close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

фонетика. орфоепія

код для вставкиСкачать
ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ
Фонетика — це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови.
Орфоепія — це розділ мовознавства, що вивчає правила нормативної
літературної вимови.
1. В українській мові налічується 38 звуків. Вони поділяються на голосні та
приголосні. За звучністю та співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяються
на дзвінкі й глухі.
Класифікація звуків української мови
2. Тверді, м'які та пом'якшені приголосні звуки української мови
2.1. Утворюють пари за твердістю/м'якістю такі приголосні: [р], [р'], [л], [л/], [н],
[н/], [д], [д/], [т], [т/], [з], [з/], [с], [с/], [дз], [дз'], [ц], [ц']. М'якість приголосного звука у
фонетичній транскрипції позначається скісною рискою: [р'іка], [л'і'то], [ос'ін'].
2.2. Приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [г], [к], [х], [ґ] не
мають парних м'яких. Вони можуть пом'якшуватися перед голосним [і]: [б'іг], [к'іт],
[м'істо]. Пом'якшеними є також подовжені звуки [ж':], [ч’:], [ш':]: [р'і'ч':у], [зб'іж':а].
Пом'якшений приголосний у фонетичній транскрипції позначається апострофом,
подовжений приголосний — двокрапкою.
2.3. Приголосний звук [й] завжди м'який, тому скісної риски в транскрипції біля
нього не ставимо: [йод], [м'ій].
3.Співвідношення звуків і букв
3.1.Для позначення більшості звуків на письмі одному звукові відповідає одна
буква, наприклад: літери а, о позначають голосні звуки [а], [о]; літери б, ф, ги —
приголосні звуки [б], [ф], [ш] тощо: сад — [сад], мед — [мед], гора — [гора].
3.2.Приголосні звуки, парні за твердістю/м'якістю, позначаються на письмі
однією літерою, наприклад: [л], [л'] — літерою л, [д], [д'] — літерою д, [з], [з] —
літерою з тощо: ліс — [л'іс] і лис — [лис], рись — [рис'] ірис — [рис].
3.3.Злиті звуки [дж], [да], [да'] позначаються двома літерами д і ж, д і з, але
вимовляються як один звук, а не звукосполучення [д] + [ж], [д] + [з]: джаз — [джаз],
ґедзь — [ґе'дз']. Звукосполучення [дж], [дз] вимовляється у випадках, коли в слові
префікс закінчується на [д], а корінь починається на [ж], [з]: [п'іджи евити],
[п'ідзв'ітний].
3.4.Літера щ завжди позначає два звуки — [ш] і [ч]: [шчедро], [дошч].
3.5.Літери я у ю, є можуть позначати один або два звуки. Один звук [а], [у], [е] —
після м'якого або пом'якшеного приголосного: [бур'а], [к'увет]; у решті випадків —
2
два звуки: буква я — звуки [йа], ю — [йу], є — [йе]: явір — [йав'ір], мрія — [мр'ійа],
юнак — [йунак], мою — [мойу], в'є — [вйе], бажає — [бажайе].
Примітка. Знак апострофа в транскрипції не пишеться.
3.6.Літера ї завжди позначає два звуки: їду — [йі'ду], в'їзд — [вйізд], її — [йійі].
3.7.Літера ь (м'який знак) звука не позначає, а лише вказує на письмі на м'якість
попереднього приголосного: сіль — [с'іл'], мідь — [м'ід'].
4.Вимова голосних і приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків.
4.1. Вимова голосних звуків.
4.1.1. Звуки [а], [у], [і] в наголошеній і ненаголошеній позиції вимовляються
чітко: [сад] — [садй], [дуб] — [дубй], [л'іс] — [л'ісй].
4.1.2. Звуки [e], [и], [о] в ненаголошених складах можуть вимовлятися нечітко, з
наближенням до іншого звука: [е]→ [еи], [и] → [ие], [о]→ [оу]: межа — [меижа], пиріг
— [пиер'іг], кожух — |коужух].
Примітка. Звук [о] наближається у вимові до [у] тільки перед наступним
складом із наголошеним звуком [у].
4.2. Вимова приголосних звуків.
4.2.1. Дзвінкі приголосні при вимові в середині слова перед глухим приголосним
і в кінці слова завжди зберігають свою дзвінкість: |р'іж], [дужка]. Виняток становить
дзвінкий приголосний [г] у словах [н'і'хт'і], [к'іхт'і], [вбхко], [лёхко], [д'охт'у] та
похідних під них словах, де цей звук оглушується перед наступним глухим
приголосним. У решті випадків звук [г] зберігає свою дзвінку вимову: [допомогти],
[пеиреимогти].
4.2.2. Приголосні [в], [й] на початку слова перед будь-яким приголосним, у
середині слова після голосного перед приголосним і в кінці слова вимовляються як
короткі нескладові голосні: в — [у], й — [ї]: [унук], [воук], [ішоу], [краї].
4.2.3. Неподовжені шиплячі приголосні вимовляються твердо: [жи ет':а],
[д'іучиенка], пом'якшуватися вони можуть тільки перед [і]: [ш'іс'т'], [ч'ітко].
4.2.4. В українській мові відрізняються за вимовою звуки [г] і [ґ]. Звук [ґ]
вимовляється так, як такий приголосний вимовляється в російській мові: [аґрус],
[ґава], [ґанок] тощо.
4.3. Уподібнення приголосних звуків.
Звуковій системі української мови притаманне уподібнення приголосних звуків,
яке відбувається тільки в мовленні.
4.3.1.Уподібнення за дзвінкістю: глухі приголосні в середині слова перед
дзвінкими чергуються з відповідними дзвінкими: боротьба — [бород'ба], косьба —
[коз'ба], просьба — [проз'ба], вокзал — [воґзал ], рюкзак — [р'уґзак].
4.3.2. Уподібнення за глухістю: дзвінкий приголосний [з] у префіксах з-, розздебільшого оглушується перед наступним глухим, крім [ш] і [ч]: зсушити —
[с:ушити], зцілити — [с'ц'ілити), зсунути — [с:унути].
4.3.3.Уподібнення за м'якістю: перед наступними м'якими або пом'якшеними
приголосними попередні [д], [т], [з'], [с], [ц], [л], [н] теж стають м'якими: [п'іс'н'а],
[д'н'і], [корис'н'і].
4.3.4. Інші випадки уподібнення:
шиплячі звуки [ж], [ч], [ш] перед наступним свистячим [с'], [ц'] чергуються
відповідно із свистячими [з/], [ц'], [с']:
3
[ж], [ц] →[з'ц']: на стежці — [на стез'ц'і];
[ч], [ц] → [ц':]: на річці — [на р'іц':і];
[ш], [с] → [с':]: змагаєшся — [змагайеис':а];
свистячий приголосний [з] перед шиплячими [ж], [дж] чергується з [ж]:
[з], [ж] → [ж:]: зжувати — [ж:увати];
інші можливі уподібнення:
[с], [ш] [ш:]: підрісши — [п'ідргі'ш:и];
[т], [с] → [ц':]: пишеться — [пишеиц':а].
5. Чергування звуків в українській мові
Чергування — це заміна одного звука на інший унаслідок певних фонетичних
умов. Найбільш поширеними є такі чергування:
5.1.Чергування голосних:
[о], [е] з [і]: осінь — осені, кінь — коня;
[е] з [о]: шести — шостий;
[а] з [о]: допомагати — допомога;
[е] з [і]: летіти — літати;
[е] з [и]: стелити — застилати.
5.2.Чергування приголосних:
[г] [ж] → [з']: нога, ніжка, нозі; [к] [ч] [ц ]: рука, ручка, руці; [х] → [ш] → [с']:
горох, горошина, горосі.
1. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові
А п'ять
Б синє
В доля
2. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові
А свято
Б пюре
В ательє
3. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові
А танцюрист
Б переїзд
В суниця
4. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові
А питання
Б узвишшя
В правиця
5. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові
А єдність
Б улюблениця
В праця
6. Приголосний звук [й] вимовляємо в слові
А поліпшення
Б в'ються
В салют
7. Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в слові
А марш
Б танго
В джаз
8. Усі нриголосні звуки тільки глухі в слові
А театр
Б палац
В В гараж
9. Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в рядку
А надія, нафта, орден, ґедзь
Б млин, зірка, роз'їзд, дерево
В ґедзь, огляд, родина, змагання
Г належний, легкий, орел, девіз
10. Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в рядку
Г любов
Г цвях
Г плюс
Г суєта
Г підтюпцем
Г ключі
Г вальс
Г хата
4
А мармур, небо, зразок, зрання
Б зуб, лайнер, магазин, немовля
В лебідь, мрія, завтра, вдалий
Г медаль, лагідний, ціль, гаразд
11. Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в рядку
А джерельний, ґазда, в'юнець, гриб
Б жанр, забіг, лід, джміль
В регіон, неділя, мова, колеж
Г добро, лимон, рейс, недорогий
12. Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку
А фікус, папуга, цукати, тьохкати
Б капуста, пакетик, сахатися, ціпочок
В ситечко, тапочки, пайок, часопис
Г тактика, щастити, сестриця, цятка
13.Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку
А сипучість, частка, пакуночок, точиться
Б пахуче, пошта, спочити, гас
В скупість, чисто, кицька, скотитися
Г стиха, ступити, скоїтися, сутеніти
14.Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку
А стаття, хисткий, пастух, сполох
Б хитатися, посуха, печиво, ціпок
В поспіх, щука, пшеничка, птиця
Г щастя, посошок, посушити, цукати
15.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
А воля, діяльний, листя
Б зм'якшиться, цвях, європеєць
В в'ється, погода, латаття
Г дзвінок, хвиля, свято
16.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
А ячмінь, джем, бездіяльний
Б щирість, п'ять, вугілля
В безкультур'я, ходжу, бездоріжжя
Г скоїтись, слюсар, таємниць
17.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
А заєць, якийсь, подорожжю, колосся
Б земля, обеззброєний, бездощів'я, порядок
В щавель, ательє, боєць, п'ять
Г скотитися, бездолля, азалія, безкраїй
18.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
А сіється, приладдя, походжати, всюди
Б зоря, єдність, дзюркіт, осяйність
В щабель, якість, підживлення, збіжжя
Г їдуть, пряжа, повістю, львів'янин
19.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
5
А пісня, свято, якорець, заява
Б щедрість, ясність, звільнення, амбіція
В щось, їдальня, ємність, відзвук
Г щебінь, юність, ґудзик, очищений
20.Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
А якийсь, буряк, життєстійкість, тьмяніє
Б з'являється, ялтинський, воджу, щільно
В дзвякає, діяння, сіється, воля
Г щипання, яворець, єднання, їстоньки
21. Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку
А вищість, відсіювання, зраджений, Євробачення
Б воїнський, італієць, розжувати, лоджія
В подвоєння, лояльний, надзвуковий, омріяний
Г гущавінь, озброєння, осяяння, виявлення
22. Той самий голосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку
А сестра, озеро, пшениця, вечеря
Б кишеня, стежина, кисіль, вимпел
В город, дорогий, голубка, загоїти
Г зерна, весла, очерет, клен
23. Той самий голосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку
А коток, молодий, котушка, море
Б пиріг, дистанція, читати, клинок
В зупинити, балерина, лимон, кричи
Г медовий, дешевий, великий, перший
24. Той самий голосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку
А кожух, розумний, погруддя, ношу
Б межа, зелений, враження, весело
В кричи, завмирати, криво, дитячий
Г обачний, побачити, колос, голубка
25. Той самий приголосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку
А агітація, парашут, азимут, тяжко
Б відділ, аудієнція, вдячний, одягти
В джерело, весілля, безвілля, падолист
Г плесо, стиха, парус, колос
26. Той самий приголосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку
А редакція, спеціаліст, піцерія, акація
Б регбі, фігурка, регіон, рагу
В живопис, абажур, дуже, жінка
Г міністр, нянька, сухенький, пекарня
27 Той самий приголосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку
А знак, дізнатися, кузня, узголов'я
Б рекорд, скраю, трава, порядок
В стиль, артист, святитель, бистрина
Г хом'як, мужній, взаємодія, мирний
28. Той самий приголосний звук позначають усі підкреслені літери у рядку
6
А новина, кінця, увінчати, слов'янин
Б панькатися, санки, пекінський, корінь
В мудрість, січень, повість, стіна
Г крашанка, шість, нашестя, пшоно
29.Усі слова вимовляються зі звуком [ґ] у рядку
А (ґ, г)едзь, (ґ, г)ава, (ґ, г)анок, (ґ, г)аразд
Б а(ґ, г)рус, (ґ, г)азда, (ґ, г)рунт, (ґ, г)уля
В дзи(ґ, г)а, джи(ґ, г)ун, нез(ґ, г)рабний, джи(ґ, г)іт
Г (ґ, г)атунок, (ґ, г)удзик, вимо(ґ, г)а, перема(ґ, г)ати
30. Усі слова вимовляються зі звуком [ґ] у рядку
А (г, ґ)авити, (г, г)арний, допомо(г, ґ)а, (г, ґ)елґотати
Б (г, ґ)валт, (г, ґ)амір, ба(г, ґ)атий, (г, ґ)андж
В (г, ґ)рунтовний, (г, ґ)ринджоли, (г, ґ)уля, (г, ґ)ґедзь
Г дзи(г, ґ)а, .(г, ґ)ніт, (г, ґ)арбуз, (г, ґ)олова
31.Уподібнення приголосних звуків за м'якістю відбувається в слові
А весна
Б свято
В люстерко
Г брунька
32.Уподібнення приголосних звуків за м'якістю НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в слові
А сміх
Б цвіт
В пісня
Г землі
33.Уподібнення приголосних звуків за дзвінкістю відбувається в слові
А отже
Б зшити
В дужче
Г зважся
34.Уподібнення приголосних звуків за дзвінкістю відбувається в слові
А мережка
Б боротьба
В зсохся
Г грядка
35.Уподібнення приголосних звуків за глухістю відбувається в слові
А стежка
Б дужка
В кігті
Г мережка
36.Уподібнення приголосних звуків за глухістю НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в слові
А вогко
Б легко
В діжка
Г нігті
37.Уподібнення приголосних звуків відбувається в слові
А мигтить
Б кігті
В незабутній
Г не мучся
38.Уподібнення приголосних звуків НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в слові
А зважся
Б на стежці
В смієшся
Г уранці
39. Уподібнення приголосних звуків НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в слові
А просі»6а, казка, принісши
Б легко, засохнути, рюкзак
В дігтяр, різьба, йдеться
Г ходьба, кігті, скибка
40. Уподібнення приголосних звуків НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в слові
А безшумний, доріжка, вишеньці, просьба
Б дьогтю, кузня, пругкий, казка
В піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці
Г двигтить, стіжки, зчистити, сережка
41 Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах у рядку
А пісня, вокзал, рюкзак, ложка
Б річці, заквітчати, для, шибка
В улесливість, звітність, повість, чесність
Г робиться, миєшся, дошці, посадка
7
42. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах у рядку
А будується, піклуєшся, анекдот, сонце
Б екземпляр, екзамен, футболіст, ходьба
В полегкість, дочці, умиваєшся, увінчати
Г боротьба, сниться, цвях, смієшся
43. Чергування [о], [е] з [і] НЕМОЖЛИВЕ в усіх словах у варіанті
А гора, нога, дорога
Б сторона, корова, голова
В череда, болото, сльоза
Г мережа, сорока, ворона
44. Чергування [о], [е] з [і] НЕМОЖЛИВЕ в усіх словах у рядку
А радість, відданість
Б віддаль, мідь
В розкіш, річ
Г піч, осінь
45. Чергування голосних звуків можливе в усіх словах у варіанті
А шести, загір'я, весна, суміжний
Б зірка, ніжка, говірка, дірка
В вільний, гідний, шкільний, міський
Г стіл, молодість, корінь, ремісник
46. Ч ергування приголосних звуків можливе в усіх словах у варіанті
А бік, вухо, каша, молоко
Б пастух, стіл, язик, поріг
В друг, вік, дух, ріг
Г пече, пише, читає, ріже
47. ЧІергування приголосних звуків можливе в усіх словах у рядку
А паризький, пастух, печиво, стіжечок
Б перевіз, переліт, послуга, сміх
В птиця, порох, посуха, сторож
Г поспіх, поріг, свекруха, Хортиця
48. Чергування приголосних звуків можливе в усіх словах у рядку
А пушина, рученятко, пшеничка, рушник
Б комаха, вовк, солити, постригти
В кликати, дружина, колишемо, спосіб
Г аптека, повага, універмаг, поступ
49.Чергування приголосних звуків можливе в усіх словах у рядку
А грек, вояк, Буг, палац
Б робітник, плуг, барліг, земляк
В балка, стріха, віск, пейзаж
Г спокій, запах, завод, наука
50. Чергування приголосних звуків можливе в усіх словах у рядку
А берегти, козак, кликати, пішохід
Б юнак, колисати, пшоно, ворог
В жінка, побічний, комаха, берег
Г друг, слізонька, знак, віддаль
51. Чергування приголосних звуків при творенні ступенів порівняння
прикметників відбувається в усіх словах у рядку
8
А безпорадний, заклопотаний, міцний, холодний
Б цікавий, білий, міцний, молодий
В дорогий, вузький, важкий, високий
Г прозорий, відповідальний, чистий, потужний
52. Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку
А легка [леигка]
Б дужче [душче]
и
В сережка [се решка]
Г просьба [проз'ба]
53.Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку
А ходжу [ходжу]
Б минають [миенайут']
В казка [каска]
Г молодший [молотший]
54.Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку
А знання [знанн'а]
Б принісши [прен'іш:еи]
В боротьба [борот'ба]
Г несу [неису]
55.Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку
А зерно [зерно]
Б джміль [джм'іл']
В кузня [куз'н'а]
Г молотьба [молот'ба]
56.Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку
А ложка [лбшка]
Б дужка [душка]
В велика [велйка]
Г квітці [кв'і'ц':і]
57.Правильну вимову відображає фонетичний запис слова в рядку
А пишеться [пишеит'с'а]
Б умиваєшся [умиевайешс'а]
В сиджу [сиеджу]
Г ложці [ложц'і]
58. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів в рядку
А розсипати [рос:ипати], здається [здайет'с'а]
Б бджілка [бджілка], розумний [розумниї]
В ллється [л':ец':а], істотні [істот'н'і]
Г миліше |миелі'ше], дзвін [дзв'ін]
59. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів в рядку
А кожух [коужух], левада [левада]
Б приносить [приеносиет'], походжає [походжайе]
В голубка [гоулубка], свято [с'в'ато]
Г промінчик [пром'і'н'чиек], земля [зеимл'а]
60. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів в рядку
А заквітчаний [закв'і'ч:аниї], глядач [гладач]
Б мідь [м'ід'], жінка [жінка]
В льон [л'он], обходжу [обходжу]
Г чекання [чеикан':а], повість [повіс'т']
61. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів в рядку
А сонний [сон:ией], знайомишся [знайомиеш'с'а]
Б медовий [меидовий], дуб [дуп]
В раджу [раджу], мелодія [меилод'ійа]
Г дзьоб [дз'об], вогко [вогко]
62. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів в рядку
9
А віддати [в'ід:ати], пишеться [пишеит'с'а]
Б пмпваєшся [вмиевайиес':а], гриб [грипп]
В сиджу [сиеджу], річці [р'і'ц'іі]
Г підземний [підземний], на стежці [на стеж'ц'і]
63. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів в рядку
А кишеня [киешён'а], зозуля [зозул'а]
Б межа [меижа], радісні [рад'існі]
В колишуться [колйшуц':а], незабудка [неизабудка]
Г радість [рад’іс’т’], медвяний [меидвйаний]
64. Усі слова записані за алфавітом у рядку
А містичний, місто, мисливець, месник
Б метод, метро, митець, мітинг
В милозвучний, мелодійний, мелодія, мілкий
Г мерзлий, мережа, мирний, міркувати
65. Усі слова записані за алфавітом у рядку
А легко, легкоатлет, лідерство, лицемірство
Б лотерея, лоцман, лупнути, лупа
В лижник, лимонка, листоноша, ліворуч
Г лимонний, листування, лісовий, лісник
66. Усі слова записані за алфавітом у рядку
А круча, крушина, кубик, кубок
Б крупа, круп'яний, кузов, кузня
В кружок, круїз, крюшон, крючок
Г кружка, кружляти, культура, культовий
67. Усі слова записані за алфавітом у рядку
А ліфт, ліхтар, ліцензія, ліцей
Б лиман, лимон, лимонка, лезо
В лелека, лелечий, лелія, леліяти
Г льон, люди, лялька, лякатися
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
ЛЕКСИКОЛОГІЯ— це розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад
мови.
Лексичне значення слова — це те, що слово означає словниковий запас
української мови можна об'єднати в такі групи.
За кількістю лексичних значень
косинус, префікс,
Однозначні слова мають одне лексичне значення
Київ
мають кілька лексичних значень
берег, сонце, іти
Багатозначні
слова
багатозначні слова мають пряме і
ручка (дитини) —
переносне значення: пряме значення — це пряме значення;
основне лексичне значення
ручка (дверей) —
багатозначного слова, його ще називають переносне
первинним; переносне значення слова
10
Синоніми
Антоніми
Омоніми
Нейтральна
лексика
Емоційно
забарвлена
лексика
Незапозичені
слова
Запозичені слова
розвинулося на основі прямого
За значенням
різні за звучанням і написанням, але схожі
за лексичним значенням
мають протилежні лексичні значення; у
поетичному мовленні на основі антонімії
утворюється оксиморон — стилістичний
засіб, коли свідомо поєднуються
протилежні за змістом поняття
пишуться або вимовляються однаково, але
мають різні лексичні значення
За емоційним забарвленням
переважна більшість слів мови є
стилістично нейтральною, уживається
всіма носіями мови
слова, крім основного, мають ще додаткове лексичне значення, яке виражає
ставлення мовця до повідомлення
За походженням
власне українські слова
засвоєні українською з інших мов
За активністю вживання
Активна лексика • слова мови, зрозумілі всім мовцям, які
вони використовують постійно;
• терміни й професіоналізми, що
використовують представники різних
професій
Пасивна лексика Слова, що використовують певні групи
мовців, до них належать такі:
 діалектні, що вживають люди на певній
території,
 неологізми – слова, які з’явилися в мові
недавно,
 застарілі слова: архаїзми – слова, що
мають у сучасній мові інший
відповідник; історизми – слова, що
позначають предмети та явища певної
історичної доби
думати,міркувати,
метикувати
день — ніч, вгору
— вниз, зайти —
вийти; гіркий мед
самоти
кран (будівельний),
кран (водопровідний)
земля, батько, небо
возвеличити, священний (відтінок
урочистості),
жаднюга, скнара
(осуд, зневага)
скрипаль, красень,
хлопець
факт,
рюкзак,
прем'єра, мітинг
вітер, дуже, іти;
дидактика,
теорема, гідроліз
Когут (півень),
бульба (картопля),
спікер, провайдер;
Пертс (палець) –
архаїзм, рало,
боярин –
історизми.
1. З іменником «особистий» може поєднуватися слово
А рахунок
Б назва
В гнів
Г увага
2. Іменник «книжний» може поєднуватися зі словом
А обкладинка
Б стиль
В ринок
Г шафа
3. Прикметник «пам'ятливий» може за значенням поєднуватися зі словом
А вечір
Б чоловік В погляд
Г день
4. Варіантом, поданим у дужках, НЕ МОЖНА замінити виділене слово в реченні
А Діти безтурботно (безпечно) гралися на проїжджій частині вулиці.
Б Усяке друковане слово мало своє місце на поличках цієї бібліотеки
(книгозбірні).
В Максимові Рильському була властива (притаманна) любов до людини й
природи.
Г Колись тут було русло (річище) Ташані, потім воно пересохло, поросло
травою.
5. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А Із гніву й болю я пісні складаю.
Б Живе старенька мати у господі — невтомні руки, герце лопоте.
В ( крикнув гостро в порожнечі ранок: білий, як гусак.
Г Покрите інеєм осіннє море, як нива степова.
6. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А Вівсяні колоски мене бентежать ніжністю.
Б Цвітуть волошки в золотому житі, а над смарагдом луки сяє мак.
В Край шляху зупинилося село і гріється у бабиному літі.
Г Поросила, покропила хмарка дощиком гаї.
7. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А Коли в людині є народ, тоді вона уже людина.
Б Для того, щоб стать щасливим, треба мріяти завжди.
В Зажурився сивий сад осінній в переддень снігів і холодів.
Г Синиця скрипку золоту настроїла і вихваляє сонце.
8. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А Якщо хочеш жити для себе, живи для інших.
Б Уночі до моря я прибіг, а воно ридало біля моїх ніг.
В Я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє.
Г Ні, не пропаде дитячих років чесність і жага.
9. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А Ключ угорі журавлиний кличе в невідомі краї.
Б Любов, як сонце, світу відкриває безмежну велич людської краси.
12
В Світанкова сіра сутінь починала обливати землю.
Г Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя.
10. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А Веселий той, у кого радісне теперішнє і радісне майбутнє.
Б Землю, від спеки сумну, липнева жарінь допікає.
В По стежках, де ми ходили, ходить осінь золота.
Г Ще осінь бентежна нам душу бентежить.
11.Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А Тумани, мов лелеки білі, до ночі бродять у степах.
Б Ліворуч — гайок, прибраний золотавими фарбами осені.
В Твої очі говорять мені, що бажання щастя не вигасло у твоїй душі.
Г На повалених велетнях-смереках сиділи нужденні дроворуби.
12.Переносне значення вислову «бути в авангарді» означає
А відставати Б бути передовим В бути відповідальним Г випереджати
13.Синонімами НЕ Є всі слова в рядку
А багач, товстосум, багатир
Б марнословити, розпатякувати, просторікувати
В байдужість, апатія, пасивність
Г ватажок, провідник, отаман
14.Синонімом до слова «яр» є
А пригірок Б балка
В курган
Г могила
15.Синоніми вжито в реченні
А Угорі світила бачу я нічні крізь води тихі, сині і прозорі.
Б Державі треба якомога більше скульпторів і поетів.
В Усе відгриміло, відгасло, відіграло довкруг.
Г Місто наповнилося веселим гомоном, піснями й гамором.
16.Синоніми вжито в реченні
А Стогне і виє вітер давно, б'ється і стука в наше вікно.
Б Усе мине. А те, що мучило і кликало мене, зостанеться на цій землі навіки.
В Земля пахне торішніми травами і молодою м'ятою, вічністю і миттю.
Г Бори сині, ріки чисті, ниви рівні, колосисті.
17. Синоніми вжито в реченні
А Місцину проїжджали дику, поорану байраками та вузенькими річками.
Б В одній з глибоких і покручених яруг на самому дні причаїлися люди.
В Крутояром і ліском вони підійшли до самісінького обійстя.
Г Понад берегами стриміли гори з глибокими крутими ярами та западинами.
13
18. Із виділених слів НЕ Є синонімом до решти слово в рядку
А Нині кожен тільки себе пантрує.
Б Маріє! Ти не дуже за мене печися.
В Її взяла злість, що їй самій довелося бідкатись за всіх.
Г Офіцер спостерігав, як вартовий віддав йому честь.
19. Із поданих у дужках синонімів тільки один із варіантів можливий у реченні
А Краєчок хмари, наче блискавиця, (горить, палає) у надвечірніх небесах.
Б (Поросила, покропила) хмарка дощиком гаї.
В Недавно тут гойдалися жита, тепер стерня (лелеці, чорногузу) ногу коле.
Г Тільки чужими очима можна бачити свої (недоліки, огріхи).
20.Із поданих у дужках синонімів тільки один із варіантів можливий у реченні
А (Перегоріла, перетліла) ватра, і ворушити спогадів не варто.
Б Край шляху (зупинилося, завмерло) село і гріється у бабиному літі.
В Тихо на обійсті й на городі, мир і лад (панують, володарюють) у господі.
Г Літа минулі (гудити, паплюжити) не смію.
21.Із поданих у дужках синонімів тільки один із варіантів можливий у реченні
А За вікном (гомонить, галасує) весна і зоря не засне до світання.
Б А ген у горах пастуша ватра мирно (мерехтить, блимає).
В Понад сорок літ трудився Лисенко на (ниві, полі) української музики.
Г Високий день за (обрій, небокрай) закотивсь, і спорожніли села між садами.
22.Із поданих у дужках синонімів тільки один із варіантів можливий у реченні
А На дерево дивись, як родить, а на людину — як (робить, працює).
Б Ще осінь ласкава нам душу (бентежить, тривожить).
В На узліссі розкинув своє гілля (віковий, древній) дуб.
Г По стежках, де ми (ходили, сновигали), ходить осінь золота.
23.Із поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у реченні
А Він поминув ліс і пішов (стежкою, трактом) через жита.
Б І в кого цей хлопець удався такий (вайлуватий, незграбний)?
В Щось сьогодні такий (довгий, тривалий) день!
Г (Славетна, легендарна) співачка Соломія Крушельницька мала унікальний
голос.
24.Синонімом у дужках НЕ МОЖНА замінити виділене слово в реченні
А Ніна думала, що хлопець остаточно (повністю) виправився.
Б Темрява створювала враження абсолютно (остаточно) здичавілої пустелі.
В Зробивши кілька кругів навколо товариша, Тимко остаточно (цілковито)
присмирнів.
Г Дощі «поїли» все дощенту (до дна).
25.Синонімом у дужках НЕ МОЖНА замінити виділене слово в реченні
14
А За визначенням соціологів, престиж (авторитет) нині — одна з цінностей
людини.
Б А там неподалік видніється двір гладкого багатиря (багача).
В У кімнаті непомітно відновилась жвава (бадьориста) бесіда.
Г Повертаючись із міста, Марко цілу дорогу теревенив (базікав).
26. Негативне емоційне забарвлення має синонім до слова говорити в реченні
А Народ письменний страх, бував у всяких школах, говорить він на сотні язиках.
Б Як прийде Хоцінський у гості, в'ється коло моїх дітей, цвенькає до них
по-польськи.
В Олексі й Меланці здавалося, що син уже все розуміє, дарма що він не
розмовляє.
Г У житті заведено: що кому дошкуля, той про те й промовля.
27. Емоційного забарвлення НЕ МАЄ виділене слово в реченні
А Клим щосили шваркнув своєю безкозиркою об землю.
Б Марина так жбурнула миску, що мало не розбила.
В Карпо ухопив грудку глини й кинув униз.
Г Тимко швиргонув занозу на землю.
28. Синонімом у дужках можна замінити виділене слово в реченні
А На стіні висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними
фарбами (барвами).
Б Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням (кольором).
В Мартинюк лежав і думав, що його волосся починає втрачати своє забарвлення
(фарбу).
Г Море — пустельний степ одного обарвлення (колориту) і і одного запаху.
29. До слова батько вжито синонім із відтінком урочистості в реченні
А Він під вишнею свій скарб закопав, — пояснив Іван. — А батя там яму
викопали.
Б Добре дітям, доки в них є отець і мати.
В «Мамо» вимовляє, а коли вже говоритиме «тато»?
Г Неньо у Василя був людиною статечною й неквапливою.
30. До слова «засновник» ужито синонім без відтінку урочистості в реченні
А Іван Котляревський — зачинатель нової української літератури.
Б У Світлоярську всі пам'ятали, що фундаторами їхнього села були Щусі й
Самусі.
В Одного дня він дістав запрошення на збір організаторів товариства.
Г Родоначальником нової української літератури вважають Т. Шевченка.
31. Правильно поєднано слова в антонімічну пару в рядку
А адресат — адреса
Б абонент — абонемент
15
В авангард — ар'єргард
Г аванпост — форпост
32. Антонімічну пару слів ужито в реченні
А Не знали солдати розпачу ніколи, хоч знали горе і журбу.
Б Він пізнав гіркоту поразок і відступу.
В Не спізнавши болю од розлуки, не спізнаєш радості стрічання.
Г Це та Галя, з якою вони росли, з якою ділили колись радість і щастя.
33.Антонімічну пару слів ужито в реченні
А Микола зоглядівся, що в нього не було ні шматка хліба, ні краплі води.
Б Правий берег — гори і переярки в лісах; лівий — мілини й пісок.
В Відкинувши всі сумніви й вагання, Олег відважно рушив у хвилі океану.
Г Нападала на Олену тривога, гіркі сумніви закрадалися в душу.
34.Антонімічну пару (ураховуючи і контекстуальні антоніми) НЕ ВЖИТО в
реченні
А І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
Б Були негоди і поразки, і щирість справжньою була.
В Не помилися на межі добра і зла в годину грізну.
Г Грядуще кличе таїною, минуле спогади снує.
35.Антоніми вжито в реченні
А На полустанку вікна світяться, сміються, плачуть солов'ї.
Б Біле й синє, чистоту і мрію поєднало море навіки.
В Люблю рядки правдиві і відкриті.
Г Я чую тишу. І співають птиці. Проходять люди гарні і незлі.
36.Антоніми вжито в реченні
А У нашому роді, у нашім народі доля і хустка — тернові завжди.
Б Капітану шторми обридли, капітан поважає штиль.
В Ні, природа нам щодня нагадує, що життя — це завжди боротьба.
Г Я люблю азартно грать, та не хочу програвать.
37.Оксиморон ужито в реченні
А Стоять зіщулившись бори.
Б Ген у горах пастуша ватра мирно мерехтить.
В На захід сонця моляться тополі.
Г Мед гіркий у чаші розливаю.
38.Оксиморон ужито в реченні
А Айстри у покірній непокорі останні доліковують прозорі дні вересня —
ясноджерельний кант.
Б Художниця зачаклувала квіти бути на папері.
В 3 невимірних космічних глибин дивилися на землю спокійнії зорі.
16
Г На небі, у безмірній темній безодні, почали моргати перші зорі.
39.Оксиморон ужито в реченні
А Стоїть мільйон питань, як чорні хмари. І тишу серця спалюють стожари.
Б Орел впивався кігтями в рамено.
В І вірш твій вирвався без титла, і дух твій вирвався з тенет.
Г Коли пішов по обраній путі, неси на плечах радісне ярмо.
40. Оксиморон ужито в реченні
А Біла-біла й легка, як пушинка з кульбаби, загубилася в бездонній синяві
хмарка.
Б Яка нестерпна рідна чужина, цей погар раю, храм, зазналий скверни!
В На вересневий камертон настроюються скрипки вітру.
Г Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієш на чужину?
41. Оксиморон ужито в реченні
А Пригадалось дальнє місто, гудків тривожних перегуд.
Б Пісня ллється в радісному гулі.
В За столом весело плакали люди.
Г Сонце виткало з ромену синій гобелен.
42.Омоніми вжито в реченні
А Прозелень жовта зліта з літа.
Б Мені потрібне слово, а не слава.
В Зійшлися віра і зневіра — іде двобій!
Г Зацвіли луги, діброви, повно гомону, розмови.
43.Омоніми вжито в реченні
А Вже жовтий жовтень гетьманує в останнім золоті життя.
Б Клену-проклинаю війну. Безглуздя її проклинаю велике.
В На щастя і печаль я маю право, при них обох душа моя згора.
Г Зелені дерева — то нам од Бога на прожиття чеки; ракета ж над Землею подібна
до висмикнутої з лимонки чеки.
44. Омоніми вжито в реченні
А Гола гілка в скляночці дрижить. А мені весна весною сниться.
Б Сова торохтіла слова: «Чи сон це, чи слон це, а може, і сонце?»
В Над джерелом вже свічка догора остання. Єдиний крок і у минулому
прийдешнє.
Г Де багато слів, там мало діла.
45.Омоніми вжито в реченні
А Так не знаєш: дійсність це чи сон це, аж твій ум не розпромінить сонце.
Б Цієї ночі сніг упав — на чорне впало біле.
В Зима вколо, довкола сніг і метелиця.
17
Г Дурний любить учити, а розумний учитися.
46.Виділені слова є омонімами в парі речень
А Дитина біжить стежкою до мами.
Куди біжить дорога?
Б Тиша й спокій гостювали в хаті.
Ми гостювали влітку в тітки Олі.
В Створено новий політичний блок.
Бетонний блок поклали в основу фундаменту.
Г Ходить сон край вікон.
У партії в шахи він завжди ходить впевнено.
47. Діалектне слово вжито в реченні
А Візьми, Свароже, сірий камінь і оберни в шавлію!
Б У мармурових курганах — розм'яклий характер осоння.
В Стоять велично мінарети — розбиті келихи богів.
Г Жевріють у небесній вишині, як вуглики у згаслій ватрі, зорі.
48. Діалектне слово вжито в реченні
А Бачиш ці дукати, намисто це чудове?
Б На левадах білими озерами розлігся туман.
В Нехай же всякий волелюбний край стає на прю за щастя і розмай.
Г Легеня сопілка плаче, неначе вітер, що схитнувсь у яр.
49.Діалектне слово вжито в реченні
А Флояро нічна! Здригається серце, як чую жалоби твої.
Б Росяну мелодію заграв легенький вітерець на арфі жита.
В Зажурився сивий сад осінній у переддень снігів і холодів.
Г Довго-довго ходило сонце, і цвіло надвечір'я червоне.
50. Діалектне слово вжито в реченні
А Закотилося стигле яблуко сонця в корзинку ночі.
Б Пломінь душі осяває чертоги небес.
В Соняшники вийшли на городи і до ставка вмиватися біжать.
Г А неньо ваш туди іти не буде. Він має повернути з того боку.
51. Діалектне слово вжито в реченні
А Зараз оди вийшли з моди, але я собі дозволю оспівати бараболю.
Б Повиті в ніжний іній, пущі стоять сріблясто-голубі.
В Тумани, мов лелеки білі, до ночі бродять у степах.
Г У погожі дні така блакить — земля од ніжності тремтить.
52. Діалектне слово вжито в реченні
А Хмари лягають вагою бесаг, тиснуть на згорблені плечі.
Б Лист кленовий, сяйнувши, упав на чоло.
18
В Я стою у вечоровій тиші, слухаю, як дихає земля.
Г Край шляху зупинилося село і гріється у бабиному літі.
53. Авторський неологізм використано в реченні
А Та приснилися мені полуниці вогнелиці.
Б Вітри осанну зорям проспівали і до світанку спати залягли.
В У стилі ретро — тихий жаль за тим, що одійшло.
Г Літа минулі гудити не смію.
54.Авторський неологізм використано в реченні
А Лжа тікає, наче полоз, перед нами із путі.
Б Лісник опівночі заснув і бачив уві сні, як хтось фіранку відгорнув на синьому
вікні.
В У гриву теплого вітру вчепилося літо, їхній цокіт за обрієм падаленів.
Г Моя душа й по темнім трунку не хоче слухатись порад.
55.Авторський неологізм використано в реченні
А Царює місяць у нічній державі, себе воздвигши на небесний трон.
Б Харизматичні постаті вождів — пожива для захланних гумористів.
В Цей рік був як осінній ліс, де ледве пахне ще шавлія.
Г На вечірньому прузі тополі стоять бронзолиці.
56.Архаїзм ужито в реченні
А Сонце над обрієм — у дві коцюби — ні тепло, ні зимно.
Б Думок гострі ножі зріжуть брехню іржі.
В Заспіваю про розкриті до лету рамена, про життя, наче ряст, молоде.
Г Вони усім розповідали, що інквізитора уже нема.
57.Архаїзм ужито в реченні
А Уже зітліли до кореня в землі щит і меч.
Б На площах, що притихли й посмутніли, години відбивають дзиґарі.
В На вітрі ген хитаються рядки від хати аж до самої левади.
Г Аж доки родяться поети — ні край, ані народ не вмре.
58. Архаїзм ужито в реченні
А Надворі осінь на дахи лягає, пада на дерева і кущі.
Б Тіні в село крадуться, мов обережні таті.
В Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої очі.
Г Хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
59. Архаїзм ужито в реченні
А Дівчина по хвилях понеслася, а за нею — чайка навздогін.
Б Маленька річка попід гаєм, вузенька стежка через луг.
В Наші пращури давні вміли твердо тримати в десницях мечі.
Г Світ рухливим і мінливим став, непорушні тільки сиві гори.
19
60. Архаїзм ужито в реченні
А Хороше іти і уявляти: батько жде, і виглядає мати.
Б Не помилися на межі добра і зла в годину грізну.
В І горить на крилі небокраю вечорова зоря золота.
Г Коли боги народ благословлять рамена розпросторити могучі?
61.Архаїзм ужито в реченні
А Стежка пішла через яруги, занесені ще з весни трухлим очеретом і хмизом.
Б Коралові уста мені не кажуть більш «люблю».
В Спадають дні, немов чадра твоїх далеких рук, мені на плечі.
Г Ближчий мені старий Гайявата, ніж усі досягнення кібернетики.
62. Архаїзм ужито в реченні
А Од Псла потягло сирими ґлеїстими берегами.
Б Я слово вимовлю, а слово в траві роменом зацвіта.
В Ми в село поверталися, обдаровані щедро гірською стодолою.
Г Хочу я, щоб на чолі народу світився знак і від мого життя.
63.Архаїзм ужито в реченні
А Йшли лучники, сховавши в колчани рій бистрих стріл.
Б Над нами маяла коругов, на якій стояв девіз: завзяття і любов!
В Крізь сіре сито сіється дощик осінній.
Г Найвища радість — угадувати порухи вітру.
64.Архаїзм ужито в реченні
А На захист рідної землі стає стіною рать могуча.
Б А день на рунь озимини веде останню хмарку літа.
В У краю батьків, у краю мажорних сосен усе моє: від сосен і до зір.
Г Я на кряж по камінню голім лісом іду багряним.
65. Архаїзм ужито в реченні
А Хай нам флояри гудуть очеретові, хай нам Уїтмен махає беретом.
Б Знов сниться нації легенда про ностальгійний дар євшану.
В Строгим своїм перстом покаже вічність у майбутнє.
Г Через яри та байраки незнавана сила несе.
66. Історизм ужито в реченні
А Доле, доле — степи та ватра. Для печалі нема причини.
Б Який глибокий ти даруєш спокій, моя далека вечорова зоре!
В Барвисті осені полотна, а літо вже одколосилось.
Г Колись тут жив куркуль Обруч.
67. Історизм ужито в реченні
А Осінь бреде золотими садами, гронами грає рясний виноград.
Б Мов зачарований, день догоряє, осінь багряна садами бреде.
20
В Непокірна і напівжива, не вмирає слава України.
Г Прийде тітка в гості у свитині білій і розкаже казку про чарівну Ладу.
68. Історизм ужито в реченні
А Гей, флояра на майдані зажурилася.
Б Легенду розкаже кремінь, і рало, і спис.
В До колиби підійшли під вечір.
Г 3 крутих плаїв зриваємся, йдемо.
69. Історизм ужито в реченні
А Мосту ріка, неначе гільйотина, рвала опори.
Б Птах обернувся вмить на чугайстра.
В Бурелом громіздко, мов гекзаметри, лежить у лісі поперек стежок.
Г Назустріч їм швидко йшов вуйко Іван.
ФРАЗЕОЛОГІЯ
Фразеологія — це розділ мовознавства, що вивчає стійкі неподільні сполуки
слів. Одиницею фразеологічної системи є фразеологізм — словосполучення чи
речення, яке вживається мовцем як нерозкладна єдність. У реченні Яблуньки
вбиваються у силу, бруняться в місячній імлі фразеологізм вбиваються у силу
сприймається як одна цілісна за значенням мовна одиниця, яку можна замінити
словом або вільним словосполученням — підростають, набирають сили.
Ступінь поєднання слів у фразеологізмах буває різний. У частини висловів
лексичне значення слів є зрозумілим, а їх поєднання між собою — вмотивованим:
бачити не далі свого носа (бути обмеженим), бачити багато світу (бути бувалим,
досвідченим), за слізьми світу білого не бачити (горювати, плакати). У деяких
зворотах мовець не знає первісного лексичного значення слів, що входять до їх
складу, і значення вислову загалом не пов'язане для сучасного мовця зі значенням
його частин: точити баляндраси (базікати), бити байдики (лінуватися) тощо.
Фразеологізмам притаманне явище синонімії (набивати руку, битий жак —
бути досвідченою людиною) та антонімії (узяти близько до серця — мов з гуся вода).
Джерелами фразеології є передусім народна творчість (подати гарбуза, пасти
задніх, танцювати під чужу дудку), професійна діяльність людей (розмотати
клубок, між молотом і ковадлом, спіймати на гачок). Чимало фразеологізмів мають
книжне походження, зокрема з Біблії (берегти як зіницю ока, не хлібом єдиним живе
людина, метати бісер перед свинями), античної літератури (сізіфова праця,
прокрустове ложе, авгієві стайні), творів літератури (людська комедія (О. де
Бальзак), що робити? (М. Черниіиевський), весна народів (Г. Гейне).
1.Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Стоїть над нами Всесвіт у зоряній кольчузі.
Б Іти вперед легше, якщо йти разом.
В Вести народ легше, ніж зрушити його з місця.
Г Уміють мовчки любити тільки друзі.
21
2.Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.
Б Мені потрібно, щоб ти, Україно, жила.
В Сказано по струні ходити — і ходи.
Г Дніпро манив нас маревом води.
3.Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Вір до кінця у власні сподівання.
Б Люди, які втілюють ідеї та поширюють їх, керують світом.
В Є найзначущіша дума на світі — дума про хліб.
Г Як стрінуся з освіченим чоловіком, то в мене аж душа радіє.
4. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Коли народ не боїться могутніх, з'являються могутні.
Б. Любов'ю народу сповито безсмертні пісні Кобзаря.
В Що мені суджено: щастя чи мука?
Г Марійка до ранку очей не змикала, все за матір'ю доглядала.
5. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Це дуже тяжко — написати пісню.
Б Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.
В Його постійною мрією було швидше вийти в люди.
Г Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим.
6. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Поетові треба бути поетом.
Б Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!
В Але поет природній, як природа.
Г Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази, був Мікеланджело Буонарротті.
7.Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Перешкодою до здійснення планів завтра можуть стати наші сумніви сьогодні.
Б Скромність ніколи не вадить людині, а робить її ще красивішою й
привабливішою.
В Удача — це постійна готовність скористатися шансом.
Г Іван Франко — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто на
музику.
8. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Промайнула ніч-зоряниця, ранок ясний настав.
Б Мирон був сердитий сам на себе, ходив як у воду опущений.
В По країні весна пролітає і веслом журавлиним шумить.
Г Ген попід верби вигнулась Десна, несучи води в луки моложаві.
9. Фразеологічний зворот ужито в реченні
22
А Знайомих — нікого, доведеться самому дорогу в село міряти.
Б Цвітуть волошки в золотому житі, а над смарагдом луки сяє мак.
В Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
Г Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам навіки незнищенні.
10. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Дозиметром не виміряєш дози тотального спустошення душі.
Б Іноді він такий добрий — хоч до рани прикладай.
В Це вже весна припала зором до вікна — і сни мої подолані.
Г Найважче мужнім буть на самоті.
11. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Треба за скривджених заступиться і розділити радощі з ними.
Б Мати любить не тільки на мить, материнська любов незрадлива.
В Приємно видатись розумним в одежі із чужих думок.
Г Олександр Іванович був у доброму гуморі.
12. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А У золотім безгомінні коливаються тіні.
Б Катрі за чоловіком жилося, як з гори котилося.
В Високу українську еру нам треба з себе починать.
Г Жадана воля, мов рясна калина, в степах південних знову зацвіла.
13. Правильно пояснено значення фразеологічного звороту плести химери у
варіанті
А наговорювати на когось
Б інтригувати когось
В говорити щось беззмістовне
Г домагатися чого-небудь від когось
14.Правильно пояснено значення фразеологічного звороту в один гуж тягти у
варіанті
А бути заодно з кимось
Б бути в поганому гуморі
В бути несамостійним
Г бути постійно зайнятим
15.Правильно пояснено значення фразеологічного звороту брати за душу у
варіанті
А погрожувати за щось
Б становити небезпеку
В поступатись інтересами
Г зворушувати, хвилювати
16. Фразеологізм ламати шапку означає
А залишитися ні з чим
Б підлещуватися до когось
В привітатись з кимось
Г зустріти когось
17.Значення зробити щось собі на шкоду має фразеологізм
23
А сушити голову
В на свою голову
Б без царя в голові
Г голова не варить
18.Значення бути спроможним на помсту має фразеологізм
А залити сала за шкуру
Б вигріти гадюку в пазусі
В тримати за пазухою камінь Г іти як із каменя
19.Синонімом до фразеологізму як викапаний є
А кум королю
Б змести з лиця землі
В кури не клюють
Г як дві краплі води
20. Синонімом до словосполучення дуже сильно є фразеологізм
А наступити на горло
Б натерпітися страху
В на широку ногу
Г на повну котушку
21 Синонімом до словосполучень ухвалити важливе рішення, зважитися на
щось є фразеологізм
А співати Лазаря
Б перейти рубікон
В троянський кінь
Г сізіфова праця
22.Синонімом до слова засоромитися є фразеологізм
А пустити червоного півня
Б як рак свисне
В пекти раків
Г показати, де раки зимують
23.Фразеологізм і слово НЕ Є синонімічними в рядку
А аж у вухах лящить — голосно
Б дражнити собак — перекривляти
В бути як палець — одинокий
Г кров із молоком — здоровий
24.Фразеологізм і слово НЕ Є синонімічними в рядку
А старий вовк — досвідчений
Б твереза голова — кмітливий
В жовтороте пташеня — маленький
Г капустяна голова — дурний
25.Фразеологізм і слово НЕ Є синонімічними в рядку
А дивитися в сто очей — пильнувати
Б грати в одну дудку — одностайно
В за тридев'ять земель — за кордоном
Г зарубати на носі — запам'ятати
26.Фразеологізм і словосполучення НЕ Є синонімічними в рядку
24
А замазати рота — дуже забруднитися
Б одним ликом шиті — бути схожими чимось
В витягти з болота — надати допомогу
Г засміятися на кутні — заплакати
27.Фразеологізм НЕ Є синонімом до слова раптово в рядку
А як сніг на голову
Б як обухом по голові
В аби день до вечора
Г як з Божої руки
28.Фразеологізми є синонімічними в рядку
А кум королю, бути на коні
Б піднімати руку, і пальцем не торкнутися
В давати чосу, давати драла
Г біла кістка, біла ворона
29.Фразеологізми є синонімічними в рядку
А як на долоні волосся виросте, не бачити як своїх вух
Б заводити мову, цідити крізь зуби
В не чути під собою ніг, і оком не змигнути
Г бісом дивитися, битися як риба об лід
30.Фразеологізми є синонімічними в рядку
А передати куті меду, мов медом намазаний
Б мов на дріжджах рости, наче гриби після дощу
В обламати палицю, перегнути палицю
Г перетворити на попіл, піддавати жару
31.Фразеологізми є синонімічними в рядку
А сидіти склавши руки, ні в тин ні в ворота, ні за холодну воду не братися
Б співати дифірамби, курити фіміам, підносити до небес
В доливати оливи до вогню, підкласти дров у жар, залити за шкуру сала
Г на заячий скіік, бити лихом об землю, крапля в морі
32.Антонімом до слова помиритися є фразеологізм
А іти своїм шляхом
Б час працює на нас
В бути на сьомому небі
Г розбити глек
33.Антонімом до не турбувати (когось) є фразеологізм
А оббивати пороги
Б читати проповідь
В ускочити по самі вуха
Г сідати на свого коника
34.Антонімом до словосполучення проявляти непокірність є фразеоло гізм
А свічки можна сукати
Б розв'язати руки
В ставати на диби
Г тримати хвіст трубою
25
35.Антонімом до словосполучення робити щось дуже якісно є фразеологізм
А мазати медом щось
Б комар носа не підточить
В мати голову на плечах
Г аби з рук
36.Фразеологізми є антонімічними в рядку
А не в тім'я битий, і в хвіст і в гриву
Б не покладати рук, носити на руках
В оббивати пороги, на край світу
Г не бачити смаленого вовка, собаку з'їсти
37.Фразеологізми є антонімічними в рядку
А носити камінь за пазухою, побувати в бувальцях
Б тримати в кулаці, попускати віжки
В плутатися у хвості, і в хвіст і в гриву
Г протирати з пісочком, пускати сльози
38. Фразеологічний зворот має значення виконувати певну роботу повільно в
реченні
А Любі Соколовій здавалося, ніби в театрі все робиться повагом, без вогника.
Б У тому ж темпі, як мерзлее горить, узялися вдруге лагодити риштування.
В Ой казали мені люди, що добра з тебе не буде.
Г Дядька Яшу слава не турбує, він важкий у роботі на підйом.
39. Фразеологічний зворот має значення стати матеріально незалежним у
реченні
А На тому світ стоїть: одні копійки рахують, а інші мільйонами крутять.
Б Від таких розмов з матір'ю Кирило ще більше носа піднімав.
В Його постійною мрією було швидше стати на ноги і зажити самостійним
життям.
Г Кожен на цьому світі живе своїм розумом, на чужий не зважає.
40. Фразеологічний зворот має значення бути сміливим у реченні
А Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики.
Б Коли з'ясувалося, що йому не загрожує небезпека, заспокоївся і піднісся духом.
В Видно, ця людина має свою думку і вдачею не з полохливого десятка.
Г Дівчата були великі приятельки і, як кажуть, помазані одним миром.
41. Фразеологічний зворот має значення складна, непосильна праця в реченні
А Увесь світ збунтувався, один я спину гну.
Б Узявся він за рахунки охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по
зубах.
В Мінери — народ спритний і меткий: зроблять — комар носа не підточить.
Г Мар'ян добре чуба нагрів, поки розчистив чагарники.
42. Фразеологічний зворот має значення втрачати оптимізм у реченні
26
А Не люблю я скорятися й гнути спину перед усяким начальством.
Б А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш.
В Дівчина лагідне серце мала, ніколи й ні на кого зла не затаювала.
Г Горе тим, хто втратить мужність.
43. Установіть відповідність
Фразеологізм
1 Аж жижки трясуться
2 Слабке місце
3 Вискочити як Пилип з конопель
4 Перехопити через край
44. Установіть відповідність
Фразеологізм
1 Брати в шори
2 Брати до серця
З Брати на кпини
4 Брати на себе очі
Значення
А нетерпеливитися
Б хвилюватися
В сміятися
Г налаштовуватися
А бути хворим
Б бути невпевненим
В бути вразливим
Г бути слабким
А сказати щось приємне
Б сказати щось недоладне
В висловлюватися відверто
Г не виявляти стриманості в розмовах
А переповнити
Бзахопитися
В переборщити
Г приголомшити
Значення
А насміхатися
Б злякатися
В звинувачувати
Г вимагати
А уболівати
Б пильнувати
В перешкоджати
Г скаржитися
А картати
Б радіти
В насміхатися
Г підкоритися
А засоромитися
Б бути гарним
В здійснити щось
Г примушувати
27
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
Словотвір — це розділ мовознавства, що вивчає будову слів і способи їх
творення.
Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Основа — це частина слова без закінчення. Основа виражає лексичне значення
слова.
Закінчення — це змінна частина слова, що виражає його граматичне значення
(рід, число, відмінок, час тощо) і слугує для зв'язку слів у реченні. Закінчення може
бути виражене звуком (на письмі позначається однією або кількома літерами: вода,
води, водою, синій, сине, синього) або нулем звука (не виражається звуком, а на
письмі не позначається літерою, нульве закінчення виявляється в порівнянні з
іншими формами слова: кран, крана, крани, кранами). Незмінні слова закінчення не
мають.
Корінь — це головна значуща частина слова, що містить у собі спільне значення
споріднених слів: гора, узгір'я, гірник. Слова, що мають спільний корінь, але різні
лексичні значення, називаються спільнокореневими: ліс, лісок, лісник, пролісок.
Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для
утворення нового лексичного значення слова або його відтінку: перейти, зайти,
дійти, обійти.
Суфікс — це значуща частина слова, що стоїть після кореня і слугує для
утворення нового лексичного значення слова або його відтінку: лі- і ок, лісочок,
лісник, лісовий.
Твірною називається основа, від якої утворюється похідне слово: твірною
основою для слова землянка є основа іменникового слова земля (земл-).
Способи словотвору
Спосіб словотвору
Як утворюється слово
Приклади
Префіксальний
за допомогою префікса
брати — забрати,
відібрати, підібрати
Суфіксальний
за допомогою суфікса
село — сільський, селяни
Префіксально-суза допомогою префікса і
кордон — прикордонний,
фіксальний
суфікса
дорога — подорожник
Безафіксний
відкиданням значущих
синій — синь, бігти — біг
частин слова
Складання основ або слів поєднанням
двох
чи синьо-зелений, юннат
більше слів або їх частин
(юний натураліст)
військкомат (військовий
комісаріат), АЕС (атомна
електростанція)
Перехід з однієї частини шляхом переходу 3 однієї наречений (дієприкметник)
мови в іншу
частини мови в іншу
— красивий наречений
(іменник),
учительська
кімната (прикметник) —
зайшов в учительську
(іменник)
28
1.Усі слова утворено префіксальним способом у рядку
А заспів, виліт, перехід
Б передмова, підгрупа, неволя
В ключик, лікар, доброта
Г водограй, життєпис, всюдихід
2.Усі слова утворено префіксальним способом у рядку
А видолинок, провулок, безрукавка
Б доброзичливий, мимоволі, хлібороб
В поневолити, переписати, розказати
Г крижина, крицевий, ясніти
3.Префіксальним способом утворено пару слів
А праліс — паросток
Б безробітний — безрадісний
В співбесідник — співрозмовник
Г перехід — насип
4. Усі слова утворено суфіксальним способом у рядку
А чайник, перехід, біг, снігопад
Б відродження, читач, подорожник, глядач
В веселість, слухач, водяник, письменник
Г порядкувати, передмова, робітник, міський
5.Усі слова утворено префіксально-суфіксальним способом у рядку
А переджнивний, бездоганний, запічок, підсніжник
Б міжряддя, настінний, протизаконний, заширокий
В по-доброму, провулок, передбачити, заморський
Г прегарний, надзвуковий, протипожежний, видолинок
6.Усі слова утворено префіксально-суфіксальним способом у рядку
А розтин, вихід, переліт
Б надзвичайний, прозелень, спливти
В бездітний, надмірний, неробство
Г бригадир, прозаїк, прохач
7.Усі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення — у рядку
А приказка, розповідний, прикордонник, переказ
Б вихованість, запитання, вимова, підсніжник
В вирушають, пагорбок, віддзеркалює, невільний
Г без'язикий, узлісся, угору, підземний
8. Усі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення У рядку
А загадка, здалеку, обніжок, антинауковий
Б приморський, насмілився, відродження, по-братськи
29
В заміський, винахідник, прочитаний, замріяно
Г закладка, виглядають, вигострений, розбудова
9. Усі слова спільнокореневі в рядку
А голослівний, голосовий, голосувати, голосно
Б дослід, дослідження, дослідник, дослідити
В рада, порадник, радіус, зарадити
Г лопаточка, лопатити, лопатковий, лопатися
10.Усі слова спільнокореневі в рядку
А завод, водити, водянка, завідувач
Б бал, балет, балкон, балон
В нога, ніжка, підніжжя, підніжок
Г переносити, листоноша, носоріг, носовий
11.Усі слова спільнокореневі в рядку
А мак, маківка, макет, маковий
Б земля, земний, землянка, підземний
В рай, райок, район, райський
Г лінійка, лінійований, лінивий, розлінувати
12.Усі слова спільнокореневі в рядку
А віл, воля, підневільний, вілла
Б мислити, мислитель, домислити, мислення
В коса, косар, косьба, косинка
Г каша, однокашник, кашка, каштан
13.Усі слова НЕ МАЮТЬ закінчення в рядку
А навіки, взнаки, маки
Б врешті, тричі, сильні
В напам'ять, убік, наперед
Г скраю, урожаю, миттю
14.Усі слова НЕ МАЮТЬ закінчення в рядку
А надвоє, урозтіч, моє
Б восени, утричі, ключі
В услід, всмак, поруч
Г зрання, навмання, читання
15.Усі слова НЕ МАЮТЬ закінчення в рядку
А уголос, додому, другу
Б позавчора, услід, лід
В спідлоба, довкола, удосвіта
Г щодня, спроквола, ненька
30
16.Нульове закінчення мають усі слова в рядку
А канал, палац, тихий, стіл
Б сир, хліб, віск, ліс
В замок, малюнок, йод, свій
Г вид, код, молодий, край
17.Нульове закінчення мають усі слова в рядку
А ніч, атом, кожний, вовк
Б дах, зал, мед, голос
В атлас, парк, якраз, текст
Г сад, жовтень, додаток, гідний
18.Нульове закінчення мають усі слова в рядку
А ячмінь, барвінок, вість, злий
Б подорож, тінь, кругом, кущ
В радість, учитель, обід, золотий
Г гай, день, захід, мудрість
19.Усі слова мають префікс у рядку
А подорож, приятель, віддати, відчайдушний
Б записати, заземлений, вишити, піднести
В промова, заспівати, загальний, подорожчати
Г підлетіти, наказувати, піддослідний, літопис
20.Усі слова утворено за допомогою одного й того самого префікса в рядку
А возвеличити, возз'єднатися, возитися, водний
Б інновація, інтуристський, інваріантний, індустріальний
В надбрів'я, надбати, надбитий, надбудова
Г підніжжя, підпора, підказка, підщепа
21.Слова сміх, смішно, посміховисько об'єднує те, що вони
А синоніми
Б форми слова
В спільнокореневі слова
Г омоніми
22. У словах давньому, синьому, майбутньому закінченням є
А
-у
Б -му
В -ому
Г -ьому
23. Будову слова йти правильно визначено в рядку
А корінь йт-, закінчення -и
31
Б корінь йти, закінчення немає
В префікс й-, суфікс -ти, нульове закінчення
Г корінь й-, суфікс - ти, закінчення немає
24. Значущі частини виділено правильно (префікс, корінь, суфікс, закінчення) у
слові
А слух/а/ч
Б 6ез/меж/н/ий
В висад/ж/ува/ти
Г пре/мудр/ог/о
25. Значущі частини виділено правильно (префікс, корінь, суфікс, закінчення) у
слові
А рожев/і/ти
Б при/буд/ов/а
В якнай/кращ/ий
Г від/пла/т/а
26. Значущі частини слова виділено правильно в рядку
А каз/к/а, під/сум/ува/ти, весел/о, стін/ний
Б при/кордон/н/ий, за/добр/ий, хоч/уть, про/вулк/а
В плеч/е, при/воз/и/ти, нож/ем, роб/от/а, за/блуд/а
Г шан/ува/ти, мат/ер/і, дар/унк/а, водогін/ний, нов/ий
27.Виділене слово утворено шляхом переходу з однієї частини мови в іншу в
реченні
А І українська рідна мова звучить, як музика, мені.
Б Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
В Письменний бачить поночі більше, як неписьменний удень.
Г Раз у раз у пам'яті зринав далекий, тихий, світлий образ мами.
28.Виділене слово утворено шляхом переходу з однієї частини мови в іншу в
реченні
А Стоять дерева золоті, покупані в блакиті.
Б Людське око бачить глибоко.
В Розумний научить, а дурний намучить.
Г Розумну річ приємно слухать.
29.Виділене слово утворено шляхом переходу з однієї частини мови в іншу в
реченні
А Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.
Б У лиху годину пізнаєш вірну людину.
В Лютий лютує та весні дорогу готує.
Г Хто ставить завдання простіші, той швидше мети досягає.
32
30. Виділене слово утворено шляхом переходу з однієї частини мови в іншу в
реченні
А Осінні дощі безконечні і сірі, птахи відлетіли, сховалися звірі.
Б Далеч осінню дощами розмито, хилиться сад за вікном сумовито.
В Хмарка світиться легка, як віти яблуні розквітлої.
Г Військовий своє життя присвячує захисту батьківщини.
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ІМЕННИК
Іменник — це самостійна частина мови, що має значення предметні н її
відповідає на запитання хто? що?. Наприклад: книжка, обрій, шппння, синь, біг.
Іменники поділяються на:
• назви істот (позначають назви людей і тварин) і неістот (решта назв): жінка,
дитина, кицька — назви істот; квітка, совість, море — назви неістот;
• назви загальні (позначають групу однорідних предметів, пишуться з малої
літери) і власні (позначають індивідуальні назви предметів, пишуться з великої
літери): річка, система, захід — загальні назви; Україна, Міністерство освіти і
науки України, Петренко — власні назви.
Написання великої літери
Власна назва, що складається з одного слова, пишеться з великої літери, якщо
позначає:
1.Прізвище, ім'я, по батькові людей, назви міфологічних істот і божеств:
Степаненко, Марічка, Петрович, Перун, Афіна, Ахіллес. З малої літери пишуться
імена й прізвища людей, які втратили значення власти назви і стали загальними
назвами: робінзон, меценат, рентген.
2.Клички тварин: Сірко, Мурка, Рябко.
3.Дійові особи в байках, казках, драматичних творах: Лисичка, Мавка,
Перелесник.
4.Астрономічні назви: Марс, Місяць, Козоріг.
5.Назви вулиць, майданів, каналів, течій, парків тощо: Андріївський узвіз,
Львівська площа, Пуиікінський парк.
6.Присвійні прикметники, утворені від назв людей, що пишуться з великої
літери: Тетянчин, Петрів, а також у складі словосполучень зі значенням «на честь
когось», «на відзначення пам'яті про когось»: Шевченківська премія, Франківські
читання.
Примітка 1. Якщо прикметник утворений за допомогою суфікса -ськ- і не має
значення «на честь когось», «на відзначення пам'яті про когось», його треба писати з
малої літери: тичининські слова, шевченківський стиль.
Примітка 2. Назви посад, звань пишуться з малої літери: народний артист,
генерал армії, лауреат Шевченківської премії.
Власна назва, що складається з кількох слів, може писатися по-різному.
33
Усі слова в назві пишуться з
великої літери
Псевдоніми, дійові особи в байках,
казках, драматичних творах: Марко
Вовчок, Червона Шапочка, Дід Мороз
Перше слово пишеться з великої
літери
У назвах найвищих державних посад
України та інших країн: Генеральний
секретар ООН, Генеральний прокурор
України
Астрономічні назви: Велика Ведмедиця, У назвах державних, партійних, гроЧумацький Шлях
мадських організацій та установ:
Центральна рада, Міністерство освіти і
науки України, АЛЕ: Верховна Рада
України, Кабінет Міністрів України
Назви груп або союзів держав, найвищих У назвах партій і політичних об'єднань:
державних міжнародних організацій та
Демократична партія України, Партія
установ: Європейське Економічне
регіонів
Співтовариство, Організація Об'єднаних
Націй, Рада Безпеки, Верховна Рада
України
Назви держав та адміністративноУ назвах державних свят: День
територіальних одиниць: Автономна
незалежності, День шахтаря. Якщо
Республіка Крим, Корейська
назва свята складається з двох слів,
Народно-Демократична Республіка
перше з яких виражено числівником, то
записувати можна двома способами:
1) числівник записано словом — його
треба писати з великої літери, а іменник
після нього — з малої: Восьме березня,
Перше травня;
2) числівник записано цифрою — з
великої літери треба писати іменник на
позначення місяця:
8 Березня, 1 Травня
Назви сторін світу, якщо під ними мають У назвах навчальних закладів:
на увазі краї: Далекий Схід, Північна
Національний університет імені Тараса
Буковина, Західна Україна
Шевченка
1.З великої літери треба писати слово в дужках у рядку
А (Д, д)ень народження
Б село Зелений (Г, г)ай
В День (У, у)чителя
Г (О, о)стрів Мадагаскар
2.З великої літери треба писати тільки перше слово в рядку
А (В, в)ерховна (Р, р)ада України
Б (3, з)бройні (С, с)или України
В (К, к)абінет (М, міністрів України
Г (М, м)іністерство (К, к)ультури і туризму України
34
3. 3 великої літери треба писати одне слово в дужках у рядку
А (А, а)сканія (Н, н)ова
Б (В, в)ійськово-(М, м)орські сили України
В (Г, г)алицько-(В, в)олинське князівство
Г (М, м)іністерство (Т, т)ранспорту та зв'язку України
4. 3 великої літери треба писати обидва слова в рядку
А (Г, г)анна (Б, 6)арвінок
Б (С, с)о6ака (Р, р)ябко
В (К, к)арпатські (Г, г)ори
Г (Г, г)олосіївський (П, п)арк
5. З великої літери треба писати обидва слова в рядку
А (Р, республіка (П, п)ольща
Б (О, о)стрів (X, х)ортиця
В (Г, г)етьман (М, м)азепа
Г (П, п)івострів (К, к)рим
6. З великої літери треба писати обидва слова в рядку
А (Г, г)енерал (А, а)рмії
Б (А, а)кадемія (Н, н)аук
В (Д, демократична (П, п)артія
Г (Є, європейський (С, с)оюз
7. З великої літери треба писати обидва слова в рядку
А (К, к)раїни (А, а)нтанти
Б (І, і)сторичний (М, м)узей
В (Ч, ч)умацький (Ш, ш)лях (сузір'я)
Г (Н, н)ародний (Д, д)епутат
8.З великої літери треба писати обидва слова в рядку
А (В, в)ерховний (С, с)уд України
Б (Н, н)аціональний (Е, е)кономічний університет
В (К, к)раїни (Б, б)алтії
Г (Б, 6)удинок (У, у)чителя
9.З великої літери треба писати обидва слова в рядку
А (Р, республіка (Б, б)ілорусь
Б (М, м)узей (А, а)рхітектури
В (С, с)тарокиївський (Р, р)айон
Г (М, міністерство (О, о)борони
10. З малої літери треба писати обидва слова в рядку
А (П, п)івнічний (Л, л)ьодовитий океан
Б (3, з)аслужений (Д, д)іяч мистецтв
35
В (К, к)иївський (М, м)узей ім. Т. Г. Шевченка
Г (X, х)мельницька (О, о)бласть
11.3 великої літери треба писати всі слова в рядку
А (К, к)вітка-(0, о)снов'яненко, (К, к)аменяр (назва професії)
Б (О, о)лена (П, п)чілка, (П, п)резидент Академії наук
В (Д, д)онжуан, (У, у)країнець
Г (Ч, ч)умацький (ПІ, ш)лях (сузір'я), (Н, н)аціональний театр опери і балету ім.
Т. Шевченка
12.З великої літери треба писати всі слова в рядку
А (Б, б)ерингове (М, м)оре, (Б, б)іловезька (П, п)уща
Б міста: (Б, б)іла (Ц, ц)ерква, (К, к)ривий (Р, р)іг
В (М, м)айдан (Н, н)езалежності, народи (К, к)райньої (П, п)івночі
Г (К, к)аменяр (про І. Франка), (П, п)арковий (М, м)іст
13.З великої літери треба писати всі слова в рядку
А (А, а)нтарктида, (Б, б)улонський (Л, л)іс (парк у Парижі)
Б проспект (Д, д)ружби (Н, н)ародів, стародавняя культура (С, с)ходу
В (Ж, ж)овті (В, в)оди, (С, східноєвропейська (Р, р)івнина
Г (Д, д)алекий (С, с)хід, (К, к)раїни (3, з)аходу
14.Обидва слова треба писати з великої літери в рядку
А (П, п)олярна ніч — (П, п)олярна зоря
Б (У, у)країнська Народна Республіка — (У, у)країнська повстанська армія
В (П, п)артія захисників Вітчизни — Соціалістична (П, п)артія України
Г (П, п)івнічна Буковина — (П, п)івнічні країни
15.Обидва слова треба писати з великої літери в рядку
А (А, а) адміністрація Президента України — (А, а)сам6лея Ради Європи
Б (Н, н)національна парламентська бібліотека України — (Н,н)
національно-визвольний рух
В (Б, 6)удинок актора — (Б, б)удинок відпочинку
Г (Б, б)ронзовий вік — епоха (В, в)ідродження
16. О6идва слова треба писати з великої літери в рядку
А (М, м)олодіжна партія України — (М, м)олодіжний житловий комплекс
Б (Д, д)ержавний бюджет України — (Г, г)ромадянська війна
В (Л, л)ауреат Нобелівської премії — (Н, н)ародний артист України
Г Верховна (Р, р)ада України — Верховний (С, с)уд України
17. Обидва слова треба писати з великої літери в рядку
А (У, у)країнське телебачення — (У, у)країнський степ
Б (Н, н)овий рік (свято) — (Н, національний аграрний університет
В (Д, д)екан факультету — (Д, д)ругий український фронт
36
Г (В, в)извольна війна 1648-1654 pp. — (В, в)ійськово- промисловий комплекс
18. Виділене слово треба писати з малої літери в реченні
А Нарешті діждалися (С, с)паса — нехай бурштиняться меди!
Б Олександр Іванович тихо проказав (Т, т)ургеневські слова: «Життя не пустощі
і не розвага; життя — то важкий труд».
В До незалежності (В, в)країнської держави додать ще треба правди і добра.
Г Нещодавно відбувся з'їзд (Р, р)еспубліканської партії України.
19. Виділене слово треба писати з малої літери в реченні
А Йшли ми до (Ш, їй)евченкового генія духу золотого зачерпнуть!
Б Щороку в березні у всіх навчальних закладах України відбуваються (Ш,
ш)евченківські читання.
В Оригінальні (Ш, іи)евченкові твори дають щедру інформацію про те, як він
жив.
Г Живе й не вмирає (Ш, ш)евченківська мати, колгоспна кріпачка, забута не раз.
20. Виділене слово треба писати з малої літери в реченні
А Суцільно зрубаний квартал (К, карпатського старого бору — немов який
нестримний шквал пронісся, оголивши гору.
Б Чумацький (В, в)із з-над рідного двора за хату котиться спроквола.
В Чумацький (Ш, ш)лях сріблиться в небесах.
Г Сонце сміється, немов (А, а)рхімед, перевертаючи Землю на осінь.
Граматичні ознаки іменника
1) рід: чоловічий, жіночий, середній: явір (ч. p.), доброта (ж. p.), сонце (с. p.). Не
мають роду іменники, що вживаються тільки в множині (канікули, жнива, веселощі).
Частина іменників може мати значення двох родів (іменники спільного роду):
сирота, нероба, нездара.
У незмінюваних іменниках рід визначають так: іменники-назви людей
відповідної статі належать до чоловічого або жіночого роду: леді, мадам — жіночого
роду, мосьє, рантьє — чоловічого; назви тварин належать до чоловічого роду:
кенгуру, шимпанзе, колібрі; назви неістот належать до середнього роду: пенсне, пюре,
таксі;
2)
число: однина, множина: народ — народи, знак — знаки. Частина
іменників має тільки форму однини (Київ, доброта) або тільки множини (ліки,
окуляри, Чернівці)]
3)
відмінок (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий,
кличний).
За особливістю основ і закінчень іменники поділяються на 4 відміни.
37
Відміна
Перша
Друга
Рід
жін.,
чол.
чол.,
сер.
Поділ іменників на відміни і групи
Кінцевий
Закінч, в Н. в.
Група
приголосний
основи
-а (-я)
тверда
м'яка
твердий
(крім ж, ч,
ш, щ)
м'який
мішана
ж, ч, ги, щ
нульове, -0 -о, тверда
-е, -а (-я)
(крім ім. із
суф. -am, -ят,
-єн)
м'яка
мішана
Третя
жін.
Четверта
сер.
нульове
твердий
(крім ж, ч,
ш, щ),р
м'який, р
ж, ч, ш, щ,р
Приклади
вода, нива,
пам'ятка,
Микола
мрія, земля,
пустеля, Ілля
суша, груша,
межа
сон, похід, сніг,
сир, твір
день, сонце,
поле,
почуття,
лікар
вуж, корч,
каменяр
ніч, зустріч,
сіль, верф і
слово мати
ім'я, плем'я,
теля, курча
-.а (-я), у непрямих відмінках з'являється суф.
-am, -ят, -єн
Іменники другої відміни на -р можуть належати до твердої, м якої та мішаної
груп.
До твердої групи належить більшість іменників з основою на -р, у тому числі
іменники іншомовного походження на -ар(-яр), -up, -ур і наголосом переважно на
останньому складі основи, а також іменники мир, комар, снігур, сир, столяр, муляр,
абажур, футляр.
До м'якої групи належить частина іменників із суфіксами -ар, -up, мк і в однині
мають наголос на корені або на закінченні, а в множині — тільки на закінченні: лікар,
воротар.
До мішаної групи належать іменники на позначення людей за професією на -яр зі
сталим наголосом на закінченні: газетяр, каменяр.
Практична порада: щоб переконатися, чи правильно ви визначили групу
іменників на -р, поставте слово в орудному відмінку однини та називному множини.
Закінчення підкаже вам правильну відповідь.
Зразок:
38
вир — виру — виром — вири, основа іменника тверда, отже, іменник належить
до твердої групи;
вівчар — вівчаря — вівчарем — вівчарі — основа іменника м'яка, отже, іменник
належить до м'якої групи;
вугляр — вугляра — вуглярем — вуглярі — частина основ іменника тверда,
частина м'яка, отже, іменник належить до мішаної групи.
Не належать до жодної відміни незмінювані та множинні іменники: кашне, ревю,
рантьє, іменини, Карпати, вершки тощо.
21.До чоловічого роду належать усі іменники в рядку
А кутюр'є, собака, мозоль, бутель
Б денді, какаду, степ, алібі
В імпресаріо, караоке, кір, Сибір
Г коала, івасі, кабальєро, кашне
22.До жіночого роду належать усі іменники в рядку
А каніфоль, ступінь, ретуш, фальш
Б путь, бандероль, гуаш, нехворощ
В фланель, розкіш, суміш, сип
Г вуаль, лазур, галузь, зяб
23.До жіночого роду належать усі іменники в рядку
А туш, гривня, степ
Б ікебана, накип, даль
В в'язь, манжета, обитель
Г заполоч, тюль, повінь
24.До середнього роду належать усі іменники в рядку
А депо, манто, село, зубрило
Б ембарго, шимпанзе, баговиння, бюро
В лобі, дівча, бістро, гайвороння
Г боа (жін. шарф), кімоно, колібрі, макраме
25.До одного роду належать усі іменники в рядку
А жовч, розпач, Прип'ять, Керч
Б стать, радість, нежить, старість
В кенгуру, біль, зебу, вуаль
Г дефіле, бра, какао, ревю
26.До спільного роду належать усі іменники в рядку
А нахаба, крикуха, листоноша, базіка
Б невдаха, лобуряка, нездара, гольтіпака
В знайда, нерівня, кривляка, нечепура
Г нечема, воєвода, молодчага, добряга
39
27.До спільного роду належать усі іменники в рядку
А шульга, невмивака, крихітка, злодюжка
Б неотеса, незграба, ляскуха, бурлака
В знайда, сирота, крутихвістка, непосида
Г книгоноша, замазура, настира, волоцюга
28.До спільного роду належать усі іменники в рядку
А зівака, заброда, машкара, плакса
Б молодчина, трудяга, дітлашня, Саша
В замазура, зажера, недотепа, причепа
Г роботяга, сердега, босячня, нікчема
29.До спільного роду належать усі іменники в рядку
А роззява, гайдамака, розбишака, недоторка
Б нероба, жаднюга, задирака, вереда
В неотеса, ляскуха, приблуда, суддя
Г плакса, Валя, нечупара, курча
30.До спільного роду належать усі іменники в рядку
А зануда, настира, ябеда, недоучка
Б шульга, ледащо, сподвижник, сіромаха
В каліка, ненажера, бродяга, порося
Г бідолаха, жаднюга, нерівня, теля
31.Від усіх іменників чоловічого роду можна утворити спільнокореневі
іменники жіночого роду на позначення осіб за родом занять у рядку
А фрезерувальник, сторож, офіціант
Б інспектор, атлет, споживач
В учитель, тракторист, масажист
Г городник, бібліотекар, декан
32.Від усіх іменників чоловічого роду можна утворити спільнокореневі
іменники жіночого роду на позначення осіб за родом занять у рядку
А директор, ректор, робітник
Б продавець, пейзажист, поет
В дебютант, артист, піаніст
Г тснісист, геолог, ткач
33. Від усіх іменників чоловічого роду можна утворити спільнокореневі
іменники жіночого роду на позначення назв тварин у рядку
А перепел, шпак, вовк, бик
Б голуб, заєць, карась, півень
В ведмідь, кінь, крокодил, кит
Г лев, слон, гусак, кіт
40
34 Під усіх іменників чоловічого роду можна утворити спільнокореневі
іменники жіночого роду на позначення назв тварин у рядку
А лошак, крокодил, лин, ворон
Б горобець, комар, дятел, снігур
В лис, тигр, качур, жираф
Г індик, баран, селезень, лосось
35. Від іменників — власних назв НЕПРАВИЛЬНО утворені іменники на
позначення осіб чоловічої та жіночої статі за національністю в рядку
А Греція: грек, гречанка
Б Німеччина: німець, німкеня
В Польща: поляк, полька
Г Індія: індієць, індіанка
36. Від іменників — власних назв НЕПРАВИЛЬНО утворені іменники на
позначення осіб чоловічої та жіночої статі за територіальною ознакою в рядку
А Харків: харків'янин, харків'янка
Б Чернігів: чернігівець, чернігівка
В Волинь: волинянин, волинянка
Г Житомир: житомирець, житомирка
37. Від іменників — власних назв НЕПРАВИЛЬНО утворені іменники на
позначення осіб чоловічої та жіночої статі за територіальною ознакою в рядку
А Камчатка: камчадал, камчадалка
Б Сибір: сибіряк, сибірка
В Афіни: афінянин, афінянка
Г Рим: римлянин, римлянка
38. Зі стилістичною метою один рід замість іншого вжито в реченні
А 3 глибин землі краплина по краплині промощує свій шлях ріка в скалі і глині.
Б Виїхало воно з Кобеняк до Москви, пожило невість скільки і вже копилить
губу: я москвичка!
В Олександр Іванович підвівся з-за столу, щоб вимити руки й скинути халат.
Г Нам буде сонцем кожний кущ і камінь у хвилини гострі і щасливі!
39.Зі стилістичною метою один рід замість іншого вжито в реченні
А Як вийдеш — паморозь на травах, неначе срібна сивина, а із гаїв
мідяно-ржавих дзвінка доноситься луна.
Б Сп'яніла вись, і степ, і далина, але щороку я стрічаю весну, немов це перша у
житті весна.
В Олександра Івановича опанувало одне тільки бажання — вигідніше
влаштувати матір.
Г Цариця-небога, мов опеньок засушений, тонка, довгонога, та ще на лихо,
сердешнее, хита головою.
41
40.Усі іменники мають форми однини і множини в рядку
А дзеркало, колосся, дерево, космос
Б круча, мати, острів, програма
В слово, річка, листя, селище
Г будинок, музика, далина, дорога
41.Усі іменники мають форми однини і множини в рядку
А шеренга, ватага, ворота, дивізія
Б корали, комахи, печалі, злети
В крапля, комашня, зовиця, мушля
Г глибини, висоти, вибори, ґрунти
42.Усі іменники мають тільки форму однини в рядку
А мишва, синява, перевага, курява
Б музика, дбайливість, жито, успішність
В кохання, лушпиння, птаство, приязнь
Г листя, нагідка, збіжжя, жіноцтво
43.Усі іменники мають тільки форму однини в рядку
А прискорення, вибір, переліт, сміливість
Б вимір, доброта, блакить, невіглас
В кукурудзиння, професура, городина, молодь
Г голота, морквиння, юнь, стеблина
44.Усі іменники мають тільки форму множини в рядку
А куранти, матеріали, ножиці, гроші
Б солодощі, фінанси, коштовності, чари
В оплески, оглядини, висівки, канікули
Г проводи, вершки, кавказці, нутрощі
45.Усі іменники мають тільки форму множини в рядку
А Карпати, почуття, сни, окуляри
Б вечорниці, оглядини, канікули, переговори
В штани, штори, черевики, шаровари
Г щипці, Чернівці, парфуми, обставини
46. До жодної відміни НЕ НАЛЕЖАТЬ усі слова в рядку
А вила, дрова, ясна, ясла
Б країна, гора, душа, ворота
В родовище, аташе, плече, вудилище
Г батько, кошенятко, метро, село
47. До жодної відміни НЕ НАЛЕЖАТЬ усі слова в рядку
А осінь, шляхта, чародій, таксі
Б світ, батько, час, сестриця
42
В музика, голос, час, пюпітр
Г Карпати, хрестини, пюре, вар'єте
48. Усі іменники першої відміни належать до мішаної групи в рядку
А атака, хмара, верба, сажа
Б нива, береза, пуща, ціна
В весна, хода, межа, чистота
Г вежа, площа, діжа, груша
49. Усі іменники першої відміни належать до м'якої групи в рядку
А земля, надія, пісня, староста
Б доля, жінка, вишня, дія
В краса, книга, ознака, праця
Г Ілля, суддя, воля, мрія
50. Усі іменники другої відміни належать до твердої групи в рядку
А комар, стовбур, лікар, директор
Б муляр, твір, столяр, командир
В пасажир, газетяр, професор, комісар
Г футляр, бригадир, воротар, снігур
51. Усі іменники другої відміни належать до м'якої групи в рядку
А тягар, зброяр, квітникар, пролетар
Б пузир, писар, бондар, володар
В пекар, ліхтар, пісняр, глухар
Г бджоляр, вівчар, календар, пісняр
52. Усі іменники другої відміни належать до мішаної групи в рядку
А вугляр, пісняр, тесляр, сир
Б скляр, цегляр, папір, столяр
В ковзаняр, звір, буквар, бавовняр
Г різьбяр, повістяр, воротар, кресляр
53. Усі іменники другої відміни належать до м'якої групи в рядку
А сонце, поле, копитце, слівце
Б колінце, прізвище, серце, плече
В місце, явище, море, озерце
Г віконце, видовище, відерце, денце
43
Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку однини
Закінчення -у- (-ю-)
Закінчення -а (-я)
1. Іменники середнього роду: міста, Іменники чоловічого роду, що
моря, поля.
означають:
2. Іменники
чоловічого роду, які а)назви речовин, матеріалів: магнію, асозначають:
фальту, піску, гіпсу;
а) назви істот, уособлених предметів, б) збірні поняття: хору, капіталу, лісу,
явищ: професора, студента, Вітра;
гаю, АЛЕ: ліска, гайка;
б) назви міст, населених пунктів: в) назви установ, організацій:
Парижа, Лондона. Запам'ятайте: Рима університету, метрополітену,
(назва міста), але Риму (назва держави), інституту;
Лівана (назва міста), але Лівану (назва г) назви явищ природи: вітру, снігу,
країни);
морозу;
в) географічні назви з наголошеним ґ) назви будівель, споруд, приміщень та
закінченням або із суфіксами -ов
їх частин: поверху, сараю, залу, АЛЕ:
-ев - (-єв -): Дніпра, Іртиша, Тетерева;
гаража, хліва, млина. Запам'ятайте:
г) назви мір довжини, ваги, часу, днів, паралельні закінчення -а (-я), -у (-ю)
місяців: кілограма, метра, процента, мають іменники: моста і мосту, стола і
тижня, АЛЕ: року, віку;
столу, двора і двору; папера (документа)
ґ) назви чітко окреслених предметів,
і паперу (матеріалу), каменя (однієї
дерев, тварин: олівця, клена, АЛЕ: даху,
штуки) і каменю (матеріалу), листа
вокзалу;
(написаного) і листу (на дереві);
д) наукові терміни: відмінка, атома, листопада (місяця) і листопаду (пори
трикутника, АЛЕ: роду, виду
опадання листя);
д) назви процесів, станів, явищ
суспільного життя, загальних і
абстрактних понять: галасу, достатку,
інтересу, прогресу, процесу;
е) назви почуттів: болю, страху, жалю;
є) терміни іншомовного походження,
що означають фізичні або хімічні
процеси, а також літературознавчі
терміни: імпульсу, синтезу, жанру, міфу,
роману;
ж) назви ігор і танців: вальсу, футболу,
АЛЕ: гопака, козака;
з) більшість складних безсуфіксних слів
і префіксальних іменників
(крім назв істот): живопису, рукопису,
випадку, відгуку;
и) назви річок, озер, гір із наголосом на
основі: Дону, Криму, Дунаю, Байкалу
Зауваження до деяких інших відмінкових форм:
1.
Іменники першої та другої відміни мішаної групи в орудному Відмінку
однини в закінченні мають літеру -е-: межею, грушею, сторожем, вантажем.
44
2.
Іменники першої відміни в місцевому відмінку множини мають
закінчення -ах\ по горах, по селах.
3.
Іменники першої відміни твердої групи в називному відмінку множини
мають нульове закінчення: старост, сестер.
54. Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А великого конверт.., мальовничого пейзаж..
Б косинус., трикутника, свіжого кефір..
В номер., журналу, конгрес., україністів
Г лідер., партії, макет., будівлі
55.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення у (ю) у
рядку
А конкурс., виконавців, драматичного гуртк..
Б цікавого журнал.., дотепного гумор..
В визначні місця Львов.., доставленого вантаж..
Г виборчого округ.., дослідження нейрон...
56.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А вулиці Париж.., запашного бузк.., сума сторін трикутник..
Б доїхали до Іртиш.., кабінет директор.., прибуток із капітал..
В старого дуб.., високого вівс.., деталі мотор..
Г сторінки реферат.., два атом.., вагони поїзд..
57.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А відомого ударник.., першого канал.., міста Лондон..
Б не більше одного процент.., зеленого гравн.., великого ромб..
В красивого малюнк.., стародавнього Новгород.., жовтого мед..
Г веселого гопак.., косинус., трикутника, сучасного Іран..
58.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення у (ю) у
рядку
А задум., твору, секція баскетбол..
Б занепад., імперії, стовпчик барометр..
В руйнівного буран.., нового трактор..
Г квітучого вазон.., міцного граніт..
59.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення а (-я) у
рядку
А великого орл.., громадянин.. України, нашого університет..
Б чемпіон., країни, річки Буг.., з нового абзац..
45
В декан., факультету, з останнього вагон.., залізного цвях..
Г лауреат., премії, комітет., з прав людини, злого вовк..
60.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А телевізійного оператор.., вишневого садк.., якісного прикметник..
Б електричного двигун.., катет., трикутника, великого магазин..
В гори Крим.., курсант., училища, африканського материк..
Г м'якого килим.., народного орнамент.., гранітного монумент..
61.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А широкого Дніпр.., віти ясен.., гарячого асфальт..
Б старого клен.., цікавого роман.., зустріти професор..
В запашного хліб.., сучасного живопис.., під'їжджати до Житомир..
Г сигнал автомобіл.., колії трамва.., невеликого остров..
62.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А близько тижн.., високого кущ.., корпуси інститут..
Б одного мільярд.., стрілки годинник.., родового відмінк..
В зеленого гараж.., далекого хутор.., станції метрополітен..
Г нового плащ.., процес., демократизації, невеликого ліск..
63.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення у (ю) у
рядку
А літературного жанр.., пісенного заспів.., великого мітинг..
Б дитячого малюнк.., високого курган.., південного напрямк..
В юридичного закон.., яскравого букет.., кабінет., директора
Г сучасного живопис.., портрет., композитора, запаси вапняк..
64.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення у (ю) у
рядку
А секція футбол.., ніжного гомон.., задуму твор..
Б занепад., імперії, стовпчик барометр.., високого звук..
В руйнівного буран.., дотепного гумор.., аркуш., зошита
Г номери концерт.., поклади вапняк.., маленького блокнот..
65.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А старого вівчар.., крутого горб.., наказ., директора
Б рід іменник,., золотого медаліст.., морального кодекс..
В легенького морозц.., цікавого кросворд.., твори композитор..
Г плоди каштан.., зразк.. задачі, атестат., про освіту
46
66. Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення у (ю) у
рядку
А українського народ.., простори Сибір.., прозорого кристал..
Б літнього зорепад.., високого кедр.., проголошеного маніфест..
В гіркого мигдал.., виборчого округ.., нового комбайн..
Г держави Ліван.., твори класицизм.., смачного мак..
67.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А модного кашкет.., макет., будівлі, лідер., партії
Б свіжого кисляк.., великого конус.., мого земляк..
В офіцерського мундир.., сучасного курорт.., бойового крейсер..
Г великого конверт.., керівник., установи, мальовничого пейзаж..
68.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення у (ю) у
рядку
А конкурс., виконавців, 29 листопад.., диригент хор..
Б конгрес., українців, щирого ліризм.., доставленого вантаж..
В наголос., слова, студія звукозапис.., визначні місця Петербург..
Г атмосферного тиск.., старезного дуб.., морозного ранк..
69.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я) у
рядку
А здорового зуб.., останнього варіант.., командира екіпаж..
Б закони Ватикан.., листя клен.., молодого сом..
В невеличкого шматк.., лист ватман.., одного метр..
Г корен., слова, сертифікат.. ЗНО, родового відмінк..
70.Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення у (ю) у
рядку
А хвилі Дніпр.., конкурс., виконавців, смачного інжир..
Б здорового глузд.., хімічного комбінат.., молочного коктєйл..
В густого вишняк.., автомобільного гараж.., останнього корпус..
Г піднесеного настро.., розвиток неореалізм.., вулиці Вашингтон..
71.В орудному відмінку однини всі іменники мають закінчення -ою в рядку
А стіна, дорога, фабрика, книжка
Б перемога, батьківщина, круча, країна
В школа, діброва, читальня, сила
Г вежа, мережа, груша, площа
72.В орудному відмінку однини треба писати літеру е в закінченнях усіх
іменників у рядку
А товариш, комар, видовище
Б земля, ткач, вежа, плече
47
В масаж, мережа, снігур
Г малеча, гуща, муляр
73. В орудному відмінку однини треба писати літеру е в закінченнях усіх
іменників у рядку
А пшениця, дідище, снігур
Б городище, душа, бригадир
В носище, дружище, знамено
Г теща, френч, ложа
74. В орудному відмінку однини треба писати літеру е в закінченнях усіх
іменників у рядку
А кухар, тротуар, ячмінь
Б стиль, майстер» прізвище, чиж
В перпендикуляр, рі& плече, слюсар
Г калач, кущ, кобзар, слухач
75.Усі іменники у формі родового відмінка множини мають нульове закінчення в
рядку
А староста, круча, парта, миша
Б буря, культура, галерея, мозаїка
В особа, перемога, ескадрилья, лелека
Г мрія, ліщина, знання, суддя
76.Правильне закінченні в усіх іменниках першої відміни у формі місцевого
відмінка множини в рядку
А на гілках, по долинам, при сім'ях
Б в ескадрильях, у статтях, по деревам
В на дітках, на лугах, по байраках
Г по обріям, по кручам по заплавам
77. Правильне закінчення в усіх іменниках першої відміни у формі місцевого
відмінка множини в рядку
А на полицях, у книгах, по лініям
Б на сторінках, по дорогам, у сумках
В у хатах, по полям, просторам
Г по верхів'ях, на друзях, на дротах
48
Творення форм кличного відмінка однини іменників
Іменники І відміни
Іменники II відміни
Іменники III відміни
іменники твердої
-о
групи: дружино,
сестро, Михайлівно,
перемого
іменники м'якої і безсуфіксні іменники твердої
уживаються
пе-е
групи: Богдане, голубе, друже, ко- реважно в поезії:
мішаної груп:
заче;
земле, доле, круче,
любове,
радосте,
іменники
м'якої
групи
із
суфіксом
Катре, душе, Ілле
вісте
-ець: молодче, хлопче, АЛЕ: бійцю,
мудрецю, знавцю; деякі іменники
мішаної групи, зокрема власні
назви на ж, ч, ш, дж і загальні
назви з основою на р, ж: Довбуше,
стороже, школяре, тесляре
-є
іменники м'якої
групи після
голосного й
апострофа: Маріє,
мріє, Соломіє
іменники твердої групи (зокрема
із суфіксами -ик, -ок, -ко): батьку,
синку, ударнику; іншомовні імена з
основою на г у к, х: Джеку, Жаку,
Людвігу; деякі іменники мішаної
групи з основою на шиплячий
приголосний (крім ж): слухачу,
товаришу, погоничу,
іменники діду, сину, тату
-у
іменники м'якої групи:
Віталію, учителю, краю, ясеню,
місяцю
Примітка 1. Іменники I, II відмін у множині мають форму, однакову з називним
відмінком: баби, дочки, робітниці (І відміна), брати, робітники, товариші
(IIвідміна).
Примітка 2. У звертаннях, що складаються з двох іменників, обидва слова треба
ставити у формі кличного відмінка: Василю Івановичу, Зінаїдо Семенівно,
Олександро Сергіївно, Григорію Валентиновичу, друже Петре, пане генерале. У
поєднанні із загальною назвою власна назва, що позначає прізвище, у кличному
відмінку не ставиться: колего Артемчук.
слова, що використовують певні групи мовців, до них належать такі:
• діалектні, що вживають люди на певній території;
• неологізми — слова, які з'явилися в мові недавно;
-ю
іменники пестливої
форми: Олю, Катю
Документ
Категория
Поэзия
Просмотров
1 638
Размер файла
170 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа