робота над усмішкою «Приховала». Бесіда.
— Прочитайте твір «Приховала». Подумайте, що
це — вірш, оповідання чи усмішка?
— Між ким іде розмова?
— Кого стосується заголовок?
148
— Чи справді мама приховала щось? А ви чуєте
від мами такі слова? Коли?
— Прочитайте усмішку в парах, в особах (двічі),
міняючи ролі.
— Яке з прислів'їв, що читали, підходить до
усмішки?
3. Робота з текстом.
Робота над віршем О. Орача «Вчуся у мами».
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) Словникова робота. Тлумачення слова агроном.
3) Повторне читання вірша (напівголосне).
4) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— З яким почуттям дівчинка розповідає про
маму?
— Прочитайте, що означає мама.
— Чого дівчинка навчається у мами?
— Як дівчинка ставиться до мами? Доведіть словами вірша. Чим захоплюється дитина?
4. Колективна робота.
Гра «З'єднай слова».
У ч и т е л ь . Прогляньте на склади, що записані
на дошці. Знайдіть слова у вірші, які мають такі ж
склади, прочитайте їх.
сі
ся
спі
сті
ста
З'єднати слова обох колонок, щоб утворились
словосполучення із вірша,
поле
чує
ласку
працює
пісні
співати
рідненької
тулитися
агрономом
зелененький
У ч и т е л ь . Які слова не поєднались? Знайдіть
слова у тексті, що з ними пов'язані, і прочитайте.
5. Вправа з читання.
Виразне читання. Прочитати вірш із ніжністю і
захопленням.
149
6. Фізку льтхвилинка.
Туп, туп, туп...
Маленькі ніжки
Покотились по доріжці.
Ручки квітоньки збирають
Та в віночки заплітають.
Понесу своїй матусі
Подарунок від Ганнусі.
7. Вправи з читання.
Робота над віршем П. Осадчук «Я навчаюся у
тата».
1) Читання мовчки вірша учнями. Перевірка розуміння прочитаного.
— Прочитайте вірш і скажіть, хто вчився у свого
тата. Чого хлопчик вчиться від тата?
— Чи любить хлопчик працювати? З чого це видно?
— У чому впевнений хлопчик? Чому він прагне
стати майстром?
2) Читання «буксиром».
3) Читання парами «ланцюжком» по рядку.
4) Читання на одному диханні якнайбільше
слів.
5) Виразне читання вірша.
8. Робота з текстом.
Робота над віршем В. Багірової «Бабця спить».
1) Бесіда.
— Про кого з членів сім'ї ми ще сьогодні не читали?
— Якщо дідусь — татів тато чи мамин тато, то
бабуся — ... (,мамина чи татова мама).
— А хто ж такі прабабуся і прадідусь?
— Скільки у вас бабусь? А прабабуся є?
— Які спільні справи робите з бабусею?
— Як ви ставитесь до бабусі?
2) Читання вірша учителем.
У ч и т е л ь . Прослухайте вірш «Бабця спить» і
скажіть, як до бабусі ставиться онук. Чому ви так
думаєте?
3) Читання вірша мовчки.
У ч и т е л ь . Які слова твору підказують щодо
сили голосу під час читання? Які слова мають про150
звучати, ніби цокання годинника? А які — звучати
як прохання?
4) Виразне читання вірша.
IV. Підбиття підсумків уроку
Робота в зошитах (с. 21, 22, завдання 1,2,3,4).
V. Домашнє завдання
1) Намалювати портрет мами і скласти розповідь
«Моя мама».
2) Підготуватись до конкурсу на краще читання
вірша про маму.
УРОК 36
Що зробив — усе твоє.
Тема. Т. Коломієць «На роботу». О. Буцень «Помічниці». Б. Вовк
«З кого песик приклад бере».
Мета: розширити уміння робити висновки, давати характеристики
дійових осіб; вдосконалювати навички читання в особах;
вчити бачити у прислів'ях глибину народного бачення.
Виховувати у дітей на основі опрацьованих текстів любов
до правди і праці.
Обладнання: картки для читання.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Артикуляційні
вправи.
1) Фонетична зарядка. Читай, відповідай швидко:
хто це або що це.
Світле, прохолодне —
Пекуче, палюче —
Справжній, вірний —
Гарна, вродлива —
Ніжна, ласкава —
Радісна, щаслива —
2) «Розчитування». Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.
гіл
вжди
ве
с
го
151
зем
ЛІ
педа
санда
за
питала
рюмсав
ва
кричав їк
позо
ло
сипед
та
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда.
Розгляд ілюстрації у підручнику (с. 84).
— Розгляньте малюнок. Які предмети зображені? (Велосипед, сандалі, земля, педалі, голова,
гілля).
— Прочитайте назву вірша. Чи можна сказати,
про що цей твір?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Завдання учням.
Опрацювання вірша Т. Коломієць.
Читання з елементами бесіди.
— Прослухайте вірш. Як звати хлопчика? На чому
він вирушав на роботу?
— Прочитайте вірш мовчки. Знайдіть описи.
— Прочитайте опис вранішніх променів сонця.
Прочитайте, як був одягнутий Дбаймо.
— Як ви розумієте виділене речення? Чому хлопчик мав таке цікаве ім'я?
— Доберіть слова, близькі за значенням, до слів:
дбати, робота, немало.
— Про які риси характеру дітей говорять імена
Помагай, Поспішай, Невмійко?
— А яке б ім'я ви дали хлопчику, який нічого не
знає? А який все знає?
— Яке з цих імен може бути вашим? А як ви
себе називали?
2. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання О. Буценя «Помічниці».
1) Робота над заголовком.
У ч и т е л ь. Прочитайте заголовок. Хто, на вашу
думку, головні герої? Подивіться на текст. Це вірш
чи оповідання?
2) Виразне читання оповідання вчителем. Бесіда.
— Чи підтвердилось ваше передбачення?
— Хто головні героїні оповідання?
152
3) Словникова робота.
Контроль швидкості читання. За 20 с учні повинні
прочитати надруковані на картці слова.
Оля
тарілки
побачила
Ліда
ложки
сказала
Одарка
виделки
запитала
тітка
білизна
витирала
сусідка
черевички
відказала
4) Повторне читання оповідання мовчки.
5) Аналіз змісту твору. Бесіда.
— Як Оля допомагала мамі?
— А що зробила для мами Ліда?
— Про яку дівчинку можна сказати «справжня
помічниця»? Чому?
— Уявіть, що ви розмовляєте на цю тему із своїм
товаришем і він розповів вам те саме, що і Ліда. Що
б ви йому порадили?
3. Вправи з читання.
Читання оповідання в особах.
1) Підготовка до читання.
У ч и т е л ь. Прогляньте очима текст. Які види
речень зустрічаються? Прочитайте тільки питальні
речення.
2) Виразне читання в особах.
4. Робота над текстом.
Опрацювання оповідання Б. Вовка «З кого песик
приклад бере».
1) Ознайомлення із змістом твору. Бесіда.
— Послухайте початок оповідання. Кого з дійових
осіб ви запам'ятали?
(Учитель читає до слів «...нова пригода»).
— Яка нова пригода сталась з Олесем, ви дізнаєтесь, прочитавши оповідання до кінця самостійно
(мовчки).
— Яка ще дійова особа згадується? Чи є її слова?
2) Словникова робота,
наляпав
запитала
закричав
зарюмсав докірливо похитала
ніяково кліпнув
— До кого належать слова кожної колонки?
153
— Доберіть слова, протилежні за значенням до
слів «наляпав» (витер), «закричав» (замовк), «зарюмсав» (засміявся), «запитала» (відповіла).
3) Читання оповідання вголос.
4) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Чому Олесь не відповів бабусі відразу? Про що
говорить вираз «ніяково кліпнув очима»?
— Прочитайте, кого звинуватив Олесь.
— Прочитайте речення, де говориться, що Віра
не могла порвати капці.
— Прочитайте слова бабусі, коли вона запитувала;
сварилась; докірливо хитала головою.
— Прочитайте пояснення Олеся; як він рюмсав.
5) Читання «Незнайком».
Учитель читає вибірково речення, навмисне змінивши або замінивши слово чи вираз. Учні повинні
знайти його в тексті і прочитати правильно.
Хто це просто зі слоїіка варення вилив і на скатертину наляпав? Це песик Пушко! А за декілька
днів нова пригода. Віри і півня вдома не було. Спокійно похитала головою бабуся.
6) Читання оповідання в особах.
7) Висновки. Бесіда.
— Чого вчить це оповідання?
— Чи добре робити так, як робить Олесь?
— Чи була ця пригода уроком для нього?
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Прочитайте прислів'я. До якого воно твору
підходить?
Брехнюе код але єн шзайде.
— Продовжте речення: «Хто щиро любить маму,
той...»
— Кому з героїв сьогоднішніх творів підходить
ця порада?
V. Домашнє завдання
1) Читати виразно твори.
2) Дібрати прислів'я до оповідання «З кого песик
приклад бере».
154
УРОК 37
Тема. У колі рідної сім'ї. Урок позакласного читання.
Мета: вчити дітей слухати співрозмовника, говорити, читати,
формувати навички правильного виразного читання; показати учням значимість сім'ї у житті людини; виховувати
почуття відповідальності за свої вчинки, чуйність, доброту,
людяність, бажання наслідувати кращі зразки поведінки
членів сім'ї.
Обладнання: тематична виставка книг, ілюстрацій, збірники
творів «Позакласне читання-2».
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Відгадування загадки.
Цифра ця усім говорить,
Скільки днів до тижня входить.
А як поряд стане «я»,
То це буде вже ... (сім'я).
2. Слово вчителя.
Кожен із нас живе в своїй родині серед близьких
і дорогих людей. Тато, мама, діти — це родина. Дід,
баба, дядько, тітка, дідькові і тітчині діти — рідня.
А вся рідня, теперішня і давнішня, — це рід. Рід до
роду — народ.
Від любові до своєї родини починається велика
любов до свого народу, до своєї землі.
3. Мовна розминка. Вправа з пальцями.
Оцей пальчик — наш дідусь,
Оцей пальчик — баба.
Оцей пальчик — наш татусь,
Оцей пальчик — мама.
А цей пальчик — буду я!
От і вся моя сім'я.
II. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Виставка книг. Бесіда.
— Які з книг, що є на виставці, ви читали?
— Які книги вам сподобались?
— Якою книжкою ви б доповнили виставку?
— За заголовком книги (вчитель пропонує або
учень вибирає) здогадайтесь про її зміст.
155
2. Робота з текстом.
Читання оповідання А. М'ястківського «Наш
рід».
1) Читання оповідання вчителем. Бесіда.
— Що вишивала мама на полотні?
— Чому сорочка українська?
— Якого ми роду?
2) Читання оповідання в особах.
3. Колективна робота.
Обговорення прочитаних творів. (Твори учні самостійно добирають або ж їх рекомендує вчитель;
збірник творів «Позакласне читання»).
1) Бесіда.
— Які твори ви прочитали?
— Чи сподобались вони вам?
— Які твори ти б порадив прочитати своїм однокласникам?
2) Батько і мати — два сонця (записано на дошці). Бесіда.
— Як ви розумієте ці слова пісні?
— Дайте відповідь: хто тебе так щиро любить,
і вбирає, і голубить, і кладе у л і ж к о спати?
(Мати).
4. Хвилинки поезії.
Читання віршів про маму. Бесіда.
— Поясніть вислів: «Мати — берегиня роду».
— Кого називає поет сонцем поряд з матір'ю?
— Якими ще словами звертаються діти до батька?
— Зі словом «батько» народ пов'язує низку оберегів від усього злого на шляху людини.
— Прочитайте їх назви.
Б*»іТЬК1ВЩі««Н*і*^ б• *• ТЬКІВСЬК• • • Х«**Ті«*^ б• • • ТЬКІВСЬК»• •
Кр««*Ніі(ЦЯі
— З давніх-давен батько шанувався в родині.
Батько давав дозвіл споживати хліб. А на Святий
вечір, вносячи «дідуха» (житній сніп) до хати, він
першим благословляв, вітав родину зі святою вечерею.
5. Творче завдання.
Дібрати означення до слова тато.
Зразок. Тато (який?) сильний, ...
156
6. Хвилини поезії,.
У ч и т е л ь. Не можна уявити свого життя без
мудрих, лагідних, всезнаючих бабусь і дідусів. Це
вони відкривають нам скарбницю звичаїв і традицій
нашого народу.
Вірші про бабусю і дідуся з додатку збірника
(с. 94 «Мій дідусь»).
III. Оцінювання і самооцінювання
1. Робота у групах.
Змагання Всезнайок (за прочитаними творами
збірника «Позакласне читання-2(1)», с. 92-100). Клас
ділиться на дві команди, обирає капітанів, журі.
1) Змагання капітанів.
Тести
1. Хто надкусив соковитий персик і подарував
рідним щасливу усмішку?
а) мама; б) Вітя; в) тато.
2. Продовжити речення:
а) «Бабусю, он той найбільший персик — то ...». б)
«Спочатку всі з'їмо по одному. Щоб вистачило...».
3. Ці речення зустрічались у творі:
а) «Працьовита в нас сім'я»; б) «Тільки тобі, бабусю»; в) «Із сиром пироги».
2) Завдання для команд.
Питання
1. «Добрим чарівником» був:
а) тато; б) дідусь; в) Микола.
2. Продовжте речення: «Добрий чарівник» ....
а) зварив обід; б) перевів бабусю через дорогу; в)
гарно відремонтував сходи тітці Ганні.
3. З якого твору слова: «Мамо, ну відпочинь же
трошки!»
а) «Навіщо кажуть «спасибі»»; б) «Недогадлива
донька»; в) «Працьовита в нас сім'я».
4. Хто не вмів жаліти по-справжньому?
5. Що означає жаліти по-справжньому?
6. Куди ховається робота?
а) за шафу; б) в невідоме місце; в) від очей лінивих дітей.
7. З якого твору слова: «Він же не жива істота: не
дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів».
157
а) «Із сиром пироги»; б) «Куди ховається робота»;
в) «Навіщо кажуть «спасибі»».
3) Літературна гра.
Завдання: відновити вірш (розрізати І строфу вірша «Дивний звір», перемішати картки).
Перша команда
У хаті в нас
з недавніх пір
завівся дуже дивний звір.
• •• • •• ••• • •• • •• • •• ••• ••• ••• ••• •
Живе собі
і геть не йде
А звуть його:
Не-знаю-де.
Учора, щойно я заснув,
Мої штанці він проковтнув!
Друга команда
— Ну годі з мене, — я сказав,
І за порядком стежить став.
В шухляду клав я олівці
І вішав на стілець штанці.
Безладдя звів я нанівець
І звірові прийшов кінець.
4) Гра «Початки, кінцівки».
Скласти прислів'я. (Діти отримують картки з
«початком» і «кінцем» прислів'їв).
І команда
«Початки»
«Кінцівки»
На сонці тепло, а
щастя на землі
Без сім'ї немає
біля матері добре
158
II команда
«Початки»
«Кінцівки»
До людей по розум
коли в сім'ї лад
Нащо й клад
до мами посерце
5) Загадки.
1. Скільки було: баба, дві матері, дві дочки і
онука? (Троє).
2. Скільки душ у сім'ї Омелька? (Вчитель читає
вірш).
У нашого Омелька
невеличка сімейка.
Тільки він, та вона,
та старий, та стара,
та Петро, та Іван,
та Федот, та Степан,
та Василь, та Панас,
та Микола, та Влас,
та той хлопець, що в нас,
та дві дівки косаті,
та два парубки вусаті,
та два зяті у хаті,
й три невістки пихаті,
та дві Христі в намисті,
та дві ляльки в колисці, —
Ось яка в Омелька
маленька сімейка.
Треба йти до хати
всіх порахувати.
IV. Підбиття підсумків уроку
Підбиття підсумків загань. Визначення переможців.
V. Домашнє завдання
Читати твори з теми: «Цікавий світ навколо
тебе».
159
УРОК 38
Людина красна не словом, а
добрими ділами.
Тема. В. Осєєва «Сини». В. Сухомлинський «Сьома дочка».
Мета: вчити давати характеристику головним дійовим особам,
порівнювати вчинки і поведінку персонажів; розвивати
навички виразного читання, логічне мислення, виховувати
увагу, бажання працювати, допомагати старшим.
Обладнання: таблиця складів (додаток 1), картки зі словами,
картки з тестовими завданнями.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Мовна зарядка. Гра «Закінчи слово».
Учитель читає рядочки вірша, не дочитуючи
останній звук, а діти хором промовляють його.
Я піду гуляти те... (ж).
Нащо ти свій зошит мне... (ш)?
Скільки у дворі калю... (ж).
Сірників, малий, не ру... (ш).
Ми підем влітку на пля... (ж).
Хлопці, м'ячик цей не ва... (ш).
2) Скоромовка.
Йоржа впіймав на вудку Йосип,
Схопив і зойкнув: ой-ой-ой,
Не знав, напевно, Йосип досі,
Який колючий йоршик той.
о
и
Н. Забіла
2. Вправи з читання.
1) «Розчитування».
За таблицеюскладів закриті і відкриті склади з
иі і ж.
2) Вправа на розвиток правильного дихання і розвиток артикуляції.
Читання груп слів на одному диханні.
жук
шаль
жир
шити
жар
шість
жаль
шов
160
жест
жучок
живіт
шапка
школа
шубка
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Завдання учням.
Прочитати прислів'я.
Лю
ди
на
сна
кра
ді
ла
ми
а
не
сло
ва
ми
У ч и т е л ь. Як ви розумієте це прислів'я?
2. Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми прочитаємо оповідання
В. Осєєвої «Сини» і В. Сухомлинського «Сьома дочка». Знайомлячись із ними, подумайте, до кого з
персонажів підходить прочитане прислів'я.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Осєєвої «Сини».
1) Виразне читання оповідання вчителем.
2) Словникова робота.
спритний
заслухалися
крутиться
сильний
зупиняються
перевертається
старенький
заливається
розпліскується
3) Повторне читання твору вголос «ланцюжком».
4) Аналіз змісту з вибірковим читанням.
— Між ким відбулася розмова?
— Хто спостерігав за усім збоку?
— Де зустрілись жінки?
— Прочитайте характеристику першого і другого синів.
— Чому третя жінка мовчала? Що означає вираз
«нічого особливого»?
— Прочитайте, як жінки несли воду. Що з цього
опису можна зрозуміти?
— Прочитайте, як сусідки зустріли перших двох
синів.
— А що ж зробив той «неособливий» син?
— До кого звернулися жінки? Що вони хотіли
почути від дідуся?
161
— Прочитайте, що сказав старенький. Як ви
зрозуміли ці слова?
— Яка основна думка твору?
5) Самостійне мовчазне читання.
Під час читання учитель проводить гру «Небо
і земля». За командою «Земля» учні читають, але
слідкують не пальчиками, а очима. Палець можна
прикласти до губ. За командою «Небо» діти піднімають очі вгору. Потім знову дається команда «Земля».
Учні мають відшукати місце, на якому зупинились,
і продовжити читати.
2. Мовно-логічне
завдання.
1) Гра «Розвідники». Відшукати у тексті і полічити, скільки разів зустрічається слово «жінка»
(жінки).
2) Розвиток зв'язного мовлення. Скласти речення
із розкиданих слів і придумати його закінчення.
що, бачу, одного. Я, тільки, сина, того... (Я тільки
одного сина бачу, того, що...)
3. Фізкультхвилинка. Зарядка для очей.
4. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Сьома дочка».
1) Робота над назвою твору.
У ч и т е л ь. Прочитайте назву твору. Чи відоме вам прізвище автора? Які його твори ви читали?
(Якщо необхідно, діти звертаються до змісту).
Василь Олександрович Сухомлинський сімнадцятирічним юнаком переступив поріг школи учителем
мови і залишився в ній до кінця свого життя. Понад
35 років працював він учителем і директором школи.
Його спостереження за поведінкою дітей вилились у
книги, статті. Він написав понад 1500 казочок-мініатюр, оповідань, легенд, які вчать доброти, щирості
і людяності.
2) Читання оповідання учнями мовчки.
3) Перевірка первинного сприймання.
Тест «Що з двох правильне?»
1. У матері було:
а) сім доньок; б) сім доньок і син.
2. Мама повернулася додому...
а) через місяць; б) через день.
162
3. Коли мати ввійшла до хати, доньки почали
говорити...
а) про те, яка вона гарна; б) як вони скучали за
матір'ю.
4. Сьома донька нічого не сказала, а...
а) дала їсти; б) зняла з мами взуття і принесла
їй води.
4) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— Як доньки говорять про свою любов до матері?
— Чи одне й те саме означають виділені слова?
— Доберіть до них слова, близькі за значенням
(ібалакати, белькотіти, говорити, теревенити).
— Прочитайте тільки слова автора, що стосуються сьомої доньки. Чому вона не розказала мамі, як
вона скучала?
— Хто з доньок по-справжньому любив матусю?
— Чому ви так думаєте?
5) Читання в особах.
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Завдання учням.
Порівняння двох оповідань. Бесіда.
— Пригадайте оповідання, які читали на уроці.
Що у них спільного? А чим вони відрізняються?
— Пригадайте прислів'я, яке читали на початку
уроку. Хто з персонажів творів робить так, як радить народ?
— Що ви перейняли повчального сьогодні на
уроці?
2. Робота в зошитах (с. 23, завдання 1, 2, 3).
V. Домашнє завдання
1 група. Читати виразно оповідання В. Осєєвої
«Сини».
2 група. Читати виразно оповідання В. Сухомлинського «Сьома дочка».
163
УРОК 39
Той ще не музика, хто в
дудку дме.
Тема. А. Григорук «Той ще не музика, хто в дудку дме». Підсумок теми.
Мета: удосконалювати навички швидкого, виразного, свідомого
читання, розвиток зв'язного мовлення, вчити ділити текст
на логічно завершені частини; виховувати любов до праці,
розуміння того, що до кожного діла треба мати уміння;
викликати бажання вчитися.
Обладнання: картки з буквами, сопілка чи дудочка.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Фонетична зарядка.
— Як гуркоче грім?
— Як гавкає собака?
— Як мама колише дитину?
— Як дудять у дудочку?
2) Гра «Яке зайве слово?»
Послухати ланцюжки слів і визначити «зайве»
слово у кожній групі. Пояснити свій вибір.
Співати, світанок, пісня, співучий.
Музика, скрипка, музикант, музична.
Піаніно, дудочка, гітара, мелодія.
— У яку групу об'єднаємо слова останньої групи?
(Музичні інструменти.)
2. Вправи з читання.
1) Гра на «дудочці».
У ч и т е л ь. Давайте «пограємо» на такій незвичайній дудочці. Прочитаймо ці з'єднання приголосних звуків з голосними. (Вчитель по черзі
прикріплює картки з голосними).
кр
пр
вкн
взд
ао і
св
зб
скр
й
я
164
2) «Переплутанка».
У ч и т е л ь. Ідучи по лініях, прочитайте прислів'я. Як ви його розумієте?
Той
не
хто
дме.
ще
му
вду
ЗИ
дку
ка,
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
— Як ви гадаєте, чи легко грати на дудочці?
Візьміть дудочку і спробуйте. (Вчитель дає дітям
трубочку).
— Чи почули ми якусь музику? А сподобалось
вам те, що виконували наші дударки?
— А чому ні в кого нічого не вийшло?
— Сьогодні ми прочитаємо оповідання Анатолія
Григорука, яке так і називається «Той ще не музика,
хто в дудку дме».
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання «Той ще не музика, хто
в дудку дме».
1) Виразне читання оповідання вчителем. Бесіда.
— Як звати головного героя твору?
— Від чого не було спокою усім членам сім'ї?
2) Словникова робота.
обійстя
очі розбігаються
вітрина
від світання до смерку
крамниця
розкотисті звуки
красненько
церемонно вклонилася
невдовзі
увірвався терпець
— Значення яких слів ви не зрозуміли?
— Поясніть, коли вживаються такі вислови. Як
ви їх розумієте?
— Прочитайте слова і вирази, правильно наголошуючи, один одному — напівголосно. При потребі,
виправте помилку товариша.
3) Повторне читання оповідання вголос «ланцюжком».
165
4) Аналіз змісту і вибіркове читання. Бесіда.
— Прочитайте, як Денис просив дудочку.
— Чому від дудочки не було нікому спокою? Як
тварини сприймали гру хлопця?
— Кому першому набридла ця «музика»?
— Прочитайте, що сказала бабуся. Поясніть її
слова.
— Прочитайте відповідь дідуся. Чому він «винувато посміхнувся»?
— Чи підтримали їхню думку інші члени
сім'ї?
— Що сказали мама і тато?
— Прочитайте про реакцію Дениска на ці слова.
Чому він сторопів?
— Прочитайте мовчки слова сестри Мар'янки. Як
ви їх зрозуміли?
— До кого з героїв відноситься прислів'я із заголовка? Чому?
— Що у цьому оповіданні смішного, а що — повчального?
— Доведіть, що усі в цій сім'ї знають і люблять
рідну мову.
5) Поділ тексту на логічно завершені частини.
Добір заголовків до кожної частини.
(1. Подарунок дідуся. 2. Спокій втрачено. 3. Терпець урвався).
6) Читання оповідання в особах.
2. Фізкультхвилинка.
Учні імітують рухи: гру на дудочці, балалайці,
барабані.
3. Робота в зошитах (с. 23, завдання 4).
У ч и т е л ь . Попрацюйте в парі з сусідом. Прочитайте прислів'я і поясніть один одному, як ви їх
розумієте.
IV. Підбиття підсумків теми
1. Бесіда.
— Пригадайте, у яких творах ви прочитали, що
українці цінують працю і навчають цього своїх дітей?
166
— У яких творах ідеться про справжніх помічників?
— А в якому оповіданні розповідається про родину, де цінують не лише працю, а й влучне, дотепне
слово?
— Хто автор цього твору?
2. Літературна вікторина.
З яких віршів узято ці слова?
1) В світі усе починається з мами.
2) Тільки мама збудить так лагідно дитину.
3) Наче те весняне сонце, мамина рука.
4) Тихо і затишно, квіти коло хати цвітуть.
5) Не спиняйте, бо зіб'юся:
Мама, тато, дід, бабуся...
6) Голос і в мене такий,
Як у мами.
7) Мої руки незупинні:
То у фарбі, то у глині.
Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю.
УРОК 40
Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю...
Тема. М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм...». Леся Українка
«Красо України, Подолля!»
Мета: вчити учнів захоплюватись красою природи, розвивати
увагу, організацію, навички читання, логічне мислення,
формувати уміння аналізувати віршовані твори; виховувати
любов до природи.
Обладнання: таблиця для «розчитування», картки з буквами,
картки зі словами, карта України, фотоілюстрації.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Підготовка дітей до читання.
Глибокий вдих. На видих учні вимовляють голосні — а, о, у, и, е, і.
Вдих — видих — ла, ло, лу, ли, ле, лі; ма, мо,
му, ми, ме, мі; ра, ро, ру, ри, ре, рі.
Язик — «голочкою»: спробуємо вколоти.
Язиком «почухати» піднебіння.
Вимовити звук «р-р-р».
2) Скоромовка.
Метіль, метіль, метелиця
Метляючи, метелиться.
Мете, мете, метелиця,
Метеликів метелиця.
2. Вправи з читання.
1) Гра «Впіймай звук». Який звук найчастіше
звучить?
Дзьобнув хлібця горобець,
Дзьоб обтер об стовбурець,
Барабольки подзьобав,
По крупівці пострибав
Г. Бойко
2) Гра «Блискавка».
Слова на картках: природі, буду я, другом, милуюся, оберігаю, прикрашаю.
168
Учитель вивішує картки. Зі слів треба скласти
речення. (Буду я природі другом: милуюся, оберігаю,
прикрашаю).
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
— Як ви розумієте цей вислів?
— Саме так називається новий розділ, над яким
ми будемо працювати.
— А що таке природа? Послухайте казку.
Високо-високо, за найвищими горами, була незвичайна країна, володаркою якої була мати Природа.
Вона посилала на землю до людей своїх доньок. А
було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Кожного
разу матінка Природа старанно готувала своїх доньок до подорожі на Землю. І коли помахала Осінь
останнім жовтим листом і попрощалась з нами, прийшла черга Зимі йти до людей. Ось Зима ступила на
українську землю. І ...
А що було далі, дізнаєтесь, послухавши вірш Марійки Підгірянки «Ходить, ходить зима гаєм...»
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша М. Підгірянки «Ходить, ходить зима гаєм...»
1) Слухання вірша учнями.
2) Словникова робота. Тлумачення значення
слів.
У ч и т е л ь . Зима і нам намела снігові «словникові» кучугури. Найважче подолати останню кучугуру:
вона найвища, та ще й слова не зрозумілі,
гаєм
доріжки
озимі
стрічками
шелесне
негода
Білосніжка
потічками
узбіччям
чар-розмові
Озимі — це зернові культури, які сіють восени,
щоб зимувати під снігом.
Негода — погана погода.
Узбіччя — збоку від дороги, стежки.
Чар-розмова — незвичайна, чарівна, дивна розмова.
169
3) Повторне читання вірша вголос («ланцюжком»).
4) Аналіз вірша і вибіркове читання.
Робота над образними висловами.
— Якою роботою зайнята зима?
— У вигляді кого змальовано зиму?
— Доведіть словами вірша, що вона ніби жива
істота.
— Що означає «килимочки простеляє»?
— Якими стрічками вона коси беріз заплітає?
— Що означає вислів з «потічками розмовляє»?
— Що це за перини на полях?
— Для чого вкриває зима ниви? А чим накриває?
— З ким зима веде чар-розмови?
— Що з описаного у вірші можна побачити, а
що — почути?
5) Читання строф вірша, придумування уявних
малюнків.
6) Розвиток зв'язного мовлення.
— Хто головний персонаж твору?
— Якою ви уявляєте зиму? У що вона одягнута?
— Розгляньте малюнок у підручнику. Якою змалював зиму художник?
— Чому зиму назвали Білосніжкою?
— Які кольори переважають взимку? А які ще
можна побачити кольори?
— Зима-Білосніжка, по-вашому, лагідна, добра,
турботлива чи зла і жорстока?
— А яку зиму чекають люди: сердиту чи добру?
Чому?
7) Виразне читання вірша.
2. Фізку льтхвилинка.
Діти йшли, йшли, йшли
І сніжинку знайшли.
Присіли, підвелися, підняли...
Налетів сильний вітер,
Розлетілися сніжинки.
Вітер стих.
Сніжинки повернулися у наші долоні.
170
Сніжинки-пушинки стомились, літаючи,
Кружляти припинили, тихесенько сіли.
3. Слово вчителя з елементами бесіди.
Поділля
Яка б пора року не панувала на землі, матінка
природа залишається чудовою і неповторною: у весняному буянні чи літній свіжості, в осінньому золоті
чи зимовій білосніжності. Ми природою милуємося
завжди: в будь-яку пору року, в будь-якому куточку
нашої української землі.
— А як називається місцевість, в якій ми проживаємо?
Так, це Галичина, або Галицький край. Але,
окрім Галичини з її розкішними лісами, багатими
землями, блакитними озерами, є не менш прекрасна
Подільська сторона.
Чарівне Поділля... Це дуже багатий і розкішний край, його ще називають «цукровим краєм»,
«хлібною коморою», краєм «чорного золота». Саме
тут добувають кам'яне вугілля, вирощують цукровий буряк, з якого виготовляють цукор. Навесні
рожевим цвітом вкриваються сади, а наприкінці
літа поля щедро дарують золоту пшеницю. Поділля — це частина України, яка простягнулася від
річки Дністер до річки Південний Буг. Розгляньте
карту. Поділля охоплює частини Тернопільської,
Хмельницьку, Вінницьку, частину Львівської області.
Про Поділля написано багато легенд, пісень,
створено багато картин, оповідок, статей, поетичних
творів.
Відому українську поетесу Лесю Українку доля
теж пов'язала з Поділлям. І своє замилування природою цього краю вона передала у вірші «Красо
України, Подолля!»
4. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Лесі Українки «Красо України, Подолля!»
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) З'ясування значення слів. Словникова робота.
Марево — туман, легка прозора пелена.
171
Ярочки, яри — глибокі западини в землі, що виникли внаслідок вимивання ґрунту під час дощів,
танення снігу.
Балка — це яр з пологими схилами.
Круча — урвище, крутий, стрімкий схил гори,
горба.
Красні — красиві, гарні.
3) Повторне читання вірша (мовчки).
У ч и т е л ь . У вірші багато слів зменшено-пестливого значення. Читаючи, відшукай ці слова.
4) Аналіз змісту вірша і засобів виразності.
— Прочитайте тільки ці слова. Яке значення вони
відіграють у вірші?
— Які почуття хотіла поетеса передати, використовуючи ці вислови?
— Поясніть, як «тополі розмовляють з вітром в
полі».
— З чим порівнюється стежечка?
— Розгляньте малюнок до вірша. Чи не забув
художник щось зробити?
5) Вправа на уміння швидко орієнтуватися у
тексті.
У ч и т е л ь . Я називаю слово, а ви знайдіть і прочитайте ознаку цього слова (балочка, села, маревом,
ярочки, стежечки). Доберіть з вірша дії предметів,
які я назву (тополі, ярочки, річка).
6) Добір слів, протилежних за значенням (весела,
хороші, стоять, розмовляють, маленькі).
7) Виразне читання вірша.
У ч и т е л ь . Скільки речень у вірші? З якою
інтонацією треба читати кожне з них?
5. Робота в зошитах (с. 24, 25 завдання 1, 2,
З, 4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Який розділ ми почали читати?
— Якою природою милувалися?
— Що нового дізналися?
V. Домашнє завдання
1) Навчитися виразно читати вірш.
172
2) Скласти розповідь «Моє найкраще місце на
землі».
УРОК 41
Тема. Картини природи початку зими. М. Підгірянка «Ходить,
ходить зима гаєм». О. Тунець «Чи є зима?»
Мета: навчати учнів сприймати змальовані образи природи у прозових і віршованих текстах; спостерігати за особливостями
переходу однієї пори року в іншу, за підготовкою тваринного і рослинного світу до зими, працювати над планом
твору; розвивати усне мовлення; уяву, спостережливість,
самостійність; виховувати любов до зимової пори, інтерес
до краси й неповторності природи; формувати бережливе
ставлення до неї.
Обладнання: картини природи ранньої зими, додатковий матеріал.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда.
— Давайте пригадаємо, як було змальовано осінь
в останніх творах розділу «Осінь щедра, осінь золотава... »
(Картини природи пізньої осені, коли всі дерева
вже голі, лише ялинки зеленіють та дуби шелестять
своїм листям і це листя вони скинуть лише навесні,
а взимку розповідатимуть своїм сусідам про весну,
нову пору року.)
— Чи не така сьогодні погода за вікном?
2. Робота з наочністю.
У ч и т е л ь . А тепер розгляньте картини зимової
пори і дайте відповіді на такі запитання:
— Яку пору року зображено?
— З чого ви зробили такий висновок?
— Пригадайте, яким був перший сніг у нас?
— Отже, як ви гадаєте, який розділ ми розпочинаємо вивчати?
II. Мотивація навчальної діяльності
173
Робота з підручником з елементами бесіди.
— Прочитайте назву розділу. Подумайте, чому ж
зиму назвали «білосніжною»?
— Що допомагає передати це слово? (Ласку,
любов).
— Так. А ще це може означати, що людина
чекала приходу саме такої — доброї, ласкавої, з
пухнастим снігом, без сильних морозів, завій та
хурделиць — пори року.
— Знайдіть у кінці підручника заголовок
«Зміст». Знайдіть тему нового розділу — «Зимабілосніжка» — і перечитайте назви оповідань, віршів, казок, розповідей, загадок.
— Про що свідчать ці назви?
— Прочитайте назву першого твору в цьому розділі.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша « Х о д и т ь , ходить зима
гаєм».
1) Читання учителем вірша «Ходить, ходить зима
гаєм».
У ч и т е л ь . А тепер прослухайте вірш і скажіть,
що спільного в ньому з картинками, представленими
біля дошки. Що між ними відмінне?
2) Завдання учням. Бесіда.
— Прочитайте першу строфу. Який малюнок ви
уявили?
— Перечитайте наступні строфи. Який малюнок
ви уявили?
— Тож якою ви собі уявили головну героїню вірша?
— Яка вона? Чим це можна довести?
— Прочитайте два останні рядки вірша і поясніть
їх. Перечитайте вислови після вірша.
3) Виразне читання вірша.
4) Узагальнююча робота над віршем.
У ч и т е л ь . Якою ти уявляєш собі зиму за цим
віршем: лагідною, доброю, турботливою чи злою,
жорстокою?
174
2. Фізку льтхвилинка.
Повіяв сильний, сильний вітер,
Нахиляє дерева додолу.
Дерева нахиляються і у снігу вмиваються.
Сонечко встало, дерева підняло,
Гаєм літають сніжинки, все блищить навколо,
Пташки у вишині літають,
А діти тихенько за парти сідають.
3. Завдання учням.
Робота над віршем О. Тунець «Чи є зима?»
1) Робота над заголовком. Що може означати цей
заголовок? (Він може означати, що хтось не впевнений у тому, що буває зима.)
2) Робота над загадками.
У ч и т е л ь . А тепер прочитайте загадки, які
написані на дошці. Відгадки до них — головні герої
нашого твору.
1. По лужках-бережках ходить чудо в двох мисках.
2. Куди ходить — за собою хату носить. У кого
кам'яна сорочка?
3. Живе спокійно, не спішить,
Вона ніколи не біжить.
Під панциром без страху
Гуляє...
4. Вона живе в селі і в місті,
Обіч доріг, де є гаї,
Роками не міняє місця,
Осівши в теплії краї.
Не кличе діток відлітати,
Аби де стане зимувати.
5. Біла латка, чорна латка, по дереву скаче.
У ч и т е л ь . Чи бачили ви цих тварин? Чи
справді вони такі, як про них сказано у загадках?
Доведіть це.
3) Первинне сприймання тексту та його перевірка.
4) Читання твору за схемою «вчитель — учень».
5) Перевірка первинного сприймання.
— Чому черепаха ніколи не бачила зими?
— Які ще тварини засинають на зиму?
4. Вправи з читання.
1) Читання твору учнями.
175
2) Читання тексту за частинами. Бесіда.
— Перечитайте першу частину оповідання.
— Про яку пору року йдеться в ній?
— Із чого можна довідатись про це? Доведіть це
рядками з твору.
— Прочитайте другу частину оповідання.
— Знайдіть, прочитайте те місце, де йдеться про
новину, яку сорока розповіла черепасі.
— А тепер прочитайте розповідь сороки про минулу зиму.
— Прочитайте третю частину оповідання. Підготуйте відповіді на такі запитання:
— З ким зустрілась сорока наступного дня в
лісі?
— Про що розповіла сорока вороні?
— Як подивилась на сороку ворона і що відповіла їй?
3) Поділ тексту на частини. Бесіда.
I ч. — «Холодного осіннього ранку», «Сніданок
черепахи».
II ч. — «Яка там ще зима?», «Зима — це твоя
вигадка, сороко!»
III ч. — «Черепаха ніколи не бачила зими», «Даремно образилась».
— Який із цих варіантів найточніше відтворює
зміст кожної частини?
— Прочитайте ще раз заголовок оповідання. До
якої частини він підходить найбільше?
— Перекажіть зміст тексту за частинами.
4) Узагальнююча робота.
— На що схожий цей текст? (На казку.)
— Чим? (Тим, що звірі в ньому розмовляють.)
— Що хотів цим текстом підкреслити письменник? (Кожна пора року має свої особливості, і різні
тварини готуються до неї по-різному.)
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Які твори ми читали на уроці?
— Що спільного і відмінного між ними?
— Які головні герої у цих творах?
176
V. Домашнє завдання
1) Читати вірш і казку з інтонацією.
2) Прочитати оповідання-казку в особах.
3) Переказати казку.
УРОК 42
Тема. Цікавий світ навколо тебе. Урок позакласного читання.
Мета: формувати в учнів допитливість, спостережливість, бажання
здобувати нові знання. Розвивати читацькі навички. Виховувати любов і бережливе ставлення до природи.
Обладнання: тематична виставка книг; малюнки із зображенням
Пізнайка, Чомусика, Чарівного ключа, Вежі запитань;
збірники творів «Позакласне читання-2».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Завдання учням.
1) Читання вірша, записаного на дошці.
Я був маленький і всіх питав: «Чому?»
Мама мовить:
— Дивись, уже дев'ята година.
А я кажу:
— Чому?
Мені кажуть:
— Іди спати.
І знов кажу:
— Чому?
Мені говорять:
— Тому, що пізно.
— А чому пізно?
— Тому що дев'ята година.
— А чому дев'ята година?
І мене за це назвали Чомусиком.
2) Бесіда.
— Поясніть, чому хлопчика назвали Чомусиком?
— Так ви відкривали свої перші маленькі таємниці. Ви підростали і здійснювали відкриття дедалі
177
частіше. Бо світ, що нас оточує, цікавий. Треба
тільки вміти і хотіти це побачити.
2. Бесіда.
— Чи пізнали ви друзів, які хочуть мандрувати
разом з вами? (Показати малюнки Пізнайка, Чомусика).
— Ми з вами помандруємо до замку Відкриттів.
Вхід до нього через високу Вежу запитань. Нам
потрібні ключі, щоб відчинити цю вежу. Пізнайко
знає, де вони. Ключі будуть у вас після того, як ви
виконаєте завдання:
а) Прочитайте скоромовку, записану виділеними
буквами:
КІТКОТИВКОТОКПОТОКУ
КОТОКУПАВНАЛАПУКОТУ.
б) Назвіть слова, що римуються.
Відповідь: Кіт котив коток по току,
Коток упав на лапу коту.
II. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Колективна робота.
Обговорення прочитаних творів (збірник «Позакласне читання»)
1) Робота з виставкою книг. Бесіда.
— Ви здобули ключі від вежі запитань. Але
спочатку треба ступити на п...р...г (записано на
дошці).
— Чомусик зашифрував це слово {поріг). Для вас
таким порогом буде виставка книг.
— Здогадайтесь за заголовком, про що розповідається в книжці.
2) Здобуття «Вежі запитань».
У ч и т е л ь . Щоб дістатися на вежу, треба відповісти на запитання Чомусика, за правильну відповідь ви отримуєте фішку (Питання за творами
«Буслові імена», «Краса лебедина», «Хитромудра
гуска» (с. 119-123).
а) Назвати буслові імена. (Бусол, лелека, боцюн,
чорногуз, гайстер, бузько).
б) Хто автор вірша «Буслові імена»?
в) Прочитайте уривок (записаний заздалегідь на
дошці).
178
«Л...б...ді завжди повертаю... туди, де побачи...
світ, а жити разом ніяк не хочуть. Бать... не дозволяють діт... селитися поряд. Кожна пара займає
свою площу і на ній буд... гні.... Поряд з кач..., а
лебед... — зась. Такий у них поряд... Деякі пари повертаються точно на свої... десятки...»
З якого твору цей уривок?.. Хто автор («Краса
лебедина», Дмитро Прилюк).
г) Хто захотів перехитрувати вартових бджіл?
— Що трапилось з осою далі?
— Хто розповів вам цю дивну подію?
— Про кого в народі кажуть: «Мудрий як гуска?»
(Про вискочок, хвальків, горланів).
— Хто вихвалявся в казці «Хитромудра гуска»?
д) Підбиття підсумків.
2. Фізку льтхвилинка.
Довгоносий чорногуз
У болотечку загруз.
Будем його рятувати,
За хвостика витягати,
Щоб не плакав чорногуз,
Що в болотечку загруз.
3. Робота з текстом.
Читання і обговорення казки «Хлопчик і Дзвіночки Конвалії» (с. 124).
1) Читання казки вчителем. Бесіда.
— Про яку квітку розповідається в казці?
— Що хотів зробити хлопчик?
— Чому хлопчик не зірвав Дзвіночків Конвалії?
2) Робота над виразністю читання.
1, 2 абзаци — «ланцюжком», «парами» — до
кінця тексту.
3) Читання в особах (розмова між хлопчиком і
Конваліями).
1 учень — автор, всі хлопчики читають слова
хлопчика, всі дівчатка — слова Конвалії.
4) Читання «диктором» (від слів «Хлопчик подививсь на Дзвіночки Конвалій» і до кінця тексту).
5) Визначення головної думки. Бесіда.
— Чого вчить нас казка?
— Які ви знаєте первоцвіти?
— Чи можна їх зривати?
179
— Що таке Червона книга?
III. Підбиття підсумків уроку
Хвилинки поезії.
Я зірвав квітку —
І вона загинула.
Я спіймав метелика —
І він умер у мене на долоньці,
І тоді я зрозумів,
Що торкнутися цієї краси
Можна тільки серцем.
П. Гвєздослав
У ч и т е л ь . Щ о зрозумів хлопчик?
IV. Домашнє завдання
Готуватись до позакласного читання на тему:
«Твій друг — книга».
УРОК 43
Учіться природу любити.
Тема. В. Чухліб «Повінь». Прислів'я.
Мета: удосконалювати навички виразного читання, уміння швидко орієнтуватись у тексті, порівнювати зміст різних творів,
збагачувати словниковий запас учнів, розвивати навички
виразного читання, увагу, пам'ять, логічне мислення,
виховувати любов до природи, привчати їх до мудрого використання багатств природи.
Обладнання: таблиця складів (додаток 1), картки з текстом, фотоілюстрації повені, малюнок ремеза і його гнізда.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) Гра «Назви групу слів одним».
Білий, холодний, пухкий — ... (сніг)
Висока, білокора, струнка — ... (береза)
Прозора, холодна, джерельна — ... (вода)
2) Читання вірша з дошки.
Як не тут, то там ганя
Непосида-зайченя.
180
Хоч і довгі в нього вуха
А не дуже старших слуха.
Так вертілось і стрибало.
Доки в хащах заблукало.
К. Дяченко
2. Вправа з читання.
Таблиця складів — усі склади з «я».
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
— Що означає: бути природі другом?
Адже це не тільки «рубай, не ламай, не убий»,
це ще — «вивчай, спостерігай, милуйся». І сьогодні
ми з вами за допомогою оповідання В. Чухліба познайомимося з явищем природи, яке буває навесні.
Це повінь. Чи знаєте ви, що це таке?
Повінь — це коли річка виходить з берегів, затоплює прибережну місцевість: ліски, гаї, поля і
навіть села.
2. Словникова робота.
1) Читання слів у колонках.
Гі#лці
остріве#ць
гойда#ється
зіщу#лився
збли#снуло
ткну#вся
У ч и т е л ь . Зверніть увагу на наголос. Читаємо
спочатку повільно з розповідною інтонацією, потім
швидше з питальною інтонацією, і, нарешті, скоромовкою з окличною інтонацією.
2) Лексико-семантична робота.
Ремез — це найменша пташка серед синичок,
цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю
(демонстрація малюнка пташки і гнізда).
Корч — розгалужене коріння дерев, кущів або
пеньок із корінням.
Десна — річка, притока Дніпра, що впадає у нього
поблизу Києва.
Роздолля — відкритий широкий простір або місцевість.
3) Мовно-лексичне завдання.
Прочитати слова в колонках, з'єднати лініями
близькі за значенням.
завирувало зігнувся
181
чкурне
зіщулився
зблиснуло
прип'яв
закрутило
дремене
прив'язав
мигнуло
III. Опрацювання нового матеріалу
1.
Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Чухліба «Повінь».
1) Самостійне мовчазне читання оповідання
учнями. Читаючи, учні готуються дати відповіді на
запитання тесту.
2) Перевірка первинного сприймання.
Тест «Так чи ні». Діти на картках ставлять знаки
«+» (відповідь так) або «—» (відповідь ні).
1. У човні Тетянка з дідусем.
2. Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку.
3. Тетянка на острівці рвала молодий щавель.
4. У кущах дівчинка побачила лисичку.
5. Зайчика на роздоллі випустили на волю.
3) Читання оповідання за частинами. Аналіз
змісту.
I частина.
— Що таке повінь?
— Поставте своє запитання до абзацу.
II частина.
— Що здивувало Тетянку? Чия то була рукавичка?
— Який ремез?
III частина.
— Чому злякалася Тетянка?
— З чого весело засміявся тато?
IV частина.
— За чим припливли Тетянка з татом?
— Для чого їм щавель?
V частина.
— Чому вони взяли зайця на човен?
— Чому він не тікав?
VI частина.
— Чому дівчинка хотіла взяти зайця додому?
— Що сказав що це батько?
— Куди подівся заєць?
2. Робота в зошитах (с. 28).
182
3. Мовно-логічне завдання.
— До пар слів, близьких за
іменники з тексту. (Колонки
роботи).
— Чи могли б ви підібрати
оповідання?
4. Робота над прислів'ями
Бесіда.
значенням, доберіть
слів із словникової
інший заголовок до
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Коли вам було найцікавіше під час читання?
— А коли ви хвилювались, раділи?
V. Домашнє завдання
1. Дібрати твори про бережливе ставлення до
природи.
2. Намалювати малюнок до оповідання.
3. Продовжити оповідання.
УРОК 44
І птахи, і звірі, й квіти у
природі вільні діти.
Тема. Л. Забашта «Берізонька», Л. Костенко «Перекинута шпаківня». І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не
хочеться».
Мета: розвивати уміння формулювати оцінні судження, збагачувати мовлення дітей образними словами, виховувати бережне
ставлення до природи.
Обладнання: малюнки берези, шпака, синички, шпаківні, слова
на картках.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Відгадування загадки.
Що за пташка так співає?
Як горобчик, цвірінчить,
Мов сорока, скрекотить,
183
Наче качка, кряче.
Мов дитина плаче?
То, мов курочка, сокоче,
То регоче, мов сова,
Хто ж виспівує отак?!
Молодці! Вгадали — ... (Шпак).
2) Гра «Відгадай за описом».
У ч и т е л ь . Я вам опишу представника живої
природи. Впізнайте, хто це?
1. Ніжна, тендітна, білокора (Береза). 2. Спинка
зеленувата, животик жовтуватий. Чорненька шапочка. Ось така невеличка пташечка (Синичка).
(Демонстрація малюнка берези, шпака, синичка).
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда.
— Як називають людей, які ходять у гай, спостерігають за рослинами, тваринами, допомагають
тваринам у скрутну годину?
— А за що ви любите природу?
— Які вірші, оповідання допомогли вам зрозуміти
значення природи?
— В яких творах говорилось про те, як треба до
неї ставитись?
— У який розділ об'єднані ці твори?
— Продовжуючи цей розділ, ми сьогодні прочитаємо твори поетів Ліни Костенко і Любові Забашти,
письменника Івана Сенченка.
III. Опрацювання нового матеріалу
Опрацювання вірша Л. Забашти «Берізонька».
1. Завдання учням.
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) Читання вірша за строфами і пояснення образних виразів.
— Уважно послухайте вірш і скажіть, з яким
проханням звертається до нас поетеса.
— Які слова здалися вам незвичайними (Мавка, лісова, зелені кіски, білі свої ноги все миєш на дощах).
3) Словникова робота.
Мавка — казкова лісова істота в образі гарної
дівчини.
184
Гілки порівнюються з кісками. У деревця кіски
й ноги, як у живої істоти.
3) Читання вірша змійкою.
Прочитати вірш, прикриваючи букви лінійкою.
4) Робота над виразністю читання вірша.
2. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Л. Костенко «Перекинута
шпаківня».
1) Самостійне читання вірша учнями. Бесіда.
— Яка біда трапилась зі шпаченятами?
— Чому вони були безпорадними?
— Які слова передають щире співчуття поетеси
птахам?
— Як ви гадаєте, чому хатку порушили вітри?
— Як ви розумієте вислови: перекинув денцем
догори; вітер чорногривий; зарадити біді.
2) Читання вірша за строфами.
3) Вибіркове читання.
— Прочитайте прохання шпаченят.
— Які почуття виникли у вас після цих слів?
— Хто був причиною такої біди?
4) Виразне читання твору. Бесіда.
— Прочитайте мовчки другу строфу. Які речення
за метою висловлювання є в ній?
— Яке ще речення потрібно читати з питальною
інтонацією?
— Яке речення читатимете з окличною інтонацією?
3. Колективна робота.
Опрацювання оповідання І. Сенченка «Жаль, та
не дуже, плакала б, та не хочеться».
1) Бесіда.
— Щоб ви зробили, якби побачили перекинуту
шпаківню і безпорадних пташенят?
— Чи треба пташеня, яке випало з гнізда, забирати додому? А поранену пташку? А чи можна
ловити пташок?
2) Виразне читання вчителем оповідання (до слів
«Зітхнув Юрчик...»).
У ч и т е л ь . Про те, що відчуває пташка у клітці, ви дізнаєтесь з твору І. Сенченка. Чим, на вашу
думку, може закінчитися твір?
185
3) Словникова робота. Прочитати слова правильно, визволивши їх з клітки.
та
жаль
мжйчка
мжйчить
брязкотельцями
та
вночі
позира
паморозь
намистинками
Мжйчка, мжйчить — іде дуже густий, дрібний
дощик.
Позира — дивиться, заглядає.
4) Мовчазне читання твору учнями до кінця.
У ч и т е л ь . Чи зрозумів Юрчик пташине бажання ?
5) Читання в особах.
4. Робота у групах.
Аналіз змісту твору, відповіді на запитання.
Поділити учнів на групи і запропонувати дати
обґрунтовані відповіді.
I група.
— Як доглядав Юрчик синичку?
— Чи добре він піклувався про неї?
II група.
— Чи пташці подобалось таке життя?
— Який у неї був настрій? Чому?
III група.
— Зверніть увагу на виділені слова.
— Як можна назвати цей вислів? (Прислів'я).
— Як ви його розумієте?
IV група.
— На що схожий цей твір?
— Що тут казкового? А що є реальним?
— Чого автор вас хотів навчити?
— З якою інтонацією слід читати слова хлопчика?
А синички?
IV. Підбиття підсумків уроку
Слово вчителя з елементами бесіди.
— Коли сьогодні на уроці ви раділи, хвилювалися?
186
— Чи виникало у вас почуття обурення, незадоволення? Коли саме?
Пам'ятайте: де б ви не були — у лісі чи в полі,
у гаю чи парку — не ображайте нікого, не лякайте,
гілочок не ламайте, пташок не чіпайте, а навпаки,
робіть їм шпаківні, носіть до годівничок друзямпташкам крихти. І пташки, і вся природа віддячать
вам за добре ставлення до всього, що нас оточує,
добром і міцним здоров'ям.
V. Домашнє завдання
1. Читати і переказувати оповідання.
2. Намалювати малюнки до вірша.
УРОК 45
Де руки і охота, там ладнається робота.
Тема. Г. Чубач «Я беру своє відерце». М. Стельмах «Сонце стукає
в віконце». Прислів'я. А. Костецький «Просто арифметика» .
Мета: формувати уміння відшукувати під керівництвом учителя
у тексті влучні слова і вирази, розвивати у дітей художнє
сприймання явищ природи, творчу уяву, образність мовлення, уміння виразно читати; виховувати чуйне ставлення
до природи.
Обладнання: таблиці складів (додатки 3, 4), картки-блискавки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні вправи.
1) Гра «Знайди у словах спільний звук».
Морква, картопля, помідор, горох ([о], [р]).
Капуста, цибуля, бруква ([а], [у]).
У ч и т е л ь . Яким одним словом можна поєднати
всі ці слова? (Город).
187
2) Гра «Утвори за зразком».
Морква — морквина, картопля — ... (картоплина),
горох — ... (горошина), часник — ... (часничина),
цибуля — ... (цибулина), квасоля — .. (квасолина).
3) Чистомовка.
Од-од-од — щоб потрапити в город.
Ку-ку-ку — треба перейти ріку.
Ок-ок-ок — там збудований місток.
Ди-ди-ди — не впадіть ви до води.
Ти-ти-ти — тож спокійно треба йти.
2. Вправи з читання.
1) «Розчитування».
За таблицями складів «Біг по стежині» — читання
складів у 8 рядку кожної таблиці з голосними [е, і, у].
2) Контроль швидкості читання.
За ЗО секунд учні повинні прочитати слова і словосполучення, написані на дошці.
руки
листя
город
помідори
сонце
беру
біжу
хочуть
вміють
співаю
мерщій по воду
чекають на городі
вух не мають
тулять листя
зелені огірки.
II. Мотивація навчальної діяльності
Завдання учням.
1) Відгадування загадок.
1. За лісом, за пралісом золота діжа горить» (Сонце). 2. Між берегів текла, текла, мороз зміцнів — її
зупинив (Річка).
2) Читання слів із карток-блискавок: беру, біжу,
юрба, гурт, відерце, листя, огірки, помідори.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Г. Чубач «Я беру своє відерце».
1) Самостійне читання вірша учнями.
2) Відтворення змісту прочитаного з елементами
вибіркового читання.
— Про що мова йде у вірші?
— Чому дівчинка поспішає в город?
188
— Прочитайте слова, які складаються тільки з
двох букв. Яке найдовше слово у вірші?
— Які рядки вам особливо сподобалися?
— Прослідкуйте, що з цим зв'язане: біжу мерщій
по воду, бо ...; не спали, бо ...; впізнають, бо ....
3) Словникова робота.
На дошці у дві колонки записані слова. Учні
з'єднують синоніми.
мерщій
юрба
гомінка
лунка
покликати
галаслива
гурт, компанія
гукнути, позвати,
хутчій, швидше
дзвінка, заливна, розкотиста.
4) Виразне читання вірша. Учні визначають головну думку твору.
5) Словесне малювання.
— Уявіть себе художником. Складіть словесні
картинки у тому порядку, як розгортались події у
вірші.
— Як ви гадаєте, чому вірш має такий заголовок?
— А який заголовок дібрали б ви?
2. Вправи з читання.
Опрацювання вірша М. Стельмаха «Сонце стукає
в віконце».
1) Робота з заголовком.
— Прочитайте заголовок вірша. Як ви розумієте
вираз «сонце стукає в віконце»?
— Чим може стукати сонце?
2) Читання вірша учнями.
— Прочитайте вірш «ланцюжком». До чого закликає поет?
— До кого звернути цей заклик?
— Прочитайте спонукальні речення.
— Для чого треба навесні садити сад? Прочитайте.
— Які дерева радіють у вірші? А які ще дерева
можна посадити у саду?
3) Читання вірша в парах «буксиром».
4) Робота на виразністю читання вірша.
189
У ч и т е л ь . З якою інтонацією треба читати
вірш? Прочитайте його радісно, бадьоро.
3. Робота з текстом.
Опрацювання вірша А. Костецького «Проста
арифметика».
1) Читання вірша учнями самостійно. Бесіда.
— Що потрібно додати? відняти? помножити?
поділити?
— Який вийде результат?
— Чи подобається вам цей результат? Чим?
2) Виразне читання вірша.
— Як ви вважаєте, швидко чи повільно потрібно
читати цей вірш?
— Після яких слів треба зробити найдовшу паузу?
— Як ви розумієте останні чотири рядки вірша?
— Яка головна думка цього твору?
— Які рядки вірша треба читати з перелічувальною інтонацією?
IV. Підбиття підсумків уроку
У ч и т е л ь . Що об'єднує вірші, які ми сьогодні
з вами опрацювали?
V. Домашнє завдання
1. Читати виразно вірші.
2. Вивчити вірш на вибір.
3. Дібрати прислів'я до прочитаних творів.
УРОК 46
Умійте природу любити.
Тема. А. М'ястківський «Казка про яблуню». В. Коломієць «Не
лови метелика».
Мета: поглиблювати навички роботи над різними жанрами творів,
розвивати зв'язне мовлення учнів під час висловлювання
своїх думок, навички виразного читання, увагу, виховувати
бережне ставлення до природи.
Обладнання: таблиця складів (додаток 1), слово на картках,
піраміди слів.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
Гра «Читай, розумій значення слів, не помиляйся».
Ліс, лісок, лісовий, лісник.
Сад, садити, садочок, садівник.
Пташка, пташечка, пташеня, пташиний.
Дерево, деревина, деревце, дерев'яний.
У ч и т е л ь . Як називаються ці слова? А зараз я
назву звуки, а ви назвете утворене слово.
[к'іт] — кіт
[кошен'а] — кошеня.
Які слова-родичі ми утворили? Доберіть до них
ще кілька.
2. Вправи з читання.
1) За таблицею складів — колонка складів з «я».
2) Пройди лабіринт і прочитай слово.
3) Читання вірша виразно (провести конкурс на
кращого читця).
Ліньки напали
Чом це ти, Котику,
Довго так спиш?
Чи ліньки на тебе напали?
191
Ми вже й із лісу
З татом прийшли —
Грибів-маслюків назбирали.
Чом це ти звичку
Таку собі взяв:
Довго на ліжку валятись?
Хто ж бо захоче
З лінивцем таким,
Невмиваним, заспаним,
Гратись?
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша В. Коломійця «Не лови метелика».
1) Словникова робота.
Читання слів з карток-блискавок: рви, лови, літає, кружля, милується. (Після того, як слова прочитають учні, картки прикріпити на дошці.)
2) Самостійне читання вірша учнями.
3) Повторне читання вірша «луною» за вчителем.
4) Мовно-логічне завдання.
На дошці вчитель пише частки «хай» і «не». Учні
з'єднують частки із словами-блискавками.
хай
кружля
і
і
літає
милується
ЛОВИ <
[ = ]
1
—
1
1
не
5) Виразне читання вірша.
2. Завдання учням.
Опрацювання казки А. М'ястківського «Казка
про яблуню».
1) Словникова робота.
глід
дичка
зернятко
заглушить
роздивляйсь
дйке
лопухй
вродить
192
культурні
непомітна
щепа
вільце
осоння
корячок
чухрати
У ч и т е л ь . Слова якої піраміди незрозумілі?
Прочитайте пояснення слів після тексту.
2) Читання казки вчителем і сильнішими учнями.
3) Повторне читання мовчки. Бесіда.
— Що особливого ви помітили в казці? На що
вона схожа?
— Як дідусь ставиться до природи?
— Де росло деревце? Як його називали звірята?
4) Вибіркове читання в парах.
Один учень ставить запитання, а другий шукає
відповідь на це запитання у тексті:
— Чому деревце ображалось на назву, яку дали
йому звірятка?
— Хто розповів деревцю, що з нього виросте?
— Хто з нього сміявся?
— Як описав дичку дідусь?
— Що він їй пообіцяв?
— Чи дотримав дідусь свого слова?
— Де посадив дід яблуню?
— Якою була яблунька навесні?
5) Вправа на розширення обсягу поля читання.
Учні напівголосно читають текст. Учителя дає
команду «Ніч». Учень із заплющеними очима проговорює ті слова, які встиг побачити на той момент,
коли пролунала команда. Повторити кілька разів.
III. Підбиття підсумків уроку
1. Робота в зошитах (с. ЗО, завдання 1, 2, 3).
2. Бесіда.
— Що спільного в прочитаних творах?
— Який твір сподобався найбільше? Чому?
IV. Домашнє завдання
1. Читати виразно твори.
193
2. Намалювати до казки ілюстрацію і підписати
рядками казки.
3. Скласти свою казку на тему: «Як я ставлюсь
до природи» («Моє ставлення до природи», «Як я
оберігаю природу»).
УРОК 47
Умійте природу любити
Тема. П. Воронько «Липка». В. Сухомлинський «Покинуте кошеня». Г. Могильницька «Бабусина радість». Підсумок
з теми.
Мета: поглиблювати навички роботи над різними жанрами творів;
розвивати зв'язне мовлення, навички читання, логічне мислення, увагу; виховувати бережне ставлення до природи.
Обладнання: піраміди слів, слова на картках.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Чистомовка.
Ом-ом-ом — ми працюємо гуртом.
Ку-ку-ку — садим липку у ліску.
Ти-ти-ти — нас буде вона радувати.
Ай-ай-ай — будемо пити з неї чай.
2) Читання вірша (вірш записано на дошці).
Вмійте природу любити,
Кожній тваринці радіти.
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави,
Знай, все окрасою буде
Нашого рідного краю.
II. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь . Як треба ставитись до природи?
Чому?
Скоромовка.
В садочку у Пилипа
Зросла велика липа.
194
Не лінь було Пилипу
Щодня полити липу
М. Татарчук
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Платона Воронька «Липка».
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) Словникова робота. Вправа на розширення
поля читання.
по
ли
то
ве
за
мии
пка
бою
лика
будь
цві
сві
вра
схо
зац
том
том
нці
ваю
віту
3) Читання вірша «ланцюжком» уголос. Відповіді
на запитання.
— Від чийого імені ведеться оповідь у вірші?
— До кого звертається липка?
— З яким проханням звертається липка?
— Що вона обіцяє?
— Як ви розумієте вислови «медовим цвітом зацвіту», «гаряча днина» «підеш в світ широкий».
— Із скількох речень складається вірш?
— Чим цікава будова цих речень?
2. Вправи з читання.
Вправи на вдосконалення техніки читання.
1) Читання напівголосно в парі з сусідом (І частина речення — один, II частина — другий).
2) Читання хором (І варіант — початок речення,
II варіант — кінець).
3) Гра «Продовж перелік»: «Липка просить:
не ...».
4) Виразне читання вірша.
У ч и т е л ь . Які почуття треба передати, читаючи
прохання липки?
3. Завдання учням.
Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня».
195
1) Слухання уривка оповідання, передбачення
кінця твору.
У ч и т е л ь . Послухайте уривок з оповідання.
(Учитель читає оповідання до слів «Поверталась зі
школи маленька Наталочка».) Як, на вашу думку,
закінчилось оповідання?
2) Словникова робота. Бесіда.
вйніс
пустйв
сидить
нявчйть
жаліє
хитає
сміється
дйвляться
притулилося
поверталась
замуркотіло
— Що об'єднує ці слова? (Означають дію).
— Прочитайте колонки слів. Прочитайте найкоротше і найдовше слово.
— Знайдіть і прочитайте слова, що відповідають на запитання що зробив? що робить? що
зробило?
3) Повторне читання оповідання мовчки (до кінця).
У ч и т е л ь . Прочитайте оповідання до кінця. Чи
справдились ваші передбачення? Хто забрав кошеня
додому?
4) Вибіркове читання. Бесіда.
— Прочитайте опис кошеня. Як ви гадаєте, чи
випадково його випустили на дорогу?
— Чому воно нявчало?
— Прочитайте, як люди ставилися до котика?
— Чи хтось із цих людей допоміг котику?
— У кого з цих людей найзліше серце? Чому ви
так думаєте?
— Скільки часу сиділо кошеня?
— Прочитайте, яке почуття охопило тваринку?
196
— З чого видно, що у Наталочки добре серце?
— Яке почуття ви пережили, читаючи оповідання?
— Коли ви найбільше хвилювались? Чому?
5) Вправа на розвиток швидкості читання.
— Прочитайте речення, в яких зустрічаються
слова, що на дошці (із словникової роботи).
4. Розвиток зв'язного мовлення.
У ч и т е л ь . Доберіть синоніми (близькі за значенням слова) до поданих слів.
хата — (оселя, дім, будинок, житло), дорога
— (шлях, стежка, траса), настав — (почався),
притулилось — (пригорнулось, притиснулось).
У ч и т е л ь . Доберіть антоніми (протилежні за
значенням слова) до поданих слів.
виніс — (заніс), маленьке — (велике), сумно
— (весело), сміється — (плаче), вечір — (ранок).
5. Робота в зошитах (с. 31-32).
IV. Підсумок із теми
Підсумок проводиться за завданням підручника.
V. Домашнє завдання
1. Продовжити оповідання «Покинуте кошеня».
2. Самостійно прочитати вірш «Бабусина радість»
Г. Могильницької.
УРОК 48
Тема. Твій друг — книга. Урок позакласного читання.
Мета: пояснити учням значення малюнків для розкриття змісту
книжки; допомогти дітям відчути красу і силу графічного
мистецтва; розвивати художній смак учнів, збагачувати
їхній словниковий запас; виховувати любов і бережливе
ставлення до книжки.
Обладнання: збірники творів «Позакласне читання-2», ілюстровані твори дитячої літератури («Ліз карасик через перелазик», «Телесик», листівки «Українські народні казки»,
ілюстрації до казки «Рукавичка»).
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Відгадування загадки.
Сама мовчить, а всіх вчить. (Книга).
У ч и т е л ь . Отже, сьогодні ми будемо говорити
про книгу, про людей, які допомагають книзі стати
привабливішою для читача.
2. Виставка книг.
— Чи подобаються вам книжки на виставці?
Чому?
— Яка книжка сподобалась вам найбільше?
— Прочитайте прізвище письменника цієї книжки.
— А хто ще, крім письменника, вважається автором книжки?
— Назвіть прізвище художника, який є співавтором книжки.
— Які книжки ви любите читати: з малюнками
чи без них?
II. Мотивація навчальної діяльності
Словникова робота.
У ч и т е л ь . Довідкове віконечко допоможе вам
зрозуміти матеріал уроку. Першим віконечком є
слово «Ілюстрація». Вимовте його поскладово, цілим
словом, повільно, швидко.
Ілюстрація — малюнок, який розкриває і поглиблює зміст тексту. Ілюстрації бувають: сторінковими
198
— на всю сторінку (продемонструвати); у тексті
— частини сторінки (продемонструвати); заставка
— малюнок на початку розділу у верхній частині
сторінки (продемонструвати); кінцівки — в кінці
розділу; частини книжки (продемонструвати).
Наприклад, для ілюстрації художник обирає епізоди, що найповніше розкривають зміст тексту або
окремих його частин.
Кінцівка відтворює завершальну дію для книжки
чи розділу.
Заставка зображує яскраві моменти і епізоди,
які можуть підказати читачеві, про що піде мова у
тексті.
Заставка і кінцівка можуть бути орнаментальними. Орнамент має відповідати характеру описаної в
літературному творі події (епохи). Орнамент — узор,
візерунок. Художнє оформлення виконується олівцем і тушшю чи фарбами.
Художник-ілюстратор глибоко обмірковує задум
письменника і має добре знати час, який описано у
творі, характери героїв, їхній зовнішні вигляд, одяг,
взуття, речі вжитку, щоб ілюстрація відповідала задуму твору і не суперечила історичній правді.
Чи можна створити ілюстрацію самому? Так. Для
цього слід ознайомитись з текстом (прочитати). Визначити, через які образи, епізоди можна виразно
передати мовою ілюстрації задум твору. А потім
перенести його на папір потрібних розмірів, намалювати детальніше.
III. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
1) Розповідь про художників — співавторів дитячих книжок.
Найдавнішим і найбільш відомим видавництвом
для дітей в Україні є «Веселка». На нашій виставці
є книжки цього видавництва.
— Хто віднайде серед книг ті, які випустило видавництво «Веселка»?
2) «Ліз карасик через перелазик».
— Прочитайте де і коли видана ця книжка, хто
виконав малюнки до неї (Валентина Мельниченко).
199
— Погляньте на малюнки. Які вони?
3) Серія листівок «Українські народні казки» (К.:
Веселка, 1985).
— Діти, погляньте на обкладинку, з чого видно,
що це саме українські казки?
2. Колективна робота.
Гра «Відгадай, до якої казки малюнки».
1) Листівка до казки «Коза-дереза».
— Погляньте, подумайте і скажіть, до якої казки
цей малюнок?
— Кого ви бачите на передньому плані?
— Якою ви бачите козу?
— Який рак на малюнку?
— Кого бачимо на другому плані (за віконцем)?
— Хто може переказати епізод, який зображено
на малюнку?
— Хто може переказати уривок з казки до цього
малюнка?
2) Листівка до казки «Пан Коцький».
— До якої казки ілюстрація?
— Як ви здогадались?
— Яким намальовано пана Коцького?
— Якими зображено інших звірів?
— Кого настрахав ледар пан Коцький?
— Про що розповідає малюнок?
— Прослухайте уривок із казки (учитель читає
текст на звороті листівки).
— Розгляньте наступну листівку.
3) Листівка до казки «Лисичка-сестричка і вовкпанібрат».
— До якої казки ця ілюстрація?
— Якою зображена лисичка?
— Яким ви бачите вовка? (Дурненьким. Він терпить витівки хитрої лисиці)
3. Артикуляційна
вправа.
— Що просить сказати лікар, коли дивиться горло
хворого?
— Дмухніть на кульбабку.
— Погасіть свічку.
— Як квакає жабка?
— Як гарчить собака?
200
— Як цокає годинник?
— Як кличуть курчат?
— Як фиркає кіт?
4. Завдання учням.
1) Практичне орієнтування в книжці.
Книжка «Телесик» (К.: Веселка, 1995). Назву
книжки закрити.
У ч и т е л ь . Розгляньте малюнок на обкладинці
книжки.
— Чи здогадались ви, яка це казка?
— Що допомогло вам?
— Яким зображено Телесика?
— Взяти книжку і дізнатись із першої сторінки:
її назву; хто автор; прізвище художника; де видано
книжку.
2) Переказ казки за ілюстраціями.
У ч и т е л ь . А тепер за ілюстраціями до книжки
спробуйте її переказати.
5. Творче завдання.
Словесне малювання до кінцівки казки «Ріпка».
Бесіда.
— Розгляньте ілюстрації до казки «Ріпка».
— Кого з героїв казки ви впізнали?
— Чим закінчилась казка?
— Чи є на дошці ілюстрація до кінцівки цієї
казки?
— Спробуйте словами намалювати ілюстрацію до
кінцівки казки «Ріпка».
— Які фарби вам будуть потрібні?
6. Колективна робота.
Обговорення прочитаних творів (с. 3 - 4 ) .
1) «Папір — син природи», П. Утевська.
— Що ви дізнались із оповідання «Папір — син
природи»?
— Від назви якої рослини виникло слово «папір»?
— На чому писали люди у давнину?
— На чому писали слов'яни?
— Кого вважають винахідником паперу?
2) «Про книжку», М. Пригара.
— Чому скаржилась книжка Мар'яні?
— Чи добре читала Мар'янка?
201
7. Робота з текстом.
Читання і обговорення оповідання «Любіть книгу» (с. 4 - 5 ) .
1) Читання вчителем.
2) Робота над розумінням учнями тексту. Бесіда.
— Як ставився Василько до книжки?
— Як він читав книжку?
— Який сон йому приснився?
— Чи добре було Василькові уві сні? Якої думки
він дійшов після цього?
— Які слова висловлюють головну думку оповідання?
3) Читання твору учнями (парами).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що нового ви дізнались на уроці?
— Кого вважають співавтором книжки?
— Як слід ставитись до книжок? Що ти порадиш
своїй молодшій сестричці і братикові?
— Тож хай у вашій сім'ї буде так, як пише поетеса Наталка Поклад:
Книжка в тата,
Книжка в мами,
Книжка в мене
І в Світлани,
З книжкою малий Тарас —
Книжковечір нині в нас.
V. Домашнє завдання
1. Читати твори з теми «Зима-білосніжка».
2. Вивчити вірші з цієї теми.
3. Дібрати ілюстрації.
Тарас Григорович Шевченко — великий народний
поет і художник.
202
УРОКИ 49-50
Тема. Д. Красицький «Тарас Шевченко». Т. Шевченко «Світає...»,
«Встала весна...», «Вранці», «Зоре моя вечірняя...», «Зацвіла у лузі червона калина...»
Мета: учити дітей читати в особах, формувати навички правильного і виразного читання текстів шляхом добору відповідної
інтонації, збагачувати словниковий запас, розвивати образне сприймання довкілля; виховувати шанобливе ставлення
до народної творчості, звичаїв і традицій.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, «Кобзар».
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Гра «Яке слово зайве».
Яр, яма, ягода, яйце, груша.
Знак, їдальня, їзда, їжачиха, Йосип.
Люда, Оля, Галя, Тарас, Леся.
2) Чистомовка.
Ша-ша-ша — на лугу стоїть лоша,
су-су-су — я водичку йому принесу,
ши-ши-ши — ти тварину не сміши,
ша-ша-ша — буде сміятися лоша.
3) Скоромовка.
Заіскрились в лузі роси,
заспівали в росах коси.
І синочкові не спиться,
коли в тата косовиця.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
У кожного народу є великі поети, яких знають
усі: і дорослі, і малі діти. Для українського народу
таким поетом є Тарас Григорович Шевченко. Його
ще називають Великим Кобзарем, бо свою найкращу
книгу він назвав «Кобзар».
— У кого в сім'ї є ця книга?
— Хто вам її показував?
Кобзар видавався багато разів. У кожній сім'ї є
ця книжка, бо Т. Г. Шевченко — народний поет.
203
Подивіться на його портрет.
— Які у нього очі, погляд?
Т. Г. Шевченко народився 1814 року в с. Моринцях на Черкащині в сім'ї кріпака, тобто селянина,
який був власністю пана, жив у неволі, у постійних
злиднях. Про життя Тараса Григоровича, його твори
ви будете дізнаватись на багатьох уроках, навчаючись у школі, будете звертатись до його книжок усе
життя.
Сьогодні ми прочитаємо оповідання про сім'ю
Т. Г. Шевченка, його перші роки життя. А ще познайомимось із творами про весну, про природу.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Ознайомлення із твором Д. Красицького «Тарас
Шевченко».
1) Читання оповідання вчителем.
— У якій сім'ї народився Тарас Шевченко?
— Коли померла його мати?
— Чому помер батько?
— Що перед смертю сказав батько Тараса?
2) Словникова робота.
Читання колонок слів,
сльози
сироти
здалеку
вишняк
благенька
плекають
заповідала
трудівниця
господарство
застудився
недосипають
приголубити
Тлумачення значень слів.
Панщина — робота, яку виконували для пана;
вишняк — вишневий садок;
хура — великий віз для перевезення вантажів;
свита — верхній одяг;
плекають дітей — пестять, дуже турбуються;
204
заповідала — висловлювала бажання перед смертю;
вітер поза спиною гуляє — пронизує до самого
тіла;
вийде не абищо — виросте незвичайна людина.
3) Самостійне читання твору, складання плану
прочитаного.
Учні читають оповідання по абзацах і добирають
до кожного з них заголовки.
4) Переказ оповідання за планом.
2. Вправи з читання.
Опрацювання вірша Т. Шевченка «Світає...»
1) Читання вірша вчителем.
2) Читання вірша учнями самостійно. Бесіда.
— У якому темпі, з яким почуттям треба читати
вірш?
— Яким ви уявляєте ранок, описаний у вірші?
— Кого згадує автор?
— Які почуття викликали у вас вірші?
3) Вибіркове читання.
— Прочитайте слова, якими поет описує світанок.
— Як ви розумієте вислови: край неба палає, степи, лани мріють; тополі... стоять, мов сторожаї
— Прочитайте останню строфу і скажіть, що з
прочитаного можна побачити, а що почути.
— Знайдіть і прочитайте рядки, у яких розповідається про Соловейка, про вітер.
3. Робота у групах.
Робота над зв'язним мовленням.
У ч и т е л ь . Яку словесну картину ви б намалювали до таких слів: І група «Сади рясні похилились...»; II група «Степи, лани мріють»? Які б фарби
ви використали?
4. Завдання учням.
Опрацювання твору Т. Шевченка «Встала весна... »
1) Слово вчителя.
На чужині Тарас Шевченко часто згадував милу
українську землю, замріяні верби, тихі ставки, зелені левади. Адже туга за Батьківщиною нерозривна
зі згадкою про рідну природу.
205
2) Самостійне читання вірша учнями.
3) Робота над образними виразами. Бесіда.
— Чому земля ніби сонна?
— Як її прикрасила весна?
— Які слова тут передають радість від зустрічі
погожого весняного дня?
— Які слова допомагають уявити весну, як
живу істоту? (Встала, розбудила, уквітчала, зустріла).
— Який настрій передається у вірші?
4) Виразне читання вірша.
5. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Вранці...»
1) Читання вірша вчителем. Бесіда.
— Що прославляє поет у вірші?
(Початок нового дня).
— Про яких птахів згадується у прочитаних поезіях (соловейка, жайворонка)? Чому саме про них?
2) Робота над образними виразами.
У ч и т е л ь . Як ви розумієте вислови пішла луна
гаєм (дуже дзвінко, голосно); червоніє за горою (осьось зійде сонечко).
3) Робота над виразністю читання вірша. Бесіда.
— З якою інтонацією треба читати вірш?
— Які почуття передає поет у вірші?
6. Самостійна робота.
Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Зоре моя
вечірняя...»
1) Самостійне читання вірша учнями, підготовка
до вивчення напам'ять. Бесіда.
— Чому поет просить: «розкажи, як за горою сонечко сідає»?
— Чому він говорить: «поговорим тихесенько в
неволі з тобою»?
2) Робота над образними виразами.
У ч и т е л ь . Як ви розумієте вислів: «у Дніпра
веселочка воду позичає»?
3) Робота на виразністю читання. Прочитати вірш
притишено, журливо.
4) Складання з розсипаних букв строфи вірша,
зоре
206
зійди
поговорим
в неволі
з
моя
над
тихесенько
вечірняя
горою
тобою.
5) Робота в зошитах (с. 33, 34 завдання 1, 2, 3, 4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що ви дізнались про життя Т. Г. Шевченка?
— Яка його книга є у кожній українській
сім'ї?
— Який вірш поета вам найбільше сподобався?
Чому?
V. Домашнє завдання
1. Вивчити вірш «Зоре моя вечірняя...»
2. Самостійно прочитати вірш «Зацвіла у лузі
червона калина...»
3. Скласти словесну картинку «Весна сонну землю
розбудила»
УРОК 51
Хвалиться обновою срібною,
шовковою радісна зима.
Тема. Я. Щоголів «Зимовий ранок». М. Рильський «Зима». Леся
Українка «Сніг з морозом...»
Мета: вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори,
зв'язно виловлювати свої думки; збагачувати словниковий
запас учнів, розвивати творчу уяву, спостережливість, виховувати любов до природи.
Обладнання: картки з написаними складами, картки з буквами,
таблиці для читання, ілюстрації про зиму.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
1) Скрипу-скрипу-скрипу! — сани скриплять.
Цок-цок-цок! — коні біжать.
Трісь-трісь-трісь! — вітер гуляє
І верхів'я дерев ламає.
2) Скоромовка.
Йде зима в поля, в гаї,
Ми ВЖ6 бачили її:
В неї сніг та хуртовина,
Довга ніч, коротка днина.
2. Вправи з читання.
Вправи на удосконалення техніки читання.
1) Гра «Доповни слово».
Учитель показує картку зі складом, учні читають,
доповнюють, щоб утворилися слова:
ІсніІ (жок, жинка, говій); [хо| (лод, лодний); Ізаме
(тіль, ти).
2) Читання поділених слів.
зи
Д1
вес
208
ма
ти
на
мі
лю
ве
сяць
тий
чір
зем ля
сон
це
кві
ти
3) Читання речень із добиранням останнього
слова.
У гості прийшла білосніжна ... (зима).
Вона принесла багато пухкого ... (снігу).
Замела усі доріжки і ... (стежки).
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
Сьогодні на уроці ми будемо читати твори про
чудову пору року, збагачувати свою мову образними
висловами, порівняннями, які вживають поети. Тож
слухайте уважно.
День за днем, за тижнем тижні,
Непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
Відбуваються круг нас.
Отож, розглянемо чотири пори року. Почнемо
із зими: вона тоді буває чарівна, коли стає біловолоса.
(Розгляд ілюстрацій про зиму.)
— Як передано красу зимової природи?
— Картини природи можна створювати і за допомогою слова. Прочитайте епіграф до уроку: «Хвалиться обновою срібною, шовковою радісна зима».
— Про що йтиметься у поетичних творах, які ми
будемо читати?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Я. Щоголева «Зимовий ранок».
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) Словникова робота,
зграя
лютий
ґанок
промінь
кришталем
холоднючої
209
блище
зими
3) Читання вірша учнями вголос. Бесіда.
— Які картини зимового ранку ви уявляєте?
— Яким видається зимовий ранок поету? Чому?
4) Вибіркове читання з елементами бесіди.
— Яку саме зиму любить поет?
— Чому ранок видається поету веселим? Доведіть
словами вірша.
— Поясніть вислови «упаде із неба промінь»,
«підніме гомін зграя галок і граків», «сни ясним
кришталем блище», «лютий голод допіка».
— Які ознаки зими згадуються у вірші?
2. Вправи з читання.
1) Читання «ланцюжком».
2) Читання «буксиром» в парі з сусідом по
парті.
3) Гра «Дочитай рядок вірша».
Учитель читає початок рядка, а діти повинні знайти і дочитати рядок до кінця: «Я люблю...», «Як
на...», «...дим...», «Сніг...», «Сонце...».
4) Гра «Відшукай рими».
Ранок (ґанок), ворітьми (зими), промінь (гомін),
димарів (гранів), ближче (вище), допіка (здалека).
5) Виразне читання вірша.
3. Фізкультхвилинка.
Морозець, морозець,
Пощипай нам щічки!
Теплі валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець!
Плещемо в долоні.
У дівчаток і хлоп'яток
Носики червоні.
4. Робота з текстом.
Опрацювання вірша М. Рильського «Зима».
1) Словникова робота,
сніжно-синьої зими
пухнастому інеї
многошумної весни
розумової роботи
2) Самостійне читання вірша учнями.
3) Вибіркове читання і робота над змістом.
210
— Які ознаки зими називає поет у вірші?
— Куточок якої землі описує поет у вірші?
— Прочитайте, які ознаки зими називає автор у
вірші?
— За що поет любить весну? Прочитайте. Що ще
любить поет?
4) Вправи на розширення словникового запасу
учнів.
У ч и т е л ь . Доберіть слова, протилежні за значенням, до слів: любити (ненавидіти), зима (літо),
старий (молодий), веселий (сумний). Доберіть слова,
близькі за значенням, до слів: Україна (Вітчизна,
Батьківщина, Рідна Земля), веселий (радісний), пахучі (запашні, ароматні), робота (діло, праця, труд);
завія (метелиця, хуга, хуртовина, завірюха).
5) Виразне читання вірша. Бесіда.
— Які слова повторюються? З яким почуттям їх
треба читати?
— З яких речень складається вірш? На яке
слово має падати логічний наголос у кожному
питанні?
5. Завдання учням.
Опрацювання вірша Лесі Українки «Сніг з морозом поморозив...»
1) Читання вірша вчителем. Бесіда.
— На що нарікали діти?
— Як ви гадаєте, чому дітям набридла зима?
— А хто як заспокоює?
2) Робота над виразністю читання вірша.
— Які речення треба читати стверджувальним
тоном у помірному темпі?
— Які речення треба читати роздратованим тоном,
пришвидшеним темпом?
— Радісним тоном і пришвидшеним темпом?
— Захопленим тоном, нормальним темпом?
3) Конкурс на кращого читця.
4) Робота в зошитах (с. 35, завдання 1, 2, 3, 4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що об'єднує усі вірші?
— Чим вони відрізняються?
211
V. Домашнє завдання
1) Читати виразно твори.
2) Вивчити вірш на вибір напам'ять.
3) Складіть вірш за такими римами: зима — нема.
Сніг — сміх.
УРОК 52
Тема. Леся Українка «Вишеньки», «На зеленому горбочку».
Олександр Олесь «Серед краси», «Білі гуси летять над
лугами...», «Все навколо зелене...»
Мета: продовжити знайомити учнів з поезією відомої української
поетеси Лесі Українки, вчити виразно читати і вивчати
вірші напам'ять; розвивати зв'язне мовлення, навички
читання, увагу, логічне мислення; виховувати любов до
України, рідної мови, природи.
Обладнання: фотографії Лесі Українки, таблиця «Довідкове
бюро», картки із назвами віршів, малюнки до віршів, виставка книжок із творчості Лесі Українки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) Гра «утвори зменшено-пестливе слово».
Дівчина — ... (дівчинка, дівчаточко).
Хлопець — ... (хлопчик, хлопчаточко).
Вишні — ... (вишеньки).
Дерево — ... (деревце).
Руки — ... (ручки, рученята).
Хата — ... (хатинка).
Низько — ... (низенько).
2) Скоромовка.
Моржі лежать,
Моржат сторожать.
Моржі прибережні —
Сторожі обережні.
У ч и т е л ь . Який звук найчастіше зустрічається?
Утворіть пестливі слова до слова моржата.
2. Вправа з читання.
Гра «Склади слова». Учні читають колонки складів у різному темпі.
212
чо
соко
шки
кра
са
ви
со
бечуть
небе
нце
пта
са
ще
чуть
чай
вен
пла
ки
У ч и т е л ь . З'єднай склади І і II колонки, щоб
утворилося слово. Доберіть до слів рими.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Хвилинки поезії.
У ч и т е л ь . Послухайте вірш М . Рильського,
відомого українського поета. Кому він його присвятив?
Йти назустріч бурям і зливам.
Буть одній, як великая рать.
Жить в нещасті життям щасливим,
Муку творчістю перемагать.
Хвора дівчинка, бідна Леся!
Де ще хворі такі були,
Щоб літали у піднебесся,
Що його не сягнуть і орли!
Ти себе українкою звала.
І чи краще знайти ім'я
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як Вітчизна велика твоя!
2. Слово вчителя з елементами бесіди.
— Що вказує на те, що вірш присвячений Лесі
Українці?
— Саме вірній доньці України, всесвітньовідомій
поетесі присвячено цей вірш, і назва його — «Леся
Українка». І сьогодні на уроці ми познайомимось із
деякими із її чудових поезій.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
1) Розповідь учителя про Лесю Українку (біографічні дані).
2) Довідкове бюро.
213
У ч и т е л ь . А тепер познайомимось з деякими
творами Лесі Українки.
(На дошці висить таблиця з кишеньками і картками — назвами віршів).
1. Вірш «Надія» — присвячений сестрі батька.
2. Вірш «На крилах пісень» — свідчення великої
любові до України.
3. Вірш «Вечірня година» — для матері Олени
Пчілки.
4. Вірш «Давня весна» — краса природи.
5. Твори для дітей.
— А сьогодні ми познайомимось на уроці з віршами «Вишеньки», «На зеленому горбочку». А ви
потім скажете в яку скриньку «Довідкового бюро»
ми зможемо вкласти картки з назвами цих віршів.
2. Робота з текстом.
Робота над віршем «Вишеньки».
1) Виразне читання вірша вчителем. Бесіда.
— Про що ви прослухали вірш? Що привернуло
увагу маленьких дітей на деревці?
— Чому вони не могли дістати вишеньок?
2) Словникова робота,
очі
лізти
доспіли
ГІЛЛІ
так
чого
високо
рученята
вйшню
годі
червонії
низесенько
поблйскують
черешеньки
діточкам
3) Читання вірша учнями вголос. (Учитель вивішує ілюстрації до вірша).
4) Бесіда за змістом вірша.
— Між ким відбувається розмова?
— Хто є дійовими особами вірша?
214
— Чому діти мало не плачуть під деревцем?
— Щоб могло статися, якби вишеньки зросли
низенько?
— Якими словами діти звертаються до ягідок?
Прочитайте.
— Як відповідають ягідки? Чи нарвали діти вишень?
5) Читання вірша дітьми (мовчки).
6) Словесне малювання.
— На які частини можна поділити вірш?
— Якими б ви намалювали дійових осіб? Опишіть.
— Які б малюнки зробили до вірша?
3. Вправи з читання.
1) Гра «Дочитай далі» (читання з дошки).
Ой
червонії, ...,
V/1:1
•••
••• у
ЧОГО Ж ••• ••• ••• •••
виросли
?
— От того
виросли
—
якби
чи то ж бо ...?
2) Виразне читання вірша.
У ч и т е л ь . Чиї слова треба читати з благальною
інтонацією? А які — з повчальною?
3) Розучування уривка вірша з опорою на слова
(які є на дошці).
4. Завдання учням.
Робота над віршем «На зеленому горбочку».
1) Мовчазне читання вірша самостійно.
2) Читання вірша вголос «ланцюжком». Бесіда.
— Про що цей вірш? Де була хатина?
— З ким поетеса порівнює хату?
— Хто ж вийшов до неї?
— Як сонечко змінило хатку?
— Знайдіть і прочитайте порівняння, вжиті у
вірші?
— Які пестливі слова із вірша можна вписати у
клітинки?
215
очку
инка
— Про що свідчать пестливі слова?
— Знайдіть у вірші рими.
— Які почуття треба передати, читати вірш?
— У яку кишеньку «Довідкового бюро» можна покласти назви віршів Лесі Українки, які прочитали?
(«Твори для дітей» або «Краса рідної природи»).
5. Робота з текстом.
Робота над віршем Олександра Олеся «Серед
краси».
1) Слово вчителя.
— Вірші з описами краси рідної природи писали
не тільки Леся Українка. Поетичні картини природи є й у творчості Олександра Олеся. Послухайте
його вірш «Серед краси», уявіть собі картини, які
відкрилися хлопчику.
2) Самостійне читання вірша учнями.
У ч и т е л ь . Поясніть вислови, вжиті у вірші
«сонце грало», «сріблився сизий лан», «цвітуть
хмарками небеса», «чайки ніжний плач».
3) Робота над виразністю читання вірша.
6. Завдання учням.
Робота над віршем Олександра Олеся «Білі гуси
летять над лугами...»
1) Виразне читання вірша вчителем. Бесіда.
— Яка пора року описана у вірші?
— Чи є на це вказівка автора?
— Коли б це могло бути?
2) Словникова робота,
розгойдали
розцвіли
закричали
знялйся
нагулялися
нагойдалися
накупалися
навмивалися
3) Повторне читання вірша учнями (вголос).
4) Вибіркове читання. Бесіда.
— З чим порівнюються у вірші білі гуси?
216
— Прочитайте, з чим порівнюється табун гусей?
— Який настрій викликав у вас даний вірш?
7. Вправи з читання.
Вправи на розвиток читацьких навичок.
1) Читання «лупою» за вчителем.
2) Читання слів, які означають дії, які виконували гуси.
3) Читання рим, які є у вірші.
4) Виразне читання вірша.
У ч и т е л ь . Прочитайте цей вірш наспівом, ніби
згадуючи побачене.
8. Робота з текстом.
Робота над віршем Олександра Олеся «Все навколо зеленіє».
1) Читання вірша учнями самостійно.
2) Повторне читання вголос. Бесіда.
— Хто розповів нам про свої бажання?
— З яких слів видно, що надійшла весна?
— Про що просить хлопчик маму?
— До чого він обіцяє не підходити?
— Як ви розумієте слово гомонить?
— Яка головна думка цього вірша?
3) Виразне читання вірша.
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Робота в зошитах (с. 36, 37 завдання 1, 2,3).
2. Бесіда.
— Чи сподобались вам твори? Чому?
— Які твори ви запам'ятали?
V. Домашнє завдання
1) Читати виразно вірші.
2) Вивчити вірш Лесі Українки (І варіант), Олександра Олеся (II варіант).
УРОК 53
Як тут всидіти у хаті, коли
все живе, цвіте.
Тема. Л. Костенко «Ліс на світанку», «Березовий листочок»,
«Берізка по коліна у воді».
Мета: ознайомити дітей із віршами Л. Костенко, що є поетичними
замальовками природи у різні пори року — весни, літа і
осені; розкрити красу художніх засобів, якими передається
стан природи, поглибити розуміння віршової форми художніх творів; формувати поетичне світосприймання, позитивні
естетичні емоції дітей; виховувати захоплення красою рідної землі, почуття відповідальності за її збереження.
Обладнання: портрет Л. Костенко, збірка для дітей «Бузиновий
цар» (К.: Веселка, 1987), репродукції картин художників
та фотоілюстрації на тему «Пейзаж рідного краю».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда.
— Над яким розділом читанки працюємо?
— Назвіть авторів віршів, які ми розглянули на
попередніх уроках.
2. Завдання учням.
1) Бліц-конкурс «З якого вірша рядки? Хто автор?»
• Спинився хлопчик. Ось краса!
Цвітуть хмарками небеса. (Олександр Олесь «Серед краси»).
• Сніг ясним кришталем блище, лютий холод
допіка... (Я. Щоголів «Зимовий ранок»).
Білі гуси на озеро впали, тихі води кругом розгойдали... (Олександр Олесь «Білі гуси летять над
лугами»).
2) Доведіть, що «Все навколо зеленіє» Олександра
Олеся — це вірш.
3) Який вірш вам би хотілось зараз прочитати
напам'ять? (Читання напам'ять).
218
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Ми вже ознайомилися з віршами, у яких дуже
яскраво змальовано пори року. Скільки у них прекрасних поетичних висловів! Для прикладу розглянемо вислови, які створюють образ зими, в поезіях
Я. Щоголева, М. Рильського та Лесі Українки:
Сніжно-синя, холоднюча зима.... Сніг ясним кришталем блище. Лютий холод допіка. Вона вкрила
сад пухким інеєм. І приходить із сивими, веселими
завісами.
(Ці висловлювання записуються на дошці. Діти
визначають, кому з поетів належать виділені вислови).
Ми сьогодні продовжимо роботу над віршами — віршами особливо гарними, неповторно-чарівними. Кожне
слово в цих поезіях виблискує своєрідним самоцвітом,
бо це вірші... Ліни Костенко! У них змальовано не просто природу, а її стан у різні пори року. Наше завдання: навчитися виразно читати ці вірші, відтворювати
почуття, які вони містять, побачити красу поетичних
висловів, якими відтворено стан природи.
Та спочатку познайомимося із поетесою, її життям
і творчим шляхом. Вона — наша сучасниця. Ось її
фотопортрет.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
1) Демонстрування портрета Ліни Костенко.
2) Розповідь учителя про поетесу. (Використання
на свій розсуд матеріалу, поданого вище).
3) Слухання музики П. І. Чайковського, або Е. Гріга (п'єса для фортепіано «Весна»), або Й. Брамса.
(Створення емоційно-почуттєвого настрою дітей).
2. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Л. Костенко «Берізка по
коліна у воді».
1) Виразне читання напам'ять поезії «Берізки по
коліна у воді» вчителем.
2) Колективний розгляд поезії учнями та вчителем. (Поєднання словникової роботи з розвитком
творчої уяви учнів).
219
У ч и т е л ь . Уявімо: рання весна. Мальовничий
куточок України. Десь далеко автомобільна дорога,
людські оселі... А тут, у затишку, переярки (поперечні глибокі западини на землі) та узліски (смужки
на краю лісу; узлісся. Можна продемонструвати
малюнком). Переярки після весняної повені ще наповнені водою. Ростуть берізки, а на воді плавають
білі гуси, як білі лебеді. Уявили собі таку картину?
Читаємо вірш.
3) Повторне читання вірша учнями.
4) Осмислення поезії. Бесіда.
— Чи можна стверджувати, що у вірші «Берізки
по коліна у воді» відтворено весну? Чому?
— З якою інтонацією слід прочитати виділене в
підручнику речення? Прочитайте.
— Якими словами поетеси підпишете малюнок до
вірша (у підручнику)?
У ч и т е л ь . Так, «лиш гусей лебедина низочка
огинає струни беріз»! Які в цьому вірші гарні поетичні
вислови! Зверніть увагу: не гуси, а «гусей лебедина
низочка»; не берези, а «струни беріз»... Природа
— у спокої, у мальовничій красі: затих весняний
шум води, вона залишилась у переярках біля беріз.
Закінчують цю картину білі гуси. Спокій, велична
тиша... Немає у цьому вірші шуму. Все, словесно
намальоване поетесою, можна побачити: переярки,
вода, лебедина низка гусей, стрункі берези. І зовсім
інший стан природи відтворила Ліна Костенко у вірші
«Березовий листок», у якому більше звуків природи,
ніж тиші.
3. Робота з текстом.
Робота над віршем «Березовий листочок».
1) Словникова робота.
Іній — тоненький шар кристалів льоду; осідання
водяної пари на холодні предмети; паморозь.
Хижак — хижа тваринка, хижий звір.
2) Запитання на увагу: про яку пору року йдеться
у вірші «Березовий листочок?»
3) Виразне читання напам'ять вірша «Березовий
листочок» учителем.
4) Перевірка первинного сприйняття вірша «Березовий листочок».
220
— Тож яку пору року відтворено у вірші «Березовий листочок»?
— Що означає вислів «ще чути в полі голос череди»? Як ви гадаєте, до якого часу пасеться худоба?
5) Повторне читання вірша «Березовий листочок»
учнями.
6) Розгляд художнього зображення природи у
вірші.
— Чи бували ви в лісі пізньої осені? Зверніть
увагу: поетеса про пізню осінь каже, що це пора,
коли «іще не сніг і навіть ще не іній, ще чути в полі
голос череди».
— Що турбує зайця?
— У якому стані природа? («Все щось шарудить»).
Що це все?
— У цьому вірші багато руху. Зараз я називаю
предмет, а ви — дію, яку він виконує: грибочок —
... (спинається), хижак — ... (скрадається), листочок — ... (пролетить), їжак — ... (пробіжить).
— Назвіть усі слова в цьому вірші, які означають
дію.
— З якою інтонацією будемо читати виділенні
слова вірша? Уявіть, що це думки зайця. Передайте інтонацією, як завмирає у нього серденько, коли в його голові промайнула думка: «Чи,
може, це скрадається х и ж а к » , і як він заспокоюється, бо ж, виявляється, зовсім не страшно:
«то пролетіть березовий листочок, то пробіжить
невидимий ї ж а к . . . » , Прочитайте з відповідними
почуттями.
4. Завдання учням.
У ч и т е л ь . Зіставте поезії «Берізки по коліна у
воді» та «Березовий листочок». У якій із них більше
слів, що називають дію? Як ви гадаєте, чому? Як це
допомагає поетесі передати стан природи: весняну
тишу, спокій та осіннє завмирання природи? Ліс
уже очікує холодів...
А чи ходили ви по гриби до лісу? Милувалися
грибочками, які ростуть у найнесподіваніших місцях? Кого вони нагадують? Доберімо порівняння за
зразком: грибочки, як хлопчики в капелюхах; грибочки, як їжачки з листочками; грибочки, як...
221
А Ліна Костенко порівняла грибочки з маркізом,
і зробила вона це у вірші «Ліс на світанку».
5. Вправи з читання.
Робота над віршем «Ліс на світанку».
1) Словникова робота.
Маркіз — звання знатної особи. (У країнах Західної Європи введено такий порядок знатності: граф,
маркіз, герцог).
Жабо — (тлумачення за підручником).
Кафтан — одяг (демонстрація малюнка).
Атлас — шовкова або напівшовкова тканина,
блискуча і гладенька з лицьового боку.
2) Виразне читання напам'ять поезії «Ліс на світанку» вчителем.
3) Повторне читання учнями.
4) Заглиблення у художній світ поезії «Ліс на
світанку». Бесіда.
— О якій порі дня поетеса побачила ліс? Чим ця
пора дня особлива?
— Що діється з природою? Доведіть, що вона
жива.
— Як ви гадаєте, який грибочок нагадує поетесі
маркіза? Чи легко вам уявити такий грибочок?
— Знайдіть слова, якими поетеса змалювала
дощ. Чому дощ грибнесенький? Як пояснити це
слово?
5) Виразне читання віршів Л. Костенко.
6) Вибіркове повторне читання поезій учнями.
6. Робота з виставкою.
Робота з виставкою «Пейзажі рідного краю».
Бесіда.
— Як художник (фотограф) увічнив хвилину спокою природи?
— Як передав рух?
— Які слова із прочитаних щойно поезій Ліни
Костенко можна використати, описуючи ці фотоілюстрації (репродукції)?
— Розгляньте малюнки в читанці. Який із них
можна назвати поданими назвами?
1. Здригнувся заєць — ліс такий осінній... 2. Стоїть грибочок, як маркіз. 3. Гусей лебедина низочка
огинає струни беріз.
222
7. Хвилинка літературознавчої пропедевтики
(для гімназій, ліцеїв, сильних класів).
1) Розгляд римування вірша «Ліс на світанку».
Ростуть опеньки у тумані
а
серед сосонок і беріз
б
В жабо й атласному кафташ
а
стоїть грибочок, як маркіз.
б
У ч и т е л ь . Позначимо співзвучні рядки буквами: ані — а; із — б. У нас вийде таке чергування:
перший і третій рядок; другий і четвертий:
...ані — а
...із — б
... ані — а
...із — б
Рими перехрещуються. Таке римування називають перехресним.
2 ) У ч и т е л ь . А у вірші Олександра Олеся
«Білі гуси летять над лугами...» чергуються рими
не так:
Білі гуси летять над лугами,
а
в синім небі біліють снігами,
а
в синім небі хмарками зникають,
б
довго-довго їх очі шукають.
б
Отже, чергуються перший і другий рядочки,
третій і четвертий. Таке римування називається
суміжне (парне).
3) Відшукування в читанці віршів з перехресним
і суміжним римуванням.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити напам'ять вірш, який сподобався
найбільше.
2. Прочитати батькам ці вірші Ліни Костенко,
намагаючись показати їх красу так, щоб і батькам
захотілося їх вивчити напам'ять.
УРОК 54
Віє метелиця,
мелеться...
крутиться,
Тема. Ліна Костенко «Баба Віхола» і «Пряля».
Мета: розкрити красу поетичного зображення зими-чарівниці у віршах «Баба Віхола» і «Пряля» Л. Костенко; удосконалювати
навички виразного читання віршових творів; формувати уміння помічати образність висловів; збагачувати ними мовлення
дітей; виховувати любов до образного слова, естетичні смаки
та патріотичні почуття молодшого школяра.
Обладнання: фотопортрет Ліни Костенко; зимові пейзажі (фотоілюстрації, репродукції картин художників).
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів
Завдання учням.
Гра «Чарівна скринька».
У ч и т е л ь . Цікаво, які чарівні предмети містяться сьогодні в чарівній скриньці? Які завдання
маємо виконати? (Учні по черзі зі скриньки дістають
яскраво намальовані та виразні грибочок, березовий
листочок, місяць і березу, на яких із зворотного боку
написані завдання):
• На березовому листочку: 3 якого твору? Яка
пора року змальована в ньому? Скажи про це словами вірша.
• На грибочку: 3 якого вірша? Як я там одягнений? Яке слово нове, оригінальне утворила від мене
поетеса? Чим подобається тобі цей твір? Чи можеш
прочитати його напам'ять?
• На місці: 3 якого твору? Що я там роблю? Виразно прочитайте вірш. Кому він належить?
• На березі: У якому вірші зі своїми сестрами я
стою по коліна у воді? Про яку пору року цей твір?
Хто автор вірша? Які ще вірші цієї поетеси ти знаєш?
II. Мотивація навчальної діяльності
224
Слово вчителя.
Чудові пейзажі замальовки рідної землі постають із творів Ліни Костенко «Березовий листочок»,
«Берізки по коліна у воді», «Ліс на світанку» та
вірша Петра Сиченка «Українська ніч». Весна,
літо, пізнє літо у цих творах мають свої неповторні ознаки. Різні пори року, різний час доби: день,
світанок, ніч — усе має свою чарівність, ті прекрасні хвилини, які митці й увічнили поетичним
словом.
Своє неповторне поетичне слово сказала Ліна
Костенко й про зиму. Вірші поетеси, у яких вона
розповіла про зиму-чарівницю, розглянемо на
сьогоднішньому уроці. Що вам відомо про Ліну
Костенко?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Колективна робота.
1) Демонстрація портрета поетеси.
2) Розповідь учнів про Ліну Костенко (відновлення
знань про поетесу із попереднього уроку). Учитель
доповнює відповіді дітей.
2. Робота з текстом.
Робота над віршем «Баба Віхола»
1) Словникова робота.
У ч и т е л ь . Чи траплялося вам слово віхола?
Яке явище природи ним позначають? Так, зими в
Україні дуже часто бувають із заметілями, коли мете
сильний вітер із снігом. На заметіль ще кажуть:
віхола. Зверніть увагу: це слово має багато мовних
родичів — слів, які різняться між собою відтінками
значень.
Віхола: заметіль, завірюха, хуртовина, метелиця, хуга, завія, сніговій, сніжниця, хуговій, юга.
Чимало слів називають одне і те ж явище! Ліна
Костенко вибрала з-поміж них слово віхола. А що
ж означає слово вештались?
Вештатись — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь.
У вірші зустрінуться слова решето, ситечко — це
господарські речі, якими просівають борошно. (Демонстрація малюнка).
225
2) Виразне читання напам'ять вірша «Баба Віхола» учителем.
3) Повторне читання вірша дітьми.
4) Осмислення поезії як мистецького словесного
шедевру. Бесіда з учнями.
— Чи можна сказати, що вірш «Баба Віхола»
— це поетична казка, а сама віхола — казковий
персонаж? Чому?
— Прочитайте слова Віхоли. Яке це «біле борошно» вона просіває?
— Чому так важливо вкрити все снігом? Коли не
буде мерзнути житечко?
— Отже, поетеса змалювала казкову чарівницю
Віхолу, яка дбайливо виконує свої обов'язки. Для
чого їй мітла? Яка вона в неї? Чому «метальна»?
— Які кольори використала Ліна Костенко?
Відшукайте у вірші слова — ознаки таких предметів: Віхола — ... (сива), борошно — ... (біле),
пальчики — ... (сині).
3. Виставка.
У ч и т е л ь . Отже, кольори сивий, білий, синій
— кольори зими. Відшукаймо їх на малюнках, фотографіях та репродукціях картин художників.
Робота з виставкою «Зимові пейзажі» (на дошці).
4. Хвилинка літературознавчої пропедевтики.
Бесіда.
— Прочитайте ще раз поезію «Баба Віхола».
— Якими словами Ліна Костенко її закінчує?
— Прочитайте початок вірша.
— Отже, поетеса повторює ті самі слова: ними
починає вірш, ними й закінчує. Обрамлює, ніби кільцем! Справді, такий прийом називають поетичним
кільцем. Такою ж чудовою є поезія Ліни Костенко
«Пряля». І в ній теж змальовано зиму. Вона вкриває
землю сніговою ковдрою. Наче справжня майстриня,
працює — творить снігове покривало. Вона — пряля,
що напряла сувої полотна...
5. Робота з текстом.
Робота над віршем «Пряля».
1) Слухання музики із опери М. Лисенка «Зима
й весна, або Снігова краля».
226
2) Виразне читання вірша напам'ять учнями.
3) Дослідницька робота учнів. Робота у групах.
1 група. Відшукайте у вірші слово, що повторюється. Для чого поетеса використала засіб повторення
слів?
2 група. Доведіть, користуючись текстами вірша
«Баба Віхола» та «Пряля», що природа в обох віршах олюднена.
3 група. Які людські якості мають рослини і тварини, зображені поетесою в інших, відомих нам, її
віршах?
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Розв'язування кросворда.
1. Баба Віхола турбується про ... (житечко). 2. У
казці Прялі рветься ... (нитка). 3. Чого вже встигла
напрясти Пряля ... (Хуртовин). 4. Баба Віхола попросила ... (решета).
З
4
2
1
У ч и т е л ь . Доповніть ключовим словом кросворда твердження: Ліна Костенко переконує своїх
читачів, що природа — це ... істота (жива).
2. Бесіда.
— Розкажіть, як треба поводитись серед природи. Використовуйте у своєму мовленні вислови
поетеси.
227
V. Домашнє завдання
1. Вивчити напам'ять вірш який сподобався.
2. Намалювати казкову Віхолу чи Прялю.
3. Створити казку (усно) про Віхолу та Прялю.
УРОК 55
Тема. «Зима-білосніжка». Урок позакласного читання.
Мета: формувати уявлення про характерні ознаки зими; вчити
учнів бачити і відчувати красу природи; розвивати інтерес до читання, навички читання; мову учнів; виховувати
любов до рідного краю через любов до природи.
Обладнання: книжкова виставка, збірник творів «Позакласне
читання-2», ілюстрації, малюнки до теми «Зима», платівка
«Пори року» П. І. Чайковського.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Колективна робота.
1) Відгадування загадок і кросворда. Група учнів
(4 учні) загадує загадки до кросворда. Вчитель викликає учнів з класу для запису слів у клітинки
кросворда.
12 3 4
Зима
—
1. — Доню! доню! — кличе мати,
Швидше вийди-но із хати!
— Дивно! Щезла стежка ...
Де вона?
Зникла десь і огорожа...
Сад на себе чом не схожий?
228
Що за диво? Все село
Білим пухом занесло.
— Дива зовсім тут нема —
Це в село прийшла...
(Зима).
2. Без рук, без фарб вікна розмальовує
(Мороз).
3. Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою.
А тільки сонечко засяє —
Вона заплаче й помирає
(Бурулька).
4. І не борошно, а білий,
І не вата, а м'який,
Покриває гори-купи,
Застилає землю вкрай,
Щоб був кращий урожай.
Що це буде? Відгадай! (Сніг).
У ч и т е л ь . Зима прийшла і до нас на урок.
Зима (яка?) ...
2) Скласти слово: ІГСН. Запис теми уроку на
дошці.
2. Мовна розминка.
1) Вивчення скоромовки.
Ніс сміхунчик сміху міх —
Сміх розсипався на сніг.
2) Читання і слухання «Телеграми».
Телеграма
Слухав птах на дротах,
Як гуде телеграф.
Потім знявся й закричав:
«Телеграму я прийняв!
Передав телеграф,
Щоб ховався кожен птах,
Бо із півночі сюди
Йдуть великі холоди».
А. Качан
У ч и т е л ь . Що то був за птах на дротах?
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда.
Перегляд ілюстрацій, малюнків до теми «Зима»,
бесіда з учнями.
229
— Придивіться до зимового пейзажу.
— Перелічіть кольори зими.
— Який із них є головним кольором зими?
III. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Бесіда.
Читання вірша П. Сингаївського «Білі черевички
у зими».
Білі черевички у зими
Вкрив дерева білими крильми
Морозець колючий, мов шипшина.
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина.
Білі сани, білогриві коні.
Білі рукавички пухові.
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки польові.
— А які кольори ще є у зими, крім білого?
— А тепер уявіть себе художниками. Які фарби
ви змінили б, аби передати гру відтінків снігу?
2. Хвилини поезії. Бесіда.
П. Тичина «Вийшли вранці ми». Слухання зимових мелодій «Пори року П. І. Чайковського».
1-й у ч е н ь . Вийшли вранці ми.
Дивне місто проти сонця:
Всі взолочені віконця —
Ні, такої ще зими
Не стрічали ми.
2-й у ч е н ь . Ох, ЯК8. ж краса!
Сад увесь убрався в іній,
Проти сонця він — як синій.
Гілля до землі звиса, —
Ох, яка ж краса!
— Якого кольору зимове небо сонячного морозного дня?
— Чи змінюється його колір у похмурий день?
— Якого кольору дерева?
— Які дерева взимку зелені?
— Чи зустрічаються яскраві кольори взимку?
Де?
— А які зимові голоси?
Сніг ... (рипить).
Мороз ... (тріщить).
230
Хурделиця ... (співає, виє, стогне, квилить, плаче,
голосить, ридає).
Дібрати близькі за значенням слова до слова
«хурделиця» (хуга, хуртовина, завія, заметіль, завірюха).
3. Робота з виставкою книг.
1) Бесіда.
— Візьміть книжку, яка вам сподобалась.
— Як називається ця книжка?
— У ній один твір чи це збірка творів?
— Чи написане прізвище автора на обкладинці?
— Хто намалював ілюстрації до неї?
— Де видана книжка?
2) Бесіда-роздум над прочитаним.
— В якому вірші говориться про перший сніг?
— Прочитати першу строфу вірша.
— Прочитати останню строфу вірша.
— Якими стали дні?
— Як світить сонце?
— З якого вірша ці слова:
Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека. («Зима», В. Бичко).
— З яких творів ви дізнались про підготовку звірів і птахів до зими? («Хто як до зими готується»,
«Білка запасається на зиму», «Як птахи готуються
летіти у вирій»).
— З яких творів ви дізналися про життя птахів і
звірів взимку? («Що дятел взимку їсть?», «Як заєць
взимку живе?»).
— Як живеться птахам узимку?
— Перекажіть першу частину оповідання «їдальня для птахів».
— Що сказав Микола Василькові?
— Що вирішили зробити діти?
— Що побачили хлопці повертаючись з лісу?
— Які птахи не відлетіли у вирій?
4. Робота у групах.
І група. Вірш «Грудень» (с. 26): Прочитати
вірш. Знайти рядки, які пояснюють назву місяця
грудня.
231
II група. Вірш «Осінь»: Прочитати вірш. Прочитати рядки, які пояснюють, для чого осінь землю
укриває.
III група. Вірш «Зимові слова» (с. 26-27): Прочитати вірш. Назвати зимові слова. Чому ім'я Оксана
— зимове?
IV група. Вірш «Ліпим бабу снігову» (с. 27-28): Прочитати вірш. Придумати інший заголовок до вірша.
V група. Вірш «Снігобуд»: Прочитати вірш. Що
таке «Снігобуд»?
5. Робота з текстом.
Читання вчителем оповідання Василя Скуратівського «Стрітення». Бесіда.
— Коли святкують Стрітення?
— Які пори року стрічаються 15 лютого?
— Продовжити прислів'я: «Лютий дорогу підгриз
— кидай сани бери ...»
— Чому в лютому час думати про воза?
6. Завдання учням.
1) Казка «Чому снігова баба утекла».
2) Читання казки «Чому снігова баба утекла» заздалегідь підготовленим учнем. Бесіда.
— Чому з таким нетерпінням Снігова Баба чекала
на весну?
— Що заважало Хлівцю зрозуміти: «І що в тому
лісі цікавого?»
3) Читання казки мовчки.
4) Переказування казки за планом (план записати
на дошці).
— Чому вітер так шаленів?
— Що йому заважало поговорити з бабою?
— Яку картину побачив Хлівець, коли прокинувся?
— Яка радість охопила Снігову Бабу?
5) Словникова робота.
Пригорщі — стулені долоні;
гомоніти — стиха розмовляти;
зазирнуло — заглянуло;
обридло — надокучило.
7. Вправи з читання.
1) Читання казки (парами).
2) Вибіркове читання. Прочитати слова Хлівця,
232
Снігової Баби та автора у розмові Хлівця із Сніговою
Бабою.
3) Читання розмови в особах.
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— З якими творами ми працювали на уроці?
— До якої теми вони належать?
V. Домашнє завдання
1) Читати твори на тему: «Творчість Тараса Григоровича Шевченка».
2) Вивчити вірш Т. Шевченка.
3) Підготувати малюнки до творів Т. Шевченка.
УРОК 56
Наша мова кольорова.
Тема. А. М'ястківський «Веселочка». Є. Горева «Кольоровий віршик». Г. Тарасенко «Загадки». О. Орач «Скоромовка».
Мета: вчити правильно і виразно читати вірші, доводити свої
міркування, розвивати в учня допитливість, інтерес до
навколишнього світу, до мови, виховувати естетичне
сприймання.
Обладнання: смужки кольорового паперу, картки для розширення
читання, променева таблиця.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
Гра «Хто це або що це».
Радісний, щасливий (день), запашні, духмяні
(квіти), пекуче, палюче (сонце), чемний, ввічливий
(учень), мелодійна, дзвінка (мова).
У ч и т е л ь . Якими ще словами можна сказати
про українську мову?
233
2. Вправи з читання.
1) Читання променевої таблиці,
ніжна
прекрасна
мила
колискова
чиста
світанкова
добра
—^^^(мова)
мелодійна
власнабарвінкова
мудра
солов'їна
сонячна
лагідна
2) Читання виразу. Бесіда.
— Є ще одна особливість нашої мови. Про неї ви
дізнаєтесь, якщо прочитаєте «стежину букв».
М
В
О
— Дійсно, світ навколо нас і наша мова багаті
на кольори.
— Які кольори ви знаєте? Скільки їх є?
3. Завдання учням.
Гра «З'єднай слово і колір».
У ч и т е л ь . Чи можна до кожного слова дібрати
відповідний колір? Давайте спробуємо це зробити:
з'єднайте слово з відповідним кольором,
вишня ^
х жовтогарячі
волошка
лимонний
лимон
— с и н і й
кульбаба
—N. жовтий
вогонь /
^ червоний
II. Мотивація навчальної діяльності
Відгадування загадки. Бесіда.
— Що за коромисло висить на небі? (Веселка).
— Коли можна побачити веселку?
— Виберіть із смужок, що на дошці, ті кольори,
які утворюють веселку. (Учні вибирають і прикріплюють на дошці кольори так, щоб утворилась
веселка).
У ч и т е л ь . А сьогодні на уроці ми познайомимось із кольоровими віршами, у яких різнобарвними
словами намальовані барвисті картини нашої при234
роди. І почнемо із семиколірного вірша А. М'ястківського «Веселка».
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша А. М'ястківського «Веселка».
1) Виразне читання вірша учителем.
2) Читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Які кольори веселки згадав автор?
— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
3) Вибіркове читання.
— Прочитайте, якими барвами веселочка прикрасила жито, траву, небо, воду.
— Де подінеться веселочка? Чому вона зникає?
2. Вправи з читання.
Вправи на вироблення техніки читання.
1) Знайти найкоротше і найдовше речення.
2) Найдовше речення прочитати на одному диханні.
3) Читання в парах, робота над виразністю читання.
3. Розвиток зв'язного мовлення.
— Як ще називають веселку? (Райдуга).
— Про які кольори веселки у вірші не згадано?
(Червоний, оранжевий, фіолетовий).
— Подумайте, кому вона могла б залишити ці
кольори на землі?
4. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Є. Горевої «Кольоровий віршик».
1) Самостійне читання вірша учнями
2) Читання вірша «ланцюжком» уголос. Бесіда.
— Які фарби треба взяти, щоб намалювати картину за цим віршем?
— Як по-іншому у вірші сказано про жовтий
колір? (Жовтіється)
— Як можна сказати про зелений, синій, червоний
кольори? (Зеленіється, зеленіє, синіє, червоніє).
3) Вибіркове читання.
У ч и т е л ь . Прочитайте речення, в якому згадано колір, який я покажу. (Учитель показує смужки
235
жовтого, синього, голубого, зеленого, червоного паперу, а учні читають речення).
4) Творча робота.
У ч и т е л ь . Доберіть рими з вірша до слів:
стежині, колом, двора. Розкажіть, що ви намалювали б на ілюстрації до вірша, які кольори використали б.
5. Фізкультхвилинка.
Танцюй, танцюй, козуленько,
Ніженьками туп, туп.
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.
А вовчок-сірячок
З лісу визирає,
На маленьке козенятко
Скоса поглядає.
6. Колективна робота.
Опрацювання «загадок» Г. Тарасенко. Бесіда.
— Які слова вам допомогли відгадати загадки?
— Чому «загадки» вміщені в розділі «Різнокольорові вірші»?
IV. Підбиття підсумків уроку
У ч и т е л ь . Пригадайте слова, які відповідають
певному кольору. Я показую смужку кольорового
паперу, а ви відповідайте: жовтий (курча, сонце,
кульбаба, жито, поле); зелений (жаба, трава, ялинка); синій (вода, волошка, метелик).
V. Домашнє завдання
1) Читати виразно вірш.
2) Скласти загадки. 1 група: про предмет, пов'язаний із зеленим кольором; 2 група: про предмет,
пов'язаний із білим кольором.
3) Навчитись говорити «Скоромовку» О. Орача.
УРОК 57
Світ такий чудовий, різнокольоровий.
Тема. Т. Коломієць «Подарунок». В. Лучук «Кольорові пташки».
В. Конопелець «Якого кольору сніг?»
Мета: формувати вміння сприймати зміст вірша, образність мови,
розвивати творче мовлення, зв'язне мовлення, виховувати
любов і повагу до рідної мови.
Обладнання: картки зі словами на зіставлення кольору і слів;
картки-блискавки зі словами, малюнки горобця, снігура,
омелюха, крука, синиці.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Вивчення скоромовки.
Сім братів-малярів
В королівстві кольорів.
Кожен маляр королює,
В королівстві малярує.
2) Гра «Якого кольору слово». Бесіда.
— Тепер я покажу «блискавкою» слово, а ви
назвете його колір. (Слова на картках: море, літо,
тепло, ворона, мама, снігур).
— Поясніть, чому ворона — чорна, а снігурі
— червоні.
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Подарунок».
1) Виразне читання вірша вчителем. Бесіда.
— Що готували звірятка?
— Кого ви запам'ятали з тих, хто трудився над
малюнком?
2) Словникова робота. Робота в парах на картках,
курча
бджола
вистача
билинці
полунйчки
відчиніть
237
потрудились
височезна
кожушку
двора
розфарбувала
крапинками
травички
висота
3) Читання вголос «ланцюжком».
4) Вибіркове читання. Бесіда.
— Які кольори використовував кожен з героїв?
Прослідкуйте.
— Хто намалював малюнок? Який за кольором
був цей малюнок?
— Чи сподобався малюнок курчатку? Прочитайте,
що воно домалювало?
— Як змінився від цього настрій малюнка?
— Прочитайте, що домалювало жабеня? Якого
кольору був його пензлик? Чому ви так гадаєте?
— Хто працював найвище? Що метелик пофарбував? А в який колір?
— Прочитайте, що домалювало сонечко. Над чим
працювала бджілка?
— Чому кожен із героїв брав саме такий колір,
а не інший?
— Чи сподобався усім цей малюнок? Прочитайте
з вірша речення, що це доводить?
— Розгляньте і ви цей малюнок і скажіть, чи все
зобразив художник?
— Хто зможе відкрити «диво-хатку»? Прочитайте.
2. Робота в парах.
Вправа на виразність читання. Кожна пара готує
для виразного читання вірші, з'ясовує, які є розділові знаки, на яку інтонацію вони вказують.
3. Завдання учням.
Опрацювання вірша В. Лучука «Кольорові пташки».
1) Словникова робота.
Учитель показує малюнки снігура, синиці, омелюха, горобця, крука.
У ч и т е л ь . Кого з птахів ви знаєте? А якого
вони кольору?
2) Самостійне читання вірша учнями.
— Прочитайте вірш самостійно і скажіть якими
побачив цих птахів поет Володимир Лучук.
238
— Використання якого з кольорів здалось тобі
незвичним?
3) Повторне читання вголос.
— Хто з птахів вам здався найбільш незвичайним
у своєму вбранні?
4. Вправи з читання.
Вправи на розвиток техніки читання.
1) Прочитати речення про кожного з птахів у тому
порядку, як розміщені малюнки.
2) Читання «Незнайком».
3) Виразне читання вірша учнями.
5. Робота з текстом.
Опрацювання вірша В. Конопельця «Якого кольору сніг?»
1) Робота над заголовком.
У ч и т е л ь . Прочитайте заголовок вірша. Дайте
відповідь на це запитання.
2) Читання вірша учнями.
3) Вибіркове читання. Бесіда.
— Послухайте, яким побачив сніг поет.
— Які кольори снігу ви запам'ятали?
— Прочитайте, коли сніг білий? Коли — синій?
Який він на деревах?
— Де він жовто-золотавий? А рожевий?
— З чим порівнюється сніг?
4) Гра «Дочитай речення».
«Білий-білий...»
«А в садку...»
«Жовто-золотавий...»
«А під вечір...»
«Мов казкова птиця...»
6. Мовно-логічне завдання.
З'єднати слова з двох колонок так, щоб зв'язати
колір снігу і місце, де він таким буває.
білий-білий
на березі та сосні
синьоокии
трави
бірюзовии
на шибках
жовто-золотавіїїп
на полях і на луках
рожевий
У саду
7. Хвилинки поезії.
Конкурс на кращого читця вірша.
239
III. Підбиття підсумків уроку
1. Робота в зошитах (с. 40, завдання 1, 2,3,4).
2. Бесіда.
— Який світ, по-вашому, цікавіший: різнобарвний
чи однотонний, чорно-білий? Чому?
IV. Домашнє завдання
1) Читати виразно вірш.
2) Скласти кольоровий твір на тему: «Яким я бачу
сьогоднішній день».
УРОК 58
Тема. Марійка Підгірянка «Розмова про сонце». Загадки. Т. Коломієць «Вітрисько».
Мета: ознайомити учнів із віршами-діалогами, вчити дітей читати
в особах, правильно інтонувати речення, різні за метою висловлення, розвивати навички виразного читання, діалогічне мовлення, виховувати спостережливість, уважність.
Обладнання: картки із завданнями для розширення периферичного зору, сигнальні картки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Відгадування загадок.
1) Ходить сторож угорі
І пильнує в небі зорі.
З високості дрібно-дрібно
Розсипає сяйво срібне.
(.Місяць)
2) Від краю до краю
Мене всі чекають.
Приходжу,
Подивляться —
Примружаться й скривляться.
(Сонце)
3) Його ім'я лише з трьох літер.
Його провісником є вітер.
240
Ним хлібороб у спеку марить,
Його дарують тільки хмари
(Дощ)
4) 3 лісу в ліс перелітає,
Де не сяде — там співає,
І кладе яєчка
У чужі гніздечка.
(Зозуля)
2. Бесіда.
— Яке із слів-відгадок «зайве»? Чому? Що означають слова «дощ», «місяць», «сонце»? (Явища
природи).
— До слова «сонце» доберіть ознаки. (Ласкаве,
тепле, лагідне, кругле, золоте, яскраве).
3. Вправи з читання.
1) «Розчитування». Вправи на інтонування речень.
Сонце іде спати.
Сонце іде спати?
Сонце іде спати!
У ч и т е л ь . Прочитайте речення з тією інтонацією, на яку вказує розділовий знак.
2) Читайте речення в різних темпах за сигнальними картками, які я буду показувати. (Н — нормальний, П — повільний, ПІ — швидкий темп).
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
Протягом дня кожен із вас спілкується з багатьма людьми: однокласниками, друзями, батьками,
учителями.
— Як називається розмова між двома людьми?
(Діалог).
Поети не могли залишити без уваги такі моменти
людського спілкування і створили поетичні засоби:
коли один з героїв вірша запитує, то інший відповідає.
Сьогодні ми розпочнемо нову тему: «Вірші-діалоги», в якій познайомимося з кращими зразками
таких поезій.
III. Опрацювання нового матеріалу
241
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Марійки Підгірянки «Розмова про сонце».
1) Робота над заголовком. Бесіда.
— Про що буде розмова?
— Як ви гадаєте, між ними ведеться діалог? Як
ви дізнались про це?
2) Словникова робота,
високу
стелитися
царівна
камінне
засипає
серденько
3) Читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Між ким відбувається діалог?
— Як ви гадаєте, якого віку дитина?
— Це хлопчик чи дівчинка?
— А чому автор не вказує на це?
4) Повторне читання вірша вголос.
5) Вибіркове читання. Бесіда.
— Прочитайте, які питання цікавили дитину?
— Які відповіді дає мати?
— Чи можна сказати, що дитина допитлива?
— Чи цікаві відповіді мами?
2. Розвиток зв'язного мовлення.
Робота над розвитком мовлення.
Група І. Дібрати синоніми до слів: заснути — (задрімати), збудиться — (прокинеться, встане), погляне
— (подивиться, позирне), встають — (прокидаються),
мати — (мама, неня).
Група II. Дібрати слова, протилежні за значенням:
висока, біла, вечірня, гарна, тихше й тихше, нічка,
світає, веселі, раненько.
3. Вправи з читання.
1) Читання в особах (у парах).
2) Виразне читання вірша-діалогу парами. Конкурс на кращого читця.
4. Відгадування
загадок.
5. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Т. Коломієць «Вітрисько».
1) Робота над заголовком.
242
У ч и т е л ь . Як називається вірш? Чи можна
відразу назвати співрозмовників?
2) Читання вірша вчителем.
3) Словникова робота
Угамуйся — заспокойся, втихомирся, спинися;
тин — паркан, огорожа;
покурівся — пішов, піднявши куряву.
4) Повторне читання вірша мовчки. Бесіда.
— Між ким ведеться розмова?
— Яким ви уявляєте вітрисько? А господаря
саду?
5) Вибіркове читання.
— Прочитайте, що запитував господар у вітриська. Що він відповів?
— Прочитайте, як господар свариться на вітер.
— Чому вітрисько покурівся за село?
6. Вправи з читання.
Вправи на розвиток швидкості читання.
1) Гра «Вовк і заєць» (у парах).
2) Читання найбільшої кількості слів, набравши
повітря (на одному диханні).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що таке діалог?
— Скільки має бути співрозмовників?
V. Домашнє завдання
I група. Скласти діалог про місяць, подібний до
«Розмови про сонце».
II група. Скласти розмову між вітриськом і господаркою, але так, щоб людина дякувала вітру.
УРОК 59
Тема. В. Лучук «Жолудь». Є. Гуцало «Без дороги ходить дощ».
П. Ребро «Суперечка». А. Костецький «Найкраща іграшка». С. Воскрекасенко «Внучка».
Мета: продовжити роботу над віршами-діалогами, вчити читати
в особах, додержуватись інтонацій згідно з авторськими
вказівками, удосконалювати навички свідомого та виразного читання, розвивати діалогічне мовлення, виховувати
спостережливість, емоційність.
Обладнання: таблиця для читання, картки з буквами.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Вправи з читання.
1) Читати «Швидко і чітко»
•<
бік
біг
бій
бір
бік
бак
бук
бик
бік
рік
сік
вік
2) «Розчитування» за таблицею «Слідчий».
За певний час треба прослідкувати очима за лініями, які з'єднують цифри з буквами.
3) Читання деформованих слів.
У ч и т е л ь . Прочитай слово і виключи «зайве»
убикик (кубики)
ялальк (лялька)
едемажв (ведмежа)
ітсл (стіл)
244
имашан (машина)
ожицін (ножиці)
італчок (літачок)
кич'ям (м'ячик)
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Вправи з читання.
Робота над віршем В. Лучука «Жолудь».
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) Читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Для чого дітям потрібний жолудь?
— Який із співрозмовників вам сподобався більше? Чому?
3) Вправа на правильне інтонування речень. Бесіда.
— Прочитайте питальні речення. Скільки їх у
вірші?
— Прочитайте всі окличні речення.
4) Вправа на розвиток техніки читання.
Гра «Дочитай рядок». Учитель читає початок
речення, а учні швидко його знаходять у вірші і читають закінчення: «Гайда ...», «Щоб там ...», «Щоб
гніздо», «Щоб зраненьку ...».
2. Розвиток зв'язного мовлення.
— Що означають крапки в кінці вірша?
— Продовжте діалог із сусідом по парті.
— Прочитайте діалог, дотримуючись розділових
знаків.
3. Робота у групах.
Робота над віршами Є. Гуцало «Без дороги ходить
дощ» і П. Ребра «Суперечка».
Роботу над віршами можна провести в парах
(самостійно). Одним для роботи пропонується вірш
Є. Гуцала, а іншим — П. Ребра «Суперечка». Кінцевим підсумком є конкурс на найкраще розіграну
сценку.
4. Робота з текстом.
Робота над віршем А. Костецького «Найкраща
іграшка».
1) Словникова робота.
У ч и т е л ь . Н а які іграшки схожі колонки
слів?
245
ко
ні
тра
тра 4
защо
ктор
зовсім
вгадав
зробив
не так
2) Читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Між ким ведеться розмова?
— Чому ви так гадаєте?
3) Читання вірша «буксиром» за вчителем.
4) Вибіркове читання. Гра «Склади слова».
— Прочитайте окличні речення.
— Скільки разів у вірші повторюється частка
«не»?
— Знайдіть і прочитайте у вірші слова, що складаються з трьох букв; двоскладові слова. Яке слово
у вірші найдовше? (Електричка).
— Складіть слова із букв цього слова.
5) Розвиток зв'язного мовлення.
Описати свою улюблену іграшку, не називаючи
її. Інші учні визначають її.
6) Виразне читання вірша в особах.
5. Колективна робота.
Поглиблення знань про творчість А. Костецького.
Вікторина «Знавці творів А. Костецького».
— Які твори А. Костецького ви вже читали?
— Послухайте уривки і назвіть назву твору
А. Костецького.
1. «Тільки без мами не можна нізащо,
бо найдорожче стоїть над словами,
в світі усе починається з мами!...» («Все починається з мами»),
2. «Батьківщина — це труд і свято,
Батьківщина — це мама й тато,
це твої найщиріші друзі...» («Батьківщина»)
3. «Якщо дві руки
246
до лопати додати,
а потім додати
бажання завзяте,
а потім відняти
від них неохоту...» («Проста арифметика»),
У ч и т е л ь. А. Костецький видав ЗО книжок для
дітей, удостоєний премії імені Лесі Українки. Зараз
живе і працює у Києві.
6. Завдання учням.
Робота над віршем С. Воскрекасенка «Внучка».
1) Робота над заголовком. Бесіда.
— Прочитайте назву вірша-діалогу. Хто у вірші
буде розмовляти?
— Чому так ви вважаєте?
2) Читання вірша вчителем.
У ч и т е л ь . Чи правильно ви передбачили співрозмовників?
3) Мовчазне читання вірша учнями. Бесіда.
— Чи погоджуєтесь ви з відповіддю онучки?
Чому?
— Що означає слово «білоручка»?
— Які слова в цьому вірші звучать однаково, але
значення мають різне?
4) Виразне читання вірша.
III. Підбиття підсумків уроку
Робота в зошитах (с. 41 42, завдання 1, 2, З,
4, 5).
IV. Домашнє завдання
1) Читати запитання в підручнику с. 32 і дати
відповіді.
2) Читати виразно вірші-діалоги.
УРОК 60
Тема. М. Сингаївський «Що воно за диво?». П. Мовчан «Сіяв
шпак». А. Григорук «Переплутанка». П. Воронько «Картина».
Мета: ознайомити з новим видом вірша; удосконалювати навички правильного і виразного читання, уміння працювати самостійно, розвивати образну уяву, здатність
розрізнити реальність і вигадку, виховувати почуття
самостійності.
Обладнання: таблиця складів М. Зайцева (додаток 2), картки
блискавки зі словами і виразами.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка. «Відпочинь і посміхнись!»
Качка кумкає, а жаба кряче.
Собака нявчить, а кішка гарчить.
Зозуля кукурікає, а півень кує.
Порося ґелґоче, а гусак хрокає.
Голуб дзижчить, а джміль ...
Корова каркає, а ... .
Продовжуй сам!
У ч и т е л ь . Виправте всі помилки, які були
допущені у вірші.
2. Вправи з читання.
1) «Розчитування».
За таблицею складів. Читання рядків «ж» — «ш»,
«з» — «с».
2) Робота в зошитах (с. 43, завдання 5).
3) Читати скоромовку в різних темпах, з різною
силою голосу, на одному диханні. Бесіда.
Вовченя й вовчиха з вовком
Утекли у вушко з голки ...
Не знайшли мисливці сірих,
Бо згубилась голка в сіні.
— Чи все, що описано в скоромовці, буває насправді?
— Чи є тут помилки у словах, як у вірші? А де
тут помилка?
— У яких рядках зміст не відповідає дійсності?
248
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда.
— Дуже цікавими є різновид віршів, у яких розповідається про те, чого не буває. І називаються такі
поезії — небилиці-небувалиці.
— А для чого, як ви гадаєте, поети вигадують
такі вірші-небилиці?
— Так, щоб розсмішити, розвеселити нас. Сьогодні на уроці ми і будемо знайомитися із такими
веселими фантазіями українських поетів.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Робота над віршем М. Сингаївського «Що воно
за диво?»
1) Виразне читання вірша вчителем.
У ч и т е л ь . Послухайте вірш і скажіть, що вас
найбільше здивувало.
2) Словникова робота.
Прочитати стовпчики слів на одному диханні.
клен
верба
дах
піч
криниця
тополя
ґанок
річка
хата
У ч и т е л ь . Прочитайте тільки назви дерев;
слова, що пов'язані зі словом «хата».
3) Читання вірша мовчки. Бесіда.
— Чому утворились такі небилиці?
— Що означає слово «кострубата»?
— Яка небувалиця вас найбільше здивувала?
2. Вправи з читання.
Вправи на розвиток навичок читання.
1) Читання вірша «лупою» (за вчителем).
2) Читання «ланцюжком».
3) Гра «Дочитай кінець рядочка». Гру проводить
один із учнів.
4) Виразне читання вірша.
249
3. Завдання учням.
Опрацювання вірша П. Мовчан «Сіяв шпак».
1) Читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Чому здивувався шпак?
— Що він сіяв, а що — вродило?
— Що помолотив на току?
— У чому небилиця?
— Що ж незвичайного помітили в останньому
реченні?
2) Виразне читання вірша. Передати голосом
здивування.
4. Фізкультхвилинка
Потягнутись і прогнутись,
і пригнутись, розігнутись.
Ваші м'язи всі проснуться.
Ваші губи посміхнуться!
Навіть ваші пальці в танці.
Це не приховати! І рукою, і ногою
Можна танок танцювати!
5. Робота з текстом.
Робота над віршем А. Григорука «Переплутанка».
1) Читання вірша вчителем. Бесіда.
— Яка з небилиць вас найбільше розвеселила?
— Де, по-вашому, відбулись ці незвичайні події?
2) Словникова робота.
У ч и т е л ь . Читайте уважно, бо деякі букви
теж переплутались.
диво-дивина
кабан
подвір'я
горбоці
ягнатя
ідники
лебеід
Льоха — свиня;
плоти — тини, огорожі, паркани.
3) Читання вірша учнями «ланцюжком».
Дати відповідь на запитання автора після перечитування.
4) Вибіркове читання.
— Прочитайте із вірша уривки якими б можна
підписати малюнки.
250
— Прочитайте небилиці, до яких нема ілюстрацій.
5) Виразне читання вірша.
6. Завдання учням.
Робота над віршем П. Воронька «Картина».
1) Словникова робота.
Читання слів із карток-блискавок. (Картина,
малюнок, низина, висить сніг, той, новина, сам намалював).
2) Читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Які небувалиці зобразив хлопчик?
— Що видалось найкумеднішим?
3) Читання вірша (напівголосно) «буксиром» (в
парах).
— Подумайте, з якою інтонацією слід читати опис
цієї картини?
— Який настрій викликав вірш?
4) Робота за малюнком вірша.
— Перечитайте вірш і зіставте його з малюнком.
— Чи все зобразив хлопчик? Що ще треба домалювати?
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що спільного у цих віршах?
— Який настрій вони викликають?
V. Домашнє завдання
1) Читати виразно вірші.
2) Переробити останній вірш так, щоб у ньому не
було небилиць.
УРОК 61
Тема. Тарас Шевченко. Урок позакласного читання.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Т. Г. Шевченка;
розвивати пам'ять, мислення, увагу, вміння робити самостійні висновки; виховувати почуття любові і поваги до
світлого образу поета-мислителя Т. Г. Шевченка.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка книжок, репродукцій художніх творів, збірники творів «Позакласне
читання-2».
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Мовна розминка.
Акровірш
Ти мусиш нам співця назвати,
Адже умів лише він один
Рабів німих так захищати,
А хто так оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?
Д. Білоус
2. Слово вчителя.
Сьогоднішній урок у нас незвичайний. Сьогодні
ми пройдемо залами музею історії життя видатної
людини, поета, письменника, художника Тараса
Григоровича Шевченка.
Народився великий поет, художник на Черкащині, в селі Моринці у родині селянина-кріпака. Кріпак
— це людина, закріплена за паном, яка працює на
нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти
як річ.
У селі Кирилівка минули дитячі роки Тараса. В
селі збереглася могила матері, яка молодою пішла
з життя, залишивши осиротілих дітей. Збереглась
також хата дяка, в якій вчився Шевченко. На кладовищі — могила батька Григорія Івановича. Є в
селі музей Тараса Григоровича, пам'ятник великому
поетові.
3. Завдання учням.
Слухання вірша Грицька Бойка (розповідають
підготовлені учні).
252
1-й
учень.
У старій хатині
Кріпака колись
В тихий день весінній
Хлопчик народивсь.
2-й
учень.
3-й
учень.
4-й
учень.
5-й
учень.
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі —
Він ягнята пас.
Вмерли мама й тато ...
Сирота — в дяка.
Тут була в хлоп'яти
Грамота гірка.
В пана бусурмана
В Петербурзі дім.
Кріпаком у пана
Був Тарас у нім.
Хоче малювати
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
За ясну свободу,
Світло майбуття —
Він віддав народу
Все своє життя.
4. Слово вчителя з елементами бесіди.
Як і заповідав поет, його поховано над Дніпром
на високій Чернечій горі, яку народ називає Тарасовою. Тут часто можна почути українських народних
співців і музикантів, які співають і грають на кобзі
(бандурі), — це кобзарі.
— Чому Шевченка називають Кобзарем?
— Хто такі кобзарі?
Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі
люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке
життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони
грали на музичному інструменті — кобзі. Назва інструменту і дала назву — кобзарі.
253
Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень на
дорогах України. Але коли читаєш його твори, то
ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя
народу.
Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав
«Кобзар». Входило до неї тоді 8 поезій.
II. Сприйняття і засвоєння матеріалу
Читання, слухання творів Т.Г. Шевченка.
1. Виставка книг. Бесіда.
— Знайдіть «Кобзар» на книжковій виставці.
— У кого вдома є «Кобзар»?
— Зверніть увагу на збірки «Кобзар», видані в
різні роки.
2. Вправи з читання.
Читання учнями творів Т. Г. Шевченка «Зоре моя
вечірняя», «Зацвіла в долині червона калина», «Тече
вода із-під явора».
3. Робота з текстом.
1) Читання оповідання «Тарасів сон» Василя Ковалюка (с. 87-88)
2) Читання оповідання вчителем. Бесіда.
— Про що думав Тарас того вечора?
— Куди він побіг, щоб заховатися від мачухи?
— Хто йому приснився?
— Що сказала синочкові мати уві сні?
— Про що він просив померлу маму?
3) Читання оповідання учнями (парами).
4) Самостійне читання учнями вірша «І досі
сниться». Бесіда.
— Хто автор цього вірша?
— Про кого пише поет?
— Чим подібні оповідання і вірш?
4. Колективна робота.
1) Пісні та вірші поета.
У ч и т е л ь . Багато віршів Тараса Шевченка
покладено на музику. Які ви знаєте пісні на вірші
Т.Г. Шевченка?
Слухання запису пісні «Реве та стогне Дніпр
широкий».
У ч и т е л ь . Хто з вас знає і може заспівати
пісню «Зацвіла в долині червона калина»?
254
2) Шевченко — художник. Бесіда.
— Тарас Григорович Шевченко був не тільки поетом, він був ще й талановитим художником. Його
роботи різноманітні за жанром: автопортрети, портрети, пейзажі.
Розгляд репродукцій його картин. Розгляд та
обговорення репродукції картини Шевченка «Автопортрет» (1840 р.).
— Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із
глибини часу?
— Що означає слово «автопортрет»?
— Яким ви бачите поета?
— Що виражають очі? А високе чоло?
— Про що думає поет?
Думи мої, думи мої
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядками...
3) Пам'ять про поета вічна.
У ч и т е л ь . Пам'ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам'ять, іменем Шевченка названі вулиці,
театри. Національний університет носить його ім'я.
На майданах міст і сіл споруджено пам'ятники поету. До своїх нащадків, до нас з вами поет звертає
свої слова:
«І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим, тихим словом».
5. Вправи з читання.
Читання віршів «Поклін тобі, Тарасе», «Над Кобзарем» (с. 89-90) (учнів підготувати заздалегідь).
III. Домашнє завдання
1) Читати статті з дитячих журналів.
2) Принести дитячі журнали.
3) Ознайомитись із структурою побудови журналів.
255
УРОК 62
Тема. Т. Коломієць «Диваки», «Лічилка-небувалиця» Г. Бойко
«Скоромовка-небувалиця». «Приказка-небувалиця» (з народного).
Мета: ознайомити учнів із незвичною формою небилиць: лічилкою,
скоромовкою і приказкою; розвивати увагу, спостережливість, кмітливість, увагу, навички виразного читання; виховувати любов до краси рідного слова, до рідної мови.
Обладнання: таблиця складів (додаток 1).
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Вправи з читання.
1) «Розпитування». За таблицею складів діти
читають рядки 23—26 у різному темпі: 1 рядок — повільно, 2 — швидко, 3 — ще швидше, 4 — скоромовкою.
2) Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній
формі.
ози
зали
вається
хо
лови
хапа
мча
тиму
Л1ЧИЛ
приказ
скоромов
;ка
Учитель.
— Що означають слова першої і другої схем?
(Дію).
— Коли відбувається дія, яку називають слова
І схеми (Тепер).
— А другої? (Ще не відбувається, а лише
буде).
— Поясніть значення кожного слова третьої
схеми.
256
3) Гра «Доповни прислів'я».
«Хочеш їсти калачі...» (не сиди на печі). «Зробив
діло — ...» (гуляй сміло), «Хто дбає, той ...» (і має).
«На сонці тепло, а ...» (біля матері добре).
2. Вправа на тренування дихального апарату.
У ч и т е л ь . Промовте перше прислів'я з питальною інтонацією, радісно. Друге прислів'я з
окличною інтонацією, сумно. Третє — з розповідною
інтонацією, здивовано.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Сьогодні ми познайомимося з незвичайною лічилкою, приказкою, скоромовкою. (На дощці прикріпити слово небувалиця). Прочитайте, над якими
творами ми сьогодні працюватимемо,
лічилка
приказ
скоромов
ка — небувалиця
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Вправи з читання.
Робота над «Лічилкою-небувалицею» Т. Коломієць.
1) Читання виразне вірша вчителем. Бесіда.
— Які незвичайні слова ви почули? Від яких слів
вони утворились?
— Чи чули ви їх коли раніше?
2) Мовчазне читання вірша учнями.
3) Читання групами напівголосно.
4) Гра «Кращий розвідник». Бесіда.
— Скільки слів із буквою «я» (6).
— Скільки слів, що означають дію? (11). Прочитайте їх усі.
— Прочитайте питальне речення.
2. Завдання учням.
Робота над «Скоромовкою-небувалицею»
Г. Бойка.
1) Мовчазне читання скоромовки учнями. Бесіда.
— Які слова у ній промовляються однаково, але
мають зовсім різне значення?
257
— Поясніть значення кожного з таких слів.
2) Робота над виразністю читання.
У ч и т е л ь . Прочитайте скоромовку чітко, виразно, швидко і правильно. Після слова «сто» робіть
невеличку паузу.
3) Конкурс «Хто виразно й швидко промовить
скоромовку».
4) Робота над «Приказкою-небувалицею» (з народного).
Читання приказки мовчки учнями; читання в
особах (у парах).
3. Робота з текстом.
Робота над віршем Т. Коломієць «Диваки».
1) Читання вірша вчителем.
2) Мовчазне читання вірша учнями.
— Хто ж були ці диваки?
— Як поводив себе Рогеллі? Рогатті?
— Що видалось у вірші найсмішнішим?
3) Виразне читання вірша.
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— З якими творами ми познайомились сьогодні
на уроці?
— Чим вони вам сподобались?
V. Домашнє завдання
1. Підготуватись до конкурсу на кращого читача
небилиць.
2. Скласти розповідь: група 1 — про Рогеллі,
група 2 — про Рогатті.
3. Підготуватись до підсумку з теми «Небилицінебувалиці».
УРОК 63
Тема. Олена Пчілка «Безконечна пісенька». В. Лучук «Послухайте, люди». І Світличний «Безконечник». Т. Коломієць
«Дідів обід». О. Орач «Пташко-літашко».
Мета: ознайомити дітей із віршами-безконечниками, вчити визначати особливості цих творів, удосконалювати уміння
виразно читати віршовані твори, збагачувати мову учнів
новими словами, розвивати навички правильного емоційного читання; виховувати любов до рідної мови, бажання
вивчати її.
Обладнання: таблиця складів (додаток 4).
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Вправи з читання.
1) «Розчитування».
За таблицею складів. Учні читають колонки 4—5,
називаючи утворені склади по парах з голосними [а],
[е]> [і] (джа — кса; нша — кта; дте — ксе...). Слідкувати діти повинні тільки очима, а не пальцями.
2) Читання вірша Ю. Будяка «Шкодливий цап»
(написано на дошці).
На городі цап, цап
Капусточку хап, хап.
Борідкою трусь, трусь,
Капусточку хрусь, хрусь.
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп.
А за цапом дід, дід
З батурою хвось, хвось.
Цап як скоче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: «Ме, ме...»
За ним Рябко: «Гав,
Оце тобі, щоб не крав...»
Учитель.
— Чию мову ти почув у вірші?
— Як розмовляють гуси, горобці, кошенята, каченята?
2. Гра «Утвори сім'ю».
Гуска — гусак, гусенята.
259
Кіт — (кішка, кошенята).
Горобець — (горобчиха, горобенята).
Качка — (качур, каченята).
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Читання вірша В. Гринька (надруковано на
дошці).
Ішов індик з індичкою,
Ішов понад водичкою.
А на ними — індичатка.
Пасли їх малі дівчатка.
Починаймо все спочатку:
Ішов індик з індичкою ...
У ч и т е л ь . Чим цікавий цей вірш?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Вправи з читання.
Робота над віршем Олени Пчілки «Безконечна
пісенька».
1) Читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Чому в кінці вірша стоять три крапки? Яка
вказівка автора?
— Чи можна сказати, де вірш закінчується?
2) Читання вірша вголос «ланцюжком».
2. Робота з текстом.
Робота над віршем В. Лучука «Послухайте,
люди...»
1) Читання вірша вчителем.
2) Мовчазне читання байки учнями мовчки.
— Як можна назвати цей вірш, якщо попередній
називається «Безконечна пісенька»? (Байка).
— Про кого ця байка?
— Що зробив горобець?
— Як сварилася баба?
— На яке запитання у вірші немає відповіді?
— Як ви гадаєте, хто може її дати?
3) Робота над виразністю читання вірша.
Учитель.
— Читайте вірш голосно, передаючи правильно
інтонацію питальних і окличних речень.
— Скільки дійових осіб у вірші?
260
4) Читання вірша в особах.
Діти діляться трійками і вірш читається вголос
в особах «ланцюжком». Коли читає остання трійка,
після слів: «Чи казати знов з кінця?» учитель каже:
«Не казати».
3. Завдання учням.
Робота над віршем І. Світличного «Безконечник».
1) Словникова робота.
кури
півні
курчата
сіють
косять
наварять
виростуть
решетують
просо
пшоно
каші
наші
Решетувати — просіювати пшоно через решето,
очищувати від домішок.
2) Самостійне читання вірша учнями.
— Чому цей вірш має назву «Безконечник»?
— Які рядки вірша це доводять?
— На скільки частин можна поділити цей
вірш?
— Чи однакові ці частини? Чим відрізняються?
— Подумайте, як можна продовжити вірш?
3) Читання вірша «ланцюжком» уголос. Першу
частину вірша читають учні першої парти хором, на
другу частину до них приєднуються учні другої парти.
І так по черзі до читання підключаються всі учні.
4) Розучування частини вірша напам'ять, використовуючи слова із словникової роботи.
4. Вправи з читання.
Робота над віршем Т. Коломієць «Дідів обід».
1) Мовчазне читання вірша учнями. Бесіда.
— Продовжте: «Є безконечна пісенька, безконечна
байка, а це безконечна — ...».
— Підготуйтесь проказати пропущені рядки.
261
Скільки рядків повторюються?
— Скільки треба їх проказувати? Як про це пише
автор?
2) Повторне читання вірша «ланцюжком».
3) Робота над виразністю читання.
5. Робота з текстом.
Робота над віршем О. Орача «Пташко-літашко».
1) Слухання вірша, який читає учитель.
2) Мовчазне читання вірша учнями. Бесіда.
— Хто розповідає про себе?
— Що ви дізнались про цю пташку?
— Як можна продовжити цей вірш? Прочитайте.
— Які слова з вірша споріднені до слова літати
(літашка, лечу, літашенята).
3) Виразне читання вірша.
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Робота в зошитах (с. 44, завдання 1, 2,3).
2. Бесіда.
— Про що ви сьогодні дізналися?
— Чим схожі вірші-безконечники?
— Який вірш видався найцікавішим? А який
найсмішнішим?
— Хто написав вірші-безконечники, які ви читали?
V. Домашнє завдання
1) Читати виразно вірші-безконечники.
2) Вивчити вірш, який найбільше сподобався.
УРОКИ 64-65
Тема. Загадка — цікава розумова задача. Л. Глібов «Котилася
тарілочка», «Хто доня?».
Мета: ознайомити із віршами-загадками; вчити виділяти у них
головний зміст; показати на прикладах загадок красу
рідного слова, багатства, влучність мови; розвивати увагу,
кмітливість, навички виразного читання; виховувати любов
до рідної мови, рідного слова.
Обладнання: малюнок Буратіно.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) Розучування скоромовки.
Бавлять ранньої пори
бобренят старі бобри.
Бубонить бобер до білки:
— Бобреня боїться бджілки.
У ч и т е л ь . Який звук ми найчастіше промовляли? Пригадайте, які казкові герої у своєму імені
мають цю букву (Чебурашка, Карабас, Буратіно,
Колобок, солом'яний бичок).
2. Гра «Зачаровані слова».
Учитель показує малюнок Буратіно.
У ч и т е л ь . Допоможіть цьому казковому герою
розгадати слова. Кожна літера слова «Буратіно» має
свій номер — цифру. За допомогою цього ключового
слова треба скласти нові слова, згідно з комбінаціями
цифр.
Б У Р А Т І
Н О
1 2 3 4 5 6 7 8
1345
5458
1414
7834
3474
85434
14387
58314
1434147
Відповідь: (брат, нора, барон, тато, баба, рана,
отара, торба, барабан)
263
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Відгадування загадки.
(Спочатку вчитель читає першу частину загадки.)
Дерев'яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
(У дітей виникає припущення, що це Буратіно.)
У ч и т е л ь . Які слова загадки вам це підказали?
Дослухайте загадку до кінця.
На білому
Слід лишаю
І всіх діток
Потішаю.
Г. Бойко
2. Бесіда.
— Чи підтвердилось ваше припущення, що це
Буратіно?
— А що це? (Олівець).
— Які докази того, що це олівець, а не щось
інше?
— Що ж таке загадка? Хто може бути автором
загадок?
— Прочитайте, хто автор цієї загадки.
— Отже, сьогодні ми познайомимося з іншими загадками, складеними майстрами української поезії.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Робота над віршем Л. Глібова «Котилася тарілочка».
1) Самостійне читання вірша-загадки. Бесіда.
— Подумайте, скільки буде слів-відгадок.
— У яких словах сховались відгадки? (Золота
тарілочка, чорна баба).
2) Словникова робота.
— Прочитайте слова-прикметники. Що вони називають?
— Прочитайте дієслова.
— Що означає слово жупані Прочитайте пояснення з тлумачного словника.
264
си
кру
чор
тарі
по
жу
ній
тій
нии
лочка
стикали
пан
дв орі
зна
ють
зо
лотая
хо
рошая
захо
вала
3) Читання вірша учнями вголос. Аналіз змісту.
— Прочитайте слово, що допомогло відгадати
загадку.
— У якому значенні вжито слово «золота»?
— Доберіть слова, близькі за значенням, до слова
яснє (світле, яскраве), любі (дорогі, милі), постихали
(припинилися, змовкли).
— Доберіть слова, протилежні за значенням, до
слів діти (дорослі), горить (гасне), чорна (біла).
4) Робота над виразністю читання. Бесіда.
— Якою ви уявляєте ніч?
— Спробуйте відтворити голосом дії «чорної
баби».
— Як будете читати слова про сонечко? (Лагідно,
ніжно, радісно, любов'ю).
— Чому? (Сонце — це життя. Воно приносить
тепло на землю, світло. Все оживає, коли світить і
гріє сонечко).
2. Завдання учням.
Робота над загадкою Л. Глібова «Хто доня?».
1) Читання мовчки загадки учнями. Бесіда.
— Прочитайте загадку мовчки. Яку підказку дав
вам автор?
— Прочитайте тільки першу строфу «буксиром»
у парі. Подумайте, які ще назви овочів могли бути
підказкою (редиска, ріпа).
— Чому автор дав підказку? Пригадайте, як називають такі вірші, в яких із перших букв кожного
рядка можна утворити слова.
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— З якими віршами ми познайомились сьогодні
на уроці?
— Хто написав ці загадки-вірші?
265
V. Домашнє завдання
1. Прочитати виразно вірші-загадки.
2. Намалювати малюнки до віршів-загадок.
3. Скласти 2 загадки на свій вибір.
УРОК 66
Загадка
задача.
—
цікава розумна
Тема. М. Підгірянка «Загадка». О. Сенатович «Бігли діти повз
ялинку...». Т. Коломієць «Загадка». Підсумок з теми.
Мета: продовжити знайомити учнів із віршами-загадками, виділяти у них головний зміст, доводити на прикладах
змісту загадок красу рідного слова, багатство, влучність
української мови; розвивати спостережливість, увагу,
кмітливість, мову дітей. Виховувати любов до української мови.
Обладнання: підручник, збірники загадок.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Чистомовка.
За-за-за, за-за-за —
Тут прив'язана ...
Зу-зу-зу, зу-зу-зу —
Відв'яжу ...
Уз-уз-уз, уз-уз-уз —
Я ж не •••
Зі-зі-зі, зі-зі-зі —
Покатаюсь на ...
Зи-зи-зи, зи-зи-зи —
Не чіпай кози!
Учитель.
— Якій звук ми промовляли найчастіше?
266
— Пригадайте, назва якої пори року починається
такою буквою.
— Які пори роки ви ще знаєте?
2) Добір слів-назв предметів до кожної пори
року.
тепло
холод
сніжинки
проліски
сонце
дощ
хуртовина проталини
квіти
хмарність мороз
струмки
відпочинок туман
лід
тепло
Учитель.
— Доберіть синоніми до слова хуртовина.
— Доберіть антоніми до слів холод, відпочинок.
3) Читання складів із складової таблиці № 1.
Прочитати на одному диханні склади у вертикальних стовпчиках, у горизонтальних рядках.
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Вправи з читання.
Робота над віршем М. Підгірянки «Загадка».
1) Читання вірша вчителем.
2) Повторне читання вірша вголос «ланцюжком».
— Про яких «зелених птахів» йдеться у вірші?
— Що трапилось з цими птахами восени?
3) Спостереження за мовою вірша.
— Які слова допомогли відгадати загадку?
— Що птахи робили навесні, влітку, восени?
— Чому зелені птахи «зірвуться з віток»?
— Куди полинуть ці птахи?
4) Вправи на розвиток швидкості читання.
Читання з лінійкою (читання вірша напівприкриваючи букви лінійкою).
Читання «Незнайки».
5) Учитель читає вірш з помилками, а учні їх
виправляють
Летіли хмари зелені,
сіли почистити на клені.
По десять пташок
На кожну гілку.
Сіли весною,
сидять узимку.
А піде осінь —
267
запалить крони,
хмари зелені.
Стануть червоні
зберуться з віток
у мжичці сірій —
полинуть з вітром
в кленовий вирій.
5) Виразне читання вірша.
2. Завдання учням.
Робота над віршем О. Сенатович «Бігли діти повз
ялинку».
1) Мовчазне читання віршика-загадки. Бесіда.
— Як себе назвала лісова пустунка?
— Виберіть самостійно темп і силу голосу під час
читання загадки.
— Перевірте свою відгадку, прочитавши перші
літери кожного рядка.
2) Робота в парі.
Придумати свою загадку про лісового звірка. Загадати її однокласникам.
3. Робота з текстом.
Робота над «Загадкою» Т. Коломієць.
1) Вправи на миттєве сприймання слів.
Картки зі словами: крик, я кричу, крикун, крикливий, крикля.
— Що цікавого ви помітили, читаючи ці слова?
— Яка частина у цих словах однакова?
— Поясніть значення кожного слова. (Учитель ще
раз показує слова, прикріплює їх на дошці).
— Яке слово здалось незвичним? Кого так називають?
2) Слухання вірша-загадки.
3) Самостійне читання вірша. Бесіда.
— Хто ж ця крикля-зникла?
— Чому автор відлуння луну називає «криклязникла»?
— Скільки дійових осіб у вірші?
4) Читання вірша в особах (за луну читає весь
клас). Бесіда.
— Хто автор загадки?
— Які ще твори Тамари Коломієць ми читали?
268
III. Підбиття підсумків з теми
Бесіда.
— Чим схожі вірші за звучанням?
— Довгі чи короткі рядки у віршах?
— Однакові вони за довжиною чи різні?
— Які з прочитаних віршів викликали в тебе почуття радості?
— Які з прочитаних віршів тебе здивували?
— Хто їх написав?
IV. Домашнє завдання
Знайти у вірші рими.
Віє вітер з-під воріт,
на воротах — сірий кіт,
Вітер сірому котові
чеше вусики шовкові.
Ясне сонце виплива,
коту спинку вигріва.
Кіт воркоче, кіт муркоче,
ніби щось сказати хоче.
УРОК 67
Тема. Зустріч із дитячими журналами. Урок позакласного читання.
Мета: познайомити дітей з періодичними виданнями; розвивати
читацькі інтереси; виховувати любов до рідного слова.
Обладнання: виставка дитячих журналів («Барвінок», «Малятко», «Соняшник», «Пізнайко», «Чомусик», «Яблунька»,
«Стежка», «Загадкова скарбничка» та ін.), добірка окремих
журналів, каталожні картки.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Колективна робота.
1) Читання анаграми.
лжруна
азгеат
2) Словникова робота.
У ч и т е л ь . Які значення може мати слово журналі (Класний журнал, журнал обліку відвідування,
періодичне видання).
269
Пояснити значення слів: періодичне видання, періодика, журналіст, дописувач, редактор, редколегія,
тираж (наклад), примірник.
II. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Робота з виставкою журналів.
— Назвіть журнали, які є на виставці.
— Які з них ви читали?
— Які є журнали у вас вдома?
— Які журнали брали в бібліотеці?
— Який із журналів призначений для ваших
маленьких братиків і сестричок?
— Про що можна дізнатись з обкладинки журналу?
2. Інсценізація.
Зустріч з журналом «Барвінок».
(Стук у двері. Входить хлопчик у костюмі «Барвінок», декілька учнів-барвінчат.
У ч и т е л ь . Хто ви?
Б а р в і н о к . Добрий день, діти! Ми з радістю
завітали до вас. Давайте знайомитись. Ви впізнали
мене? А моїх друзів? Це барвінчата — мої читачі.
Ми розповімо вам про себе.
Народивсь я в 1928 році в місті Києві. Назвали мене на честь весняної ніжної квітки. У мене
красиві обкладинки, цікаві сторінки. Я змінюю їх
щомісяця. А чи знаєте ви, чому? {Діти відповідають).
Справді так. Я виходжу в світ щомісяця і йду
по всій Україні до барвінчат-читачів, молодших
школярів.
На моїх сторінках ви знайдете те, чого немає в
шкільних підручниках. Я порадую вас чудовими казками, прислів'ями, приказками, загадками, іграми.
Я розвеселю вас у сумні години, підтримаю в час
скрути, посію у ваших душах зерна добра, щирості,
любові. Нехай самі барвінчата розкажуть вам про
мене більше.
1-е б а р в і н ч а . Я люблю читати цей журнал.
Він вчить пізнавати світ, його минуле і майбутнє,
любити, шанувати батьків і родину, дбати про власне
здоров'я, уникати небезпек.
270
2-е б а р в і н ч а . Мені подобається мандрувати по
світу разом із королем країни Мудрагелії Мудрилом
Першим і Останнім.
Так, у березневому «Барвінку» за 2000 рік я разом із Мудрилом побував в Англії, на батьківщині
знаменитого плюшевого ведмедика Вінні-Пуха. Було
дуже цікаво. Раджу вам це зробити, прочитавши цей
номер журналу.
А ще я написав казку про свою улюблену іграшку
і надіслав Королю Мудрилу на конкурс.
3-є б а р в і н ч а . Мені подобається на сторінках
журналу «Барвінок» «Перехрестя веселих забав». Як
цікаво буває на «Майдані пустунів», у «Провулку
загадковому», на вулиці «Розумників».
4-е б а р в і н ч а . Я дуже люблю зустрічі в
журналі з «Дядечком Запитальником». Які цікаві
запитання можна дістати з його торбини!
5-е б а р в і н ч а . З «Бабусиної скрині» я дізнаюсь, як виготовити іграшки-саморобки.
6-е б а р в і н ч а . Мені буває дуже весело, коли я
читаю сторінки журналу під назвою «Веселий кіш».
І ви неодмінно прочитайте. На вас чекають Гриць
Всезнайко та Ясь Всевесійло, які почастують вас
веселими оповідками та жартами.
7-е б а р в і н ч а . А коли з'являється мудрий,
кмітливий, винахідливий Іван Сміхован, то неодмінно одним допоможе своїм веселим дотепним словом,
а інших висміє.
У с і р а з о м . «Барвінок» — друг усім,
Він входить в кожен дім!
Його читають геть усі:
Батьки і діти, й бабусі,
І люблять наші дідусі.
3. Робота з наочністю.
Аналіз журналу «Барвінок».
1) Розгляд обкладинок, знаходження вихідних
даних (номер, рік видання, хто і де видає, кому призначений журнал).
2) Посторінкове знайомство з журналом. Бесіда.
— Які сторінки вам сподобались?
— Який малюнок привернув вашу увагу?
3) Зачитування окремих матеріалів.
271
4. Колективна робота.
Гра «Бібліотекар». Складання (колективно) каталожної картки.
У ч и т е л ь . Щоб швидше віднайти матеріал у журналі, який запам'ятався, сподобався,
складемо каталожну картку, як це роблять бібліотекарі.
1) Запис на дошці: Автор
Назва твору (матеріалу)
Назва журналу
Рік видання
Номер сторінки
2) Складання колективно каталожної картки.
3) Запис однієї із каталожних карток у зошит.
5. Хвилинки поезіі.
Декламування вірша Д. Білоуса «Чи читаєш ти
«Барвінок»?» (підготовлені учні).
6. Фізкультхвилинка.
Сів метелик на травичку
І рахує полунички: раз, два, три —
Ти, метелику, лети.
Крильця вже за головою,
Тож дивись перед собою.
Виправляємо хребет,
Крильця зводимо вперед,
Мов метелики, літаєм,
Крильця зводим, розправляєм.
7. Ознайомлення з журналами.
1) Журнал «Соняшник». Бесіда.
— Розгляньте обкладинку журналу «Соняшник».
— Хто його видає?
— Скільки разів на місяць виходить журнал?
— З якого року він видається?
— Якими мовами друкується?
— Як ви думаєте, чому?
2) Розповідь учителя.
«Соняшник» — це спільний журнал для дітей
молодшого шкільного віку, як у нас в Україні, так
і за кордоном.
У ньому ви знайдете захоплюючі історичні
оповідання та легенди, познайомитесь із давніми
українськими обрядами, іграми, піснями. А ще із
272
«Соняшником» ви помандруєте до Австралії, Канади, Бразилії, Німеччини, Польщі та Іспанії. Ви
дізнаєтесь, як живуть ваші ровесники в Україні
та за кордоном. А ще на вас чекають фантастичні пригоди, казки, вмілі комікси, «Англійська
сторінка», яка допоможе у вивченні англійської
мови.
3) Розгляд найпершого журналу (№ 1, 1991 р.).
Бесіда.
— Що написано на обкладинці найпершого журналу «Соняшник»?
— Скількома мовами?
— Для кого призначений журнал?
— Розгляньте малюнок. Кого ви бачите на передньому плані? (Жінка-українка, яка не може піднятися з колін. Це був 1991 р. Україна щойно стала
незалежною країною, їй важко ставати вільною,
незалежною, вона знесилена неволею, що тривала
багато років. А також Ангел, який допомагає Україні піднятись з колін, підтримуючи і піднімаючи її
під руки.)
— Що ви бачите на малюнку зліва і справа?
— Які рослини — символи України — зображені?
— Розгляньте останню сторінку.
— Прочитайте прізвища письменників, які вітали
вихід першого журналу.
— Хто головний редактор?
4) Журнал «Пізнайко».
— Чому журнал має таку назву?
— Розгляньте обкладинку журналу.
— Як ви розумієте слово пізнавально-розважальнийі
— Скільки разів у місяць він виходить?
— Розгляньте сторінки журналу. Які сторінки
вам сподобались?
— Зачитайте матеріали, які вас зацікавили.
5) Колективний розгляд інших журналів.
III. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Які дитячі журнали виходять в Україні?
273
—
—
—
—
Який журнал вам сподобався?
Де можна взяти журнал для читання?
Чи передплачують журнал у вашій сім'ї?
Яка є відмінність між книжкою і журналом?
IV. Домашнє завдання
Підготовка до уроку позакласного читання на
тему: «Яким бути і яким не бути».
Небувалиці
УРОК 68
Цікавий світ навколо тебе.
Тема. В. Сухомлинський «Як же все це було без мене?», «По
волосинці».
Мета: працювати над удосконаленням навичок виразного і
правильного читання; вчити аналізувати літературний
твір; розвивати допитливість, інтерес до навколишнього
життя; вчити брати краще з літературних джерел для
самовиховання.
Обладнання: таблиці складів, картки для читання, картки із
словами, малюнки мами і дівчинки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Вправи з читання.
1) Читання складів за складовою таблицею.
2) Гра «Що переплутали?»
Учитель читає дітям вірш, деякі слова пропонує
прочитати на картках-блискавках.
Геть усе, усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
Каже: «Діти вчаться в полі,
А комбайн працює в школі,
Всіх людей стрижуть в лікарні,
А лікують в перукарні,
Ми книжки берем в аптеці,
Ліки — у бібліотеці».
У ч и т е л ь . Давайте розплутаємо цю плутанину
і поставимо усі слова на місце.
274
На дошці написано продовження вірша. Замість
пропущених слів діти прикріплюють слова з карток.
Діти, звісно, вчаться ...,
А комбайн працює ...,
Ми лікуємось ...,
А стрижемось
Ліки беремо
А книжки ...
Г. Малик
— Прочитайте цей уривок питальною інтонацією
у повільному темпі, з окличною інтонацією в прискореному темпі.
— Доведіть, що це — вірш. Прочитайте рими, які
використав поет.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
— Які жанри художніх творів ви знаєте? Що таке
оповідання?
— Доберіть споріднені слова до слова оповідання
(оповідач, повідати, розповідається, оповідати).
Оповідання — це розповідний, прозовий твір про
різні випадки з життя людей і тварин. На сьогоднішньому уроці ми розпочинаємо читати оповідання про
цікаві і повчальні випадки життя ваших однолітків.
Прочитавши ці оповідання, ви навчитесь аналізувати
вчинки однолітків, їхню поведінку, зробите висновок: яким потрібно бути.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Як
же все це було без мене?»
1) Робота над заголовком. Бесіда.
— Прочитайте заголовок. Як ви розумієте його
значення?
— А чи уявляєте ви світ без вас?
— Чи ви задумувались над цим?
2) Читання оповідання учителем. Бесіда за змістом.
— Про кого це оповідання?
— Скільки років дівчинці?
275
— Що знайшла мама серед одягу?
3) Словникова робота. Контроль швидкості читання.
За ЗО с прочитати слова, надруковані на картках.
завтра
шкільне
минуло мати
мовчала
школа
маленька більша Яринка
думала
донька менша
довго
сплеснула руками
свято
таткова
перша
дівчинка дивилась
тиждень
відкритими
серед
все
було
(Прочитати ці слова ще 2 рази по ЗО с, фіксуючи
кількість слів).
4) Читання оповідання учнями мовчки
— Що здивувало Яринку.
5) Вибіркове читання. Робота над змістом оповідання.
— Чим була заклопотана мама?
— Прочитайте, що знайшла Яринка серед одягу?
Чому здивувалась дівчинка?
— Про що мама розповіла Яринці?
— Чому Яринка дивилась на маму широко відкритими очима?
— Прочитайте, над чим задумалась дівчинка?
— Чому мовчала мама?
6) Мовно-логічне завдання.
На дошці написано прикметники і прикріплено
малюнки мами і дівчинки. Учні з'єднують слова із
малюнками. (Слова: турботлива, добра, ніжна, уважна, акуратна, маленька, бережлива здивована).
7) Читання в особах. Бесіда.
— З якою інтонацією слід читати слова мами?
— А Яринки?
— Чиї слова треба читати розповідним тоном?
8) Розвиток зв'язного мовлення.
У ч и т е л ь . Чи доводилось вам переживати такі
почуття? Коли? Розкажіть.
2. Робота в зошитах (с. 45, завдання 1,2).
3. Фізкультхвилинка.
Нахилилися вперед,
Відхилилися назад,
і направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
276
Ставим нарізно ми ноги,
Руки в боки, погляд строгий.
Раз, два, три, чотири —
Набираємось ми сили.
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.
4. Завдання учням.
Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «По
волосинці».
1) Словникова робота. Читання пірамідок слів,
сама
дала
нестй
пляшку
вузлик
волосинці
пошепки
ледаченький
хвилювання
першокласник
2) Самостійне читання тексту учнями.
3) Вибіркове читання оповідання. Бесіда.
— Охарактеризуйте події, описані в оповіданні.
— Чому Петрик не ніс вузлик із їжею?
— Чи справді цей вузлик був таким важким?
Подумайте.
— Прочитайте, що цікавого побачив Петрик у
лісі.
— Що вразило хлопчика?
— Чому?
— Прочитайте, які почуття охопили його. Чому
він хвилювався?
— А що його здивувало?
4) Вправи на розвиток читацьких навичок.
а) Гра «Чи є в оповіданні такі речення?»
— Бабуся з онуком гуляли в парку. (Ні)
— Вони побачили, як до куща прилетіла маленька
пташка. (Є)
— В дзьобику вона принесла волосинку. (Є)
— Пташка швидко полетіла геть. (Ні)
— Петрик стояв заплаканий. (Ні)
б) Гра. «Доведи, що...»
— ... що дія оповідання відбувається навесні.
— ... що Петрик не допомагав бабусі.
— ... що Петрик зрозумів, що треба працювати,
а не лінуватись.
277
IV. Домашнє завдання
1) Читати виразно оповідання.
2) Продовжити текст: «Петрик стояв задуманий.
Він думав про те, що ...»
УРОК 69
Поганим бути легко, а хорошим — важко.
Тема. В. Сухомлинський «Горбатенька дівчинка» В. Нестайко
«Руденький».
Мета: розширити уявлення дітей про добрі і погані вчинки; вчити
аналізувати та оцінювати поведінку, вчинки дійових осіб;
розвивати навички правильного і усвідомленого читання,
розвивати уміння визначити головну думку та пояснювати
її; спонукати наслідувати добрі справи однолітків.
Обладнання: таблиці складів (додатки 3, 4).
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) Впіймай звук [ґ].
Учитель читає вірш, учні плескають в долоні,
коли чують слово з [ґ].
Що за ґвалт зчинився
На подвір'ї зранку?
Ґава біля ґанку.
З дерева за нею
Ґедзь спостерігав
І порадив ґаві
Не ловити ґав!
2) Звукова зарядка.
Зіставлення звуків [ґ] — [г], [ґ] — [к].
гречка — ґречний, Ганна — ґанок, грати — ґрати,
гаразд — ґазда, куля — ґуля.
3) «Розчитування».
а) За таблицями складів колонки 1, 2 з голосними
[И], [ о ] , [ у ] .
б) Читання прислів'їв із «лабіринту».
278
2. Робота в зошитах (с. 47, завдання 5).
У ч и т е л ь . Як ви розумієте кожне прислів'я?
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Добро і зло, людяність і жорстокість, щедрість і
скупість, повага і зневага — здавна турбували людину. Тому цю тему не могли обминути і письменники.
Адже саме в їх творах можна навчитись оцінювати
добрі і погані вчинки. Сьогодні, читаючи оповідання В. Сухомлинського «Горбатенька дівчинка» і В.
Нестайка «Руденький», ви кожен для себе повинні
взяти для наслідування тільки добрі вчинки ваших
однолітків.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Горбатенька дівчинка».
1) Робота над назвою твору. Бесіда.
— Хто написав оповідання? Що ви знаєте про
автора?
— Як ви гадаєте, про кого ці оповідання?
— Чи можна із заголовків дізнатись, як автор
ставиться до дівчинки?
2) Первинне сприймання твору. Читання оповідання учителем. Бесіда.
— Де відбуваються події?
— Хто перервав урок?
— Як звали нову ученицю?
3) Словникова робота.
а) Читання сходинок слів.
п'ять
благав
живенько
чорноокий
пустотливих
задачку
цікавість
живенько
насмішки
горбатенька
279
б) Уточнення і тлумачення значень слів і виразів.
Живенько — швидко; благав — просив; очі
впились — придивлялись, уважно дивились; іспит
— екзамен, перевірка.
4) Читання оповідання «ланцюжком» уголос.
5) Вибіркове читання. Бесіда.
— Який урок йшов у класі? Доведіть словами
тексту.
— Як клас зустрів незнайому дівчинку?
— Чому діти «впились» поглядом у незнайомку?
— Як почувався вчитель? Прочитайте.
— Про що вчитель «благав» мовчки? Чому вчитель так хвилювався?
— Прочитайте, з яким проханням звернувся директор до дітей.
— Як діти відгукнулись на це прохання?
— Прочитайте останнє речення. Який іспит витримали діти?
— Як би ви по-іншому назвали оповідання? («Іспит на людяність», «Новенька» тощо).
2. Вправа з читання.
Вправи на розвиток читацьких навичок.
На дошці записано початок речень. Діти мовчки
читають їх і відшукують закінчення у тексті, зачитують його вголос.
Коли це у двері ...
Чорноокий хлопчик ...
Тридцять п'ять пар ...
Він дивився у вічі ...
Вони дивились на ...
Хто поступиться ...
Учитель був тепер ...
3. Фізкультхвилинка.
Піднялися на носочки
І присіли, як грибочки.
Встали, присіли (5 разів)
і тихенько за парти сіли.
4. Завдання учням.
Опрацювання оповідання Всеволода Нестайка
«Руденький».
1) Самостійне читання учнями трьох абзаців (до
слів «Скривилась і заплакала»). Бесіда.
280
— Хто грався на дитячому майданчику?
— Що зробила бабуся?
— Що зробили діти з цукерками?
2) Дочитування тексту учнями до кінця. Аналіз
змісту.
— Що говорить автор про поведінку чорнявого
хлопчика?
— Чи добре так поводитись?
— Як поставився до ображеної дівчинки руденький хлопчик?
— Чому він швидко пішов від дівчинки?
— Чому дідусь попросив у хлопчика пробачення?
— Як ви розумієте вислів: «Бо в тебе є совість.
А совість, голубе мій, — це в людині головне»?
3) Читання тексту в особах (розмова дідуся і
хлопчика).
— Скільки в цьому тексті дійових осіб?
— А скільки дійових осіб беруть участь у розмові?
— З якою інтонацією треба читати слова дідуся?
А руденького?
4) Робота над складанням характеристик дійових
осіб.
— Як, на вашу думку, автор ставиться до руденького?
— А як до чорнявого хлопчика?
— Чия поведінка вам більше сподобалась?
Чому?
— А кому ще сподобалась поведінка руденького?
З чого це видно.
— Про кого з дійових осіб ці слова?
I група. «Він злий, заздрісний, жадібний».
II група. «Він добрий, сором'язливий, самокритичний, совісний».
III група. «Він спостережливий, мудрий, розважливий, розсудливий».
5. Робота в зошитах (с. 46, завдання 1, 2, 3, 4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Над якими творами ми працювали?
— Що було особливо цікавим?
281
— Які висновки ви зробили для себе щодо поведінки з ровесниками?
— Чи траплялися у вашому житті подібні ситуації'?
V. Домашнє завдання
1. Читати і переказувати оповідання.
2. Дібрати прислів'я, які підходять до цих оповідань.
Казки українських письменників
УРОК 70
Хочеш бути щасливим,
будь лінивим.
не
Тема. А. Григорук «Хочеш бути щасливим, не будь лінивим». М.
Коцюбинський «Артист». Підсумок за темою.
Мета: розширити знання школярів про значення праці в житті;
учити визначати дійових осіб твору, виділяти основну
думку, висловлювати своє ставлення до прочитаного:
узагальнити знання з теми; розвивати навички швидкого
свідомого читання; виховувати любов до праці.
Обладнання: таблиця складів М. Зайцева (додаток 2).
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Гра «Спіймай на гачок».
У ч и т е л ь . Яке слово відрізняється від інших
одним звуком? Спіймайте його на «гачок» (плесніть
у долоні).
Мак — мак — мак — рак — мак — мак.
Галка — галка — галка — гілка — галка.
Пити — пити — бити — пити — мити.
2) «Розчитування».
За таблицею складів М. Зайцева читати колонки
складів із голосними (а, у, я, ю).
II. Мотивація навчальної діяльності
282
Завдання
1
7
бу
ни
2
8
вим
ти
учням.
3
9
ДЬ
хо
4
10
ли
чеш
5
11
ЛІ
6
не
щас
Скласти прислів'я, читаючи склади у вказаному
порядку: 9, 10, 1, 8, 11, 4, 2, 6, 1 3, 5, 7, 2 {Хочеш
бути щасливим, не будь лінивим).
У ч и т е л ь . Як ви розумієте це прислів'я?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання А. Григорука «Хочеш
бути щасливим, не будь лінивим».
1) Словникова робота.
Діти читають слова окремо з кожної колонки, а
тоді поєднують слово з відповідним поясненням у
правій колонці.
загадала
недбало
загайна
маленькі
абияк
дала завдання, попросила
манюні
копітка
2) Самостійне читання оповідання учнями.
— Що вам сподобалось в оповідання?
— Яке ваше ставлення до Дениска?
— Чому?
3) Вибіркове читання.
— Прочитайте, чи старанно виконав Денис доручення бабусі?
— Знайдіть рядки і прочитайте, як оцінили вчинок хлопчика його рідні?
— Що цікавого ви помітили у їхніх словах?
— Доведіть словами тексту, чи зрозумів Дениско
свою провину.
4) Визначення головної думки.
— Що висміяв автор в оповіданні?
— Чи хочете ви бути схожими на Дениска? Чому?
2. Вправи з читання.
Вправи на розвиток швидкості читання.
1) Гра «Кидок-зупинка»: читання І абзацу тричі
по ЗО с.
283
2) Гра «Хто що говорив?»
Учитель називає слова автора, а діти відшукують у тексті слова героя, читають так, як вказано
у творі:
«...Як підскочить...»; «...підтакнув тато...»; «...з
докором сказала...»; «...не втримавшись, докинув
своє слово...»; «...посміхнулася мама...»; «...винувато
закліпав очима...».
3. Робота в зошитах (с. 48, 49, завдання 1,2,4).
4. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання М. Коцюбинського
«Артист».
1) Читання казки комбінованим способом.
а) Читання казки учителем (до слів «За столом
хлопчик сидить мовчки»). Бесіда.
— Хто головна дійова особа твору?
— Як його називали?
— А чому Максимка так називали?
— Чи виконав він прохання бабусі?
— Як би ви закінчили речення: «Максим не
виконував прохання бабусі, бо...» : а) був хворим;
б) був артистом; в) був лінивим; г) бабуся давала
йому дуже важку роботу.
б) Напівголосне дочитування оповідання учнями.
2) Словникова робота.
3) Читання «ланцюжком» уголос. Аналіз змісту
твору.
— Що означає вираз «натішитись славою»?
— Прочитайте, з яким проханням зверталися до
Максимка?
— Яке прохання виконав хлопець із задоволенням?
— Що ніяк не міг зрозуміти хлопчик?
— Що б ви йому порадили?
4) Гра «Розвідники».
У ч и т е л ь . Одним поглядом знайдіть на сторінці
і полічіть усі знаки оклику (12). Скільки разів ужито
слово Максимкої (5)
5) Складання плану оповідання.
IV. Підбиття підсумків із теми
Підсумок за темою «Оповідання».
284
1. Бесіда.
— Яку назву має розділ?
— Що таке оповідання?
2. Завдання учням з елементами бесіди.
— Прочитайте «ланцюжки» слів і скажіть, героям
яких оповідань вони належать.
а) учитель, директор, клас, дівчинка («Горбатенька дівчинка»)
б) бабуся, дівчинка, чорнявий і руденький хлопчики, дідусь. («Руденький»).
в) дівчинка, мама, два хлопчики («На вулиці»)
г) хлопчик, тітонька, бабуся, дівчинка («Сідайте,
будь ласка»)
д) хлопчик, бабуся, мама, татко, дідусь («Хочеш
бути щасливим, не будь лінивим»)
— Пояснить прислів'я і повчальні вирази. У яких
творах вони траплялись?
1. Поганим бути легко, а хорошим ... (важко)
(«Руденький»). 2. Ліниві охайними ... (не бувають)
(«На вулиці»). 3. Лінивий сидячи спить, а лежачи
... (робить) («Хочеш бути щасливим, не будь лінивим»).
— Назвіть авторів цих оповідань.
— Які твори цього автора ми читали раніше?
— Про що вони розповідають?
— Які оповідання В. Сухомлинського ми прочитали?
— Що об'єднує ці його твори?
— Яке оповідання вас змусило хвилюватись?
— Яке розсмішило?
— Вчинки якого героя вас розсердили? Чому?
— На кого з героїв вам би хотілось бути схожими?
— Кому з героїв вам би хотілось щось порадити?
УРОК 71
Відчиняє двері казка.
Тема. І. Франко «Лисичка і Журавель». Прислів'я.
Мета: ознайомити учнів із жанром літературної казки; навчити
самостійно визначати дійових осіб; інсценувати частини
казки; удосконалювати уміння стисло переказувати прочитане; розвивати навички свідомого виразного читання.
Обладнання: таблиця складів (додаток 1), картки зі словами;
маски кози, вовка, козенят.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) На дошці учитель прикріплює малюнки лисички, їжака, кози, журавля. Учні називають слова,
визначають, що в них є спільний звук [а], вказують
місце у кожному слові.
2) Словотворча вправа.
За зразком утворюють слова: лисиця — лисенята,
їжак — їжаченята, коза — ..., журавель — ... ; згадують, героями яких казок були ці тварини.
3) Робота над скоромовкою.
Лис у лісі заховався, ліс лиса сховав.
2. Вправи з читання.
Читання складів за таблицями 1 , 4 .
Учні працюють в парах. Спочатку один учень
читає колонку складів із буквою «а», другий перевіряє, потім міняються ролями. Учитель перевіряє
кількох учнів, у яких недостатньо сформовані читацькі навички.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Відгадування загадок.
1) Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь — кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь.
Й кожен в хатці хоче жить.
Так вже тісно їм усім —
Ось-ось-ось порветься дім.
286
Що за дім такий лежить —
І ворушиться, й дрижить?
(«Рукавичка»).
2) Що втекло від баби з дідом —
Не всиділо на вікні.
А зустрілось з зайченятком —
Й ну співать йому пісні?
(«Колобок»).
3) Я бичок-третячок,
Смоляний в мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.
(«Солом'яний бичок»).
2. Слово вчителя з елементами бесіди.
— Хто автор цих казок?
— У якому розділі ми читали деякі з них?
Казка народилась у сиву давнину. Вона виникла значно раніше, ніж люди навчились писати.
Тому їх не могли записувати, а переказували один
одному. Згодом і м ' я автора забувалось. Казка
ставала народною. Але є казки, автори яких відомі. Тому ці казки називають авторськими, або
літературними.
У новому розділі «Казки українських письменників» зібрано твори, які були написані у різні часи.
— Відкрийте зміст і прочитайте, твори яких письменників ми будемо читати.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання казки Івана Франка «Лисичка і
Журавель».
1) Словникова робота.
а) Вправи розширення кута зору.
тим
вгощу
прошений
дрібненько
вйтягне
стало
йти
на
хата
пробує
мається
завтра
каже
ти
бачите
пригощати
молочком
подякувала
розсердилась
гостинність
багата
287
б) Тлумачення незрозумілих слів і виразів.
Призволяйся — пригощайся;
облизня спіймати — залишитися ні з чим.
2) Самостійне читання казки учнями.
3) Робота у групах: охарактеризувати Лисичку (1
група) і Журавля (2 група).
4) Вибіркове читання. Бесіда.
— Прочитайте, як Лисичка частувала Журавля.
— Як Журавель віддячив Лисичці? Прочитайте.
— Чому Лисичка зареклася не дружити з Журавлем?
5) Робота над інтонацією читання казки. Бесіда.
— Як треба читати спонукальні речення?
— Як треба читати слова Лисички? (улесливо,
хитрувато).
— Назвіть слова-звертання (лебедику, Журавлику).
— Зверніть увагу на слова автора, яким голосом
їх треба читати?
6) Інсценування казки.
IV. Домашнє завдання
1) Читати казку виразно.
2) Порівняти казку народну «Лисичка і Журавель» і казку з такою ж назвою І. Франка. Визначити, що спільного і цих казках; чим відрізняються.
УРОК 72
Відчиняє двері казка.
Тема. Н. Забіла «Вовк і козенята», М. Підгірянка «Безконечні
казочки».
Мета: продовжити знайомити учнів із жанром літературної казки,
вчити визначати самостійно дійових осіб; удосконалювати
вміння переказувати стисло прочитане; розвивати навички
свідомого читання, логічне мислення, пам'ять; виховувати
бажання робити добро.
Обладнання: складова таблиця (додатки 1,4), маски кози, вовка,
козенят, картки зі словами.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Тренувальні вправи для розвитку навичок
питання.
Читання таблиці складів (додаток 1) рядків 3 і
4 і таблиці 4 (додаток 4) колонок 3, 4 на вибір учителя.
2) Вправа на читання та групування слів. Бесіда.
— Прочитайте з дошки колонки слів. Як їх можна
назвати одним словом?
— Прочитайте назви тільки диких тварин; тільки
свійських тварин.
зайчик
собачка
кізонька
лисичка
ведмедик
котик
свинка
корівка
білочка
кізонька
їжачок
вовчик.
— Що ви помітили, читаючи ці слова? (Усіх тварин названо лагідно, пестливо).
— Як зазвичай називають таких тварин?
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда.
1) Чистомовка.
За-за-за-за-за-за — тут живе наша ...
Ок-ок-ок-ок-ок-ок — і прибіг тут сірий ...
2) — 3 якої казки згадані казкові персонажі?
289
— Схарактеризуйте їх.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання казки Н. Забіли «Вовк і козенята».
1) Самостійне читання казки учнями. Бесіда.
— Хто новий персонаж казки?
— Які герої вам уже відомі?
2) Словникова робота.
а) Вправа на миттєве сприймання слів. На картках-блискавках групи слів, які часто трапляються
у тексті: із лісу, ваша мама, ну й ну, не така, ясне
сонечко, ми не проти, і почав він.
б) Тлумачення незрозумілих слів.
Щодуху — швидко;
підібгав — підібрав, заховав;
бебехнеться — впаде.
3) Читання казки вголос «ланцюжком» з елементами вибіркового читання.
— Де жили козенята з мамою?
— Що вона їм носила з лісу? Прочитайте її пісеньку.
— Прочитайте пісеньку, яку співав вовк. Чи така
вона, як у кози?
— Як козенята дізнались про злі наміри вовка?
— Як вони провчили вовка? Прочитайте, що їм
сказала коза.
— Чого вчить ця казка?
4) Робота над виразністю читання. Бесіда.
— З якою інтонацією слід читати слова кози,
вовка, козенят?
— Яка дійова особа не має слів.
5) Читання казки в особах.
2. Вправи з читання.
Опрацювання твору М. Підгірянки «Безконечні
казочки».
1) Мовчазне читання. Бесіда.
— Скільки казочок розповіла поетеса?
— Про що перша казочка? Друга? Третя? Четверта? П'ята?
2) Вибіркове читання.
— Прочитайте, чому поетеса не доказала жодну
казку?
290
— Чи почули ви ще казки? Чому?
3. Робота в зошитах (с. 50—51, завдання 1,2,3,4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Які твори ми опрацювали сьогодні?
— Про що свідчить назва «Безконечні казочки»?
— До яких віршів можна віднести цей твір (вірші-безконечники).
V. Домашнє завдання
І група: інсценізувати казку; читати виразно казку «Безконечні казочки»; II група: придумати свою
маленьку казку.
УРОК 73
Друзі пізнаються в біді.
Тема. М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку».
Мета: вчити орієнтуватись у змісті твору; правильно з відповідною інтонацією читати казку; ділити на частини твір;
формувати вміння визначати головну думку твору; розвивати навички виразного читання, спостережливість,
уміння переказувати за малюнковим планом; виховувати
любов до казки.
Обладнання: картки для розширення поля читання, таблиця з
віршем; малюнки і маски лебедя, рибки, жабки, горобця,
слова на картках.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Артикуляційні
вправи.
— Дмухніть на кульбабку.
— Як квакає жабка?
— Як пищать пташенята?
— Як шипить лебідь?
2. Мовна розминка.
1) Мовна загадка: чого нема у воді, а є в морі,
річці, озері? (Звука [р]).
291
2) Вправи на розвиток чіткості вимови.
Учитель називає ланцюжки слів, учні вголос повторюють, з'ясовують, чим подібні слова у ланцюжках, чим подібні ланцюжки.
риба — рибка — рибина — риб'ячий
жаба — жабка — жабеня — жаб'ячий
горобець — горобчик — горобеня — горобиний.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Вправи з читання.
1) Вправи на розширення поля читання.
Учні в парах працюють із картками. Учитель допомагає учням із низьким рівнем підготовки,
н . е
то . ді
са . док
н . а
са . ма
ри . бка
т . и
бі . да
озе . ро
2) Читання вірша з таблиці М. Клокової.
Рибка плаває в водиці,
Рибці весело гулять.
— Рибко, рибко-витівниця,
Хочем ми тебе впіймать!
Рибка воду сколихнула,
Хліба крихітку взяла,
Рибка хвостиком махнула,
Рибка хутко попливла.
2. Бесіда.
— Про кого ми прочитали вірш?
— Чи вдалось дітям упіймати рибку?
— Чому?
— Чому автор називає рибку витівницею?
— Сьогодні ми прочитаємо авторську казку. Написав її відомий письменник Микола Трублаїні.
Прочитайте з дошки назву казки. Як ви гадаєте, хто
буде дійовими особами?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
1) Слухання казки. Учні називають дійових осіб
казки.
2) Словникова робота.
а) Читання колонок слів із дошки.
білий
в озері
одного разу
великий
з шиєю
не їж
292
срібляста
у воді
чого ти
глибокому
на дно
мене тут
довгою
на берег
а сама
б) Добір синонімів до слів.
Виплигнула — стрибнула, вискочила: довідалась
— дізналася; зраділа — втішилася.
3) Читання казки «ланцюжком» уголос. Бесіда.
— Чому рибка знайшла черевики в озері?
— Кому розповіла про свою біду?
— До кого звернулась по допомогу жабка?
— А куди полетів горобчик?
4) Читання казки в особах.
У ч и т е л ь . З якою інтонацією слід читати слова
дійових осіб? Зверніть увагу на слова-підказки, які
допоможуть визначити інтонацію: рибка просилася,
жабка питає, Наталочка наказала.
5) Характеристика героїв казки. Бесіда.
— Хто прийшов на допомогу сріблястій рибці?
— Як ви назвете цих героїв?
— Хто з дійових осіб вам не сподобався?
— Чому?
— Чий вчинок вам сподобався?
— Зверніть увагу, як автор називає дійових осіб,
які порівняння вживає. З'єднайте частини порівнянь.
I варіант
лебідь
молодчик
рибка
зелена
горобчик
красень
жабка
срібляста
II варіант
мовчазний, як
сонечко
дівчинка, як
горобчик
гордий, як
риба
жвавий, як
лебідь
2. Робота з наочністю.
Переказ казки за малюнками у підручнику.
3. Робота в зошитах (с. 51, завдання 1).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що автор хотів сказати цією казкою читачеві?
293
— Що ви зрозуміли, прочитавши казку?
— Яке з прислів'їв ви б поставили заголовком
казки?
1. Друзі пізнаються в біді. 2. Людина без друга,
як їжа без солі. 3. Дружба та братство — дорожчі
багатства.
У. Домашнє завдання
1) Дібрати прислів'я до казки.
2) Читати казку в особах.
3) Переказати казку.
УРОК 74
І найтонший колосок
власний голосок.
має
Тема. В. Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала». Л.Костенко
«Бузиновий цар».
Мета: вчити дітей читати віршовані твори, працювати над текстом,
вникати в його зміст; розвивати навички читання, словниковий запас, уяву. Виховувати спостережливість.
Обладнання: таблиця для розчитування.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
«Слухай, думай, доповнюй».
Учитель називає низку слів, що означають дію
предмети, а учні доповнюють назву предмета, який
може виконувати цю дію.
1. Слухають, пишуть, сидять, малюють, співають,
ліплять ... (учні). 2. Співає, літає, будує, хапає, годує, піклується, навчає ... (пташка). 3. Лащиться,
дряпається, грається, вмивається, ласує, нявчить
... (кішка). 4. Повзе, блищить, шипить, жалить ...
(змія).
294
2. Вправи з читання.
1) Гра в м'яч.
а
о
У
и
і
е
є
я
ю
У кишеньку, що посередині, учитель почергово
вставляє букви, що позначають приголосні: сн, дж,
зб, га, стр.
Учитель веде указку від голосних ліворуч до букв,
що позначають приголосні (закриті склади) і навпаки
(відкриті склади).
2) Читання вірша з дошки.
У ч и т е л ь . Послухайте віршик. Чи нічого не
переплутав автор? Якщо так, то виправте автора.
Цуцики занявкали: — Няв! Няв! Няв!
Киценьки загавкали: — Гав! Гав! Гав!
Качечки заквакали: — Ква! Ква! Ква!
Курочки закрякали: — Кря! Кря! Кря!
К. Чуковський
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Прочитайте вірш (із дошки) і скажіть, хто який
голос подає.
Як тільки курочка знесла яйце,
То одразу ж півник сповістив про це.
Крильми змахнувши, закричав: «Ку-ку-рі-ку-у-у!
Яєчко є у нас у кур-ни-ку!»
А курочка до нього: «Ко-ко-ко...
Який же, Петю, ти хвалько!»
В. Шарочіко
Кожен у природі має свій голос. Що ж може трапитись, коли взяти чужии голос, — ми дізнаємося
з віршованої казки Валентини Каменчук «Як Лиска
голосок собі кувала».
295
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання казки В. Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала».
1) Слухання казки. Бесіда.
— Хто змінив голос Лисці?
— Чиїм голосом вона стала говорити?
— Чи сподобалась ця зміна її родичам?
2) Словникова робота.
коваля
звірята
в мами
промовля
малята
те ж саме
викувать
пташенята
а чи ні
Ковадло — підставка, на якій кують металеві
вироби.
3) Самостійне читання твору (мовчки).
4) Вибіркове читання.
— Прочитайте, які голоси запропонував викувати
коваль?
— Чому, по-вашому, Лиска вибрала голос солов'я?
— Про що вона мріяла? Прочитайте.
— Чому вона вихором побігла в хату? Який був
у неї настрій?
— Прочитайте, як реагували родичі Лиски на її
голос.
— Чому у Лиски потекли слізки? Що їй порадив
дідуньо?
— Як ви думаєте, чому з Лиски не вийшло солов'я?
2. Вправи з читання.
Вправи на розвиток читацьких навичок.
1) Гра «Дочитай речення до кінця».
Учитель починає читати речення, а діти знаходять
і дочитують його.
2) Гра «Читання Незнайком».
Діти граються у парі, читаючи речення з помилками один одному по черзі.
3) Розвиток зв'язного мовлення.
У ч и т е л ь . Прочитайте ще раз слова дідуня
Лиса. Чому кожен повинен мати свій власний голос?
Наведіть приклади.
296
3.
Фізкультхвилинка.
Раз! Два! Всі присіли,
Потім вгору підлетіли.
Три! Чотири! Нахилились,
Із струмочка гарно вмились —
Все тепер у нас в порядку.
Вийшла й Лиска на зарядку.
Лапки вгору, лапки вниз.
Й роззиралася геть і скрізь.
І на місці поскакала,
Потім лапки опустила
І взялась собі до діла.
4. Завдання учням.
Опрацювання казки Ліни Костенко «Бузиновий
цар».
1) Самостійне читання казки учнями.
Учнів поділити на 3 сектори і дати кожному завдання.
I секторі Яким вам видався бузиновий цар, якого
описала бабуся? Опишіть його.
II сектор: Між ким відбувається розмова? Прочитайте і виберіть інтонацію.
III сектор'. Чи страшним його уявляє дитина?
Доведіть.
2) Словникова робота. Тлумачення незрозумілих
слів.
Косми — волосся, коси;
пелехаті — розтріпані, нечесані;
хапуни — ті, що хапають, ловлять;
підданці — ті, що живуть у царстві, служать чи
працюють у царя.
Учитель.
— Прочитайте пояснення до деяких слів після
казки.
— Що таке опанча?
3) Читання казки «ланцюжком».
4) Виразне читання казки.
— Яким голосом треба читати опис царя, про
якого говорила бабуся?
— А опис царя, якого уявляла дитина?
(Діти розігрують ситуацію, що вони телеведучі
передачі «На добраніч, діти!». Казку читають по
двоє).
297
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Гра «Віднови казку».
У ч и т е л ь . Прочитайте уривки з цих казок.
Пригадайте, який уривок відповідає якій казці.
а) Всі, х... піс... Лис... с...хав,
кла... зіл...ко у ву...!
(Всі хто пісню Лиски слухав,
клали зіллячко у вуха!)
б) На пе...чку, як на т...ні,
він си...ть со... В КО...НІ.
(На пеньочку, як на троні,
він сидить собі в короні).
2. Робота в зошитах (с. 52, завдання 2, 3, 4).
V. Домашнє завдання
1) домалювати бузинового царя таким, який не
намальований в підручнику;
2) розповісти про бузинового царя.
УРОК 75
Потрібно учиться — завжди
пригодиться.
Тема. Ю. Ярмиш «Зайчаткова казочка».
Мета: удосконалювати навички правильного і виразного читання
та навички літературного аналізу; розвивати уяву, спостережливість, логічне мислення; виховувати бажання прийти
на допомогу в скрутному становищі.
Обладнання: картки з буквами; маски зайця, лисиці, вовка, слова
на картках, картки для розширення читання.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) Гра «Утвори слово за зразком».
Учитель називає ланцюжок слів, а учні утворюють
за аналогією нові ланцюжки.
298
їжачок — їжачкова, вовк (вовчик, вовчикова), хлопець (хлопчик, хлопчикова), заєць (зайчик,
зайчикова).
2) Скоромовка.
Вийшли на леваду кізки,
Де стрункі стоять берізки,
Скуштувать листочки б раді,
Та мотузка на заваді.
2. Вправа з читання.
1) Розчитування за таблицею.
зкр
ркв
ЛХЛ
зп
з
а о уі и е
•УТЛ ТЛ
ньк
см
чн
вд
т
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Завдання учням.
Читання деформованого тексту.
гадЗаак
ощ аз ірзв солівий
даглявиє з-за нисос
і стотьї ресед витра
вукша шільбі логови
(Що за звір лісовий
виглядає з-за сосни
і стоїть серед трави —
вушка більші голови?
(Зайчик).
2. Бесіда.
— Що ви знаєте про зайчика?
— Якими словами його можна охарактеризувати?
— Героєм яких українських народних казок є
зайчик?
— Отже, сьогодні ми прочитаємо казку Юрія
Ярмиша «Зайчаткова казочка».
III. Опрацювання нового матеріалу
299
1. Робота з текстом.
Опрацювання казки Ю. Ярмиша «Зайчаткова
казочка».
1) Читання казки комбінованим способом.
а) Слухання твору (до слів «що в лісі учити збирав»). Бесіда.
— Що знайшло Зайчатко в лісі?
— Чому воно не прочитало казочку одразу?
— З ким зустрілось Зайчатко в лісі?
— Як хлопчик повівся зайчиком?
б) Самостійне мовчазне читання казки до кінця.
2) Словникова робота.
а) Вправа на розширення поля читання (робота
на картках у парах).
во вк
кро лик
їжа
чок
ли
сиця
з ай
чатко
ле
чи
не
роз
напи
жить
тати
вміло
крила
сан а
— Що об'єднує слова кожної піраміди? ('Тварини і
дії).
б) Вправа на миттєве сприймання слів.
Слова і вирази за картками-блискавками: а на;
все одно; якби мені; в тебе; ви не так; добридень; в
нього; а це що.
3) Повторне читання казки мовчки. Гра «Небо і
земля».
Діти читають слідкуючи очима. За командою
«Небо» припинають читати, піднімають очі вгору.
За командою «Земля» продовжують читати.
У ч и т е л ь . Подумайте: чому Лисиця і Вовк порізному «читали» казочку?
4) Вибіркове читання.
— Що було намальовано в казочці?
— Про що думав Зайчик?
— Яку казку читала Лисичка?
— А що читав Вовк?
— Доведіть рядками казки, що Вовк і Лисиця не
вміли читати.
300
— Як ви думаєте, чому тітонька Лисиця і дядько
Вовк не сказали, що не вміють читати?
— Прочитайте, що порадив Зайчику хлопчик?
— Як ви гадаєте, чи прислухається до неї Зайчик?
— Знайдіть у казці зачин, основну частину і
кінцівку.
5) Розігрування казки за ролями.
2. Робота в зошитах (с. 52—53, завдання 1, 2,
З, 4).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Що автор казки хотів нам показати?
V. Домашнє завдання
1. І група: читати виразно казку; II група: інсценізувати казку; III група: дібрати прислів'я, які
могли бути порадою для Лиски і Вовка (Хто людей
питає, той і розум має. Вчитися ніколи не пізно.
Потрібно учиться — завжди пригодиться.)
УРОК 76
Не боїмося погроз, не злякає
нас мороз.
Тема. О. Буцень «Чи е зима?». Загадки.
Мета: розширити знання учнів про особливості зимівлі окремих
тварин; удосконалювати техніку читання прозових творів, насичених діалогами; виробляти навички чіткої й
виразної вимови, інтонаційної передачі настрою дійових
осіб; розвивати увагу, логічне мислення; виховувати спостережливість .
Обладнання: складові таблиці 1, 3; малюнки черепахи, сороки,
запис казки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Орфоепічні вправи.
1) Робота із скоромовкою.
301
У чотирьох черепах по чотири черепашеняти.
Учитель.
— Який звук повторюється?
— Згадайте, як правильно вимовляти звук [ч]?
(Звук [ч] вимовляється завжди твердо).
2) Чистомовка.
че-че-че, че-че-че
влітку сонечко пече.
чу-чу-чу — всім спечу по калачу,
чі-чі-чі — не лежи на печі.
3) Розчитування за складовими таблицями (рядок
складів із буквою «че», рядок складів зі сполученням «вч»).
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання казки О. Буценя «Чи є зима?»
1) Бесіда.
— Прочитайте з дошки заголовок казки, яку ми
будемо сьогодні читати.
— Про що свідчить, запитання?
— Прослухайте запис казки і дайте відповідь на
запитання твору.
— Які тварини ще могли б поставити таке запитання? (Ведмеді, борсуки, їжак)
2) Словникова робота.
а) Читання пірамідок слів.
краї
зима
сніг
вгору
земля
вчора
сорока
втечеш
звісно
недарма
плетуха
корінці
черепаха
забігла
сніданок
б) Тлумачення нових слів.
Звісно — звичайно;
плетуха — та, що говорить нісенітниці;
почалапала — поповзла, ледве переставляючи
лапи;
надибала — знайшла;
дошкуляє — завдає неприємностей, заважає;
2. Вправи з читання.
1) Читання казки учням вголос «ланцюжком»
І частини казки. Бесіда.
— Про яку пору року йдеться в казці?
302
— Що розбудило черепаху?
2) Вибіркове читання. Бесіда.
— Прочитайте опис ранку.
— Як черепаха надибала сніданок?
— Прочитайте виділені слова.
— Перекажіть зміст І частини.
— Який заголовок можете дати цій частині?
3) Робота над II частиною. Учитель звертає увагу
на побудову частини: діалог черепахи з сорокою.
— Як треба читати слова черепахи? (Повільно,
недовірливо).
— А слова сороки? (Поспіхом, голосно).
— Слова автора читаються трохи тихіше, виділяються паузами.
4) Читання II частини в особах.
— Яку новину принесла сорока?
— Що схвилювало пташку?
— Чому черепаха не вірила, що настане зима?
— Як вона пояснювала це сороці?
— Чому сорока розсердилась?
— Який заголовок можна дати другій частині?
5) Читання II частини казки.
— Поставте запитання один одному за змістом
другої частини.
— Доберіть заголовок до III частини.
6) Вправи на розвиток читацьких навичок.
На дошці написано кілька речень із тексту, які
не розділені на окремі слова. Школярі прочитують
їх скоромовкою.
Доброгоранкучерепахо!
Вжебагатопташоутек лові дзими.
Минулогорокуянавласніочібачила сніг.
Учитель.
— Чиї це слова?
— Чому слова сороки треба читати скоромовкою?
(Бо сорока непосидюча, глузує з черепахи, вважає
себе всезнайкою).
3. Розвиток зв'язного мовлення.
1) Відгадування загадок.
1. З відкритим дзьобом, білобока, плетуха. Пташка ця — ... (Сорока) 2. Хто повзе й за собою хатку
везе? (Черепаха).
303
2) Скласти розповіді на основі казки: І група
— про черепаху, II група — про сороку.
4. Робота в зошитах (с. 54—55).
III. Підбиття підсумків уроку
Тестування.
На дошці записано речення й кілька варіантів
пояснень. Учні вибирають правильне.
Черепаха не бачила зими, бо вона:
а) зимує в теплих краях;
б) взимку спить;
в) ще мало прожила.
IV. Домашнє завдання
1) Читати і переказувати казку: І група — 1 частину; II група — 2 частину; III група — 3 частину.
2) Намалювати малюнки до опрацьованого твору.
УРОК 77
Тема. «А вже весна, а вже красна». Урок позакласного читання.
Мета: поглибити знання учнів із теми «Весна»; розширити читацький кругозір; розвивати допитливість і спостережливість,
виковувати любов до природи.
Обладнання: тематична виставка книг, ілюстрацій, малюнки із
зображенням птахів, що повернулися із вирію, малюнок
сонечка з проміннями; збірник творів «Позакласне читання-2».
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Загадка.
Тане сніжок, квітне лужок.
День прибуває. Коли це буває? (Навесні).
2. Слово вчителя.
Так, сьогодні ми будемо говорити про весну. Чудова пора року! Про неї кажуть, що вона весела, ясна,
304
чарівна. А з весною в наші віконця дедалі частіше заглядає... сонце. Сьогодні воно буде на нашому уроці.
На своїх промінчиках вона принесла для вас на урок
цікаві вірші, оповідання і цікавинки, скоромовки,
прислів'я, приказки, загадки, веснянки, кросворди.
А які саме, про це ви дізнаєтесь протягом уроку.
II. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Бесіда. Орієнтування в книгах.
— Про що розповідають ці книжки?
— Чому ви так гадаєте?
— Які книжки вам сподобались? (Продемонструвати учням).
— Як називається книжка?
— Хто її автор?
— У книжці один твір чи декілька?
— Хто виконав малюнки до неї?
— Де видана книжка?
2. Завдання учням.
1) Відгадування загадок.
У ч и т е л ь . А зараз до вас звертається красуня
чарівна.
Я пробуджую поля,
Небеса і ручаї
Та заквітчую гаї.
Відгадали, хто вона,
Ця красуня чарівна?
(Весна).
— Які слова допомогли вам відгадати загадку?
— Як ви розумієте слова: «Я пробуджую ...»?
— Що несе весна землі, всій живій природі?
2) Слухання вірша.
Йде весна-красна
В зеленій хустинці,
Несе весна-красна
У скриньці гостинці.
Ягнятам — травицю,
Гусенятам — водицю,
Каченятам — ряску,
А малятам — ласку.
— Доброго ранку! — травам росистим,
— Доброго ранку! — квітам барвистим,
305
— Доброго ранку! — сонечку ясному.
Людям усім і усьому прекрасному!
3. Слово вчителя.
Одна з народних легенд розповідає, що казкова жар-птиця приносить із теплих морів золотий
ключик, яким міцно зачиняє двері домівки, куди
сховалась зима. А потім поступово відчиняє троє
дверей, з яких виходять три красеня: Березень,
Квітень, Травень. Кожному з них жар-птиця наказ
дає, посилає на землю.
4. Робота з текстом.
Читання творів про весну.
1) «Весняний вітер» («Позакласне читання-2»,
с. 33).
а) Читання вчителем казки.
б) Бесіда за змістом прочитаного.
— Про яке дерево говориться в казці?
— Що робив Клен узимку?
— Від чого він пробудився?
— Що повідомив кленові весняний Вітер?
в) Читання казки (парами).
г) Читання розмови Вітру і Клена в особах.
— Які дійові особи казки?
— Прочитайте слова Клена.
— Прочитайте в цій розмові слова автора.
— Прочитайте розмову Вітру і Клена в особах.
— Що принесла весна дітям?
2) Самостійне читання вірша Олександра Олеся
«Весна, Весна! Радійте, дітки!»
5. Слово вчителя.
Свято Стрітення
З давніх-давен у нашого народу одним з найулюбленіших свят було свято зустрічі весни. Воно
проходило урочисто, радісно. Весну, за уявленнями наших предків, приносили на крилах птахи.
Вважається, що на Стрітення (15 лютого) зима з
весною зустрічається. З цим пов'язаний цікавий
звичай. Напередодні Стрітення жінки випікали
печиво у вигляді пташок — «жайворонків». З цими
«жайворонками» діти йшли в садки й закликали
весну в гості.
306
У ч е н ь : Пташок викликаю
З теплого краю.
Летіть, соловейки,
На нашу земельку!
У ч е н и ц я : Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки.
Вилети, гулю, горою,
Винеси літо з собою.
У ч и т е л ь . Одними з перших прилітають із вирію
граки, жайворонки, шпаки, дикі гуси, ластівки.
6. Вправи з читання.
Читання вірша Г. Бойка «Прилетіли шпаки».
1) Читання твору учнями мовчки.
2) Читання вголос, «ланцюжком».
У ч и т е л ь. За що дякують шпаки дітям?
7. Бесіда.
Обговорення прочитаних творів.
1) «Весна, весна» Ю. Старостенка.
— Хто написав це оповідання?
— Про повернення якого птаха ви дізнались із
цього твору?
— Кого ще розбудили жайворонки своїм співом?
2) «Рятуйте» Ю. Старостенка.
— Про повернення яких пташок ви дізнались із
оповідання «Рятуйте»?
— Хто намагався зайняти шпаківні?
— Чи вдалося горобцям це вчинити?
— Чому оповідання має заголовок «Рятуйте»?
— Які твори про повернення птахів із вирію ви
читали? Які це птахи?
8. Вивчення скоромовки.
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я».
9. Бесіда.
— Як називається другий весняний місяць?
— Чому?
— Яка рослина зацвітає найпершою?
— Які квітки з'являються найпершими?
— Які ще весняні квіти ви знаєте? Покажіть на
малюнках.
307
— Які з них занесені до Червоної книги?
— Запам'ятайте: первоцвіти треба берегти!
10. Завдання учням.
У ч и т е л ь . Наші предки дуже любили весну,
зустрічали її веснянками. В народі їх називали гаївками. Співали їх найчастіше на галявинах серед
розквітлої природи без будь-якого музичного супроводу. А які веснянки ви знаєте? (Діти співають «Ой,
минула вже зима», «А вже красне сонечко»).
11. Хвилинки поезії.
У ч и т е л ь . З весною пов'язується одне з найбільших християнських свят — Великдень. Послухайте вірш про Великодній тиждень.
1-й у ч е н ь .
Верба — цвітна неділенька,
Вербою махала,
Що за тиждень вже Великдень,
Усім нагадала.
2-й
учень.
3-й
учень.
4-й
учень.
5-й
учень.
Тож не мали понеділок
З вівторком спочинку —
Виганяли і найменшу
З хати порошинку.
А середа-господиня
Мала теж мороку,
Випікала жовту бабку —
Паску круглобоку.
Четвер «страсті» прочитав
В смутку та жалобі,
А п'ятниця сторожила
При Господнім гробі.
Ледве писанки субота
Встигла посвятити, —
Вже Великдень нам співає
«Христос воскрес!», діти.
III. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Яким твором закінчується розділ збірки?
— До чого закликає заголовок вірша?
308
— Прочитайте вірш. Виберіть рядки, які вам найбільше сподобались?
— Які ви знаєте прислів'я, приказки про весну?
IV. Домашнє завдання
1. Читати казки народів світу.
2. Намалювати малюнки до улюбленої казки.
УРОК 78
Казки маленькі, а розуму в
них багато.
Тема. В. Сухомлинський «Соловей». Підсумок із теми.
Мета: систематизувати знання учнів із теми «Казки українських
письменників»; розвивати навички читання, діалогічне і
монологічне мовлення; виховувати бажання поповнювати
свої знання, вивчати творчість українських письменників.
Обладнання: таблиця Шульте, картки-блискавки, картки з деформованим текстом.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) Орфоепічні вправи.
У ч и т е л ь . Уявіть собі, що ви ведучі телепередачі. Ви повинні бути акторами. Актори, ведучі
повинні багато читати, швидко орієнтуватись у запропонованих текстах, чітко і виразно промовляти
слова. Адже по телебаченню вас не тільки бачать,
але і чують.
Отже, промовте: га-ха, зі-сі, ву-фу, аб-ап, ти-ши,
бу-ку.
2) Чистомовка.
— Ду-ду-ду, чі-чі-чі,
Де ночуєш ти вночі?
— Чі-чі-чі, ду-ду-ду,
Я ночую у саду.
— Ду-ду-ду, чі-чі-чі,
309
Од садка віддай ключі.
— Чі-чі-чі, ду-ду-ду...
Загубив і не знайду.
А.
М'ястківський
3) Робота за таблицею Шульте.
2
9
14
5
8
12
22
18
11
21
4
17
1
25
15
20
24
13
7
3
10
6
16
23
19
4) Скоромовка
Норці не потрібна нірка
Норка носить теплу шкірку.
В. Гринько
2. Робота з картками.
Деформовані тексти.
Змагання між двома командами. Кожна команда
читає свій текст і згадує, з якої казки уривок, хто
її автор.
Картка 1
«Я ан валені ічо балачи сінг. Він кийта лийбілийбі і тийпухнас, шийм'як аз мох. А озмор...
від гоньо нідику єн тевчеш скрізь шкудоляє, вітьна пила мерзнуть. І огоніч поїстипо. Жах!»
(«Чи є зима?» О. Буценя).
Картка 2
«Оп муто мосаму зеруо вавпла векийли білйи
лебьді з довгою єшию і ничорм дзьомоб. огноОд зура
зустрів лебьді сріблятус куриб і тівхо її стиз'ї. таСла
куриб проситияс».
(«Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку»,
М. Трублаїні).
II. Мотивація навчальної діяльності
Відгадування
загадок.
1) Страшний та рогатий,
Чорний та крилатий,
По дорозі чути гук —
Хто ж то лізе? ... (Жук)
310
2) Тьох, тьох, тьох, тіву-тів!
Лине радісно з гаїв.
То співаночка чия?
Ну, звичайно ж ... (солов'я).
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Завдання учням.
Опрацювання казки В. Сухомлинського «Соловей
і Жук».
1) Мовчазне читання казки. Тестування.
Тест «Що з двох правильне?»
1. «Соловей і Жук» — це: а) казка; б) оповідання.
2. У саду співав: а) Жук; б) Соловей.
3. Соловей хотів, щоб: а) Жука краще б зовсім не
було; б) Жук допоміг йому співати.
4. Жук і Соловей спитали думку: а) хлопчика;
б) дівчинки.
5. Кого дівчинка хотіла залишити?
а) Солов'я і Жука; б) Солов'я.
6. Автор хотів сказати цією казкою, що у світі
мають залишитися: а) живі істоти; б) ті, які гарно
співають.
2) Гра «Дочитай речення до кінця».
Учитель показує картки-блискавки. Учні у тексті
знаходять і читають вголос кінець речення.
Слова на картках:
«Йогопісня...», «Аколо ...», «Тине ...», «Полетіли
...», «Хай собі ...»
2. Робота в зошитах (с. 55, завдання 5).
3. Фізку льтхвилинка.
IV. Підсумок із теми
1. Вікторина.
Вікторина «З яких казок ці рядки?»
1. «Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою...» («Лисичка і Журавель»,
І. Франко).
2. «Ну й Рябко наш молодець! Ну й розумні в мене
діти!» («Вовк і козенята», Н. Забіла).
3. «Лиска тихо промовля: — «Отакий, як в Солов'я!»» («Як Лиска голосок собі кувала», В. Каменчук).
311
4. «Якби мені знайти кого-небудь, хто вміє читати. Це мабуть, дуже цікава казочка». («Зайчаткова
казочка», Ю. Ярмиш).
2. Інсценування казок.
Клас поділити на дві групи. Обирається капітан
— «режисер» кожної команди. «Режисер» визначає
«акторів» для читання казки в особах і дикторів
— для читання віршованої казки.
Команди вибирають твори самостійно, готуються,
а тоді читають в особах і декламують казки-вірші.
V. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— На якому етапі уроку вам найбільше подобалось
працювати?
VI. Домашнє завдання
1. Прочитати твір, який найбільше сподобався.
2. Створити незвичайну смішну казочку-суміш із
тих казок, які читали.
Казки народів Європи.
УРОК 79
Легкого хліба ніде нема.
Тема. Російська народна казка «Лисичка».
Мета: ознайомити учнів з європейською казкою про тварин, зокрема російською, її особливостями і формою, вчити аналізувати зміст, ділити казку на частини; розвивати навички
виразного читання казки в особах, вміння висловлювати
свою думку; виховувати такі моральні якості, як правдивість, чесність, спостережливість, обачність.
Обладнання: кросворд «Лисичка», ілюстрації із зображенням
лисички, політична карта світу.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда.
— Які казки про тварин ви знаєте?
312
— Хто є вашим улюбленим героєм казок про
тварин?
2. Кросворд.
і
л
2
И
З
4
5
6
7
с
и
Ч
к
А
1. Хто співав пісеньку: «Я від баби та від діда
втік, так і від тебе втечу»? (Колобок). 2. Хто вкрав
півня, якого врятував кіт? (Лисичка). 3. Хто, з
героїв казки роздавав кашу: усім дав, а одному не
дав? (Сорока). 4. Хто жив у чудесному глибокому
озері? (Риба). 5. На що обміняла лисиця качечку?
(Гусочку). 6. Хто промовляє: «Відчиняйте, козенята, я несу вам молока»? (Вовк). 7. Хто сказав
лисичці: «Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не
обдуриш»? (їжак).
У ч и т е л ь . Уважно розгляньте кросворд і прочитайте це слово. Правильно, лисичка. Згадайте,
як називав її народ? (Патрикіївна, лисиця-красуня,
лисичка-кумонька). А що вам відомо про лисичку
як тварину?
Матеріал для вчителя
Лисиця — дика тварина середнього розміру з видовженим тілом, стрункими, порівняно короткими
кінцівками та довгим пухнастим хвостом. Довжина
тіла до 90 см, хвоста 60 см. Мордочка вузька, загострена, вуха високі. Шерсть густа, жовтувато-оранжевого кольору.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Зараз ми з вами розпочинаємо подорожувати казками європейських країн. На карті (вчитель демон313
струє карту світу) ви бачите ті країни, з казками
яких ми будемо знайомитись, зокрема Росію, Чехію,
Білорусь, Болгарію, Англію.
Наша перша подорож сторінками російської
казки.
Матеріал для вчителя
Площа Росії — 17.075.400 м 2 , населення
148.704.300 людей.
У ч и т е л ь . На уроці ми побачимо, чим російська казка відрізняється від української, що нового
повідомляє про знайому і улюблену героїню багатьох
казок світу — лисичку. Ми будемо вчитися виразно
читати казку і висловлювати свої думки про прочитане.
III. Опрацювання нового матеріалу
Робота з текстом.
1) Виразне читання казки вчителем. Перевірка
сприймання.
2) Словникова робота.
Не ворухнеться — тобто лежить, наче мертва;
побідкатися — поскаржитися.
3) Повторне читання.
4) Бесіда за змістом казки.
— Як лисиці вдалося ошукати діда? (Прикинулася мертвою).
— Назвіть її дії словами з тексту. (Забігла, лягла,
не ворухнеться, почала викидати).
— Як це її характеризує? (Хитра, спритна, розумна, дотепна).
— Чому дід залишився і без риби, і без коміра?
(Був надто довірливий, необачний).
— Виразно прочитайте виділене речення. Як ви
розумієте його зміст?
5) Робота над композицією і особливостями російської казки. Бесіда.
— Якими словами розпочинається казка? Як зазвичай розпочинаються українські казки? («Жили
собі дід та баба...»).
— Як називається початок казки? (Зачин).
— Спробуйте словами переказати основну частину
казки.
314
— Як закінчується казка? Зачитайте цей абзац.
Як він називається? (Кінцівка).
— Отже, на скільки частин можна поділити
казку? (Три частини: зачин, основну частину, кінцівку).
— Подивіться уважно в текст і знайдіть повторення близьких за значенням слів. Скільки разів вони
повторюються в казці? (Лягла на дорозі, лежить як
мертва, не ворухнеться; такі слова повторюються
три рази).
— Як казкар називає головну героїню? (Лисичка).
— Для чого, на вашу думку, вживається таке
зменшено-пестливе слово? А як ще можна назвати
лисичку, беручи до уваги її вчинок?
— Доведіть, що події, зображені в казці, вигадані?
Чи може таке статися в житті?
6) Читання казки учнями в особах.
— Скільки дійових осіб у казці?
— Чи всі дійові особи наділені мовою? (Ні, лисичка не має слів).
— Від імені кого ведеться оповідь? (Від імені казкаря). Яка його роль у казці? (Повідомляє про те,
що сталося на дорозі, коли дід віз рибку).
— Як треба читати його слова? (Спокійно, виразно).
— Хто з героїв казки ще має слова? (Дід, баба).
— Як ви гадаєте, чи з однаковою інтонацією
треба читати слова діда на початку казки і в кінці?
(На початку дід веселий, він збирається половити
рибку, а в кінці — сумний, бо втратив і рибку, і
лисичку).
— Як треба читати слова баби? (З подивом і розчаруванням, бо вона чекала і на рибку, і на комір). Спробуйте ці інтонації передати під час читання казки.
IV. Узагальнення і систематизація знань
Бесіда.
— Хто вам подобається в казці? Чому?
— Що засуджується в казці? (Хитрість і підступність, простота і довірливість).
— Чого вона вчить? (Вчить бути обачним і розумним).
315
— Якою зображена лисичка?
— Що нового ви дізнались із російської казки?
— Чи відрізняється за своєю побудовою російська казка від української? (Ні, також складається з трьох частин — зачину, основної частини,
кінцівки, вживаються триразові повтори близьких
за значенням слів, в основі казки — вигадані події)— В чому ж її особливість? (Докладний опис деталей, властивих для побуту російського народу).
— Якими рядками з тексту ви підписали б ілюстрацію в підручнику до казки.
— Уявіть себе художником. Як би ви намалювали
лисичку?
V. Підбиття підсумків уроку
Слово вчителя.
Отже, ми з вами мали змогу ознайомитись з російською казкою, яка виявилась дуже близькою і
за змістом, і за побудовою до української казки. На
політичній карті позначимо пройдений пункт: поставимо фішку з зображенням лисички.
VI. Домашнє завдання
І група: читати казку; II група: переказувати казку «Лисичка» близько до тексту; III група: намалювати малюнок і підписати його словами з тексту.
УРОК 100
Легкого хліба ніде нема.
Тема. Білоруська народна казка «Легкий хліб».
Мета: опрацювати білоруську казку, вчити стисло переказувати
зміст прочитаного, малювати словесні картини до кожної
із частин, ділити текст на частини; розвивати навички
виразного читання, вміння аналізувати прочитаний текст;
виховувати інтерес до білоруської народної казки; повагу
до професії хлібороба.
Обладнання: політична карта світу, виставка книжок, тлумачні
словники, грамзапис.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Вікторина.
У ч и т е л ь . Згадаймо українські т а російські
народні казки, які ви вже знаєте.
1) Підробив він голосок,
Став на маминім співати.
Здогадалися малята:
— Вовк це, а не наша мати!
(«Вовк та семеро козенят» рос. казка)
2) Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміючку спік,
Сам на дерево утік
Гусенятко врятувало,
На крильця свої взяло,
Принесло до тата й мами
Частувати пирогами.
(«Івасик-Телесик», укр. казка).
3) Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув —
Зайцю хатку повернув.
(«Коза-дереза», укр. казка).
317
4) Хто утік від баби з дідом,
Не міг сидіти на вікні,
Зустрів у лісі різних звірів
І кожному співав пісні.
(«Колобок», варіант укр. нар. казки).
5) Маленьке, сіреньке
Біди наробило:
Щось біле, кругленьке
Хвостиком розбило.
(«Курочка ряба», рос. казка).
6) На городі виростала,
Восени велика стала.
Дід почав усіх гукати:
«Час красуню нашу рвати».
(«Ріпка», рос. казка).
7) Сидить дівчина в корзині
На ведмежій дужій спині,
А чому вона сховалась
До ведмедя? Не призналась.
(«Маша і ведмідь», рос. казка).
8) До роботи неохочі;
А як їсти — поспішають.
Пригадайте, любі діти,
Як цю казку називають?
(«Колосок», укр. нар. казка).
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
А сьогодні ми вирушаємо до Країни казок. Нещодавно ми побували в Україні та Росії, а тепер відвідаємо ще одну не менш цікаву країну — прекрасну
Білорусь. Площа цієї країни 207 600 км 2 , проживає
10.300.000 людей.
Опрацюємо на уроці казку «Легкий хліб», попрацюємо над технікою читання, навчимося стисло
переказувати зміст казки.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
1) Слухання грамзапису білоруської народної
казки «Легкий хліб».
2) Словникова робота.
318
Закрасує — зацвіте;
вигін — частина лугу, куди виганяють пастись
худобу;
заборонувати — розрівняти землю;
наливатись (зернятка) — достигати;
марудна (робота) — нецікава робота;
підкова — залізний предмет, яким підковують
коня;
побідкався — поскаржився.
3) Читай правильно і швидко:
стомився
розв'язав
сподобався
облизнувся
дочекайся, кущем, запрасує
стривай, марудна, чоловіче
вигін, підкова.
4) Самостійне читання казки учнями.
5) Бесіда за змістом прочитаного.
— Як ви можете пояснити назву казки?
— З яким проханням вовк підійшов до косаря?
— Яку пораду дав косар вовкові?
— Що вовк вирішив робити?
— Чи вдалося вовкові покуштувати легкого хліба?
— Що б сталося, якби вовк не шукав легкого
хліба?
6) Вибіркове читання тексту.
У ч и т е л ь . Я читатиму початок речення, а ви
спробуйте знайти в тексті кінець його і прочитати.
«Підійшов він...», «Хотів би...», «Дочекайся,
доки...», «Раз не хочеш...».
А тепер я прочитаю кінець речення, а ви знайдіть
його початок.
«...попросив хліба», «...землю зорати», «...заборонувати», «...поїж легкий».
А тепер знайдіть речення за його серединою,
«...щодня хліб...», «...навесні вироста...», «...не
поламати собі...».
7) Визначення емоційного настрою.
У ч и т е л ь . Знайдіть речення, до яких підійшли
б ці зображення:
319
(Учні відшукують речення питальні, розповідні за
метою висловлювання та окличні за інтонацією. Малюнки відповідають розділовим знакам: «?», «!», «.»)
— Прочитайте речення, які виділені чорним
шрифтом. Поясніть їх зміст.
— Намалюйте малюнки до зачину, основної частини, кінцівки).
2. Розвиток зв'язного мовлення.
Розповідь «Як потрапляє хліб до столу».
У ч и т е л ь . Розглянемо серію малюнків і за їх
допомогою складемо модель «Як хліб потрапляє до
столу».
10 удобрюють
З боронують
1 відбирають
4 сіють
9 печуть
5 вирощуюють
8 мелють
6 косять
7 молотять
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Прочитайте в особах розмову вовка і косаря.
— Кому з учнів удалось виразно і правильно
передати мову героїв казки, а в кого ще поки не
вийшло?
— Чим сподобалась вам казка?
— Який висновок ми маємо зробити з прочитаного? (У житті не треба шукати легкого хліба, а слід
чесно і багато працювати, щоб мати гарний результат
своєї роботи).
320
— Знайдіть вислів, який став прислів'ям. (Раз не
хочеш тяжкий хліб їсти, їж легкий).
— Прочитайте прислів'я з підручника і поясніть
їх зміст.
— Визначте пряме і переносне значення висловів:
легкий хліб, легка пір'їна, легка задача.
VI. Домашнє завдання
1) Навчитись стисло переказувати казку; ділити
текст на частини; відповідати на запитання.
2) Прочитати казку «Виноград і змія».
УРОК 81
Коли щось робиш, думай про
наслідки.
Тема. Коли щось робиш, думай про наслідки. Болгарська народна
казка «Виноград і змія».
Мета: опрацювати болгарську казку, вчити учнів складати план
до неї, стисло переказувати текст за планом; розвивати навички виразного читання, вміти регулювати темп читання,
силу голосу; виховувати почуття відповідальності за свої
вчинки, бажання робити людям добро.
Обладнання: політична карта світу, тлумачні словники, грамзапис
пісні «Сонячна Болгарія» у виконанні П. Кіркорова.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
Сьогодні ми продовжимо подорожувати країною
Казок. Погляньте на політичну карту світу. Тут є
фішки, якими позначені країни, з казками яких
ми вже з вами ознайомились — Україна, Росія,
Білорусь. Сьогодні ми побуваємо ще в одній із
прекрасних сонячних країн, де тепле Чорне море,
багато сонця, фруктів, золотих пляжів для дітей.
(Слухання грамзапису пісні «Сонячна Болгарія»
у виконанні П. Кіркорова).
— Хто здогадався, про яку країну йдеться?
321
Площа Болгарії — 110 912 км 2 , проживає 8 982
000 людей.
— Подивіться на виставку книжок болгарських
народних казок. Прочитаймо їх назви. Одну з цих
казок ми розглянемо сьогодні на уроці.
— Тож ми опрацюємо казку «Виноград і змія»,
приділимо увагу вдосконаленню навичок виразного
читання, будемо вчитися складати план до казки,
визначати головну думку твору, переказувати за
планом.
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
1) Виразне читання казки сильнішими учнями.
2) Словникова робота.
У ч и т е л ь . Знайдіть у своїх словниках значення
поданих слів:
виноградник — ділянка, засаджена виноградом;
розгнівалась — розсердилась;
купа — велика гора;
господар — власник чогось;
щосили — дуже сильно.
3) Вправи на правильну вимову слів,
чоловік
покликав
виноградник
майбутнього
каміння
минуло
кухоль
відновитися
золотий
наслідки
щосили
оддалік
4) Читання казки способом «учень — учитель
— учень». Бесіда.
— Що надумав виноград?
— Які стосунки склалися у нього зі змією?
— Який злочин вчинив син виноградаря?
— Чому змія більше не захотіла дружити з виноградарем?
— Як ви вважаєте, хто в кінці вчинив добре, а
хто — погано? Доведіть свою думку.
— Яких друзів хотіли б мати ви?
5) Робота над характеристикою персонажів казки.
— Які слова можна дібрати до характеристики
батька і сина. (Батько: добрий, турботливий, поряд322
ний, довірливий; син: злий, жорстокий, заздрісний,
немилосердний).
— Чи зміг батько виправити ту помилку, яку
зробив його син?
— Знайдіть у казці вислів, який може бути її
головною думкою.
— Я ви розумієте його зміст?
— Чи знаєте ви, яку роль виконує образ змії? (В
українських казках — змія хитра, підступна тварина, в індійських казках — це взірець мудрості).
6) Робота над виразністю читання.
У ч и т е л ь . Прочитайте в дійових особах III
частину казки і знайдіть речення, які слід прочитати
сумно; з презирством; із проханням.
7) Складання плану казки.
План
1. Дружба виноградаря і змії.
2. Вчинок сина та його наслідки.
3. Спроба відновити дружбу.
8) Переказ казки за планом.
III. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Який ви зробили головний висновок для себе,
прочитавши казку?
— Що засуджується в казці?
— Чого вчить нас ця казка?
— Який би словесний малюнок ви створили до
казки?
IV. Домашнє завдання
1) Переказувати казку.
2) Відшукати в казці ті вислови, які можна назвати крилатими.
УРОК 100
Як виникла війна між тваринами.
Тема. Чеська народна казка «Собака, коти та миші». Творчий
переказ за кадром фільму.
Мета: ознайомити з чеською казкою, вчити стисло переказувати
зміст прочитаного з творчим доповненням, визначити тему,
виділяти головну думку; розвивати вміння зіставляти зміст
прочитаного з малюнками до твору, диференціювати ознаки
доброго і лихого, удосконалювати навички виразного читання; виховувати інтерес та повагу до культурної спадщини народів Європи, усвідомлення неминучої кари за вчинене зло.
Обладнання: політична карта світу, краєвиди Чехії та Праги, малюнки кота, собаки та миші, костюм або маска
кішки.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Слово вчителя з елементами бесіди.
— З якими казками ви ознайомилися упродовж
декількох уроків?
— Пригадайте, в яких країнах Європи ми з вами
побували і казки яких народів уже прочитали.
У цьому вам допоможе завдання: з'єднайте назву
казки і країни.
«Лисичка»
Білорусь
«Виноград і змія»
Росія
«Легкий хліб»
Болгарія
Чехія
— Яка країна залишилися без казки? Здогадайтеся, до якої країни ми помандруємо сьогодні.
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Так, ми помандруємо до Чехії і будемо вивчати
чеську народну казку.
Чехія — це країна, яка знаходиться в центральній
Європі, але вона не є сусідкою України. За територією та населенням вона набагато менша від України.
Її площа — 78 664 км 2 , населення — 10 400 000
324
людей. Столиця Чехії — місто Прага. (Показ країни
на карті, краєвидів Чехії та Праги).
— Якщо ви відгадаєте загадку, то дізнаєтесь, хто
головні персонажі цієї казки:
У нашої бабусі
Сидить дід у кожусі,
Проти печі гріється
Без води умивається.
(Кіт).
Хвостик — як ниточка,
Сама — як калиточка
А очі — як намистечка.
(Миша).
Не говорить, не співає,
А коли хто йде —
То господареві розповідає.
(Собака).
У ч и т е л ь . На уроці ознайомимося з чеською
народною казкою, будемо вчитися стисло її переказувати, визначати тему, виділяти головну думку
казки, висловлювати своє ставлення до її героїв.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Вступна бесіда.
— Прочитайте назву казки. Хто її дійові особи?
— Які з цих звірів є свійськими тваринами, а які
— дикими?
— Чому людина піклується про собак та котів, а
мишей знищує?
— Собаки та коти живуть поряд із людиною. Чи
дружать вони?
2. Робота з текстом.
1) Читання казки вчителем. Перевірка сприйняття.
2) Словникова робота.
а) Пояснення значення виразів:
зроду-віку — дуже давно, завжди;
не могли дійти згоди — не мали спільної думки;
сном-духом не знаємо — нічого не знаємо.
б) Добирання синонімів до слів:
мотлох — старі, вже непотрібні речі;
комора — велике приміщення без вікон, де зберігали продукти, хатні речі тощо;
325
миттю — швидко;
грамота — документ.
в) Дібрати антоніми до слів:
вірний — зрадливий;
чесний — брехливий;
ненавидіти — любити.
г) Прочитати правильно слова за ЗО секунд: собака, людина, грамота, хвилина, порода, вірний,
старий, чудесна, найстарша, найменший, служив,
стерегли, пишались, заздрили, зробили.
3) Читання казки учнями вголос.
4) Бесіда за змістом.
— За що дістали собаки від людини грамоту?
— Що зробили коти?
— Яку пораду дала найстарша миша?
— Як поставились до її поради миші? Зачитайте.
— Що ж трапилось між собаками, котами та
мишами?
— Кого вам понад усе шкода у цій казці?
— Що ви відчували, слухаючи казку?
— Якби у вас з'явилася чарівна паличка, кому б
вона допомогла і що вона змінила б?
— Що запропонували б ви собакам, щоб ніхто не
зміг вкрасти у них грамоту?
5) Робота над композицією казки. Бесіда.
— Визначте зачин, основну частину і кінцівку
казки.
— Яку назву до цієї казки запропонували б ви?
— Про що йдеться у казці? (Про те, чому виникла
війна між собаками, котами та мишами).
— Про що основне хотів сказати народ у цьому
творі? (Не бери чужого, не буде й клопоту).
— Прочитайте прислів'я:
Начужийкоровайочейнепоривай, асвійдбай.
— Яких тварин стосується перша частина прислів'я? (Котів та мишей). А друга? (Собак).
3. Завдання учням.
Знайти за поданим початком або кінцем усе речення.
«Зроду-віку собака був...», «Собаки тією грамотою...», «Вибрали хвилину...», «Сестри, мені
здається...», «...що коти її у нього вкрали», «...не
326
могли її повернути, бо з'їли», «...яка триває й
досі».
4. Вправи з читання.
1) Дібрати звукове оформлення до малюнка (зображені дійові особи).
Кіт — (няв-няв), собака — (гав-гав), миша — (піпі-пі).
2) Прочитайте виразно уривок (на вибір учителя).
3) Читання зі скороченням (опускати речення або
слова, які не впливають на розуміння тексту).
IV. Узагальнення і систематизація знань
1. Бесіда.
— Як ви вважаєте, тільки чеський народ складав
казки про котів, собак та мишей?
— А чи можете ви пригадати українські казки з
такими дійовими особами? Назвіть їх.
2. Тестування.
У ч и т е л ь . А тепер перевіримо, як ви засвоїли
новий матеріал:
1. «Собаки, коти та миші» — це казка:
а) народна; б) літературна.
2. Який народ склав цю казку?
а) російський; б) український; в) болгарський;
г) чеський; д) англійський; е) білоруський.
3. Грамоту від людини за право служити їй тримали:
а) собака; б) коти; в) миші.
4. Як грамота потрапила до котів?
а) одержали від людини; б) подарували собаки;
в) вкрали.
5. Як вчинили миші, коли грамота потрапила до
них?
а) заховали; б) з'їли; в) віддали собакам.
6. Хто з ким посварився?
а) коти з людиною; б) собаки з котами; в) миші з
курми; г) коти з мишами.
7. Яке прислів'я найкраще передає головну думку
казки?
а) Робиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся; б) Не побігаєш — не пообідаєш; в) Маленька
праця краща, ніж велике безділля.
327
8. Чи може зараз людина припинити цю війну
тварин?
а) так; б) ні.
V. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Яку казку ми прочитали?
— У якій країні побували?
— Що нового відкрили для себе?
— З ким із своїх друзів хотіли б помиритися після
читання цієї казки?
VI. Домашнє завдання
Виразне читання казки.
УРОК 83
Тема. Чому пташки в'ють гнізда по-різному? Англійська народна
казка «Сороче гніздо».
Мета: ознайомити учнів з англійською казкою, вчити самостійно
визначати дійових осіб, давати їм характеристики, описувати процес праці, розширювати знання дітей про поведінку
тварин; розвивати навички швидкого виразного читання,
уміння знаходити в тексті висновки; виховувати терпіння,
почуття поваги та вдячності до майстрів праці, бажання
виконувати будь-яку справу якісно.
Обладнання: політична карта світу, краєвиди Англії та Лондона,
вірші англійською мовою, предметні малюнки з зображенням пташок, маска сороки, картки з зображенням героїв
європейських казок, таблички з цифрами 1 - 6 .
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Зараз ви прослухаєте вірш, спробуйте визначити,
якою мовою він написаний. (Пропонується вірш
англійською мовою).
Отже, сьогодні ми подорожуватимемо до Англії.
Англія — це європейська країна, але розташована
вона на великому острові і потрапити до цієї країни
328
можна лише пароплавом або літаком. Її площа —
244 046 км 2 , населення — 58 245 000 людей. Англія
— відносно невелика країна, проте мовою її народу
розмовляють багато народів світу.
Так само як і в інших народів, у англійського є
свої народні казки. З однією з казок ми ознайомимося сьогодні.
На уроці ви дізнаєтесь, як будує гніздо сорока.
Розширите свої знання про поведінку тварин у природі.
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Завдання учням.
У ч и т е л ь . Прочитайте вірш В. Фетисова «Хто
кого вчить» і спробуймо поставити переплутані рядочки на свої місця, щоб дізнатися, про кого ж буде
англійська казка.
лісових Звірі в хащах, в водах річкових риби,
віток поміж птиці своїх діток учать.
(Звірі в хащах лісових, риби в водах річкових,
птиці поміж віток учать своїх діток).
— Про кого розповідається в цьому вірші? (Про
звірів, риб, пташок).
— Як ви гадаєте, чого можуть навчити тварини
своїх діток? (Як полювати, ховатися від хижаків, добувати собі їжу, будувати гнізда, боятися людей...).
— А ось в англійській народній казці, усі птахи
звернулися до сороки навчити їх будувати, як гадаєте, що? Про це допоможе вам дізнатися загадка,
яку треба відгадати.
Прилетіли гості,
Сіли на помості.
Без сокири, без лопати
Поробили собі хати.
— Хто ці гості? Чи правильно їх назвали в загадці
гостями? (Птахи не гості, тому що вони прилітають
на батьківщину, де вони народилися).
— Як називаються їхні хатки? Правильно, гнізда.
Отже, сорока вчитиме своїх пташок будувати гніздо.
2. Робота з текстом.
1) Читання казки вчителем. Перевірка сприймання.
329
2) Словникова робота.
а) пояснення значення слів і виразів.
Глузд — розум;
заприсяглася — твердо пообіцяла;
хворостинка — суха тонка гілочка;
абияк — неякісно;
зрештою — тут: нарешті, після всього;
трісочка — невеликий тонкий шматок деревини;
ні глузду, ні тями — ні розуму, ні вміння,
в) добирання синонімів до слів,
торочить — повторює; недотепа — невміла, нерозумна.
3) Читання казки учнями вголос.
4) Аналіз казки. Бесіда.
— Про що йдеться у творі?
— В яку пору року відбуваються події?
— Які ж пташки звертаються до сороки?
— Чи знайшлася хоча б одна пташка, яка дослухала б сороку до кінця?
— Як пташки поставились до пояснень сороки?
Зачитайте це місце.
— Що основне хотів сказати народ у цьому
творі? (Нетерплячий ніколи не стане гарним майстром).
3. Розвиток зв'язного мовлення.
У ч и т е л ь . Спробуйте уявити казку. Зараз ми
зіграємо у казкове кіно.
Заплющте очі і посидьте в тиші, поки казковий
годинник відрахує 15 секунд (у записі цокання годинника). Кого ви побачили? Кого уявили?
(Розповідь дітей про свої уявлення).
— Як ви гадаєте, чому ви побачили різних дійових
осіб? (У всіх різна уява).
— Визначте, що правдиве, а що вигадане в казці.
4. Вправи з читання.
Робота над виразним читанням.
1) Бесіда.
— Зачитайте виразно уривок з казки, до якого
можна дібрати приказку розуму не позичиш.
— Знайдіть і прочитайте п'ять висновків казки.
— Доповніть речення:
Сорока будує.
330
Сорока будує
.
Сорока будує
.
сорока будує
.
сорока будує
.
2) Прочитати прислів'я, вставити пропущені слова. Пояснити значення.
Де багато ... (пташок), там нема ... (комашок).
III. Узагальнення і систематизація знань
Бесіда.
— Які українські казки про пташок ви читали?
— Прослухайте казковий вірш і доберіть синоніми
до слів чкурнула, дременула.
1-й у ч е н ь . Де, Сороко-білобоко, ти була?
Що, Сороко-білобоко, принесла?
2-й у ч е н ь . Покружляла, покружляла угорі.
Горобців порозганяла у дворі.
Стріла півня розбишаку-пісняра
І чкурнула, дременула із двора.
— Продовжте речення: «Бути терпимим означає...»
— А що було б, якби пташки були терплячими і
дочекалися до кінця розповіді сороки?
— Впізнайте яка пташка співає? (Слухання пташиних голосів у грамзаписі — горлиця, зозуля, соловей, дрізд, синиця).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— З якою казкою ви сьогодні ознайомились?
— Чому ж пташки в'ють гнізда по-різному?
— Який висновок ви зробили для себе?
V. Домашнє завдання
1. Підготуватись до виразного читання та переказу казки.
2. Виконати завдання дослідника, визначене у
підручнику на с. 93.
УРОК 100
Тема. Казки народів світу. Урок позакласного читання.
Мета: формувати читацькі інтереси учнів, розвивати любов до
казок та повагу до їх авторів; виховувати шанобливе ставлення до книги.
Обладнання: тематична виставка книг, збірники творів «Позакласне читання», ілюстрації з серії «Казки народів світу»,
дитячі малюнки.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь . Знаменита шведська казкарка Астред
Ліндгрен (автор казок про Карлсона, Пеппі Довгу
Панчоху) сказала: «Спочатку додумались, що із слів
можна складати казки, а потім — що казки можна
друкувати в книжках».
Робота з виставкою книг. Бесіда.
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Які казки ви читали?
— Хто автори цих казок?
— Які народи вони представляють?
II. Узагальнення і систематизація знань
1. Вікторина.
1) Х т о одягнув дівчинку в червону шапочку і
в якій казці? (Шарль Перро, «Червона Шапочка»).
2) 3 якої казки. Хто автор? «Сини швидко поділили спадщину: старший забрав млин, середній
— осла, а меншому дістався кіт» («Кіт у чоботях»,
Шарль Перро).
3) У кого три ночі дзвонить телефон? (К. Чуковський).
2. Гра «Хто надіслав телеграми?»
1. «Дуже хотілося б потрапити на свято, але соромно своєї гидкої зовнішності». («Гидке каченя» з
однойменної казки Г. X. Андерсена).
2. «Ніяк не знайду свого золотого ключика» (Буратіно, з фантастичної казки О. Толстого).
332
3. «Допоможіть відшукати черевичок» (Шарль
Перро «Попелюшка»).
III. Сприйняття і засвоєння матеріалу
Обговорення прочитаних учнями творів.
1. Слово вчителя.
Після маминої колискової пісні казка була першим художнім твором, з яким ви, діти, познайомились.
Людські мрії, перш ніж стали дійсністю, з'являлись у казках. Згадайте чоботи-скороходи, золоте
яєчко, чарівне люстерко. Це з їх допомогою людина
в мріях рухалась у небі, далеко бачила.
Казка допомагала зберегти віру людини в перемогу добра над злом. Вона спільно з людиною
боролась із людськими вадами, такими, як лінощі,
байдужість, страх, зарозумілість, хитрість, нещирість, брехня.
2. Бесіда.
Роздуми над прочитаними творами (с. 77—79).
У ч и т е л ь . Казки яких народів ви прочитали?
1) «Як гусак лиса перехитрив» (чеська народна
казка).
— Що трапилось із гусаком?
— Як він перехитрив лиса?
— Яка риса характеру допомогла гусакові?
— Прочитайте останній абзац казки.
— Чи правильний висновок зробив лис?
2) «І Я як батько» (болгарська народна казка).
— Завдяки чому врятувався кінь від вовка?
— Чим подібні ці дві казки?
3) «Лисиця і куріпка» (французька народна
казка).
— Що означають слова базікати, нахаба?
— Перекажіть казку.
— За кого із героїв казки ви переживали? Коли
найдужче?
— Яка головна думка цих казок?
3. Фізкультхвилинка.
4. Читання нових творів.
«Кіт і Пес» (афганська народна казка).
333
У ч и т е л ь . Що можна дізнатись із заголовка
цієї казки?
1) Читання казки заздалегідь підготовленим
учнем.
2) Словникова робота.
Пояснити значення слів череда, клопітне, в охоту.
3) Читання казки учнями вголос, «ланцюжком ».
4) Вибіркове читання.
— Прочитати слова кота.
— Прочитати слова пса.
— Прочитати слова автора.
— Прочитати слова, які висловлюють головну
думку казки.
5) Читання казки в особах.
5. Робота у групах.
Клас поділено на дві групи.
I група. Казка «Сніг і Заєць».
1) Прочитати казку.
2) Дати відповіді на питання:
— Чому плакав Заєць?
— Що зробив господар лісу?
II група. Казка «Мишеня і Горобеня».
1) Прочитати казку.
2) Дати відповіді на запитання:
— Як працювали Мишеня і Горобеня спочатку?
— Чому вони посварились?
— Чим закінчилась суперечка?
— Чи чесно вчинило Горобеня?
— Що б ви порадили таким, як воно?
6. Розвиток зв'язного мовлення.
1) Обговорення прочитаних самостійно казок (за
завданнями).
2) Створення живої картинки за змістом казки.
7. Інсценізація
смішинок.
1) Прибіг Вовк із школи додому, у дворі розповідає друзям:
— Мене вчителька сьогодні похвалила перед усім
класом!
— А що вона сказала?
Вона сказала: «Діти, ви всі ще тупенькі, а ти,
Вовчику, найперший».
334
2) Братик Кролик чекав гостей, аж раптом йому
зателефонував Вінні-Пух:
— Послухай, друже, я не зможу сьогодні прийти.
— Чому? Щось трапилось, Вінні? Може, ти захворів?
— Та ні.
— То чому ж?
— Бо я не голодний!
3) Буратіно намалював портрет.
— Хто це? — питає Мальвіна.
— Мій тато Карло.
— Але ж твій тато лисий.
— А у мене лисої фарби не було.
4) Вінні Пух питає у старого ослика:
— Іа, у тебе є зуби?
— Немає.
— Жодного?
— Жодного.
— Тоді потримай пряник.
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Які людські якості схвалюються в казках?
— Які людські недоліки засуджуються?
V. Домашнє завдання
1. Читання твору «Материнська моя доброта».
2. Вивчити вірші із темі напам'ять.
3. Підготуватись до виставки малюнків «Моя
мама найкраща».
УРОК 100
Де дружба і кмітливість,
там і перемога.
Тема. «Бременські музиканти» (німецька народна казка).
Мета: ознайомити учнів із німецькою народною казкою, вчити
визначати послідовності дій у творі; розвивати навички
швидкого, правильного читання, увагу, вміння вибірково
зачитувати відповідні уривки, виховувати почуття дружби
та взаємодопомоги.
Обладнання: зображення героїв твору, грамзапис пісні з мультфільму «Бременські музиканти»; «Тематичний словник
школяра» К. Прищепи, В. Лук'яненко, політична карта
світу, краєвиди Німеччини, Бремена.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
— У яких країнах Європи ви побували, вивчаючи
народні казки?
— Сьогодні казка запрошує нас у самий центр
Європи, де на берегах річок Ельби та Рейну розташувалася відома своїми мальовничими краєвидами
Німеччина. А місто Бремен зустріне нас скульптурами великих і маленьких осликів. {Демонстрування
краєвидів Німеччини, Бремена).
— Подорожувати ми будемо разом з однією незвичайною музичною групою. Відгадайте, хто її
учасники?
2. Загадки.
(Разом з відгадками демонструвати зображення
героїв твору).
1) Що за птах стоїть в лозі
На оранжевій нозі?
В голубім блакитнім небі
Майорить червоний гребінь.
Відчайдух і забіяка.
Як же звати цього птаха? (Півень).
2) Ой великий упертюх,
Цей сіренький клаповух,
Кличе «і-а» до ясел,
336
називається... (Осел).
3) Вдень мовчить, вночі гавчить,
Хто до господаря йде, знати дає. (Пес)
4) Має вуха, темний хвіст
Й дуже дивну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Потім вмиє личко. (Кіт)
Учитель.
— Хто здогадався, як називається ця група?
— Послухаємо, як вони співають. (Слухання
грамзапису пісні з мультфільму «Бременські музиканти»).
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Робота над казкою «Бременські музиканти».
1) Читання казки вчителем.
2) Словникова робота.
а) Пояснити слова:
лютня — старовинний, струнний, музичний інструмент;
хвицнути — вдарити однієї або двома задніми
ногами;
довбня — великий дерев'яний молот або дерев'яна
палиця з потовщеним кінцем.
б) Робота з «Тлумачним словником школяра».
У ч и т е л ь . Знайдіть пояснення таких слів:
лантух (великий мішок із грубої тканини); ґвалт
(сильний крик, галас).
2. Вправи з читання.
1) Читання слів,
влаштується
найбезпечніше
чудовисько
розкукурікався
розбійницького
уперіщить
гребенястий
забренчали
У ч и т е л ь . Значення ще яких слів незрозуміле?
2) Читання казки учнями. Бесіда.
— Хто були бременські музиканти?
— Який план здійснили музиканти?
— Чому їм це вдалося?
337
— Чому всі тварини охоче погодилися з пропозицією осла?
— Як друзям вдалося налякали розбійників першого разу?
— До якої частини казки ви б хотіли зробити
малюнок?
3) Вибіркове читання.
— Знайдіть абзац, зміст якого відображений на
малюнку.
— Виділіть із цього абзацу найголовніші слова,
які були б підписом до малюнка.
3. Завдання учням.
1) Робота над образними виразами.
У ч и т е л ь . Поміркуйте що означають виділені
слова з першої частини твору.
2) Добір заголовків до кожної частини казки.
1. Зустріч звірів. 2. Перемога над розбійниками.
3. Дружба і кмітливість перемогли.
III. Узагальнення і систематизація знань
Завдання учням.
У ч и т е л ь . У поданих завданнях встановіть послідовність подій казки, проставте нумерацію.
(3) Зустріли звірі кота. (6) Почали радитись, як
розбійників прогнати. (1) Вигнав господар осла. (7)
Добре наїлися музиканти і міцно поснули. (2) Пес і
осел пішли до міста Бремена. (5) Вирішили музики
переночувати у великому лісі. (4) Півневі сподобалась рада. (8) Розбійники боялися і близько підійти
до свого дому.
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Чим схожі долі бременських музикантів?
— Що допомогло звірам перемогти розбійників?
— Чого навчила ця казка?
V. Домашнє завдання
I варіант: до вказаного абзацу придумати малюнок
і дібрати з тексту слова для підпису.
II варіант: підготуватися до читання за особами
І частини казки.
338
УРОК 100
Де дружба і кмітливість,
там і перемога.
Тема. «Бременські музиканти» (німецька народна казка). Продовження.
Мета: вчити знаходити у тексті вирази (слова), які характеризують героїв твору, їхню поведінку, давати оцінні судження
вчинків персонажів; розвивати фантазію та уяву, зв'язне
мовлення, вчити досліджувати текст; виховувати інтерес
до вивчення народної творчості, прищеплювати любов до
книжок, читання.
Обладнання: маски для інсценізації, грамзапис казки, зображення
героїв твору.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
— Якою країною ми подорожували на попередньому уроці?
— З якою казкою ви ознайомились? Хто її автор?
— Назвіть дійових осіб казки.
— Чим сподобалась вам ця казка?
— Чого вона вас навчила?
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Ми з вами продовжимо працювати над казкою
«Бременські музиканти», будемо вчитись знаходити в тексті вирази (слова), які характеризують
героїв твору, їхню поведінку, висловлювати свої
судження про їхні вчинки. Також ми проведемо
дослідницьку роботу — порівняємо різні варіанти
казки.
III. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Робота з текстом.
Осмислення змісту казки «Бременські музиканти».
339
1) Складання діафільму за малюнками і підписами до них.
2) Читання І частини за особами. Вибіркове читання.
— Прочитайте слова осла. Яким голосом треба
їх читати?
— Який голос у песика? Знайдіть і прочитайте
його слова.
— Як розмовляє кіт? Прочитайте його слова.
— Знайдіть і прочитайте слова півня. Як їх треба
читати?
— Як називаються всі інші слова цієї частини?
3) Характеристика героїв твору (робота у групах).
Бесіда.
— Знайдіть слова, які характеризують вашого
героя і заповніть схему (схема на дошці).
(який?)
.
— Чому ви так думаєте? Підтвердьте словами з
тексту. Яким ви його уявляєте?
І група — осел, II група — пес, II група — кіт,
IV група — півень.
4) Інсценізація І частини казки (Одні учні читають
слова, інші — розігрують сценку).
2. Дослідницька робота.
Порівняння різних варіантів казки.
У ч и т е л ь . У багатьох казках є декілька варіантів.
Чому, як ви думаєте? Уважно послухайте інший варіант
цієї казки. Знайдіть, що в них спільне, а що відмінне.
1) Читання вчителем ілюстрованого видання,
іншого варіанта казки (або грамзапис).
2) Бесіда за прочитаним текстом.
— Чим схожі варіанти цієї казки?
— Чим вони відрізняються?
— Можливо хтось із вас знає ще один варіант
цієї казки?
3) Хвилинка фантазії.
У ч и т е л ь . Уявіть, що ви складаєте ще один
варіант казки «Бременські музиканти». Якого б ще
героя ви ввели в казку і чому?
340
3. Робота у групах.
I варіант: прочитати тільки ті слова, які означають дію.
II варіант: прочитати тільки ті слова, які означають назву предмета.
4. Завдання учням.
1) Гра «Що не так» (текст на дошці).
«Постававши так, вони в один голос завели музику: кукурікав осел, ревів пес, гавкав кіт, нявчав
півень.
Учитель.
— Чому утворилась нісенітниця?
— Як треба переставити слова, щоб речення було
правильним?
2) Робота з прислів'ями.
У ч и т е л ь . Яке прислів'я за змістом підходить
до нашої казки? Чому?
1. Дружба та братство дорожче всякого багатства.
2. Тепле словечко лежить недалечко. 3. Сильний
переможе десятьох, а кмітливий усіх.
5. Творче завдання.
У ч и т е л ь . Придумайте українську казку, в
якій також дружба і кмітливість допомагали звірам.
З якої це казки?
Коте, коте, і ти, кроте!
Несе мене лиска!
На лисому хвості,
На липовім мості,
З гірки на долинку
Та й в свою хатинку!
(«Кіт, кріт, курочка та лисиця»).
в. Кросворд.
1
2
3
4
5
6
7
341
1. Як називалось місто, до якого йшли музиканти? (Бремен). 2. Дійова особа, яка першою з'явилась у казці. (Осел). 3. Надвечір прийшли звірі у
великий... (Ліс). 4. Головний розбійник (Отаман).
5. Доповніть прислів'я: «Вірний ... (друг) — то
найбільший скарб». 6. Вдарити однією або двома
задніми ногами — як сказати одним словом? 7.
Що допомогло звірам отримати перемогу над розбійниками? (Кмітливість).
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Чого ви навчились на уроці?
— Що вам найбільше сподобалось?
V. Домашнє завдання
1. Виразно читати та переказувати казку.
2. Повторити раніше вивчені казки, щоб змогли
взяти участь у проведенні конкурсів.
УРОК 87
Що посієш, те й пожнеш.
Тема. «Вовк і кіт» (латинська народна казка). «Що ти знаєш і
що вмієш?»
Мета: ознайомити учнів з латинською народною казкою, вчити виділяти головну думку твору, ділити його на частини в ігровій
формі, перевірити знання учня за темою «Казки народів Європи»; розвивати уміння обґрунтовувати свою оцінку прочитаного, навички виразного читання; виховувати шляхетність,
співчуття, бажання приходити на допомогу іншим.
Обладнання: політична карта світу, предмети, потрібні для гри,
виставка книг про котів.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Чудовий і цікавий світ казок, які, безперечно,
вчать нас бути добрими, щедрими, шляхетними,
342
винахідливими, старанними, розумними. Остання
казка з циклу. Казки народів Європи, — латинська.
Площа Латвії 63 935 км 2 , населення цієї країни
— 2 700 000 людей.
Сьогодні ми ознайомимося з прибалтійською
казкою, побачимо, що у неї спільного з казками, які вже прочитали, чим вони відрізняються
від інших. Як завжди, будемо вчитися виразно
читати в особах, обґрунтовувати свою думку про
прочитане.
II. Опрацювання нового матеріалу
Робота з текстом.
Опрацювання латиської народної казки «Вовк і
кіт».
1) Виразне читання казки вчителем.
2) Словникова робота: правильна вимова нових
слів, поданих у підручнику.
3) Читання казки учнями. Бесіда.
— Як вовк звертався до кота?
— Чому він так поводився?
— Про що це свідчить?
— Що пропонує кіт?
— Чи ви погоджуєтесь із відповіддю кота?
— Чому саме кіт дає пораду вовкові?
— Які риси властиві котам?
— Які слова казки є народним прислів'ям?
— Від чого застерігає людей ця казка?
— Що ви знаєте про кота як тварину?
4) Повідомлення «Довідкового бюро».
Зараз на планеті живе 400 млн. котів. Найбільше
у СІЛА — 55 млн., англійці доглядають 12 млн. пухнастих улюбленців, у Франції їх — 8, у Німеччині
— 6 млн. А от мешканці Перу, Габону та Гвіани не
утримують котів.
5) Бесіда.
— Які ви знаєте прислів'я та приказки, пов'язані
із словом кіт? (Живучий як кішка; як кіт наплакав;
купувати кота в мішку; живуть, як кіт з собакою).
— Назвіть українські народні казки, у яких головний
герой — кіт. («Пан Коцький», «Котик і Півник»).
343
III. Узагальнення і систематизація знань
1. Бесіда.
— Сьогодні ми з вами завершимо нашу подорож
сторінками європейської казки.
— Уважно погляньте на політичну карту світу.
Скажіть, казки яких народів ви прочитали?
— Які тварини діють у казках народів Європи, а
які — в українських народних казках?
— Чому в казках різних народів утверджується
добро, розум, дружба?
— Чи сподобалися вам європейські народні казки?
Чого вони навчили вас?
2. Вікторина.
У ч и т е л ь . А зараз ми проведемо змагання
«Знавці європейських народних казок». Переможцем стане той, хто набере найбільше балів. Готові
до змагання? Розпочинаємо!
1) Конкурс. «Чи знаєш ти?»
З яких казок ці рядки:
а) «Там на санях — і риба, і комір...»; б) «Прийшов
вовк на вигін. Побачив коня...»; в) «Так і виникла
велика війна. Яка триває досі...»; г) «Ось чому різні
пташки в'ють гнізда по-різному...»
2) Бесіда.
— Назвіть європейські казки, де висміюються
дурість, жадібність, невдячність.
— Якими рисами наділені тварини? Кому ці риси
притаманні?
— Зі скількох частин складаються казки?
3) Конкурс «Поміркуймо разом».
— Вам необхідно визначити, чиї це речі, з якої
європейської народної казки: рибка, виноград, хліб,
грамота, сорока, кіт.
— Героям яких казок належать ці слова? (Учні
називають казку).
1. «Коли щось робиш, думай і про наслідки» («Виноградар і змія»). 2. «Раз не хочеш тяжкий хліб їсти,
то їж легкий» («Легкий хліб»). 3. «Давай знову дружити, як раніше дружили» («Виноградар і змія»). 4.
«Я вже не знаю, як його робити» («Сорочаче гніздо»).
5. «Не буде тобі тут порятунку. Недарма кажуть: що
посіяв те й пожнеш» («Вовк і кіт»).
344
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Які тварини з європейської народної казки вам
сподобались більше? Чому?
(Визначаються за підсумками конкурсів переможці).
V. Домашнє завдання
Читати літературні казки народів Європи.
Я хочу сказати своє слово.
УРОК 88
Скільки цікавого відкривається тому, хто вміє фантазувати!
Тема. І. Жиленко «Доброго ранку!..», Т. Коломієць «Задзвонив
синенький дзвоник». В. Струтинський «Жива казка».
Мета: вчити захоплюватися красою природи, розвивати уяву,
фантазію, навички і способи виразного читання, зв'язне
мовлення; виховувати любов до природи.
Обладнання: малюнки риб, жуків, комах, картки зі словами,
квітка.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Мовна
розминка.
Дощ — як хлопчик по стежині:
Туп-... (туп-туп).
І гуркоче грім у небі:
Го-... (го-го).
Блискавиця б'є по хмарі:
Бу-... (бу-бу).
Дзюркотить вода у річці:
Хлюп-... (хлюп-хлюп).
П. Мостовий
II. Мотивація навчальної діяльності
Завдання учням.
Гра «Річечка слів».
345
го
вки
пу
ло
сно
кра
ки
ра
пір
лі
ка
я
сі
до
м
ка
во
мир
У ч и т е л ь . А річечка собі тихенько хлюпоче,
утворюючи все нові й нові слова. Пограємо на невеличких хвильках.
— Попливімо по хвилях: почитаємо склади, що
зверху, а тоді опустимося нижче — почитаємо склади, що знизу.
— А тепер, мов рибка, попливемо по хвилях:
прочитайте слова. (Учитель демонструє малюнки
тих предметів, назви яких тільки що прочитали. Учні роблять висновок, що все це — жителі
водойм).
— Які ще тварини живуть у річках? (Учитель
показує малюнки і коротко розповідає про них).
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Самостійна робота.
Опрацювання вірша Ірини Жиленко «Доброго
ранку!..»
Самостійне читання учнями вірша.
У ч и т е л ь . Які слова треба говорити, щоб «на
землі було як належить»?
2. Бесіда.
— А вам коли-небудь доводилось бачити дива в
природі?
— Хто, наприклад, підслухав колись розмову
квітів, дерев чи тварин?
— Пам'ятайте: «І найменший колосок має власний голосок».
3. Вправа з читання.
Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник».
1) Читання вірша вчителем.
2) Робота над змістом твору.
3) Читання вірша учнями. Бесіда.
— Де можна знайти «сто казок»?
346
— Яка комашка згадана у вірші? З ким її порівнюють?
— Що він несе малятам?
— Чи доніс він казки? Де ховаються казки?
— Хто зможе їх відшукати у траві?
— Подумайте, чому вони у шапках-невидимках?
4. Робота в зошитах (с. 59, завдання 1,2).
5. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Струтинського «Жива
казка».
1) Читання оповідання вчителем. Бесіда.
— Сподобалось вам оповідання? Чим?
— У яку пору року хлопчик міг спостерігати ці
картини?
— Як ви вважаєте, де це могло бути? (На березі
звичайної річечки).
— Чи доводилось вам бачити, як грають у прогрітій воді маленькі рибки, як вистрибують коники?
— Як вибрикують на сонці прозорокрилі бабки?
А зараз послухайте, які незвичайні події побачив
хлопчик.
2) Напівголосне читання тексту учнями.
У ч и т е л ь . Я к в и розумієте пораду дідуся:
«Ходи над річкою тихо, як ходить сонечко...»? Пригадайте, коли ми говоримо «зійшло сонце», «сходить
сонце»?
Ми тільки бачимо рух сонця, відчуваємо його
тепло, але не чуємо ніяких звуків. Отже, ходити,
як сонечко, — означає рухатися без жодного звуку,
тихо-тихо, щоб ніхто не почув.
3) Вибіркове читання.
— Прочитайте, кого спочатку побачив Сергійко.
— Знайдіть у тексті рядки, де сказано про сміливу
рибку. Прочитайте їх.
— Як вітав краснопірку зелений коник? Знайдіть і прочитайте його пісеньку. Чому вона звучала
ніжно?
— Прочитайте, кого ще зустрів Сергійко. Яку
словесну картинку можна намалювати до цих речень? (Звернути увагу на кольори, форму, виразність
руху).
— На що схожий зелений листок лілії? Чому?
347
— З чим порівнюється прозорокрила бабка?
— Чи здогадалися ви, на якій скрипці грав коник? Прочитайте, як описана краснопірка, окунь,
зелений коник.
4) Робота над мовними засобами твору.
Поєднати ліву і праву частини словосполучень,
ходи тихо
як долоня
окунь промчав
як сонечко
зелений листочок
як вертольоти
прозорокрилі бабки
як стріла.
6. Робота у групах.
Робота з ілюстрацією підручником (диференційовано).
Група 1: прочитати текст, виділити ту його частину, що стосується малюнка; порівняти зміст тексту
з малюнком.
Група 2: розглянути ілюстрацію у підручнику;
дати відповіді на запитання:
1. Які очі у хлопчика? Про що це свідчить? 2. У
що одягнений хлопчик? 3. Куди він дивиться, за ким
спостерігає? 4. Яка навколо Сергійка природа?
7. Вправи з читання.
1) Учні одержують завдання знайти і прочитати
речення, в якому описані такі дії: «тихо присідає»;
«випікаючи застрибала»; «підставила», «зітхнула»;
«стомилася танцювати»; «аплодували»; «починається».
2) Вибір і читання уривків, які найбільше сподобались чи здивували.
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Бесіда.
Висновок після прочитаного.
— Які почуття переживав хлопчик?
— Як ви вважаєте, коли спілкування з природою
дає людині найбільшу радість?
— Чому твір називається «Жива казка»?
— Які інші заголовки можете дібрати?
— Як ви ходите біля річки? У лісі?
— Як можна продовжити цю казку? (Учні працюють у групах. Кожна складає продовження казки).
2. Робота в зошитах (с. 59, завдання 3, 4).
348
V. Домашнє завдання
1. Читати виразно твори.
2. Придумати казку, вірш на тему: «Що я почув
в лісі...» (група 1); «Розмова між горобиною і снігуром» (група 2).
УРОК 89
Думаєш, що дива далеко, а
вони тут, поруч, — тільки
придивись.
Тема. Д. Павличко «Квітка», В. Кухалашвілі «Як побачити вітер?». В. Лучук «Сіла хмара на коня».
Мета: розширювати і поглиблювати уявлення дітей про цікаве
та незвичайне у природі, розвивати навички виразного
читання, спостережливість, фантазію, зв'язок мовлення;
виховувати любов до природи.
Обладнання: картки-блискавки зі словами.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Вправи на розвиток фонематичного сприймання. Діти слухають «ланцюжки» слів, визначають
спільний звук кожної групи слів.
Сніг, сміх, слід, сніг — [с].
Вість, гвинт, весна, виє, вітер — [в].
Ключ, кліщ, кліть, ключ — [л], [л].
2) Читання скоромовки.
Взимку вітер вовком виє,
Всіх лякає сніговієм.
Ти не вій, не вій, Вітриську,
До весни вже зовсім близько.
II. Мотивація навчальної діяльності
Відгадування
загадок.
1. Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає. {Вітер).
349
2. Цвіте синьо, лист зелений
Квітник закрашає,
Хоч мороз усе побив —
Його не займає. (Барвінок).
3. Білосніжна вата
Плине нижче хати,
А чим хата нижче,
То і дощик ближче. (Хмара).
Учитель.
— Що з названих відгадок належить до неживої,
а що — до живої природи?
— Які квіти ви знаєте?
— Чи бачили ви, як розпускається пуп'янок
квітки?
— А чи доводилось вам бачити вітер? Куди пливуть хмари?
— Сьогодні ми прочитаємо вірші, у яких поети
спробували дати відповіді на ці запитання.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша Д. Пав личка «Квітка».
1) Виразне читання вірша вчителем.
— За чим спостерігав автор?
— Чим був дуже здивований?
2) Словникова робота.
найбільше диво
махне мені
нині відкривається
не побачиш ти
а відвернись
дивлюсь годинами
стоїть собі
3) Повторне читання вірша вголос «ланцюжком».
Бесіда.
— З ким порівнюється квітка?
— Що для автора є найбільшим дивом? Чому?
— Які порівняння передають диво народження
квітки?
— Що так довго чекав автор?
— Коли сталось диво — і квітка розцвіла?
— Яке питання хвилює автора? Спробуйте дати
на нього відповідь.
2. Вправи на розвиток техніки читання.
1) Читання в парах «буксиром».
350
2) Читання по рядочку «ланцюжком».
3) Виразне читання вірша учнями
3. Мовно-логічне
завдання.
Назвати слова у тій послідовності, щоб з пуп'янка
утворилась квітка.
Не було
відкривається
будується
розв'язується
стоїть
думає
4. Завдання учням.
Робота над віршем В. Кухалашвілі «Як побачити
вітер?»
1) Робота над заголовком. Бесіда.
— Чим цікава назва вірша? Чи можете ви відповісти на запитання?
— Послухайте, які поради дає автор?
2) Читання вірша вчителем.
— Яка порада сподобалась тобі найбільше?
3) Словникова робота.
Учитель.
— Як летить вітер?
— Так і ви повинні миттєво прочитати слова на
картках-блискавках: літає, грає, здіймає, бере, розчинить, ліг, спочине, не знаємо.
4) Мовчазне читання вірша учнями. Бесіда.
— Що незвичайного ви дізнались з вірша?
— Яким уявляє автор собі вітер?
5. Вправи з читання.
1) Вчитель показує ще раз на картку, де записано
слово, а діти читають речення, в якому воно вжите.
2) Читання «Незнайком».
3) Виразне читання вірша учнями.
6. Робота в зошитах (с. 60-61, завдання 1, 2,
З, 4).
7. Самостійна робота.
Робота над віршем В. Лучука «Сіла хмарка на
коня».
Самостійне читання вірша учнями. Відповіді на
питання.
— Куди їхала хмара?
351
— Хто їй збив коня?
— А хто може бути конем у хмари?
— Хто її ганяв по небі?
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Вправи з читання.
Робота над виразністю читання. Прочитати вірш
ще раз, звертаючи увагу на розділові знаки.
2. Робота в зошитах (с. 61, завдання 1,2).
V. Домашнє завдання
I група. Читати виразно вірші.
II група. Скласти казку про могутню родину діда
Вітрюгана, його дітей Вітра, Вітриська і онучка Вітерця. Які пригоди могли статись із наймолодшим
членом сім'ї?
III група. Скласти казку про табун білогривих
хмар, запряжених промінцями сонця. У казці описати, куди хмари летять, чого шукають, кого наздоганяють, від кого втікають.
УРОК 90
Тема. Материнська свята доброта. Урок позакласного читання.
Мета: розширити, поглибити знання учнів про значення матері
в житті людини; формувати у дітей культуру почуттів;
виховувати шанобливе ставлення до матері.
Обладнання: тематична виставка книг, збірники творів «Позакласне читання-2», ілюстрації, вітальні листівки, виготовлені учнями.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Робота з виставкою книг.
Учитель.
— Про кого розповідають книги, які ви бачите
на виставці?
— Якою змальовано маму на обкладинці книги?
352
2. Вступна бесіда.
Мати... Яким прекрасним світом сповнене це слово! Матерів мільйони. І кожна несе в серці любов,
доброту.
— Чому материнська доброта — свята?
День матері відзначають у другу неділю травня,
коли природа-матінка прикрашає землю весняними
квітами. День матері — свято триєдине. Бо ми вшануємо рідну неньку, Божу Матір і Матір-Україну.
(Читання за вчителем «хвилькою» (голосно,
тихо) віршованих рядків, записаних до дошці).
Ще в колясці немовля
Слово «мама» вимов ля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся! —
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
В. Гринько.
— Як ви звертаєтесь до своїх мам?
II. Узагальнення і систематизація знань
1. Обговорення прочитаних творів.
1) Бесіда за прочитаними творами «Гарна ти,
матусю», «Мама», «Найласкавіші руки».
— Як кличуть маму?
— Яке у мами волосся?
— Які очі у мами?
— Які в неї руки?
2) Доповнити речення: 1. Моя мама ... . 2. У моєї
мами ... .
3) Хвилини поезії (декламування вивчених творів,
с. 112— 114, самостійно вибраних).
4) Обговорення оповідання «Крила».
— Коли у Дмитрика «виросли крила»?
— Чи справді у нього «крила виросли»?
— Що трапилось одного разу?
— Як повівся хлопчик?
— Про яке мамине бажання дізнався Дмитрик?
— Що він зробив, щоб його виконати?
— Чому хвороба покинула казку?
— Чи в усіх дітей «виростають крила»?
353
2.
Фізку льтхвилинка.
Туп, туп, туп —
Маленькі ніжки
Поколотись по доріжці,
Ручки квітоньки збирають
Та в віночки заплітають.
Понесу своїй матусі
Подарунок від Ганнусі.
III. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Слово вчителя.
Кожен народ, кожна людина має свої святині.
Однаковою святинею для кожного з нас є пошана
до матері. Але чи завжди ми радуємо її своїми діями, вчинками? Як повестись, коли вчинив не так,
образив маму? Відповідь на це запитання дасть вірш
А. Костецького «Все не так».
2. Завдання учням.
Вірш «Все не так» А. Костецького (с. 116—117).
1) Читання вірша учнями (мовчки).
2) Конкурс на краще читання вірша.
3) Вибіркове читання. Бесіда.
— Прочитайте питальне речення.
— Прочитайте відповідь на нього.
— Яке рішення прийняла дитина?
3. Робота з текстом.
Оповідання «Дрібний дощик» Ю. Ярмиша
(с. 117-118).
1) Читання оповідання вчителем.
У ч и т е л ь . Що готовий зробити хлопчик для
мами?
2) Читання оповідання учнями («ланцюжком»,
парами, мовчки).
3) Вибіркове читання.
Прочитати уривок, який сподобався учням найбільше.
4) Словесне малювання.
У ч и т е л ь . Які малюнки ви б підготували до
оповідання?
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Які ваші мами?
354
— Як слід ставитися до мами?
(Учні читають вірш із дошки за вчителем).
...І ви вклоніться матерям своїм,
Чиїм теплом навіки ви зігріті,
Вклонімося за їхні руки їм
Й за те, що просто вони є на світі.
Вклоніться, люди, нашим матерям!
В. Заїченко.
— Які слова найголовніші у вірші?
— Повторімо їх ще раз і запам'ятаймо назавжди.
V. Домашнє завдання
Готуватись до уроку позакласного читання на
тему: «Сторінками улюблених книг».
УРОК 91
Тема. В. Артамонова «їжачок-реп'яшок».
Мета: удосконалювати вміння читання в особах, додержуватись
інтонування згідно з авторськими вказівками, розвивати
уяву, фантазію, читацькі навички, мову, виховувати бережне ставлення до тварин.
Обладнання: малюнок їжачка, картки для тестового опитування.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Читання акровірша,
їх, голок, багато в мене,
Жалять, знаю достеменно.
А дітей я не колю,
Часом молочко в них п'ю.
Осінь тільки-но до лісу —
Кину бігать, в схов залізу.
М. Романенко
Учитель.
— Складіть слово з початкових букв кожного рядка.
— Яке слово вийшло?
355
2) Гра «Утвори за зразком».
Учитель називає слово в однині, а учні ставлять
його в множині.
їжак — їжаки, змія (змії), коровай (короваї), звичай (звичаї), рій (рої), край (краї), зграя (зграї).
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Вправи з читання.
1) Читання слів з таблиць
музе
2) Читання вірша (за Едігеєм).
чуБа — м'якич титькося,
баПотивись четьхося,
кЯ побависвь мит м'ямеч
оТ лазивсь кимгір пламеч.
Л. Куліш-Зіньков
2. Слово вчителя з елементами бесіди.
— Чому від м'яча хлопчик плакав? Що це був за
незвичайний м'ячик? (їжак).
— Так, це — їжак. А звуть його так дуже і дуже
давно. Це давньоруське слово означає «колючий».
В старослов'янському значенні воно пов'язане з
грецьким «екліс» — гадюка, тому й означає — той,
що поїдає гадюк. Крім гадюк, його здобиччю стають
черви, слимаки, жаби, миші, яйця птахів. А міцні
колючі голки, якими вкрита спина їжака, надійно
захищають його від ворогів. У разі небезпеки він
швидко згортається у колючий клубочок — м'ячик
із 6 - 8 тис. голок.
— Де можна зустріти цю колючу тварину? А в
яку пору року?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Артамонова «їжачокреп'яшок».
356
1)
—
ня?
—
2)
3)
Робота над заголовком. Бесіда.
Прочитайте назву твору. Про кого це оповіданЧому їжака називають «реп'яшок»?
Читання самостійно учнями тексту.
Словникова робота. Читання пірамідок слів.
вище
ніхто
повірили
справжній
м яч
ясена
гукнув
малинник
повертаючись
став
одбйв
зарості
проґавив
перетворйвся
4) Тестування.
1. Як звали головних героїв?
а) Сергійко та Володя; б) Сашко та Віктор.
2. Що робили хлопці?
а) грали у м'яча; б) грали у піжмурки.
3. Куди закотився м'яч?
а) у воду; б) у малинник.
4. На кого перетворився м'ячик?
а) на колобка; б) на їжачка.
5. Чи повірив Сергійко у те, що йому сказав Володя?
а) так; б) ні.
6. Чим хлопці пригостили їжака?
а) яблуками; б) молоком.
2. Вправи з читання.
1) Читання оповідання за логічно закінченими
частинами. Складання плану оповідання.
2) Мовчазне читання від початку до слів «...І Володя пішов». Бесіда.
— Про що ви дізнались із цієї частини?
— Хто з хлопців був, по-вашому, старший? Доведіть свою думку.
— Чому Володі довелось іти в малинник?
— Який заголовок доберете до цієї частини? («Захоплива гра»).
3) Читання вголос від слів «Малинник густий...»
і до кінця абзацу. Бесіда.
— Що Володя побачив у кущах? Що йому здалося?
357
— Чи знайшов Володя м'ячик? Де він був? Що
зробив із ним хлопчик?
— Як ви гадаєте, чи міг Сергійко побачити, як
братик ховав м'ячик?
— Чому так гадаєте?
— Як назвемо цей уривок? («Несподівана знахідка»).
4) Читання «луною» за вчителем від слів «Йди
сюди, Сергійку!» до «...м'яча у густу траву».
— Чому Володя сказав, що м'яч перетворився на
їжака? (Щоб Сергійко повірив у чудеса).
— Як ви гадаєте, Володя вірив у дива?
— Яку назву доберемо до цієї частини оповідання? («Чудесне перетворення»).
5) Читання «буксиром» в парі від слів «Сергійко
глянув...» і до кінця. Бесіда.
— Що запропонував Сергійко братові? Чому Володя зрадив?
— Який віршик проказував Володя?
— Як назвемо кінцівку твору? («Турботливі брати»).
3. Фізкультхвилинка.
4. Вправи з читання.
1) Читання в особах.
У ч и т е л ь . Передайте голосом здивування, радість, захоплення, недовіру.
2) Вправи на розвиток швидкості читання.
Абзац «Малинник густий...» діти читають тричі
по ЗО с., а учитель дає команди: «Кидок — зупинка».
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Робота в зошитах (с. 62, завдання 3, 4).
2. Бесіда. Узагальнюючий аналіз тексту.
— Цей твір — казка чи оповідання? Чому ви так
вважаєте?
— Хто хотів перетворити пригоду на казку?
Чому?
V. Домашнє завдання
1. Читати і переказувати оповідання.
358
2. Скласти оповідання про цікавий випадок, що
трапився з вашим песиком чи кошеням, папугою
чи хом'ячком.
УРОК 92
Я хочу сказати своє слово.
Тема. В. Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово». В. Скомаровський «Пісенька». В. Коломієць «Ліс і Лис».
Мета: вчити орієнтуватись у структурі тексту, формувати в учнів
уміння спостерігати за навколишнім світом і добирати слова поетичної мови для передачі краси природи, розвивати
образне мислення, зв'язне мовлення, читацькі навички;
виховувати любов до рідного слова.
Обладнання: картки для розширення поля читання.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) Читання вірша В. Гринька «Лис» (записано
на дошці).
Під горою хвойний ліс,
За горою хижий лис.
Вкрита травами гора.
Збоку — лисяча нора.
В ній хитрюга неспроста
Від собак хова хвоста:
Як навідався в курник,
То відразу півень зник!
2) Знайти слова, які відрізняються лише одним
звуком, і з'ясувати їх значення (лис — ліс, гора
— нора).
Висновок. Зміна одного лише звука веде до зміни
значення цілого слова.
3) Фонетичні вправи.
Змінити твердий звук на м'який, щоб утворилось
нове слово.
Лук (люк), лап (ляп), жало (жаль), мий (мій), кит
(кіт), витер (вітер).
359
2. Загадка.
Блакитний шатер увесь світ накрив. (Небо).
Учитель.
— Як названо небо у загадці?
— Яким ще може бути небо?
II. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя з елементами бесіди.
— Прочитайте з дошки речення, роз'єднавши
слова.
Яхочусказатисвоєслово.
— Коли ви вже чули цей вираз?
— Сьогодні ми будемо опрацьовувати оповідання
про ваших ровесників, про те, як малі учні спостерігали красу природи рідного краю і передавали це
в своєму мовленні. І назва цього оповідання Василя
Сухомлинського співзвучна з назвою розділу: «Я
хочу сказати своє слово».
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання: «Я хочу сказати своє
слово».
1) Читання оповідання вчителем. Бесіда.
— Коли відбувається подія, описана в оповіданні?
— Як звали вчительку? В який клас ходили
діти?
2) Словникова робота.
не
гра
ди
ска
трепе
бо
ло
хало
зала
тало
си нє
чис теє
сум
не
бе
голу
Дне
холо
3) Читання оповідання «ланцюжком». Бесіда.
— В яку пору повела Катерина Іванівна дітей в
поле?
— Що вчилися робити діти?
4) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
360
— Знайдіть і прочитайте опис осіннього ранку.
— Чому в степу було сумно?
— Які слова з цього опису передають спокій,
сум?
— Яке завдання поставила вчителька дітям?
— Як поставились до завдання діти? Де про сказано?
— Чи можна сказати, що вчителька була задоволена відповідями дітей? Поясніть свою думку.
— Хто з школярів дібрав найвлучніше слово?
— Яким Валя побачила небо? Як вона про це
сказала? Прочитайте.
— Який в неї був настрій?
2. Робота у групах.
Вправи на розвиток читацьких навичок.
I група. Навчитися читати розмову Валі і вчительки. Передати голосом запитальну інтонацію
учительки і замилування, ніжність, задумливість,
радість дівчинки.
II група. Читати два останніх абзаци, передати
голосом сум, тривогу, зажуру.
3. Розвиток зв'язного мовлення. Бесіда.
— Яким ви бачили небо, коли ішли до школи?
Сірим чи синім?
— А який воно мало «настрій»? Чому ви так
вважаєте?
4. Вправи з читання.
Опрацювання вірша В. Сухомлинського «Пісенька».
1) Читання вірша вчителем.
2) Мовчазне читання учнями вірша.
— З чим порівнює автор пісеньку? Де вона ходить?
— Яку ж пісеньку наздожене хлопчик?
— З яким настроєм треба читати вірш?
3) Виразне читання вірша.
У ч и т е л ь . Які пісеньки можна зустріти у дворі? А у лісі?
5. Завдання учням.
Опрацювання вірша В. Коломійця «Ліс і Лис».
1) Читання вірша мовчки учнями.
— Що робив лис у лісі?
— Чим він був розчулений?
361
2) Повторне читання вірша «буксиром» (за вчителем).
— У якому блокноті лис писав вірші? Який у
нього настрій від цього?
— Як ви гадаєте, про що мріє лис? А про що можуть бути його вірші?
— А який цей лис — добрий чи злий? Поясніть
свою думку.
3) Читання вірша напівголосно в парі.
У ч и т е л ь . Подумайте, в якому темпі треба його
читати, де слід робити найдовшу паузу.
4) Виразне читання вірша.
IV. Підбиття підсумків уроку
Робота в зошитах (с. 63, 64).
V. Домашнє завдання
1. Читати виразно твори.
2. Скласти розповідь про небо.
УРОК 93
Чи легко стати поетом?
Тема. П. Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати
вірші».
Мета: вчити виразно читати в особах; розвивати уміння інтонаційно правильного читання, збагачувати мовний запас
школярів; виховувати спостережливість.
Обладнання: таблиця для читання, картки з буквами, малюнки
або фотоілюстрації цирку, маска клоуна.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
1) Відгадування загадки.
Незвичайні тут артисти:
можуть фокус показати,
На дротинці танцювати,
362
І пройтися на руках,
І заграти на губах.
Учитель.
— Як артистів всіх цих звати? (Клоуни).
— Де бувають такі артисті? (У цирку).
— Без сумніву можна сказати, що одним із ваших
улюблених слів є слово «цирк».
— А що означає це слово?
— У старій латинській мові це слово означало
«круглий». Давайте заглянемо на циркову виставу,
поспостерігаємо за виступами деяких циркових
артистів.
2) Гра «Запам'ятай і повтори».
У ч и т е л ь . Хто ж це першим вийшов на арену?
Хоч дві руки він має,
Шість м'ячів разом спіймає,
Кілька яблук, тарілок,
Факелів, булав, квіток.
І нічого не поб'є.
Відгадайте, хто то є? (Жонглер).
У ч и т е л ь . «Жонглер» — означає «жартівник».
Він розважає людей жартами, витівками.
— Я називаю предмети, якими жонглює цей артист, а ви повинні їх запам'ятати і назвати у тому
ж порядку.
1) кішка, ніжка, шапка, папка; 2) м'яч, меч,
ключ, обруч, чобіт; 3) рамка, лампа, майка, чайка,
щітка, квітка;
2. Вправи з читання.
1) Читання за таблицею «Впіймай м'яч».
У ч и т е л ь . Уявіть, що на арені цирку дресирувальник із своїми вихованцями, двома тюленями, і
вони граються м'ячем.
363
(У кишеньку, що посередині, учитель почергово
вставляє букви, що позначають приголосні: шв, зл,
пр, ск, спр. Учитель веде указку від голосних ліворуч
до приголосних; учні читають закритий склад. Від
приголосних — до голосних праворуч: учні читають
склад відкритий.)
2) Читання речення з різною інтонацією (речення
записано на дошці).
Я не цуценя.
У ч и т е л ь . Прочитайте речення з різною інтонацією: здивовано, радісно, запитально, сумно,
схвильовано, перелякано.
Подивіться уважно: чим це речення незвичайне,
воно має справжній фокус. (Читається зліва направо
і навпаки).
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда.
— У цирку є ще один комедійний артист. Він
утішає, веселить глядачів, заповнює паузу у виставі.
В Італії його називають «арлекін», в Росії — «шут»,
а ми звикли його називати англійським словом — ...
(клоун).
— Уявіть, цей жартун і витівник потрапив до
вас додому.
— Про що б ви з ним говорили? Про що спитали б?
— Сьогодні ми прочитаємо твір Павла Глазового про
те, «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші».
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання твору П. Глазового.
1) Виразне читання твору: слова автора читає
вчитель, а слова Сергійка і Боби — двоє учнів, які
готуються заздалегідь. Бесіда.
— Між ким відбувається діалог?
— Де Сергійко взяв клоуна?
2) Словникова робота.
музики
прикладно
загадки
зрозуміло
останнє
не годйться
верхи
несериознии
364
3) Мовчазне читання вірша учнями.
4) Вибіркове читання. Підготовка до читання в
особах.
— Які слова клоуна вас найбільше насмішили?
— Прочитайте, як Сергійко пояснював клоуну,
що таке рима.
— Як Боба зрозумів слово «прикладно»? Чому він
до слова «голова» дібрав слово «шапка»?
— Допоможіть клоуну — доберіть риму до слова
«голова».
— Прочитайте віршик, який склав Боба про собаку.
— Чому він не сподобався Сергійкові?
— Прочитайте інші віршики, які склав Боба.
— Що про кожен з них сказав хлопчик?
— Чи зрозумів Боба, як складати вірш? Чому ви
так гадаєте?
— Як треба читати слова Сергійка?
— А Боба?
2. Фізку льтхвилинка.
3. Робота в зошитах (с. 64, завдання 1,2).
IV. Підбиття підсумків уроку
Мовно-логічне
завдання.
Виправити вірш клоуна Боби.
Боба ноти знає всі:
До-ре-... -... -... ля-сі! (мі, фа, соль)
Боба всіх не знає нот?
Він запише їх в ... (блокнот).
V. Домашнє завдання
I варіант. Готує інсценівку «Як Сергійко вчив
Бобу складати вірш» (від початку вірша до слів «Не
буде з тебе поета»).
II варіант. Готує інсценівку «Як Сергійко хотів
зробити Бобу музикою» (від слів Сергійка «Ребамеба-меба-еба...» до слів «Я не хочу знати нот»).
III варіант. Готує інсценівку «Як Сергійко вчив
Бобу відгадувати загадки» (від слів Сергійка «Боба,
йди сюди» до кінця).
365
УРОК 100
Підкажи
словечко.
Тема. А. Качан «Загадки», «Білі мухи налетіли». С. Жупанин
«Підкажи словечко». Г. Малик «Що для чого треба?»
Мета: вчити добирати до слів рими, розвивати вміння аналізувати
віршований текст, удосконалювати навички читання; виховувати інтерес до поезії, бажання складати вірші.
Обладнання: таблиця складів (додаток 4), картки для розширення
кута зору, картки-блискавки.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Вправи з читання.
1) Читай чітко і швидко.
Ніч — піч,
мир — сир,
зуб — дуб.
Мишка — кішка,
суниця — спідниця,
пташка — кашка,
їжачок — павучок,
калина — малина, Галина.
2) «Розчитування».
За таблицею складів 9-й рядок з голосними [а],
[Є], [Н], [у].
II. Мотивація навчальної діяльності
Завдання
учням.
1) Гра «Віднови чотиривірш».
На дошці записано рядки з вірша в неправильному
порядку. Школярі «відновлюють» чотиривірш на
основі рими й змісту.
Біг бичечок білий, біг, (1)
З ким ти буцався, бичок? (3)
А в бичечка збитий річ. (2)
Хто зламав тобі ріжок? (4)
В. Гринько
1) Вправи на розширення кута зору (у парі).
366
Діти читають віршики з картки, відгадують останнє слово, щоб була рима. Потім читають по черзі.
Потім читають ще раз, але розсовують половинки
картки на максимальну відстань.
Я зібрав жу
Та вони всі по
Я — за ними. Ну
Заповзли во
ків чимало,
втікали
й дива!
ни в слова.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Вправи з читання.
Робота над загадками А. Качана.
1) Читання учнями загадок мовчки. Слова-відгадки учні знаходять, працюючи в парах. Учитель
по черзі показує слова-відгадки на картці-блискавці: коні, таксі, четвер, портфель, джерельце.
2) Читання загадок з відгадками. Назвати словориму, яке допомогло відгадати загадку.
2. Робота з текстом.
Робота над віршем М. Рильського «Білі мухи налетіли... »
1) Виразне читання вірша вчителем.
У ч и т е л ь . Розкажіть, із яким настроєм каталися діти.
2) Виразне читання вірша.
Текст спроектувати на дошку, читати текст, дотримуючись поданих поруч вказівок.
Біли мухи налетіли, —
— голосно
Все подвір'я стало біле.
— голосніше
Не злічити білих мух,
— спокійно
(звичайне звучання голосу)
— тихіше
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
— дуже голосно,
протяжно
Годі, ледарі, вам спати! —
— голосно
І побігли до санчат
— тихіше від
попереднього
Галя, Петрик і Кіндрат,
— звичайне
звучання голосу.
3) Спостереження за мовою вірша. Бесіда.
— З чим автор порівнює сніжинки?
367
— Відшукайте речення, в яких є звертання. Правильно інтонуйте їх, виділяючи голосом та паузами
звертання.
— Яке словосполучення вживає автор замість
швидко їдуть? (Летять щодуху).
— Які близькі за значенням слова можете дібрати
ви? (Мчать, котяться ...)
3. Завдання учням.
Робота над віршем С. Жупанина «Підкажи словечко».
1) Словникова робота.
добрим ділом
кипйть робота
минула скоро
хлїбом-сїллю
добре ладиться
молодець
2) Читання вірша учнями самостійно. Бесіда.
— Скільки днів у тижні?
— Чи всі дні згадані у вірші?
3) Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра «Дочитай речення».
б) Читання з лінійкою (прочитати вірш, прикривши букви лінійкою).
в) Виразне читання вірша учнями.
4. Робота з текстом.
Робота над віршем Г. Малик «Що для чого треба?»
1) Читання вірша учнями мовчки.
2) Читання вірша вголос.
— Подумайте, які слова треба дібрати замість
трьох крапок.
— Який настрій викликає вірш?
— Коли зможе робота кипіти і горіти?
— Що треба, аби ваші руки стали умілими?
3) Гра «Знайди риму».
Знайти у вірші рими до слів лопати, молоток,
нарубати, горіло, рук.
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Мовно-логічне завдання.
«Що чим роблять?»
Дати відповідь на запитання, дібравши до слів з
лівої колонки потрібні слова до правої,
сокирою
загрібають
молотком
копають
368
лопатою
граблями
плугом
серпом
рубають
жнуть
забивають
орють
2. Робота в зошитах (с. 65, завдання 3, 4).
V. Домашнє завдання
1. Виразно читати твори.
2. Намалювати жарти-ілюстрації до вірша «Білі
мухи налетіли...»
УРОК 95
Він живий?!
Тема. В. Сухомлинський «Оленчин горобчик». О. Зима «Дві білки
і лисиця». «Сонячна пелюстка». Підсумок із теми.
Мета: удосконалювати навички правильного і виразного читання
та навички літературного аналізу твору, уміння самостійно
працювати; розвивати зв'язне мовлення, фантазію, читацькі навички; виховувати любов до природи.
Обладнання: таблиця для читання, картки з буквами, малюнок
горобця.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Відгадування загадки.
Маленький хлопчик у сірій свитині
По дворах стрибає, крихти збирає. (.Горобець)
У ч и т е л ь . Як виспівують горобці? (ців-ців-ців,
чив-чив-чив).
2) «Розчитування».
За таблицею
аоуі е и
зпр і
нч
Рн
бч
дв
вс
кн
X
г
369
Учитель.
— Горобчик злітає вгору. Читаємо за указкою.
(Відкриті склади га, ха...)
— Горобчик опускається вниз. (Указка рухається від голосних до приголосних, читання закритих
складів аньк, убч...)
II. Мотивація навчальної діяльності
Завдання учням.
Гра «Продовж прислів'я».
У ч и т е л ь . А що в народі кажуть про горобців,
дізнаєтесь, коли продовжите прислів'я.
Виглянув
не сій проса
Слово не горобець
як горобець
Боїшся горобців
як горобець з гнізда
Скаче
вилетить — не впіймаєш.
— Прочитайте ці вирази на одному видиху.
— Про горобців ви повинні знати, що горобчики
— дбайливі батьки. Вони турбуються про пташенятгоробенят: годують, захищають від ворогів, вчать
літати і самостійно добувати їжу.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Оленчин горобчик».
1) Робота над заголовком.
— Який заголовок оповідання?
— Хто автор?
— Пригадайте, що ви знаєте про цю людину?
— Як ви думаєте, про що йтиметься у цьому
творі?
2) Читання оповідання вчителем. Бесіда.
— Чи збулось ваше передбачення щодо змісту
твору?
— Де Оленка взяла горобчика?
3) Словникова робота.
Читання пірамідок слів.
пір'ям
клеєм
той
вікном
Оленка
підняв
посадила
дірочку
вишневим
дзьобиком
сіренький
відчиненого
370
4) Повторне читання твору «ланцюжком».
5) Вибіркове читання.
— Для чого Оленка зробила горобчика?
— Прочитайте опис горобця.
— Для чого дівчинка насипала йому пшонця і
поставила водичку?
— Що ще робила, щоб горобчик ожив?
— Прочитайте, що сталось із пташкою, коли надворі зацвірінчала горобчиха до своїх діток?
2. Завдання учням.
1) Гра «Кидок-засічка».
Читання мовчки перших двох абзаців тричі по ЗО
с. за командою, яку подає учитель.
2) Гра-тест «Чи є у творі такі речення?»
Учитель читає речення, а учні на аркушах паперу
проставляють «+» (так) чи «—» (ні).
1. Маленькій Оленці дуже хотілося впіймати
горобчика.
2. Порізала подушку на маленькі шматочки.
3. Посадила Оленка горобчика на підвіконні.
4. Мовчить горобчик.
5. Накришила хліба — зацвірінькав горобчик.
3) Гра «Розвідники» (за варіантами).
I варіант. Знайти в тексті усі словоформи слова
горобчик (3).
II варіант. Знайти слова з буквою иі (4).
4) Підсумкова бесіда.
— Як ви гадаєте, це оповідання чи казка? Доведіть свою думку.
— У якому епізоді твору стає зрозуміло, що це
казка?
5) Робота в зошитах (с. 65-66, завдання 1, 2, З,
4).
3. Колективна робота.
Опрацювання казки О. Зима «Дві білки і лисиця».
1) Робота над заголовком.
У ч и т е л ь . Сьогодні ми прочитаємо казку О.
Зими, але кінець придумаємо самі. Тільки від вас залежатиме, якими стануть герої: добрими чи злими,
чесними чи хитрими. А яку казку прочитаємо, ви
дізнаєтесь, розшифрувавши цей таємний запис.
371
2) Читання казки вчителем («Дві білки і лисиця»). Бесіда.
— Що знайшли білки?
— Чому вони не з'їли горішок?
— Чому білки засперечались?
3) Повторне читання казки вголос, «буксиром»
(за вчителем).
4. Вправи на розвиток техніки читання.
1) Гра «Небо і земля» (Читання мовчки, пальчик
тримає губки. За командою учителя «Небо» діти
припиняють читати, піднімають очі вгору. За командою «Земля» знаходять місце, де закінчили, і
читають далі).
2) Гра «Вовк і заєць» (вправа на швидкість читання; Вовк доганяє зайця).
5. Робота в зошитах (с. 66, завдання 5).
6. Розвиток зв'язного мовлення.
Діти в парах складають кінцівку казки.
7. Самостійна робота.
Читання віршів із рубрики «Сонячна пелюстка».
Самостійне читання віршів учнями. Підготувати
один із віршів до виразного читання вголос.
IV. Узагальнення і систематизація знань
Підсумок за розділом «Я хочу сказати своє слово».
Завдання учням.
1) Вікторина «З якого твору рядки?»
У ч и т е л ь . Ми проїхали мостом, що любить
вірші, і опинилися в урвищі загублених речень, яке
хоче повернути усі слова у їхні твори. Допоможіть
йому.
1. «Не сваріться, — сказала вона, — я помирю
вас!» («Дві білки і лисиця», О. Зима).
2. «А субота — хлібом-сіллю привела сестру неділю» («Підкажи словечко», С. Жупанин).
3. «М'ячик став їжаком — поласує молочком»
(«їжачок-реп'яшок», В. Артамонова).
— «Правду дідусь казав: ходити над річкою треба
тихо»
(«Жива казка», В. Струтинський).
372
4. «Задзвонив синенький дзвоник на стеблі» («Задзвонив синенький дзвоник», Т. Коломієць).
2) Відгадування загадок-забавлянок.
Учитель.
— Отже, ми проїхали урвище загублених речень
і потрапили до загадкової драбинки.
— Загадка — це народний твір.
У первісний лад ще виник він.
Коли не вміли люди ще писати,
А думати навчились, міркувати.
А чи можете, малята,
Ви загадки загадати?
(Діти загадують один одному загадки, які підготували до уроку).
3) Читання в особах.
У ч и т е л ь . Уявіть, що ви в театрі і вам треба
прочитати казку «Як Сергійко вчив Бобу складати
вірші» в особах.
4) Гра «Продовж прислів'я».
— А ось і хатинка зажурених прислів'їв. А в ній
— скриня скарбів. Відновіть прислів'я, з'єднавши
відповідні рядки з правої і лівої колонок.
Слово до слова —
той краще і сіє.
Добре слово —
вродився, а навчився.
Хто грамоти вміє,
зложиться мова.
Мудрим ніхто не
що добрий день.
5) Висновок.
— Нарешті ми прийшли до скарбу. Спробуймо
відгадати, що є скарбом, переставивши склади в
словах.
більшийНай бекар няуч — нязнан.
V. Домашнє завдання
Підготовка до уроку позакласного читання.
УРОК 100
Тема. «І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом». Урок позакласного читання.
Мета: розширити знання учнів про характерні ознаки літа; розвивати навички виразного читання; виховувати любов до
природи рідного краю.
Обладнання: книжкова виставка, малюнки, ілюстрації до теми,
збірник творів «Позакласне читання-2».
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Завдання
учням.
1) Відгадування загадок і кросворда.
1 2
3
4
1. Зимою біле, весною чорне, літом зелене, восени
жовте і стрижене. (Поле). 2. Ріжуть мене, в'яжуть
мене, б'ють нещадно, колесують, пройду вогонь і
воду, а кінець мій — ніж і зуби. (Хліб). 3. Новенька
посудина, а вся в дірках. (Сито). 4. У полі-полі за лісом-лісочком синенький вогник полум'яніє. (Льон).
Учитель.
— Прочитайте слово у виділеному рядку кросворда. (Літо).
— Назвіть літні місяці.
— Після якої пори року настає літо?
Розквітають в луках квіти,
зеленіють в лісі віти,
Все зелене, молоде...
За весною ... (літо йде).
Н. Забіла
2)
3)
—
—
374
Розгляд ілюстрацій та малюнків.
Бесіда.
Які фарби ви візьмете, щоб змалювати літо?
Яке небо влітку?
— Які звуки літа?
4) Вивчення скоромовки.
Коза в лузі — лоза в тузі,
Бери лозу — жени козу.
II. Сприйняття і засвоєння матеріалу
1. Робота з виставкою книг.
— Які книги з виставки привернули вашу увагу?
— Які малюнки на обкладинках?
— Яка назва книги вам найбільше подобається?
2. Хвилинки поезії (с. 43—44).
1) «Кінчається наука в школі», Р. Завадович.
2) «Роса», М. Познанська.
3) «Ромашка», М. Познанська.
4) Поезія з інших джерел.
3. Робота з текстом.
Читання та обговорення оповідання Василя Чухліба «Стежинка».
1) Читання оповідання вчителем.
2) Словникова робота.
Ґанок, вигукують, повитиця, снують, левада.
3) Читання оповідання учнями («ланцюжком»).
4) Робота над виробленням навичок читання.
Читання за 1 хв. Зупинка. Помітка олівцем. За
командою учні читають спочатку. Помічають, де
зупинились через 1 хв. Порівнюють обсяг прочитаного.
5) Читання до кінця тексту мовчки.
6) Бесіда.
— Що бачила дівчинка на городі?
— Що робили мурашки?
— Чим зайняті бджоли?
4. Фізкультхвилинка.
5. Виразне читання.
Червень
До мене червень доторкнеться —
Все рум'янцем враз візьметься.
Вишні в місті червоніють,
В полі маки пломеніють,
І в сестрички-полунички
Рожевіють круглі щічки.
Г. Могильницька
375
6. Слово вчителя з елементами бесіди.
1) У ч и т е л ь. У червні всі птахи виводять пташенят, а звірі — потомство. Тому, перебуваючи в
лісі, слід поводитися тихо.
Що таке Червона книга?
1-й у ч е н ь .
В Червону книгу ми запишем
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
2-й
учень.
3-Й
учень.
Усі.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти —
Конвалії й фіалки ніжні
І вісник березня — підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче,
Троянда степу, квітка мрії,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Ми — всі господарі природи,
Тож збережемо її вроду!
2) Бесіда про зелену аптеку літа.
— Які лікарські рослинки приносить нам літо?
— Знайдіть їх на малюнках?
— Що ви про них знаєте?
7. Самостійна робота.
Скласти і прочитати прислів'я.
1. Літній день... 2. Сонечко пригріє — ... 3. Бджоли раді цвіту, а...
Для довідок: все дозріє, люди літу, рік годує.
III. Підбиття підсумків уроку
У ч и т е л ь . Бажаю вам, діти, щоб після літнього
відпочинку ви могли сказати словами вірша В. Бичка. (Учитель читає вірш «Літо, до побачення!»).
IV. Домашнє завдання
Читати художні твори, задані вчителем на літні
канікули.
У дружному колі
376
УРОК 100
В коло кличе гра.
Тема. «Журавель», «Перстенець» (дитячі народні ігри). Лічилка.
Мета: розширити уявлення учнів про народні дитячі ігри, вчити
аналізувати зміст і форму дитячої гри, використовувати гру
як засіб розваги і самовиховання, збагачувати свій життєвий досвід надбанням народу; розвивати навички читання;
виховувати бажання ширше знайомитись із літературною
творчістю для дітей.
Обладнання: картинка із зображенням дитячих ігор і розваг.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
Переполох
Бджілка з Джмеликом літали,
Бджілка з Джме ликом дзижчали:
— Джжжу! Дзззу!
— Джжжу! Дзззу!
Наполохали Козу.
Та як стрибне за паркан,
Під яким дрімав Кабан.
З несподіванки Кабан
Підхопивсь, звалив паркан.
Сполошив і на ньому ґав.
Ті знялися аж до хмар —
На все небо:
— Каррр! Каррр! Каррр!
К. Дяченко
2. Вивчення
скоромовки.
Моржі лежать
Моржат сторожать
Моржі прибережні,
Бо в синім безмежжі —
Стежки ведмежі.
Г. Бойко
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Вправи з читання.
Читання лічилки (з дошки).
Дві зелені жабки рахували лапки:
— В тебе п'ять і в мене п'ять —
377
Ми умієм рахувать.
Вийшов бусол з комишу:
— Вас до школи запишу!
Жабки миттю до води —
Поховались хто куди.
І чого було тікати?
Бо не вміють рахувати!
Учитель.
— Прочитайте запис пошепки, потім — напівголосно.
— Прочитайте голосно. Що нагадує цей вірш?
(Лічилку).
— Які знаєте ігри, де можна застосувати цю лічилку?
2. Бесіда.
— А які ваші улюблені рухливі ігри? Про що
вони? Як у них треба гратись?
— Які улюблені рухливі ігри у хлопчиків?
— А які в дівчаток?
— А коли виникли ігри? З яких частин складається кожна гра?
— Сьогодні на уроці ми починаємо читати новий розділ читанки «У дружному колі», в якому
познайомимось із народними іграми, пісеньками,
закличками, забавлянками і лічилками. Адже
велика радість — гратися, співати, мріяти у колі
своїх друзів.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Ознайомлення із грою «Журавель».
1) Робота над заголовком.
У ч и т е л ь . Прочитайте назву і підзаголовок, що
внизу. Чи зрозуміло вам, про що тут мова?
2) Читання гри мовчки.
Учні читають гру мовчки, відзначають усі її
частини: дійові особи, слова, які промовляються,
правила гри.
3) Словникова робота.
Читання слів за аналітико-синтетичними таблицями.
378
ся
та ^
жура
кии
носии
полии
кии
\ влю
зло ^
4) Читання гри вголос за частинами.
— Прочитайте, хто дійові особи гри.
— Чи вказано кількість дітей-учасників?
— Прочитайте слова, які супроводжують гру. Що
робить «журавель»?
— А бабуся?
— На що схожий цей вірш? (На пісню) Чим?
(Повторами слів).
— Які слова треба читати схвильовано? Роздратовано?
— А які заклично?
— Прочитайте правила гри. Що роблять діти?
Журавель і баба?
5) Вивчення слів гри. (Діти напівголосно читають
і співають гру).
2. Робота у групах.
Інсценізація гри «Журавель».
На середину класу виходять 6 - 7 учнів і грають у
гру. Далі інсценізацію продовжують ще кілька груп,
усі відпрацьовують рухи і запам'ятовують текст.
3. Завдання учням.
Опрацювання гри «Перстенець».
1) Читання змісту гри мовчки.
У ч и т е л ь . Чи ця гра рухлива? Чому ви так
думаєте?
2) Розучування слів гри. Бесіда.
— Від якого слова утворились слова «гадуль-гадуль-гадулька» ?
— Які слова каже дитина, яка вказує де перстень.
3) Інсценізація гри.
Діти діляться на групи (по 6 - 7 учнів) і одночасно
грають кілька разів гру, промовляючи слова напівголосно.
IV. Домашнє завдання
379
1. Навчити своїх друзів грати у вивчені ігри.
2. Розучити нові ігри і навчити грати в них своїх
однокласників.
УРОК 99
Ігри бувають різні.
Тема. «Ой весна, весна...», «Вийди, вийди, сонечко» (українські
народні співанки). Г. Бойко «Ну й охочий брат мій Ігор...».
І. Січовик «Сонце».
Мета: продовжити знайомити учнів з іграми, використовувати
гру як засіб розваги і самовиховання, збагачувати словниковий запас, розвивати зв'язне мовлення і мовне чуття;
вдосконалювати читацькі навички; виховувати інтерес до
ігор і бажання гратись.
Обладнання: таблиці складів (додатки 2, 4).
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Мовна розминка.
1) Чистомовка.
Ра-ра-ра — у дворі весела гра.
Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.
Ло-ло-ло — всі дороги замело.
Лі-лі-лі— кури ходять по землі.
2) «Розчитування».
За таблицею складів (рядки б — п) і таблицею
складів колонки 2 і 3 з голосними [і], [и].
3) Гра «Загубилась буква».
...авлять ранньої пори ... о...ренят старі ...о...ри.
...у...онить ...о..ер до ...ілки: «...о...реня ...оїться
бджілки».
Прочитати кожне речення скоромовки на одному
подиху.
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Відгадування загадки.
Всі його люблять, всі його чекають, а хто на нього
подивиться — кожен скривиться. (Сонце).
380
2. Бесіда.
— Чому сонце всі люблять? Чекають?
— А що люблять діти робити сонячної теплої
днини? (Гратись)
— В яку пору року особливо? (Весна)
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
Діти дуже люблять і чекають весну. Адже весна — це сонце і тепло, зелена травичка і чудові
квіти. А головне — діткам не треба сидіти у хаті,
ховаючись від морозу і холоду, а можна піти на
галявину чи в лісок, погратись, повеселитись,
поспівати.
І в давнину був такий звичай: як тільки зійде
сніг і землю пригріє сонце, діти виходили на околицю села з випеченими з тіста «жайворонками»,
«голубами», «перепілками» і кликали весну.
2. Робота з текстом.
Ознайомлення з українською народною співанкою
«Вийди, вийди, сонечко».
1) Читання пісеньки учителем.
2) Читання пісні учнями мовчки.
— Чому діти звертаються саме до сонечка?
— Куди запрошували сонечко прийти?
— З якою інтонацією треба читати цю пісеньку?
— Які є рими у співанці?
3) Читання пісеньки виразно.
4) Ознайомлення з українською народною співанкою «Ой весна, весна...». Бесіда.
— Прочитайте співанку мовчки. Між ким відбувається розмова?
— Що питають діти? Прочитайте.
— Що принесла діткам весна?
5) Виразне читання пісні учнями.
6) Робота з ілюстраціями у підручнику. Бесіда.
— Розгляньте малюнки. Якого птаха бачите на
малюнку?
— Як ви думаєте, звідки і куди він летить?
3. Самостійна робота.
Опрацювання вірша «Ну й охочий брат мій Ігор»
Г. Бойка.
381
1) Мовчазне читання вірша учнями.
2) Бесіда.
— Які слова однаково звучать, а означають різне?
— Які ще такі слова ви знаєте?
— Складіть із ними речення.
4. Вправи з читання.
Опрацювання вірша І. Січовика «Сонце».
Учитель.
Буває, що такими самими словами
Різні кажемо слова ми.
А буває й так, що ми
Тут перекинемо склади,
Тут переставимо слова.
І враз, на диво, мов з води,
Вже нове слово ожива.
Саме так сталось і з хлопчиком Антоном. Послухайте віршик Ігоря Січовика і скажіть, яке ж диво
сталося з його словом.
1) Читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Які речення переважають у вірші?
— З якою інтонацією їх треба читати?
2) Виразне читання вірша.
Прочитати вірш вголос, передаючи голосом питально-здивовану інтонацію.
IV. Домашнє завдання
I група. Дібрати вірші-заклички, познайомити з
ними своїх однокласників.
II група. Дібрати вірші, де зустрічаються слова,
однакові за звучанням, але різні за значенням, підготуватись їх виразно читати.
УРОК 100
Лічилки. Мирилки. Заклички.
Тема. С. Жупанин «Грайте, грайте голосніше...». В. Гринько, А.
Камінчук, Д. Чередниченко «Лічилки». А. Качан «Закличка», «Мирилка». Н. Мовчан-Карпусь «Біля дуба».
Мета: розширити уявлення дітей про малі віршові форми, вчити виділяти в них головний зміст, розвивати навички
правильного, виразного читання; виховувати інтерес до
рідного слова.
Обладнання: таблиця для «розчитування», картки з буквами і
картки-блискавки зі словами, малюнки дітей і хмарки з
дощем, запис музики танцю «Коломийки».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
Гра «Читай, думай, доповнюй».
Співає, літає, годує, піклується, навчає — ...
(пташка).
Біжить, шумить, тече ... (річка).
Виє, шумить, завиває, дме ... (вітер).
Сходить, світить, гріє ... (сонце).
Пише, запитує, навчає, перевіряє, пояснює, посміхається — ... (учитель).
2. Вправи з читання.
«Розчитування» за таблицею «Впіймай м'яч».
У ч и т е л ь . Давайте спробуємо упіймати цей
м'яч. (У кишеньку, що посередині, учитель почергово вставляє буквосполучення).
а
о
У
и
1
е
є
я
ю
383
II. Мотивація навчальної діяльності
Вправи на розширення кута зору. Бесіда.
Читання гнізд споріднених слів.
лічба
заклик
мир
лічити
закличка
мирний
лічилка
закликати
мирилка
лічильний
закличний
миритися
— Яка звукова частина спільна для кожної піраміди?
— Прочитайте з кожної піраміди слова, що означають назви понять.
— Сьогодні на уроці ми познайомимося з віршованими лічилками, мирилками, закличками, створеними для вас українськими поетами.
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання вірша С. Жупанина «Грайте, грайте
голосніше».
1) Виразне читання вірша вчителем.
2) Словникова робота.
Читання «сходинок» слів,
село
маємо
свята
гарні
грайте
скрипки
цимбали
танцюймо
гуцулята
коломийку
3) Повторне читання вірша учнями мовчки. Бесіда.
— Чому Петрик і Юрко пішли танцювати?
— Який танець танцювали?
— З яким настроєм треба читати цей вірш? Доведіть словами тексту.
— Які речення треба читати із спонукальною
інтонацією?
4) Приспівування вірша як пісеньки.
Учні співають віршик під мелодію коломийки.
2. Ознайомлення з лічилками.
1) Бесіда.
— Що означає слово лічилка? Це вірш чи проза?
— Які за обсягом ці віршики?
384
— Отже, лічилки — це невеликі за обсягом віршики (римовані) з лічбою.
— Для чого складаються лічилки? Які лічилки
ви знаєте?
2) Читання лічилок у підручнику.
— Які вони за характером?
— З якою інтонацією вони читаються?
3) Практичне використання лічилок.
Діти розбиваються на групи (по 4 учні), розраховуються лічилками з підручника.
3. Фізку льтхвилинка.
4. Вправи з читання.
Ознайомлення із «Закличкою» А. Качана.
1) Читання заклички вчителем. Бесіда.
— До кого звернена закличка?
— Коли її треба промовляти?
2) Читання заклички учнями «луною».
3) Читання заклички по парах.
5. Завдання учням.
Опрацювання «Мирилки» А. Качана.
1) Бесіда.
— Діти так люблять гратися! Але інколи буває,
що під час гри виникає суперечка, а іноді і сварка.
Але не треба ображатися один на одного, треба все
пробачити і помиритися. І в цьому вам допоможуть
мирилки.
— Що собою являють мирилки?
— Які мирилки ви знаєте?
2) Самостійне читання мирилки учнями. Бесіда.
— Як ви розумієте вираз «не розлити нас водою»?
— Як треба читати мирилку? (Доброзичливо,
щиро, спокійно).
3) Читання мирилки хором.
4) Читання виразно мирилки в парах один одному.
6. Робота з текстом.
Робота над віршем Н. Мовчан-Карпусь «Біля
дуба».
1) Читання вірша вчителем.
2) Словникова робота.
Вправи на миттєве сприймання слів.
385
Слова на картках-блискавках: ловили, грались,
ховався, кинувся, показав, знайшов, промочив, примостились, заховала.
3) Повторне читання вголос «ланцюжком».
— З ким гралися діти?
— Як діти гралися з дощиком?
— Чи знайшов їх дощ?
4) Вибіркове читання.
— Куди ховався дощ? Прочитайте.
— Чи могли його спіймати діти? Чому?
— Куди заховались діти?
— Чи знайшов їх дощ? Доведіть словами вірша.
7. Вправи з читання.
Вправи на розвиток техніки читання.
1) Гра «Знайди і прочитай...»
Завдання: знайти і прочитати у вірші Н. Мовчан-Карпусь «Біля дуба» ті речення, в кінці яких
не крапка; передати голосом правильну інтонацію.
2) Читання «Незнайком».
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Мовно-логічне
завдання.
На дошці прикріплено малюнки дітей і хмарки
з дощем. Учитель ще раз показує слово на карткахблискавках. Учні визначають, кому належіть ця дія,
і прикріплюють слово під відповідним малюнком.
2. Робота в зошитах (с. 70, 71).
V. Домашнє завдання
І група — вивчити лічилку напам'ять. II група
— намалювати малюнок до вірша «Біля дуба». III
група — скласти самостійно мирилку.
УРОК 100
Грайся, веселися, не сумуй
і не журися.
Тема. В. Сухомлинський «Про що думала Марійка». О. Буцень
«Новий м'яч».
Мета: вчити правильно і свідомо читати текст, удосконалювати
техніку читання; розвивати уміння переказувати зміст
близько до тексту; розвивати мову дітей, читацькі навички;
виховувати любов до гри, чесність.
Обладнання: картки зі словами для контролю швидкості читання.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка.
Чистомовка.
Ки-ки-ки — грали діти у жмурки.
Ло-ло-ло — дуже весело було.
Ти-ти-ти — треба всіх дітей знайти.
Ду-ду-ду — швидко я дітей знайду.
Ла-ла-ла — радість гра нам принесла.
2. Вправи з читання.
1) Гра «Слова граються у піжмурки».
Н. Мовчан-Карпусь «Біля дуба». Слова прослухали чистомовки, їм сподобалась ця гра і вони теж
сховались від вас у «сторінці». Спробуйте їх знайти.
А допоможуть вам числа.
(Кожна літера слова «сторінка» має свій номерцифру. Діти комбінують цифри і утворюють слова).
Сторінка
12345678
123 1563
457 6348
432 7563
48678 (Сто, сіно, ранка)
48637 (Рік, нора, ранок)
125678(Рот, кіно, стінка)
У ч и т е л ь . У цьому слові ще заховались близько 10 слів. Спробуйте їх назвати. (Річка, кріт, ніч,
карта, нірка, сік, кірка, старт...)
387
2) Контроль швидкості читання.
У ч и т е л ь . За ЗО с прочитайте швидко усі
слова, щоб вони не втекли і не сховалися знову.
маленькі діти
думала вона
це така гра
пробудить весна
знайти всіх
тато й мама
високою вербою
шукав Марійку
бігають, сміються
чорні птахи
про мене забули
сумні думки
II. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Про що думала Марійка».
1) Робота над заголовком.
У ч и т е л ь . Про що могла думати Марійка під
час гри?
2) Читання твору вчителем до слів «Чого ж це
про мене забули?..» Бесіда.
— Чи підтвердилось ваше передбачення щодо
змісту твору?
— Про що думала дівчинка?
3) Читання учнями твору до кінця (самостійно).
Учитель.
— Дочитайте оповідання до кінця, роз'єднавши
слова.
— Чи залишились в дівчинки її сумні думки?
4) Повторне читання оповідання мовчки. Гра
«Небо і земля».
— Читаючи, подумайте, скільки ж років було
Марійці?
— Де сховалась дівчинка?
— Хто її шукав?
— Кого знайшов спочатку? А після Лариси?
— Що викликало у Марійки сумні думки? Що
їй здалося?
— Як змінився її настрій?
— З ким автор порівняв думки Марійки?
— Якими словами твору можна підписати малюнок у підручнику?
4) Вибіркове читання.
388
2. Вправа на розвиток читання.
На дошці записано початки речень. Знайти їх у
тексті і дописати до кінця.
1. «Ось він знайшов...» 2. «Бігають діти...» 3. «Маленькі діти...» 4. «Заховалася...» 5. «Все-таки боляче...» 6. «Марійка радісно...» 7. «Так думала...».
3. Робота в зошитах (с. 71-72, завдання 1, 2,
З, 4).
4. Розвиток зв'язного мовлення.
1) Перечитування твору з метою підготовки до
переказу.
2) Переказ оповідання.
5. Робота з текстом.
Опрацювання оповідання О. Буценя «Новий
м'яч».
1) Самостійне читання твору мовчки з наступним
тестуванням.
Тест
1. Цей твір є ...
а) казкою; б) оповіданням.
2. Хто головна героїня цього оповідання?
а) дівчинка Клава; б) дівчинка Катя.
3. Що дівчинка мала новеньке?
а) платтячко; б) м'ячик.
4. Дівчинка гралась м'ячиком:
а) з подружками; б) сама.
5. Що трапилось з м'ячиком?
а) він закотився в кропиву; б) його забрали дівчатка.
2) Словникова робота.
3) Повторне читання оповідання вголос.
4) Бесіда.
— З чого почалися описувані події?
— Що запропонували Клаві дівчатка?
— Чи згодилась вона? Чому?
— Прочитайте опис м'ячика.
— Яке бажання викликала ця картина у дівчаток?
— Чому дівчатка почали розходитись?
— Чому Клава не витягнула м'ячика з кущів?
— Чому вона запропонувала дівчаткам гратися?
— Що вона хотіла насправді?
389
— Що відповіли дівчатка? А ви що б відповіли?
III. Підбиття підсумків уроку
1. Розвиток зв'язного мовлення.
У ч и т е л ь . Уявіть себе режисером і розкажіть,
як би ви зняли фільм за змістом прочитаного.
2. Робота в зошитах (с. 73).
Визначення головної думки твору.
IV. Домашнє завдання
I група. Читати, переказувати зміст оповідання.
Дати відповідь на запитання: про що думала Марійка?
II група. Читати виразно «Новий м'яч». Скласти
і дати пораду Клаві.
УРОК 101
Веселіше буде жити, якщо
вмієш дружити.
Тема. Олександр Олесь «Два хлопчики». М. Рильський «Річка».
Підсумок із теми.
Мета: вчити читати вірші з інтонацією, що відповідає почуттям,
настрою героїв, розвивати мовлення дітей, навички читання; виховувати бережливе ставлення до навколишньої
природи.
Обладнання: малюнки риб, текст для розчитування, карткиблискавки.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Артикуляційна
вправа.
Вивчення
скоромов-
ки.
Сорока сорок років нитками сорок сорочок вишивала,
сорока сорок сорочок на сорок діток вдягала.
II. Мотивація навчальної діяльності
390
Завдання учням.
1) Гра «Пильне око».
Учитель показує картки-блискавки зі словами
риба, річка, черв'як, вудочка. Учні запам'ятовують
ці слова, складають із ними коротке речення.
2) «Розчитування за таблицею».
Рак від берега задкує,
Риба все з нього кепкує:
Рак забрів в очерети,
Річку думав перейти.
3) Відгадування загадки.
1. Крила має — не літає, ніг не має, а гуляє, по
землі не ходить і людей не знає. (Риба). 2. Смугасте,
зубасте, під водою плаває, маленьких рибок поїдає.
(Щука).
Учитель.
— Яка риба водиться в наших водоймах?
— А хто ходив ловити рибу?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота з текстом.
Опрацювати вірша Олександра Олеся «Два хлопчики».
1) Читання вірша вчителем.
2) Повторне читання вірша мовчки. Бесіда.
— Про кого цей вірш? Що роблять хлопчики?
— Де хлопчики вудять рибу?
— З чого видно, що хлопчики — завзяті й умілі
рибалки?
— Хто прийшов до хлопців?
— Чи бачили діти маму?
— Чому?
— Що мама зробила з рибкою?
— Що хлопці мали робити наступного дня?
2. Вправи з читання.
Вправи на розвиток швидкості читання.
1) Гра «Розвідники». Бесіда.
— Скільки разів у вірші повторюється слово
рибки? (4)
— Знайдіть та прочитайте слова, які мають один
склад; які мають букву щ.
2) Гра «Прочитай речення від початку».
391
Учитель називає останнє слово речення, а діти
знаходять і читають його початок.
3) Вправи на збагачення словникового запасу.
Дібрати протилежні за значенням слова до слів:
прийшла (пішла), взяти (дати), хлопчики (дівчатка),
ловить (кидає).
Дібрати близькі за значенням слова до виразів:
ловлять рибу (вудять, рибалять), вечерю готувати
(варити, куховарити), з сонечком разом встали (встали раненько).
4) Виразне читання вірша учнями. Бесіда.
— З якою інтонацією треба читати вірш?
— Як передати голосом кінець речення?
3. Завдання учням.
Опрацювання вірша М. Рильського «Річка».
1) Бесіда.
— Чи прислухались ви коли-небудь до шуму води
в річці?
— Який настрій був у вас?
— З чим можна порівняти шум води?
2) Читання вірша «Річка» вчителем.
3) Читання вірша мовчки. Бесіда.
— Про що йдеться у вірші?
— Чому так радіють діти? Як діти передають
свою радість?
— Що сказано про пташок? А про риб?
— Який настрій панує на річці? З чого це видно?
— Знайдіть у вірші слова, що повторюються.
— Як їх потрібно читати?
— Яка головна думка вірша?
4) Виразне читання вірша.
IV. Підсумок за темою
1. Розвиток зв'язного мовлення.
У ч и т е л ь . Доберіть дієслова, що характеризують шум річкової води. (Шумить, дзюрчить, дзвенить, рокоче, хлюпотить, плюскотить та ін.).
2. Робота в зошитах.
Провести за запитаннями і завданнями підручника.
V. Домашнє завдання
392
I група. Скласти словесні картинки до вірша «Два
хлопчики» у тому порядку, як розгорталися події.
II група. Скласти словесні картинки до вірша
«Річка».
УРОК 102
Тема. Сторінками улюблених книг. Урок позакласного читання.
Мета: закріпити знання учнів про жанри літературних творів,
розвивати читацькі інтереси, мову учнів, виховувати потребу поповнення знань, любов до книги.
Обладнання: виставка книг, журналів, ілюстрацій.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь . Допоможіть Незнайкові прочитати
тему сьогоднішнього уроку.
Сто ми рін ка улюб них ле кн иг.
1. Мовна розминка.
Читання скоромовки (повільно, швидше, прискорено).
З річки Сидір серед літа
Носив воду новим ситом.
Треба Сидора просити
Ситом воду не носити.
2. Бесіда.
— Які книги ви любите читати? Де берете книги
для читання?
— Хто ваш улюблений автор?
— Які його твори ви читали?
— Який із творів сподобався найбільше?
— Які дитячі журнали читали?
— Що запам'яталось із прочитаного в журналах?
— Розкажіть щось цікаве, про що ви дізналися
з книг.
3. Фізкультхвилинка.
II. Узагальнення і систематизація знань
393
1. Літературні ігри.
1) Назвати твір, його автора за опорними словами.
1. Вода. Явір. Долина. Калина. Качаточка. («Тече
вода з-під явора». Т. Шевченко).
2. Весна. Тепла. Дівчинка. Луги. Гомону. Пісень.
(«Навесні». І. Франко).
2) Пригадати героїв казок. Провести стрілочки до
казок, в яких зустрічається лисичка.
Телесик
Рукавичка
Котик і півник
Кіт і пес
Коза-дереза
Лисичка
Солом'яний бичок
Семеро козенят
3) Гра «Швидко слово називай, йому риму добирай».
Гілка — бджілка — білка, сопілка — тарілка.
Листок — колобок — грибок ...
Роса — коса — оса — ...
4) Йти за стрілкою, прочитати вірш, назвати
автора.
кри
знай
(«Веснянка». Л. Глібов).
2. Інсценізація.
Гра-інсценізація «Витівки кози».
Дійові особи: Ведуча, Дід, Баба, Коза, Маринка,
Василько.
Декорації: хата, тин, дерева.
Дід. (Звертається до Баби)
Ось, стара, що надумав я зробити:
Козу-дерезу на базарі купити.
394
Баба.
То йди, старий, іди
Та Козу вже приведи.
(Баба заходить до хати, а Дід іде з двору).
Ведуча.
По базарі Дід ходив вперед-назад:
Придивлявся, де найкраща є коза.
Та й купив таку красиву,
Щоб була усім на диво.
(З-за дерев з'являється Дід, ведучи за собою Козу:
на розі в неї червона стрічка, на шиї — дзвіночки.
З хати виходить Баба, Василько, Маринка, милуються Козою.)
Дід.
Купив Козу таку красиву,
Щоб була усім на диво!
То ж її ви розглядайте,
Та глядіть, не ображайте!
Василько.
Я таку Козу-красу
Піду вранці попасу!
Дід.
Добре, синку, ти підеш,
Козу гарно попасеш.
(Усі розходяться, хлопчик веде Козу до лісу.)
Ведуча.
На галявинку Козу Василько привів,
А сам із сопілкою під дубом сів.
На сопілці собі грає,
А Коза траву щипає.
(Василько грає на сопілці, Коза пасеться. Хлопчик
напуває її з відерця, збирається додому.)
Ведуча.
Та й пішов разом з нею додому.
Вечір... Сонечко сідає...
А старий їх зустрічає.
Дід. (Стоїть біля воріт.)
Кізонько моя люба,
Кізонько моя мила,
Чи ти пила, чи ти їла?
Коза.
Ні, дідусю, не пила і не їла,
395
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок,
Бігла через гребельку
Та вхопила водиці крапельку, —
Тільки пила, тільки й їла!
Ведуча.
Дід Василька полаяв, прогнав.
А Козу-Дерезу обійняв.
М а р и н к а. (Звертається до Діда)
Я таку Козу-красу
Піду вранці попасу!
Дід.
Так, Маринко, ти підеш
Козу гарно попасеш.
(Усі розходяться, дівчинка веде Козу до лісу.)
Ведуча.
Коза траву щипала,
А Маринка, діти,
Пісні співала
І збирала квіти.
Напоїла Козу водою
Та й пішла разом з нею додому.
Вечір... Сонечко сідає...
А старий їх зустрічає.
Дід.
Кізонько моя люба,
Кізонько моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?
Коза.
Ні, дідусю, не пила і не їла (і т. д.).
Ведуча.
Дід Маринку полаяв, програв,
А Козу-Дерезу обійняв.
(Дід Козу гладить, обіймає, дає їй пряника.)
Баба.
То вже я Козу-красу
Піду вранці попасу.
Дід.
От і добре! Ти підеш
Козу гарно попасеш!
(Усі розходяться, Баба веде Козу до лісу.)
Ведуча.
396
Коза пасеться на травиці,
А Баба в'яже рукавиці.
Напоїла Козу водою
І пішла разом з нею додому.
Вечір... Сонечко сідає...
А старий їх зустрічає.
Дід.
Кізонько моя люба,
Кізонько моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?
Коза.
Ні, дідусю, не пила і не їди... (і т. д.).
(Баба і діти виходять з хати.)
Ведуча.
Дід здивований стоїть біля воріт,
Уся сім'я зійшлась у дворі...
ДІД.
Бачите ви, що Коза наробила:
Коза-Дереза нас усіх одурила!
Ось що я Козі зроблю —
Я їй боки облуплю!
Коза.
Я усіх, усіх вас прошу:
Мені боки не лупіть,
Буду я тепер хороша,
Тож від себе не женіть!
Ведуча.
І Коза усім під вечір
Молока принесла глечик.
(Коза розливає молоко в чашки, всі учасники гриінсценізацй п'ють його, а потім заводять веселий
танок.)
Генрієтта Сенченко
IV. Підбиття підсумків уроку
Бесіда.
— Яких письменників, що писали для дітей, ви
знаєте?
— Чим відрізняється казка від оповідання?
— Що вам сподобалось сьогодні на уроці?
397
398
400
Використана література
1. Абетка-дивосвіт /Упор. І. В. Цепова.— К.:
Синтекс ЛТД., 2002.
2. Андерсен Хане Христиан. Сказки и истории. — Сімферополь: Таврида, 1992.
3. Амоношвілі Ш. О., ЛисенковаСМ., Шаталов
В. Ф. та ін. Педагогічний пошук. — К.: Радянська
школа, 1989.
4. Барвінок. — № 10. — 1998.
5. Барвіночок. Українські письменники дітям. — X . , 2002.
6. Бойко Грицько. Смішинки-веселинки. — К.:
Веселка, 1986.
7. Будна Н. О., Головко 3. І. Позакласне читання. 2. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан,
2002.
8. Верес Оксана. Зелена неділя. Літня читанка
для початкової школи. — К.: Освіта. 1993.
9. Воскресенська Н. О., Свашенко А. О.,
Тимченко Л. І. Рідне слово. — X . : Інфолайн,
1994.
10. Воскресенська Н. О., Свашенко А. О., Воскресенська К. О. Тлумачний словник. Для учнів
початкових класів. — X.: Логос, 1999.
11. В мире природи. Рассказьі и сказки / Сост.
Е. А. Позднякова. — X.: Прапор, 1977.
12. Джерельце. Збірник художніх творів для
учнів молодшого шкільного віку. — К.: Радянська
школа, 1987.
13. Дяченко Кость. Веселе коло. — К.: Веселка,
1988.
14. Каніщенко А. П. Наталочка. — К.: Освіта,
1996.
15. Коваленко О. М., Джежелей О. В. Вчуся читати. — X., Альманах, 1995.
16. Кодлюк Я. Розповіді про письменників. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
17. Копиленко Олександр. їдальня для птахів. — К.:
Веселка, 1989.
409
18. Костромина С. Н., Нашева Л. Г. Как преодолеть трудности в обучении чтению. Упражнения. Задания. Конспекти уроков. — М.: Ось-89, — 1999.
19. Лук'яненко В. Г., Прищепа К. С. Словничок школяра для 1 - 4 класів. — К.: Грай лик,
1996.
20. Малятко. — № 11. — 1999.
21. Матеріал для уроків читання (з досвіду роботи
учителя-методиста ЗОШ І—III ступенів м. Південне
Харківського району Лісіциної І. С.).
22. Наумчик М. М. Сучасний урок української
мови в початковій школі (Методика і технології навчання) — Тернопіль: СМП Астон, 2002.
23. Нікітіна Л. С. Ой, весела в нас зима. — X.:
ПП«Жиган», 2001.
24. Погорєлова С. М. Тетьоркіна В. А. Я і Україна. Навколишній світ. Матеріали до уроків. — X.:
Ранок. Веста, 2002.
25. Початкова школа. — № 1, 2, 3. — 2004.
26. Природознавство в цифрах і фактах. Довідник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан,
2002.
27. Прищепа К. С., Лук'яненко В. Г. Тлумачний
словник школяра. — К.: Форум, 2001.
28. Руданський С. Переслів'я. — К.: Веселка. —
1982.
29. Савченко О. Я. Читанка. Підручник для
2 класу. У 2-х частинах. — К.: Освіта, 2002.
30. Сапун Г., Пачашинська-Канчук В. Уроки читання у другому класі: Посібник для вчителя. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.
31. Свашенко А. О. Мови рідної скарби. — X.:
Світ дитинства, 1996.
32. Соняшник. — № 1 — 1998.
33. Телесик. Українська народна казка. — К.:
Веселка, 1987.
34. Хорошковська О. Н. У світі чарівних букв. — К.:
Освіта, 1997.
35. Цимбалюк В. Жайворонок В. Соколовська А.
Світлиця. — К.: Педагогічна думка, 2001.
410
36. Чалий Богдан. З моєї поштової скриньки. — К.:
Веселка, 1983.
37. Шаройко Василь. Веселий дзвоник. — Сімферополь: Таврія, 1984.
ЗМІСТ
УРОК 1
УРОК 2
УРОК 3
УРОК 4
УРОК 5
УРОК 6
УРОК 7
УРОК 8
УРОК 9
УРОК 10
УРОК 11
УРОК 12
УРОК 13
УРОК 14
УРОК 15
УРОК 16
УРОК 17
УРОК 18
УРОК 19
УРОК 20
УРОК 21
УРОК 22
УРОК 23
УРОК 24
УРОК 25
УРОК 26
УРОК 27
УРОКИ 28-29
УРОК ЗО
УРОК 31
УРОК 32
УРОК 33
УРОК 34
УРОК 35
УРОК 36
УРОК 37
УРОК 38
УРОК 39
УРОК 40
412
10
14
17
21
24
28
33
37
42
46
50
55
58
63
68
71
75
78
82
85
89
93
97
102
108
113
119
123
129
133
136
139
144
147
151
155
160
164
168
УРОК 41
УРОК 42
УРОК 43
УРОК 44
УРОК 45
УРОК 46
УРОК 47
УРОК 48
УРОКИ 49-50
УРОК 51
УРОК 52
УРОК 53
УРОК 54
УРОК 55
УРОК 56
УРОК 57
УРОК 58
УРОК 59
УРОК 60
УРОК 61
УРОК 62
УРОК 63
УРОКИ 64-65
УРОК 66
УРОК 67
УРОК 68
УРОК 69
УРОК 70
УРОК 71
УРОК 72
УРОК 73
УРОК 74
УРОК 75
УРОК 76
УРОК 77
УРОК 78
УРОК 79
УРОК 80
УРОК 81
УРОК 82
УРОК 83
УРОК 84
173
177
180
183
187
191
194
198
203
208
212
218
224
228
233
237
240
244
248
252
256
259
263
266
269
274
278
282
286
289
291
294
298
301
304
309
312
317
321
324
328
332
413
УРОК 85
УРОК 86
УРОК 87
УРОК 88
УРОК 89
УРОК 90
УРОК 91
УРОК 92
УРОК 93
УРОК 94
УРОК 95
УРОК 96
УРОК 97
УРОК 99
УРОК 99
УРОК 100
УРОК 101
УРОК 102
Додатки
Список використаної літератури
336
339
342
345
349
352
355
359
362
366
369
374
377
380
383
387
390
393
398
409
Навчальне
видання
Мережко Лідія Олексіївна
Матеріали до уроків
ЧИТАННЯ
2 клас
Відповідальний редактор Т. М. Косолапова
Редактор Н. І. Черкащина
Коректор Л. Ф. Белан
Комп'ютерне макетування М. В. Пасько
Художній редактор М. С. Жубр
«ТОРСІНГ ПЛЮС»
Свідоцтво серія ДК №2143 від 01.04.05
Підписано до друку 08.08.2005
Друк офсетний. Папір офсетний. Гарнітура Шкільна
Формат 84x108 У32. Обл. вид. арк. 17.
Замовл. №
З питань оптових поставок звертатися:
Україна, 61057, Харків, вул. СумськаДЗ
Тел. (057) 7-199-873, т./факс 7-171-026
Е-таі1: Іог8іп£_ог@гісІег.сот.иа
угигиг . Іог8Іп£. с о т .иа
Книга — поштою:
61057, м. Харків, а/с «Книжкова ліга»
Автор
margaritafl
Документ
Категория
Образование
Просмотров
13 142
Размер файла
10 877 Кб
Теги
chitannya, 2k1l, 513
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа